| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
Сьогодні березень, перше число
В бункері тихо трясеться ху*ло.
Березень вже, прийшла весна
Русскій салдат тобі пи*да!
Сонечко світить і хмарки пливуть
Русскіє салдати на х*й ідуть.
Розпустились котики на вербі
Русскій карабль на х*й іди!
Березневий котик співа серенади
Про те як ридають москальські солдати.
Бо їм напхали вже пороху в дупу
А кицька все слуха і радіє потроху.
А кицька мило так, мурчить
І слухає ще, як ворог кричить.
Кричить і благає, його пожаліть,
''ми ж мірна прійшлі,
і пулі мірна вам прінєслі''.
А кіт розізлився і як зашипить:
''Ах ти ж паскудо, пора тобі згнить,
Смерть ворогам'' - котик кричить.
Із-за халяви дістав, цікавий предмет
Лента за лентою зарядив кулемет.
''Ну що, паскудо, танцюй гопака,
Це подарунок від козака''.
Лента за лентою й нема москаля...
Сьогодні березень перше число,
В бункері здохло останнє ху*ло.
01.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Якось киця Міла,
Погуляти захотіла.
Хоч зачинена квартира,
Мілу це не зупинило.
Вона сіла на вікні,
В хутряному убранні,
Глип! А москалі вже у дворі!
Отже, киця на війні.
Чує тупотіння ніг,
Не своїх людей – чужих.
Тут зайшов якийсь комбриг
І парочка ще дурних.
- Ми асвабадітєлі!
Ми тут всьо спасаєм!
Тібя котік виганяєм,
Хату так асвабаждаєм.
Киця довго не думала,
Гранату в них вкрала,
У віконечко стрибнула
А тих підірвало.
Звісно кицька Міла,
Дев’ять життів мала.
Тому вона вижила,
А ті поздихали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Зайшли в село під Сума́́ми,
російські солдати,
Вже голодні, драні, босі, шукали,
Де б його пожрати.
Тут із хати випливає,
Тихою ходою,
Старенькая бабуся,
З джерльною водою.
Та й каже до ''гостей'',
Хоч і не прошених:
''Ой, та ви ж схожі на дітей,
Правда вже підкошених''.
''Бабка ми ні панімаєм,
Чьо ти нам талдичіш,
Ми, здєсь тібя визваляєм
Слєпая, нівідіш?"
''Ой, так від кого ж визволяти?
Хіба що від вати..
Ой, хлопці, усе добре,
Ви проходьте, за стола сідати.
Я водички вам набрала,
Супу наварила,
Вареників із вишнями,
Зрання наліпила.
Залізяки із плечей,
Кидайте на дво́рі,
Їх тут ніхто не вкраде,
Вважайте ви вдома."
Ох, зраділи москалики,
Зброю покидали,
Пішли в хату їсти й пити,
Горілочку з салом.
''Сматрі, Ваня, как нас любят,
Нє любят - баяцца.
Паказалі сваю мощь,
Ані ґатови сдатцца.
Ну что таваріщі, наєлісь?
Пара дальше ваєвать,
Нада ж етіх бандеровцев,
Бистрєй пабєждать.
А то у нас парадка пиліцца,
В баґажнікє танка,
Забєрьом тут пальяньїццу
І аґурцов банку.''
Тільки встали із-за столу
Ду́рні твердолобі,
Всі попадали до долу
Кажуть, що їм не посо́бі.
Хитра бабця усміхнулась
Й тихенько сказала:
''Дуже дивно. Як так сталось?
Що отрута для щурів, а в їжу попала.''
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022
Ой, летіли «Дикі гуси»
Ой, летіли у неділю дощову.
Та й говорять між собою:
- Треба збити у двобою,
Хоч одну москальську одиницю бойову.
Ой, сиділи «Дикі гуси»,
Ой, сиділи «Дикі гуси» у штабу́
Стали думати-гадати,
Стали мапи розглядати
Щоб ту ціль вже збити за добу.
- Недарма ми «Дикі гуси»,
Недарма нас тренували у штаба́х!
Українські спецзагони
Ми не птахи – кібердрони,
Народились в спецлабораторія́х!
Ой, летіли кіберптахи,
Ой, влетіли кіберптахи у літак.
- Бачу ціль. Без перешкоди,
Зате в повній насолоді,
Я провожу добру низочку атак.
Ой, летіли воріженьки
Ой, летіли воріженьки, згори вниз.
«Дикі гуси» не зморились
Ціль розбиту, подивились.
Наче в полі розлетівся дрібний хмиз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022
Для чого весь цей світ?
Згубили сенс життя,
Як ластівки політ,
Майнуло в забуття.
І час уже минув,
Думок скінченний плин,
Нарешті промайнув
Хвилинний день рутин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2016
Я мимоволі ди́влюсь у вікно
І споглядаю. Мирно
У нашому дворі
Діти грають.
Вони веселі, радо-безтурботні,
З батьками.
Хто на гойдалках, а хто з м'ячем...
Й не знаючи війни,
У мирі виростають.
Мабуть і добре, що
Не знають? Про зло і біди
всі земні...
Чи може ні?...
Коли вони повиростають,
Зло від добра
Повідрізняють?
Певно й неварто розрізняти?
Добро від зла,
Зло від добра..
Не відділяти?
Природи не обдуриш.
Вона все влаштувала,
Як інь і янь.
Що в поєднанні -
Ми всі єдиним цілим стали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2016
Земля стогне,
Плаче небо,
Перед смертю…
Подих,
Подих волі…Зорі
сяють, місяць світить,
струни грають,
пісню чути,
плач відсутній.
Серце мліє,
Життя тліє,
Рана, кров,
Кохання гріє.
І кричить несамовито,
Що нечесно його вбито…
Якби все це переграти,
Не стріляти, не тікати,
Тихо мовчки говорити,
По очах все зрозуміти,
Та й летіти, що є духу,
Перегнавши , навіть птаху,
Опинитись вдома хутко…
Та вже долею так склалось,
Думало, літало, гналось,
Наздогнало…
Він не втік.
Похилився трохи вбік,
Чомусь Він не допоміг,
І наспіла його куля… впав
Лиш почули подих волі.
Грають струни,
Чути пісню,
Плаче дівчина у місті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2016
Мене мати народила,
В хаті сповивала,
Казочки оповідала,
Щоб я все на світі знала.
Ще читала мені мама,
Кобзаря щоденно,
Щоб нашого пророка
Знала достеменно.
«Де лани широкополі,
І Дніпро, і кручі…»
Маю дякувати предкам,
Що реве ревучий.
Як тоді, так і сьогодні
Віра наша не хитнеться,
То любові дали в спадок,
Від серця до серця.
Розірвали ми кайдани
Й не вдягнемо знову!
Силу маємо у спадок,
Наша перемога!
Вороги у нас повсюди,
Але ж ми не здались,
Маємо зв’язок могутній,
З предками з’єднались.
Уже ріки червоніють
Від вражої крові.
Нам у спадок, від козаків
Дісталася воля.
Ми нащадки наших предків!
Ми – є українці!
Це у жилах в нас тече,
У кожній клітинці.
Коли спала у колисці,
Так було безпечно…
Спадок предків захищає –
Це беззаперечно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2016
У чому я відмовила тобі,
скажи?
Прохав ти цілувати -
я цілувала.
Збрехати просив ти -
як пам'ятаєш, я брехала.
Завжди була така, як ти хотів:
бажав - сміялась,
а не бажав - мовчала...
Та гнучкості душі моєї є межа,
і є кінець
у кожного початку.
За всі гріхи встромляєш ти ножа,
ти все обдумав
і вирішив тверезо,
бажаєш, щоб не було мене...
Та не хвилюйся -
я вже тихо зникла.
Лиш вітер прошумів,
мене нема...
Чарівна квітка розцвіла -
Лелітка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016
Так швидко день минає
Від ранку і до ночі,
І час кудись летить
Стулити, не встигаю очі.
Та й взагалі я не встигаю!
Іще б щось поробити,
Я втомлена лягаю.
Так хочеться, ревіти!
Та так, щоб аж сусіди
Повибігали з хати.
І щоб вони, боялися
Зі мною справи мати.
Як тая божевільна...
Чи думаю багато?
Іду, як та царівна,
Щоб скрипаля кохати.
Іще ж я не втратила
Своєї голови із плеч.
Чи може не помітила,
Як та скотилась десь...
Буває, що знаходиться
Голівонька моя,
Та знов кудись закотиться
Й серде́нько чую я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016
Занесло нас в пучины далекие
И не знать, как отсюда уйти,
Какой курс держать нам следует,
По дороге какой нам идти?
Мы, наверное, долго думаем,
А ведь ноги несут и несут,
И не знаем, а слепо верим,
Что в хорошее место ведут.
Если так, то очень не плохо,
Нам трудно, но будем так жить!
Ну, а если везде нам туго,
То по жизни нам вечно плыть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660719
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.04.2016
Посадив я горіх під вікнами
І тепер він шумить щовечора,
Заспокоюю його подумки,
Після виступів з Ради диспетчерів.
На весні він квітне красиво,
І осипаний цвітом рясно.
За вікном просто диво!
Світять в небі зіроньки ясні.
Моя надія то зіронька,
Що згасає ще до сніданку.
Моє сподівання то кожна квітонька,
Що опадає від вітру подиху.
То жінка колись закликала
Щоб садили горіхи під вікнами,
Справдяться ваші всі сподівання,
І у щасті будете вічно ви.
Він, як в країні - наш охоронець
І з ним вам буде не страшно.
Та може не в горіхові справа?
В цій країні і йому вже навіть лячно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652204
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 17.03.2016
Человек создал вещь и стал ее рабом,
Не радует погода за окном,
Все равно на птиц и цветы,
Не радуют человека любовь и мечты.
Не радуют песни и духовные блага,
Не нужна больше человеку отвага,
Не нужны ему минуты счастья,
И даже не смотрит развраные страсти.
Ему подавай компьютер и трафик
Не отвлечет его скулящий Стафик.
Он просит кушать и погулять,
- Подожди! Нужно мне что-то скачать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651397
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 13.03.2016
Дарма, що гроші паперові,
Шкода невічні вони всі,
В людей би настрій був чудовий,
Вони б раділи навесні.
Коли усюди зеленіє,
Це значить навкруги бабло!
Від щастя люди просто мліють,
Аби лиш мало не було.
Збіжаться всі дрібненькі воші
Та все збирають в гаманці
І навіть той відсоток грошей,
Що залишився в стороні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649253
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 06.03.2016
Так, як зорі далеко від Землі,
Між нами безмежжя морів і степів.
І коли знайдеш додому дорогу,
Знай! Чекатиму тебе я біля порогу.
А ти вже й не думай повертатись назад,
У ту безвихідь, у той азарт.
Там немає правил і чітких меж,
Шкода, що я не з тобою теж.
І, можливо, колись дійде до тебе лист,
Де написано, як ми колись,
Жили і палко любились...
Як мріяли про затишок у домі,
Багато діточок у дво́рі...
Ти, повернися, не барись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016
Я бачу карі очі,
У снах своїх щоночі,
І руки теплі бачу,
А ранком знову плачу.
Я плачу за тобою,
Що ти - і не зі мною.
Це тяжко так терпіти,
Не зможу я так жити.
І що ж тоді я вдію?
Як ти - це моя мрія!
Я знаю, неможливо,
Тобі я неважлива...
Ось знову закриваю очі,
І бачу проти ночі,
Не наяву зі мною ти,
Лишись хоч уві сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016
Дівчата у школу сумки збирають
Зранку чи з вечора все поскладають
Щоб не забути різні дрібниці
Що пролежують в них на полицях.
А щоб ще й книжки нам носити
Треба хлопців попросити.
- А що ж ви у сумки там поскладали?
Хлопці в дівчат наших спитали.
- Ну що там все як завжди
Пудра, блиски і помади
Тіні, туш і олівець
Витрясли все нанівець.
А ще фен, мус, гель і лак
Ну короче тут бардак!
Ще ж є блузка запасна
Щоб гарненька я була.
Ще є туфлики нові
З бантиком малинові.
Ще є олівці і ручки
Різні тут веселі штучки.
Кава цукор , бутерброд
Щоб покласти щось у рот.
Гроші в гаманці, мобільний
Є ключі тут від квартири
Ще журналів ціла купа
Їх розгледиш і без лупи.
Є подушечка маленька
На уроках спать тихенько.
Тут є фотоапарат
А в мобільному є чат.
Ми сидим там всі регочем
В туалет від сміху хочем.
- Так дівчата ну короче
Хлопці зрозуміли все.
- Ви давайте нам ці сумки
Ми самі все понесем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569383
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.03.2015
Прокричу я на весь голос
Як країну я люблю
І якщо впаде хоч колос
За Вкраїну я уб’ю.
Не скажу я просто слова
А ділами доведу
З допомогою Дажбога
Патріотів приведу.
Небо видно темно-синє
В ньому зорі миготять
Місяченько висить срібний
Видно весь Чумацький Шлях.
Ще й на небі світить Сонце
Зранку йому поклонюсь
Щоб світило у віконце
Я за нього поборюсь.
Весь народ наш незнищенний
Встоїть завжди до кінця
Пройде шлях увесь буремний
Україна ось яка.
Українця бійся враже
Предки наші козаки
В щелепу тобі як вмаже
Надає ще й копняків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569382
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.03.2015
Сніжинки танцюють на вікні
Художник малює на стіні
Картина зовсім як нова
Назва їй фантазія.
У небі цих сніжин багато
Поки художник може малювати
Він намалює усіх , усіх
І навіть все завалене у сніг.
Він пензлик свій виводить знову
Наносить фарбу кольорову
І як мороз вікно фарбує
Художник пензликом малює.
І навіть будуть злі циклони
Немає жодної сніжинки клона
І всі картини з малювання
Неперевершені для споглядання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
Якось у неділю вранці я збиралася у школу
Я прокинулась і у ванну щоб не спать до скону
Я умилась, причесалась, одяглась і з дому
Як полечу як скажена наче і без втоми
Ну й біжу ж я і дивлюся що от запізнюся
Прибігаю я до школи а там…все готуйся
Приступаю, відступаю нема ж там нікого
Але ось уже виходять і питають знову
- Ти чого сюди прийшла? Чого тут стрибаєш?
Може до директора ти сама щось маєш?
- Та не маю я нічого просто вчитись хочу
ану пустіть мене в школу бо зараз як скочу!
- Та чого ж ти прийшла в школу як сьодні неділя
Школа наша не працює приходь в понеділок.
Повернулась я додому сумна, невесела,
Що в неділю рано встала й в школу захотіла.
Увалилась я на ліжко нумо давай спати
Не хочу більше у неділю так рано вставати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568343
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.03.2015
Мені ніколи не бувало так самотньо
До того часу, як прибула я у цей світ
У світ тіней, що вабить всю бридоту
І пахне квітами, насправді лежить гній.
Лежить сміття і цілі купи бруду
На вулицях, в оселях і в серцях,
Спитала я, а де ж поділись люди?
Та ось вони, ширяють по кутках.
Вони літають, як ті чорні тіні,
Що зазвичай за спинами людей,
Та ж їх тіла давно уже згоріли
І прах розвіяв вітер-корифей
(і прах розвіяв чесний наш юдей)
Горіла ватра і вони горіли
І пекло пробирало до кісток
Вони кричали, бігли, воювали
Та обірвався мирний їх місток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2015
Нам курсантам ой не легко
Проходити службу,
Але хто пройшов той знає
Що таке є дружба.
То не просто звуки слова
То є обіцянка,
Коли будять всі одного,
Тягнуть на зарядку.
То не слово на паркані
Чи почули лайку,
То відмаж від стройової
І позич ще й майку.
Це коли стройовий огляд
Й нема куди вже бігти,
Твій сусід-курсант поможе,
Знайде що одіти:
Лівий бєрєц десь попросить,
Кітель малуватий,
І хустинку з гребінцями
Зможе він дістати.
БЗЧ так намотає,
Що й берет не вдягнеш,
Супер бляху натирає
Буде аж вночі блищати.
Звісно дружба незамінна
Навіть у їдальні,
Ну не можеш ти доїсти
Пироги в сметані,
Ось і друг, легкий на спомин
Першим зголосився,
Буде тебе виручати
Пироги всі їсти.
А коли стоїш в наряді
На вихідний вечір,
Знову друг твій виручає
Взяв на свої плечі.
Такий тягар, що дай Боже
Кожному узяти
Картка звільнення в кишеню
І пішов гуляти.
Ви не думайте, що друзі
Про своїх забули,
Там на вулиці чи в клубі
І за себе, ще й за друга добре відгуляли.
Вечір близенько,
нічка тихенька
Курсанту не спиться
Тривожить серденько
Ясно що й друг
заснути не може,
бо ліжко скрипить
Він і тут допоможе.
Тихо наспівує
всім колискову
Сам захропить
Та підхоплює знову:
«Баю, баюшки, баю
Завтра знов на стройову
На обід перловка
Вечір в самоволку.
А-а-а-а-а-а-а-а-»
Та насправді дружба –
Це у нас святе,
Ми курсанти дружні
Друг – це не пусте.
Ми завжди готові
Друга виручати
Чи в вогонь, чи в воду
Нам вже не звикати.
Ми пройдем крізь терни
До зірок своїх
З друзями пліч о пліч –
І солодкий сміх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567636
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.03.2015