Матвійчук

Сторінки (2/122):  « 1 2»

… просто іди …

Ти  забрала  весну  у  темницю,
хоча  б  літо  залиш  мені  чуєш…???
Дні  і  так  надто  кволі  і  блідолиці…
Так  хочеться  збитись,
і  лиш  би  не  спитись…
Віриться…

Ти  просто  іди  
з  голови  
хоч  навшпиньках,
хоч  мчися  галопом…
Для  всіх  колючим  вже  став,  
весь  у  шпильках,
руки  і  ноги  мов  зігнуті  дроти…

Замалюю  слова  всі  твої  і  портрети,
викину  спогади  іншим  обличчям
й  для  того  хто  став  
першовідкривачем…
Ти  стратила  мене,
відсікла  голову  мечем…,
що  для  тебе  потрібно  ще…
Ти  просто  іди  
з  голови…
Залиш  мені  літо,  не  зачіпай  його,
й  сни
лиши  мені,
сни….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015


… навіть якщо ти дозволиш …

Вікна  холодні  стають  і  похмурі,
долоні  у  міста  мого  –  зелені,
небо  тримається  ледь  аби  не  дощити…
Весна  з  алкоголем  пульсує
у  стомлених  венах…
У  винах,
провинах
згубив  я  тебе
і  себе  
за  одно…

Розтратив  всі  дні  вважаючи,  що
у  них  ти  зі  мною  щаслива…
Та  мимо,  все  мимо  
мене  пройшло,
і  злива
кидає  громи
в  долоні
міста…
Крісло
пустує,  
лиш  речі  твої    залишились:
подушка,  постіль  і  білі  зимові…
Я  ж  залишаюсь  у  слові,
у  твоїм
серці,  вже  більше  ніколи…,
навіть,  якщо  ти  дозволиш
не
буде
мене

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015


промовчу …

Я  промовчу,  коли  мені  скажуть,
що  я  вже  цілком  відгорів…
На  серці  моєму,  коли  буде  важко,
і    в  ріках  потонуть  всі  дні

я  промовчу,  не  промовлю  ні  слова…
Коли  буде  боліти  душа,  
коли  зміниться  колір,  стане  солоним,
я  промовчу,  ніби  не  страждав…

Очі  промовлять  усе,  що  не  варто,
все,  що  згубилось,  про  що  жалію…
Я  промовчу  про  свої  тихі  втрати,
навіть  коли  в  душі  все  дотліє    …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015


… між нами …

Наскільки  я  любив,  для  неї  вірив,
рівно  настільки  ж,  вона  мені  ні…
Серце  у  грудях  ношу  наче  гирю,
слова  її  -  камінь  в  шикарнім  вбранні…

Не  знав,  що  так  пам'ять  може  боліти,
настільки  жорстокі  у  звички  мечі...
У  душу  так  легко  встромила  кігті,
час  мов  безсилий  тут  і  лікарі…

Весна  білоцвітом  сипле  й  дощами,
звичні  маршрути  всі,  ями  доріг…
Я  беріг  все,  що  лишилось  між  нами,
відпускаю  тебе….  у  ніч  душі  крик…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015


Не можу тебе не любити … (Крапка)

Абрикосові  дні  закінчились  минулоріч,
лишилась  тривога  з  присмаком  винуватості…
Наші  пусті  автостанції,
квитки
на  різні  кутки
світу…

Голі  стоять  в  мовчанні  акації,
підстанції
моїх  почуттів  спустошені,
там  лиш  образа…
Втрата  балансу
й  здорового  глузду
стало  вже  звичним…
Переповнена  електричка
сліз  відправилася,  ще  у  грудні…
Так  ще  не  було  паскудно,
наливай  побільше  отрути,
я  вип’ю…
Самогубство  з  середини,
тобі  цього  не  збагнути…
Взувши  пуанти,
по  серцю  навшпиньках  …
Не  можу  тебе  не  любити,
не  можу  тебе  не  клясти…
                                                                                   Крапка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2015


Як тебе забути …

Як  тепер  тебе  забути,  як…?
Весна  дощі  кидає  в  сонні  вікна,
день  за  днем  минає  у  боях,
у  чорно  –  білих  кольорах,  відтінках…

Як  бути  мені  зараз,  розкажи…?
Коли  в  усіх    лише  тебе  шукаю,
думки  про  тебе  наче  вартові,
не  сплять,  у  голові  оберігають…

Як  тепер  збагнути,  що  вже  все,
що  ми  вже  у  вітрах  минулорічних…
Я  на  переповненім  шосе
під  колесами,  що  мчаться  по  зустрічній…  

Як  тепер  повірити  у  те,  
що  наше  спільне  все  було  лиш  фарсом…  
Світанки  білі  й  сонце  –  каркаде,
а  ти  лиш  просто  бавилася  дартсом…

Але  як  тепер  тебе  забути
розкажи,  на  чистоту,  на  милість…?
Дні  нестерпні  в  краплях  ртуті,
дощ,  весна  -  на  серці  твоя  сирість…

Як  тебе  забути…?
Як  
тебе  
забути

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015


крізь вулиці …

Привіт  тобі,  крізь  вулиці  із  юності,
крізь  цю  бентежність  днів  моїх  далеких,
безмежність  відгорілого  минулого…
Ми  з  тобою  вже  почуті  саундтреки…

Ми  відцвіли  і  вишнями  і  грушами,
ми  не  сказали,  всього,  що  так  хотілось…
Лишивсь  лиш  час,  якого  не  порушимо,
й  минулих  почуттів  холодна  сирість…

Ти  –  юність  днів  моїх  розтрачених,
безглуздих  вчинків,  наївності,  щирості…
Шкода,  що  ми  так  рідко  тепер  бачимось…
Привіт  тобі,  крізь  вулиці  похмурі  ці…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015


Ти відпусти мене …

Тебе  забути  б,  в  тиші  розчинитись,  в  звуках…
Легковажно  перекреслити,  як  ти,  все  стерти.
Сховатись  під  асфальтом,  закрити  усі  люки,
на  біса  у  наш  час  любов  та  сентименти…?

Тебе  не  берегтиму  в  шафах,  й  на  полицях,
вже  лінія  твоя  лишилася  порізом…
Люди  не  міняються,  змінюються  лиця,
нема  любові  -  є  хімія  і  фізика…

Тебе  звільнять  мої  думки  й  слова  до  решти,
я  не  лишуся  навіть  дотиком  на  шкірі…
Ти  відпусти  мене  з  підсвідомого  арешту,
скажи,  як  так  майстерно  можна  лицемірить…?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015


Що тобі до мого неба …

Що  тобі  до  мого  неба  широченного,
у  тебе  там  своє  –  для  тебе  тепле…
Моє  поки  холодне  з  відблисками  темного,
та  літають  тут  у  нім  мої  лелеки…

В  лісах  співають  солов’ї  мої  й  зозулі,
в  полях  мій  вітер  завиває  гордо…
Тут  йдуть  мої  дощі  і  смерчі,  грози  й  бурі…
Тут  всі  слова  й  пісні  мого  народу…

Я  почуття  не  продаю  за  кляті  гроші,
моя  країна  у  мені  з  дитинства…
А  ти  скажи  мені,  чужа  -  колись  хороша:
«Чому  латать  не  треба  небо,  коли  тріснуло….???»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2015


… Хамелеон …

В  мого  хамелеона  було  кам’яне  серце,  
але    я  любив  його  безмежно…
Влаштовував  інтермедії,  інтермецо,
взамін  отримував  інтерлюдії
між  терціями…

Я  любив  з  ним  прокидатися,
і  байдуже  який  був  у  нього  колір  шкіри,
Я  довіряв  йому,  вірив
в  днях  світлих  і  сірих,
помірних,  дратівливих…

Беріг  його  від  незгод,  негараздів,
коли  були  засмучені  очі  я  плакав  із  ними…
Я  ховав  його  від  несправедливості  світу,
від  гіркої  правди…
Він  був  моєю  відрадою
під  водопадами  
днів…

Я  любив  його,  свого  хамелеона,
а  він  залишивши  відкритими  двері,
не  попрощавшись  пішов…
Для  мене  у  тілі  холод  артерій,
й  страху  мого  безбожні  химери…
Зараз  так  хочеться  вмерти…

Мене  зрадив  мій  хамелеон,
розірвавши  душу  бездумно…
Камінь  з  серця  свого,  залишив  у  моєму…
Мені  так  болить,  що  зараз  ніщо  немає  резону,
тепер  з  іншим  танцює      
танок  хамелеона…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2015


Ти була мені іконою …

Ти  була  мені  іконою,  божеством…
Я  молився  на  тебе,  вимолював,
та  в  руках  твоїх  був  я  веретеном…
І  зараз  як  тоді,  з  душею  голою…

Віддавав  останнє  що  мав,  до  крихти,
до  серця  тремтіння,  до  подиху…
Тягну  за  собою  минулого  нитки,
обірвати    не  можу.  І  мороком

дні  вкриваються,  такі  світлі  і  теплі…
Мені  душу  ще  так  не  калічили,  
болем  й  слізьми  переповнені  греблі,
вже  знаю,  ніщо  не  буває  вічним…

Ти  була  мені  іконою,  божеством,
тебе  ніби  хрестик  носив  на  шиї…
Дописана  повість,  зламалось  перо,
не  лишилось  нічого,  вже,  навіть  віри…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2015


Острів …

Сантиметри  годин  по  колу  з  стрілками,
півострів  моєї  самотності  стає  островом,
дні  в  календарі  числами
гострими…
Я  вкриваюсь  планетою  
власною,
простором…

Вистачить  почуттів  кишенькових,
й  на  решту,  ще  болі
буде  вдосталь…
В  кожного  з  нас  своє  море…
Для  нас  вистачить  куль  і  пострілів…

Вірю  віршам  чужим  із  прозою,
вже  міліметри  годин  по  колу…
Вітер  вплітає  спогади  в  коси,
щоб  не  здавалося  все  надто  просто…
Небо  
було  
оловом,
стало  бронзою…
Мій  півострів,  
став  островом…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015


стань мені небом …

Ранок  дощем  розбудив  холодним,
відчуття  неминучості,  мороз  по  шкірі…
Сірий  мій  всесвіт,  як  і  я  сьогодні,
твій  погляд  моє  серце  з  грудей  вирвав…

Мені  в  руках  твоїх  приємніше,  ніж
блукати  неприкаяним  по  просторах…
Я  наскрізь  бачу,  що  ти  мені  віриш,
та  я  наскрізь  для  тебе  прозорий…

Я  навіть  не  вчинок  твій  безглуздий,
навіть  не  пам'ять  про  те,  що  вже  сталось,
й  від  цього  в  печалі  своїй    грузну,
і  серце  щосили  б’ється  і  крається…

Ранок  дощем  розбудив,  твоїм  подихом,
твоїм  дотиком  ніжним,  ласкавим…
Стань  рідною,  до  пострілу,  пороху,
стань  мені  небом,  моїми  днями…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2015


Давай разом …

Давай,  у  двох,    поглянемо  як  вперше,
з  тремтінням  душ,  так  пильно  очі  в  очі,
хоча,  тобі  без  мене  справді  буде  легше…
У  нас  весна,  тут  дні  стають  вже  довші,

тут  тепло,  лиш  у  серці  прохолода,
й  самотність  посміхається  щасливо…
Моє  життя  –  вже  не  твоя  негода,
твій  вітер,  вже  не  дме  в  мої  вітрила…

Давай,  разом,  поглянемо  востаннє,
як  весна  тепло  кидає  в  вікна,
як  застигають  ранки  у  мовчанні,
як  ми  з  тобою  розійшлись  на  віки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015


Мені важко … (Frau)

Ти  знаєш,
важко  уявити  до  цієї  пори,
що  тебе  обійматиме  інший,
спатиме  з  тобою,  і  говоритиме
люблю…,    для  нього  себе  ти  довіриш…

Мені  боляче,  і  клята  безвихідь…
Я  справді  не  вірю,  що  не  зустріну…
Сонце  уже  по  весняному  світить,
а  я  забути  не  можу  ті  стіни

де  ми  прокидались  й  лишали  себе,
засинали  під  шум  води  по  трубах,  
і  вірить  не  хтілось,  що  все  це  мине,
що  сум  за  тобою  впевнено  згубить…

Ти  забула  напевно  все  те,  що  було:
 проблеми,  тривоги,  сльози,  радості,
і  мені  нічиє  не  тепле  тепло,
але  знаєш,  марно  я  і  марно  ти

розкидали  слова  щирі  і  чесні,
і  так  по  дурному  не  вірили
один  одному  в  січні  і  вересні…
І  взагалі,  було  б  менше  як  би,

було  б  менше  чому  і  навіщо…,
я  б  тебе  зустрічав,  проводив  на  пари…
Мені  важко,  що  для  тебе  є  ліпшим,
що  ти  зараз  без  мене,  моя  люба  Frau…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015


Я чекаю на тебе …

Я  чекаю  на  тебе,  постукай  у  двері,  прийди…
Алкоголь  -  мої  ліки,  весна  вбиває  ще  більше…
Я  так  стомився  терпіти,  став  надто  крихкий,
дивитись  боляче,  як  падає  все  в  що  ти  віриш…

Забрали  з  собою  обійми,  мені  залишивши
спогади,  тишу,  пам'ять  і  присмак  гіркої  вини,
котра  безупинно,  безжалісно,  впевнено  ріже
в  той  час,  коли  серце  нестримно  летить  до  весни…

А  я  розбиваю  всі  ранки  і  ночі  самотні,
босоніж  топчуся  по  залишках  зламаних  днів…
Все  те,  що  боліло  учора,  болить  і  сьогодні,
а  я  лише  просто  бути  потрібним  хотів…

І  вітер,  і  світло  ліхтарне,  й  нічні  перехожі,
всі  мовчки  закутались,  їм  же  ж  моє  не  болить…
Стоптую  вулиці  в  пошуках  тої,  що  зможе
мене  розпізнати  між  буднів  і  сотень  облич…

https://vk.com/public52893592

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015


… бракує тепла…

Мені  так  бракує  зараз  тепла,
вже  сутеніє  і  вітер  холодний…
Хтось  у  дитинстві  на  довго  прокляв,
печаль  -  відбитки  ніг  на  підвіконні…

Думки  суїцидні,  та  вихід  десь  є
і  світло  в  кінці  тунелю  прокралось…
Час  мов  павук,  павутину  снує...,
за  усе  що  вже  зроблено  каюсь…

Не  виню  нікого,  лише  себе,
визнаю  всі  помилки,  падіння,  злети…
Приймаю  майбутнє,  усе  що  гряде:
написані  вірші,  фальшиві  куплети…

Мені  так  бракує  зараз  тепла…
я  кутаюсь  міцно  в  проникливі  ночі…
Ще  не  скінчилась  у  серці  війна,
я  відпускаю…  та  чесно,  не  хочу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015


не тримай …

Ось  тобі  тіло  моє  і  душа  –  користуйся…
Мені  справді  для  тебе  не  шкода  нічого,
не  зважай,  коли  панічно  з  собою  б’юся,
не  слухай,  як  не  слухаєш  зовсім  нікого…

В  тебе  є  в  грудях  серце,  і    ти  віриш  йому,
а  як  же  інакше,  ти  хочеш  бути  щаслива…
Ти  знаєш,  болить,  але  й  це  я  переживу…
Не  тримай,  коли  тишу  прострілює  злива,

не  тримай,  коли  у  грудях  цвістиме  весна,
коли  колір  очей,  для  тебе  стане  прозорим…
Я  просто  іншу  якусь  у  тобі  розпізнав,
то  не  ти,  не  я,  не  ми  -  довкола  говорять…

Я  залишуся  напевно,  як  завжди  ось  тут…
Ось  тобі  тіло  моє  і  душа  –  користуйся…
Ти  скоро  забудеш,  та  пам’ятай  хоч  як  звуть,
ти  скоро  оціниш,  коли  я  розчинюся…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015


Білим по білому …

Білим  по  білому,  мовчки,  безмежно
тягнуться  дні  невловимим  потоком…
Я  мов  тут  є,  та  собі  не  належу
день  за  днем,  так  крок  за  кроком…

Театр  затих,  скінчилась  вистава,
віриш  не  віриш,  справа  твоя…
обірвалась  написана  драма,
а  як  же  я…?  Ну  а  як  же  я…???

Стало  так  холодно,  вимкнене  світло,
тіні  по  стінах,  стрілки  вперед…
Зала  глядацька  до  тиші  звикла,
чорним  по  білому  -  новий  сюжет…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015


Платонічно …

Любити  тебе  платонічно,
ніяковіти  наче  у  перше…
Забути  безглуздя,  протиріччя,
говорити…  не  перевершена…

Вірити  в  випадок,  неймовірне,
чекати  дотиків,  слів  приємних…
Збагнути  наскільки  важлива,
наскільки  для  мене  невід’ємна…

Любити  тебе  на  осліп,
незважаючи  ранок  чи  вечір…
Чекати  тебе  наче  пострілу,
бути  тобою  приреченим…

Любити  тебе  платонічно,
чекати  на  тебе  в  он  –  лайні…
Любити  тебе  поетично,
писати  тобою  осяяним….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015


… за щастям …

Усе  що  мені  залишилось  від  тебе…  зима,
ти  назавжди  крізь  кордони  промчалась  за  щастям…
Для  стін  простіше  збагнути,  що  нас  вже  нема,
для  часу,  що  розчинився  на  білім  зап’ясті…

Все  є  так  як  є,  невпинно  іде  своїм  шляхом,
щось  треба  пройти,  пережити,  взяти  з  собою…
Раніше  боявся,  зараз  немає  вже  страху,
один  так  однин,  все  рівно  зіллюся  з  юрбою…

Сніг  прилипає  до  пальців,  як  тиша  в  кімнаті…
Ілюзій  багато,  ще  досі  спільних  лишилось…
Ми  надто  швидко  навчились  з  тобою  мовчати,
і  швидко  забули,  що  в  почуттів  ще  є  крила…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015


Серед імен…

…і  серед  усіх  на  світі  імен,
твоє  було  мені  наймиліше…
Я  пам’ятатиму  завжди  той  день,
де  щасливі  насправді,  не  в  віршах….

Я  пам’ятатиму  всі  снігопади,
мовчання  твої  і  розмови,
сумніви,  розради  й  поради…,
шкода,  що  не  буде  так  знову…

Час  не  вміє  стояти  на  місці,
він  все  поділить  на  до  і  після…
Я  гублюся  в  засніженім  місті.
відчай  так  міцно  серце  стиснув….

Я  думками  десь  там,  де  нічого
вже  більше  не  буде…,  так  вийшло….
Бережи  себе  для  іншого  когось,
якщо  тобі  так  буде  ліпше…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015