| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Не турбуйся про грати.
Відійди від вікна,
І лягай спати.
Поклади свою голову,
На ніжну подушку.
Я ж не дозволю,
Зірвати пустушку.
І монстру прийти.
Порахуй тіла овець,
Під бій барабанів війни.
І не дивись на бунтуючих,
Клади голову та засинай.
Під бій барабанів мандруючих,
В спокійний сон, поринай...
Не звертай уваги на те, що кажуть інші.
Вони не піклуватимуться про тебе, як я.
Не захищатимуть від правди, вибору, отруйної ніші.
Зрозумій, їм наплювати на тебе і на твоє життя.
Просто залишайся зі мною,
Лягай спати не роздумуючи!
Образити тебе я не дозволю,
Лягай спати ігноруючим!
Я буду тим хто захистить тебе!
Від недругів і демонів розуму!
Я буду тим хто захистить тебе!
Від бажання вижити і "голосу розуму"!
Я буду тим хто захистить тебе,
Від найзліших ворогів,
Від можливості вибору, її потреби.
Я повинен ізолювати тебе.
Ізолювати і врятувати!
Тебе, від самого ж себе.
Розгойдуючись під ритм,
Нової світової ходи,
Рахуй тіла овець,
Під бій барабанів війни.
Чудовисько йде,
Монтр повзе!
Демон клекоче!
Та ти все-рівно спати захочеш!
Поклади голову і засинай,
Під бій барабанів мандруючих.
Ти в сон поринай.
Залишайся зі мною.
Захищеною і ігноруючою вівцею.
Просто залишайся зі мною.
Я спасу тебе і врятую від панацеї.
Вони злі,
Вони тебе не люблять, синку.
Лягай спати.
Це не буде помилка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534772
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 04.11.2014
В усіх рядках кожного з куплетів однакова кількість символів(включно з пробілами і розділовими знаками)
Я захоплений твоїм переносним храмом.
Зачарований цим, святішим з вівтарів.
Таким чистим, таким унікальним даром.
Я свідчу про земну богиню, яку узрів.
Бо не контролював, свою ж натуру,
Коли тремтяча рука кинула купюру.
Вниз на підлогу, перед твоїм,
Святішим з вівтарів на землі.
Я продав би душу та самооцінку,
По купюрі, як завжди, незмінно,
За кожний шанс твого поцілунку,
За твій смак, моя ти, безцінна.
І на цьому ж місці засвідчую,
Це, давно загублене прохання,
Про цю, найчистішу і магічну,
Земну богиню, свідчу негайно.
Я б продав душу, а ще самооцінку,
І по купюрі, за натяки, які даси,
За кожний шанс на твій поцілунок,
За лише смак взірця чорної краси.
Я розпродам, мою нещасну душку,
За купюри, будь-якого номіналу,
Через той апетитний, розкішний,
Твій смак, мого темного ідеалу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533304
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.10.2014
Сізіф
Чхав я, на ваші закони,
Їм я, не буду підвласний.
Уважно роздивіться, корону,
Від ваги якої мені не упасти.
Сприйняття, яким тіло наділене,
Має лиш схильність до розширення.
Я буду серед всіх вас новим ідолом,
Якому байдужі, сором та втихомирення.
Слова нещадно топтатимуть усіх ворогів,
Мій розум, фортеця, яка вміє атакувати.
Світ набуватиме обрисів моїх відчуттів.
Я давно проковтнув прості людські вади.
А ще, я міцно забув про усмішку дитини,
Про буденне прагнення людського наміру.
Кудись зникла цінність наступної днини,
Я розчинився крізь призму злого гаміру.
І, тепер, повинен поставити на місце,
Втрату, від розбалансування ідеалу,
Сфери, яку, вважатиму ненависним,
Втіленням дурості мого провалу.
Коли я сповнений упевненості,
Що моя праця кишить сенсом,
Ловлю себе на миттєвості,
Де гублюсь в декадансі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533285
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2014
Принести його в жертву
Віддати всього цілковито
Стати абсурдно упертим
Не дати сумніву захопити
Хай навіть на якусь мить
Не вважати усе за спокусу
Хай як серце заскавулить
Але ту обіцянку не порушу
.....................................
Ти міцно візьмеш його за руку
З ним підіймешся на вершину
А там принесеш сувору розлуку
У життя батька та його сина
І ти зробиш це заради мене
Зробиш ножем який нагострив
Навіть яким б незбагненним
Був дар про який я попросив
.........................................
Гоже забути про етичні норми
Та керуватись лише протиріччям
Абсурд в його вірі платформа
І напевно така її суть одвічна
.........................................
Коли я відчую божественні слова
Звідки мені знати хто промовляє
Як дізнатись що голос того єства
Насправді звідкись з небес лунає?
Не з пекла чи з підсвідомості
Та не від патологічного стану
Не наслідок сліпої одержимості
Яким буде доказ що це не омана?
Але якщо той голос був не Його
То чи ступить ангел на багнюку
Аби в останню мить спинити жагу
І вхопити мене за тремтячу руку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532335
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2014
Неспокійно, в самотності лежати,
Від безсилля позбутись ілюстрації.
Без сну, бо зосередитись не здатний,
На чомусь ще, окрім твоєї капітуляції.
За ритмом, в голові, здригаються мрії.
Я сіпаюсь, коли бачу як ти прилягла,
Від захвату, бо суть нову розумію,
Про гріх, з якого й лине уся ця,
Ясність шуму, який і є спогадом,
Звуку, що тихо перетікає в ґвалт,
Від тебе виснаженої, захеканої, з тим поглядом,
Вимученої, спітнілої, а на лиці, щось на кшталт,
Солодкуватого одкровення, найсолодшої капітуляції,
Від того, що звуть, коханнням, або його імітацією.
А в голові, ритмічно здригаються мрії, втомлені.
Щось сіпається, коли бачу як ти лежиш привітно,
Задихалась, бо виснажена, а ще в тому погляді,
Вимученого, спітнілого, личка, добре помітно,
Таке солодке, твоє одкровення,
А ще, й найсолодшу капітуляцію,
Думки про тебе, - благословення,
Думки про тебе - моя галюцинація,
Про солокий, присмак, одкровення,
Про найсолодший смак капітуляції,
Про моє, беззастережне, смирення,
Перед своєю майбутньою руйнацією.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532326
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.10.2014