| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Хочу, щоб ти зігрівав мені руки
при кожному морозі,який добирався до душі
Щоб бачила сором*язливі звуки
Які ховались десь у тишині
Цілодобово хочу я весни
Щоб проліском розквітла зараз
Щоб,мов сніжок, кружляла у мені
І вітром стала,на відкритий парус
І цей кораблик,легко так піде
мов паперовий-у сліпий туман
І з нього ми з тобою не зійдем
Вдихаючи простий самообман
Ти морем станеш-я маяком твоїм,
неясно так ховаючись у тьмі.
І море це завжди буде моїм
Потрібним світлом у пітьмі
Я хочу,хочу,знову хочу я
Щоб зігрівав мені ти руки
Щоб в тишині,жила десь течія
А в ній---сором*язливі звуки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2014
сльози,немов гарячий чай,кудись поспішають,спадаючи з мого стомленого обличчя.світ вмить поділився на мій світ і невідому метушню навколо мене.вона кружляла,манила,чекала мене та я була байдужа до неї.байдужа я напевно була навіть до того спокою, якого часто навідую, до тиші яку скурювала разом із цигарками,і навіть до зірок які невпинно кричали по спокійним ночам про свої долі,я ніколи їх не чюла.напевно через те що і не слухала.не слухала.та вони почали зникати,немов гудзики відриватися від безкрайого шатра вечорів і летіти кудись геть,виконуючи найпрекрасніші бажання когось,але не мене.я потроху залишалася сама,та було байдуже,скидала все на те що життя немов зебра.та дарма.життя напевно така цікава гра,у яку я досі не навчилася грати,загубивши правила та поклавшись на свою голову та розум.та нажаль це тут ні до чього.програвавши щоразу,я зрозуміла що це немов рулетка.ти ніколи не знаєш що від неї очікувати,та завжди можеш залишитися ні з чим і з усім.та скількі я б не грала,скількі б душі та серця не віддавала все не так.можливо щось не так,хоча ні,це точно,але що?зірки все так само залишають мене по одинці на одинці.все так без питань залишає мене,навіть не попередивши,і зникає мов щастя.мов любов.мов життя.мов усе найпрекрасніше та найнестерпніше у всесвіті.і я,стоявши в епіцентрі цього коловороту,немов мале дитя стою,та незнаю куди подітись,куди піти та де розшукати правильні шляхи,як вибратися із цього всього? і кожне з цих питань все більше піддає вогню,щоб скипятити мені ті сльози,які немов гарячий чай,кудись поспішаючи,спадаюсь із мого стомленого обличчя.кудись поспішаючи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014
Розплющу очі-та подивлюсь в життя
Я гляну в нього без завіс,ілюзій
зроблю назустріч крок-без вороття
що буде не в моїй заслузі
я буду йти по стежечці живій
що відведе мене кудись далеко
і під ногами буде деревій
над головами полетять лелеки
крізь ребра буде розквітать бузок
і п*ять пелюсток буде в кожній квітці
І через річку проведу місток
і я втечу,кудись подалі звідси
я буду бігти,поки не забракне сил
я буду бігти,поки є надія
і полечу-розправив крила
ще далі неба-там,де мрія..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014
"все -складно",-хочу вам сказати
і всі слова висять на-вішаках
не знаєш навіть з чого починати
і падаєш,мов сльози по щоках
і світ стає таким несправедливим
таким незвіданим,жорстоким, сумним
і як панянка-норовливим,
і ти не знаєш,що із ним
"все складно",-хочу вам сказати
не у житті,а в вас самих
із цього варто починати
із слів-дорослих та малих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2014
Люблю.Вас всіх і до безтями
Кричу.Ніхто не чує
Лечу та падаю у яму
Сумуючи за Вами,до безтями
Я плачу,та ніхто не бачить
не дихаю.ніхто не відчуває
напевно ви забули,значить
що серце у людей буває
лиш подих вітру,щось в мені тривожить
лиш осінь та підтримує собою
лиш ніч у душу щось положить
закривши світ широкою стіною
лиш сірі хмари скажуть правду
а всі живуть брехнею
-на цій землі немає правди
і лиш ця фраза стане нею
та що ж це сталося із вами?
чи я така сліпа була?
це все залишиться між нами
і правда ця,і в ній прихована журба
мене почуйте,бо я безтями
моя душа сумує
Люблю.вас всіх і до безтями
Кричу.ніхто не чує
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2014
Чому ми перестали відчувати?
Куди поділася душа?
Ми ж перестали вже літати
у мріях,снах і почуттях
Ми ж перестали почувати
Кохання,дружбу,радість,сміх
ми ж вже не вміємо кохати
зі щирісттю,без драми і усіх,
усіх ілюзій,фальші і брехні
чи це потрібно вам,мені?
ми ж як заручники життя
які не мають права
на щастя,долю і буття
і лиш сивенька мама
промовить пару слів:
-ти будь щаслива,доню,і скільки тижнів,скільки днів би не пройшло
ти пам*ятай моє прохання
будьласка,пам*ятай.
вона ледь стомлено всміхнеться,
і по щоці піде сльоза
вона піде-й не озирнеться,
піде навік з мого життя
ні,ні вона ще не померла
вона втратила почуття
і щирість,й сміх,любов
відвагу,радість й каяття
вона не хоче почувати
це завелика ноша
чому,ми перестали відчувати?
куди,поділася душа?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014
я забуду тебе тільки тоді-коли ніколи.
як можна це забути взагалі?
цей кожен дотик твій,немов уколи
десь так безповоротньо тікає вдалині
і сумно так згадати те минуле
яке забрав ти мов валізу,і пішов
наівно думати,що все це вже забули
і щастя в інших,кожен з нас знайшов
куточки губ невимушено підіймуться
коли в розширених зіницях станеш ти
повіки стомлено ураз зімкнуться
і мрієш викинуть,забути і піти
а як забути,як піти,як викинуть?
і як змиритись з тим,що я одна
і як до темноти привикнуть,
і до усього де тебе нема.
нема.я всюди вже шукала
і спогади присипала зима
у порожнечі я тебе гукала
тебе нема.ніде тебе нема..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2014
Ви всі з закритими очима.
Немов сліпі,ідете по життю.
Ви чуєте лиш шум навколо,
Крокуючи босоніж по сміттю
Воно нічого вже не значить,
Ви, стали щастя забувать.
Забули ви і дружбу щиру,
Вона вже стала, як товар
І гордість стала навхрест миру,
І слово заховалось за удар,
І усмішка сховає за собою
Ту помсту, бвль і злість,печаль.
Стиснувши вилиці до болю,
Минулий той згадаєш жаль,
Ширшаві губи заховаєш,
Щоб не згадати те тепло
Мурашки від якого пробігають
Згадавши те, що вже пройшло.
Ви, не біжіть вперед-впадете,
Перечепившись за слова,
У мертві спогади зайдете,
Затягне вас ця глубина
Затягне так, що захлибнетесь
У морі спогадів і снів,
І звідти більше не вернетесь.
Продавши милість на лютий гнів...
Ви всі з закритими очима.
Немов сліпі,ідете по життю.
Ви чуєте лиш шум навколо,
Крокуючи босоніж по сміттю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014
я щастя запалила сірниками
воно палало яскравіше нас
я кожен грамм його зробила тайниками
про це дізнався тільки ти і час
ти пам*ятаєш? зірки запалали
тільки для нас,лише для нас
на жаль ми ще про це не знали
ми прагнули забуть про час
ми забували поряд всесвіт
ми поряд-забували все
в обіймах поряд-потрапляли в безвість
в рядках,ховавши їх есе
та смак наш,пам*ятаю досі
він з присмаком кориці-оп*янив
він зігрівав мої вуста в морозі
і мов міраж,мене манив
я падала,та страху не було
за руки ми летіли разом
між нами щось цвіло,жило
воно насичувалось часом
і хто-зна скільки я літала
і хто-зна чи дізналась я
що все це щастя я вгадала
що все це жастя це моя
безглузда божевільна голова?
мов дощ,мов ваза він розбився
в реальності-коли туди ішов
він в снах моїх,якось втопився
себе у снах він вмить знайшов
його вже більше не шукаю
напевно досі він десь є
до нього рідко повертаю
це щастя вже і не моє
і сірники,ті що виноваті
ті що палали краще нас
вони були такі завзяті,
ось так наївно зупиняли час
вони згоріли миттю,швидко
спалили поряд кисень весь
без нього жити мені бридко
і забуваю я про честь
у сірниках уся дилема
а може навіть навпаки
це не моя уже проблема
я закохалась,все таки..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2014
Ти полюби мене,будь ласка,полюби
так палко й сильно-щоб душа співала
Знайди мене ти,розшукай з юрби
щоб посмішкою тобі щастя дарувала
Візьми мене за руку й поведи
За обрій снів та мрій моїх сердечних
Ти забери мене,будь ласка,забери
у світ ілюзій слів таких доречних
Ти обійми мене,лиш так-щоб я відчула
що поряд ти,мов тінь моя
скажи "Люблю" будь ласка,щоб почула
і щоб любов зійшла,мов та зоря
Ти поцілуй мене,будь ласка,поцілуй
Щоб солодом тим я закрила очі
Сумуй за мною,кожну мить сумуй
коли у снах являюсь я в покорі ночі
не залишай мене,будь ласка,не залиш
на роздоріжжі темноти й обману
я подивлюсь на тебе,поки спиш
завівши у свою оману
я полюблю тебе тоді,так полюблю
що серце в п*яти буде десь тікати
Так,що цей світ я десь згублю
і буду щастя,мов альбом гортати
Я полюблю тебе,я чесно полюблю
будучи поряд ти не будь далеко
лиш це прошу,благаю я тебе,молю
не відлітай від мене,мов лелека
Ти полюби мене,будь ласка,полюби
я ж так тебе чекаю та шукаю
знайди мене,ти розшукай з юрби
я полюблю тебе,я чесно покохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2014
Тече вода дитячих сліз
швидкою течією поспішає
кудись у поле,там-де ліс
сумною пісенькою грає
у пісні тій,співа яку дитина
захована образа неземна
вона висока,мов людина
не ясна,як самотня темнота
вона,мов жінка-у розквіті сил
щаслива зовні,та не з середини
кружляє поряд,як кімнатний пил
не забувається ані хвилини
ви думаєте сльози-це дощі?
помилка.сльози-це образи
що холодно стікають у душі
на непочуті нами фрази.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2014