| Сторінки (2/157): | « | 1 2 | » |
Сегодня прекрасно, но странно порой,
чего так не важно быть с добротой.
Ведь зло не приклонно, а на коне.
я не был повсюду, а был вдалеке.
И всюду страданья, зависть и ной.
люди, как звери, сочуствие--вой.
Но в мире жестоком правда права
правда жестока, а права слеза.
Ведь горе осушит вода и слеза,
и с личка все смоет страданья она.
Любовь подавила, боль унесла,
остались причуды, перечит мольба.
Но жалости нету, жалеет слеза,
и с глаз покотилась, как с неба гроза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4303
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.05.2005
I think you trust before
the man will something do,
and you don't want some more,
that he or she could do.
A man must be a wolf,
with big and pretty muscles.
and girl must have a beaty move,
be wise, and be no others.
and if you search a girl,
or try to find a boyfriend,
with good eyes and soul
it can be in your friend.
And maybe it's not love,
it's only friendship,
but we live only now,
so try to find a frienship.
The friend is whom we like,
it's our mirror, our mind.
So try to find not only love,
solve to leave in peace now.
And if you have a heart,
please, say, where is a light.
In the afternoon or night.
In good society or fight?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4302
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
I think you trust before
the man will something do,
and you don't want some more,
that he or she could do.
A man must be a wolf,
with big and pretty muscles.
and girl must have a beaty move,
be wise, and be no others.
and if you search a girl,
or try to find a boyfriend,
with good eyes and soul
it can be in your friend.
And maybe it's not love,
it's only friendship,
but we live only now,
so try to find a frienship.
The friend is whom we like,
it's our mirror, our mind.
So try to find not only love,
solve to leave in peace now.
And if you have a heart,
please, say, where is a light.
In the afternoon or night.
In good society or fight?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4301
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
Видно вже Місяць, не видно ще зір,
чутно лиш стогін, кожний як звір.
Болі в них в серці, болі в душі,
забиті дверці в сільські доми.
Місто спокійне, місто живе,
крові так мало із звірства тече
Дома із ляком, всі сидяма сидять,
ніхто не заплаче: тихо, мовчать.
Отак всі сиділи, допоки весна,
весна пролетіла, настала зима.
Років із сорок ні туди ні сюди,
взяв їх морок і підняли штани.
За граблі взялися хліб відбивать,
хлібе, їм снися, щоб йшли воювать!
зброю на санки, овес у руках,
а вже надвечір вогні у хатах.
С ким воювати, як лях отступив?
Кого убивати, татар вже не бив?
Видно, що браття давно не живе,
погасло багаття? Багаття живе!
Гадали, гадали, думка не йшла,
як же не знали свого царя?
Він той тиран, що катує народ,
а болі від ран. Зашили їм рот.
Більше ні слова всім замовчать,
що ти в кайданах краще не знать...
Опіум горя -- насолода нова,
як крові море, буде краса.
Знову за зброю, шаблі в руках,
не чути вже ною в сільських хатах.
Чути лиш вітер... Степ вдалині,
трупи на трупі, діти самі.
Більше не буде зла на землі.
Війська розбиті, перемоги малі.
Цар все ж на троні, він на коні,
щоб тебе, царю, несли в труні!
Ну вбили народу, кат розгулявсь.
не вдалось свободу знову дістать.
Чи доля то гірка, чи хисту не було,
а Україну вберегти козацтво не змогло...
І знову панство, гноблення і біль
криваві вбивства, що скажеш, звір!
Цар перед Богом, він тепер святий,
бо батогом не він народ забив.
Монарх на землю дуже сподівався
і нація йому не треба. Терпець урвався!
Так хто ж мій народ так сильно бив?
То буде сміх, але він сам себе не полюбив.
І та байдужість, хай загине в мить
набрати мужність...Краще треба жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4300
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
Є давня проблема у всіх школярів,
не падають з неба оцінки без снів.
Хотів одинадцять, прийшов на урок,
не вивчив завдання, до двійки це крок.
Ніяк не присниться навіть вона,
все не приходить, на думці лиш два.
Хочеш робити, а сили нема?
не хочеш робити--правда свята!
Не вчися - не треба, воля ж твоя,
хочеш оцінки? Ось тобі два.
Чверті кінець, просто біда,
куди не поглянь, всюди, скрізь два.
Лиш подивіться, одна, ось вона!
гордо лишилась дванадцять одна.
А звідки ж там взявся такий колорит,
фіз-ра! старався... старався як міг!
Лінь, то хвороба, що душу бере,
душу нероби, як робе, то мре!
Халепа така, щоденник в батьків,
а ти не мовчи, розказуй байки.
Може повірять? Хоч досі брехать,
раз ти ледащо, то треба мовчать.
Мовчи і клянися: останній це раз,
такого не буде, новий вже час
Хоч я розумію, що важко тобі.
Знати не знаю, науку ж люби.
Бо зараз нічого, ніхто не скара,
а завтра ти столяр чи кляча стара.
Працюй над собою, людиною будь,
старайся навіки й заміте це люд
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4299
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
Я згоден не отримати плату,
Хай хита мене на ходу.
Не давайте ні їсти, ні спати,
Все одно на роботу прийду.
День получки-трагічна то дата,
В цім краю не буває її.
Не потрібні харчі і зарплата,
Все одно на роботу прийду.
Відпочинок-найгірша то справа,
Море не потрібно мені.
Чай й сухарик-ось моя страва,
Все одно на роботу прийду.
Й лікуватись мені не потрібно,
Можуть вилікувать щось на біду.
Краще жити буду я бідно,
Але ж на роботу прийду.
Та нічого, що одежа у латках.
Я, повірте, геть не брешу.
І якщо проїзд стане платним,
Все одно на роботу прийду.
Я прийду, якби і не зміг,
Навіть якщо все і забуду,
Навіть якщо випаде сніг.
Я прийду! Працювати ж не буду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4298
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
У тихому полі
росло три тополі
і вітер поволі
їх колихав.
Стояли вони
у тишині.
Були у тюрмі.
Він їх спіймав.
Хотіли на волю,
праведну долю,
не грає це ролі.
Не відпускав.
лиш горобці,
на чистім лиці
несли промінці,
Вітер стогнав.
Темніші ночі,
сліпнуть все очі,
плачуть дівочі.
Кат все мовчав.
Забуто про вирій,
в долині цій сірій.
Вітер немилий
Свободу тримав.
любив він тополі,
що були у полі,
Впиралися долі,
А він і не знав.
Та раз із села,
вийшла пила,
була страшна.
Хлопець пиляв.
Дерева зборов,
і так на дібров
хлинула кров.
Сік заливав.
Вітер поночі,
ніс вісті урочі,
Не бачить він очі.
Довго шукав...
Як баче лиш пні,
наче в кошмарі,
наче у сні.
Плакати став.
Нащо ж любов?
Пролита вже кров.
А вітер вже знов,
Сильніш завива.
І ходе по світу,
збилися з ліку
Крутиться дико
Як він стражда!
не любе людей,
не любе дітей,
випадок цей
не забува.
Важчі все дні
в самотині.
лишилось три пні
Щастя нема!
Не треба клясти,
вітре, не мсти.
Щастя знайди!
А він все тіка.
Чути лиш крик,
люд уже звик.
На зиму він втік,
Весной приліта
Сумує вже вік,
Жити не міг,
на землю він ліг,
Деревця чека.
Щоб знов серед поля
росло три тополі
і він їх поволі
тихо кохав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4297
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
Задаюся я вопросом
где твоя душа,
остаюся с носом,
дикая страна
Ты играешь в прятки,
явно не честна,
дивные порядки,
дикая страна.
И гитару ты настроишь
лопнет вот струна
и когда-то ты увидишь,
дикая страна.
О, далёкий север,
дальние места,
О, дикий клевер,
дикая страна.
Уеду я подальше,
за леса, моря,
и не вспомню больше
о тебе,
дикая страна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4296
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.05.2005
Смотрю я на солнце,
оно не сверкает,
в мое лишь оконце
луч посылает.
А луч этот бедный
меня замечает,
я бледный от скуки,
а он согревает.
И сердце, и душу,
радостно мне!
Голову кружит,
как в полночном сне.
Лучше понятно,
что так прекрасно,
мне же приятно:
всюду всё красно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4295
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.05.2005
Люд об"єднує слово,
пісня солов"їна
рідна і єдина мова,
українців - Україна
Патріоти без межі,
неньку кохають.
Не треба нам вежі,
що їх вихваляють.
Я патріот, він патріот,
ми вірні Вітчизні.
Ми ж вільний народ,
руки в нас чисті.
хто думкою вірний,
той вірний і тілом,
і духом ми сильні,
бо вірим в єдине.
Вірим в майбутнє,
що буде у нас,
вірим у людність
котрий вже раз...
вірим у чудо,
що у раю.
Вирим ми, люди,
у неньку свою!
І поки в нас віра,
допоки й вона
буде всесильна
й безкрайно красна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4294
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
Сегодня работал,
но не устал.
плохо работал --
умнее я стал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4293
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.05.2005
Разные люди бывают,
свойственый каждому нрав.
Люди про честность болтают,
клятвы дают, снова солгав.
Гордость чужую ломают,
свою притаив на часок,
Где правда и ложь не узнают,
Правда одна, одна, как оброк.
А где же та верность
в искренней дружбе, крепкой любви?
Дифицитность, явная редкость,
Лучшее чуство, а на мели.
Гуманизм в анекдотах,
зачем он такой в мире ином.
Правит сдесь сила, правит сдесь страх.
Но есть перелом.
Сегодня боимся, а завтра...
Завтра человечней мы станем.
И вспомним кто брат наш, кто наша сестра.
Знаю, мы сможем.
И в людях ценю я идею.
Когда дело--не только слова
Живут когда ею,
когда знают зачем голова.
Живу я в надежде,
Ждать буду много я лет.
Когда не будет, как прежде.
Что ценим, чего у нас нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4292
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.05.2005
Разные люди бывают,
свойственый каждому нрав.
Люди про честность болтают,
клятвы дают, снова солгав.
Гордость чужую ломают,
свою притаив на часок,
Где правда и ложь не узнают,
Правда одна, одна, как оброк.
А где же та верность
в искренней дружбе, крепкой любви?
Дифицитность, явная редкость,
Лучшее чуство, а на мели.
Гуманизм в анекдотах,
зачем он такой в мире ином.
Правит сдесь сила, правит сдесь страх.
Но есть перелом.
Сегодня боимся, а завтра...
Завтра человечней мы станем.
И вспомним кто брат наш, кто наша сестра.
Знаю, мы сможем.
И в людях ценю я идею.
Когда дело--не только слова
Живут когда ею,
когда знают зачем голова.
Живу я в надежде,
Ждать буду много я лет.
Когда не будет, как прежде.
Что ценим, чего у нас нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4291
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.05.2005
Люди спати ідуть уночі,
а я хочу знати, хто ти.
Я думаю,а думка не бере,
я гримаю, не навиджу тебе
В моїй душі дивне відчуття,
і я гаразд тобі віддать життя.
Наче сонце світиш, ти чудова
мабуть все сон це, немає й слова
Але мене мрійлива сила підійма
і я так хочу, щоб твоя краса
мене спіймала, погляд мій.
Або, що я кажу. Помовчь та стій.
Не буду я ламать, не буду я мінять,
я просто хочу знать хто ти.
Добре видно, геть не бачу.
не плачу я мито, щоб тебе побачить.
Добре, що ти є, не така як всі,
де ж вони є милі думки?
Зірки в небі шлях покажуть,
я прийду, байдуже, що скажуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4290
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
Багата на виродків
наша держава.
Багато "дубків"
поглинула лава.
Лава дегеранизму,
регреаційная лава,
ідея рекреацизму
успіх не мала.
Ідея й ідейність,
то слава для роду.
Наша буденність,
то дикая мода,
бо треба всім гроші.
Робити не хочуть,
не скинуть нам ноші,
лиш біль приумножить.
Злість на природу,
вона породила.
Слава для роду
совість убила.
Психізм не діагноз,
а стрес не лихий,
дивний прогноз,
що свій своєму--чужий
Слава для роду
виродків повна.
Не бачив я зроду
праведність зовні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4289
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
Дивна я людина, хіба не так?
Настане днина і не збагнете як
я став подібний вам, а ви мені.
Не знаю й сам. Минають дні.
Ми всі так схожі, може ми брати,
давайте скинем ноші і злагодим мости.
Бо дружба-- слава, слава --вдача,
ми нацією станем й не буде більш іначе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4286
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
We do to nature harm
and then we take allarm.
But if we nothing do
say that haven't knew.
Pollute the air, water, soil,
but, in that time, use the oil.
People buy the cars a lot
and than they take a thought:
"Oh, we must help a world"
without actions? with only words?
It is impossible, of course,
so change to right sourse.
and if you take this ideas some,
plese, do not do to nature harm.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4285
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2005
Внизу пропасть, cверху нет ничего.
Пропасти пасть проглонет, и всего.
Стою на краю
Я просто молчу. Жизнь свою
вспомнить хочу. О пощаде молю.
Стою на краю
С места не сдвинусь, шаг да не туда.
инкстинкту винуясь я зашёл сюда.
Стою на краю.
И вот в прыжке, в прыжке затяжном
лечу вниз. Всё кажется лишь сном.
Стою на краю.
Но странно, всё хорошо. Я не в аду и не раю.
Это пустынное дно. Ответ я не жду.
Стою на краю.
Стою на краю желаний, капризов своих.
Пустой я без знаний. Ветер не стих.
Стою на краю.
И пусть стою я не один, а мы с вами все,
никто не верит в рай на нашей земле.
Стою на краю.
Стоим не падаем, выбор за нами...
Вам вверх или вниз решайте сами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4284
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.05.2005
Де правда, не питайте,
цю тему ніколи не чіпайте,
бо вона як вогонь для тіла,
але ж де вона засіла?
Коли треба, то нема,
а як не треба, то всплива.
Я не ховаюсь від неї,
не краду чужі чужих ідеї,
а сам її плекаю радо,
чи я дурак, чи мадо?
Кому треба пропускає,
кому геть ні--залякає.
З правдою і ні туди і ні сюди,
але ж треба йти, куди?
Це питання, як земля,
є рідна, а є чужа.
Правда--не Бог в світі,
але Бог для нас є правда.
Він хоче, щоб плекали,
а не щоб впивали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2817
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2004
Наркотик злое оружие против тебя,
употребляй, если не жалко себя.
Одно скажу, к добру не приведёт,
в долгий и страшный путь поведёт.
Там где главный дьявол и чорты,
где расплывутся и твои черты.
Ты будешь здесь никем и там никто,
думаешь, что так всё будет у тебя легко?
Так если здоровье--большущий грех,
тогда тебя уж ждёт такой успех...
Но знай, в последнее предупреждаю я,
наркотик--это казнь всемирная.
Ты жизнь не порть себе.
Ну, а впрочем решать тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2813
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.06.2004
Знали ми одного голову,
не просихав, чимало пив
ліпив із себе він сову,
а потім засипав і нив...
"Нашо, вчора стільки...,
хоча й стакан тільки."
Дивувався тому диву він,
кричав лиш: "Ну і хрін"
Але часто так в світі буває,
що із-за алкоголю посада упливає.
Держава вшів не любе на спині,
хоча й сама працює у тіні.
Геть дядько той змарнів,
більше пити став і одурів.
Аж раз опитати нас послали,
в таку халепу ми не потрапляли.
Коли до його дому річ дошла,
(а ми не знали, хто він й що)
якби там дівчина не йшла.
Все розповіла, знала що.
Ми прийшли й питаєм:
"Що потрібніше для всіх?",
а собі на розумі думку маєм,
може вб"є, а це не сміх.
"Космос--діло велике для нас"
дослівно так сказав Панас,
а ще казав, що треба грошенят,
щоб зробить притулок котенят.
А сам на думці собі має,
що пляшку в руках тримає.
Ми анкету заповнили і збирались йти.
А він крикне, ми й тікать хто куди.
Ми злякалися, ховалися,
а він всерівно знайшов,
ми тікать, а Панас дійшов.
То й швидко ми дісталися.
А нашо ми тікали,
тухіси свої ховали.
Він просто тост чув
і сказати хотів, бо потім би не зміг,
падав п"яний "бідний" з ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2812
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2004
Ось і справдились надії,
твої, мої, чужі мрії.
Той день настав,
той день прийшов,
до наших днів дійшов.
День незалежності!
Ура! Ура! Ура!
Але хто чого чека?
Що все на краще піде?
Так чи ні. Мовчи.
Бо тільки гірше буде...
Як розумієш все навколо
виконуй і своє соло.
Як хочеш то кажи,
як хочеш ні. А краще...
Знаєш, краще ти мовчи.
І нащо говорити про ніщо...
Або нащо про добро і зло.
Не знаю чи знати пора,
що влада у нас не дурна.
Що ж робити? Де народ?
Та ні, не бидло і не жмот,
а справжній той народ.
Народ--то ти і я,
якщо читати вмієш
та читаєш вірш мій до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2807
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2004
В Америке не был,
но законы знаю,
со смеху умираю,
половину убил.
У нас законы есть,
это, типа, честь,
но у американцев,
а у нас формальность.
Полная тотальность.
У нас по законам живут,
но только те, кто их боится,
почему то не поймут,
что те кто их писал,
много нам доврал.
Ничего против я не имею,
бросаю и эту я затею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2134
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.06.2004
Она сидела и смеялась,
она весёлою была.
Влюбилась, девушка влюбилось,
к сожалению, но не в меня.
И пусть, любовь и страх и боль
играет пагубную роль.
Но жаль, что девушка одна,
любви чужой явно нету дна.
Ведь если бы увидела меня,
сидела и смеялась бы она.
Зачем, ты спросишь мне любовь её?
Так вот отвечу, что дело не твоё.
Счастье мимо пролетело,
скажу я честно и явно смело,
что потом любила и меня,
но мне не нужна была она.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2133
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.06.2004
Никакой контрабанты не пропустят,
редко бывает, что упустят,
но потом всё равно найдут,
если надо то и вас убьют.
Люди, возите, что положено,
а то будет и тюрьма, и штраф наложено
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2117
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.06.2004
Мы поколение, мы молодеж,
если ты знаеш о чём ты поёшь.
Всегда на готове, всегда впереди,
если ты здрейфил, от нас уходи.
Молодеж--это сила, и ты и я,
не бойся стать нами, борись за себя.
Будь интелегентом и пить перестань,
средь борцов и непьющих ты стань.
Живи полноценно, ты--молодой,
у тебя всё в переди, ты же ковбой.
Знай, правда и воля твой первый друг,
может всегда улыбнуться тебе вдруг.
А куренье, водка и страх злые друзья,
сегодня ты кто-то, а завтра свинья.
Мы против СПИДа, мы против наркоты,
мы умные владари и зла повсюду каты.
И только такие здоровые, как мы не курим,
не пьем и прекрасный совет и тебе даем.
Терещенко Сергей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2116
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.06.2004
Обратимся к ним всегда,
ох, без них мы никуда.
Если что болит у нас,
обратиться к доктору нам час.
Он диагноз нам поставит
и бумажку, если надо, выпишет,
болезнь нашу просто не оставит,
он нас точно вылечит.
Вот и стих свой я пишу не зря.
Поздравляю, доктор, я тебя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2115
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.06.2004
Отключили електричество
и воды уж нет,
пойду погреюсь у камина,
приготовлю на огне обед.
У нас здесь, как в тюрьме,
лучше жить в Ираке на войне.
Я б пошёл бы приготовить,
но камина нет вообще.
В восемь встал помыться,
почистить зубы и умытся.
Часом позже встал--грязным был,
ведь сантехник воду отключил.
Хорошо, електрик добрый
до полуночи хоть свет дает
и пораньше, чтоб включить, встает.
Но как ФАКтОМ не крутить,
лучше дома оставаться, там и жить.
Терещенко Сергей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2076
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.06.2004
Hi, I'm here,
I'll always near.
Don't speak so loudly,
but your vote is soundly.
Oh, no, don't stop to speak,
when you speak I'm become weak.
Kiss me! Feel me!
Touch me! Leave me!
I don't know what to say,
kiss me, or maybe I may?
Thank you, that you are
my soul is like a mare.
Kiss me! Feel me!
Touch me! Leave me!
Fell me, fell my heat,
yes, I'm so beautiful and vite!
Oh, darling, touch me soon
my eyes like a Moon.
Kiss me! Feel me!
Touch me! Leave me!
Don't cry, please speak.
It was a malicious trick.
Please, woman, leave me.
Kiss me! Feel me!
Touch me! Leave me!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2020
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2004
Жили на світі два друга,
не любили зоологію й тварин,
тому й не викликалася по лісі туга.
Аж раз прийшлося йти, зламали тин.
І от в ліс вночі пішли ті хлопчаки,
зразу ж після злому майже таки.
Почали один перед одним вихвалятись,
майже битись, майже стрілятись.
Хто сильніший: той чи той?
Той розумний, а той ковбой.
На листя падали, гулі набили,
а потім кричали й з болю нили.
Аж геть, десь в кущах...
Ось перед очами крилами мах,
вовки на місяць завили.
а бобри (з дива) по деревах били.
Скільки страху на них навели
і стало шкода їм, що туди прийшли.
Побігли швидче поїзда і літака,
швидче звука, а йти пішки, то віка.
Істина така: любіть тварин
і не ламайте просто так тин. :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2019
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.06.2004
Іду співаю й на думці собі не маю,
аж тут запригали перед очима,
щось ще й червоним блима.
Куди не піду немає раю.
Куди піду те й спіймаю.
Одне не розумію, де той сенс?
Де той рік, де той тенс?
Ніхто не знає, а живе,
по тій річці довгій пливе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1908
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2004
Вот и лето на пороге,
а я к бабушке в дороге.
Там и солнце, там и рыба,
там вода, там и глыба.
Люблю купаться,
на пляже поваляться.
Что же делать беззаботно,
если чисто, не болотно.
Вот и тучки убежали,
ветер упокойся ты себе!
Что бы руки не страдали.
Ноги не трудились мне.
Прогуляюсь на природе
(это так сейчас в великой моде),
птичек послушаю радо я,
а коты й собаки любят меня.
Спортом занимаюсь,
с штангой обнимаюсь.
Вот после этого всего домой.
Не хочеться, но надо,
явно что не радо,
хотя и не ведет ковбой.
Школа, всё по кругу, опять,
опять "десять", опять "пять".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1907
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.05.2004
Зустрів раз дівчину круту,
вирішив послати свою стару,
тепер моя нова--не моя,
а стара наїлася й тепер свиня.
За нову я бився,
поки об її дружка вбився.
Лежав та й не рипався,
потім би сховався.
Нашо я то роздягався.
Про ОТЕ нескромне питався.
Я до неї й так і сяк тулився
поки в ліжко не попросився,
а далі ви історію цю чули,
тепер з мене сходять гулі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1906
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2004
Читайте это в слух,
поотганяете всех мух,
не будут кошмары снится
и об стенку головой не надо бится.
Я знаю правду обо всех.
Главный наш герой--Морпех.
На его судьбе не мало жертв,
поэтому он и мёртв.
Так вот, до этого,
до лета того.
Он узнал друга моего.
Тот не пережил и этого.
Оказалось, друг мой чист,
как белый лист.
А тот Морпех,
просто от закона бег.
Надо спихнуть убийство было,
пустил он труп на мыло.
так вот, если мыло у Вас загныло...
И нашёл он воришку,
засунул в желудок мышку,
не дочитав страшную книжку...
Ведь в книге о маньяке было,
так вот и это сплыло.
Он, Морпех--маньяк,
попивал коньяк.
И напивался так,
что был дурак.
Он не колол, не резал,
а взгядом осезал.
Виновен не виновен,
а суд вершить нельзя,
так вот, он был заловлен
и изрезан, как свинья.
Иронии здесь нет,
мне всего тринадцать лет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1905
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.05.2004
Я не чужд,
не боюся я нужд.
Просите, не просите,
а не дам, простите.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1904
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.05.2004
С смерти смеётся тот, кто её не боится.
Часто люди умирают с улыбкой.
Не надо боятся, не надо мирится.
Смерть не приветствуют открыткой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1903
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.05.2004
Наука--чиста, как роса,
нужна, как девушке краса.
Без науки ни туда и ни сюда,
что б думала голова всегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1902
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.05.2004
The colonies in America won the Revolution war
but for us in time it\'s far.
Therefore I will say about all,
about people and problems fall.
Representatives went for Constitution,
because it was no goverment,
it\'s as big people pollution.
But only for a history-monument.
In 1787
they chose men.
That\'s was representatives,
there were many motives.
For one they were for laws,
and they, for second, helps cause.
Half are senators,
but not animators.
Half are in House of Representatives,
there are 435 lives.
The USA has President
he has many helpers.
He always their send,
they are President\'s drivers.
But President must born in US,
to be not importantless.
He must be interested in country
and speak useful and soudly.
But now we see that independence-fool,
Bush wanted war, so for him it\'s cool.
No judges can help for them,
only discontent said judge Sam.
I don\'t know why americans proud,
but I will say loud,
that it has 200 years
and there are many sirs.
They think that rule, so are cool,
but know only fool.
After Civil War they wrote the amedments
It was the start rote.
These ten laws
are the Bill of Rights.
This\'s the end of my story cause.
America is rotten birch,
the White House isn\'t church.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1900
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2004
Раз пришли все о огород,
ну большой был народ.
И там и тут кипит работа,
не найти бездельника и жмота.
Одни собирают, другие копают,
а третие после труда отдыхают.
И все хорошо, пока не пришли
хозяины. А гости ушли.
И так урожай не оставив,
гости быстро ушли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1883
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.05.2004
Так вот
Читайте это в слух,
поодганяете всех мух,
не будут кошмары снится
и об стенку головой не надо биться.
Я знаю правду обо всех.
Главный наш герой--Морпех.
На его судьбе не мало жертв,
поэтому он и мёртв.
Так вот, до этого,
до лета того.
Он узнал друга моего.
Тот не пережил и этого.
Оказалось, друг мой чист,
как белый лист.
А тот Морпех,
просто от закона бег.
Надо спихнуть убийство было,
пустил он труп на мыло.
так вот, если мыло у Вас загныло...
И нашёл он воришку,
засунул в желудок мышку,
не дочитав страшную книжку...
Ведь в книге о маньяке было,
так вот и это сплыло.
Он, Морпех--маньяк,
попивал коньяк.
И напивался так,
что был дурак.
Он не колол, не резал,
а взгядом осезал.
Виновен не виновен,
а суд вершить нельзя,
так вот, он был заловлен
и изрезан, как свинья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1873
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.05.2004
С прошедшим тебя днём рождения,
желаю большого счастья и везения.
Знаний по предметам всем,
ни на шесть, ни на семь,
а на всех двенадцать,
пока не закончишь институт лет так в двадцать.
Желаю что б было много радости
и всякие козлы не творили гадости.
Оно то хорошо если все хорошо,
но что б врагам твоим это не прошло,
будь с ними пожоще,
выкладись, дай мощи.
Вот и всё,
но без плагиата,
всё моё.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1872
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.05.2004
Де правда, не питайте,
цю тему ніколи не чіпайте,
бо вона як вогонь для тіла,
але ж де вона засіла?
Коли треба, то нема,
а як не треба, то всплива.
Я не ховаюсь від неї,
не краду чужі чужих ідеї,
а сам її плекаю радо,
чи я дурак, чи мадо?
Кому треба пропускає,
кому геть ні--залякає.
З правдою і ні туди і ні сюди,
але ж треба йти, куди?
Це питання, як земля,
є рідна, а є чужа.
Правда--не Бог в світі,
але Бог для нас є правда.
Він хоче, щоб плекали,
а не щоб впивали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1871
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2004
Заспіваймо пісню разом,
похитаєм головою трішки,
для картинки ще й тазом,
поки не підігнуться ніжки.
Танцювали до упаду всі,
навіть що й не вміють,
хлопці помінялися в лиці,
а дівчата зразу мліють.
Заспівали знов еМСі,
закрутили якісь осі.
І туди і сюди вертяться,
хто б не хотів до них дістаться?
Усе то щастя покінчалось,
в вухах позакладалось
і от апаратуру позбирали,
еМСі додому повтікали.
І лиш хлопці та дівчата чекають,
на увазі лиш одне знають,
до cлідуйчих танців веселих,
піднімають за то келих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1870
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2004
Санчо й Поло задивились,
зачепились і нарошно вбились.
Зірка з ними полетіла вдаль,
ще одна наша реаль.
Два дядька сидять на небесах,
мабуть, в зелених, або сірих трусах.
Дивуються людям і ми їм теж,
все продаєм і купляєм за кеш.
У них закони такі як у нас-
раз, два, раз, два, чомусь раз.
Нема печінки, відбили таз,
а за це в око топаз.
Топаз не звичайний для всіх,
кому горе, а кому великий сміх.
Але правда десь там на небесах,
у дядьків, у тих, що в трусах.
Керують нами як хочуть і можуть,
хочуть витянуть, хочуть заложуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1867
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2004
Продается "Запорожец" новый,
из себя совсем уж кльовый.
Ему дорогу уступают все и всё,
даже "мерсы" неудержась кричат: "Ну ё".
Чёрный "большой" кожаный салон,
боится этой "красоты" и слон.
Набор макс. скорости в момент старта,
двести км проедете до марта.
Есть хорошая противоугонка,
как ни как, а не найти подонка,
что б позарился на "это" г...
а если спрут, то всё равно.
Да, мелочь. Детям до шестнадцати смотреть
и слушать как заводят нельзя. А взрослым терпеть.
Продам за доллар сорок четыри цента,
как раз что б купить момента,
склею следующую тачку и продам,
я хороший, а не хам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1866
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.05.2004
Дед Степан со внуком сидел,
тихонько ему бухтел,
что "Тихо на дворе,
только червяк в коре.
Бабочка порхает,
собака тихонько лает.
И танк стреляет,
ракеты меняет.
Но шума нет
уже двадцать лет.
Мир тише, что ли стал?
Ну что ж я устал."
А внук решил правду рассказать,
истину просветить и показать.
"То дедушка, ты,
не вынул с уш ваты!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1519
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.05.2004
Так вот
Читайте это в слух,
поодганяете всех мух,
не будут кошмары снится
и об стенку головой не надо биться.
Я знаю правду обо всех.
Главный наш герой--Морпех.
На его судьбе не мало жертв,
поэтому он и мёртв.
Так вот, до этого,
до лета того.
Он узнал друга моего.
Тот не пережил и этого.
Оказалось, друг мой чист,
как белый лист.
А тот Морпех,
просто от закона бег.
Надо спихнуть убийство было,
пустил он труп на мыло.
так вот, если мыло у Вас загныло...
И нашёл он воришку,
засунул в желудок мышку,
не дочитав страшную книжку...
Ведь в книге о маньяке было,
так вот и это сплыло.
Он, Морпех--маньяк,
попивал коньяк.
И напивался так,
что был дурак.
Он не колол, не резал,
а взгядом осезал.
Виновен не виновен,
а суд вершить нельзя,
так вот, он был заловлен
и изрезан, как свинья.
Иронии здесь нет,
мне всего тринадцать лет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1517
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.05.2004
Краса её не описуйма,
скорей всего колдунья,
ведь зубов передних нет,
а на руке большой кастет.
Одной ноги нет, увы,
но лучше ей не говори.
Она ведь думает, что нет руки,
заглючили у бедной мозги.
Она косит, это красота,
она красивая свинья,
я б подобрат мужа-козла,
а если захочет меня,
кранты мне, это смерть моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1515
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.05.2004
Шахматы--великая игра,
играли в неё и Васька и Коля,
эти и мамонтов видали,
автографы у них брали.
Фоткали Васю на плёнку,
а Коле подарили козлёнка,
а всё не то,
хотят в шахматы играть,
Каспарова умять.
Пошли, с Каспаровым сыграли,
как фаны его не называли,
а проиграл же старикам,
решилсь назначить реванш-капкан.
Опять пошли, но на щелбаны играть,
а тот мол взялсь орать:
"Шахматы--игра для интереса"
"Так может быть не пэссо?"
Щелбанов набили, раздели,
головой поехав, зрачки засели.
До сих пор играет с компьютером,
бьется и пьет ром,
но умная машина не дает щелбаны,
а то каспарову было бы кранты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1514
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.05.2004
Тур де Франц--гонка крутая,
для одних красивая,
для других злая.
Красивая для тех,
кто не видет всех мук,
измученных людей, их ног и рук.
Злая--для тех, кто в больнице лежит
и под нос плохие слова бурчит.
Зачем это все, никак не пойму,
пойду по телику посмотрю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1513
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.05.2004
І
Великая поэма пишеться с трудом
И ходит голова моя кругом.
Укорочу, плохие реплики, конечно, упущу.
А пока подумать надо, мотивчик подберу.
О чувствах написать стараясь грусно,
Я понимаю, что в памяти все пусто.
Ну что ж придумаю добро,
Лиш для устрашения пересеку и зло.
Начну из слов героя
(добрейшего плейбоя),
Запомнить надо,
Он вам друг,
Не надо лишних слов
Й больших наруг.
«Осень пришла,
Сон принесла
И чудиться мне
Экстрим в голове.
Решил я счастья попытать в любви
Не боюсь ни дуэля, ни пальбы.»
Конечно, все слова впустую,
Хоть знал он реплики-краса,
Никто не видел перебоя,
И всех пугала голова
(точнее, его глаза й уста).
И раз он встретил Юльку,
Отвисла челюсть, как бурулька.
А предложив встречаться гордо,
Соседи-парни слегка набили морду.
Отстояв честь, не мстив,
На месте всех до единого убил.
И бросил он затею,
Решил искать как будто бы болея.
И много конкурсанток на роль жены,
Но ни одна не подошла, увы.
И тут, как гром средь белого дня,
Нашла девченка пацана.
И звали ту девченку круто,
Но не припомню имя,
Дашой назову прилюдно.
Пока по набережной шёл,
Дашку к дому он провел.
А по дороге, решив проблему,
Сказал колючие слова для девчей боли,
Наверное закончу я поэму,
Не описав своей большущей роли.
ІІ
Ну все ж жадая представленья,
Нарушив принцип (я спер варенье)
Продолжу я поэму все ж,
И расскажу откуда я списал все мерехтенье.
И так, отпор он дал подруге смирно,
Она послушалась помирно.
Наверное, не зная, что сказать,
Решила все же промолчать.
Потом он стал идиотом для меня,
Как бумага зажигающая огня.
Но не возненавидьте навсегда,
Вы еще не прочитали стих мой до конца.
Я не создан для науки,
Не люблю учить, находит скука.
Лиш пару слов, не много,
Хотя и веду себя не строго,
Я могу любого усмирить,
Ну и конечно попустить.
И так герой разозлив меня
(он был лиш на лоха подобен),
Забыл что драться не способен,
На стрелку разобраться прибежал,
В то время моменты истины я упускал.
И я решив проблему быстро,
Пошёл домой не гонористо.
И в ночной тишине,
Пока мне снились сны,
Он протырал прыщи себе,
Дожидаясь мстительной поры.
Хотел решить все навсегда,
В уголку зажать козла.
И решил я последний шанс дать,
Измениться, но не отступать.
Ну чу-чуть на оборот,
Просто много было у меня хлопот,
И не хотел держать врагов,
Не напрягать своих дружков
И вот настала та пора,
Но не предал он меня,
И за это другом,
Он остался на всегда.
Но, если чесно,
Ложив на серце руку,
Любить не позно,
Но не стерпеть мне муку.
Когда-то поругаюсь с этим другом,
Лиш поменяю обстоятельста,
Он для меня всегда был грузом,
И станем мы без боятельства,
Лицом к лицу, пузом к пузу.
И разобьем друг другу харю,
И я ему впаяю.
ІІІ
И все осталось, как и было,
И девки, не видившие мыло,
И пацаны, без слов по рылу.
И много «и» поставил я в стихе,
А розобраться с каждой не мое.
А знаете и в этой жизни изюминка есть,
Для человека главное не видеть горе,
Смеяться й для счастья петь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1512
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2004
Зійшло вже сонечко,
чудовий день,
а я сижу дома, наче пень.
Знов засвітило у віконечко.
І нарешті сплячою ходою,
я вже падаю, вже ною.
Цілу осінь, цілу зиму,
майже весну з дома лину.
Нарешті я вже тут,
зайду посижу десь за кут.
І тут на мене налетіли,
запачкали, на рукава посіли.
От і вся природа,
вся тут і мода.
Знов до наступного року,
якщо знов потерплю заскоку
вийду з дому посидіть
і птахам вийде знову налетіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1509
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2004
З дня в день гризу граніт науки,
не знаю, чи є ще більші муки,
чи то серця часті стуки,
чи то багато з"їв і почалися глюки.
Але нудніших днів нема,
як понеділок й середа,
а ще вівторок і четвер,
якби не п"ятниця, то вмер.
Хай п"ятниця теж нудна,
але ж остання в робочім тижні.
Де ж та річка, щоб без дна,
де ж ті бібліотеки, щоб не книжні.
Забув, ще ж субота пропада
на той граніт твердий, геть не вода.
От у неділю потягаюсь,
а в понеділок ранком знову одягаюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1508
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2004
Плохо когда меняеш друзей,
Все знаеш, не ожидаеш новостей.
И я никого не променял,
Лиш новых приобретал.
Друзей уж много было,
Но что б такого, Бог простит,
Не видал и видеть не желал.
Но уж когда он крылья раскрывал,
Любого в сетях оставлял,
А я тем более,
Еще й о чувстах знал.
И освободившись из паутины,
Раскрыв глаза, не видив пыли,
Я принялся его тихонько предавать.
У нас возникла ссора,
Не обошлось без ора
И все кто услыхал меня,
Возненавидел навсегда.
Ведь я сказал как было,
Никто не увидал там были.
Ну что ж, прийдется доказать,
Историю вам розказать.
Мой друг был честным,
Ну что же делать,
И откровенности не одбавлять,
И стал он утвержать:
“Любовь когда-то ведь остынет,
То в ссору, в дружбу перейдет,
Меня любовь всегда покинет,
Хоть бурлет кровь в женских серцах.”
Он черовал их быстро, за мгновенье,
Не очудяться уже и слезы, льенье.
Его предвидив затрудненья,
Я был не прав, без сомненья,
Но что б те девушки
услышали все откровенья...
И вот случилось приключенье.
Опять таки влюбился наш герой,
Но в этот раз он был,
Ну прям таки не свой.
И вот вночи,
До последней на небе зори,
Приходит весь заплаканый,
Опять таки не свой,
Он принялся вся правду доложить,
А правды, скажу, я б не знал—
И дольше б спал.
Не буду слов менять я даже,
А расскажу всю эту кашу.
“Я увидал ее красивый стан,
Не сощитать на сердце ран,
Которые возникли с пустоты,
И ели душу, как кроты.
Я познакомился, сводил в театр,
Успел влюбиться, подариться.
А через месяц руки и сердца
Я спросил.
И тут она сказала правду,
Что уже, причём давно жената
На мужике богатом.
И мозг сдавило, и руки й ноги,
А серце за обиду строго,
Не проказав ни слога,
Рука сдавила пистолет
Одна секунда, как сто лет.”
Его рассказ и разговор
Похож был лиш на прихоть, вздор,
Наверное не понимая факт,
Он просто плакал в такт.
На следующее утро,
Простыл и след его,
А что случилось с ним,
Дело не мое.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1507
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.05.2004
Знали ми одного голову,
не просихав, чимало пив
ліпив із себе він сову,
а потім засипав і нив...
"Нашо, вчора стільки...,
хоча й стакан тільки."
Дивувався тому диву він,
кричав лиш: "Ну і хрін"
Але часто так в світі буває,
що із-за алкоголю посада упливає.
Держава вшів не любе на спині,
хоча й сама працює у тіні.
Геть дядько той змарнів,
більше пити став і одурів.
Аж раз опитати нас послали,
в таку халепу ми не потрапляли.
Коли до його дому річ дошла,
(а ми не знали, хто він й що)
якби там дівчина не йшла.
Все розповіла, знала що.
Ми прийшли й питаєм:
"Що потрібніше для всіх?",
а собі на розумі думку маєм,
може вб"є, а це не сміх.
"Космос--діло велике для нас"
дослівно так сказав Панас,
а ще казав, що треба грошенят,
щоб зробить притулок котенят.
А сам на думці собі має,
що пляшку в руках тримає.
Ми анкету заповнили і збирались йти.
А він крикне, ми й тікать хто куди.
Ми злякалися, ховалися,
а він всерівно знайшов,
ми тікать, а Панас дійшов.
То й швидко ми дісталися.
А нашо ми тікали,
тухіси свої ховали.
Він просто тост чув
і сказати хотів, бо потім би не зміг,
падав п"яний "бідний" з ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1506
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2004
Пришла осінь, а слідом зима,
чому ж кохання в руках не трима?
Хіба знайде краще чим я?
Може краще десь є (а може і нє),
але чому дощ не капає, а льє.
Чому мене не замічають люди,
я що не живий, чи скрізь лиш етюди.
Я не знаю чому люди правду знають,
а от говорити не вмовляють?
Чому я повторяю слово?
Хіба розумно, чи геть ново?
Хіба потрібно задавати й знати,
хіба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1505
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2004
Війна-це людське горе,
Залпи гармат, крові море.
А дома мотері чекали,
Навіщо ж того горя дістали?
Війна-то подвиги людські,
Закиди й облави фашистські.
Бруд, вогонь і смерть скрізь,
Від одрази хоч на дерево лізь.
Скільки сиріт, скільки вдов,
Скільки сіл, міст, відбудов...
Але й не тільки це війна,
Це ще й зговірка партійна.
Сталін свій народ не шанував,
Долі в домові з Гітлером не вчував.
"Не нападу"-казав усім,
Хоча й знав усе, був німим.
Коли прийшли в СРСР,
З нами не здоровались на: "Сер",
В нас бомбардирів посилали,
Простий люд насмерть забивали.
В розгарі битв закон з'явивсь,
Тут-то Сталін заявивсь,
Хто здававсь, тих у зрадники,
Хто перейшов до німців-загарбники.
Ту війну не забудуть ніколи,
Поки є життя: міста, села, гімназії,
Ліцеї, ВУЗи, школи...
Треба фашизм страшний пам'ятати,
Ніколи до нелюдів не вподобляти.
Німці своїх не забудуть,
А наші померли й більше не будуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1504
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2004