| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
hacked By Skote_vahshat
ibh.ir
iran black hats
hacked By Skote_vahshat
ibh.ir
iran black hats
hacked By Skote_vahshat
ibh.ir
iran black hats
hacked By Skote_vahshat
ibh.ir
iran black hats
hacked By Skote_vahshat
ibh.ir
iran black hats
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2011
На вершині сосни
Посхилялися сни,
Заколисані сни
На верхівочках сплять.
Люлі-люлі-люлі,
І на небі й землі,
І на небі й землі
Срібні зорі тремтять.
Колисаночка - ніч.
Місяць, ніби павич.
Місяць, срібний павич,
Із-за гір покотивсь.
Люлі-люлі, люлі,
Люлі, дітки малі.
Ген, у срібній імлі
Мудрий Сонько з’явивсь.
І нагойдує він
Пречудові казки,
Ще незнані казки
Янголятам малим.
Люлі, люлі, лю-лі.
Щоб здорові росли,
Щоб щасливі були,
Виростали із ним.
Люлі-люлі-люлі,
Посхилялися сни,
На вершині сосни
І тихесенько сплять.
Люлі-люлі-люлі,
І на небі й землі,
І на небі й землі
Срібні зорі тремтять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30152
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.06.2007
Травою ніжною я огорну твій легкий крок,
Росою чистою впаду в прим’ятий слід.
Світанок – це рапсодія для двох,
Хмільними чарами повитий білий світ.
Заграє перший промінь у саду,
Замерехтить в рясній росі світання.
Світанок – я туманом припаду
В обійми милого, у трепетне чекання.
В його долоні покладу чоло
І зашаріюсь, як мала дитина.
Світанок – о незміряне тепло,
Цілунками голубить нас невинно!
І я сльозою щастя затремчу,
Маленький страх душі омию.
Світанок сонцесяйную свічу
Дарує нам, як трепетну надію.
Я помолюсь: хай оминає нас жура,
Вогонь кохання грає в кожнім слові.
Світанок – вічна музика добра.
Світанок – це Елегія Любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=22081
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2007
По вікнах вагонних,
Мов рамах віконних,
Щось тихо й натхненно вистукує дощ.
Із смутком холодним
У серці знов спомин,
І ти в моїм серці – небачений ХТОСЬ.
Ми всі пасажири
В життєвому вирі,
Нехай без вагонів, купе чи плацкарт.
Ми всі пасажири –
Без миру й у мирі,
Хто фініш пройшов,
Хто став тільки на старт.
Життя – швидкий поїзд,
Проходить без збоїв.
А раптом зупинка –
Зупиниться хід.
І час переломів, затримок, застоїв,
Помилок чужих, щастя, горя і бід.
Усе це проходить…
На станції входить,
А, може, в життя новий зовсім цей ХТОСЬ…
По вікнах вагонних –
Він все не проходить –
Щось тихо й натхненно вистукує дощ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=22080
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2007
Не потрібений землі сніговій?
Угамуйтеся, хмари кошлаті.
До озерних примружених вій
Припадають сніжинки кудлаті.
Вимальовують присмерки тіні,
Ходу втомлених літ і хвилин,
І тріпоче узорами іній
На просторих етюдах долин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=22079
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2007
Впади! З небес найперша блискавице
На пагорби, що сплять спокійно.
Хай мертвий сніг заграє-заіскриться
Під ще прозорим сонячним промінням
Останніми потугами життя
Перед важким і довгим забуттям.
Стечи краплина кожна в чорнозем!
Зелу тугому, що аж пнеться вгору,
Дай сили, і погожим світлим днем
На грудді запалають світлі зорі,
Роса найперша – чиста і ясна.
В перлинці кожній оживе весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=22078
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2007
Весняний ранок ніжний, як вуаль
Світ огортає сонячним промінням.
Дзвенить роса срібляста, мов кришталь.
Блукають в травах тіні-сновидіння.
Рожевий цвіт прибрали пелюстки
І пишно так підносяться над світом.
Зеленим листям шелестять гілки,
Розчісує волосся вітам вітер.
Послухай, як мелодія тремтить
У ніжних звуках сонячного ранку!
Ген, ластівка взлітає у блакить,
І припадає крильцями до ганку.
Вже сонце прихилилось до вікна,
Як м’ячик, покотилось небом над землею.
Над річкою схилилася Весна,
Милується чарівністю своєю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=22077
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2007
Є у мене старший брат,
Він – народний депутат.
Не цурається роботи,
Голосує «За» і «Проти».
«За» закриту демократію.
«За» свою верховну братію,
Друзів – покручів своїх,
Горезвісних холуїв.
Живуть в мами на селі
Брата дітоньки малі.
Не діждуться, мабуть, свята
В гості тата-депутата,
Бо у тата ой роботи! –
Голосує «За» і «Проти».
«Проти» жита золотого,
І минулого святого.
«Проти» кущика калини.
І майбутнього країни.
Мама плаче безупинно
І крізь сльози лає сина:
– Краще б, сину, не родитись,
Як перевертнем зробитись.
Мами син давно не чує:
«За» і «Проти» голосує.
«За» корупцію у владі,
Проституцію у Раді.
«Проти» нас усіх із вами.
Навіть «Проти…Проти мами».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=22076
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2007
Я знялась вище гір і пішов поговір:
– Вона відьма, бо вміє літати!
Мої крила пісні. Я не винна в тім, ні,
Що душа, як пташина крилата.
Всі цурались мене, всі плювали услід,
Із осики кілочок точили.
Проклинали щоднини співучий мій рід.
Розтоптали б, коли б стало сили.
– Відьма!.. Відьма!... – Я чула це вдень і вночі.
– – Відьма!.. Відьма!.. – Крізь марево сну
Я молилась щоночі: «Не плач, не кричи.
А співай про квітучу весну!»
Я не знаю хто першим слова ці сказав:
– Запалити прокляте насіння!
Відьма!.. Відьма!.. – Весь натовп так страшно кричав:
– Запалити!.. Дотла!.. До коріння!..
Найдрібніші краплинки, зернинки ясні
Я в маленький клубочок зібрала.
Над землею мої задзвеніли пісні,
Я востаннє для всіх заспівала.
І хтось раптом прозрів: – Ні, не відьма вона!
Подивіться, душа білокрила.
Це не відьма!.. – У небі згасала луна.
Тільки пісня над світом дзвеніла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=22075
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2007