| Сторінки (2/105): | « | 1 2 | » |
Небо вкривають
Хмари тужливі,
Краплі дощу
Спадають по склу.
В самотньому вальсі
Востаннє кружляє
Предвісник нового –
Осінній листок.
І млосно на серці,
І розум закутий,
І все буде знову
Як колись вже було.
Немає старого
Й не буде ніколи,
Як листя пожовкле
Опало воно.
/2012/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2014
Она была нежнее ночи,
Нежнее бархатной луны,
Что разливая томное сиянье
Дарует светлые мечты.
В глазах её я видел небо,
В дыханье слышал шёпоты листвы.
Уста её дарили поцелуи,
Божественный нектар любви.
Но мы расстались с ней
Под лунным небосводом,
В тиши полночных ярких звёзд.
И уходя, она была нежнее ночи,
Нежнее бархатной луны.
/2012/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540563
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2014
Как жить мне дальше, без тебя?
Без губ твоих, без ласк твоих,
Без радости объятий.
И никогда не усладиться мне сполна
Твоим лицом, твоими белыми руками,
Что подарили мне улыбку и покой,
Когда со мной была ты рядом.
Я весь в тебе давно уж потонул,
Душа моя в тебе навечно растворилась.
Тебе одной я весь принадлежу,
Тебя одну по-настоящему желаю.
/2012/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540128
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2014
[i]/МRK/[/i]
Пливуть по небу хмари пурпурові,
Лунає тихий плескіт хвиль.
Останній відблиск сонця золотого
Іскристий шлях лишає на воді.
Десь чутно легкий шепіт вітру,
Зелене листя шелестить.
І ніжно стеляться під ноги
Трави весняні килими́.
І ми з тобою розмовляли,
Скріпивши смутком плач сердець.
Один одно́го полишали
Душі розірваний вінець...
---
Надходить ніч. Нас полишає вечір
І неба зоряная темінь
Оповила увесь наш світ.
/2014/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2014
На нашій землі
Панує морок.
Сотні мерців
Накрили поля.
Сила слова
Не варта нічого.
Криваві плями
Покрили наш стяг.
Гідність померла,
Совість забута,
А голос свободи
Навіки пропав.
Лиш в серці єдиний
Вогник надії
Тихенько жевріє́,
Дарувавши життя.
/2014/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2014