| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Згадай мене, як закриваєш очі,
Коли лягаєш спати вночі.
Коли тобі присняться жахи,
Як ти програла коту в шахи.
Згадай мене в лиху годину,
Як втратиш віру на хвилину,
Коли в обличчя б’ють вітри,
Як схованки шукаєш від грози.
Згадай, як будеш у дорозі,
Й коли шукати вже не в змозі,
Й коли самотні вечори,
Як помираєш від нудьги.
Коли подумаєш, що навкруги,
Тебе оточують лиш вороги.
Не забувай мої слова,
Згадай, коли прийде біда,
Що я живу в твоєму серці,
Та в ньому я уникну смерті,
Що завжди буду у тобі,
Я тут. Навіки. У твоїй душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016
Хіба ми не багато натерпілись горя,
Чи довго ще народ буде страждати?
На біса нам тоді здалася тая воля,
Щоби самим себе у ярма знов загнати?
Кого молити нам про допомогу,
Хто схоче нам свободу дарувать?
Пани із заходу, чи нелюди зі сходу,
Хіба повинні знову ми усіх благать?
Так ні ж бо, станемо усі до бою,
В останній раз проллємо нашу кров.
Тіла поляжуть на землі стіною
Щоб не пролізли кляті орди знов.
З нас досить, вже по горло ситі,
Що роздирають наші землі на шматки.
Та краще ми самі поляжемо убиті,
Але не будуть наші діти, як і ми раби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562165
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2015
Від чого плачуть королі,
Не вистачає їм грошей,
Нехватка від людей-рабів,
Чи мало стало вже землі?
Можливо в їжі справа та,
Замало спеції їм поклали,
Можливо їжі мало дали,
Чи не налили їм вина.
Від чого ж тоді плачуть ті,
Що все на світі можуть мати,
І ким завгодно можуть стати,
Чому ж страждають королі.
Я знаю, що їх так картає,
Що спати не дає ночами,
Лишає в серці їхнім шрами,
Не лиш багатих це чіпає.
Коханням люди це прозвали,
Його за золото не купиш
І просто так ти не заглушиш,
Що нам з небес подарували.
Ось що дійсно править на Землі.
Не має в грошах голубої крові,
Не має в них і щастя долі,
А королі насправді ті,
Хто крила має у душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Попадая в их капканы,
Тонем в собственной крови,
Нам наносят в сердце раны,
Мы хотели же любви.
Жить, как в сказке захотели,
Ждать восход новой зари.
Ну а нам закрыли двери,
Крылья за спиной сожгли
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559770
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.02.2015
Як швидко пролітає мимо час,
Біжать секунди і години, навіть дні.
Роки невпинно залишають нас,
Скидають тіні на людей лишень свої.
Куди вони так невгамовно поспішають,
Навіщо прагнуть так залишить нас самих?
Чому вони коханих наших забирають,
Чому не ті лишаються в живих?
Чи кращі ті, кого катами називають,
Ніж ті, що жертвують заради нас життям?
А матері, що на війну синів благословлять,
Повинні потім тим прислужувать катам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559769
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.02.2015
Герої не вмирають -
вони стають птахами.
Живих охороняють
ці ангели над нами.
Поклали своє тіло
за рідну Батьківщину,
Воно за нас згоріло
у ту лиху годину.
Надію запалили
в душі всього народу,
Тирана повалили
за нашую свободу.
Герої не вмирають -
вони стають зірками
Шляхи нам освітляють
темними ночами.
Про них пісні складають,
описують звитяги,
Їх подвиги вражають,
епічніші за саги.
Тече сльоза щокою -
їх люди забувають,
А в спину мужньому герою
вони ножа встромляють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2014
Скажи мені, я сліпий?
Якщо не бачу сяйво зірок.
Чи можливо Бог настільки скупий,
Що позалишав на небі кучу чорних дірок?
Скажи мені, я німий?
Я не спілкуюся з іншими людьми.
Можливо більше й не живий.
Спалив давно між нами всі мости.
Скажи мені, я глухий?
Якщо більш не чую твого голосу.
Напевно просто дурний,
За примарою до чужого космосу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014
Існує тисячі мільярдів людських слів,
А ти не знаєш як коханому признатись,
Як попросити прощення у матерів.
А підбереш слова, усе одно будеш вагатись.
Хіба без спотикань ти можеш підібрати
Слова подяки мужньому солдату,
Який за тебе на війну пішов вмирати,
За тебе ж відпустила його мати.
Звичайно легше в злості говорити,
Простіше вимовляються брудні слова.
Вони ж бо ранять, можуть навіть вбити.
Коханою щокою потече сльоза.
Як важко мовити, що за людиною сумуєш,
Що кожний вечір згадуєш лишень її,
Без неї й не живеш ти - просто так існуєш,
Як тяжко описати почуття свої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2014
Моя муза ко мне не приходит,
Не шепчет на ухо стихи,
Она больше меня не тревожит,
Не просит среди ночи любви.
Моя муза исчезла как пепел,
И капли её не осталось в душе.
Над чем разбросал её ветер,
Кого предпочла она с радостью мне?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537448
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2014
Їй так пасує колір ночі,
Підходять запахи дощу,
Утаємничені туману очі
Душі приховують красу.
Найкраща подруга – це книга,
А замість друзів - келихи вина.
Охороняє серце крига,
Від фальші льодяна стіна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014
Стань моей луной,
Свети в кромешной тьме.
Ведь лик твой неземной,
Дарует радость мне.
Стань моим лучом
И путь мой освещай.
Сожги всю тьму огнем,
Открой дорогу в рай.
Стань моей звездой,
Свети, что бы я жил,
Ведь, брошенный тобой,
Мне даже свет не мил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531795
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2014
Небо вкривалося сотнями стріл,
Чорним ставало від диму.
Пшениця налилася кров’ю врагів,
Поневолить хотіли країну.
Повбивати хотіли дочок і синів,
Закріпити хотіли у ярмах.
Прийшли вони з нам невідомих країв,
А наш залишили у шрамах.
Чому в них такая ненависть до нас,
Чому хочуть вижать зі світу?
Коли вже настане той проклятий час,
Коли ми звільнемось від гніту?
Здавалось скінчилось страждання народу,
І ось ми нарешті на волі,
Та ворог не зміг відпустить на свободу,
І знову зі зброєю в полі.
І знову приходиться дім захищати
Щоб жили у злагоді й мирі,
Приходиться землю кров’ю вмивати,
А небо чорнити у димі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531578
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.10.2014
Я наблюдал, как дни сменяют ночи,
Я наблюдал, как жизнь проходит зря,
Как все спешат куда-то очень,
А я листы срывал с календаря.
А я смотрел, как улетает время,
Как год проходит мимо нас,
И остаются только наши тени,
И те исчезнут, не пройдет и час.
Я видел, как вспалахивала жизнь,
И как она тускнела понемногу,
Как разростался новый мир,
А старый предавали мусорному стоку.
Я наблюдал, как города ставали шире,
Всё вытесняя из Земли леса,
Как люди жили в пластиковом мире,
Как отторгали мир, все здания творя.
Я у окна мог проводить часами,
Смотря и удивляясь их поступкам,
Так и не заметив, что с годами,
И я погас. Совсем. Без звука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531234
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.10.2014
Скажи, ти знаєш де знаходиться земля,
Що золота в сто крат цінніша?
Скажи, ти знаєш де простягнуті поля,
За сонячне проміння золотіші?
Де найвеличніші у світі є ліси,
Коріння їх в історію вплелися,
Де серце завмирає від краси
Морів що, з небом на віки злилися.
Де мова милозвучніша є в світі,
Що й соловей її піснями величає,
Де кожне слово є любов’ю оповите,
І серце лиш одну її з усіх кохає.
Скажи, ти знаєш де отой народ живе,
Що волю любить більш за все на світі,
Де голосом людей Дніпро реве,
А іноді сміється щиро, як ті діти.
Я знаю, де знаходиться ота земля,
І де ж для себе відшукати зможеш,
Ота земля – то Україна, рідная, моя,
Вона в твоєму серці, як знайти захочеш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531221
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2014