Сторінки (1/52): | « | 1 | » |
Живе людина.
Хай собі живе...
Боронить Бог,
а чорт до пекла зве...
Чи ми самі
не вигадали чорта,
як кочергу
для тенісного корта?
Біда без сліз -
як без отрут
нудота.
Самі для себе
ми -
найвища квота.
Без ланцюгів
зірвемось з ланцюга...
Свобода -
не любов
без батога.
Живе людина,
хай собі живе.
Помре душа -
там якось
заживе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2015
Захочеш - то ростеш.
Пересторог, обмежень - жодних:
чи ти себе травою звеш,
чи ти - з кульбаб іногородніх.
Красу і силу маєш ти
твоєму роду притаманні.
Не на заваді це - рости,
аби лиш мав то у бажанні.
Тому що сонячна весна -
усім без винятку натхнення.
І навіть людям. Тим, хто зна,
яке то каченям бридким буть вчення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015
Лунатиме наказ
за номером...
від (дата там)...
Виконувати враз.
Олег Ляшко - не скотиняка,
а Порошенко - геть не жид.
І соняшник,
що у руках, - ломака,
бо колорадський жук -
це паразит.
Чекає нас, заможніх,
Європи сім чеснот:
китайська річ
(за могорич) -
то можна..;
і шість Медведчуків
на шість субот.
Копійка береже
не гривню нам, не депозит -
яйце неФаберже.
Комусь шкода́ за комунізмом,
шкодує хтось капіталізм...
І соняшник,
що у руках,
лиш трісне,
бо колорадський жук
за нігілізм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015
Ну, важко.
Неймовірно навіть важко.
Набожність і... фінансовий більярд.
Свята святих - приватна власність.
Пляшку -
зарплатам.
Тим, що створюють мільярд.
Країна,
де корупція - як воші,
проводить зміни "Чистий це четвер!"
Це президент (!)
Росії платить гроші
(кондитерський податок)
й дотепер.
"Військовий збір" -
пенсіонеру з пенсій:
працюєш? -
отже - з жиру за поріг!
Якщо без філософських буть сентенцій,
це людяний
і християнський
гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015
Живя в своей естественной стихии,
король смотрел уверенно вперёд.
Но в шахматах миры живут иные -
и что с того, что Сочи? Наша, вот!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015
Є птахи - такі "люлюлі"!
Є птахи, окрім зозулі.
Голос має - не пуста,
лиш без власного гнізда.
Є птахи... Як-от ворона.
До останнього нейтрона.
Чорна з дзьоба до хвоста,
а не виженеш з гнізда.
Соловейко в'є гніздечко,
знайде ластівка містечко.
Не без долі навіть шпак:
у шпаківні він, отак.
В'є гніздо (по всій півкулі)
кожен птах, окрім зозулі.
Вроду має - не пуста.
Лиш без власного гнізда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015
Наливав
капканище сто ран.
Невибагливий,
але тиран.
Зосереджено
у слушний час
він спрацьовує...
Один лиш раз!
Боротьба.
А де сто грамів "Ох!"?
Популяція
"відкритих" перемог...
Починається
фінальний злам...
Дегустація:
один лиш шрам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2015
А життя - не мамин поцілунок.
Саме там, де цінності й прогрес.
Виє про спасіння розрахунок -
тільки в нім від людяності стрес.
Капітал - не цифра для мільярду:
поділитись - буржуазний гріх.
Не пробачить цент жебрацьку парту,
бо за нього не дадуть утіх...
Мотузок, а там на ньому - злидні.
Ходять поруч, це для них - життя.
Житимеш, якщо захочуть рідні...
Не бажання - самозабуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2015
Присвячується всім без винятку письменникам, котрі вивчаються сьогодні в ЗНЗ України
Хоч я,
прикидаючись дурником,
"кохаюсь у віршах",
як дірочка - бубликом,
в кишенях
провладної банкам душі
кричу,
переконую,
лущу:
- Чужі!
Тебе не навчити,
Пегасе освіти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2015
Прісно.
Вода, що пити.
Прісно.
Життя...
А жити? Прісно.
Кому і нащо?
Звісно...
Ковток всього, що прісно,
відколи дощ -
нарізно.
Тече слина?
Харизма.
І ти вже сам
як клізма.
Хоча і це все -
прісно.
Прісно...
Прісно,
нині і навік віків!
Амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015
Тинявся вулицею зранку вітер,
навіщось сотовий вмикав і вимикав.
На повні груди позбавлявся літер,
яких вночі тривожно назбирав.
Ні з ким не прагнув товаришувати,
шукав, де схованку натрапити собі.
Та смуток не давав йому лежати.
І місця не знаходилось журбі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
Там, де "не там",
є береги нагоди.
Сам (чи не сам)
б'юсь об поріг свободи.
Бути чи ні -
Гамлет пита
сьогодні на війні.
Каїн моливсь,
він щиро вірив Богу.
Жив і трудивсь,
і не боявсь нічого...
Жертвує хай
свій ненайкращий
з жалю́ урожай.
Авель моливсь,
він вірив щиро Богу.
Теж не баривсь,
бажав достатку всьо́го...
В жертву приніс
краще ягня
без ропоту і сліз.
Матінко Русь!
Ти дійсно віриш в Бога?
Тільки чомусь -
за ложку дьогтю то́го...
Жертвуєш ти
"двохсотими",
як ми́шами коти.
Київ. Майдан.
З Різдва й до Велико́дня.
Там, де "не там",
лягла Небесна сотня.
Бути чи ні -
це молитви
сьогодні на війні.
Путін. Москва.
Або - окрема думка.
Ладан вплива
на колір обладунку.
Плач у біді?
Каїнське, ма́буть,
хтось має на меті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2015
У німе я сідаю крісло,
в невідомо куди дивлюсь.
Був розгорнутим. Тільки стисло.
Невідомо яким видаюсь.
Із німого я крісла бачу
невідомо чого ковток.
За дверима аж краще наче,
тільки кращий за двері замок.
Неприборкана невідомість.
Через неї - така метушня.
Із нічого - що-небудь. Натомість
інформація - хрест. Без знання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015
А згубилася весна
серед дня і серед ночі.
Не ночує й засина,
й не у небо топить очі.
Де знайти їй ті шляхи,
що ведуть назустріч сонцю?
Заворожують страхи
прохолодним, що не сон це.
Та усупереч вітрам,
що шанують мерзлий статус,
весняний несуть жінкам
із квіток вітальний напис.
Зашарілася весна,
зрозуміла: квіти - радість!
Стала вабити вона,
бо й сама - жіноча слабість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015
Не звертай на мене погляд.
Я не цей малюю світ.
Не художник - скромно поряд,
чисто так собі сусід.
Не звертай на мене погляд,
обережно відійди.
Не потрібний твій медогляд -
хто такий у мене ти?
Не нав'язуй точки зору
і естетики не вчи.
Не записуюсь до хору,
в груди сам себе б'ючи.
У мене - своя дорога.
Спроба перша... Ще не дід...
Так що щезни якомога...
Інший я малюю світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015
"Ты знаешь, так хочется жить
Наслаждаться восходом багряным
Жить чтобы просто любить
Всех кто живет с тобой рядом.
Ты знаешь, так хочется жить
Просыпаться с тобою на рассвете
Взять и кофе сварить
Пока ещё спят все на свете.
Ты знаешь, так хочется жить
Как не напишут в газете
Взять и все раздарить
Жить чтобы помнили дети.
Ты знаешь, так хочется жить
В миг, когда тебя задавило
Встать и всем объявить:
"Я вернусь, даже если прибило".
Ты знаешь, так хочется жить
В ту минуту что роковая
Все плохое забыть. всех простить
Лишь прощение - спасение, я знаю.
Ты знаешь, так хочется жить
В зимнем саду спящей вишне
Чтоб по весне расцвести
Деревом для новой жизни.
Рождество - Ты знаешь, так хочется жить"
Ти знаєш,
так хочеться жить -
з насолодою бачити ранок.
Жить і водночас любить
всіх, хто піткнеться на ґанок.
Ти знаєш,
так хочеться жить:
прокидатися аж на світанку -
каву для тебе зварить,
доки всі іще спатимуть п'янко.
Ти знаєш,
так хочеться жить,
як не напишуть в газеті.
Людям усе роздарить...
жить у дітей на портреті.
Ти знаєш,
так хочеться жить
в мить, що тебе розчавила.
Встати, наголосить:
"Я вернусь, навіть доки несила".
Ти знаєш,
так хочеться жить
у хвилину, що підводить до краю;
вибачить всіх, хто устиг насолить,
тільки це - порятунок,
я знаю.
Ти знаєш,
так хочеться жить
у зимовім садку сплячим, як тиша -
навесні у життя увібратися цвіт,
наче вишня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015
Потерпаю від грошей.
Today
не придумаю, звідки їх брати.
У кишені - засилля гостей!
Переважно фінансові втрати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
Обіцяли обіцянку,
обіцянку умовляли
буть обітницею. Зранку.
І обіцяне чекали.
Винаходили резерви,
сподівалися нагоді.
Оголили спраглі нерви
у підземнім переході.
Веселилися у мріях,
не очікуючи збою.
Лиху, ніби чуду в пір'ях,
упирались головою.
Обіцяли обіцянку
і обіцяне чекали.
... долю, а не забаганку
синьо-жовту не здавали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
Заблукав Господь у душах.
Меркантильних (навіть дуже).
Заблукав,
достоменно не знав,
хто свободу втрачав.
Заблукав Господь, бо бачив,
милосердний і терплячий,
кінопсих,
де знімають усіх,
хто до совісті стих.
І зрадів Господь людині,
що взяла за руку нині -
повела
до краплинки тепла,
що у серці була...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015
А. Пахмутова, Н. Добронравов - "Ты моя мелодия"
Ты моя мелодия,
Я твой преданный Орфей...
Дни, что нами пройдены,
Помнят свет радости твоей.
Всё, как дым, растаяло,
Голос твой теряется вдали...
Что тебя заставило
Забыть мелодию любви?
Ты моё сомнение,
Тайна долгого пути...
Сквозь дожди осенние
Слышу я горькое "Прости".
Зорь прощальных зарево.
Голос твой теряется вдали...
Что тебя заставило
Продать мелодию любви?
Ты моя мелодия,
Я твой преданный Орфей...
Дни, что нами пройдены,
Помнят свет радости твоей.
Стань моей Вселенною,
Смолкнувшие струны оживи.
Сердцу вдохновенному
Верни мелодию любви.
Ти моя мелодія,
я твій відданий Орфей.
Дні... А дні вже пройдено -
радість ще в пам'яті людей.
Все - неначе марево.
Голос твій втрачається ген-ген...
Що тебе розчавило
кохання вихлюпнути з вен?
Сумнів ти, що коїться,
тайна успіху й невдач...
Восени не гоїться
плач дощу, і твоє "Пробач",
Як зіркове марево,
голос твій втрачається ген-ген...
Що тебе розчавило
кохання зраджувати ген.
Ти моя мелодія,
я твій відданий Орфей.
Дні... А дні вже пройдено -
радість ще в пам'яті людей.
Стань моїм ти Всесвітом,
звуки, що затихли, надихни.
Серцю, наче бесіду,
кохання в струнах поверни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2015
Одружила мати хлопця Лукаша:
материнська то́го прагнула душа.
Роботяща жінка - совість і сім'я...
Навіть не потрібно Лукашеве "я".
Одружила мати: материнський жест.
Бойова Килина - Лукашевий хрест.
Має, роботяща, спрагу до життя,
а якась сопілка - сором і сміття.
Набухають бруньки, грає очерет...
У Килини статок - головний сюжет.
Чоловік не шапка - міль не візьме,
а багатство в хату не іде саме.
Гасло "Родина!" - наче бельетаж:
тільки сопілці плачеться Лукаш.
Жінка Килина, на сучасний лад,
б'є (не шкодує) із системи "Град"...
За поемою Лесі Українки "Лісова пісня"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2015
Коли вперед закінчиться війна,
наллє вино саме собі вина.
Червона кров - найкращий винний сорт:
тому не "Путин" звуть майбутній торт.
Хай Горбачов - єврей, як кажуть там,
хай алкоголік Єльцін (і не сам).
Майбутній торт (хоч розміром з бідон)
не стане тим, чим став "Наполеон".
Гудуть хрущі у травні у садку.
Хрущов - качан, і радий новачку.
Доба кладе історію під скло.
Там десь і Путін. Путін? А-а-а ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
Кузьма Скрябін
"Лист до президентів України"
Панове президенти, є до вас розмова,
Бо ми давно не чули від вас правдиве слово,
І може я ніколи б не починав її
Та скажу вам відверто - причина у війні.
В яку ви цю країну всі разом погрузили,
І щоб її не було ви нічого не зробили.
Невже за стільки років ви достаньо не нажили,
Щоб заробляти гроші, копаючи могили.
Панове президенте, є до вас питання:
Чому ви всі живете, як голубці в сметані,
Тоді, коли всі люди скидаються солдатам
Копійками, які ви ще в них не встигли відібрати?
Чому ви не пошлете на війну своїх синів,
Ні внуків, ні племінників, самих вас там не видно?
Зате на смерть кидаєте чужих чоловіків...
Скажіть мені, невже це виглядає справедливо?
Чому холоднокровно ви зливаєте країну?
І у крові своїй ви власну топите дитину.
Скажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винні?
Скажіть ціну, за скільки ви продали Україну?
Я хочу побажати вам, панове президенти,
Відчути весь наш біль на собі перше ніж померти.
А всім нащадкам вашим - я хочу тільки зла,
Яке ви всі разом роками готували нам!
Господа президенты! Разговор есть о деле.
Как давно мы не слышим правды в вашем "отделе"?
И, быть может, не стал бы в этой быть я возне,
только искреннее... Вся причина - в войне.
Господа, вы страну оттоварили странно:
вместо взятые - ВЫ!!! А страна - как бы ванна...
Неужель до сих пор вам деньжат маловато,
чтоб ценились гробы, но для нищего брата?
Господа президенты, есть вопрос ожиданий:
почему ваша жизнь - пирожок во сметане?
Люди бросят монет (на солдатские крохи)
тех, что вам на обед не собрали налоги.
А своих сыновей на войну вы не шлёте -
вы с племянником сок в безопасности пьёте...
Но чужих мужиков отдаёте на смерть.
После этого вы - справедливости сеть?
Почему вы страну погружаете в сумрак?
Задушили ребёнка за суммою сумок?
Но люди, пожалуйста, в чём виноваты?
Их про́дали вы - значить, стали багаты...
Хочу пожелать, господа президенты,
вам чувствовать боль перед смертью мгновенно.
А вашим потомкам желаю я зла,
которая ваша "кравчучка" годами везла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2015
Знайшла зима у со́бі сили
і снігом вкрилась до плеча.
І хай асфальт калюжі миють,
зима причепурилась, як дівча.
Ох, ця зима, на ме́не схожа, -
не та, що в Штатах, що - в очах.
Така проста й водно́час гожа,
а ніби почувається в гостях.
А може, ще насипле снігу -
потішить око білим сном.
Прокинемось, а нам на втіху
весна вже усміхається обом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
Ляпис Трубецкой
Воины света
Рубиновые части, солнца зари
Рубят злые страсти, сжигают внутри.
Прыгай выше неба, брат и сестра
Золотые искры - брызги костра.
Радуйся молоту в крепкой руке,
Водопад, молодость - в быстрой руке.
Бей барабан - пам, пам
Баррикады, друзья, шум-гам.
Воины света! Воины добра!
Охраняют лето, бьются с утра.
Воины добра! Воины света!
Джа Растафарай бьются до рассвета.
Плачет солдат, медаль на гимнастёрке
Сколько ребят в полыни на пригорке.
За тучей - дракон, каменное сердце.
Ночью - закон, руби, чтобы согреться.
Радуйся молоту в крепкой руке,
Водопад, молодость - в быстрой руке.
Бей барабан - пам, пам
Баррикады, друзья, шум-гам.
Воины света! Воины добра!
Охраняют лето, бьются с утра.
Воины добра! Воины света!
Джа Растафарай бьётся до рассвета.
Рубінові частини з сонцем на чолі
спалюють з сере́дини пристрасті злі.
Вистрибни за небо, брате й сестро, вмить;
золотисті іскри - вогнище горить.
Молоту, друже, що в руці, радій!
Водограй, юність - у руці швидкій.
Бий барабан - пам, пам...
Барикади, друзі! Гамірно нам.
Воїни світла! Воїни добра!
Літо боронять, зранку - пора.
Воїни добра! Воїни світла!
Джа Растафарай б'ють звіряче бидло.
Плаче солдат... у журбі медалі:
в ополонці хлопці на па́горбку, що далі...
За хмарою - змій: камінь, а не серце.
Уночі - рубай, щоб пережити все це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2015
Червона на смак,
солена на колір
(чи ще якась значенням)...
Як
наважитись випити,
залпом щоб, крові?
Страшний
й алкоголік не так.
Невинна її
шокуюча крапля -
район Маріуполя
в дні,
що стануть жалобою,
помстою задля
її перемоги
в війні.
Солена на смак,
червона на колір,
гаряча й народжена
так,
що вистачить мужності
їй (як ніколи!)
розбещений
знищить кулак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2015
Малюють пекло.
Старе уже не в моді.
Не креатив нацьковані котли,
в яких смола кипить собі тай годі.
По-новому б каратися!
Не тільки від смоли...
Не тільки від тортур,
що їх списала в мотлох
історія, яка нічого не навчить.
Є засоби нові, старим лише є порох.
То ж "Градом" на Донеччину!
За пеклом.
Освіжить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015
"Він на гібридній був війні"
plomin
За годинником
о сьомій вічності
ідентичності хресна хода.
Чи не строгої часом мета,
негібридної автентичності?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015
Ми маємо дяку,
не знаємо ляку.
Нічні ми примари
державного знаку.
Люстрації скажемо
впевнене "Ні!"
Бо - власне приміщення!
Бо́ ми - "нічні".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
Шукаєш істину свою, простий художнику,
намарно тратиш фарбу, працю і роки?
Бо світ такий. У споживацькому він кошику,
в якому вузликом затягує нитки.
Нитки невидимі і на красу спустошені,
а кошик зібрано (за винятком душі)...
Портрет свободи "У залежність ви запрошені",
о мій художнику безмежний, напиши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
"Ой що то за шум учинився...":
продавали комара, бо сказився.
Чи не хочеш руху люфт?
Не псується!
На ходу металобрухт...
Продається.
Проти лома ржавий лом
"Продається".
Сто котів з одним мішком,
що не б'ється.
Продаються вітряки
Дон Кіхота,
екзотичні буряки
із болота.
Що ж я осторонь стою,
що ж не у́чусь?
Хай і я щось продаю,
а не мучусь.
Допоможе інтернет.
Озоветься.
Маю в шафі я скелет -
продається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Носити бороду чи ні,
ніяка адже не помада -
не буде плями на щоку жоні,
але й не змиєш навіть водоспадом.
Носити бороду чи ні?
Єдина чоловіча риса -
косметика, що дамі й уві сні -
як зачіска у перукарні лисим.
На зовсім рот не заросте,
ну нагадає вовче лігво.
Харчі там, випивка... таке
задовольнить в кущах зубасту лігу.
Голити бороду й коли?
Облич без бороди - пустеля.
Укрито лезами столи,
а борода - мініатюрна скеля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Нарізає скибу плуг:
- Дивина яка! Кінь - мій друг.
Зустрічай мене, чорноземе,
картоплинка я, будь за мене!
Нарізає скибу плуг:
- Перевірено: кінь - мій друг.
Цибулина я золотая.
Зустрічай мене, бо своя я.
Нарізає скибу плуг:
- Українською кінь - мій друг.
Невмируща я, бо пшениця.
Божим промислом я - столиця.
Дивовижний-таки рух...
Нарізає скибу плуг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
Беруть мене (чи хочеш, чи не хочеш),
бо у мені заховано графіт.
- Привіт! Це хто? Ти знов мене заточиш,
а зробиш напис - випустиш у світ.
Легка рука, довільний намір, задум -
і я уже окреслюю папір.
І з олівцем, який мені був татом,
я розлучаюсь... Трепетно. Повір.
А хтось, хто поруч, твій одержить дозвіл -
до рук чужих мене передаси.
Я викину себе тоді із прози
і обрахунком обросту в рази.
Захочуть ще - позичиш мене знову.
Напишуть мною до записника,
що буду я на мить якусь чудову
для сотового роллю "маяка".
Я все пишу щось. Тільки спересердя
роблюсь практично милим малюком.
Наївне діамантове осердя
з коротким дерев'яним піджачком.
Все ближче край, але й папір - не збочиш.
На мій чекає він тепер візит.
- Ага, це ти... Ти знов мене заточиш,
а зробиш напис - випустиш у світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2014
Тамбовський вовк уже не вовк...
І не товариш. Хто? Хто змовк
(холодна тиша люті й сказу).
Луганськ-Донецьк - у рвану фразу.
Та Україна дише. Є!
Скорботно, тяжко їй, але
вона не скаржиться на долю.
Погляне в небо - бачить волю.
А небо іноді дощить
і сірим вовком може вить.
Однак і дощ, і хуртовина,
і сонце в небі - Батьківщина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
Прокидались ночі
(ох та ах),
рано-рано спати йшли.
Поринали в сплячку
на ногах,
бо за днями їх вели.
Час від часу місяць
і зірки
в небі небом не були.
Іноді губились
залюбки,
іноді Чумацький Шлях
товкли.
Прокидались ночі
крадькома,
щоб ніхто не бачив як.
Обіцяла їм мороз
зима,
а як ні, то - просто так.
Рано-рано спати!
Зокрема,
десь о шостій дня уже
позіхає стомлено
зима.
Ліхтарі горять...
То й що?
Дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2014
Там, де зима від багаття ховається,
вузлики в'яже з води,
кожен термометр вітру жахається,
так, як і кріт висоти.
Грудень вірвався - знімає помешкання,
гострить нічний олівець.
Вискочить вдень прогулятися стежками -
завжди уверх комірець.
Небо усе приміряється хмарами,
вже і не зна, що носить.
В чому зима? Як таку, щоб не чварами,
в гості її запросить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014
Гідність. Натщесерце.
Попри сміх, знущання, чек...
Доки чаша не зітреться.
Без обмежень
і аптек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014
Налито долю?
Що ж... До дна!
Напивсь - не просихай.
Уся у випитім вина -
терпи і наливай.
Бридким ти ходиш "каченям"
курятнику на сміх?
Не подавись зерном хоч сам:
зерно - не власність їх.
Є інший світ. Повір у це.
Повір не у курей.
Вони нарощують м'ясце -
це їхніх верх ідей.
Чим більше жиру, тим вага -
їх соціальний злет.
Крилом за небом не встига,
зате - авторитет.
Є інший світ. Належить він
не курячим лобам.
Їх мозок вище від колін
на кожен кілограм.
Налито долю?
Що ж, терпи.
Хоч крайнощі - терпець.
Або ще мріями поспи,
бо й казочці кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2014
Напишу заяву.
Напишу... на ім'я могили.
Виправить горбатого,
на жаль,
я не маю сили.
Виховний
планується процес.
У дорослих - фішка.
Через неї
і гризеться стрес...
Не на щастя книжка.
Неважливо вже
який предмет.
Це олімпіада!
Призові місця як амулет.
- Котра школа рада?
Як не переможець,
не призер -
ти нічий і учень.
Може, через рік...
Бо не тепер.
Може,...
більш везучим.
Виховний планується процес -
отаке хмарище.
Правда, ще торішній інтерес,
меркантильний,
вище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2014
Побутує анекдот.
Чоловік доби незгод
упіймав якогось зайця,
що поводився круг пальця.
Ну, несе його додому.
Вуха, хвіст - усе при ньому.
- Жінко! - каже. - Жарь одразу.
- Ні.
- Чому?
- Немає газу.
- То спечи... Смачніше хрумать...
- Як, коли - відсутність струму?
Розпач вп'явся в дужі пальці,
жевріє надія в зайці -
геть з балкона вилітає.
Головне, причину знає.
Обтрусився, вуха сині:
- Дядьку! Слава Україні!
Є проект.
І є хазяїн.
За проектом
"Білий камінь" -
ресторан-мотель.
Вікна, двері, третій поверх...
Бельетаж (чи флігель-бель).
Будівничі - над вітрами.
Робітничий клуб.
Те, що "слава", -
власними руками.
Без проекту.
Золотий Тризуб.
Теличко Володимир разом із хлопцями, м.Берегове, Закарпаття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2014
Щем до бусини подібний,
ним прикрашається душа.
Коїться, як місце хлібне,
у тому краї, де межа.
Для перевезень прибутково
не розбавляти чимось щем.
Щоб життя це випадкове
було як засуха з дощем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2014
Зіпсованого листу дим
був ой немолодим.
Відсутня заздрість. Менше з тим
дитинство - не усім.
Одразу дим - поважний вік,
що завтра, що торік.
Вогнем розбудить чоловік
і вітер дме у бік.
А дим - аж зовсім не туман,
він вальсу отаман.
Який же з нього дідуган -
артист на весь майдан.
Тріщить оркестр пожовклих струн
і тішиться чаклун.
То й що, що юність - як на глум,
і в старості є бум.
Поважний дим, і все, що з ним,
є балом випускним.
Як сивина осінніх рим
з натхненням золотим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2014
Ніч яка місячна! Небо у цяточку -
видно, хоч голим у рай.
Винеси, любонько, банкову карточку,
хоч і порожню нехай.
Будемо думати, як милуватися,
що над панами я пан.
Сядем укупочці, щоб не каратися
через якийсь там обман.
Гай який поруч?! Напрочуд насичений -
тут тобі й істини мить.
Адже не вперше на тій же осичині
листя стабільно тремтить.
Небо у цяточку, місяць неголений -
ось тобі й патріотизм.
Лише "мажорам" відчуть під тополями
весь до життя магнетизм.
Ти не лякайся, що, працею зморена,
цінну розгубиш росу.
Я її швидко зберу (що дозволено)
й сам на базар однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Сам переляканий: газ!
Як пригорну до свого тебе серденька,
от і зігріємось враз.
Михайло Старицький "Ніч яка місячна, зоряна, ясная": пісні літературного походження, с. 255-256
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014
Як загубитися?
Як віднайтися?
Самотній ліхтарику,
ой знадобися.
Самотній ліхтарику,
як у букварику,
ніч зупинилася
тишею здалеку.
Темний нотаріус
ультрасамотності,
знає вона
про усі мої жодності.
Хочеться визнати,
збутися, статися...
Годі жалітися!
Годі жалітися.
Як віднайтися...
Як загубитися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014
Не зважай на те, що я -
десь у газогоні.
Свердловина ж бо моя -
сідало на троні.
Інтернаціоналіст,
я усім до змоги.
Гроші, совість, честь і хист
зараз я епохи.
Я дістану й з-під землі,
аби тільки труби.
Прагнуть жити у теплі
цокотливі зуби.
Дерев'яний компонент -
оптом чи у роздріб -
аж ніяк не конкурент!
І у звичний спосіб.
Більше я, ніж олігарх,
сам собі я "авто".
Світовий я скрізь монарх.
Ну, хіба що... нафта.
Так що слухайся мене,
Гамлете нещасний!
Бути з газом?.. От дурне!
Вихідний у лазні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2014
Оголена жінка.
Якби ж не краса...
Обличчям (до стінки)
мовчать Небеса.
Альбому сторінка
уже не пуста:
оголена жінка,
жертовна цнота.
Спитайся, оголена,
(хай і не без сліз)
любов'ю дозволена
жага на стриптиз?
Спитайся хоч зосліпу
одне із люстерк:
- Йому? Годі й пострілу...
А їй? Феєрверк!!!
Натоптані вади
мозолять рефлекс.
Відвертість принади
оголює sex.
Смеркає. Люстерко,
ти застережи!
Хай краще вже пекло.
Для блага души.
Образ твору позичено у annu zakohanoi (Омара Ортіза)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2014
Болото.
Такої пастки тихий спокій -
і батискаф не визначить,
наскільки рівень дна глибокий.
Краса безвороття.
Спокусливо.
Для впертих.
Ціною власного життя
допитливість скарати -
загадку пастки розгадати:
чи є на Марсі де сміття -
неактуально знати.
Жага підкорювача нетрів,
інстинкт людини
штовхають мозок до царини
божевілля...
Раптом
свавілля таємниці,
як чинник,
перестане існувати?
Не нудитись комфортом хати,
іти вперед, відчути боротьбу
(ніхто не думає про відчай).
Звичай.
Кажуть,
створив монах Соамі сад в Кіото.
А це - болото.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014
Агов, ковбою,
спини коня,
не злися лиш
(без зайвих ти у вестерні манер).
Удвох з тобою
ми не щодня.
Ти ж вистрелиш...
В руках твоїх надійний револьвер.
А я (без бою)
хотів згадать
у вірші лиш
чаруючу красу цього плато.
То що, ковбою?!
Не час мовчать.
Ти ж вистрелиш.
Інакше ти не будеш грізний Джо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
М'ясо у продажу є.
Ціна його б'є...
Ота девальвація
(чий це кур'єр?) -
гуманістична.
Як СРСР.
Холодного вечора бар восени
хмелів і закусував м'ясом.
Мангал розгорівся - хоч дощ борони
(у штаті нема водолазів).
Безхатченко нишком нікчемний з дощу
зігрітися вирішив трохи.
Зайшов і в куточку, подібний плющу,
розслабився... Скільки мав змоги.
З голодного дива помітив мангал,
шкварчав апетитно останній.
Намоклого хліба підніс "нелегал",
завмер в зрозумілім бажанні.
А власник (уважний) скипів на весь бар,
обурено визначив злочин:
"Над м'ясом моїм свій тримаєш сухар...
Платити ж за пар мій не хочем?!"
До кожного хліба видовище дай!
Така вже в народу природа.
Юрба розділилася: хто - за "нехай",
а хто - за "господар - сволота!"
Не радий безхатько і грітися тут -
не те, щоб хоч кістку з овечки.
У "барі присяжних" у розпалі суд.
Затяті стоять суперечки.
Відвідувач якось заходить новий,
усіх переслухав і вголос
звернувся до пана, чий погляд німий
шукає когось, хто... є Сорос.
- У тебе є гроші?
- Та пара монет...
- Візьми у свої їх долоні,
тряси тепер ними!
Почувся дует,
знайомий в своїм обертоні.
- Чи чуєш цей звук? - незнайомець пита
у власника жирного бару.
- Ну, чую. То й що?
- Так твоя це мета:
це плата за спеції з пару.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2014
Верби.
Серед флори -
як в Європі серби.
Не нанесли графи
верби на герби.
Клен
або березу
(не без майонезу)
обирають часто
ратуші, штаби...
Звички.
Край дороги -
кам'яні таблички:
силует листочка,
стовбурів стовпи.
Горб
сучка чи вітки -
невербальні мітки.
Є і на знаменах
листяні горби.
Верби
не єдині
"як в Європі серби".
Як воно так склалось -
герб, і без верби?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014
Здається, осінь - мікроосінь.
А макроосінь - листопад.
Ти загинаєш пальці й досі,
тому що й досі - жовтня лад.
В картинку квапишся, де осінь,
але фотограф не баривсь...
На легколистім осінь возі
розвозить колір, що з'явивсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014