| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Чорнила мокрого світання розплилися голубим.
Одного разу під моїм вікном
Крони дерев зірвались пташками,
Що тримались по двоє:
Вранці це здалось мені солодким сном.
Реальність виявилась гіршою,
Хтось відверто поряд прагнув тиші.
Хтось лаявся на звуки стуку свого серця,
І спогади ворушив,що ретельно були стерті.
Трава обіймає мене, затуляє очі,вуха,рот -
Я всього лиш кружляю над маревом,я не досягаю висот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2015
Світло розуму космічною краплею напуває грунт
Темні дерева глузду залиті холодною долею.
В легенях тріпоче холодна ртуть,
Слова зриваються брехнею
Потужною настільки, що розвалюють всі стелі.
Трави гнуться й припадають до твоїх колін,
Ніби королю влаштували синхронний поклін.
Димкий і п*янкий пар тиші
Від мого дому віддалений
Тільки смужками надгробних каменів відьмачих,
Але де вихід звідси, що за ним - я просто не бачу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601598
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2015