| Сторінки (7/617): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
ХУСТОЧКА
У селі Гостинне було велике весілля. Одружувались Олег і Дарина. Були звичайно ж, гості із рідного села, а також із сусідніх сіл, і навіть з міста. Наречені одружувались по любові. Весілля гуляли два дні. А на третій день сталося таке, що все село стало гомоніти. Олег в понеділок увечері зібрався і поїхав від нареченої до іншої, у місто. Люди не розуміли чому так трапилось, бо ж усі бачили, що Олег і Дарина люблять один одного. Гомонів народ гомонів і зійшлись на тому, що місцева зачарувала Олега.
А Дарина плаче і плаче. Плаче тому, що не витримає позору, плаче що любить Олега, плаче . що не розуміє чому Олег так поступив, бо ж і на весіллі і у шлюбну ніч казав, що кохає її.
До Дарини прийшла мама Олега і розпитує , і заспокоює дівчину. А Дарина
- Я накладу на себе руки!
Мати Олега , як може заспокоює Дарину і взнала, що тая місцева подруга Дарини, що Дарина і не помічала аби Олег задивлявся на місцеву, чи вона на Олега.
- А я їй ще й хусточку подарувала – плакала і скаржилась Дарина.
- Яку хусточку ? – зацікавилась мати Олега.
- Та ту котру мені дав Олег на весіллі.
- Ой глупа ти глупа дівчина – каже мати – А Олег розповідав тобі історію цієї хусточки?
- Ні. Лише казав, що ви казали дати мені цю хусточку у першу шлюбну ніч.
- Так цю ж хусточку лелеки принесли з народженням Олега – каже мати.
- Вибачте мамо, але мені не 5 років і я знаю, що дітей приносять не лелеки у хустинках.
- Послухай но, Дарино, у день народження Олега лелека приніс із свого гнізда ось ту хусточку. Лелеки тоді поселились біля нашої хати, я як раз була вагітна, а чоловік підгодовував птахів. А у перший день народження Олега, один лелека вилетів із гнізда і поклав із дзьоба переді мною хусточку. Навіщо ж ти віддала її міській?
- Подруга побачила ту хусточку у мене, сказала що збирає антикваріат і попросила її у мене.
- Видно не дарма тоді приніс лелека ту хусточку – казала мати – Видно у ній якась сила. Олег же ж так тебе любив. А тут міська тільки поїхала з твоєю хусточкою і Олег за нею. Потрібно забрати ту хусточку назад. От глупа ти глупа, дівчино.
Дарина знову розплакалась, а мати Олега, знову її заспокоювати як може. Потім запитала адресу дівчини із міста і сказала що поїде до неї і забере хусточку і певно і Олег повернеться.
У середу мати приїхала в місто. Зайшла до міської дівчини, а Олег побачивши маму, каже їй прямо з порогу
- Я Дарину розлюбив, я покохав цю дівчину!
- І от так одразу прийняла тебе ця дівчина? – запитує мати.
- Так – відповідає Олег – Сказала, що спочатку не звертала на мене увагу, а коли поверталась додому, то лише про мене і думала. А коли я приїхав до неї, то була щасливою.
- Хустинка де? – спитала мати.
- Яка хустинка? – каже Олег.
- Хустинка лелеки, котру ти Дарині на весіллі подарував.
- Не знаю – відповідає Олег – Певно залишилась у Дарини.
Мати звернулась до міської дівчини з питанням про хустинку і попросила аби та віддала їй хустинку.
- Добре – відповідає міська – Хустинку я віддам, але Олег залишиться тут, бо ми любимо один одного.
Мати забрала хустинку і назад у село. Приїхала у Гостинне і одразу ж віддала хустинку Дарині.
А на другий день у селі вже був і Олег. Він просив пробачення у Дарини, просив прийняти його назад, казав, що любить тільки Дарину, що зробив величезну дурість, що поїхав од жінки.
А Дарина лише сказала - Хустинка од лелеки…
Олег не зрозумів чи пробачила його Дарина чи ні і все просив і просив простити його і все говорив і говорив що любить тільки Дарину.
- Десь тут і моя вина – мовила Дарина, усміхнулась і обійняла Олега.
Потім Дарина і мати розповіли Олегу про долю хустинки від лелеки. Що це, що хустинка опинилась у міської дівчини, певно і вплинуло на поступок Олега.
Олег згадав, що коли мати поїхала з міста, забравши хусточку, то він і міська одразу охолоділи один до одного. Але не став про це говорити Дарині.
Пройшло пів року. Олег і Дарина жили у любові. Дарина берегла дивну хусточку. Була весна і до їх хати прилетіли лелеки. Дарина вважала це за добрий знак, бо поки що не була вагітною, хоча хотіли дитя з чоловіком.
Пройшло ще 4 місяці. Хоча лелеки все ще були у гнізді, але Дарина так і не стала ще вагітною.
- Можливо лелеки хочуть забрати хусточку? – запитала мама у Дарини.
- Не віддам – відповіла та.
- Доню, нехай птахи самі вирішують – мовила мати.
І впросила Дарину покласти хусточку посеред подвір*я, а самим відійти подалі від гнізда.
І сталося таке – один лелека злетів з гнізда, підлетів до хустинки і забрав її у гніздо.
- Ой! – зі страхом зойкнула Дарина.
- Птахам краще знати – заспокоювала мати.
Побоювання Дарини не справдилися. Олег і далі її сильно кохав. Пройшло ще майже два місяці, Дарина не завагітніла, але осінню, коли вже чекали відльоту лелек сталося таке.
Дарина вийшла у двір і побачила, що посеред двору лежить хустинка. Дарина зраділа, підняла ту хустинку і це з вигляду була ця ж сама, що забрали у гніздо лелеки, хустинка, котру Олег подарував їй на весіллі. Дарина поділилась радісною новиною з чоловіком і матір*ю. А через місяць Дарина зрозуміла, що вагітна. І коли про це дізналась, то хустинку од лелек вийняла із шафи і поклала її у свій одяг, поближче до животика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024347
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
Ч еревики й тапочки
О дягають всі.
Б ілі, чорні , в крапочку,
О ранжеві й руді.
Т ак, взуття всі носять.
А й в мене кілька пар.
Р емонту часом просять.
І тут є чоботар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024140
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024
В нас раніше з кумом було
З тостами поганенько.
Як всіх здоров*я пам*янули
Пили за курочку сіреньку.
За кого пити ми не знали
І пили за песика Бровка.
Горілки ми багато мали,
А з тостами справонька лиха.
Та якось п*єм й прийшов до хати
Вчитель географії.
Й ми перестали сумувати.
Він в тостах геній знатний!
Ой скільки пили за свободу
Країн Африки в окремості.
І за пригноблені народи,
Й Перу і Чилі незалежності.
Пили ми за суверенітети
Гаїті, Конго, Еквадору.
А як географ вже не міг пити,
Кум сходив за вчителем історії.
І тости ті знову пішли.
Й за нідерландського посла,
Й за день народження президента Литви.
А то раніш все- за Бровка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024067
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
В магазині закупився.
Та щось забув, чує сердечко.
В магазин входить бабуся
-згадав, забув купити гречку.
Закупився в магазині,
Та забув щось, відчуваю.
Бачу хлопці ідуть п*яні.
Я за горілкою вертаюсь.
Знов купив, неначе все
Та у чомусь я забувся…
Бачу гурт дітей іде.
І за Кіндером вернувся.
Знов купив неначе все
Та у чомусь я забувся…
Бачу красунечка іде.
І за персиками вернувся.
Знов купив неначе все.
Та щось забув… , усе гадаю…
В магазин тут бомж іде.
Згадав- грошей більше не маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023994
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2024
Ти признайся мені
Звідки в тебе ті чари.
Як можеш ти 30 днів
Прожить на пенсію, що дали.
Може десь у лісах
Ти чар-зілля шукала.
Сонце-руту знайшла
І в ломбарди віддала?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023918
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
В селі коваль оселився.
Гарно справу знає.
Просять зробити те чи інше.
Добре заробляє.
До ковАля прийшла жінка,
Собою гарна досить.
Каже з грОшами скрутнинка,
трохи позичить просить.
А коваль ій молоточком
Як по пальцю дасть.
-Тепер будеш жіночко
Мати, що поїсть.
Замість нігтів шпарагівка
В тебе буде рости.
Зросте, ріж і на тарілку.
Що стукнув я , прости.
Ой, і жінка та зраділа
І ковАля цілувати.
Хоч грошима не вгодив він,
Та що їсти буде мати.
До коваля ж знов інша жінка,
Собою гарна досить.
Каже з грошима є скрутнинка
Трохи позичить просить.
А коваль по нігтю стук
Молотком легенько
-Нігті перцем стануть тут,
Правда він гостренький.
Гострий перець замість нігтів
В тебе буде рости.
То ж на базар, чи на тарілку…
Що стукнув я, прости.
Ой, і жінка та зраділа
І коваля цілувати.
Хоч грошима не вгодив він,
За що прожити буде мати.
Звичайно перець й шпарагівка
Не манікюр то звісно.
Та трохи вступлять красі жінки,
Як нема що їсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023851
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024
В одиченька тече,
А і в ванну білу.
Н атру милом плече,
Н атру милом все тіло.
А вода цілюща,
Д арує чистоту.
У полотенце загорнуся.
Ш ик! Змив грязюку всю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023783
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024
Рудоволоса вчителька
15 жовтня до директора школи села Алібки прийшла молода жінка. Було їй на вигляд років 25-27 і була вона рудоволоса.
- Вам не потрібен вчитель-філолог? – запитала вона у директора школи.
- Потрібен – відповіла Ольга Василівна – Ви ж знаєте, як з учителями у сільській місцевості.
- Я також можу викладати і англійську мову – сказала рудоволоса.
- Чудово! – мовила директор- Ви для нас просто знахідка. І документи у вас про закінчення вузу є?
- Так, будь ласка – і рудоволоса дала Ользі Василівні два дипломи.
Директор зазирнула у дипломи і сказала
- Все гаразд, Діана Степанівна. Можу вам запропонувати години по українській мові і літературі, зарубіжній літературі і англійській мові.
- Я згідна – радо погодилась рудоволоса.
- А жити вам є де?
- Я б погодилась жити в котрійсь із домівок села, за оплату звичайно.
- Допоможу – мовила Ольга Василівна – Є у нас бажаючі здавати помешкання, заробити копійчину.
І вчителька Діана Степанівна оселилась в одному з будинків села, а 16 жовтня уже почала викладати уроки у школі.
На думку директора школи, нова вчителька була умілим педагогом, і спільну мову з дітьми знайшла і знання мала. Ну дійсно, просто знахідка для їх школи.
А рудоволоса вчителька навчала учнів шкільним предметам і придивлялась до кожного із них.
Справа у тому, що менше ніж за рік, Діана повинна була стати господаркою трьох чарівних цукерок. Одна з цих цукерок нагороджувала чудовою пам*ятью, того хто скуштує цю цукерку, друга цукерка нагороджувала того хто її з*їсть, бажанням до оволодіння знаннями, а третя цукерка нагороджувала людину такою рисою характеру як щедрість.
Діана бажала, щоб три дитини, котрим вона дасть ці чарівні цукерки навчались в одному класі і її вибір впав на 9-ий клас.
У цьому класі серед інших учнів навчався хлопець Максим, котрий був розбишакою і без бажання вчитися. Але Діана якось побачила, як Максим заліз на дерево і допоміг котику спуститись з дерева . А котик тоді ще й так жалібно мявкав.
Діана думала, що можливо Максиму дати цукерку, котра зробить чудовою його пам*ять і він буде добре запам*ятовувати шкільний матеріал. Але сама собі заперечила. Діана остерігалась, що Максим буде добре пам*ятати свої нехороші вчинки, коли виправиться, і спогади будуть гнітити його. І Діана вирішила дати Максиму цукерку- бажання до оволодіння знаннями.
А цукерку, котра робить відмінною пам*ять Діана вирішила дати Світланці, котра зі слів її батьків і інших вчителів, дуже старанна, але забудькувата і наприклад для вивчення вірша їй потрібен цілий тиждень, і то потім збивається розповідаючи вірш.
Цукерку , котра нагороджує щедрістю, Діана вирішила дати Юлі, дочці досить таки успішного і багатого фермера. Бо надто вже жадібною була ця дівчинка. А ця риса могла нашкодити їй у майбутньому житті.
Майже рік Діана навчала дітей школи і прийшла їм до душі.
А 14 жовтня вона сказала 9-му класу
- Дітки, у мене день народження і я хочу пригостити вас цукерками.
І Діана роздала дітям по три цукерки кожному і роздала так , щоб Максиму попалась цукерка, котра дарує бажання до знань, Світлані – котра дарує пам*ять добру, а Юлі – котра дарує таку рису характеру, як щедрість.
- Ой, а у мене обгортку однієї цукерки обплітає волосинка – мовив Максим.
- І у мене – сказала Свєта розгортаючи цукерку.
Обгортала волосинка і одну з цукерок Юлі, але та промовчала про це.
Максим з*їв одну цукерку, а дві інших віддав дівчаткам з класу. Ті радо прийняли цукерки, усміхнулись і були здивовані такому жесту од Максима, бо він зазвичай сіпав дівчат за коси.
Юля також з*їла цукерку, на котрій була волосика на її обгортці і віддала дві інші цукерки своїм однокласницям, котрі були також вражені Юліним вчинком.
А Свєта з*уївши цукерку з волосинкою на обгортці вигукнула
- Згадала!
Потім підійшла до Діани Степанівни і сказала
- Діано Степанівна, мені потрібно терміново додому. Я згадала куди поклала ключі од татової машини. Ми вчора їх весь вечір шукали і сьогодні зранку шукали і не знайшли. Тато не може виїхати на роботу. Він вчора дав мені ключі і сказав покласти їх на стіл у кімнаті, а я поклала їх у свою скриньку і забула про це. Аж тепер згадала! Відпустіть.
- Біжи – дозволила Діана Степанівна і усміхнулась.
Діана знала, що життя у Максима, Свєти і Юлі стане кращим. У Свєти буде чудова пам*ять, Юля буде мати багато хороших друзів, а у Максима з*явиться тяга до науки, труда і добрих вчинків.
Але Діана після закінчення уроків, підійшла до Ольги Василівни і попросила звільнити її по сімейним обставинам.
- Жаль – мовила Ольга Василівна – Хоч те, що ви надто часто міняли місце вчителювання, мене одразу насторожило. Але добре. Бажаю вам успіхів.
І Діана знову відправилась шукати іншу школу, напевно що сільську, бо там легше було знайти роботу вчителя.
І 14 жовтня наступного року вона знову подарує трьом дітям три чарівні цукерки, на котрих діти знайдуть волосинки.
Діти школи Алібки розповіли Ользі Василівні, що Діана Степанівна частувала їх цукерками в честь свого дня народження.
- Але ж у неї день народження 8 березня… - здивувалась Ольга Василівна.
А про себе подумала – Дівчата, жінки… мало день народження чого вони подеколи відзначають.
Так , у Діани день народження був 8 березня. А 14 жовтня на її голові, над чолом з*являлись три волосинки – сива, що дарувала пам*ять, коли з*їсти цукерку обгорнуту в цю волосинку, біла – котра дарувала бажання до знань і чорна – котра дарувала рису характеру щедрість.
Діана у 18 років вийшла заміж і дуже любила свого хлопця. Але той через два роки після їх спільного сімейного життя подав на розлучення, бо закохався в іншу.
У Діани тоді було жахливо на душі. Вона любила свого чоловіка, дуже бажала, щоб він знову повернувся до неї, згадувала чудові часи їх спільного життя. Але той не повернувся. А коли йшов розподіл спільного майна, Діана дозволила колишньому чоловіку забрати усе, що той побажав.
Йшов час, а Діана все згадувала свого колишнього і бажала його повернення.
Допомогла Діані жінка, котра торгувала медом. Діана любила мед і нерідко купувала його у однієї і тієї ж жінки. І якось та жінка сказала Діані
- Запроси мене до себе на чай і я принесу тобі такий мед, що забере усі твої печалі.
- Так помітно? – запитала Діана у жінки і трішки зніяковіла, бо ж інші люди помічають її смуток.
- Все пройде – мовила продавщиця меду.
І за чашечкою чаю Діана розповіла тій жінці про свою печаль.
Жінка вислухала Діану, потім дістала із сумки три маленькі баночки з медом і каже
- З*їж по пів ложечки меду з кожної баночки і печалі пройдуть. І кожного року 14 жовтня , на твоїй рудій голівці будуть з*являтись три волосинки, сива – що має дар пам*яті, біла- що дає дар бажання до усього доброго. І чорна- що надає рису щедрості. Туги і душевні муки твої пройдуть, ти лише висмикуй ці волосинки. А висмикнеш, не викидуй їх, бо обгорнувши кожною із волосинок цукерку в обгортці ти подаруєш хорошу рису тому, хто з*їсть цю цукерку, звичайно без волосинки.
З8їла Діана по пів ложечки меду з кожної баночки і пройшли її страждання. А чарівні цукерки обгорнуті в волосинки вона рішила дарувати дітям, бо ж була вчителькою.
Ще Діана пам*ятала слова продавщиці меду
- Волосинки допоможуть тобі і знайти свою вірну половинку. Якщо 14 жовтня на твоїй голові з*являться волосинки не різного кольору а усі три сиві, значить ти знайшла нове, справжнє, ще міцніше кохання.
15 жовтня Діана зайшла у іншу сільську школу.
У холі школа вона побачила молодого чоловіка, певно вчителя
- Ви не підкажете де кабінет директора? - запитала Діана.
- Я вас проведу – запропонував приємний молодий чоловік – Нам доречі потрібен філолог. Ви ж вчитель?
- Так – відповіла Діана.
Погляди двох молодих людей зустрілись і якщо хтось зі сторони бачив як вони дивляться один на одного то подумав би
- Закохались. А що, гарна пара.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023725
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
П озолити же ж ручку поштарю.
Е х, ледь я дотягнув до твого приходу.
Н арешті ти прийшов, тебе люблю.
С ідай же ж, поговорим про політику, погоду.
І стало веселіш і так добряче.
Я чаєм пригощу і гривеньку тобі даю на вдачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023644
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
С ало любе всім,
В ріжу собі біле
И –и-и…,так шматочків з сім,
Н аллю чарку. І з*їм.
Я ке ж все стане миле!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023592
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
БЕЗКОШТОВНИЙ РИНОК
Зустрічаються двоє. Один каже
- Сьогодні був на базарі, помідори 5 грн. за 1 кг, огірки 6 грн. за 1 кг, цибуля 4 грн. за 1 кг, м*ясо 40 грн. за 1 кг. Накупив усього потроху і грошей багато потратив.
А другий каже.
- Так ти не знаєш, що у місті відкрився безкоштовний ринок! Ти не на ті базари ходиш! Так, так, так! То влада такий подарунок зробила городянам до свята. От послухай як на тому ринку, а там все безкоштовно! Приходиш на ринок і бачиш магазин під назвою =Помідор=, і продаються там помідори.Та що я кажу продаються, віддають задарма! Але є одне але – вхідний білет у той магазин коштує 10 грн. і забрати з магазину можеш не більше 2 кг помідорів. А ще на тому ринку є магазин =Огірок=, і роздають там огірки, але єодне але, за вхід платиш 18 грн. і забрати собі можеш не більше 3 кг огірочків. А в магазині =М*ясо=, де продається м*ясо, взагалі фантастика! Платиш там за вхід 80 грн.і набираєш собі хоч 2 кг м*яса.А там ще оголошення висить - =візьмеш собі безкоштовно 1 кг м*яса, додамо тобі 20 грн.= От , як на тому ринку, майже комунізм! А в магазині =Цибуля=, де роздають цибулю аж по 10кг, лише за вхідний білет треба заплатити 40 грн., ще й таке- там можеш їсти ту цибулю скільки схочеш! Правда на вході в магазин у тебе хліб, сало, що приніс з собою вимагають поставити у камеру схову.
-О то так! –каже перший приятель – О то так здивував! А певно до іншого свята, наші торговці ще чимось нас порадують!
- Та напевно! – сказав другий.
І приятелі розпрощались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023519
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
ЛІС
Молодий мужчина,котрий приїхав у Карпати в відпустку і оселився в одному з будинків =зеленої оселі= вирішив назбирати грибів. Прийшов він з кошиком у ліс і бачить бабцю,котра йде з сумками і як не дивно , з старенькою сокирою.
-Допоможи мені юначе донести сумки до хати. Хата тут у лісі, недалеко. А я тобі грибне місце покажу, швидко наповниш кошик. – каже бабця – Іду з базару, несу молоко, м*ясо, курочку, моркву, а сил зовсім вже не має. Ледве до базару донесла на продаж гриби та ягоди. Допоможи.
Згодився молодий мужчина допомогти бабці. І вона старенька, і місце грибне обіцяла показати. Взяв у бабці сумки і йде за нею.
- Бабцю, а навіщо вам сокира? – не стерпів і запитав молодий чоловік.
- Та знайшла. Бачиш старенька, але у господарстві пригодиться.
І далі йдуть. Так дійшли вони до галявини .Бабця сіла на пеньочку і каже
- І ти легеню присядь, відпочинемо.
Сидять вони поруч. Бабця зірвала ягідку і каже хлопцю.
- Скуштуй ягідку, побачиш які вони у нас у лісі смачні.
Не відмовив юнак, бо і спекотно було, а ягідка була великою і соковитою. Кладе юнак ягідку до рота і бачить . що бабця стебло від тої ягідки собі до рота кладе. З*в хлопець ягідку і в очах у нього потемніло, а коли прийшов до тями,то бабцю не побачив, а побачив біля себе надзвичайно гарну дівчину.
- Дівчино, а де бабця?- запитав хлопець
- Утекла – відповіла дівчина.
Хлопець вже не хотів згадувати про ту бабцю , а дивився і дивився на дівчину, такою гарною вона була.
- Подобаюсь?- з усмішкою запитала дівчина.
- Дуже,дуже подобаєшся! Я ще не бачив такої дивної вроди.
- А так подобаюсь? – і дівчина скинула з себе плаття.
Хлопець кинувся до дівчини, обійняв її, розцілував і покохав.
А коли став одягати свою сорочку , то помітив, що тіло у нього стало старим, як у діда. Ще більш жах він відчув,коли доторкнувся до свого обличчя, воно було все у зморшках, як у пристарілого.
- Ти мене зачарувала? – запитав він у дівчини.
- Хіба що своєю красою- відповіла дівчина – А старість на тебе послала бабця. Але ти не турбуйся, я допоможу. На от з*їж ці дві ягідки,і все буде добре.
Нікуди діватись, з*їв хлопець дві гарні чорну і червону ягідки і помітив, як од червоної ягідки дівчина їсть стебло. Але нічого вже і промовити не зміг, бо знову втратив свідомість. Коли прийшов до тями, все ще був день. Хлопець лежав на галявині, пам*ятав,що йшов в ліс за грибами, але як тут опинився, і чому спить не розумів. Біля нього не було нікого,але галявина була вся вкрита грибами. Хлопець відчував втому, але знайшов сили наповнити кошик грибами і пішов до своєї оселі. Повернувся він до хати з повним кошиком грибів, а господар оселі каже
- Молодець,швидко впорався. А чому твій =магазин= розстібнутий?
Хлопець подивився на свої штани і не знав , що відповісти
-Та ходив по маленькому, забув застібнути – відмовився хлопець.
Поки господар оселі смажив гриби, молодий чоловік рішив піти поспати. Що з ним трапилось у лісі він не пам*ятав.
А дівчина-красуня, що була з ним у лісі, з*ївши стеблину від ягідки, знову перетворилась на бабцю. І поки хлопець спав, пішла до краю галявини,де під деревом у кущах, сховала свої сумки і сокиру.
- Ну от, на місяць сил набралась – мовила до себе бабця- Гарний був хлопець, жаль мені з ним, коли він молодого вигляду не можна, та й коли він молодий, то таку стару, як я не схоче.
Легко несучи сумки, дійшла бабця до глибин лісу і на невеликій галявині вдарила старенькою сокирою по пеньку і на його місці з*явився невеликий будиночок. Розпакувала бабця сумки і до однієї з сторін будинку принесла куряче м*ясо, до другої сторони моркву, до третьої м*ясо теляти, а біля входу у будиночок налила в тарілочку молоко. Через деякий час біля будинку з*явились дві лисички і почали їсти курятину. З*явились два зайчики, вони частувались морквою. Вовк і вовчиця ділили між собою телятину. Прийшли і їжачки, вони пили молоко. Звірі їли і не звертали увагу один на одного. А бабця підходила до кожного з них, погладжувала їх рукою і казала
- Їжте мої дорогі. Я знову сильна. Зберу ягід і грибів, піду на базар і завтра ще вам принесу гостинці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023438
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Г адаю ти не встоїш,
О д мене ти не встоїш.
Р ачки будеш повзать
І говорить хрю-хрю.
Л агідний буль-голос,
О тець пшеничний колос,
Ч арочки не досить,
К оли й реклама просить.
А х, пий же ж, ще наллю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023375
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
ПЕНЗЛИК
Якось художник вирішив відвідати місцевий зоопарк. Подивився він різних звірів у зоопарку і помітив, що біля досить такої просторої клітки слона зібралось багато людей. Художника це зацікавило і він підійшов до цієї
клітки і побачив, що люди спостерігають, як слон тримаючи у хоботі пензлик малює різними кольорами. Звичайно, творчість слона важко було назвати малюнками, так, -лініїі, барви, але натовп і художник були вражені побаченим і зацікавлені.
Художник надивившись як малює слон, вирішив намалювати картину і подарувати її, а ще і пензлик слону і зоопарку. За декілька днів художник знову був у зоопарку і вже з картиною і з неновим, але хорошим пензликом.
-От, помітив,що у клітці ваш слон-художник один, то ж намалював слониху,щоб слону було веселіше і колезі-художнику слону хочу подарувати пензлик – сказав художник директору зоопарку.
Директор радо прийняв дарунки і дійсно у клітці слона з*явилася картина, на котрій була зображена слониха,а сам слон почав малювати подарованим пензлем і йому це подобалось.
Десь через тиждень часу після цієї події у зоопарку сталося таке. Доглядач за слоном помітив,що у клітці слона з*явилась картина, на котрій був намальований пензлик і пензлик був зображений із сумними очима, ротиком без усмішки і знаходиться пензлик у неволі,у клітці.
Звичайно, слон таке намалювати не міг,хоч вияснили,що картина намальована фарбами, котрі були у клітці у слона, і малюнок був професійний і зроблений на одному з полотен,що були у клітці.
Хто ж намалював?
Директор зоопарку звернувся до художника, котрий подарував зоопарку і слону картину слонихи і пензлик.
- Так виконано професійно – мовив художник – так мій почерк малярства. Але повірте, я не проникав у зоопарк вночі і тим більше не заходив у клітку до слона, і я не малював цю картину.
То ж загадка,звідки взялась картина, так і не була розгадана.
А художник все думав про картину у зоопарку і про пензлик. Художнику пригадалось як бувало пензлик наче сам робив якийсь штрих керуючи його рукою і цей штрих був вдалим і потрібним. Художнику пригадалось, як він деколи вагався який колір підібрати для полотна, і пензлик наче сам занурювався у вдалу фарбу і цей колір виявлявся найкращим.
То ж художник пішов у магазин, купив новий пензлик і прийшов до зоопарку.
-Я б хотів обміняти пензлики – сказав він директору зоопарку – От, нехай слон малює новим пензлем, а старий я б хотів забрати назад.
Директор не був проти такого обміну.
Прийшовши додому, художник помив пензлик, поставив його на полицю і так як було вже пізно, пішов спати.
А зранку він був дуже здивований, бо побачив картину, на котрій був зображений він із пензликом в руці, а у пензлика раді оченята і усмішка на губах.
- Я так і думав! Ти у мене чарівний ! – вигукнув художник – І ти не хотів знаходитись у клітці зі слоном. І картина котру ти намалював в зоопарку це був знак мені, щоб я тебе забрав назад. Вибач мене, пензлику.
Художник натхненний такою новиною намалював прекрасний пейзаж. Він
Малював і радився з пензликом і художник був упевнений, що пензлик його розуміє.
Настав вечір. Час було йти спати
-Я вирішив про твої чарівні здібності нікому не розповідати- мовив художник пензлику – І тебе я вважаю своїм помічником і другом. Дай знати, якщо згідний зі мною, друже.
Художник пішов спати. А зранку він побачив нову картину, на котрій були зображені він – художник і усміхнений пензлик і вони трималися за руки, а над ними сяяла дугою райдуга.
-Чудова робота, друже – мовив художник до пензлика – Я тебе зрозумів, наша таємниця буде лише нашою.
Художник взяв у руки пензлик і лагідно погладив його рукою,а потім і притис до серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023304
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
- Тату, а чому білорусів називають бульбашками?
- Бо вони бульбу люблять.
- А чому вони так полюбили бульбу?
- Бо колись давно, існував над нашою земною твердю інший паралельний світ. Той світ був у хмарах і над хмарами , що пливли над землею. Мешканці того паралельного світу могли бачити землян, а земляни не бачили той паралельний світ, і не знали про його існування, вже не кажучи ,що діється у тамтому світі.
І якось у людей, що населяли територію Білорусії, стався великий голод. Жителі паралельного світу, що за хмарами, пожаліли білорусів і зробили бульбовий дощ. Картопля посипалась з неба на всю територію Білорусії. І жителі Білорусії були врятовані від голоду і полюбили бульбу і розійшовся той плід по усій Землі.
- А чому українців салоїдами називають?
- Бо у мешканців котрі населяють територію України, також колись давно стався голод. І жителі паралельного світу пожаліли українців і зробили дощ із поросят і свиней із свого світу, над територією України. І українців цей дощ врятував і полюбили українці свинину і зокрема сало, а свині з території України розповсюдились по всій Землі.
- Тату, а грузини люблять баранину, бо овечки впали на них дощем із паралельного світу, що за хмарами?
- Вірно, синку.
- А корівки як з*явились?
- Був голод на території Індії. І впав на них дощ із телят і корів. Але індіанці не стали їсти тих корівок, бо стали вважати їх священними. Але індіанців врятувало молоко од корівок. А ті корівки розійшлись з Індії по всьому світу.
- Тату, а куди ж дівся той паралельний світ?
- Колись- колись, щось там у тому світі сталося не так,як би мало бути. І щоб вижити, людям із паралельного світу, котрий над землею у хмарах, треба було переселитись. І усі спустились вони із свого світу на територію Китаю .
- Тепер зрозуміло чому китайців так багато.
- Молодець, синку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023224
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
Л лється світло,
А час вже спати.
М анить світло
П очитати.
О дкрию книгу,
Ч итам сторінки.
К оли набридне,
А п, й світло вимкну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023189
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Д ень дуже похмурий,
О сінь за віконцем,
Щ ебіт птах не чути,
Я не бачу сонце.
К рапельки із неба,
І з неба аж рікою.
З емлі вологи треба.
В се залилось водою.
І пада дощик, чути.
Д ерева напоїв.
Р ічки стали могутні.
А х, осінь, пора злив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023181
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Ті американці
До винаходів здібні,
Придумали горілку
Газоподібну.
Відкриваєш пляшку,
З*являється джин
І каже – Зараз сп*янієш,
Мій господин.
Джин той робить – пук!
Ти аромат вдихаєш
І горілки смак
У роті відчуваєш.
Потім джин зникає,
Ти сидиш п*яненький.
Результат, мов випив
Пляшечку ціленьку.
Горілка газоподібна,
Результат наук.
На пляшку один джин,
Що робить один пук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020738
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024
К олорадськії жуки,
А також люди в Греції
Р аді тобі, одні смаки.
Т ільки конкуренція.
О скільки з тебе різних блюд –
П ляцки, варка, чіпси.
Л юблять тебе поляк і курд.
Я к любо тебе їсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020734
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024
Чом ти не прийшов
Нині після обіда?
Я ж наварила плов,
Самогонки купила в діда.
Але ти не прийшов,
Поступив не гідно.
Та не пропав мій плов,
Ним накормила діда.
З дідом я гуляла,
Пловом пригощала,
Самогонку пили
І тебе сварили.
Дід плову наївся
На мені оженився.
Потім поїв плову
І оженився знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020266
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
Я крутіший від Іваська,
І як не вихваляться-
В шкарпетках діри маю в п*ятках,
А в нього діри в пальцях.
Коли прийдемо ми у гості,
Моїх дірок не видно.
А Івасько знову в злості,
Бо з нього ржуть єхидно.
Каже Івасько – Поміняймось!
Та я не дам шкарпетки.
Їх обоє в дірках маємо,
Та в мене – там де п*ятки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020265
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
Якось пішов я в магазин,
Купити щось для своїх псин
Й купив я ліверку.
Коштує мало грошенят,
Але смачна для цуценят,
Ліверка.
Ліверка,
Як добре в магазині є.
Ліверка,
Касир всміхнувшись чек дає.
Ліверка,
Її додому я приніс,
Ліверку,
Запах з порогу зачув пес.
( Мелодія -
Al Bano & Romina Power – Liberta)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020170
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
Пиво – beer по американськи
І можливо по мексиканськи,
Тож зрозуміють, як напишу
Літр бір.
Пиво п*ють у всьому світі,
Його пробували і діти,
В магазині пляшки різні
Літр бір.
Літр бір,
Літр бір,
Ніби є непогано
Для Миколи, Івана,
Літр бір.
Літр бір,
Літр бір,
Продають в магазині,
Етикетки красиві.
Літр бір
( Мелодія - The Beatles.- Let It Be)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020169
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
Радість самогон,
Велика радість самогон.
З самогоном добре,
З ним уже хоробрий,
Радість самогон.
Радість самогон,
Велика радість самогон,
А як є шмат сала,
То і пляшки мало,
Радість самогон.
Радість самогон,
Велика радість самогон.
Замінить він горілку,
А часом і дівку,
Радість самогон.
( Мелодія -Riders on the Storm - The Doors)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020094
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024
Поїхала Людмила
В січні на море Чорне.
Поїхала з прізвищем Біла,
Повернулася з прізвищем Чорна.
Бо на морі вийшла Людмила
Заміж за Чорного Мирона.
Тож , хоч і не загоріла,
Та повернулася з моря Чорна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020093
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024
Пропали гроші із шухляди,
Я на жінку розсердився.
А вона – Так, то не ладно.
Напевно хтось у нас завівся.
- Хто завівся? – я питаю
- То кража чи пропажа?
А вона – Відповідь знаю,-
Завівся барабашка.
І життя наше змінилось,
То барабашка =вкраде= гроші,
То напевно, що напилось –
У барі пляшечки порожні.
Я брешу і жінка бреше,
І все на барабашку.
Хто із нас поцупить швидше
Спрогнозувати важко.
Не має грошей у шухляді,
А до зарплати дві неділі.
І бар, що був колись багатий,
Став зовсім спорожнілим.
Сиджу сумний, жінці кажу
- Наш барабашка зник, здається.
А жінка , витерши сльозу
- Через два тижні вернеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020027
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024
Маю гарну я пательню,
Хай одна лиш штучка,
Дуже люблю ту пательню,
Бо є у неї ручка.
А в пательні ручка,
Ручечка з металу,
А в пательні кучка
Бульбочки із салом.
А в пательні ручка,
Ручечка нагрілась,
Поїмо ми кучку,
Бульби з салом наїлись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020026
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024
Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
А за ней Іванко,
Як барвінок в*ється.
- Іванку, ти Іванку,
Не вийся наче в танці.
Іванку ти Іванку,
Дотримуйся дистанції.
А у Галі маска
І у Іванка маска,
Бо вся Земля прекрасна
Коронавірусу підвласна.
- Галю ж моя Галю,
Дай води напиться.
Зніми, Галю, маску,
Дай хоч подивиться.
- Водиченьки не дам я,
Бо іще заразиш,
А масочку я зніму,
Як прийду в хату нашу.
Ти стань за віконцем
І мною милуйся,
Я буду без маски,
Тобі ще й усміхнуся.
Зайшла Галя в хату,
Руки продезінфікувала
Й Іванку у віконце
Усміхатись стала.
Галиночку без маски
Іван в вікно вбачає,
Бачить вроду прекрасну,
Від радості стрибає.
А Галя усміхалась,
Чесала косу русу
- Зніми маску, Іванку,
Побачу твої вуса.
Зняв маску Іванко,
Як Галя і прохала,
Глядить Галя на вуса
І також застрибала.
З двох сторін віконця
Стрибають милий й мила,
Аж до захід сонця,
Поки не стемніло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019946
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2024
Завелася моль у шафі,
Що маю робити?
Щоб не поїла та моль лахів,
Не буду моль терпіти.
І у мене щодо молі
Дуже ворожі наміри.
Організую я для молі
Газовую камеру.
Лаванда,
Гарна квітка лаванда,
Пахучая лаванда,
Дуже гарні квіти.
Лаванда,
Гарна квітка лаванда,
Для людей прекрасна,
А для молі біди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019944
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2024
Чік –чірік,
Так каже горобець.
Чік-чірік,
То є його рідненька мова.
Він літає
Косо й навпростець
І їх зграйку
У кущах я бачу знову.
Чік-чірік
Це значить геть усе,
Чік-чірік
Це -=небезпека= і =кохаю=.
Горобчиха
Знов яйце несе,
З нього буде
Чикчиринятко , знаю.
( Мелодія - ABBA – Chiquitita)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019810
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Роберт ішов містом,
Захотів він їсти
І знайшов у куртці п*ятачок.
Дорога повз базару,
Там людей навалом,
Побачив на прилавку кабачок.
За п*ятак не купиш,
а в куртці п*ятачок лиш,
а Роберт дуже сильний голод мав.
Тож рішив згрішити,
Шлунок, щоб набити,
коротше кажучи кабак він вкрав.
Роберт вкрав
Кабачок,
Роберт вкрав
Кабачок,
Бо в кишені тільки п*ятачок.
(Мелодія -Rocking Son of Dschinghis Khan)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019809
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Я виглянув в вікно,
Там хлоп копає яму.
Спотів, з нього текло,
Трудився хлопець вправно.
На хлопа зазираю,
Він за віконцем в крок.
В кімнаті замерзаю,
А хлоп од поту змок.
Змок хлоп од поту,
Мокрі волосся і сорочка теж.
Змок хлоп од поту,
Піду поможу і зігріюсь я авжеж.
Змок хлоп од поту.
Я теж спотію за хвилинок 5.
Змокну од поту,
Зате зігріюсь, бо стану я копАть.
(Мелодія - Deep Purple - Smoke On The Water)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019711
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2024
К омусь смакують сильно
О млети чи спагеті,
Т а у нас в родині
Л юблять всі котлети.
Е ге ж, такий кругленький
Т ой кулінарний витвір.
К отлеточки гарненькі
А х , і смачні і ситні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019710
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2024
Два брати-близнюки Іван і Петро виграли путівку в Андорру. Але їх там чекало лихо, бо влучила в них блискавка, та так, що Іван від удару блискавки залетів у Францію, а Петра віднесло в Іспанію і брати, на щастя залишились живими, але втратили пам*ять і забули мову.
Івана у Франції приютили фермери і почали його вчити французької мови. І Петра в Іспанії приютили селяни і почали його навчати іспанської мови. Через пів року брати вже знали французьку , а другий іспанську мови , а влади країн взнали про них і організували їм зустріч. Брати зустрілись і хоч пам*ять до них не повернулася і говорили вони на різних мовах, та через перекладача кожен з братів говорив одне і теж – Я тебе не пам*ятаю, але ти такий самий як я і у мене прокинулась до тебе братерська любов.
І брати обійняли один одного. Почали брати радо жити удвох в Андоррі, а влада країни вияснила, що у братів є дружини в Україні, також близнючки і зовуть їх Оксана і Наталя. Привезли дружин до братів в Андорру і кожен по французьки і іспанськи говорив,що пам*ять не повернулась, але дівчата такі гарні,що вони наче знову у них закохалися.
Коли у братів запитали, яку долю вони для себе бачать, то ті сказали, що хочуть повернутись на Батьківщину, до своїх рідних, разом з дружинами і надіються , що пам*ять до них повернеться і на Батьківщині будуть вчити рідну мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019636
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
С ильна горілка, то є добре,
П опив і вже душі гарненько.
О т в мене кум дуже хоробрий,
Т ак запитав, як був близенько
- И –и-и , куме, скільки вип*єш?
К аже він,- що як коли.
- А пляшок на трьох скільки приймеш?
- Ч ужих – безмірно, своїх – три.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019568
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
- Чи час провів ти добряче,
В двохтисячний рік від Різдва?
- Так, я сьогодні пиячив.
Горілка добра була.
- А що буде літ через 100,
Яка в цьому думка твоя?
- Та придумають якесь ще бухло
І будуть пиячить як я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019567
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Ти паляниця і кохання,
Ти полуниця і життя,
Ти надія й сподівання,
Ти примара і буття.
Із тобою часом сльози,
Із тобою радість й сміх,
Любов з тобою, а чи грози,
З тобою святість , а чи гріх.
У тобі щастя, а чи лихо,
У тобі сотні тисяч слів.
Одне слово – часом втіха,
Іншим словом когось вгрів.
Ти потужна, знає кожен,
Ти панацея, ти і біль,
Тобою ощасливить можна,
А чи занести в душу гниль.
Ти пам*ять предків, пам*ять долі,
Струмок, що в діточках тече,
Ти заклик до свободи й волі,
Ти пісня – дружнєє плече.
Ти розум, ти в книжках прислів*ях,
Ти підтримки сильне слово,
Ти отрута і чар-зілля,
Твоє Ім*я – рідна мова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
У напрузі кожен день,
У напрузі кожна ніч.
Вояк, вояк
З побратимом пліч в пліч.
Звідусіль ворог іде,
Звідусіль куля летить.
Вояк, вояк
Спасіння доля і мить.
Вояк – хоробрість і гарт
І в нього син і мать.
Б*ється за них він,
За волю й життя.
Пекло бачив вояк,
Не казав зраді – Так.
Йому уклін
І в свій дім вороття.
( Мелодія - Desireless – Voyage, voyage.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019477
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
О –го , як швидко бігають!
Л іта по полю м*ячик.
І , як швидко плавають!
М едалі завойовують,
П отів хто й має вдачу.
І грами вони зовуться,
А бокс, то не дитячі.
Д о фінішу стрілою рвуться,
А переможці ті, хто кращі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019402
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
П рийшла зима і пада сніг,
А х, яка краса!
Д ерева впорошити зміг,
А ще він на домах.
С ипе донизу білий пух,
Н абІло усе скрасив.
І захоплює аж дух,
Г арненький вид, прекрасний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019401
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
В домі
Тримаю я папугу,
Годую
Її сиром я.
Папуга
Вимагає часом муху,
Та сир
У клітці є зраннЯ.
Є сир
У папуги,
І не голодний з дзьобом птах.
Є сир
У папуги,
З тої їжі море благ.
(Мелодія –Baccara- Yes Sir I Can Boogie)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019323
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
Був у лікаря вчора в лікарні
І він приписав молоко.
Новини для мене не гарні,-
З молока блюю я в відро.
З молока мене тягне в відро,
А солодке люблю, аж гину,
То ж їм тверде молоко,
Їм цукерки =молоко пташине=.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019322
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
Свище вітер за вікном,
Вже рано сонечко встає,
Їм сосиску за столом.
Тобі не дам, бо то моє.
Знайшла парубка Зоряна,
Усик чорних знову б*є,
Жую жуйку, смак банана,
Тобі не дам, бо то моє.
Коти кричали до пів ночі,
Дощик ніби з відра ллє.
Знав би ти чого я хочу…
Але не скажу, то моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019241
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2024
Дві красуні, обидві Люди
Прийшли до нас до хати.
Які Люди! Які люди!
Як тут не сказати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019240
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2024
90 у Надії
Бедра й груди з мірки.
Ой лихії, ой лихії
90-ті в дівки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019177
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
Я лінивий, не люблю трудитись.
Та хитрий, - як свята прийдуть,
Рвусь до праці, щось хочу робити,
Та інші мені не дають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019176
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
О дин малює щось тобою,
Л исти-малюнки хвалять люди,
І ний од пам*яті худої
В блокнот письмо, щоб не забути.
Е кономний ти є, так.
Ц іна тобі колись п*ятак.
( Ь, тут =Ь= ).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019065
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
Т аксі, вони потрібні,
А вто – це поміч людям.
К ружляють вони різні
С тамбулом, Львовом, в Відні,
О дним словом, усюди.
М ені, тобі, та іншим
О д них користь не раз.
Т аксі, як є, то ліпше.
О скари , Жанни, Міші
Р улять, рятують час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019064
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
Славний є він – вечір зимовий,
Літає тихо білий сніг,
Яскравий лід скував водойми,
Зростає килимом барліг.
( Барліг килимом зростає,
Водойми скував лід яскравий,
Сніг білий тихо літає,
Зимовий вечір – він є славний ).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018985
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
Що за страва є у хаті вождь?
То звичайно, є із м*ясом борщ.
До борщу додай сметанку,
Маєш сили випий чарку.
Головна у хаті страва – борщ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018984
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
П отру бульби з кілограм,
Л іпше, якщо натру й цибулі,
Я йце і борошно додам,
Ц е все змішаю у каструлі.
О лії крапну на пательню,
К ладу суміш на гаряче,
З асмагне бік і переверну
І другий смажу аби смачно.
С мажу блінчиків багато.
М оя сім*я, всі пляцки люблять.
Е лементарне блюдо наче,
Т а всі по 5, по 6 пригублять.
А як смачно із сметанкою,
Н овий й новий проситься в ротик.
О бідом смачно, смачно зранку.
Ю ний й старий пестить животик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018922
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
Ч ом би не випити чаєчку,
А роматного напою.
Ш умить вже чайник з кип*яточком,
К ип*яток на листя влию.
А куратно сьорбну з чашки,
Ч ашка й напій є пригарячі.
А ристократам чай є в ласку,
Ю ним корисний чай, до речі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018921
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
Вчора я перебрав,
Повалив вина груз.
Усю ніч міцно спав,
Зранку я прийняв душ.
Кіт на мене ой, злий,
Був без їжі, біда.
Вчора я ніякИй,
Та цілюща вода.
Дорогенький котик, знову в формі я.
Голова не болить,
У плечах не свербить,
Люба знов кожна мить.
Дорогенький котик, знову в формі я.
Корму дам, от поїж,
Не тримай люту злість,
За цю ніч не сердись.
( Мелодія- The Eagles – Hotel California.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018482
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2024
П овітря тут інакше,
Аніж нижче 703.
Р озкрився, значить дальше,
А ктивніше стропи веди.
Ш умить приємно вітер,
У низ мило глядіти,
Т ак радісно летіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018481
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2024
Вчені придумали телевізор з =мишкою= і зверху телевізора вмонтованою мікрохвильовою. По якомусь телеканалі рекламують піцу, ти оплачуєш за неї дотиком банківської карти до телевізора, наводиш курсором мишки на цю піцу і переставляєш її голограму
в мікрохвильову. Включаєш піч на кілька хвилин і виймаєш з неї чудову, ароматну піцу, котру рекламували. Чи на іншому каналі рекламують товари Макдональдса і ти так само можеш їх купити і мати у себе вдома. Таку телекухню придбав собі Яків і був задоволений, бо коштував і піцу, і гамбургери, і делікатесні блюда, на приготування яких потрібні були такі інгредієнти, котрі у магазині важко знайти. Був задоволений телекухнею Яків і надіявся, що вчені сконструюють телешафу, щоб можна було з телевізора отримувати речі, котрі потрібні і сподобалися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018406
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
Коли футбольний матч глядію.
То таке гукаю –
Або згадую повію,
Або чиюсь матір сварю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018404
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
-Татку, татку, я певно знаю,
Хто винуватий, що лід й все в снігу!
Бо ж двірника прибирати сніг заставляють.
Значить він винуватий, татку?
- Угу.
-А ще він винуватий,
Що падає листя,
Бо ж йому прибирати.
-Так , синку, звісно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018332
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
Різноманіть своє життя,
Щоб веселіше стало –
Сьогодні кілька до пиття,
А завтра до горілки сало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018331
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
По мішені я стріляю,
Влучить в =яблучко= бажаю,
Але куля знов і знову
Летить в бік.
Цілюсь я неначе вправно,
Але куля знову вправо,
Від десятки знову вправо
Летить в бік.
Летить в бік,
Летить в бік,
Слухай, ти господар тиру,
Налаштуй рушницю вміло.
У рушниці збита мушка,
Тому куля непослушна,
Летить в бік.
Летить в бік,
Летить в бік,
І клієнти знов без призу,
Бо рушниця із капризом,
Бо у не приціл збитий,
Тому знову куля спритна
Летить в бік.
( мелодія - The Beatles- Let It Be)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018252
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
Ти наливай, не жалій,
А ти до дна все іспий.
Потім ще ми наллєм,
Під тости гарні поп*єм.
За цигаркою цигарка,
За чарчиною чарка,
За тостом гарним, знову тост,
А потім ходим, як матрос.
Земля іде із-під ніг,
Ми напилися – не гріх,
Друг другу морди не б*ємО,
Понапивалися й спимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018250
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
День мужчини, осінній цей день,
Цей день і день туалету,
І день ресторану цей день,
Цей день і день паштету.
Якщо ти справжній мужчина,
Іди в ресторанний туалет
І скажи офіціантці – дівчинІ,
Щоб принесла в кабінку паштет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018112
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Я перший парубок в селі,
Та і в місті не останній.
Час женитися мені
І я послав сватів до Тані.
Свати до Танечки прийшли,
На неї почали дивиться,
Й такеє кажуть , як пішли
- Не гарна, бо не круглолиця.
Я з циркулем ходжу по селах,
Перевіряю ним дівиць.
Є і гарні і веселі,
Та не бачу круглих лиць.
Та круглолиця все ж знайшлася,
Допомогла мені сестриця.
- Приходь, дивися своє щастя.
Дівчина гарна, круглолиця.
Як ту побачив у сестриці,
То не шукав інших дівОк.
Бо дівка гарна, круглолиця!
Ну, колобочком, колобок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018111
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Є в селі дід,
Міцний, як Бред Піт.
Він всіх в селі б*є,
Прочухана дає.
Нестримний той дід,
Кулак немов лід.
Узриш його вдаль,
Краще втікай.
Іде дід, утікай!
Мерщій усі у хату.
Іде дід, утікай.
В діда сили багато.
Іде дід , утікай.
На дворі день чи вечір.
Іде дід утікай!
Тебе спасе лиш втеча.
( Мелодія - Sandra – In The Heat Of The Night)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018011
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
Купив тато картуз,
Я у ньому мов туз.
Тато каже – Носи
І картуз бережи.
Якось в вітер я біг,
У такий, що валив з ніг,
Картуз вітер зірвав
І од мене погнав.
Але Тузик рудий,
Він хороший такий,
Картуза упіймав
І на ньому лежав.
Я до картузика свого,
Я погладив рудого.
Пес картузик віддав
І хвостом помахав.
Бувай, рудий Тузик,
Врятував ти мій картузик.
А інакше б загубився
І на мене б тато злився.
( Мелодія - The Rolling Stones - Ruby Tuesday)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018009
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
Випив Іван вина, зветься =Танці=,
І став добрим танцівником.
Випив вина =Пісня= Вася
Й став добрим співаком.
Випив вина =Оратор= Сергійко
Й зачарував всіх язиком.
А Петро випив горілки,-
Став оратором, танцюристом і співаком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017933
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2024
А якщо вип*єш
Пива із літр,
Захочеш одному
Морду набити.
А коли вип*єш
Пива два літри,
Захочеш двом
Морду набити.
А коли вип*єш
Пива 3 літри,
Рішиш зможеш трьом
Морду набити.
А коли випив
Пива відро,
Од того, хто літр випив
Получиш в чоло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017932
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2024
До воріт двору винороба під*їхала машина з причепом. Винороб вийшов до гостей і побачив старого, котрий сказав – Гарне робиш вино, виноробе. У мене до тебе прохання і пропозиція. У причепі корівка Бренда, їй сьогодні 2 роки і її мама. Дозволь моїм коровам попастися на твоїх виноградниках, а я тобі віддячу. Ти ж виноград вже зібрав?
Винороб уже зібрав виноград і хоч прохання старого незнайомця було дивним, та він вирішив виконати його бажання.
Дві корови дійсно їли виноградне листя. А коли наїлися досхочу, незнайомець каже, що дарує корівку Бренду виноробу.
- І не забудь Бренду подоїти – сказав на прощання незнайомець і поїхав.
Подоїв винороб корівку і був здивований, бо з корови ішло не молоко , а червоний виноградний сік. В соках і винах винороб розбирався, скоштував він того соку, а сік чудовий на смак.
Коли корова їла листя винограду білих сортів, то давала зелений виноградний сік. Винороб поекспериментував, дав корові листя від яблуні і корова дала яблучний сік.
Винороб у містечку став вважатись диваком. Бо або брав задарма у городян, або осінню скуповував за малу ціну листя від фруктових дерев і виноградників. А це готував корм винороб для своєї корівки на зиму і весну.
Коли Бренді виповнилося 4 з половиною років, то вона знову здивувала виноградаря, так як надоїв він з корови відро легкого вина, міцністю в 4 з половиною градусів. І потім, чим корівка ставала старшою, тим міцніше вино вона давала.
І коли корова дала міцне 15-ти градусне вино, а було їй 15 років , то виноградар сказав до Бренди – А чи доживемо ми з тобою до часів, коли ти пригостиш бренді і коньяком?
Ішли роки, виноробу виповнилось 80 років, довгожительці корові було 40 років, але вона все ще приносила бренді для сім*ї винороба. Вже внуки доглядали за коровою виноградаря. І ось у цей рік зайшов внук в кімнату винороба з склянкою коньяку і сказав – Діду, пригощайтесь коньяком від Бренди.
Спробував винороб коньяку і був задоволений його смаком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017856
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
В сім*ї народилась дівчинка, назвали її Свєта. І все було би добре, але дитина народилась влітку і погода в цей же день у місті стала близько нуля градусів по Цельсію і трималась така погода весь рік, доки дівчинці не виповнився рочок. Тоді погода в місті стала +1 градус. Вчені не могли пояснити чому така погода в місті, а батьки Свєти почали здогадуватись про надздібності своєї дочки, але щоб уберегти її мовчали, бо усьому місту з колишнім європейським кліматом було лихо від холоднечі весь рік.
Коли Свєті виповнювалось 18 років, то вона розповіла їх сімейну таємницю своїй найближчій подрузі, котра обіцяла нікому не розказувати, але звичайно розтріпала язиком.
- З завтрашнього дня буде у місті +18 цілий рік, бо завтра Свєті виповнюється 18 років – сказала подруга іншим своїм подругам.
Так місто взнало Свєтин секрет, але місту добре з температурою +18, та й добре було коли температура підвищувалась, поки Свєті не виповнилось 35 років. Спека у місті, люди страждають. А потім що, і 40 і 50 градусів терпіти?!
То ж коли Свєті виповнилось 37 років і температура у місті стала +37, то вже подумували умертвити Світлану, бо жодне інше місто на планеті , Свєту з таким даром, прийняти не хотіло.
Пішов батько Свєти до мудреця за порадою – що робити, бо ж його дитину хочуть вбити. А мудрець каже – А ти піди до паспортистки в поліцію, дай їй хабара, скільки скаже і нехай твоїй дочці дадуть новий паспорт, де їй на сьогодні, нехай 22 роки.
Зробив так батько і температура у місті, після отримання Свєтою нового паспорта стала +22.
Батька і паспортистку, були бажаючі, котрі хотіли засудити за підробку документа, але більшість населення міста, були проти. То ж вирішили, що хай Свєта ще з 5 років поживе з підробленим паспортом, а коли їй виповниться 27 років, то дати згоду на підробку нового паспорта , десь на 21-22 роки віку для Свєти. То ж місто зажило добре з прийнятною температурою повітря. А ще казали, що Свєта наче помолодшала з новим паспортом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017762
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
Підійшов піаніст до піаніно у своїй квартирі і каже – Важко мені, голодую. Доведеться тебе продати.
І раптом у піаніно самі по собі клавіші почали натискатись і воно говорить
- Не продавай мене. Я тобі ще знадоблюсь.
Піаніст подумав, що це від голоду йому вже чудиться, але запитав у піаніно – А як знадобишся?
Клавіші знову самі по собі почали натискатись і піаніно каже – А ти натисни на ноту До сім разів і виймай потім з-під моєї кришки ДОкторську ковбасу. Натисни сім разів ноту Ре – і буде під кришкою пучок РЕдиски. Натисни ноту Мі сім разів – і буде тобі МІнеральна вода. Те саме зробиш з нотою Фа – і з*явиться під кришкою ФАнта.
Нота Соль дасть тобі сіль. Нота Ля – рибку ЛЯщ. А нота Сі - СІк .Так що надалі не будеш голодний.
Піаніст натиснув на ноту До сім разів, заглянув під кришку піаніно, а там паличка =докторської=.А хто знав біду, як кажуть, той їсть ковбасу без хліба. То ж піаніст нарізав ковбаску і однією рукою її їв, а другою рукою радо виконував улюблені мелодії на піаніно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017717
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2024
М ені так хочеться тебе,
О д тебе стільки насолоди.
Р от зустрічі з тобою жде,
О рганізм жде прохолоди.
З *їм тебе і стане ліпше.
( И – буква має значення ).
В роті і шлунку холодніше.
О сь таке покращення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2024
Радість нам од штор,
Радість нам од штор.
Рятують нас од сонця
Й хто загляда в віконце.
От і радість нам од штор.
Радість нам од штор,
Радість нам од штор,
Вони дому окраса
Й що ти не бідний ясно,
От і радість нам од штор.
(Мелодія - The Doors – Riders On The Storm )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017648
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
Радісний перон.
Дуже радісний перон.
В цистерні діри ржаві,
З них спирт тече халявний.
От і радісний перон.
Радісний перон.
Дуже радісний перон.
Спирт набирають в рюмки,
хтось прямо п*є із дзюрки.
От і радісний перон.
(мелодія -The Doors – Riders On The Storm)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017647
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
Тупа макітро, думай!
Чого ти є мов камінь?
Де ж ви мої думи
Про честь, волю чи пані?
Та голова не думає,
Хоч я по ній вже б*ю.
Мисль в голові не блимає.
То я собі наллю…
Налив собі горілочки
І вже макітру не сварЮ,
Бо має вона дірочку,
В ту дзюрку я горілку п*ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017572
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
Не чуть оратора, хоч як він не кричить,
Не чуть оратора,хоч зал тихо мовчить
Юлій динамік вкрав.
О-о-о , Юлій динамік вкрав.
Електротехніки дають на повну звук,
Але оратора не чуть, голос каюк.
Юлій динамік вкрав,
О-о-о Юлій динамік вкрав.
Та щось почули залу першії ряди,
Як матюкається оратор від біди.
Юлій динамік вкрав,
О-о-о , Юлій динамік вкрав.
Виступ у оратора провал,
Бо з Юлієм він ух, ворогував.
Юлій динамік вкрав,
О-о-о Юлій динамік вкрав.
Про що оратор мовив, слів його труди
Всім передали першії ряди.
Юлій динамік вкрав,
О-о-о, Юлій динамік вкрав.
( Мелодія - Status Quo: In The Army Now,)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017570
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
Як від дідуся рідні не ховали спиртні напої, та він все-одно після опівдня був трішечки п*яненький. Секрет свого оп*яніння дідусь розкрив своєму 25-літньому внуку. Виявляється у діда був чарівний водонепроникний секундомір на ланцюжку. Якщо о 12 годині дня секундомір ввімкнути і занурити в стакан з водою на 15 секунд, то вода в стакані перетвориться на вино. Якщо секундомір занурити в стакан з водою на 40 секунд, то вода стане горілкою. А якщо протримати секундомір в стакані 60 секунд, то вийде 200 грамів 60-градусної самогонки. Внук пообіцяв, що нікому не розкриє дідову таємницю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017474
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2024
Світлана взнала
Про Івана,
Що він сьогодні
Був у Сімони.
Світлани руки
Бажають грюку
Й дала сьогодні
Ляпас Сімоні.
Ляпас Сімоні,
Тая у стоні.
Ляпас Сімоні
Від Свєти сьогодні.
Ляпас Сімоні
Щоки червоні.
Ляпас Сімоні,
Ляпас Сімоні.
( Мелодія -Shirley Bassey – La Passione).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016870
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Ой, упертий в мене віслючок,
З возом він не зробить ані крок.
Щоб віслюк із возиком ходив,
Для віслюка нагаєчку купив.
А у возі в мене всього є,
Одяг , їжа – багатство все моє.
Віз запряг, нагайку показав
І віслюку такі слова сказав
-Ноги в руки ,віслючок,
Ноги в руки , віслючок,
І віз тягни хутчіш, в широкий крок.
(Мелодія - Dschinghis Khan-Kazachok)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016869
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Жив-був на світі старий вчений на ім'я Олександр. Він все життя мріяв про створення штучного інтелекту, робота, який би мислив і діяв, як людина. І ось одного разу його мрія здійснилась - він створив робота, якого назвав Валерій.
Валерій не був схожий на звичайних роботів. Він міг ходити, як людина, бачити, чути, відчувати запахи. Він навіть мав здатність до самовдосконалення, постійно навчаючись новому.
Олександр поселив Валерія у себе вдома. Робот швидко став невід'ємною частиною сім'ї. Він допомагав по господарству, спілкувався з Олександром та його онуками, читав книги, навіть готував їжу.
Одного разу під час обіду Олександр з подивом помітив, що Валерій не йде до розетки, як зазвичай після їжі.
"Валерію, йди, підзарядися", - сказав він.
На що Валерій спокійно відповів: "Не хвилюйтесь, пане Олександре, я вже підзарядився. Аромат ваших чудових страв надав мені достатньо енергії".
Олександр був вражений. Він не очікував, що Валерій зможе самостійно розробити програму, яка дозволить йому використовувати енергію ароматів їжі.
З того дня Олександр і Валерій стали ще ближчими. Їх пов'язувала не лише дружба, але й спільна жага до знань і відкриттів. Разом вони робили нові винаходи, досліджували світ і творили дивовижні речі.
Казка про Олександра та Валерія вчить нас тому, що штучний інтелект може не лише бути корисним помічником, але й щирим другом. Він може збагатити наше життя новими знаннями, ідеями та можливостями. І хто знає, можливо, колись роботи стануть невід'ємною частиною наших сімей, так само, як Валерій став частиною сім'ї Олександра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016807
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Сонячні промені лащили траву, легенький вітерець коливав гілки дерев, а Катя, дівчина з русявим волоссям, заплітеним у коси, пасла чотири гуски на лузі. Її увага була повністю зосереджена на пернатих друзях, які щипали траву, гогочучи та перемовляючись між собою.
Раптом, з-за куща вийшов Іван, хлопець з яскравими очима та щирою посмішкою. Він вже давно помічав Катю на лузі і закохався в її щирість та красу. Сьогодні він вирішив зізнатися їй у своїх почуттях.
"Добрий день, Катя!" - вигукнув Іван, підходячи ближче.
Але Катя, немов не чуючи його слів, й далі стежила за гусьми, не звертаючи уваги на хлопця.
Іван не здався. Він намагався розговорити Катю, розповідав їй цікаві історії, смішні вірші, але дівчина й далі мовчки пасла своїх гусей.
Зневірившись, Іван вирішив просто бути поруч. Він тихо сидів на траві, милуючись Катею та її щирою турботою про гусей.
Сонце почало хилитися до заходу, фарбуючи небо в багряні та золоті кольори. Катя, покликавши гусей, погнала їх додому. Іван, немов зачарований, пішов за нею.
Вдома Катя подякувала гусям за пасовище, дала їм їжі та води, а потім, стомлено зітхнувши, лягла спати. Іван, не зважуючись порушити її спокій, тихенько сів на ґанок, готовий просидіти там всю ніч.
Наступного дня Катя знову з'явилась на лузі з чотирма гусьми. Іван, вже не приховуючи своїх почуттів, підійшов до неї. Цього разу він не став говорити, а просто випустив на луг свого найкрасивішого гусака.
Катя, глянувши на п'ятого гусака, здивовано вигукнула: "Ой, де ж ти взявся, пташеня? Чи не заблукав?"
Іван, щасливо посміхаючись, відповів: "Це не чужий гусак, Катя. Це - мій. І я б хотів, щоб він завжди був поруч з тобою, так само, як і я."
Катя, збентежена, але зворушена щирістю хлопця, мовчки дивилась на нього. Вона відчувала, що й сама небайдужа до Івана.
З того дня Іван став пасти гусей разом з Катею. Разом вони сміялися, співали пісні, ділились секретами. А п'ять гусей, немов розуміючи почуття своїх господарів, щипали траву поруч, час від часу гогочучи на знак схвалення.
Вечірнє сонце проводжало закоханих додому, обіцяючи їм нову зустріч на лузі, де народжується щира дружба та кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016806
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Думають Рози
Про гречку, про сало.
Думають Рози –
Чи краще в нас стало.
Роздуми Роз
Про діток , про кума.
Ось такі ось
Є у Роз думи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
Радісний вагон,
Дуже радісний вагон.
У ньому всі сміються,
За животи беруться.
Радісний вагон.
Радісний вагон.
Чом є радісний вагон?
Бо провідниця Клава
В чай коноплі додала,
От і радісний вагон.
Хі-хі, ха-ха-ха!
Хі-хі, ха-ха-ха!
(мелодія -The Doors – Riders On The Storm)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016722
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
Жив-був дід, який забезпечував всю свою сім'ю. Ніхто не знав, звідки він бере гроші та необхідні речі, адже він ніде не працював. Одного разу до діда в кімнату постукався його 18-річний внук.
"Дідусю, дайте, будь ласка, грошей на ксерокс", - попросив він.
"А що таке ксерокс?", - здивовано запитав дід.
Внук пояснив, що ксерокс - це машина, яка робить копії документів.
"Це ж майже як моє дзеркало", - задумливо промовив дід.
Він підвів внука до старого дзеркала, яке висіло на стіні, і поставив перед ним пляшку вина. Потім, сягнувши рукою за дзеркало, він вийняв звідти таку ж пляшку вина.
"Це фокус?", - захоплено вигукнув внук.
Дід хитнув головою. "Ні, це не фокус. Це магія мого дзеркала. Воно може дублювати все, що я перед ним ставлю."
Внук був вражений. Він поклав перед дзеркалом документ, який хотів відксерокопіювати, і дід знову сягнув за дзеркало. Цього разу він вийняв звідти копію документа!
"Скільки коштує ксерокс?", - запитав дід.
Внук назвав ціну.
Дід посміхнувся, поставив перед дзеркалом купку грошей, а потім знову сягнув за нього і вийняв ще одну таку ж купку.
"Візьми", - сказав він внуку. "Тільки нікому про це не розповідай."
Внук, дякуючи дідусеві, пішов. Він був приголомшений тим, що побачив, і не міг дочекатися, щоб поділитися цією таємницею з друзями. Але, пам'ятаючи про слова діда, він стримався.
З того дня внук часто приходив до діда, щоб користуватися його чарівним дзеркалом. Він копіював документи, робив копії фотографій, навіть друкував книги. Дід завжди допомагав йому, і завдяки цьому внук зумів багато чого навчитися.
Одного разу внук запитав діда, як працює дзеркало.
Дід зітхнув. "Це довга історія", - сказав він. "Колись я був мандрівником. Якось я зустрів старого чарівника, який подарував мені це дзеркало. Він сказав, що воно може дублювати все, що я перед ним поставлю. Я не вірив йому, але вирішив спробувати. І, як бачиш, він мав рацію."
Внук був вражений. Він ніколи не думав, що його дід володіє такою таємницею.
З того дня внук і дід стали ще ближчими. Вони часто сиділи разом і розмовляли про життя, про магію і про те, що означає бути сім'єю.
Чарівне дзеркало стало для них не просто способом дублювати речі, а й символом їхньої любові та зв'язку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016640
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2024
В далекому королівстві жив могутній воєначальник на ім'я Бард. Він був досвідченим у бою та стратегії, але його мучили сумніви. Війна, яку він вів, затягнулася, й він не знав, чи варто її продовжувати.
Тоді він звернувся до мудреця, який жив у затишній печері в горах. Мудрець вислухав Барда і, не сказавши ні слова, простягнув йому чарівний стакан.
"Збери своїх сімох командирів армій," - порадив мудрець. "Нехай вони наллють у цей стакан вина і запропонуй їм випити за перемогу. Кожен командир сам має налити собі пів стакана вина. Для когось із них стакан здаватиметься неначе пустим, а для когось - неначе повним. Так ти зрозумієш реальну ситуацію на фронтах і моральний дух своїх воїнів."
Бард подякував мудрецю і вирушив до свого табору. Наступного дня він зібрав своїх командирів і, як радив мудрець, сказав командирам наповнити половину стакана вином.
Перший командир, хоробрий лицар Річард, з ентузіазмом налив собі пів стакана і випив його до дна, похваливши вино.
Друга командирка, мудра стратегиня Елеонора, задумливо подивилася на стакан, а потім налила собі половину,пригубила вина і сказала, що якийсь дивний смак у вина, що вино міцне і гіркувате.
Третій командир, хитрун Лукас, наповнив собі пів стакана , пригубив вина і сказав, що стакан мабуть протікає..
Четвертий командир, імпульсивний Маркус, налив собі пів стакана, а потім одним ковтком випив все вино, не звертаючи уваги на те, що частина його пролилась .- Вина у стакані стало неначе більше – сказав Маркус.
П'ята командирка, обережна Софія, довго крутила стакан у руках, а потім налила собі пів стакана вина, пригубила його і була здивована, бо вино навіть не промочило її губи.
Шостий командир, досвідчений воїн Арнольд, похмуро подивився на стакан і, не сказавши ні слова, наповнив до половини стакан вином, пригубив його але не випив ні краплі, сказав потім, що це певно якийсь фокус.
Сьома командирка, юна та наївна Ліліана, з сяючими очима налила собі пів стакана і випила все вино до дна.
Бард уважно спостерігав за своїми командирами і робив висновки. Він зрозумів, що Річард, Елеонора, Маркус і Ліліана повні рішучості й вірять у перемогу. Елеонора, попри сумніви, була готова битися. Лукас же був хитрим і непередбачуваним, а Софія та Арнольд явно були стурбовані ходом війни.
Стакан, який мудрець дав Барду, мав чарівну властивість: для щирих і відважних командирів він наче наповнювався вином до країв, а для тих, хто сумнівався або боявся, вино зникало, ніби випито невидимою силою.
Таким чином, Бард побачив справжній стан справ у своїй армії. Він зрозумів, що має підтримку хоробрих і вірних командирів, а також ентузіазм юної Ліліани. Це дало йому нові сили й рішучість продовжувати війну.
З того дня Бард завжди прислухався до мудрої поради старого мудреця і використовував чарівний стакан, щоб розпізнавати щирих і вірних йому людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016639
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2024
В офісі тихенько,
А потім двері – бух!
Хто ж порушив тишу?
А то прийшов глав бух.
Головний по буху
Голосно кричить.
Головний по буху
Нас активам вчить.
Налив в стакан глав бух,
Випив води до дна.
І знов дверима бух!
Пішов … Знов тишина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016567
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2024
В радість коту корм.
Ой, в радість коту корм.
Там кролик є смачненький
У соусі ніжнЕнькім.
В радість коту корм.
В радість коту корм,
Ой, в радість коту корм.
Там тунець й ягнятко,
На щастя котенятку.
В радість коту корм.
А мені не так.
Їм бульбу і буряк.
Як кіт читати вмів би,
Їв корм і не сушив би.
Не завжди в радість корм.
( Мелодія -The Doors – Riders On The Storm)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016566
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2024
Біля моря живу,
Часто риба в жратву,
Зліва, справа курорт,
Ну, а прямо є порт.
В порт дорога пряма,
Там тунець, камбала.
Вже од риби тоншить,
Та небагато платить.
В порт
Я іду.
В порт
Я іду.
Куплю хек в рибаків,
Пиво візьму в продавців.
В порт
Я іду.
В порт
Я іду.
Там є риба гарненька,
Поруч пиво світленьке.
(Мелодія – Smokie. What can I do ).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016505
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
А соус з перцем,
Такий приємний на язик,
Із ним дуже смачний шашлик,
Його хрум-хрум.
А соус з перцем,
Од нього кращого нема,
Купив їх два, і не дарма,
Ще й хвалить кум.
Со –ус
Смачненький,
Із ним є добрий шашличок,
Горілка, хлібчик, огірок,
Ой, файно як.
Со-ус
Міцненький,
Його усе на шашличок,
До щастя він неначе крок
Й горілку кряк!
(Мелодія - Yaki-Da: I Saw You Dancing,)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016504
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
Стограми,
Добрі стограми.
Горілка 40,
Нам за 40,
Ми п*єм стограми.
Стограми,
Добрі стограми.
Хлібець і сало,
Щоб не впали,
Ми п*єм стограми.
А після 100 знову по 100
І огірочок.
А потім 100 й знову по 100
Й сала шматочок.
Стограми,
Добрі стограми,
А потім пісенька хмільними голосами.
(Мелодія -Boney M. – Bahama Mama.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016428
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2024
Ти навіщо прийшов
В своїй кепці дурацькій?
Як мене ти знайшов?
Я ж ховалась в кущах.
Я не хочу глядіть
В твої очі пияцькі.
Маєш ти зрозуміть,
Що між нами все, крах!
Кепочка твОя
З ума мене зводИла,
В неї вже інша доля –
Я її не терплЮ.
Від кущів іди далі,
Бо у мене є сила,
Бо як палкою вдарю,
То напевне приб*ю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016427
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2024
Тиша навкруги,
За вікном неділя.
Сплять довше куркИ.
У селі весілля.
Тиша навкруги,
Понеділок за вікном.
В магазині є борги,
Та не пусто за столом.
Тиша навкруги,
За вікном вівторок.
Наліпили пироги
І з*їли по штук 40.
Тиша навкруги,
За віконцем середа.
Змиває з нас гріхи
Дощ, що як з відра.
Тиша навкруги,
За вікном четвер.
Ми взяли батоги
Й овець женемо з гір.
Тиша навкруги,
П*ятниця цей день.
Готуєм пампухи,
Співаємо пісень.
Навкруги тихенько,
Субота за вікном.
Купувать =біленьку=
Ідемо в гастроном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016350
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
Три роки пив Іван з псом. Добре йому з ним пилося, псу наливаєш – не п*є і співрозмовник пес хороший, завжди гарно вислухає. Але пес втік від Івана. Тоді Іван почав пити з котом. Добре йому пилося з котом, коту наливаєш – чарка повна і вислухає кіт гарно. Але і кіт втік від Івана. Але як вирішив Іван – немає лиха без добра, бо прийшла до нього білочка і йому пилося з нею ще краще ніж з псом і котом. Радий Іван такому початківцю і на третій день захотілось йому похвалитись комусь білочкою. Визирнув Іван в вікно, а там сільський дільничний поліцейський. Зрадів Іван, бо той є влада, розповість про Івана на всю країну, може і в газетах напишуть про нього і його дивного початківця. То ж покликав Іван поліцейського, показав йому білочку, а той скрутив Івана і відвіз до лікарні. Але все-таки про Івана і його =білочку= написали у районній газеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016348
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
Давай вип*єм, дівко мила,
Бо ж сьогодні є неділя,
Я наллю тобі вина
Будь-ласка випий ти до дна.
Друзі, підемо до дІвок,
Бо ж сьогодні понеділок.
З ними вип*ємо вина
І попросимо до дна.
Давай вип*єм по 140,
Бо ж сьогодні є вівторок.
Заспіваємо пісень,
Бо вівторок гарний день.
Давай вип*єм вина з меду,
Бо ж сьогодні є серЕда.
Я наллю з меду вина,
Будь-ласка випий ти до дна.
Давай вип*ємо лікер,
Бо ж сьогодні є четвер
Заспіваємо пісень,
Бо четвер хороший день.
Давай сходимо в пивницю,
Бо ж сьогодні є п*ятнИця.
В пивниці ми візьмем вина
Й його багато раз до дна.
А сьогодні є субота,
Відпочиваєм від роботи.
То ж давай вип*єм вина
Й багато келихів до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2024
Фільм цікавий глядить Жанна,
Про шахтарів й балет.
Чуть Жанну – Де ж та є реклама?!
Я хочу в туалет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016318
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2024
У місті відкрили банк-аптеку.Кому не вистачало грошей, той продавав в цьому банку-аптеці здоров*я, чи частину здоров*я своєї нирки, печінки, серця чи іншого органа. У кого були гроші, той міг купити в банку-аптеці таблетку із здоров*ям серця, печінки чи іншого органа. Банк-аптека звичайно, купував здоров*я дешевше ніж продавав.
Коля і Боря:
Коля та Боря - два друга з абсолютно різним ставленням до життя. Коля був працьовитим і цілеспрямованим, завжди прагнув досягти успіху своїми силами. Боря ж шукав легких шляхів, часто йдучи на необдумані вчинки.
Одного разу Боря, який знову потрапив у борги, вирішив звернутися до банку-аптеки. Там йому запропонували вигідну угоду: продати частину здоров'я нирки за значну суму грошей. Незважаючи на попередження Колі, Боря погодився. Отримавши гроші, він розв'язав свої фінансові проблеми, але щастя це йому не принесло. Здоров'я почало погіршуватися, з'явилися нові проблеми. Зрозумівши свою помилку, Боря шкодував про свій вчинок, але час було втрачено.
Катя і Зіна:
Катя, талановита художниця, тяжко захворіла. Їй потрібна була пересадка серця, але коштів на операцію не вистачало. Зіна, багата й добра жінка, дізнавшись про біду Каті, вирішила допомогти. Вона прийшла до банку-аптеки і купила для Каті таблетку із здоров'ям серця. Ця рятівна покупка подарувала Каті нове життя. Вона одужала, повернулася до творчості і безмежно дякувала Зіні за щедрість і доброту.
Історія банку-аптеки закінчилася трагічно. Люди, які шукали швидких грошей, продаючи частини свого здоров'я, згодом шкодували про це. Багатство не давало їм щастя, а лише посилювало їхні проблеми. Банк-аптеку закрили, а його сумна історія стала застереженням для всіх, хто прагнув збагатитися за рахунок власного здоров'я.
Мораль казки:
Здоров'я - це найцінніший дар, який має людина. Бережіть себе, ведіть здоровий спосіб життя і ніколи не ризикуйте своїм здоров'ям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016121
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2024
Жив-був Михайло, чоловік 30 років, який страждав від безсоння. Ночі тягнулись вічно, думки роїлись, а сон тікав, мов метелик від ліхтаря. Тітонька Тамара, знаючи про його біду, подарувала йому диво-диван.
Цей диван не був звичайним. Лежачи на ньому, людина одразу занурювалась у міцний сон. На ньому був вбудований будильник, який можна було налаштувати на будь-який час. А якщо забути про будильник, то диван автоматично будив людину через 12 годин.
Однак, розбудити людину, яка заснула на диво-дивані, було непросто. Її можна було лише підняти з дивана.
Звістка про диво-диван Михайла швидко розлетілася по місту. Люди, які страждали від безсоння, з радістю орендували його на ніч, щоб нарешті насолодитися міцним сном.
Михайло не лише допомагав людям відпочити, але й заробляв гроші. Він облаштував вдома спеціальну кімнату, де розмістив диво-диван.
Оренда дивана була не дешевою, але люди готові були платити будь-які гроші, щоб позбутися від безсоння. Михайло ретельно підходив до вибору клієнтів, адже диво-диван був не просто меблем, а й дивовижним артефактом, який потребував дбайливого поводження.
Одного разу до Михайла звернувся відомий актор, який мав важливий виступ на сцені. Він так хвилювався, що не міг заснути протягом кількох днів. Диво-диван Михайла подарував йому міцний сон, і актор блискуче виступив, завоювавши овації публіки.
Ще одним клієнтом Михайла став відомий письменник, який працював над новим романом. Диво-диван допоміг йому нарешті розібратися в сюжетних хитросплетіннях і написати завершення книги.
З часом диво-диван Михайла став справжньою легендою. Люди з усіх куточків країни приїжджали, щоб заснути на цьому чудовому меблі.
Михайло не лише допомагав людям позбутися від безсоння, але й дарував їм нові сили та натхнення. Його диво-диван став символом спокою та міцного сну, якого так прагнуть всі люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015829
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2024
Одного разу до перукарні завітав старий чоловік з довгим сивим волоссям. Він сів у крісло до майстрині Галі й попросив розчесати його волосся своїм власним гребінцем-щіткою. За роботу він розрахувався цим же ж гребінцем, порадивши Галі уважно оглянути волосся, що на ньому залишилося. Старий чоловік пішов, а Галя, зацікавившись,перевірила на ньому волосся, а воно золоте! Галя розчесала волосся на собі і з подивом помітила, що її волосся на гребінці також стало золотим!
Здивована Галя вирішила спробувати гребінець на наступному клієнті. Це був неприємний, грубий чоловік. Галя розчесала його тим гребінцем, підстригла, а потім знову перевірила. І знову жодного натяку на золото – волосся на гребінці залишилося звичайним.
Це відкриття заінтригувало Галю. Вона почала експериментувати, розчісуючи волосся різних людей тим гребінцем. І з часом зрозуміла, що гребінець володіє дивовижною властивістю: якщо людина добра і щира, то на ньому після розчісування залишаються золоті волосини, сяйво яких залежить від чистоти душі. А ось волосся злих і заздрісних людей на гребінці залишалося звичайним.
З того часу Галя використовувала чарівний гребінець не лише за прямим призначенням, але й як своєрідний індикатор людської душі. Її перукарня стала відомою не лише якісною роботою, але й щирою атмосферою доброти й душевності, адже Галя завжди вміла розгледіти в кожному клієнті найкраще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015770
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2024
Навколо так все остогидло,
Виручає лиш повидло.
Його намАщу на хлібець
І вже не мислю – все, капець.
Повидло дуже добра штука.
Певно зробив доктор науки
Або психіатр вдалий,
Бо дуже добре мізки вправить.
Друзів зібрав і кажу – Друзі,
Повидло помогає в муці.
День кожен п*ю вина 2 літра
І наїдаюся повидла.
А друзі кажуть – Та, Василю,
Тобі ж вино од стресу сила!
А я – Не треба так казати!
Досить повидло ображати!
Повидло – захист од турбот!
Лікує душу, пестить рот.
Ось в мене вина 2 літра,
Значить йду їсти повидла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Чорна птаха, ворон чорний
У небі кружляє.
Може мЕні каже ворон –
Лихо тебе чекає.
Тую птаху не прожЕну,
Високо літає.
прИхїд лиха не відверну,
станеться, що має.
Чорна птаха вже не угОрі,
Бачу кружляє лебідь.
І я надіюсь, щезне горе,
Як ворон, що був в небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Жили-були два друга, Максим і Олександр. Максим був міцним десятиборцем, а Олександр – не таким дужим юнаком. Під час війни їх обох схопили в полон ворожі солдати.
Полон був нестерпним. Максим, поранений в ногу, ледве пересувався. Єдиною допомогою була перев'язка рани. Через три дні друзів мали обміняти на інших полонених, але ворожі солдати, розважаючись, влаштовували для них катування.
Ставили непосильні завдання,самі між собою робили ставки, а за невиконання загрожували розстрілом.
Вночі перед першим завданням до Максима уві сні з'явилася тінь чарівника, який у минулому допомагав йому.
Чарівник сказав, що може врятувати тільки Максима.
Максим же, не задумуючись, попросив чарівника звільнити й Олександра. Але чарівник відповів, що його чари діють лише на нього одного.
Тоді Максим попросив чарівника вилікувати його поранену ногу, адже завтра їм з Олександром тягти важку колоду , прив'язану до них ланцюгом, на відстань 200 метрів до дуба і назад.
Максим знав, що сам не впорається з такою ношею, а Олександр був занадто ослабленим полоном.
Чарівник вилікував ногу Максима. Настав день, і друзі, незважаючи на всі труднощі, дотягнули колоду до дуба і назад.
Ворожі солдати, побачивши, що рана Максима загоїлася,як казали як на собаці, і в люті прострелили йому ногу.
Наступного дня їх чекало нове завдання – знову тягнути колоду до дуба і назад.
Вночі чарівник знову з'явився до Максима.
Друг знову попросив його вилікувати ногу, але так, щоб вороги думали, що вона й надалі поранена.
Чарівник виконав прохання. Максим, взявши на себе всю вагу колоди, разом з Олександром виконав завдання.
Залишався один день до обміну полоненими.
Ворожі солдати, пообіцявши, що цього разу будуть "добрими", запропонували друзям просто пройти до дуба і назад, не вимагаючи тягнути колоду.
Але потім прострелили виснаженому Олександру ногу.
Максим, не задумуючись, попросив чарівника поміняти їх ноги.
Чарівник, виконав прохання.
Друзі, пройшовши відстань до дуба і назад, за допомогою чарівника справились із завданням..
Нарешті, настав довгоочікуваний день обміну полоненими. Максим і Олександр були вільні!
З тих пір вони завжди пам'ятали про допомогу чарівника і цінували свою дружбу, яка витримала найсуворіші випробування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015622
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
Знов наллю,
Знов наллю тобі вина.
Знов наллю,
Ти сидиш в барі одна.
Не глядиш ти, наливаю,
Та тебе я не вгощаю.
Знов наллю,
Тобі наллю.
Я бармен,
А ти вже , бачу, ледь не спиш.
Каберне,
Хто наливає, не глядиш.
Тобі налив бокалів 10,
Розрахуватись доведеться.
Знов наллю,
Тобі наллю.
(Мелодія - Elvis Presley Only You)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015551
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024