| Сторінки (1/30): | « | 1 | » |
Придумують люди як вбити,
Як вкоротити життя.
Зарізати чи застрелити,
Щоб відправити у небуття.
Люди придумують муки
В катівнях для інших людей.
І долинають звуки
З залізних важких дверей.
Люди придумують зброю
Ядерну й біологічну,
І від Сайгона до Трої
Триває змагання вічне.
Придумати б краще ліки,
Які б рятували від смерті -
Щоб ми не старіли з віком
І не могли померти.
29. 05. 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2018
Думку дією робить крок.
Мир війною – патрон і курок.
Смерть в життя перетворює «стук».
Робить батька вже дідом внук.
Юнака чоловіком – гарт,
Пісню легендою – бард,
Слово віршем – поет,
Ведмедя сніданком – дуплет.
Пустелю грядкою – плуг.
Тебе неприступним – друг.
Сильним – випробування,
Вправним – праця й старання.
Людиною мавпу – робота,
Байдужого чуйним – турбота,
Сердитого добрим – ласка.
Воїна сином – каска.
Гору долиною – річка.
Красивою дівчину – стрічка,
Матір щасливою – діти.
Природу красивою – літо.
Місто величним – мости.
А Землю кращою – ТИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2018
Ще мало хто писав про унітази,
Про туалети, убиральні і клозети.
Ідею вірша Вам скажу відразу:
«Надбання людства зовсім не ракети».
Ознакою високої культури
В долині Інду, ще в Мохенджо-Даро,
Окрім усіх надбань архітектури,
Вважають перш за все водоканали.
А далі з Вавилону і до Риму,
Від скіфів і до самого Китаю.
І Греки, що приїхали до Криму,
Ще з тих часів канали прокладають.
Та й зараз, не скажіть, усе й те ж саме -
Культура почалася з туалету -
Бо у вбиральні і фаянс, і яма
Є відображенням всього менталітету.
От в Україні - туалети усіх видів:
Є еталони мармурові й золоті,
А от громадські, всі такі «убиті»,
Що як побачать – хрестяться й святі.
У ФРН – оце вже інше діло -
Усе блищить і пахне свіжим милом.
Однак і зустрічається залізо:
В мороз хто сяде – той уже не злізе.
А в США як все із ГМО,
Нехай хоч туалети будуть «біо».
Тут ми із ними в ногу ідемо,
Хоч так смердить, що і коня б убило.
Людей людьми зробили туалети,
Ідею вірша я відкрив одразу:
"Надбання людства зовсім не ракети -
Культура почалася з унітазу".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2018
Зима – це сезон травмпунктів,
Зима – це сезон вітрів,
Зима – це сезон подарунків,
А також – сезон снігів.
Зима – це сезон камінів,
Зима – це сезон добрих книг,
Зима – це сезон для пінгвінів,
Зима – це сезон для криг.
Зима – це сезон для сильних,
Зима – це сезон для міцних,
Хто може дістати мобільний,
Коли в очі мете сніг.
Зима – це сезон затишшя,
Ворон, синиць, снігурів.
Коли стоїть вдячна вишня,
Снігу за те, що зігрів.
Але, схоже, щось таки змінюється,
І, можливо, колись на пальму,
Повісять вогні, що світяться,
Люди в костюмах купальних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2018
Наша рука – не рука Бога -
Нею потрібно робить.
Не обрати нею дорогу -
Треба її пробить.
Наша нога – не Геракла -
Нею камінь не розтоптать.
І навіть, якщо набрякла -
Треба однак ступать.
І голова - не Горгони, -
Не стане все кам’яним,
Сформує нові закони,
І смертника зробить живим.
І наші жінки - не Єлени -
Не треба їх викрадати,
Чи різати сірі вени.
Їх просто треба кохати.
І наше життя - не вічне -
Гніздиться серед віків.
За нього лиш треба зуміти
Зробити те, що хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2017
Геолог один із Канзасу
Хотів розкопати алмази.
Ця ідея мала плодів не дала,
Бо копав він під унітазом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2017
Фанат один з Орлеана
Побачив у місті Зідана.
Він французьку не знав, і не те щось сказав -
І в груди отримав тарана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2017
Ми всі загнані в рамки:
Ми прокидаємось зранку.
Відпочинку ключі -
Засинаємо ми уночі.
Нас ніщо не вбиває:
Капає спирт у банку,
Праця пекельна
Дає нам найкращі харчі.
Нас холод гартує:
Рубай, коли хочеш нагрітись.
Нас спека муштрує,
Та спуску однак не дає.
Ми з крові готуєм
Ковбаси, що можна наїстись.
Доки наша нутрує -
Піт литись не перестає.
Протримали горя, які тільки можна отримать.
І розказувать, караще, де наше місце - не варто.
Ми можем мовчати, і можем дверима гримать.
Ми сільські українці – правонаступники Спарти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2016
Серед сотень новин вконтакті
Я натикаюсь на вірші.
В них такт не сидить на такті,
Серед них є кращі, є гірші.
Трапляються часто шедеври:
Класика і сучасні.
Бува не витримують нерви:
«Наскільки ж вони прекрасні!».
Одні з них дарують радість,
Від інших можна завмерти,
Від третіх подалі сховатись,
Четвертих – лягти і померти.
В Інтернеті завжди, відомо,
Було багато «сміття».
Але може і в нім підсвідомо
Хтось знайде своє життя.
В мережі достатньо депресії,
Її буде чим перебити,
Якщо житиме в світі поезія
Від якої хочеться жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2016
Наступає вечір… Хтось спить, а хтось не збирається.
У когось б’є в жилах, а дехто іде відпочить.
Хтось робить уроки, збирає портфель і купається.
Хтось плаття вдягає, сідає в таксі і спішить.
У когось на завтра немає нічого важливого,
Він під ковдру лягає – і за мить уже міцно спить.
У когось ця ніч, наче грань до чогось неможливого,
І все, що відбудеться, - треба хоч раз прокрутить.
Для когось ця ніч – це ще раз побути разом,
На даху посидіть, і в поцілунку сплестись.
Поміж ліхтарів, що служать дороговказом,
За руки тримаючись, ще раз по парку пройтись.
У когось сьогодні чергова зміна роботи -
Він протягом ночі не зможе повіки стулить.
Письменник в кімнаті пише свого «Ідіота»,
І лампа настільна буде до ранку світить.
І кумкають жаби, лине пісня їх галаслива.
І падає зірка, де сонце буде світить.
Пишу я про ніч, бо ніч вона завжди красива.
Неймовірна і тиха. Як же її не любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2016
Не скажіть, поцілунки. – Я більше люблю обійми,
Бо можна обняти і друга і дівчину й маму.
Поцілунки –це добре, ними закінчують війни.
Усе б непогано, та Ісуса теж цілували.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2015
Осінь – пора цікава.
Як гарно писати під дощ…
Коли воду змінює кава,
І дерева нагадують борщ.
Коли хмар більше ніж сонця,
А ночі більше ніж дня,
То кожен від діда до хлопця
На літо її проміня.
Перші ранкові морози.
Останні спроби тепла.
Беріз золотаві коси.
Й двірникова невтомна мітла.
А стане зовсім тихенько…
Птахи попакують валізи,
Люди зберуть всі опеньки,
І осінь закриє завісу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2015
У фермера з міста Тбілісі
Були овечки всі лисі.
Їхній стиль всіх лякав, заєць геть утікав.
Їх і вовки боялися в лісі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2015
Суонсі, вітер і сонце.
Чоловік один із Суонсі
Любив загорати на сонці.
Але в його місті дули вітри наскрізні.
Коли вітер – тоді не до сонця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2015
Лікар один із Гданська
Говорив: «Моя кров слов’янська».
Хоч батько з пігмеїв, а мати з Кореї,
І віра в них мусульманська.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015
Ірландець рудобородий
Зробити хотів панакоту.
Він абсент доливав, як її готував,
І на нього чекали пригоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015
Орнітолог один із Ліону
Ніколи не бачив ворону.
У Верону поїхав, та й там не надибав.
Треба їхати до Вавилону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015
Чому б і не замислитись про Бога,
Подумати, що є насправді – Бог?
Він, кажуть, обира дорогу
І пише нам пролог і епілог.
У когось він один, у кого троє,
У когось безліч нескінченних камі.
У когось боги на Олімпі та юрбою,
У когось на землі, з них кожен - камінь.
В слов’ян-язичників богів було немало:
Був Велес, був Ярило, був Сварог.
А елліни - над сім десятків мали.
В буддизмі ж кожен сам для себе Бог.
Чийогось Бога ще ніхто не бачив,
Якогось знає кожен у обличчя.
З них не один Спасителя призначив,
Який прийти повинен крізь сторіччя.
Однак немає тих хто бачив Гуатаму,
Немає і апостолів Христа,
Ніхто не бачив проповідника Ісламу,
І не отримував від когось з них листа.
Але однак мільйони далі вірять,
Бо нам усім потрібна допомога.
Коли наш розпач нічим просто мірять -
Тоді ми всі звертаємось до Бога.
Але і віра в кожного різниться -
Хтось вірить ревно, палко, безсумнівно.
І тут доволі немала різниця,
Коли нещиро, скупо, інстинктивно.
Кобзар, наприклад, Бога і не знав,
Не вірячи, що й зло по волі Бога.
А моджахед за Бога убивав,
Бо за джихад у рай пряма дорога.
А хтось звичайно вірить в розум вищий,
Чи в те, що руйнування – танець Шиви.
У кожного є, що йому найближче
І те, що він вважає неможливим.
Це непросте і надважке питання,
Оскільки кожен вірить у своє.
І в кожного є власні сподівання:
«Що є десь там? І взагалі, чи є?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015
Хвороба – Гаджет всіх схопив як вітер,
Він нам життя диктує в мікрофон.
Розмову з другом нам замінить Твіттер,
А гру в м’яча, лиш вдумайсь - телефон.
Ви знаєте, так хочеться до лісу.
Зайти далеко і згубитись там,
Щоб крізь далеку листяну завісу
Нас було видно чорним лиш птахам.
При цьому по дорозі загубити телефона,
Втопити в річці свій новий Айпад.
І сісти під старого дуба крону,
Якщо там буде, - слухать водоспад.
А як не буде – слухати природу
І зупинитись десь біля ріки.
Лягти на вільну чисто-ніжну воду
Й дивитись як літають ластівки.
А потім можна й на траві присісти,
Або й лягти, щоб чути цілий світ,
Закрити очі і прислухатись до листя,
Почути поряд десь метелика політ.
Десь соловей затягне солов’їну,
Десь дятел, як відбійний молоток.
Зозуля відміря роки й години
І чути всі новини від сорок.
І ти, як на порозі у Нірвани,
Що десь живе в хатині серед трав.
Тебе ввібрали гори й океани,
І ти їх всіх у себе увібрав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2015
Як іноді не хочеться нічого…
Ніщо не думать, ні за що не перейматись.
Бувають миті стану отакого,
Коли ти просто хочеш зупинятись.
Ти зупиняєшся, і в се навколо тебе.
І ти володар простору із часом.
Ти забуваєш про свої потреби,
І про обов’язки, хоч їх у тебе маса.
Ти опиняєшся неначе в світі спокою,
Відпочивають голова і серце.
Ти почуваєшся душею одинокою,
Завис у невагомості, здається
А за туманом знов видніються будинки.
Ти повертаєшся, і треба далі жити,
Вже час виходити з придуманого світу.
Твоя маршрутка під’їжджає до зупинки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2015
Бувають діти, що мудріші за дорослих.
І є старі, молодші молодих.
Високі є, що нижче низькорослих.
І мертві є, живіше всіх живих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Дядько один із Ямайки
До Сибіру вдягнув тільки майку.
А в такій мерзлоті, лиш три речі святі -
Це горілка, ведмідь, балалайка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
Житель один із Лівана
Переслухав групу «Нірвана».
Він натиснув курок, крикнув «Life is the rock»,
І пішов збирати банани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015
Я містом щодня проходжу
І бачу різних людей.
Є такі перехожі,
Що можуть купить корабель.
Котрийсь із них бажає
«Кудись потратить грошей»,
А дехто – ледь виживає
І ледве не їсть мишей.
Я бачив одного собаку:
Він був мокрий, голодний, брудний,
І одного весняного ранку,
Він спіткнувся і впав неживий.
Мимо ішов перехожий,
Він оселі своєї не мав,
А теплі й холодні ночі
В підвалах вже рік ночував.
У злу і добру погоду
Він копійку сердечно просив -
У центрі, біля переходу,
Не раз уже очі зросив.
Коли він ішов повз собаку,
Три дні вже нічого не ївши,
Роздер він її бідолаху,
І з’їв ніде не зваривши.
Незалежна держава рідна
Проблеми в нас є однак.
Одна: це багато бідних,
І кожен третій – жебрак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015
Невже так на світі можна,
Щоб довго в країні прожити,
Яка годує як ложка.
Та ще й її не любити.
У тебе чудова машина,
Будинок, сім’я, робота.
Це тобі дала Україна,
І ти не якась голота.
Можна ненавидіть владу,
Плюнути на депутата,
Звинуватить сліпу громаду,
Що молиться на супостата.
Та ніколи я не зрозумію,
Чому на іконі Георгія
Ти безглуздо підтримуєш змія,
І в чому твоя апологія?
Ти болієш за свого ворога,
Зрікаєшся власної матері,
Тобі це обійдеться дорого -
Згориш у вулкановім кратері.
Не любити рідну країну?!
Вболівать за чужого солдата?!
Клясти тих, хто за тебе загинув,
І вважати загарбника братом.
Ненависна тобі Україна?!
Й перемоги ворога треба?!
То ти хвора навік людина,
Бо ти проти самого себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015
Амстердам. Цигарка. Удав.
Житель один з Амстердама
Ніколи не бачив удава
Він по парку гуляв і цигарку спитав
І побачив не тільки удава
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015
У жінки одної з Гаїті
Були коти всі побриті
Всіх тридцять побрила, і шубу зробила
Бувають же люди одбиті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015
За нас в історії надміру вибирали
Хто буде гетьман, хто очолить рать.
А нас самим здебільше не давали
Для нас самих, собі свого обрать.
То нам пришлють намісника із Польщі,
То секретар приїде із Москви.
Вони ж не знають, що нам найдорожче,
Що нам потрібно - знаєм тільки ми.
Вже пару дюжин років обираєм
Хто буде нам найкращий голова.
От думаю… Або ми щось не знаєм,
Або в нас досвіду для цього ще нема.
Вже нам дають можливість обирати
І обираєм, хто й кого хотів.
А врешті – решт отримуємо ката,
Мабуть, ми так вже звикли до катів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015
Коли кожен живе наче в вічності
Через призму суперництва й заздрості
В світі так багато трагічності
І водночас – так мало радості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
Ми живемо в період лицемірства,
Коли багато хто - багато що не варт
А щирості найбільше у дитинстві,
Вона із віком потерпа від втрат.
У наший час, Отці, що вірні Богу,
І в цьому для громади ідеал.
Звертають сміло з «праведной» дороги
Чого не зробить прихожанин-коновал
Цікаво, що найбільше беззаконня,
Вчиняють, хто закон охороня.
Йменують смітником державний орган,
Й його учасника російською – сміття.
І той, хто захища свої народи
В шикарних залах, дорогих костюмах.
Купляє яхти, вілли й пароходи
На вкрадені в підзахисних же суми.
Та часто той, хто має безліч грошей
Не може і копійку відірвать
А хто не має статків надхороших
Тому не складно іншим їх давать.
Хто видається чистоплотним і педантом
Вершити здатний найбрудніші речі.
А от на добрі вчинки часто здатний
Двірник, чи сажотрус, що чистить печі.
І не дарма давно ще Черчіль Вінстон
Передбачав: брехня прикриє суть.
Що у майбутньому найбільші шовіністи
Антифашистами себе ще наречуть.
І патріотом не вважається звичайно
У кого стяг не в серці, а в авто
Такі завжди говорять одностайно
Їх віру й відданість не зрушить вже ніхто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015