| Сторінки (2/110): | « | 1 2 | » |
Кілограм мандарин...
Я сьогодні один,
Я сьогодні життя очища́ю від шкі́рки.
І чомусь у душі так багато шпарин,
Але добре, що в ній нема жодної ді́рки.
Їм гіркий шоколад...
За вікном зорепад,
І зима – не зима без морозу і снігу.
Суне в небо гілки непоса́джений сад,
І усі, хто без крил, хай звикають до бігу.
А тепло батаре́й
Так спішить до дверей,
Що й не встигну, мабуть, я зігріти надію.
Не люблю я брехню і цибулю порей,
А від милої я, навпаки, шаленію.
Ворогам, хай їм грець,
Колись прийде кінець,
І нікому із нас не уникнути смерті.
У житті я – Андрій, у душі я – борець,
І хоча ще слабкий, але досить упертий.
Аромат мандарин...
Сотні різних стежин
Вже готують мені непрості переві́рки,
А в душі моїй хай, крім маленьких шпарин,
Не утвориться більш вже ніякої дірки.
[b]25.12.2014 р.[/b] А. І. Тофан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2015
Мене ненавидять усі.
Чи я нена́виджу – не знаю?
Немов ходити по росі,
Приємно їм, як я страждаю.
Шматують серце кожну мить,
Плюють у душу через спину…
Життя нам да́но, що́би жить,
А не квилити без упину.
Життя нам дано, щоб іти!
Ми в цьому світі одинокі…
Немов неба́чачі кроти,
Ми тьму сприймаємо за спокій.
В нас кожен день нове лице,
В кишенях в нас лукаві ма́ски...
І не зважаючи на це,
Ми прагнем спокою і ласки.
Ми стільки робим помилок!
І через них, хтось знов страждає…
І мов останній кожен крок –
Ніхто майбутнього не знає.
Казав Господь: " Живи й прощай",
Хай ці слова нам стануть кредо.
Бо ця Земля – не завжди рай,
Не завжди пахнутиме медом.
Ти тут актор, а там глядач,
А тут ти просто потерпілий.
Забудь образи і пробач,
Щоб білий світ був завжди білим.
2013 р. А. І. Тофан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2015
Шовкові руки від шовковиць,
Блакитні очі від небес…
Торгує радістю торго́вець,
І топче спогади прогрес.
Було дитинство — та й немає,
СкінчИлась мила карусель,
Бо все в житті колись минає,
Неначе свіжість "Аріель".
В дитинстві ми були без гриму,
В думках — ще мінімум брехні,
І легко так складались в риму
Веселі лагідні пісні…
Не всім воно було варенням,
Не всім знаходилось тепло...
А на малюнках, мов знамення,
Строкате сонечко лягло…
А десь між мрій моїх околиць
До щастя рухався експрес…
Шовкові руки від шовковиць,
Блакитні очі від небес.
07.07.2014р. Андрій Тофан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2015
Прапорець огорнув посиніле зап’ястя,
І звучала сумна поховальна симфонія...
Він поліг за Вітчизну, поліг біля Щастя –
Ось така наджорстока життєва іронія.
Білий голуб зронив над труною пір’їну,
У людей у серцях мов поколото го́лками –
Він тримав у душі лише рідну Вкраїну,
Коли тіло його зрешетилось осколками.
Він був тим, хто іде і ніколи не здасться,
Його очі цвіли, мов весняні півонії,
Він поліг за Вітчизну, поліг біля Щастя –
Ось така наджорстока життєва іронія.
Він пішов на війну, бо не міг залишити
Рідну землю свою у біді..., під загрозою...
Він такий молодий! Йому б жити і жити,
А він рано отак став журливою прозою...
Який біль, який жах, яке чорне нещастя!
Та коли вже скінчиться доба „Беззако́нія”?!
Він поліг за Вітчизну, поліг біля Щастя...
Ось така наджорстока життєва іронія.
07.12.14 А. І. Тофан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588040
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.06.2015
Ти для мене лиши́лась зага́дкою,
Я і досі тебе не пізнав.
Ти світила душею-лампадкою,
Аби в темряві я не упав.
Мо́ї сни – криворукі художники –
Малювали якусь маячню.
Прогризали планету безбожники
І шукали на Сонці вогню.
А життя крокувало нега́дано
По канату, неначе циркач…
Не лови, не тужи за упаденим!
І усім, хто образив, пробач…
Твої мрії, просочені кавою, –
Карколомні, солодкі, гіркі…
Ми усі ідемо над канавою,
А канави – глибокі такі…
Наші руки не зробляться крилами,
Бо без пуху, без пір'я вони…
Безперечно, ми будем щасливими –
Бо у щасті немає вини…
І коли повсихають акації
І зів'януть твої пелюстки́,
Зрозумієш, що я маю рацію,
Зрозумієш мої помилки́́.
12.01.14 А. І. Тофан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587830
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.06.2015
[color="#2e0a0a"]Я напишу тобі листа,
Свого́ листа із помилками...
Чомусь до болю ти пуста...
Що далі буде по́між нами?
Куди ідуть ці мокрі дні?
Яких ще хочуть ожеледиць?
Ти знов привиділась мені
Десь між сузір’я двох Ведмедиць...
Я чув слова „не відпускай,
Іди крізь гордість і розлуку...”
Я, не допивши білий чай,
Простяг тобі назустріч руку...
Хоча життя таке слизьке,
І мрії служать ковзанами,
Але забудь дурне й гірке,
Що породилося сварками.
Пробач, що я навіки твій,
Розгладь свій кактусний характер
І не будуй без мене мрій.
Кохання наше – наш „ікс фактор”...
Я напишу тобі листа,
Свого листа із помилками...
Тебе зустрів я не з проста
І закохався до нестями. [/color]
03.01.2015 р. А. І. Тофан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2015
***
Ох яка непересічна грація!
Як же добре разом нам обом!..
А ти пахнеш свіжо, мов акація,
Колючкáми, небом і теплом.
Ох яка ж ти тепла і холодна,
Ох яка ж ти «в степені» моя!
І коли душа твоя голодна,
Ласкою її годую я.
І п’янію без хмільної пляшки,
Як тебе змальовую в думках,
А від дотиків моїх мурáшки
По твоїх білесеньких руках.
Я це зву – «взаємна інтеграція»...
Вже й між слів не помічаю ком...
А ти пахнеш свіжо, мов акація,
Колючкáми, небом і теплом.
19-20.04.15 Андрій Тофан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587525
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.06.2015
[color="#262bd1"]
Є вірші – квіти.
Вірші – дуби.
Є іграшки – вірші.
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є – каторжани.
Крізь мури в'язниць,
по тернях лихоліть –
ідуть, ідуть по етапу століть...
Ліна Василівна Костенко[/color]
[color="#19731e"]
***
Є ві́рші — крила,
Й ві́рші — громовиці,
І є такі, що зні́жують вуста…
Та по́ки людям не даси по пиці
Для них уся поезія — пуста.
Замало ж просто знати алфавіти.
Вірші — плоди без соку й м'якуша́,
Вони живі, їх треба розуміти,
Бо між рядків ховається душа…
Вони уміють і насупить брови,
І вмитися холодними слізьми…
Є вірші — гімни, й вірші — пустослови,
Усе так само, як і між людьми.
11.07.2014 р. А. І. Тофан
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587514
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2015
Які ж ви в біса патріоти?!
Не видно вашої роботи,
А чути лиш гучні слова!
Учора „за”, сьогодні „проти” –
Щодень політика нова.
І так гризетесь за мандати,
Щоб Україну допродати,
Щоб роздягнути догола,
Вона ж мов ангел без крила,
А ви полізли ґвалтувати.
І кров із нашого народу
П’єте, немов джерельну воду,
А він – наївний і дурний,
Бо вам, чортам, продав свободу,
А зараз вже хоч вовком вий!
За що ж воюють ті солдати?!
За що життя їм віддавати?!
Якщо найбільший ворог – ви!
11.2014р. А. І. Тофан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587430
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2015
Мово моя зґвалтована,
Мово моя всесвята,
Весь довгий вік катована,
В темних підвалах закована,
Хто твої рани злата?!
Сотнями бісів спаплюжена,
Складена в круглі снопи,
В домі своєму відчужена,
З болем кривавим одружена,
Рідна моя, терпи!
Злими царями скасована,
Вирвата із синяви,
В пісню журливу римована,
Власними ді́тьми запльована,
Мово моя, живи!
Кров’ю поетів написана,
В серці своїм несучи
Мрії, з дитинства колисані,
Мово моя, не мовчи!
07.09.2014 А. І. Тофан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587429
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2015