| Сторінки (4/369): | « | 1 2 3 4 | » |
Так багато змісту та безвиході,
в маленькому сполучнику "але".
Закриті ним всі входи та всі виходи,
життя із ним по іншому пливе.
Закінчаться, лише на крок почавшись,
десятки різних напрямів історій.
Коли "але", потужно сил набравшись,
зупинить цей потік фантасмагорій.
"Я так люблю тебе, так хочу поруч бути,
так хочу доторкнутися.....
...АЛЕ..."
Ненавиджу!!!!! Не хочу більше чути
це слово!!! Воно серце й душу рве...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2015
Та дорога веде в нікудИ.
Та стежина брехлива й пуста.
Там самотні лишились сліди.
Змиє їх всюдисуща вода.
Та дорога веде в нікуди.
Там ростуть кропива та бур'ян.
Там в повітрі є запах біди.
А навкруг непроглядний туман.
Та дорога веде в нікуди.
А навколо так тиша дзвенить!
Збиті ноги, та треба іти.
Сили крихти, та треба спішить.
Та дорога... в реальності тій,
що іде паралельно, за крок.
Там немає вже світла і мрій.
То неначе навічний урок.
То неначе дешевий макет,
з манекенами замість людей.
Вони мають лише силует,
без думок, почуттів і ідей.
В них закладена дивна програма,
щоб наосліп у темряві йти.
І щоб радувала панорама
того шляху, що йде в нікуди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612951
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.10.2015
Сірими заплаканими вікнами,
дивляться назовні сірі дні.
Сірі перехожі поспішають,
знову опинитися в теплі.
В сірому і втомленому місті,
вкрилось що туманом, як плащем.
Не чути голосного сміху й пісні
змито все пронизливим дощем.
Сірого занадто, забагато...
Каменем аж давить до землі.
Потрібно десь від сірості цієї,
До весни сховатися мені..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2015
Вип'ю коньяку, міцного напою.
І уявлю, як усе це геть не схвалиш ти.
Та сьогодні можна: ти ж бо не зі мною!!!
То ж нехай все геть іде!!!! Все під три чорти!!!!
Вип'ю коньяку. І чим більш, тим краще.
Примарне хай полегшення з'явиться на мить.
І примарна впевненість, що вже не буде важче,
і що серденько моє більш не заболить.
Знову пригублю...Так спокійно й легко...
Так, я розумію - це самообман.
Завтрашнє розкаяння ой як не далеко.
А сьогоднішні думки лиш хмільний туман.
Нууу...ще пригублю...я непереможна!!!
Я усе здолаю!!! Перетерплю все!!!
Головне терпіння й все зробити можна!!!
Так! Кудись мене не туди несе.
Все...доп'ю до дна...ну, а ось і сльози.
Щось давно вже на щоках не було води.
ВтОплю я у цій воді, всі плани і прогнози.
І знов уявлю, як це все, геть не схвалиш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015
Пам'ятаю твій запах, твій смак,
ніжний голос. Як мед розтікалась
в твоїх ніжних та міцних руках.
В поцілунках твоїх забувалась,
і від дотиків ввись підіймалась.
Сльози щастя від того, що поруч
на годинку всього, як на мить.
Сльози туги від вічності тої,
що між митями щастя стоїть.
Як у грудях нестерпно болить...
Божеволію зовсім від тебе.
Звів із розуму жінку. Дивись,
щось із цим всім робити нам треба.
Пригальмуй, поміркуй, зупинись...
Чи на повній назустріч несись...
Завтра знову скажу, що все класно.
Бо ж здалеку очей геть не видно.
Буду знов уявляти завчасно
нашу зустріч. Це мені необхідно.
Розвіяти хочу цю тугу безслідно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015
Ну ось...добігає кінця цей божевільний день.
І тіні сьогоднішніх дій, вже розбрелись по кутках.
Так хочеться спокій знайти в твоїх надійних руках.
І вилікувати мою, тепер таку часту, мігрень.
Тихо настало в домі під дією чарів Морфея.
Тільки годинник настінний тихенько вперед біжить.
Лягати в холодну постіль, без тебе,душа не лежить,
бо ти є моє тепло, від бід усіх панацея.
Ходити по дому безцільно, неначе ота примара,
сенсу немає ніякого, тебе ж все одно не знайду.
Вип'ю гарячого чаю, втомлено в ліжко впаду.
Завтра почнеться з нуля, моя буденна програма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2015
Доторкнись до моїх губ своїми, ніжними.
Дай відчути твій неповторний смак.
І обіймами солодкими і грішними,
СерцЯ настрой, щоб бились в один такт.
Доторкнись до тіла ледь відчутно.
Так, щоб ніби струмом пройняло.
Щоб хотіла ще тисячократно
дотиків. Щоб мало все було.
Доторкнись ласкаво до мого обличчя.
До рук...плечей...грудей і до волосся.
Так, щоб всі замовкли протиріччя.
Так, щоб все що хочеться збулося.
Доторкнись душі крилатої, нагої.
Тільки дуже прошу: Не розбий
її форми, кришталевої, дзвінкої!!!
Своїм тілом, від усіх навік закрий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611109
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.10.2015
Відкрила очі...знову ранок.
Дерева в раннішній імлі.
Гаряча кава, швидкий сніданок,
а ти...залишився у сні...
За вікнами холодна осінь.
З дня в день ідуть дощі рясні.
Так хочеться у теплу постіль,
де ти...залишився у сні...
У новий день піду завзято,
як пташеня, що навесні
вивчає світ новий крилато,
а ти...залишишся у сні...
І знову вечір. З телеекрану
співають про любов пісні.
Я ж знов введу себе в оману,
й чекатиму тебе...у сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
Так ніхто не міг торкатись тіла,
так ніхто не цілував у губи.
Так нестримно, ніжно, так уміло.
Особливо...солодко...усюди.
Так ніхто не теребив волосся,
так ніхто не обіймав за плечі.
Так надійно і збудливо. І здалося,
що не важливими є інші речі.
Так ніхто не посміхавсь лукаво.
І у мить найвищого польоту,
так ніхто не обіймав ласкаво,
і не дарував свою турботу.
Так ніхто раніш не міг любити.
Так ніхто не підіймав до неба.
Так, щоб плакати, сміятись і радіти...
Так ніхто...і інших і не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609500
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.09.2015
Ми ішли, як в тумані стільки років, в омані
своїх власних фантазій, ми губились щораз.
Понад хмари небесні, всі бажання тілесні,
і духовні, й сердечні проганяли не раз.
Ми щоразу вагались, але знов заплітались
у тугі візерунки наші різні шляхи.
Але в тих візерунках були дружні стосунки,
бо все інше відкрити заважали страхи.
Та прийшов час зізнання, нам набридло чекання,
і питання: Щасливим як зробити себе?
І травневої ночі, нам відкрилися очі...
Тож, з днем виходу з тіні, я вітаю тебе!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2015
Мені так хочеться тебе торкатися,
так, щоб між пальцями проходив струм.
До себе вабити, а далі гратися,
як кішка з мишкою... а потім - хрум! :)
Мені так хочеться тебе заводити,
у сенсі пристрасті...й до себе в дім.
Мені так хочеться тебе розрадити,
коли є труднощі, як з неба грім :(
З тобою хочеться робити витівки,
всілякі пустощі, як дітлахи.
Радіти дощику, лякатись блискавки,
й літати пристрасно, немов птахи :)
Ох, стільки хочеться, що аж не можеться.
І що ж тут зробиш, хоч стій та плач :(
Хоча б побачити...хоча б всміхнутися...
Й вкусить за носика. Болить? Пробач :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2015
Куди течуть всі ріки? Куди спливає час?
Куди ми біжимо, в безглуздому завзятті?
Коли зімкнуть повіки, вирішують за нас,
а ми в бажанні жити вічно, згораєм, як в багатті.
Де виникає біль? Де плодиться журба?
В чиїх невидимих руках плекається кохання?
Чому так звідусіль, як навісна юрба,
з'являються дурні думки та первісні бажання?
Де вихід, де фінал, та чи важливо це,
коли в самому розпалі на сцені модна п'єса?
Чи там безпечно йти? А може там капкан?
Чи може просто гаю час,а може поетеса?
Втомилась... Зупинюсь, і віджену думки,
набридливі, як мухи в агонії осінній.
Зберусь і озирнусь. На відстані руки
та, безтурботна я, у рамочці настінній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608461
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2015
Мій милий, єдиний, коханий.
Мій ніжний й безмежно жаданий.
Я поруч щомиті з тобою.
Наповнюю світ твій туманний.
Я поруч хмаринкою білою.
Пташиною малою й несмілою.
Бузком запашним навесні,
і трояндою в осінь зів'ялою.
Я поруч в краплинках роси,
у зливі, що б'є навскоси.
В вогні, що палає в душі.
Ти тільки його не гаси!!!
Я поруч у шелесті трав,
у диві ранкових заграв.
У місячнім сяйві вночі,
в речах, що в руках ти тримав.
Я в сонячних променях є.
Тобі це хай силу дає!
Душа моя поряд - відчуй...
Далеко- лише тіло моє...
Я поруч... усюди де ти...
незримо...постійно...завжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015
Шановні пасажири! Наш потяг "Гарна осінь",
з перону вже відправився. Займайте всі місця.
А тим, хто з літніх спогадів не вибрався ще досі,
Вам місце у вагоні, у першому...з кінця.
Ми Вам запропонуєм гарячі чай та каву,
зручні та теплі ковдри, та здобу запашну.
А Ви на власний смак собі придумайте забаву,
щоб мали чим прикрасити дорогу затяжну.
Шановні пасажири! Давайте на хвилину
відкриємо всі вікна і зробим сильний протяг.
Нехай із ним полинуть безсилля та журбина,
і з радістю нехай вперед помчить швидкий наш потяг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2015
Ти поїхав, і світ завмер
лише на мить, лише на секунду.
Навіть плакать не хочу тепер.
Й сумувати постійно не буду.
Не скотилась тужлива сльоза,
не відчувся всередині щем.
Тільки стрІмка осіння гроза,
змиє слід твій холодним дощем.
Дуже дивне таке відчуття.
Ти ж бо рідним був і дорогим.
А тепер вже нема почуття.
Геть розвіялось, як вітром дим.
Залишились банальні слова:
"ми повинні"..."все ж добре"..."в нас діти".
Та від них лиш болить голова,
ними душі й серця не зігріти.
До байдужості так недалеко,
і до слів: "Все минуло у нас...".
Та сказати це зовсім не легко,
підібрати і місце, і час.
Ти в дорозі...а в мене думки
заблудились, заплутались зовсім.
Ти в дорозі....і я буду йти,
уперед...у золоту осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015
Є у мене донечка, маленька Марічка.
Моє ясне сонечко і безсонна нічка.
Має моя доня всередині дзиґу.
Ні секунди без пригоди, рідним на утіху.
Голосочок- дзвоник. Кучері русяві.
Випромінює тепло, ніжність й чисте сяйво.
Іноді є неслухняна та буває вперта.
Та душа її дитяча щира та відверта.
За її усміхнені милі оченята,
можу душу й серце назавжди віддати.
Хай лишень здорова буде і щаслива,
а на усе інше, в мами, віднайдеться сила.
Сила, щоб любити, проганять ненастя.
Бо посмішка дитяча- то найбільше щастя!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2015
З цікавим римуванням я напишу сонет.
Про тебе. І про все, що сталось за ці дні.
І зроблю нестандартний хід, властивий лиш мені.
Тобі, так неочікувано, принесу букет.
Так кажуть люди: квіти можуть про усе сказати.
Не гірше ніж слова, із наших грішних вуст.
Бо іноді слова- то пил, то гілок хруст.
Й того хто їх сказав, то краще і не знати.
Тому є мова квітів, народжена в віках.
Але її слова, в наш час, на жаль,чомусь забуті.
Ми дивимось на тих, хто поруч: в що вдягнені і взуті...
А що несе той наш обранець у своїх думках??
То ж, пані і панянки: фіалка біла -щирість,
червона айстра - я люблю, ромашка-романтичність.
Троянди біла та червона-то одвічна єдність.
Лілея чисто біла- невинність та величність.
Гортензія- байдужість, жоржина-непостійність.
Лілея помаранчева-огида та ненависть.
А пролісок- ти особлива, ти надія й ніжність.
Конвалія - душі відкритість, волошка- то привітність.
*****
Є безліч різних квітів, в них різний колір й запах.
Та з чим прийде до Вас ваш "принц", залежить і від Вас.
Так само, як і справжність вчинків, і змістовність фраз,
і чи нестимуть на руках, чи триматимуть у лапах....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2015
Дощ за вікнами миє скло.
Дощ осіннній нагонить тугу.
Розігнати в повітрі напругу,
так, на жаль, йому не дано.
Дощ надворі змиває пил
з підвіконня, кущів та дороги.
Та безсилих підвести на ноги,
йому ніколи не стане сил.
Він, як в сонця, не має тепла,
і не має морозу завзяття.
Може лиш затушити багаття,
що згоріти хотіло дотла.
Кажуть, дощ очищає все,
з ним приходить нове життя...
Може бути й таке сприйняття.
Як на мене - лиш сирість несе.
Дуже хочу, щоб стало теплО,
і з'явився веселки місток.
І чарівне, неначе з казок,
утворилось життя джерело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2015
Не знаю, як тобі сказати,
що не люблю, вже не люблю.
Не знаю, як зв'язок порвати,
розбить реальність цю твою.
Не знаю... Десь я загубилась
у круговерті почуттів.
Від твого берега відбилась.
Цього ти точно не хотів.
Не знаю... Так мені спокійно.
І осудів я не боюсь.
Я почала вже жити вільно.
А ти ще думаєш - лишусь.
Не знаю...Може помиляюсь...
В цих справах сумнів завжди є.
Не хочу тільки опускатись
до поділу: твоє - моє...
*****
Взагалі, як сказали у фільмі одному:
"Про це, я подумаю завтра!"
Сьогодні ж, гармонія нашого дому,
хай сприйнята буде тобою, як правда....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015
В жовто-багряних листочках, промінчик з небес заховався.
Він так грайливо лоскоче, але уже не пече.
В жовто-багряних листочках, кожен уже здогадався,
сила природи остання, зібрана влітку, тече.
Жовто-багряні листочки радують око щоденно.
Їх дивовижну природу оцінить пейзажний митець.
Барви потрібні дістане, буде писати натхненно.
Красою осіннього дива, торкаючись наших сердець.
Тихо лягають додолу, жовто-багряні листочки.
Вже шелестять під ногами і веселять дітвору.
Хочу їх скласти в букети або вплести у віночки,
і залишити на згадку про золотаву пору.
© Юлія Сніжна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606034
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.09.2015
Ну ось і все. Сумна ця мить остання.
Тепер це місто залишиться, як спогад.
І дощ осінній, немов сльоза прощальна.
І твій важкий і повний суму погляд.
У цьому домі пройшло багато років.
Сумних, щасливих, зі сміхом та сльозами.
Та вже не чути більше наших кроків.
І не наповняться кімнати голосами.
Та точно знаю, що залишились в стелі,
і в стінах, і в підлозі, і в диванах
дитячі голоси, такі веселі,
та дивний жаль по нездійсненних планах.
Залишилися друзі та знайомі,
всі ті, хто став частинкою життя...
І ось, стою уже я на пероні,
І думки вже мандрують в майбуття.
І мчиться потяг... Пасажирів гомін...
Сльоза прощальна по щоці тече.
Залишився позаду цей знайомий,
настінний напис : "Вас вітає Ше...".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2015
Який чудовий вечір! Без тіні божевілля.
(а так завжди буває, коли безмежно скучив).
Який чудовий вечір! І навіть мла осіння,
не здатна зруйнувати щось настільки неминуче.
Який прекрасний вечір! Не дивлячись, що простір
навколо нас обмежений, і час не наздогнати.
Який прекрасний вечір! Нам не потрібна постіль,
щоб бути одним цілим і щастя відчувати.
Який спокійний вечір... Обійми та розмови,
ласкаві поцілунки та ароматна кава.
Який спокійний вечір...І відчуття казкові.
І розуміння - щиро все, а не якась забава.
*****
Але то був лиш вечір...один...і знов чекання...
знов телефон і пошта...турботи й вир життя.
Але який був вечір!!!! Є в серці в нас кохання.
Це головне! А значить і буде майбуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
Тобі так личить бути самим собою, не таким як усі, не стандартом.
Особливим, неповторним, завжди усміхненим,
озброєним чарівністю та влучним жартом.
Ти не хочеш бути проштампованим та пронумерованим,
загнаним в певні, прийняті кимось, рамки, та в сірий колір пофарбованим.
*****
Ти скажено привабливий та сексуальний чоловік.
Та цим хизуватись чи користуватись не хочеш, не звик.
Ти дуже гарний, харизматичний, та в чомусь незвичний.
Так, в тебе не два метри зросту, статура та обличчя не моделі.
Але твій силует...твої руки...твої губи...твої очі зелені....
Я просто безтями...і мови немає...
мурашки по тілу... й свідомість втрачаю...
*****
З тобою виникає нестримне бажання робити божевільні вчинки.
З тобою я та ж сама доросла та серйозна жінка, але з душею юної дівчинки.
*****
З тобою досягну я нових горизонтів, і для нас створю надійний тил.
Зі мною,я знаю, ти будеш щасливий, докладу я до цього максимум сил.
*****
Тобі так личить бути самим собою...
Але тільки моїм... і беззаперечно, однозначно, стовідсотково тільки зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2015
Тобі так личить бути мужнім, сильним чоловіком.
І це не пов'язано ні зі статусом, ні з віком.
Ти в бій за справедливість підеш до переможного кінця.
Не чекаючи при цьому ні слів вдячності, ні відзнак, ні лаврового вінця.
******
Я відчуваю, що за твоєю спиною
можна бути, як за надійним муром, як за незламною кам'яною стіною.
І можливо це звучить пафосно, чи банально,
та мені це вкрай важливо, та завжди актуально.
*****
Ти дуже рішучий та впевнений, але завжди відкритий до діалогу.
Здатен піти на компроміс. Завжди прийдеш на допомогу.
****
Поруч з тобою можна відчути себе справжньою жінкою.
Або легенькою, беззахисною, маленькою сніжинкою.
Але не потрібно зловживати цим...
Тільки іноді...коли випадає нагода...
коли трішки хвора, чи погана погода.
А насправді, у житті, навіть найсильніші,
хочуть відчувати підтримку, любов, внутрішню гармонію та зовнішню тишу...
*****
Ти Чоловік!! В словах і вчинках,
на роботі та на відпочинку.
Навіть не поряд зі мною, а там, де ти зараз є.
Ти справжній!!! Не забувай про це, серце моє...
****
Тобі так личить бути собою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2015
Тобі так личить бути романтичним, чуттєвим, ніжним, чарівнИм...
Ти не боїшся здаватись дивним чи смішним...
Ти вмієш з нічого робити приємності...
В тобі стільки спокою, стільки впевненості.
Коли я поруч з тобою, посмішки не може не бути.
І кожна жінка, хоче бути поруч з таким чоловіком...завжди і всюди.
*******
Завдяки тобі, я стільки всього в собі відкрила.
Твоя ніжність робить мене крихітною та невагомою!! Дарує крила!!!
*****
Кажуть: Справжні чоловіки взагалі не плачуть. То дурниці!!!
Так, вони не рюмсають, як ми, жінки, через всілякі дрібниці.
Та здатність відчувати - то не слабкість, то є сила!!!
Сила, яка б будь-яку кригу розтопила!!
Я ніяк не закликаю тебе, виплескувати свої емоції на весь світ!
Ні!!! Будь таким лише для своєї єдиної, що губами своїми, зможе стерти з очей солоний слід.
*****
Я так хочу з тобою закутатись в ковдру, взяти каву,
подивитись комедію чи мелодраму,
разом плакати і сміятись,
а потім, до ранку, шалено кохатись....
*****
Тобі так личить бути мужнім......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015
ВІд твого "Все буде добре!",
стає несказанно спокійно.
Слова ці, як ліки, від тої хвороби,
що душу мою виїдає постійно.
Як кажеш "Все буде гаразд!",
наче в серці веселку малюєш.
Своїм різнобарв'ям мене кожний раз,
все більше, й сильніше, і дужче дивуєш.
Ти кажеш, що я наче квітка,
найгарніша на полі земному.
Від слів тих я квітну. Але...лише зрідка...
лиш трішечки...сумніваюсь у всьому.
Ти кажеш:"Я люблю безтями!!!"
Для мене це крила дає!!!
І змогу у вись підійматись, за хмари.
Й так само,безтями, кохати тебе!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015
Люба моя донечко,
ясне моє сонечко!
Ось уже і в перший клас
ми ведем тебе, ти - нас.
Рідна моя дівчинко,
гарна моя квіточко!
Вже на новІ доріжки,
побігли твої ніжки.
Ти ще таке дитятко,
світле янголятко.
Важко буде, знаю,
та ми усе здолаєм!
Головне хотіти!!
Весь час вперед летіти!!
Старатись, намагатись,
ніколи не здаватись!!
І знати - завжди поряд є
всі ті, хто любить так тебе.
Найбільше всіх - то я!
Ти - сенс мого життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2015
Наполню бокал вина, а может быть лучше кружку.
На диване свернусь клубочком, кутаясь в теплый плед.
И рядом со мной присядет меланхолия-подружка.
Не особо приятная спутница последних моих лет.
Сядет нагло так, ножку на ножку,
ухмыльнётся и скажет:"Что ж,мать,
может выпьем, давай, на дорожку,
будешь вещи уже собирать?
Погляжу далеко собралась,
перемен так и хлещет родник.
Да здаётся мне, ты промахнулась,
и упрешся ты носом в тупик"
Поплотнее я уши закрою,
что б не слышать бредовых речей.
Встану тихо, следят ведь за мною,
её пара лукавых очей.
И все окна и двери открою,
и вина выпью полную кружку.
Меланхолия - да черт с тобою!!!
Пусть мечта теперь будет подружкой!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603279
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.08.2015
Я так за тобою скучила...
Дуже...шалено!! нестримно!!
невимовно... депресивно...
Жага ця мене вже замучила.
Я скучила так за тобою...
За запахом, сміхом, руками,
поглядом, тілом, губами...
Коли почалось це зі мною?
За тобою так скучила я...
Прийди... обійми... залишись...
цілуй... кохай...розчинись...
Хай нове почнеться життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
Ти- мій Маленький Принц, а я - твоя Троянда.
Я ні на що не натякаю, це просто порівняння.
Бо в них, як і у нас, є свій маленький світ.
І ми, не знаючи самі, взростили там кохання.
Ти - ніжний мій Ромео, а я - твоя Джульєтта.
Хоч мало в нас подібного, та просто гарна тема.
Але, як подивитись, то є і спільні грані:
романтика, кохання, сімейства і дилема.
Ти - мужній мій Трістан,а я - твоя Ізольда.
Але нізащо я не хочу, щоб був як в них кінець.
Я хочу жити довго,щасливо і з тобою,
можливо, станеться колись, підемо під вінець.
Ми наче Бонні й Клайд - такі ж авантюристи.
Шукаємо пригод на нижні дев'яносто.
Та не крадемо, і не гроші, а віддаємо душі.
Мою-тобі...твою-мені...відкрито, щиро, просто.
Багато може бути таких ще порівнянь,
і в світлі їх історій, ми є лише піщинка.
Та ми напишем власну історію життя.
В ній будем: ти - мій М., а я - твоя Сніжинка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015
Жила. Кохала. Планувала.
Сім'я. Подруги. Дім. Робота.
Жаліла. Пестила. Плекала.
Романтика. Любов.Турбота.
Дітки. Радість. Щастя. Сьози.
ПелЮшки. Пляшечки. Безсоння.
Сніги. Тумани. Сонце. Грози.
Повтори. Паузи. Смирення.
Одноманітність. Сірість. Будні.
Бажання? Пристрасть? Ніжність? Сум...
Увага? Квіти? Привітання?
Любов? Повага? Звичка. Глум.
Байдужість. Злість! Розчарування!
Очікування. Втома... Зустріч!!
Несподіванка. Зізнання.
Обійми. Подив. Віч-на-віч.
Шаленство! Пристрасть! Беззупинно!
Цілунки! Дотики! Бажання!
Майбутнє? Плани? Неодмінно!
Назавжди! Пліч-о-пліч! Кохання!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015
Ти не дивуйся, що у снах приходжу я вночі.
Мій погляд і усмішка, притягнуть як магніт.
Бо існування є моє не роки - тисячі!!
Бо ж я є дуже давній той, відьомський темний вид.
Так, не літаю на мітлі на тлі нічного сяйва.
Не знаю заклинань, не маю чорного кота.
На кухні в мене пахне борщ, і випічка, і кава,
а не гидке відьомське зілля з лапками крота.
Коротке маю я волосся, не зелені очі.
На жабу не перетворю - то є лише фольклор.
Та є прадавнє у мені, що будить серед ночі,
і вимальовує в уяві образи потвор.
Мої думки, вірші мої, моє єство жіноче,
подвійне - так! Але моє! Нікому не віддам!
Я особлива. І такою бути завжди хочу.
І свій відьомський дар змінити врешті на талан.
Не бійся, любий, й не тікай ти від мого зізнання.
То буде біг по колу, чи над вогнем політ.
Бо біди всі і всі страхи, здолає це кохання.
І ми збудуємо новий, наш, особливий світ.
Магічно-ритуальні дійства, вже не допоможуть.
Свяченою водою не обливай поріг.
Ти особливий! Лиш такі відьом кохати можуть.
Робити з них простих жінок...й ділити їхній гріх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2015
Зацілуй мене до смерті і бездИханну пусти.
Нехай іволга співає.Буду я собі пливти.
Понесе ріка лиш тіло,а душа здивовано,
буде плакати над ним, тихо й розчаровано.
Хмари, вітер та дерева, все живе і не живе,
поглядом сумно-спокійним проводжатиме мене.
І в ту мить, коли ріка, заховає тіло у вир,
душа пірне у далину, набравши в крила нових сил.
В мить змінить образ:очі-скло,волосся сірий дим.
Полине в царство вічності, Аїду на уклін.
І крок-ковток у забуття запропонує Лета,
І слід зітреться...щезне в мить... порвуться всі тенета...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2015
Чи чуєш як плачу? Чи знаєш як важко?
Та ж ні. Ти далеко. То марно усе.
Я наче з підбитими крилами пташка.
Так хочу літати...Хай вітер несе.
Я дуже стомилась без віри й надії.
Уваги і ніжності хочу я так.
Я прагну так втілити хоч якісь мрії.
Кохання і щастя відчути на смак.
Ти дивишся сумно і хочеш дізнатись:
що? звідки прийшло? куди приведе?
Ти хочеш в минуле постійно вертатись.
А я з місця зрушила. Доля веде.
У нас стільки всього вже є за плечима.
І діти чудові - то є головне!
Не варто мене спопеляти очима.
По іншому, але все ж люблю тебе.
Мені також страшно, повір, то є правда.
Та зовсім не хочу боятись весь час.
І буде майбутнє, прийде нове завтра,
на різні дороги і різне для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2015
Я створю особливий календар,
з новими датами і новими назвами.
Дні наших зустрічей, неначе долі дар,
позначу діамантами та стразами.
Дні суму, безнадії та страждання,
я замалюю чорним олівцем.
А дні безмежного та дивного кохання,
Рожевим кольором я обведу кільцем.
Я намалюю дивовижні квіти,
на днях, коли в душі буяло щастя.
Коли веселі та здорові діти,
не знали ані смутку, ні ненастя.
Самотні дні не лишу без уваги.
Вони гармонію несуть у дУші.
Не потребують віри, ні поваги,
ні слів... лише відлюдність в повній тиші.
А будні дні залишу сніжно білі.
Нехай там буде простір для фантазій.
Хай будуть жовті або може сині.
Та головне без бід і без оказій.
Повішу календар свій на стіні,
і відійду на тридцять два я кроки.
По кроку за усі роки в мені,
по кроку за всі дні, що множать роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2015
У моєму домі, на моєму ліжку,
запах твій лишився, і твоє тепло.
У моєму домі я поплачу трішки,
і розкажу стінам, що і як було.
Розкажу про літо, божевільне літо,
про роки, що стали, мов густий туман.
Розкажу спокійно, чесно та відкрито,
і відкрию тиші мій самообман.
Про усе таємне будуть знати стіни.
Про усе, що хочу в голос розказать.
Стануть друзями мені квіти та гардини,
бо вони все чують, і завжди мовчать.
А коли захочу почути я пораду,
до книжок звернусь, що на полиці сплять.
В них знайду надію, силу та розраду,
і до себе нової я почну звикать.
В пам'яті залишу важливе і дрібнички.
Наберуся віри і сили від любові.
Покладу я серце й душу до скарбнички.
І відчую запах твій вже у нашім домі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Ти спитав, чи хочу політати?
Як птахи, чи може як метелики?
Ти спитав, і міцно взяв за руку,
і повів без сліз і без істерики.
Ти спитав, чи хочу в хвилях синіх,
відчути легкість і втому одночасно?
Ти спитав... і ми уже в дорозі,
так сміливо, зважено і вчасно.
Ти сказав не думати про завтра,
жити миттю, щастям сьогодення.
Ти сказав... і так тому і бути!!!
Роблю подих і ловлю натхнення!!!
Ти сказав: "Люблю тебе без тями!!!!
Це безумство, та я щасливий в ньому!!!
Ти така жадана, моя мила муза.
З тобою я забув про біль та втому".
Ти казав такі слова прекрасні.
Та найголовніше - ти постійно діяв!!
Наші всі бажання, потаємні мрії,
чи якісь дрібнички - все в життя ти втілив!
І тепер коли настало завтра,
відчуваєм біль ми від розлуки.
Та ще є у нас багато цілей.
Час зібратись, взяти себе в руки.
Зрозуміти, що на все свій час і воля долі.
Вдень - реальність, солодкі ж сни -для ночі.
І прийде той день, той час, те місце.
І мені всміхнуться твої милі очі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Симфонії моря, мелодії вітру,
поезію щастя відкрили в мені.
Відроджена в хвилях, зігрітая сонцем,
я посмішку ніжну дарую тобі.
Твій дотик і сила, твій подих і ніжність,
твій сум відчуваю як власний, як свій.
Відпущу думки поза купчасті хмари,
хоч трішки побуду в полоні у мрій.
Закохана в небо, закохана в тишу,
закохана в тебе...й не вірю у це...
Боюсь, що прокинусь і раптом почую:
"Ти геть божевільна!!!"- прямо в лице.
Так важко змінити життя...так непросто
стояти на перехресті доріг.
Я скільки потрібно тебе зачекаю...
І прийдеш, я знаю, на мій ти поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Мрії збуваються там, де беруть свій початок
хвилі, що міць і вологу несуть на пісок.
Мрії збуваються там, де у небі нічному,
видно весь всесвіт і можна торкнутись зірок.
Мрії збуваються там, де чарівний схід сонця,
присмак солоний і запах морської води.
Всі перепони та всі заскорублі турботи
зникли, як змиті водою самотні сліди.
Мрії збуваються...єдність...п'янка насолода...
хвилі від дотику... пристрасть по тілу тече...
Сила і ніжність, проста чоловіча турбота
і сильне, при всіх негараздах, надійне плече.
Мрії збуваються. Тепер я і це зрозуміла.
Пінною хвилею море шепоче мені.
Мрії збуваються. Про щастя я майже забула.
І знову відчула....завдячую лише тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2015
Солодкий присмак літа на губах.
Терпкий смак змін, що відбулися з нами.
Мчимо на повній, ми не гаєм час.
Вже й так ми стільки втратили з роками.
На колір-різноцвіт, на смак, як мед.
Це почуття, воно вперед веде.
І пахне сонцем і горить вогнем.
Кричить:шукай! Знайди в собі себе!
Все небо в зорях, а земля в вогнях.
Щаслива мить окриленого стану.
Думки про завтра, безнадію, страх,
я відсилаю геть, як телеграму.
Ти поруч є. Ти хвилями тепла,
вкриваєш, наче ковдрою м'якою.
Ти поруч. Та важка для нас пора...
Але щаслива я лише з тобою!!!
Нічого не кажи, не обіцяй.
Ти сам не зможеш жить в розчаруванні.
Ти просто міцно й палко обіймай.
і розчини себе в цьому коханні.
© Юлія Сніжна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2015
Що ж це, матінко, коїться?
Чом усе так складається?
Де знайти тихий затінок,
щоби там притаїтися?
Ти ж все, матінко, бачила.
Тільки сумно дивилась...
Чи ти може боялася,
щоби не розсварилися?
Зрозумій, моє сонечко,
що вже виросла донечка,
і давно вже полинула
у розкрите віконечко.
Вже тепер і я - матінка.
А ти краще у затінку
відпочинь, знайди в затишок
ту таємну шпаринку.
Линуть весни за зимами,
і уже поміж ними ми
з метушними турботами,
скучили за обіймами.
Хай забудеться, що болить.
Ми зупинимось лиш на мить,
щоб сказати щось головне...
І життя знов у даль біжить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2015
Чи кажеш їй, що любиш, прямо в очі?
Чи кажеш так, як кажеш це мені?
Думки такі... Від ночі і до ночі...
Це важко... Як босоніж по стерні.
Чи кажеш ці слова отак, на вушко?
Чи знає ніжність подиху твого?
Чи ляжеш поруч на одну подушку,
щоб вранці так прокинутись удвох?
Чи ніжно так цілуєш, обіймаєш?
Все!!! Не питаю!!! Справа не моя...
Я просто хочу знать, чи відчуваєш,
ти зміни в курсі свого корабля.
Бо в мене шкереберть все, все у прірву.
Чи помиляюсь.... Все може навпаки?
Створити я змогла страшну цю вирву,
щоб все змінити - раз і на віки!!
Не знаєш згубиш де, де краще знайдеш.
Та я все повертаюся до слів:
чи саме ту у снах своїх ти бачиш?
Все саме так? Чи ти цього хотів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2015
Ніч. Всі сплять. Опів на третю.
Та мене кидає в жар.
Задовбав до напівсмерті
мене малесенький комар.
Якби знала та падлота,
що пишу йому вірші,
то напевно б грали сурми
в комара того в душі.
Та де душі тій там узятись?!!!
Отак летить, пищить, зудить.
Я кручу як млин руками,
а він все прагне укусить.
Іще всі сплять. Вже п'ята ранку,
а в нас двобій не на життя.
Безжалісний, страшний, кривавий...
Що розбули аж дитя...
Вже встали всі, а ця комашка,
із повним пузом моєї крові,
злетів на стелю наче пташка,
і ходить там собі поволі.
Ну що тут скажеш - се ля ві!!!
Але реваншу я чекаю.
Зустрінемось ми в темряві.
Не здамся!!!! Це я обіцяю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597682
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.08.2015
Притягательней мужчины
я не встречала, никогда.
Ваши жесты и манеры
безупречны..Но вот беда,
со своею дамой вы
обходительны, нежны,
и я ясно понимаю-
мы друг другу не нужны.
Красный верх и синий низ.
Вы как тюльпан, или нарцисс,
но в хорошем смысле слова.
Цветы лишь взяты за основу.
Я красива и стройна,
в черном платьице из льна.
Все при мне - белье, помада,
и вашим взглядам буду рада.
Но вы как кремень, как скала.
И я вам вовсе не видна,
хоть я лопну от улыбки.
Все мои попытки зыбки.
Может поменять мне позу?
И приколоть к прическе розу?
В пляс пуститься на паркете?
Показаться всем на свете!
Но...вот и вечера финал.
Я под хмельком, а мой тюльпан,
уж домой засобирался.
Вот так вечер...не задался.
И вот последнюю попытку
я решила предпринять.
Продефилировать по залу,
покрасоваться, так сказать.
И вот в азарте от затеи,
под хмельком, на кураже,
зацепилась каблуком...
Занесло на вираже.
Ах, как красиво я легла,
в черном платьице из льна,
на ковровую дорожку,
высоко закинув ножку.
О чудо!! Мой прекрасный принц,
глядя нежно сверху вниз,
подхватил меня на руки.
Чем закончил мои муки.
"Можно мне вас провести,
ну, хотя бы до такси?"
"Да, конечно, можно, можно!!!!!"-
заорала я истошно.
Он обнажил в улыбке зубы,
я ж со стыда поджала губы.
И вот, такой четою странной,
мы выплыли из ресторана.
Я так подумала - конец...
Но не такой он был глупец,
в такси галантно посадил
и что-то мне в ладонь вложил.
"Вот здесь мой номер. Буду рад
я вас услышать" - вот же ж гад!!!
Сказав мне эти вот слова,
он развернулся и ушел.
Мораль: упал - лежи красиво!
И все будет ХОРОШО!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597524
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 03.08.2015
Я наче між двох вогнів,
неначе між двох берегів.
Неначе струна, неначе стріла,
що ніяк не влучить у ціль.
Морозним мій подих став,
покрилась я інеєм чвар.
Забула мету, світлу й просту.
Де ж цей цілющий узвар?
Як злочин моє життя.
Праворуч, ліворуч - стаття!
А як в центрі йти без світла мети,
то краще вже забуття!
В полоні чужих рук,
наче мушку схопив павук.
Як в казці чекає вона комара,
її щоб звільнив від мук.
Та казка, то лише дим.
Хоча правда буває і в нім.
Терпіла, могла, напилась сповна
життя монотонного плин.
Я - жінка, я - як стіна!
Та часом буваю дурна:
даю слабину, рвуть як струну,
заради чужого добра.
Де вихід? Мені покажіть!
Залиште й подумать лишіть.
Я зважу всі "за", і на терезах
залишу те, що болить.
А інше - лишу собі,
та що - не скажу тобі.
Здогадуйся сам, читай по губам...
Щаслива я....так чи ні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Доброї ночі. Спи мій рідненький,
руку тобі покладу на чоло,
нехай всі турботи та негаразди,
линуть в минуле, як не було.
Спи мій коханий, ніжний та милий.
Стомлені очі свої закривай.
Нехай відпочинуть. А я буду поруч,
рідного тіла тепло відчувай.
Спи моє сонце. Надворі вже тихо,
місяць стежину з вікна прокладає.
Забудь усі труднощі і усе лихо,
бо поруч є та, що щиро кохає.
Доброї ночі. Знаю що важко
часом буває, та ти не зважай.
З новими силами, як в небо пташка,
зі сходом сонця в життя вирушай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2015
"...щоб не плакать, я сміялась".
Леся Українка "Як дитиною, бувало..."
Написала Українка:
"...щоб не плакать, я сміялась".
Так і в мене по життю,
кожний раз, як обпікалась.
Сміх то ширма, сміх то маска,
за якою сравжня Я.
Головне не загубитись,
не забуть своє ім'я.
Я не хочу йти крізь силу,
споглядати світ, крізь призму
слів чужих, чужих емоцій.
Це як вдягнуть чужу білизну.
Тиснуть стіни, давить стеля.
Час вже щось робить мені,
а не просто посміхатись
і пливти по течії.
Буду плакати і жити,
і радіти, тільки щиро.
Спалю вогнищем надії
маски всі, й порву всі ширми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2015
Я так чекала слів отих твоїх,
вони як крапки над усіма "і".
Та все одно звучали, наче грім,
неначе дзвін у моїй голові.
Злетіло серце й впало водночас.
Докупи склались всі частинки пазлу.
Ми йшли до цього, так тягнуло нас.
І як я не помітила одразу?
І ось стою немов якесь дівча:
червоні щічки, посмішка несміла.
Доросла і маленька водночас,
сказати навіть слова не зуміла.
Розмова та була лише секунди.
І ти, як мудрий, справжній чоловік,
все лаконічно розібрав на пункти...
І всякий страх, і всякий сумнів зник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2015
На чай я запросила Вас.
І Ви прийшли, такий сміливий,
так гордо Ви тримали спину,
а в думках - лестощів запас.
Я запросила Вас на каву.
Ви здивувались...Та прийшли.
Великий тортик принесли,
зі смаком куштували ставу.
В обід я запросила Вас.
Ви посміхаючись прийшли,
чудесних квітів принесли,
та стільки, що забракло ваз.
Настала черга для вечері...
І Ви прийшли...вже зовсім інший...
Принесли почуття та вірші,
на ключик зачинили двері.
І як колись мене спитають,
як так він опинився тут?
Я посміхаючись скажу:
"Покликала його на суп".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2015
Ніжно так, такт у такт,
відчували рухи тіла.
Наш танок, як політ,
ним керує вища сила.
Стрімко так, крок, ще крок,
твої сильні руки-крила.
Все життя -це танок,
а кохання - то вітрила!
Пристрасно... Подих, звук,
серцебиття навіть в скронях.
Мій коханий- кращий друг,
я - сніжинка на долонях.
Обійми, і тримай,
і веди лише вперед.
Музика нехай звучить,
нехай відкриється секрет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015
Намалюю тобі небо без жодної хмаринки.
Намалюю твої очі - зелені намистинки.
Намалюю тобі сонце і сад в духмянім цвіті.
Бджілок, що гудуть над садом. Намалюю нас у літі.
Намалюю хвилі моря, вітра прохолоду.
Подарую тобі щастя і тіла насолоду.
Намалюю теплі весни і зими сніжні.
Подарую я усмішку і обійми ніжні.
Намалюю тихий вечір, нас в буденній втомі,
та щасливих і надійних, у одному домі.
Намалюю таємницю ночі, місяця серпанок.
І звичайно тихий, ніжний, теплий спільний ранок.
Намалюю "наше завтра" на білому папері,
і уявлю, що ти й справді зайдеш у двері...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015
Посередині бурхливої річки,
що за горами на краю землі,
плавала діва зі станом смерічки,
в дуже малому й крихкому човні.
Били об човен нестримані води.
Діву неначе в гарячці трясло.
Хто заподіяти міг тої шкоди?
Як на край світу її занесло?
Пошуки правди, прагнення віри,
новим залишились на серці клеймом.
Рівень відрази та недовіри
до горла дістав, затиснув ярмом.
Солодко жити тому в цьому світі,
хто не цікавиться зовсім нічим.
Хто в хаті з краю живе десь в повіті,
і на всі біди говорить"грець з ним!".
Та відчувала та діва інакше.
Серце, мов птаха, рвалось із грудей.
Краще в безодню! На край світу краще!
Подалі від ницих, жорстоких людей!
Ось звідки човен і річка бурхлива.
Хто винен? Ніхто. Все зробила сама.
Забудуться очі й усмішка нещира.
Ці води вже близько.... І болю нема....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2015
У нашому домі все буде чудово,
у нашому домі все буде для нас:
всілякі дрібнички, фотоальбоми,
багато вазонів і з квітами ваз.
Цікаві шпалери, інтими у ванній,
І фото, що скажуть про наше життя.
І на теракотовому дивані,
притиснусь до тебе, неначе дитя.
У нашому домі я буду для тебе,
найкращою жінкою серед усіх.
Бо те, що я бачу, що чую до себе,
прекрасніше споміж простих земних втіх.
Усі наші пунктики, всі особливості,
будем сприймати як рідне, своє,
але...нам ніколи не стане сміливості,
нашим зробити твоє і моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Що все могло у нас так скластись,
не віриться тепер мені.
З тобою? Так! Поїдем? Так!
Далеко? Так! Боїшся? Ні!
Своє на паузу поставлю,
хоч не на довго та втечу.
Ти хочеш? Так! Ти мрієш? Так!
Щаслива? Так!- я прокричу.
І ось ти близько, зовсім поруч,
торкнувсь руки і світ завмер...
Бажання? Так! Тремтіння? Так!
Щось більше? Так уже тепер!
І посмішка з лиця не сходить,
метелики знов в животі.
Цілунки? Так! Обійми? Так!
Щось інше? Так! Чекати? Ні!
Дорога в'ється десь у далі,
Ти поруч, наче уві сні...
Хотіли? Так! Збулося? Так!
Щасливі? Так! Забудем? Ні!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015
Почему? Когда закрываешь глаза
ты можешь летать? Тебе не страшно!
Почему? Когда ты хочешь любить,
это становится так опасно!
Опасно нарушить гармонию сердца,
опасно душе к кому-то пригреться.
Почему так опасно сказать что люблю?
Мне так страшно летать одному...
Не бойся, любимый, поверь и пойми-
я рядом, и это уже неизменно.
Мы взлетим только вместе! Чуть-чуть потерпи,
все сбудется непременно!
Ведь ты, только ты, та гармония в сердце,
душа лишь с тобою так может согреться!
Я буду на ушко шептать что люблю.
Тебе...лишь тебе одному...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596520
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2015
Зачинемо ми двері на усі засови.
Зачинемо ми вікна і згубимо ключі.
Скинемо ми з тіла одяг,а з душі окови,
Будемо кохатись вдень, будемо вночі.
Будеш цілувати моє тіло ніжне,
сильними руками обіймати стан.
Будеш ти кохати солодко і грішно.
Вустами будеш лікувати від душевних ран.
Буду так кохати, як давно хотіла.
Буду віддаватись до останніх сил.
Буду цілувати кожний клаптик тіла
так, щоб все здавалось мало, щоб іще просив.
Подих і бажання, "так люблю..."на вушко.
Сила чоловіча закликає - дій!
І впаду знесилена на свою подушку,
І сльозинка щастя доторкнеться вій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596304
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.07.2015
Я так хочу до тебе...з тобою...в тобі...
розчинитись, розлитись неначе ріка.
Я так хочу й не можу. Хіба ж це життя?!
І насправді то доля моя ось така?!
Знову плачу і хочу щосили кричать!!!
Відпусти і тримай - знов воюють в мені.
Відійди! - Обійми... Іди геть!- Зацілуй...
Ці істерики швидко набриднуть тобі.
Не почати з нуля, не натиснути газ.
Знов чекати, і вдачу ловити за хвіст.
Є секунда на погляд й усмішку у нас,
і до щастя лише є розвалений міст.
Це найважче, найгірше моє відчуття,
так, без права на помилку, жити весь час.
Є лише один крок...Є лише одна мить...
Є лише один дотик... Лише один шанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015
Добре бути мамою. Ніжною і гарною,
цілувати ніжки й ручки, що малюють закарлючки.
Важко бути мамою. Стриманою, вправною,
все знати й розуміти, й нічого не хотіти.
Та буваєнакриває:
хочеться у вись, як птахи...
"Мамо, мамо хоцю каки!!!"
Добре бути мамою. Застьобати гудзики,
витирати носики, одягати трусики.
Важко бути мамою. Не чіпай! Не бийся!
Відійди з дороги! Біжи швидко вмийся!
Та буваєнакриває:
хочеться туди, де тиша ...
"Мааам, тримай, це здохла миша!!!"
Добре бути мамою. Найдорожчі ласки,
рідні оченята, мультики та казки.
Важко бути мамою. Їжа вся на сукні,
грип, температура, знову бруд на кухні.
Знов буваєнакриває:
хочеться упасти й спати...
"Мамо!!! час уже вставати !!!"
Добре бути мамою. Перший крок і слово,
малюнки, перші букви, ось уже і школа.
Важко бути мамою. Досягнення й невдачі,
колінця всі розбиті і сьози ці дитячі.
І буваєнакриває,
що й закінчились слова.
Просто АААААААА!!!!!!!!!
Добре бути мамою!
Це - найкращі відчуття!
Важко бути мамою.
Але це і є життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2015
Як важко писати, коли повні очі
від сліз, що настримно як злива біжать.
Як важко, коли все ж відкритися ночі
так прагне душа, але треба мовчать.
Як прикро що це саме ти, саме зараз,
і я не сама, і ще купа всього!
Як прикро, безглуздо і довго мовчали,
коли так жадали одне одного.
Як страшно ось так зупинитись й відчути,
що там, в кінці шляху, лише глухий кут.
Як страшно розбігтись й в безодню пірнути,
в польоті звільняючись від усіх пут.
Як сумно... твій запах на моїх долонях,
твій присмак солодкий на моїх губах.
Як сумно... твій дотик, то біль моя в скронях,
то біль моя в серці душі та думках.
Як важко, сльозам вже котитись не сила,
і чай не налитий, і ніч на дворі.
Як важко, здається кохана й не знаю,
чи зможу тримать це кохання в собі.
Сміливо занадто і геть непорібно,
напевно, було відкриватись тобі,
але так несила було залишатись
у цій непроглядній гнітучій пітьмі.
Я знайду, я хочу і впевнена зможу
знайти в собі сили дійти до мети.
Якої? Життя неодмінно підкаже.
Геть сьози та сум - підіймайся та йди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2015
Боюсь назвать твоє ім'я.
Воно для мене наче грім.
Мій друже, як ти опинився в серці?
Відколи поселився в нім?
Це все як сон, як дивний сон.
Не можу я збагнути це.
Мій друже, як ти опинився в серці?
Стиснув мій простір у кільце.
Ще вчора, як і будь-хто інший,
міг просто так зайти на чай.
Мій друже, як ти опинився в серці?
Де ти знайшов туди ключа?
Це так неправильно, так важко,
немов нести з камінням міх.
Мій друже, як ти опинився в серці?
Вселив туди бажання гріх...
Назавжди втратила я друга...
Та мабуть більше віднайшла...
Мій любий, залишайся в серці...
Я Рубікон вже перейшла!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
У великому садку, біля тину в холодку,
де цвітуть бузок й ромашки, там живе одна комашка.
У комашки все чудово, вся рідня її здорова,
є й маленькі комашата, та немає поруч тата.
Тато в них - великий жук. Він воює проти мух,
що відсидіти шматок хочуть тину і бузок.
Жук той високо літає, вдома рідко він буває,
і сумують комашата, адже люблять вони тата.
І сумує та комашка, і зітхає вона тяжко,
в небо дивиться частенько, не летить чи там рідненький?
Так минають дні за днями. Осінь знов не за горами.
Вже всі звикли потихеньку, й мухи не такі й страшненькі.
І здається всім - ще трішки!!! Переб'єм тим мухам ніжки!!!
І повернуться з війни всі чоловіки й сини!!!
Та ще мусимо чекати... А багато так сказати
хочеться, й нема кому. Хіба що вітру одному.
Вітер віднесе комашку десь далеко, де не важко.
Віднесе у інший сад й не поверне вже назад.
Буде в снах вона літати по садку. А вдома, в хаті,
буде вірити й чекати. А чого? Хто ж може знати...
Врешті, цей буремний час, дуже всіх змінив він нас:
і комашку, і людину, і дорослого, й дитину.
І не буде вороття в попереднє вже життя.
Та одне ми точно знаємо, дуже віримо й чекаємо,
що при́йде час, розквітнуть квіти, подорослішають діти,
будуть в мирі вони жити, будуть вірити й любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595370
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.07.2015
Любі Чоловіки!!!
Оберігайте нас, Жінок, від буденності та перевтоми.
І тоді наші фантазії стануть вашою реальністю.
******
Відьма, демон, королева,
в сексуальному вбранні,
на підборах, горделива.
Так подобаюсь тобі?
Може краще киця мила?
Вушка, хвостик, ніжне "мяу",
плавний рух, прогнута спина...
Час почався для забав.
А може буду я русалка?
Хай вода біжить по тілу.
Цілуватимеш ти палко,
де б я тільки захотіла.
Ні, краще буду я г'аздиня,
в фартушку й маленькій сукні.
Я смачне зварю варення
й ми зачинемось на кухні.
Буду наче янгол ніжний,
з крилами і без помади.
Ним ти будеш милуватись
(їх не можна зачіпати).
Знаю! Буду я левиця!
Розірву твою сорочку!
Будеш злякано дивитись
і проситимеш відстрочку.
Тааак, багато варіантів,
вже й втомилась обирати.
Позіхнула, потягнулась,
повернулась. Будем спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2015
Обійми мене в полі з ромашок,
там де вітер і неба блакить.
Де метелики й сотні комашок,
де струмочок маленький біжить.
Обійми, там де море і хвилі.
Захід сонця неначе в кіно.
Чи в маленькій кімнатці в квартирі,
де свічки, шоколад і вино.
Обійми, де деревами кручі,
як руками торкаються хмар.
Хай в ці милі болотяні очі
Світить місяць, неначе ліхтар.
Обійми десь в спекотній пустелі.
Дай відчути, що я не одна.
Побудуй там намети і скелі,
так зроби, щоб з'явилась вода.
Обійми мене там, де весною,
пахне цвіт в яблуневих садах.
В тому травні, де поруч з тобою,
я забула про відчай і страх.
Обійми як проміннями сонце
обіймає простори землі.
Вітром стань, що легенько в віконце,
надає прохолоду мені.
Обійми мене там, де в тумані
ніц не видно, і мокра трава.
Де від дотиків наче в дурмані
закрутилась моя голова.
Обійми...більш нічого й не треба:
ні дарунків, ні клятв, ані слів.
Обійми так, неначе до тебе
обіймати ніхто і не вмів!!!
© Юлія Сніжна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2015
Тихо, крадькома візьму на руки,
ніжно притисну її до серця,
обійму ласкаво. Мить розлуки
різким болем в скронях відізветься.
Приголублю щиро на останок,
посміхнусь, як полуденне сонце,
і в спокійний, теплий, тихий ранок
випущу в розчинене віконце.
Хай летить вона кудись між люди,
я ж тоді спокійно буду спати.
Хай комусь вона в пригоді буде,
а не буде мучитись й чекати.
Я рішуче все собі сказала:
навіть згадувать її не буду!
Для натхнення світу буде мало!
Буду дихати тоді на повні груди!
Буду я на всіx вершинах світу:
Еверест, Монблан і на Говерлі...
Враз дзвінок...і що мені робити?
Я її в вікно -вона знов в двері!!!
Годі вже!! - з порогу скаже злісно.
Я надовго!! - скаже - Так і знай!!
Швидко зайде, занесе валізи,
і піде на кухню пити чай.
І пояснить: Я рушійна сила!
Всі мене чекають все одно!
Я творю дива, дарую крила!!
Так закрий нарешті ж те вікно!!!
Вже закрила - посміхнуся я і скажу,
що стало зрозуміло все мені.
Залишайся, більше не ображу.
Розбирай валізи, чай вже на столі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Думаю, думаю, думаю.
30 годин на добу.
Думаю, думаю, думаю.
В ритмі такому живу.
Сплю й уві сні навіть думаю.
Різні думки в голові.
Ними в душі викарбовую
вірші, знайомі тобі.
Різного кольору думки ті,
але на смак, як полин.
Роблять такими їх відстані,
труднощі і часу плин.
Різні за змістом та формою,
але з одним лиш ім'ям.
Поза канонами й нормами,
поза буденним життям.
Сповнені мрій, повні відчаю.
Заповнили голову вщент.
Іноді маками вквітчані,
іноді вмиті дощем.
Думаю ти також думаєш.
Поруч я вже - озирнись!!
Безліччю барв розмальовую
душу, казав ти колись.
Думки ті віршем і піснею
шлю через відстань тобі.
Думаю збудеться десь, колись
те, що в моїй голові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Твій спокій - моє божевілля.
Твій шепіт - мій крик голосний.
Мовчання - нове потрясіння.
Розмова - дощ в спеку рясний.
Смієшся - захмарні польоти,
і колір рожевий навкруг.
Сумуєш - мінорні всі ноти,
і речі всі валяться з рук.
Твій голос - мелодія щастя.
Твій дотик - таємний мій сон.
Зізнання - неначе напастя.
Відмова - неначе прокльон.
Нагору - і знову донизу.
В повітря - і знову на дно.
Літала. Та раптом зависла...
Зірвуся!!!! Та всім все одно.
Спіймаєш? Чи зможеш тримати?
Чи вистачить сили на НАС?
Як важко кросворд розгадати,
та пазли складати весь час.
Твій погляд - і все зрозуміло.
Сумую у сні й на яву.
Твій погляд - мурашки по тілу.
Всміхнуся. Ось так і живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
Сама в кімнаті. Свічка на столі.
Горить вогонь. На стінах тіні.
Такі смішні й такі невинні. Тіні.
Думки летять в примарний світ,
де тепло так і так спокійно,
так весело і так надійно. Вільно.
Спіймала мить в'юнку, хитку.
Вона вогнем горить, пече.
Стисну в долоні, залишу іще. І не втече.
Струна крізь тіло, з долу й до небес.
Та не чіпай!! Нехай дзвенить,
сміється, плаче чи кричить. Звучить.
Легенький подих, тихий вітерець.
Вогонь здригнувсь. Відкрила очі.
Уже я не в полоні ночі. А хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
В його очах я бачу ніжність,
і відчуваю як болить.
Єдина неповторна мить
горить, летить кудись у вічність.
Цей стукіт запального серця,
вуста горять, рука в руці.
Всі відчуття неначе в пастці,
а очі, ніби ті озерця.
Сміюсь і плачу, кудись лечу,
сварю й жалію. Я є жінка!
І неповторна, як сніжинка.
Так кажуть. Згодна - шепочу.
Це мій секрет, мій ніжний сон.
Він не зашкодить, я це знаю.
Я хочу так, я відчуваю
серця як б'ються в унісон.
Та в звичний світ вертатись мушу.
Все буде добре - скажуть очі.
І будуть нові дні і ночі,
а спогади зігріють душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015
За вікном минають дні і ночі.
Ті ж самі та кардинально нові.
Ти прокинутись і хочеш, і не хочеш.
Час пливе повільно, як в неволі.
Дві реальності, неначе у фантаста.
Тут одна ти, зовсім інша там ти:
сильна, вміла, гарна, товариська
жінка, подруга, дочка і мати.
А закриєш очі - знов чекання.
Та, вже інша, хоче знов з'явитись.
Та, що хоче сильно так кохання
і ніяк не може зупинитись.
Та, що хоче квітів, море сміху,
і розмов цікавих до світання.
Хоче розділити тіла втіху
з тим, хто розуміє смак чекання.
Хоче впасти навзнак в свіжі трави,
споглядати як пливуть хмаринки.
Чути звуки, відчувати барви,
зупинити час, завмерти на хвилинку.
Знати, відчувати що потрібно
бути саме тут, в потрібний час,
а не бути просто гарним тілом,
бранкою обставин. Без образ.
Та, що прагне більшого не знає,
в когось, десь на неї інші плани.
Хтось її уже давно чекає
сильною. Прощай душевний стане!!
Поле, квіти - дитячі то забави.
Є реальність зубата, справедлива.
Є обов'язки, турботи, знову справи.
Й так без лірики, без сліз і беззупинно.
Смішно й гірко, все ж неначе класно?
Що ж їй треба? - скажуть певно люди.
Дві реальності, неначе у фантаста.
І нехай!!! Так цікавіше буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015