| Сторінки (2/121): | « | 1 2 | » |
Пес в хазяйстві працював:
Він курей охороняв.
Це Господар цінував,
Його добре годував.
Та в сусідському дворі
Звідкись взялася Лілі.
Так оцю болонку звали,
А чия вона - не знали.
Пес припав до огорожі:
"Закохався я, похоже,
Які очі, який стан!
Ой, навіки я пропав!
Я такої, як Лілі,
Ще не бачив у селі.
Підійди до огорожі,
Бо я втриматись не можу!"
А тим часом хитрий Лис
До курятника проліз,
Усіх курок позбирав
і з собою в ліс забрав.
А коли, в вечірню пору,
Господар зайшов до двору,
Бачить: курки ні одної,
Й пес сп'янілий від любові.
Взяв Господар хворостину,
Розписав всю псову спину:
"Ти ж бо зараз на роботі,
А кохати будеш потім."
Пес забився у куток,
Буде це йому урок.
Хіба винні в тому кури,
Що завів він шури-мури.
А Лілі з другим гуляє
Та все хвостиком вихляє,
Лису знаки подає:
Новий дурень уже є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532970
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 28.10.2014
Якось днем гультяй Метелик
Залетів в один генделик:
Дуже випити хотів,
Там товариша зустрів.
Зразу випили нектар,
Потім ще вина бокал,
Потягнуло на коньяк,
"На коня" пили шмурдяк.
Коли виповзли на ганок,
Була ніч, а може, ранок:
Біля дому, у дворі,
Ще горіли ліхтарі.
" Ти дивись, тут сонце сяє -
Це воно мене вітає.
Хай дружина не ревнує,
Бо я його поцілую.
Зараз я туди злітаю -
Я ж, кажись, ще крила маю..."
Як ліхтар поцілував,
Зразу мертвим вниз упав.
Р.s. Не заходьте у генделик,
Як отой гультяй Метелик.
І не пийте там шмурдяк:
Буде з Вами рівно так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532764
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 27.10.2014
Молода корова Міла
Імідж свій зовсім змінила:
В якусь клініку сходила -
Вим'я вдвічі наростила.
А коли вернулась в стадо,
Зустрічали її радо:
Всі питали "-Де була?
Що робила там одна?"
Міла ж все ходила боком
Та зненацька, ненароком,
Виставляла вим'я враз
Всьому стаду напоказ.
Всі корови заревіли:
"Ми б собі таке ж хотіли.
Відведи туди нас, Міла,
Де ти вим'я так змінила."
Міла ж голову задрала
І таке вона сказала:
"Не потрібно мені стадо,
Чоловіка мені нада.
Щоб був сильний і багатий
І в коханні був завзятий.
Був одного з мною рівня,
Бо я ж маю таке вим'я."
В бугаїв за Мілу сварка,
Та з'явилася доярка:
"Вим'я - хімія одна,
Молока там геть нема!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532759
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 27.10.2014
Мне очень жаль, что день осенний
Укоротиль злая ночь.
Часы с кукушкою, настенные
Уводят время наше прочь.
Где делись ранние рассветы,
Что мы встречали их вдвоём?
Они ушли, упали в Лету.
От них остались лишь приметы
В сердцах у нас, твоём, моём.
Теперь встречаем мы закаты -
В них столько мира, тишины,
А для рассветов у нас даты,
Кольцом любви обведены.
Между рассветом и закатом
Проходят жизни чередой:
Как хорошо, что я когда-то
Рассвет встречала лишь с тобой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532113
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2014
Дождём стучит ко мне в окошко осень,
Сухими ветками по крыше шелестит:
- Быстрее выходи, ведь на часах уж восемь,
А время быстро так летит!
- Ах осень, осень! Не буди дождём,
Не закрывай мне солнечного света.
Давай ещё немного подождём,
Ведь мне приснился сон про лето.
Скажу тебе, я, осень, по секрету,
И что б никто не знал про это:
В нем жизни всей моей приметы -
Во сне том было Моё лето!
В реке любви купалась жарким летом,
Хоть оставалась иногда на берегу.
Я жизнь раскрасила весёлым цветом,
А по-другому я и не могу.
- Ну что говоришь мне всё про лето -
Ему лишь передай привет.
А я вот от тебя всё жду ответа:
Ты скоро выйдешь или нет?
Пойдем с тобой мы легкими шагами
Вдоль по тропинке, где река блестит:
И жёлтый лист под нашими ногами,
Играя солнцем, нас к себе манит.
Давай мы листья заберём с собою
И дома в книжке будем их хранить,
Чтобы холодною морозною зимою
К тебе я приходила чай попить.
А хочешь, попрошу рябину стройную
На праздник тебе гроздья подарить,
Чтобы лицо твоё осеннее спокойное
Рубином ярким осветить.
Продлиться это позднее свидание,
Быть может, мало, может, на года.
Для этих лет одно лишь есть название:
Ты - осень мудрая, и я с тобой всегда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532108
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2014
Скажите, почему
так вдруг похолодало?
Ведь осени прошло так мало.
Скажите, почему?
Осенние цветы -
От инея хрустальные,
Осенние цветы -
То заморозки ранние.
Ещё вчера
Цветы нам улыбались,
Шалили с ветром, нежно целовались.
Ещё вчера...
Осенние цветы -
От инея хрустальные,
Осенние цветы -
То заморозки ранние.
Сегодня в ночь
Решила вдруг погода,
Что яркие цвета теперь не в моде,
Сегодня в ночь...
Осенние цветы -
От инея хрустальные,
Осенние цветы -
То заморозки ранние.
Скажите, почему
Мороз встречался с осенью?
Он иней на цветах оставил россыпью.
Скажите, почему?
Скажите ж, почему?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531858
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 23.10.2014
Ты говоришь, что лето уж прошло,
А осень ничего не обещает -
Лишь взяла под своё крыло
И никуда теперь не отпускает.
Печалиться не надо и грустить,
Хоть к нам пришла осенняя погода,
Прийдется тебе, лето, нас простить:
На осень в это время - мода.
Ведь за окном такая синева
В прозрачном небе ясном и бездонном,
и солнца луч - незримая струна
Звенит для нас в ключе мажорном.
Осенняя вода как синий аметист,
Свои глубины охраняет.
Лишь одинокий желтый лист
По зеркалу воды гуляет.
А хочешь - посмотри-ка в даль:
Деревья там слились в багряном цвете,
Как-будто золотая с красным шаль
Накинута на чьи-то плечи.
Давай заглянем мы во двор,
Где клумбы пленены цветами.
Улыбкой расцветет твой взор,
Ведь мы их посадили сами.
Ну что ещё сказать про осень:
Она нежданно к нам пришла.
И мы вдвоём её попросим,
Что б не кончалася она!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531857
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.10.2014
Вдруг небо тучею нахмурилось,
От страха солнышко зажмурилось -
Уходит лето со двора:
Настала осени пора.
Проныра ветер вдаль летит,
В последнем танце лист кружит.
Утихла страстная жара:
Настала осени пора.
Дождинка по стеклу спешит:
А вдруг к ручью не добежит?
Застыла мокрая трава:
Настала осени пора.
Давно за горизонтом птичий клин.
На клумбе пышных георгин
Прошла нежданная молва:
Настала осени пора.
Пройдет неделя, может две:
Вот снова солнышко в окне -
Сияет мало, лишь полдня:
Настала осени пора.
Светить нам будет, но не греть
И соловьи не будут петь!
Природа наша так мудра:
Настала осени пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531650
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 22.10.2014
Средина сентября. Хозяйка-осень
Везде оставила следы.
Ей лето щедрое приносит
Свои созревшие плоды.
Вот у калины гроздья спелые
Пылают ярко, как пожар.
А ветки две цветами белыми -
Весны прошедшей странный дар.
Природа, верно, пошутила
Иль, может, сделала намёк,
Но ведь она не объяснила:
Совет нам это иль урок?
У нас уж лето за горами:
Идем осеннею тропой,
Но та весна осталась с нами,
Когда мы встретились с тобой.
Её мы не оставим в прошлом -
За руку поведём с собой,
Где вместе с осенью роскошной
Когда-то встретимся с зимой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531644
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2014
Через темний нічний ліс
Біг із сином рудий Лис:
Поспішали до села,
Бо пожива там була.
Бігли довго, аж втомились,
На галявині спинились.
Син під деревом розлігся
Та у небо задивився:
- Що там, тату, серед ночі
Мені світить прямо в очі?
- Та тож Місяць там блукає,
Всім дорогу освітляє.
Син питає вже про інше:
- Куди відстань буде більше?
Чи до Місяця у небі?
Чи в село, куди нам треба?
- Так скажу, синочок рідний,
Чи ж село із лісу видно?
Тож і висновок простий -
Місяць нам зовсім близький!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531441
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.10.2014
В старім дереві - дупло.
Бджоли там звели житло:
Стіни сотами покрили,
Меду з квітів наносили.
Тут ніхто не ждав біди,
Та прийшов Ведмідь сюди.
Враз на дерево заліз
І в дупло просунув ніс.
Але бджоли не дрімали,
Та його в облогу взяли.
Біль не витримав Ведмідь -
Впав, під деревом лежить.
Бджоли й тут його дістали,
Вуха й плечі покусали:
- "Щоб не ліз на цього дуба,
Бо залишишся без шуби."
Побіг Ведмідь до барлоги,
А залізти вже не може:
Може двері стали інші?
Ні, Ведмедя стало більше!
Він стирчить в дверях і досі
Та пробачення все просить:
"- Більш чужого не візьму."
Р.s. Чи повіримо йому?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531436
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.10.2014
В лісі ніч давно настала,
Усіх звірів спати вклала.
Лиш Ведмідь один блукає,
Все на небо поглядає.
- Як багато зірок в небі!
Чи вони там для потреби?
Отож, я туди злітаю,
Собі декілька придбаю.
Наберу зірок у лапи -
Буду в лісі торгувати.
Покупець прийде багатий -
Зиск великий буду мати!
Потім небо захоплю,
Бізнес зоряний створю...
Не угледів лиш Ведмідь,
Що під деревом стоїть.
Лобом вдарився об дуба
І тут трапилося "чудо":
Самі зірки з неба впали
Та в очах у нього стали.
От Ведмедю повезло!
Та здоров'я підвело:
Болить дуже голова -
Бізнес - справа непроста!
Р.s. Як "щось" падає із неба,
То радіть цьому не треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531198
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.10.2014
Раз Павук одної днини
Сплів гамак із павутини
Та запрошував всіх в гості -
В гамаку полежать просто.
- Всі заходьте, хто бажає,
Я усіх вас погойдаю.
Ось полежте в гамаку
Хоч на спині чи боку.
Одна Муха забажала -
В гамаку уже лежала.
Павук Муху все гойдав
Та на вушко щось шептав.
- Ось дивись, моя лебідко,
В гамаку одні лиш дірки.
Давай я тебе зігрію,
Павутинням ще прикрию.
Та так Муху спеленав,
Що із неї кокон став.
Павук лапки потирав:
Обід гарний його ждав.
Р.s. Якби Муха розум мала
То в гамак би не лягала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531193
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.10.2014
В цьому лісі усі звірі
Житло мали в певній мірі.
Білка теж мала житло -
В старім дереві дупло.
Вона довго там жила
І сміття в нім завела.
Дупло дуже занепало,
Тож ремонту підлягало.
Їй сказав прораб Удод:
- Зробим Вам "євро"-ремонт.
Зміцним вхід, поклеїм стіни,
Але в нас і "євро"ціни.
Білку ціни не злякали,
Тож роботи розпочали.
Сови сміття вимітали,
Дятли стіни шпаклювали...
Враз з'явивсь прораб Удод:
- Ми закінчили ремонт.
Коли ж Білка прискакала,
То ледь з дерева не впала:
Замість входу до дупла
Лише дірочка мала.
Зараз думає вона:
- Як попасти до житла?
Р.s. Як затієте ремонт,
Знайте: є такий прораб Удод!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530495
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.10.2014
Розкішна сукня у кокетки,
На плечах - лисяча горжетка.
Сріблястий клатч, тонкі підбори -
У ресторані світські збори.
Та охоронець - їхній пес,
Коли побачив - впав у стрес:
На білих плечах молодиці
Вмостилась хижая лисиця.
Навкруги шиї обвилася,
Мабуть у горло їй вп'ялася -
Тож пес стрибнув на молодицю,
Стягнув додолу ту лисицю.
Він на шматки порвав горжетку
У рауту лишив кокетку:
Зім'ята сукня, зник десь клатч -
Отож, сиди і гірко плач!
Звичайно, жаль цю молодицю,
Але найбільше жаль лисицю:
Її в житті вже убивали,
А зараз ще й пошматували.
P.s. Кому в житті не поталанить,
То й на тім світі в пеклі варять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014
Стоїть горобина в червонім убранні,
Вже падають тихо листочки останні.
На вітах розсілися чорні ворони́ -
Смачні оті ягоди їм до вподоби.
Крила́ми махають, кричать, не вгавають.
І гілки, де ягоди, трощать, ламають.
Як з серця, із дерева їх виривають
І все їх ковтають, ковтають, ковтають.
Що робите ви, нахабні злодії?
Ось прийде зима, засвище, завіє.
Загинуть пташки, бо будуть голодні,
А вам би все з'їсти самим і сьогодні.
Рішуче до дерева я підійду
І чорних ворон геть прожену...
Із криком злітали, злим оком дивились.
- Я вас не боюсь, щоб ви всі подавились!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014
Чи пам'ятаєш ти, калино мила,
Коли весна ввійшла в твоє життя сміливо.
Громи гриміли і дзвеніли зливи,
Ти раптом розцвіла одної днини.
Пахучим білим цвітом вкрилась рясно.
Весняні сонце й дощ - було все вчасно.
І стільки було того цвіту -
Пишалась ним ти всьому світу.
На білий кущ дивилась я щоранку,
Як тільки прокидалася, не сходячи із ганку.
Був схожий кущ весняної калини
На біле плаття нареченої дівчини...
Вже осінь закружила жовтим листом,
Прикрасила калину кораловим намистом.
А я дивлюсь щоранку осінньою порою:
Коли була ти краща: чи зараз, чи весною?
Природа наша - наймудріша мати,
Коли щось забере, то інше мусить дати.
Якщо вже молодість пройшла, то зрілість наступає.
Лише краса завжди незмінною буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014
Червоне та чорне - любов і печаль.
Червоне та чорне - то радість і жаль.
Червоне та чорне - це пісні слова.
Червоне та чорне - то доля моя.
Червона троянда та чорна земля.
Троянда - кохання, земля - це життя.
Ми ж любим, щоб жити,
Живем, щоб любить.
Червоне та чорне - як їх розділить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530036
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2014
Дивлюсь по телевізору я вісті
Що діється в країні і у місті.
І жаль бере, і плакать хочеться мені,
Чи наші чоловіки там, чи ні.
Куди не глянь - кругом чарівні українки.
Недаром кажуть - ми найкращі жінки.
На конкурси, в моделі їх першими беруть,
Ще й за кордон на покази везуть.
Завжди чарівно виглядають
І ладнії фігури мають.
Прекрасні личком, як богині.
А що вже очі: сірі, карі, сині.
То що ж, красуні, ви зробили?
Кого ж ви для "еліти" народили?
А, може, так, що чим посада більша,
На вигляд чоловік становиться все гірше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530034
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.10.2014
У вересні так тихо у саду.
І вранці знову я туди іду:
Куди поділися яскраві квіти,
Що хизувалися отут усю весну та літо?
Де їхнє пишнеє вбрання?
Стирчать лиш стебла, як стерня.
А від других нічого не зосталось -
Насінням в землю заховалось.
Що там буяє біля хати?
Хто міг той подарунок дати?
Чи з неба синяя хмарина впала
Та квітами осінніми тут стала?
Коли я ближче підійшла,
То зрозуміла: їх пора прийшла.
Розквітли у саду морозу квіти-
Ніщо їх вже не може зупинити!
Вони цвітуть о цій порі,
Без перебільшення, у кожному дворі.
Дорослі знають й, навіть, діти:
Провісники морозу оці квіти!
Коріннями міцними злились вони з землею
І сили для життя беруть від неї.
Від рідної землі беремо сили й ми.
О, скільки спільного між квітами й людьми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014
Лівий берег Дніпра,
Де домівка моя:
Вогнем поїзд засяє
І в тумані розтає.
Постою на платформі,
Де дівчата у формі
Поїзди проводжають
Й тут же їх зустрічають.
Птахом поїзд метро
Пролетить над Дніпром,
Щоб з'єднать в цю хвилину
Ліву й Праву - мою Україну.
Поїзди, поїзди,
Поїзди у незвідані далі,
Не збивайтесь з путі,
Бо в своєму житті
Ми завжди, ми завжди
Разом з вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529783
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.10.2014