| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
мені подобалося , як ти посміхаєшся
як вечорами ти від холоду дрижиш ,
як коси зра́ння пальцями перебираєш ,
як плачеш і кричиш
мені подобалось , як ніжно ти оберігала
зів'ялі квіти , що жили́ на підвіконнях дів старих
мені подобалось , що ти не знала й відчувала ,
коли останній подих лине с уст моїх
мені подобалось спостерігати ,
як ти вертала до будинків тисячі блудниць
часом хотілося і обійняти ,
а потім вилетіти й розчинитись серед ву́лиць
мені подобалось , як ти робила чай без цукру ;
як малювала ти на полотні ;
як пле́нталася п'яна по бульвару
і в цьому стані вулиці такі
"м е р з о т н і" -
ми вечором , згуби́вшись серед лиць ,
топилися з тобою у вітрах
і в кожному твоєму погляді - мільярди блискавиць :
мені подобалося бачити твій страх !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2015
мене з всесвіту викинуло ,
словами випестило -
промінням окинуло ,
бруківкою всипало
мене - на неї . мене - на неї .
піднятися гордо ,
випити склянку бордо́
і рушити далі ,
по вулиці і до зірок ,
зробивши крок ,
бачу :
сотні лиць , з усмІшками , горем , своїми проблемами ,
може
НЕ ТРЕБА
поверни мене , всесвіт , у свої сади з діадемами ,
просто́ри із тернами ,
просто помилуй , згорнувши в долоні старої душі -
сухі і порепані
бо
НЕ ТРЕБА
мене - на неї . мене - на неї , не треба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573021
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.04.2015
(*з кожним абзацом робіть паузи )
в тебе руки - шовк
пальці - пензлики ,
довгі ,
сухі ,
з дефіцитом
кальцію
я згадую
той перший ковток вина
з твоїх рук ,
долонь ,
обпікало теплом гортань
твоя посмішка була зайвою
дивлюсь в очі ясні́ ,
хочу кинутись в край..
крайнощі !
і думки мої
залишились у сні -
чарівні й безсовісні
покропила руки вином
захопила мене у полон
твій погляд значу́щий
знай це !
я загубила гордість :
готова горбитись і
плентатись по підлозі
ти забрала в ми' молодість
вкрала , випила ,
записала в трагічному монолозі
в тебе руки - шовк
пальці - пензлики
уста пахнуть фарбами
маслом , акрилом ,
аквареллю й розчинником
розбий годинник ,
виходь геть
бувай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572049
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.04.2015
чому ти просиш піти , чому дозволяєш злетіти ,
яскравий ліхтар на вечірньому небі продовжує тліти ,
забути !
де ми ховались від цілого світу ,
за краєм неба , моя журба .
" забудьмо , будь ласка ,
схованки вже нема "
-
де сплітались пальці і погляди ,
вже не ступить нога ні твоя , ні моя
ти несла в собі образ богині - чарівної й доброї ,
залишились фото з зеніту . і більше нічого нема .
як дивилась на твої родимки ,
з'єднані у сузір'я ..
повертайся у нашу схованку !
я чекаю .
опівночі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569043
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.03.2015
в неї гарне ім'я
і зелені глибокі очі ;
в неї на підвіконні -
з десяток пля́шок вина ,
а позаду - ніжні й безсонні ночі .
з тих пляшо́к вона виливала кров ,
ефірного тіла гої́ла рани -
з тих ноче́й нитка́ми шовко́вими пле́ла любов;
вона вміла кохати . вона - океан ,
і хвилі її здіймали
п о п і д с а м і н е б е с а ,
де можна було побачити бога -
й раптом відчула прикуті гарячі уста ,
прокинувшись вдома , в центрі "мертвого" Львова .
над головою - повні долоні золи ,
розмикаються руки :
ми - вільні , та хвилі знову тебе понесли .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568150
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.03.2015
наш час минув . коріння дерев вросло в наші тіла́,
думай про мене . скоро прийде холодна весна ,
вічна , горда й чужа .
вкраде все , що ти бачиш , заплутає твої коси .
на плечі , у вічі
вітрами гойдатиме тра́ви й скидатиме роси
поки хтось гріється в полі ,
біля ніг твоїх босих
думай про мене !
перебираєш травами душі благаючі ;
весна вже прийшла і вітри
стирають кордони світів неіснуючих -
нужденних нема ,
в думках потопаючих
тілько той цвіт ,
що в ногах твоїх ,
тернами в'ється колючими .
думай про мене !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568148
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2015
пролетіть стрілою -
швидкою , гострою
через мою голову ,
і погрузніть в ній вістрою .
від кінциків пальців
стікають краплини крові -
ожинова леді . з гострими , впалими скронями .
простя́гнете руки , обхопите мої долоні ;
холодні зап'ястя , в зіницях - палаючі зорі .
чарівна ожинова леді
з ключим цвітом по скронях .
прозоре світло па́де на ваші руки
і розум віднайде нові ноти -
злякаєтесь доторків листя і фальшу мелодій ;
і знову в ожинові хащі , стираючи босі стопи .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2015
руїни будинків , порослих вологим мохом ;
забуті вокзали та аеропорти , де ми любили
сидіти й всміхатися по-особливому , знову і знову ,
тепер там немає нічого ; тільки дитячі спогади .
тепер я буду тут в тиші , і жодного слова
не вихлюпне хвиля важкого й глибокого моря ,
здираючи шкіру з колін , провалююсь в дно смарагдóве ;
й оббиваю забуті пороги колись [ т а к о г о ] рідного дому
біля мене з'являлися постаті .
кидаючи тіні в бурхливе , розгніване море .
в цьому місті з тобою , ми були вічними гостями -
а тепер його полонило , зтопило водами .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563015
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.02.2015
у тебе холодні руки ?
крига . тонка й надто небезпечна для вільної ходьби
позбав мене від цьої роздираючої муки -
помолись , постав свічку за мій упокій
ти помреш від вина , і вже не буде таким солодким
той нескінченний дивний механізм :
прикрашатимеш свої бездарні ессе змістом глибоким ,
а коли будеш ставити свічку , згадаєш про свій атеїзм
можеш сказати , яка я сука
як ти молився за мій упокій
у тебе справді занадто холодні руки -
і ось квиток в один кінець у новий світ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556441
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2015
давай обійдемось без фальшу .
монотонним світанком .
проміння через фіранку -
сьогодні вже надто пізно ; давай ніколи ?
чи може чекатимеш , поки небо зітліє ,
покриється зорями ?
багатозначні погляди . метро .
руки в кишенях .
і холодно , надто голосно (!)
грає радіо . атмосфера домашня .
забуті емоції знайдено в твоєму голосі .
та сьогодні занадто пізно . давай ніколи ?
я бачу : все тліє , і скоро вже будуть зорі .
старі фотокартки , розсипані по підлозі ;
космічна швидкість ; спиняюсь на пів-дорозі -
дивлюсь .
сьогодні вже справді пізно .
давай ніколи ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2015