| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Ми познайомились з тобою випадково,
В одному місті, в один й той самий час.
Наша зустріч виглядала святково.
Доки доля не розділила нас.
Ти жартував зі мною, я з тобою,
Та прийшла небажана година.
Прибув поїзд нежаданий,
І ти мене покинув.
Я не спитала, як зовуть тебе,
Навіть не знаю, де живеш.
Маниш до себе мене,
Кличеш, чекаєш, зовеш.
Та як знайти тебе, не знаю.
Усі мої зусилля стали марними.
Ти знай про те, що тебе я шукаю,
Зачарував ти мене очима прегарними.
Прекрасний незнайомцю, відзовися,
Знайди мене, а я –тебе.
Знову до Львова повернися,
Хай моя мрія ще живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014
Скажи, чому тебе люблю я?
Скажи, чому довіряю тобі?
Скажи, чому не зникне мрія
Подарувати кохання тобі?
Ти мій навіки—я це знаю,
Але ніяк не можу сказати,
Що вже тебе не кохаю,
Що не зможу тебе обійняти.
Скажи, чому приходиш у снах.
Чому являєшся щоночі?
Чому постійно ти в думках,
Забути не можу твої очі,
Твій ніжний дотик, твої руки,
Твій голос і твої вуста?
О, нестерпимий біль розлуки…
Я визнаю, що я не та
Скажи, чому оте кохання
Приносить нам лише страждання?
Чому не може бути щастя з ним,
Таким безмежним, дорогим?
Скажи, чому любов така солодка,
Але водночас і гірка?
Чому твоя любов холодна,
Коли я у тебе одна?
Та я вже й не думаю про тебе,
І голосу твого не пам’ятаю.
Нагадувать мені про себе більш не треба,
Бо тебе я більше не кохаю.
21.10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2014
Зима. І сніг навколо білий,
А моє серце знову у журбі.
А я лечу, мов птах стокрилий, ˗˗
Спішу подякувати тобі.
Спасибі, милий, що ти є,
Що став частинкою мого життя,
Запалив колись ти до болю серце моє
І назад вже нема вороття.
Вже котрий пишу тобі вірш – не знаю,
Але точно знаю одне:
Що всім серцем тебе я кохаю,
Я щаслива, що ти в мене є.
Мені не треба дарунків, прикрас,
Теплих слів, що покриті любов’ю,
Лиш згадати, як ми перший раз
Познайомились взимку з тобою.
Яка то зустріч тепла була,
Як ми раділи, сміялись,
Розквітала в серці весна
І ми з тобою любить намагались.
Зима лютує, завірюха мете, ˗˗
У мене в серці – спалені мости…
Ох, як же боляче жар той пече,
Той вогонь, що навіки залишив ти.
Повернуть тобі мене не вдасться,
Ти ж бо іншу сподобав собі…
Я тоді за хвилини щастя
Могла душу віддати тобі.
Колись я тебе кохала,
Плакала, страждала…
Тепер мене ти гідний,
Та мені вже не потрібний.
23.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2014
Тепер і я не я, і ти не ти,
Ми з тобою любить розучились.
Полетіла любов у далекі світи,
Але мрії навік залишились.
Чи згадаєш мене ти колись, я не знаю,
Чи згадаєш слова, поцілунки мої ?
Тож зізнайся мені: “ Я тебе не кохаю!
Хай згорить кохання у вогні”.
Добре, хай горить, а я кохатиму,
Не забуду ніколи я твоїх очей.
Все життя на тебе чекатиму,
Безліч днів і безліч ночей.
Добре знаєш, що тебе я кохаю,
Що життя без тебе нема.
Як далеко ти, я дуже страждаю.
Ти, на жаль, лиш мрія моя.
20.09.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2014
Моя душа бажає тиші,
Бажає спокій віднайти,
Бо так болить, так мучиться, страждає...
Так важко усвідомить їй,
що більше не кохає.
Вона живе, підноситься, співає,
Але про нього все ще пам'ятає.
Про те кохання добре, щире, вірне,
Про руки ті, про очі, про уста..
Ті спогади дарують радість...
Та всеодно на серці- пустота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2014
А я сумую за тобою, сил нема.
Поєднала нас тоді весна.
Бо весна-це час кохання,
Час любові і надій,
Час бажань і сподівання, і неосягненних мрій.
Я сумую за тобою, сил нема.
Розлучилися з тобою...
Знаю, винна я сама.
Я тепер про це шкодую, згадую тебе...
Ти кохаєш вже другую і забув мене.
Чому відкинуло серце тебе
Я й сама не розумію.
Дорога терниста до щастя веде,
По такій я іти не вмію.
Я сама собі вибрала долю,
Я сама залишилась...
Ще й досі сама.
Треба було тоді, як любила
Не кидати на вітер слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2014
Блищить кришталь під чистими очима,
Наповненими гіркими сльозами.
Про що ти думав, коли мене залишав?
Що я ще одне дівчисько, якому ще треба підрости?
Я просто подружка одна з багатьох на твоєму шляху?
Хіба ти не можеш забути мене,
Викинути геть з голови?
Адже я-звичайне дівчисько,
Ще одне з тих, яких ти відштовхнув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532189
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2014
Світ прокинувсь,мов дитина й сонце весело заграло.
Ніжна пісня лебедина над землею пролунала.
Зустрілися два лебеді на воді ще із рання,
Так говорили вони ніжно про кохання.
Розправивши крила, полетіли в небо,
Бо ж для кохання волі треба.
Вже осінь завітала у мій сад
І листячком його позолотила.
Нарешті, довгожданний листопад-
Той час, коли я тебе зустріла.
Я дивлюсь:на наших квітах два метелики сидять.
Вони, напевно, тепле літо згадують і гомонять.
Який дует чудовий склався,
Хоч той полетів, а той зостався.
Ось так і ми колись з тобою
Ділили радість із журбою.
Та осінь для нас була часом кохання,
Блиском очей, смаком бажання.
Оті метелики, отой дует осінній
Нагадали мені про нас.
Про ті дні у жалю, в голосінні,
Про щасливо проведений час...
Так і ми з тобою могли б бути двоє.
Та, на жаль, не судилось,
Значить така наша доля.
Напевно, все оце мені приснилось:
Метелики, луг, зелена трава...
До мене більш ходить не треба.
Не треба квіти приносити.
Бо хіба є якась потреба?
Ти ж знаєш, що не вмію я любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532188
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.10.2014
Щодня я надягаю маску, щоб приховати свій страх, щоб заховати невпевненість, через яку мене ніхто не сприймає. Я хочу всіх обманути, і сподіваюся, що ніхто не побачить тієї маски, що я надягаю, аби приховати своє обличчя. Якось спробувала зняти її, щоб показати, що ж під нею. Але, здається, ніхто не зрозумів. Всіх влаштовує мій обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531963
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.10.2014
Чомусь не спиться мені..темно в кімнаті..тільки чутне дихання людей, котрі стали для мене рідними..хай навіть не надовго...всеодно вони-частинка мого життя. Чомусь такий біль спадає на груди..а що, коли завтра вже не буде так, як щойно, і я зможу заснути..вже на папері не з'являться рядки, написані олівцем посеред ночі..хоча, чому ні? Напишеться, ще й не тільки трохи, вдосталь. Чомусь ця ніч така тиха й спокійна..лише крізь шибки вікон чую знайомі звуки:сміх, шум вітру, рух машин..завтра буде те ж саме, але вже не так..сьогодні, в цей момент, ці звуки чомусь не такі, як завжди..чому? А ніч просто така тиха й спокійна.....завтра все буде інакше..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531962
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.10.2014
Мене розбудило осіннє сонечко,
Таке ще тепле і приємне.
Зазирнула любов у віконечко,
Вірна, щира і взаємна.
Хіба можна так любити день осінній,
Щоб забути про всі клопоти земні,
Щоб забути про усе на світі
І гадать, що ти єдина на землі.
Цей день для тебе раєм є сьогодні,
Цей ранок не такий, як були всі.
Ще один день – подарунок Господній…
Тепер і справді ти одна у цім житті.
Та мить прийшла, і все минуло,
І знову люди, знову суєта.
Про думку ту ти вмить забула,
Бо коли є люди, то ти вже не сама.
А завтра буде інший день,
І ранок інший, не такий уже.
Птахи співатимуть нових пісень,
Й для тебе все буде нове.
І знову ти, прокинувшись від сну,
Будеш глядіти у віконце.
Хай світ любить тебе одну
Доти, поки не зійде сонце.
А потім знову люди, люди,
Їх мільярди, сотні їх.
Тебе єдиної ніколи не буде,
Бо ти і є одна із них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531747
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2014
Яке це щастя – жити і кохати,
Взаємно чи без відповіді навіть.
З коханим поруч ніколи не знати
Ні смутку, ні болю, бо він той,
Що ніколи не зрадить.
Коханою бути чи не бути…
Та всеодно хочеться цілунку дотик
Бодай у сні відчути.
I байдуже, який ти, багатий чи бідний,
Головне, що для мене назавжди рідний.
Для мене ти– це подарунок Бога,
Для мене ти– у світ дорога.
З тобою легше муки подолати…
Яке це щастя– жити і кохати!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2014
Пробач, що все так сталося,
Пробач, що я в тебе закохалася.
Не плач, бо це вже, милий, не мине
Я знаю, що полюбиш ти мене.
Пробач за все, коханий мій,
Не проклинай мене, не смій.
Не знаю я що буде,
Як ти мене забудеш.
Я пам’ятаю твої очі–
Сині такі, мов небесна блакить.
Ще й досі згадую разом проведені ночі…
Та краще не буду, бо серце болить.
Пробач, що я на світі є,
Пробач, що поглядом тривожу.
Я знаю: ти–життя моє,
Але без тебе житии я не можу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2014
Дитинство не повернеться ніколи
І юність не прийде назад,
Не переступиш вже порога школи,
Не побіжиш маленькою у сад.
Не скажеш "мама" так, як було вперше,
Не прочитаєш перший віршик.
Не потягне Петрик за косу Наталку,
І не сядуть разом всі за шкільну парту.
Промайнуло вже твоє дитинство,
І почався мрії час.
Там за хмарами, за білими,
За піснями лебединими,
Життя доросле починається, у світ тебе веде.
Нове життя,нові дороги
Майбутнє-у твоїх руках,
Бо вибираєш сам собі ти
Як жить і по яких іти шляхах,
Бо сам ти вчишся на своїх же помилках.
Отож, іди, ступай на зустріч долі,
Нехай про це усі говорять,
І нехай щасливою ти станеш на вірно обраних шляхах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014
Зiграй, музико, тонко так i тихо,
Щоб розтанув лiд мiж берегами,
Щоб заплакала зоря моїм веселим смiхом.
Не дай менi упасти в печаль, як у снiги.
Зігрій, як тепле літо гріє всіх людей,
Зігрій, бо рідко так в житті мені буває тепло…
Зіграй так, щоб могла я відлетіти
До вірності, до ніжності– у світ краси,
В який ще й досі вірю.
Заграй, музико, трепетно і мелодійно,
Позбав жалю, образ, болю й каяття,
Бо всі ці почуття слабкі.
А музика вічно житиме в мені,
Мелодійним роблячи моє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531020
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 19.10.2014
Щоранку, як очi cвої розтуляю,
Я Господу Богу подяку складаю.
За нiчку прожиту, спокiйну i тиху,
За те, що Вiн вислухав мою молитву.
За те, що помiг менi ранку дiждати,
Щоб знову любити, знову прощати.
За сонце ясне, за небо голубе,
За вiтер i дощ за вiкном,
За снiг, за мороз, за траву, за зливу вночi,
За все дякую, Боже, Тобi.
Бо все це нам на користь: i дощ,i негода,
I злива, і гарна погода.
Сприймаємо радо ми Божi дари,
Бо з любов’ю нам данi вони.
I лiс, і рiчка й зелена травичка,
Дерево, квiтка, чиста водичка.
Нагороди нiякої Бог не чекав
За все те, що подарував.
А нам лише треба Богу молитись,
Всiм своїм серцем Його любити.
Бо любов до Бога–до неба дорога.
Поможи ж менi, Боже, так життя прожити,
Щоб нiколи нiкому зла не вчинити.
Хто сумує–розвеселити,
Потiшити якось, допомогти.
Хто зневiрився–навернути на правильний шлях,
Щоб волю твою прославляти в вiках.
Ось як хотiла б життя я прожити,
Щоб ласку Твою заслужити.
В молитвах Тебе прославляти
Й навiки-вiкiв пам’ятати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531019
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.10.2014
Барвiнковий рiдний край,
Прекрасна моя земля.
Жити тут—це справжнiй рай,
Луки, трави і поля.
Люблю я тут усе навкруг,
Бо природа-це мій друг.
Люблю я сонце, люблю я хмари
Оце усе— це твої дарИ.
Тебе, моя Україно,
Тебе, моя Батькiвщино,
Тебе сьогоднi я величаю,
I у вiршах прославляю.
Будеш вiчно жити ти мiж нами,
Разом з доньками своїми й синами.
Люблю тебе, моя земля,
Бо ти у мене лиш одна.
Люблю я мiсяць, люблю я зорi,
Люблю весь свiт на твоїй долонi.
Любов моя— безмежна
I їй немає краю.
Ти, Україно, вишиванка мережна,
Яку до серця притуляю.
Слався, рiдний краю мiй,
Моїй душi такий дорогий.
Безмежна радiсть хай буде моя
Вiд того, що родилась тут i живу,
Гори, рiки, трави люблю.
Бо де така ще є країна,
Щоб дерева так родили,
Щоб дiвчата так любили,
Дiти радiсть приносили?
Та тiльки наша Україна
Така багата i преславна.
Лише наша Батькiвщина
Славилася здавна.
Скiльки мук подолала вона,
Пила чашi гiркого вина.
Топтали її, зневажали,
Плювали на неї, камiнням кидали.
Казали: “Не знаємо назви такой-Україна,
Такої на картi нема“.
Та наша держава вiльною стала,
Всiм свою силу й мужнiсть показала.
Моя Україна-найкраща у свiтi
Вона для мене, як сонце свiтить.
Люблю я тебе, земле моя,
Священним хай буде твоє iм’я.
Вiльна наша держава…
Слава тобi, Україно,навiки слава!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530349
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.10.2014
Пролітає ластівка низько над землею,
Все встає від сонечка,місяць вкривсь імлею.
Пробудились всі красиві, добрі квіти,
Вітер ніжний нахилив вже віти.
Ластівка радість землі принесла,
В нашу красну Україну забрела.
06.03.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014