| Сторінки (2/121): | « | 1 2 | » |
Іще деінде сніг лежить,
Швидкий ручай з гори біжить.
А за парканом, де одвірок.
Вже листям зеленить барвінок.
Скажи, скажи мені, барвінок,
Чому з під снігу раптом виник?
Чому не спиш в холодній млі?
Чому припав ти до землі?
Нащо, нащо тебе питаю?
Сама усе я добре знаю:
Створила так тебе природа,
Що не боїшся ти негоди.
Зелений лист зимою й літом,
Прийде пора - розквітнеш ніжним цвітом:
Блакитні краплі на зеленім листі -
Коштовні каміці в дівочому намисті.
Ти - оберіг для рідної землі,
Вінок найліпший на її чолі.
І щоб в житті перемагати,
Із тебе треба приклад мати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2016
Кіт Коня якось спитав:
"Як великим таким став?
Хочу я таким же стати,
Щоб собак усіх лякати.
Я б по вулиці гуляв,
Всіх собак би зневажав,
А вони мене б лякались,
Під воротами ховались.
Я так прошу тебе, друже,
Буду вдячний тобі дуже.
Свій секрет мені відкрий -
Не лишай мене надій."
Похитав Кінь головою:
"Що мені робить з тобою?
Моя відповідь проста:
Їж щодня мішок вівса."
P.S. Заздрить іншим - це негоже,
Все одно не допоможе.
Хоч маленьке, а своє,
Не потрібно нам чуже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658371
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 09.04.2016
Я завжди усім казала
І у віршах написала,
Що авто всі не люблю,
Краще я пішком піду.
Що враз трапилось - не знаю,
Своє рішення міняю,
Бо сусід наш, Генерал,
В "Мерседес" мене узяв.
Ось сиджу я в "Мерседесі".
Літня жінка, поетесса.
Мабуть зовсім я у стресі -
В генеральськім "Мерседесі".
"Мерседес" летить так швидко,
Ось Гореничі вже видко.
Я машину покидаю,
Купувати тут щось маю.
Потім я саджусь в маршрутку,
Назад їдем ми не хутко.
Це ж не пара "Мерседесу"
Та й я зовсім не принцеса.
Як додому причвалала,
Чоловіку так сказала:
"Назріває в нас ексцес,
Бо я хочу "Мерседес"".
Чеше лисину Микола:
"Дай сказати мені слово-
Продамо квартиру, дачу
І курей усіх впридачу.
Купим ми тоді колеса
Від любого "Мерседеса".
Більше грошей в нас нема,
Тож вирішуй все сама.
Де ми житимо, кохана,
Як житла у нас нестане?
І скажу тобі я так:
Давай купим самокат!"
Ми по вулиці ганяєм,
"Мерседес" ось обганяєм -
О, яка чудова мить!
Ну той що, що він стоїть.
Знову я усім кажу
І у вірші напишу,
Що авто я не люблю,
Краще я пішком піду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658368
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.04.2016
Огірок зелений з грядки
Закохався без оглядки
У червону Полуницю,
Гоноровую дівицю.
Коли сонце спать лягло
Та затихло все село,
Він, негаючись ні миті,
Підкотивсь до Полуниці:
"Полунце, Полунице.
Ти моя єдина в світі,
Ароматна та кругленька.
Моя ягідка маленька!
Заміж хочу тебе взяти,
В бочці вдвох будем лежати
Та купатися в розсолі -
В нім багато спецій і солі.
Бо життя нема без солі,
Поєднаєм ж наші долі.
У любові будем жити
Та солону воду пити!"
Полуниця усміхнулась
І від нього відвернулась:
"Огірок ти ще зелений
Та життям мабуть не вчений!
То ж іди до Огірчини,
Бо вона - твоя дівчина.
Як і ти, вона зелена
І до солі вже привче́на.
Я ж - красуня Полуниця,
Жде мене Париж чи Ніцца.
Бо солодке лиш люблю,
Тож другого підожду.
Буду плавать у сиропі
Десь в Америці. Європі.
Отаку красу я маю -
Лежать в бочці не бажаю!"
...Жмака дід її у роті,
А що буде з нею потім?
Дід цей зовсім вже старий,
Огірок же молодий!
P.S. Огірок ззавжди зелений
І зубів у роті жменя,
А в коханні такий здібний -
Заграниця не потрібна!
P.P.S. То ж не хайте Огірок,
А завчіть ось цей урок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654159
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 24.03.2016
Наша тітонька Ярина
Дуже гарна господиня:
У городі все впорядку -
Кожен овоч має грядку.
Вони в спокої зростають,
Вранці сонце зустрічають,
Умиваються росою,
Розмовляють між собою.
Та ось вранці пан Гарбуз
Повідомив, що він "Туз".
Не якийсь там, а козирний.
Розростатись буде вільно.
Та й почав на грядки лізти,
Вже зайняв чужеє місце,
Де Картопля, де Буряк,
Де Капуста й Пастернак.
Усі овочі кричали:
"Ми вже дихать перестали,
Нам вже сонечко не гріє.
Ой, врятуйте, хто зуміє!"
Тут з"явилася Ярина,
Наша пильна господиня.
Взяла Гарбуза за листя,
Віднесла на його місце:
"Та який із тебе "Туз",
Ти простий сільський Гарбуз,
Тому місце своє знай,
На чуже не зазіхай!
На чужих грядка́х знайду-
Враз з городу приберу.
Кину тебе за паркан,
Там забудеш, що ти пан."
P.S. Не беріть собі чужого,
Бо залишитесь й без сво́го!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653934
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 23.03.2016
В нас з"явилося малятко -
Смішне сіре кошенятко.
В жмурки граємось ми зранку
То в кімнаті, то на ганку.
Де сховалось кошенятко?
Ось під цю зелену лавку?
Я іду його шукати,
Потім знову будем грати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653612
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.03.2016
Сіра Миша бігла швидко-
Ось домівку уже видко.
Та чорний Кіт зустрівся,
В неї кігтями вчепився.
Миша плакала від болю:
"-Ой, гірка у мене доля,
З"їсти хоче мене Кіт,
Попаду в його живіт."
Потім плакать пере стала,
Як спастися думать стала.
Була думка лиш одна -
Обдурити геть Кота:
"Ой, страшенний Пес біжить,
Нас обох він, певно, з"їсть."
Як почув Кіт про Собаку,
Мишу кинув з переляку.
Сам на дерево заліз,
Вже не дивиться униз.
Миша юркнула в щілину -
Ждала там її родина.
P.S. Щоб життя урятувати,
Можна інколи збрехати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653611
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 22.03.2016
Вже серпень заступив у літо
І відцвіли пахучі літні квіти.
Поволі йду по вулиці села-
Я так давно тут не була.
Ген майорять хустиночки над тином,
І колір цей у серце мені лине:
Червоні, жовті та строкаті,
Неначе барви з райдуги узяті.
Я зупинюсь отут хоч на хвилину -
То ж не дівочі хусточки над тином:
А то розквітли у селі жоржини,
І серпень місяць - ось тому причина!
Беру пелюстки я в свої долоні
І ніжно пригортаю їх до скроні:
Тихенько шерхотять, говорячи зі мною:
"- Поділимось красою ми з тобою!"
Ні, не порушу я барвистий оберіг.
Нехай цвітуть, поки не ляже перший сніг.
Жоржини ці - окраса нашого села.
Я ж так давно тут не була!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2016
Вже серпень заступив у літо
І відцвіли пахучі літні квіти.
Поволі йду по вулиці села-
Я так давно тут не була.
Ген майорять хустиночки над тином,
І колір цей у серце мені лине:
Червоні, жовті та строкаті,
Неначе барви з райдуги узяті.
Я зупинюсь отут хоч на хвилину -
То ж не дівочі хусточки над тином:
А то розквітли у селі жоржини,
І серпень місяць - ось тому причина!
Беру пелюстки я в свої долоні
І ніжно пригортаю їх до скроні:
Тихенько шерхотять, говорячи зі мною:
"- Поділимось красою ми з тобою!"
Ні, не порушу я барвистий оберіг.
Нехай цвітуть, поки не ляже перший сніг.
Жоржини ці - окраса нашого села.
Я ж так давно тут не була!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2016
Вже серпень заступив у літо
І відцвіли пахучі літні квіти.
Поволі йду по вулиці села-
Я так давно тут не була.
Ген майорять хустиночки над тином,
І колір цей у серце мені лине:
Червоні, жовті та строкаті,
Неначе барви з райдуги узяті.
Я зупинюсь отут хоч на хвилину -
То ж не дівочі хусточки над тином:
А то розквітли у селі жоржини,
І серпень місяць - ось тому причина!
Беру пелюстки я в свої долоні
І ніжно пригортаю їх до скроні:
Тихенько шерхотять, говорячи зі мною:
"- Поділимось красою ми з тобою!"
Ні, не порушу я барвистий оберіг.
Нехай цвітуть, поки не ляже перший сніг.
Жоржини ці - окраса нашого села.
Я ж так давно тут не була!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2016
НАРОД:
- Ах який трапився пасаж-
В Раді знов ажіотаж6
Пересіли всі в візки -
Переклинуло мізки!
Хор депутатів:
- Ой, візок, ой, візок -
Легке управління!
Як в шофера образок,
Ти моє спасіння!
Ти моє спасіння!
НАРОД:
-А візки всі імениті,
Що б пролізли в них сідниці.
І на кожному є знак:
"Мерседес" чи "Каділлак".
Хор депутатів:
- Ой, візок, ой, візок -
Легке управління!
Як в шофера образок,
Ти моє спасіння!
Ти моє спасіння!
НАРОД:
-Ось візок від "Мазератті",
Це від "друга" від Тольятті,
А один візок від ЗАЗа -
Не везе чогось зараза!
Хор депутатів:
- Ой, візок, ой, візок -
Легке управління!
Як в шофера образок,
Ти моє спасіння!
Ти моє спасіння!
НАРОД:
Як що визовуть до суду,
На візках вони прибудуть.
Вчора ще вершили долі,
А сьогодні хворі й кволі!
Хор депутатів:
- Ой, візок, ой, візок -
Легке управління!
Як в шофера образок,
Ти моє спасіння!
Ти моє спасіння!
НАРОД:
А що ж робиться у Раді? -
Не проводяться наради.
Депутати на візках
То в лікарнях, то в судах!
Хор депутатів:
- Ой, візок, ой, візок -
Легке управління!
Як в шофера образок,
Ти моє спасіння!
Ти моє спасіння!
НАРОД:
"Що ж то діється повсюди"-
Між собою кажуть люди-
"В Раду всі здорові йшли,
Потім враз занемогли."
Хор депутатів:
- Ой, візок, ой, візок -
Легке управління!
Як в шофера образок,
Ти моє спасіння!
Ти моє спасіння!
НАРОД:
Вже пішла недобра слава:
В Раді, мабуть, є отрава.
Треба двері зачиняти,
Депутатів відселяти.
Хор депутатів:
- Ой, візок, ой, візок -
Легке управління!
Як в шофера образок,
Ти моє спасіння!
Ти моє спасіння!
НАРОД:
Може, то нечиста сила
Депутатів всіх згубила?
Хабарі ж їх руки брали,
Чого ж ноги відказали?
Хор депутатів:
- Ой, візок, ой, візок -
Легке управління!
Як в шофера образок,
Ти моє спасіння!
Ти моє спасіння!
НАРОД:
Бо гріхи у них великі,
Не поможуть, мабуть, ліки.
Хай катаються в візках -
Щось проясниться в мізках!
Хор депутатів:
- Ой, візок, ой, візок -
Легке управління!
Як в шофера образок,
Ти моє спасіння!
Ти моє спасіння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635526
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 13.01.2016
Новый Год уже грядет
В Знаке Зодиака!
Мы не знаем, кто прийдет:
Шимпанзе, макака?
Украинцам всем "шолом"!
С Годом Обезьяны!
И за праздничным столом
Будем есть бананы!
Прошлый Год была Коза-
Очень грустные глаза.
Хорошо, что Год прошел:
У нее ведь муж Козел!
Украинцам всем "шолом"!
С Годом Обезьяны!
И за праздничным столом
Будем есть бананы!
Что нам ждать от Обезьяны,
Кроме импортных бананов?
А нам надо ведь так мало:
Был бы хлеб и было б сало!
Украинцам всем "шолом"!
С Годом Обезьяны!
И за праздничным столом
Мы едим бананы!
Что от хлеба, что от сала,
Мы сильнее вдвое стали!
Чем помогут нам бананы,
Да еще от Обезьяны?
Украинцам всем "шолом"!
С Годом Обезьяны!
И за праздничным столом
Все едим бананы!
Старик Дарвин говорил
про макак и гамадрил:
"Если будете трудится,
В людей можно превратиться!"
Украинцам всем "шолом"!
С Годом Обезьяны!
А за праздничным столом
Все еще бананы!
Вся элита в нас с изьяном:
Люди или обезьяны?
Значит, начался регресс
И назад пошел процесс!
Украинцам всем "шолом"!
С Годом Обезьяны!
А за праздничным столом
Все еще бананы!
Вот так будет целый Год-
Год ведь Обезьяны!
Берегитеся Народ,
С подвохом бананы!
Украинцам всем "шолом"
С Годом Обезьяны!
А за праздничным столом
Совсем нет бананов!
P.S. Як бананів вже не стало,
Іще вип"ємо горілки
Півскляночки тільки.
Бо горілка не проста,
А з червоним перцем.
З Новим Роком всіх вітаю
Від щирого серця!
P.P.S. Не потрібно щось чекати
З того Зодіаку:
Не поможе у біді
Тварина ніяка:
Ні Дракон а ні Собака,
Ні якась Свиняка,
Півень чи Макака-
Треба Долю в свої руки
Українцям брати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633003
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.01.2016
Два кольори
Ні, це не чари, це не сон:
Цвіте у полі синьосиній льон.
У синім небі сонечко сміється,
Із синім небом синій льон зіллється.
А, ген, за гаєм, лан весь жовто-золотий,
Пшениця й жито - хліб людський святий,
Нема йому а ні кінця, ні краю,
Я в нім волошок синіх назбираю.
Широким лугом далі я піду,
Квітки там жовті й синії зірву.
Ось синя річка в жовтий берег б"ється,
На берег сяду - хай віночок в"ється.
Заквітчана цим квітом Україна нані
І кольори переважають жовті й сині.
Вони у серці та в очах родини.
Й на Прапорі моєї Батьківщини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615874
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.10.2015
Великий Народе, Ти вийшов з віків:
Від скіфів, сарматів і від козаків,
Що віддано Землю свою захищали,
За Волю й Свободу життя віддавали!
Ми, їхні нащадки, ввібрали їх долі:
Жагу до Свободи, потребу у Волі.
Нам віра Святая у всім допомога
І буде за нами завжди Перемога!
Трудящі, розумні, красивії люди,
Нас радо стрічають у світі повсюди,
Та рідна Земля - найдорожча, як Мати,
І весь наш Народ УКРАЇНЦЯМИ звати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615869
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.10.2015
Две цифры рядом "5" и "5".
Что этим хочет жизнь сказать:
Союз наш оценен на "5".
Тебе - балл "5" и мне - балл "5",
И на сердцах любви печать.
Еще так хочется узнать:
А сколько этих цифр по "5"
К любви мы будем добавлять?
Надеюсь, что еще раз пять.
Затем считать начнем опять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615683
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.10.2015
Во рту их было тридцать два,
Пленяли красотой они всегда,
Любая покорялась им еда,
Но тут вмешалася судьба...
Никто не ожидал беды-
Враги проникли в их ряды.
Один погиб, затем уж два.
Беда не ходит ведь одна -
Гласит народная молва.
Их было ровно тридцать два,
Теперь осталось только два
И над десной видны едва-
Знать участь их предрешена.
Зубов-красавцев тридцать два
Уж не увижу никогда.
Ты ж дорог мне с зубами или без-
В запасе есть у нас протез.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615672
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.10.2015
Посвящается Могилевской
Ей часто задают вопрос:
"Кто дарит Вам охапки роз?
Кто близок Вам?
Быть может, Влад?"
"Нет, ближе всех ко мне Наряд!"
Наряд:
"Лежал я шелком на прилавке
В одной гламурной модной лавке.
Дизайнер-маг меня купил,
Наряд Наташе он пошил.
Наложен грим, сверкают тени
И вот с Наташей мы на сцене.
Волшебным голосом поём,
Танцуем самбу с Ней вдвоём.
Взмахнёт рукой - и я лечу,
Вернусь, прижмусь к Её плечу,
К груди Её слегка коснусь,
Волной по талии пройдусь,
Несмело к ножкам я прижмусь.
Толкнёт Она меня небрежно -
Прощу и обниму их нежно.
Любой исполню я каприз,
А если нужно, то на "Бис".
P.S. Я не один такой наряд,
В стенном шкафу нас целый ряд.
И каждый скажет гордо, смело:
"Я был так близок к Её телу!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568713
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 23.03.2015
В дни юности прошедшей,
Весёлой, где-то сумасшедшей,
Когда зимой цвели сады,
Нас было двое - Я и Ты.
Смотрела желтая луна
На наши юные тела.
Шептал тихонько: "Я люблю",
Как эхо повторяла: "Я в раю".
С тех пор прошло немало лет.
Былого рая больше нет.
Одеты мы с тобой в одежды -
Угасли прежние надежды...
Но говорят твои глаза,
Что прошлое забыть нельзя:
"Всё также я тебя люблю,
Мы будем жить с тобой в раю!"
Вот на пригорке новый дом:
О, Боже, это явь иль сон?
Он лёгкий, солнечный, родной -
Мечты сбываются порой!
А возле дома сад большой,
Он был посажен здесь с душой:
Тут груши, яблони и сливы,
Берёзки, клёны рядом с ними.
Что больше всех пленяет взоры,
Так это из цветов узоры.
Вокруг витают ароматы
Пионов, резеды и мяты.
Здесь тишина и благодать,
Что может сердце пожелать?
Слова свои я повторю:
"С тобою снова я в раю!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568710
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.03.2015
"Ну, здравствуй, Полкан,
Дворовой атаман!
А, Рыжик, привет!
Ну, кто хочет обед?
Еда для вас будет потом.
Не надо вилять так хвостом!
Хочу вас спросить об одном:
Случилось то что с петухом?
Куда подевался зажаренный кур?
И кто со стола его быстро стянул?
Иль, может, петух был ничей?
И съесть его надо скорей?"
"Лежал на столе тот петух
И он источал ароматнейший дух.
Коль дверь вы забыли закрыть -
Решили его мы стащить."
"Простили мы вам петуха:
Ну кто из людей без греха?
А вы ведь собаки-друзья.
Друзей обижать нам нельзя!
Дай лапу, Полкан!
Какую - решай это сам.
Вот эту, а может другую -
Давай уж, собака, любую!
Ты, Рыжик, мне палку
В зубах принеси.
Не хочешь? Ах, жарко?
Ну что ж отдохни!"
P.S. Собаки-дворняги умны и добры,
Хоть часто бывают они голодны,
Но любят людей они всех,
А с куром попутал их бес.
P.P.S. Сидят они вместе
И мысль в них одна:
"Так что же поесть
Ты сейчас принесла?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566276
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 13.03.2015
Коли в гостях в Пирятині були,
Нам батько й мати сумно говорили:
"Життя пройшло, а ми ще й не жили."
Сміялись ми і їх не розуміли.
Та ось і ми вступили в їхню пору.
Життя вже котиться з гори, а не під гору.
Вже півстоліття, як гніздечко ми звели.
Життя пройшло, а ми ще й не жили.
Нема уже до кого їздить в гості.
Батьки давно всі на погості.
Але вони у серці нашому живуть:
Поки живемо ми - вони в нас не помруть.
Живе все добре, що батьки зробили.
Живемо ми - вони нас так любили.
А наші діти - їхнії онуки
Любові у сім'ї є запорука.
Отак і нам потрібно жити,
Побільше добрих справ робити.
Та дбати про сім'ю, свою родину
І шанувати рідну Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566268
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2015
Дві змії у ямі спали,
А коли весна настала,
Сонце в лісі все прогріло -
Вийти з ями закортіло.
Одна - чорна, та - біліша.
А яка із них страшніша?
Кольори були в них різні
І характери амбітні.
Он і пагорбок вже видко,
Повзуть змії дуже швидко.
Одне місце отам є -
Перший хто його займе?
Як на пагорбок піднялись,
Тут вони засперечались:
"Місце сонячне моє,
А внизу, отам, твоє."
Почалася у них свара,
Не потрібно вже й піару.
З рота ядом поливали,
І багнюкою вкривали.
Вже багна так накопали,
Що самих не видно стало.
Поховала їх багнюка,
Для других оце наука!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566026
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 12.03.2015
Город великий свій Парася
Зерном засіяла на часі.
Пройшли сніги, весняні зливи -
Пшениця виросла на диво.
Струнка, густа та золотиста
І колос повний колоситься.
Земля ж їй сили віддавала
І сонце зверху зогрівало.
Та враз в городі щось не так,
Бо там з'явився пан Будяк.
Почав в городі розростатись
І з бур'янами став брататись.
А на межі з'явивсь Осот
І теж він лізе на город.
Будяк здружився із Осотом,
Кричали вдвох наче по нотах:
"Послухай" - кажуть - "молодице,
Не місце тут отій Пшениці.
Вона зовсім другого роду
І хай іде з цього городу."
Пшеницю трощили, ламали,
ЇЇ з корінням виривали,
Кричали грізно бур'яни:
"Ми всіх задушим, ми - пани!"
Сказала гордо молодиця:
"Хіба було таке у світі,
Щоб люди їли будяки?
З пшениці ж хліб на всі смаки!"
P.S. Бо хліб усім нам голова,
Пшениця нам його дала:
Накормить хлібом господиню
І всю велику Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566021
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 12.03.2015
З неба дощик, з неба дощик,
Налив води повний горщик.
Уже ллється через край,
Дощик - більш не наливай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565793
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.03.2015
В небі Сонечко сміялось,
Із хмарками в жмурки гралось,
А проміннячко яскраве
Діткам щічки цілувало.
Та за день воно втомилось,
Та й ще спати захотілось:
"На добраніч, любі діти,
Всім нам треба відпочити.
А коли я вранці встану,
То будити вас не стану.
Загляну лише в віконце,
Щоб всі знали - зійшло Сонце!
Заберусь я знову в небо,
Світить буду до потреби.
Будем разом в жмурки грати-
Усіх діток звеселяти!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565791
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.03.2015
В лісі темному Ведмедик
Загубив Велосипедик.
Плаче гірко наш Ведмедик:
Йому жаль Велосипедик.
Тут з'явилася Лисичка
У червоних черевичках:
"Ти не плач, не плач, Ведмедик.
Я знайду Велосипедик.
Мабуть, він упав в траву.
Зараз його позву.
Де ж ти є, Велосипедик?
Плаче гірко твій Ведмедик."
Обізвавсь Велосипедик:
"Я в траві лежу, Ведмедик!
Надоїло вже лежати,
Буду я тебе катати."
Дуже радий наш Ведмедик,
Що знайшовсь Велосипедик.
Щиро дякував Лисичку:
"Ти ж бо справжняя сестричка!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562073
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.02.2015
На дворі настала осінь,
Мала ж Кицька й досі боса.
Усі лапки замочила,
Мабуть, вона захворіла.
В магазин мама сходила,
Черевички там купила.
Черевичків аж чотири -
Лиш би доня не хворіла.
Які ж гарні черевички:
Кольорові, невеличкі!
Киця "Дякую" сказала
І хворіти перестала.
Вже вона зовсім здорова,
У дворі гуляє знову.
І калюж не обминає:
Черевички ж міцні має!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561797
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.02.2015
Чим гірші від весняних
Осінні пізні квіти?
Їх тільки треба вміти розглядіти:
Цвітуть вони наперекір
І вітру і дощу...
Отак і осені жінки - ясні, спокійні.
Любити треба їх постійно,
І кожна скаже:
"Я зиму в серце не пущу!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555290
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2015
Ось маленький Їжачок
Назбирав десь голочок.
Їх на спину повтикав,
Потім він таке сказав:
"Я на голках буду спати -
Хочу згодом йогом стати!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555289
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.01.2015
С планетой нашей что-то стало:
Надежды, радости так мало -
Тревоги, страхи и сомненья.
И ищут все пути спасенья.
Что делать дальше и как быть?
Кто виноват и как нам жить?
И в чем тут кроется секрет?
Кто даст нам правильный совет?..
Читайте книги прошлых лет
И в них узнаете ответ:
Ведь гениальность - простота,
А мир спасет лишь красота!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555029
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.01.2015
Вихвалялася Оса:
"А я дівчина - краса,
В мене талія тонка,
Тільки в мене є така."
Та так себе вихваляла,
Всім про талію кричала.
Навкруги всі добре знали,
Яка талія у кралі.
Їй сказав травневий Жук:
"Ти притиш, Оса, свій звук.
Є у тебе, звісно, врода-
Це тобі дала природа.
А іще скажу, між нами,
Щезне талія з роками.
Тільки розум, як хтось має,
Він ніколи не зникає!
В тебе ж розуму, напевно,
В голові шукать даремно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554798
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 26.01.2015
Из всех созвездий Зодиака
Мы выбрали с тобой созвездье Рака.
И на Земле святой и грешной
Живём с душой ранимой, нежной.
Ведь в жизни нашей так бывает,
Что нас порою обижают.
Они, наверное, не знают:
Для нас опасен очень стресс,
Ведь мы с тобой - деликатес!
Лишь тот, кто знает в раках толк,
Под панцирем увидет сердца шелк.
И знает он, как надо нас любить,
Дарить цветы и на руках носить,
За слово дерзкое прощения просить,
Что с нами он - судьбу благодарить!
Но если палку перегнуть,
Мы можем больно ущипнуть.
Останется надолго знак,
Что б знали все - вот это Рак!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554795
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 26.01.2015
Каким чудесным было это лето:
Цветов так много, много цвета.
С тобой мы встретились лишь взглядом -
Я за тобой пошла неглядя.
Гуляли в парке над рекою
И яркие цветы ласкала я рукою.
А бабочки, на лепестки похожие, кружились,
Взлетали вверх и на цветы садились.
Но быстро отцвело той встречи лето,
Уж клёны по-осеннему одеты.
Цветные бабочки куда-то улетели,
А летние цветы увяли, пожелтели.
Была печаль последней нашей встречи.
И мысли путались, безсвязны были речи:
"Я уезжаю" - ты сказал, не поднимая взгляда -
" Не провожай меня, не надо!"
Но расцвели в саду осенние цветы,
Таких ещё не видел ты:
"Любимый, приезжай, я жду тебя -
Осенние цветы сорвёшь ты для меня..."
Осенние цветы - я их срываю,
Осенние цветы - к груди я прижимаю.
Осенние цветы - шепчу слова:
" Любовь прошла, любовь прошла ..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553918
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2015
Стоїть так довго пасмурна погода.
Земля і небо, де ж між вами згода?
То ліпить мокрий сніг то знову дощ іде -
Природа вже морозу довго жде.
Їй так набридло в сутінках блукати,
З людьми сумними сумувати.
Все бачити в одному тоні,
Бо в пору цю всі кольори відомі.
Природа й люди - ви так схожі:
Ждете, коли наступлять дні погожі.
Проб'ється сонце серед хмар,
Мороз і сонце - божий дар.
І враз все оживе - природа й люди.
А скільки радості тієї буде!
Бадьорить нас мороз, вселя надіїї,
Що збудуться нарешті наші мрії.
Морозом розмальоване віконце,
Блищить у ньому зимне сонце.
Кришталем задзвенів Дніпро широкий,
Морозним інеєм покрився клен високий.
Край берега верба жагуча шепче верболозу:
"Дивись, яка я гарна завдяки морозу.
У білу ніжну сукню одяглася,
Вона лежить не ме́ні, як влилася."
Мороз порадував і обновив природу.
Коли ж він прийде в душі нашого народу?
Щоб все погане щезло із життя,
Весь бруд і грязь пішли у небуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553917
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2015
Весна буяла ніжно білим цвітом
І сонце сяяло, рясним дощем умите,
Коли я запитав:"Як звуть тебе, дівчино?"
Відповіла ти, усміхнувшись: "Я - Поліна."
Поліна, Поліна, Поліна -
Моя від Бога половина.
Своїм ім'ям заворожила,
Навік мене заполонила.
Твоє ім'я у серце моє лине,
Як звук сопілки, як цвіт калини.
Я б з нього пісню написав
І сам завжди її б співав.
Поліна, Поліна, Поліна -
Моя від Бога половина.
Своїм ім'ям заворожила,
Навік мене заполонила.
Холодна осінь жовтим листям сіє,
Хоч сонце світить та уже не гріє.
Та зогріва мене твоє ім'я
І цвіт кохання нашого, де ти і я.
Поліна, Поліна, Поліна -
Моя від Бога половина.
Своїм ім'ям заворожила,
Навік мене заполонила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553710
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 22.01.2015
Розцвіли навкруги ранні квіти весняні,
Невеличкі, тендітні, такі ніжні й духмяні.
Подих вітру холодний пелюстки лякає,
Лише сонце промінням голівки плекає.
Пролетить швидко-швидко весна й жарке літо
І не стане духмяного й ніжного цвіту.
А натомість прийдуть чорнобривці й жоржини розкішні,
Наче райдуги, айстри, що цвітуть дуже довго і пишно...
Рання юність моя відлетіла заквітчаним птахом
І забрала мене, де жила я під батьківським дахом.
Білим цвітом дівочим обсипалась в літо
І тепер поміж айстр і жоржин буду жити.
Своїм подихом теплим буду їх зогрівати,
Від негоди руками буду їх прикривати.
Хай цвітуть довгу осінь і сніжную зиму -
Я її зустрічать буду з ними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553705
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2015
Помашу консьержке ручкой,
Вместе с клетчатой "кравчучкой"
Иду быстро до метро -
Еду я сейчас в село!
Еду я в село на сутки -
Уже ждет меня маршрутка.
Тех "крутых" не понимаю,
Что на Лексусах ганяют.
Людей полная маршрутка,
Слышен говор, слышны шутки.
Я удобнее уселась,
Едем мы - какая прелесть!
Выезжаем из столицы,
Держим путь мы на Музычи.
Вдоль шоссе сплошной базар -
Продают любой товар.
Из окна моей маршрутки
Видны хаты, куры, утки,
Да ещё, как бы в придачу,
Видны виллы, замки, дачи.
Люди разные в маршрутке:
Кто вздремнул тут на минутку,
Кто ведёт всё разговоры
Про начальство и надои.
Полчаса всего и вот - Генеральский городок.
Я с маршрутки плавно - скок.
Не забыта и "кравчучка"-
Помогла соседки внучка.
Вновь беру свою "кравчучку",
А на небе хоть-бы тучка.
Вверх по улице шагаю -
От жары я просто таю.
Вот и муж меня встречает,
Говорит - не понимет,
(Возмущён при этом жутко)
Что я ехала в маршрутке.
Не люблю я все авто,
Лучше ездить мне в метро.
А в Музычи на маршрутке
Я бы ехала хоть сутки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553387
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 21.01.2015
Простое детство кончилось давно,
А юность птицей улетела.
Уж старость смотрится в окно,
А ещё так много не успела:
Я не успела книгу дочитать-
Страницы в ней любовью называют.
И не успела я тебе сказать,
Что эта книга нас с тобой соединяет!
Я не успела насладиться
Успехом дорогих детей.
Хотела б сердцем поделиться,
Что б это сбылося скорей!
Я многое, конечно, не успела,
Да разве можно всё успеть.
Я песню лебединую не спела -
Хочу её когда-то спеть!
Хочу ещё в тебя влюбиться,
Взлететь с тобою в небеса.
Упасть потом - и не разбиться:
Ведь я так верю в чудеса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553378
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.01.2015
"Не говори, не говори,
Что будут вновь морозы.
Откуда ж на столе, откуда на столе
Три веточки мимозы?
Не говори, не говори,
Что было с нами раньше.
А лишь скажи, а лишь скажи,
Что будет с нами дальше.
Ты говори, ты говори,
Что мы сейчас, как прежде.
И пусть живёт, и пусть живёт
Всегда во мне надежда!"
"Пройдёт зима, пройдёт зима,
Весна вернётся.
Тогда скажу, тогда скажу,
Как сердце моё бьётся!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552813
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2015
Усталая Зима
Глядит печальным взглядом:
Осталася одна,
Ведь никого нет рядом.
Прозрачные Снежинки
Вальс не танцуют споро.
И лишь следы-слезинки
Сбегают вниз по склону.
Метелица и Вьюга
Уж не поют с ней хором:
Растаяли подруги
За тёмно-синим бором.
А Дедушка Мороз,
Забыв своё призванье,
С охапкой белых роз
Хрустит на новое свиданье.
Лишь Ветер одинокий
К ней с шумом залетит.
И снова в путь далёкий
Спешит, спешит, спешит.
Состарилась Зима
И шубка обветшала:
Была она бела,
А серой в пятнах стала.
Наверное, пришёл
К финалу длинный путь.
Но тут её нашёл
Нежданно Солнца луч.
Незримая струна
Весну с зимой связала.
Дорога в них одна:
Начать всю жизнь сначала.
Раскрасит по иному
Все платья в яркий цвет
И небо голубое
Весенний Солнца свет!
Я покорюсь Природе:
Зима ко мне пришла
И прожитые годы
С собою принесла.
Не попадусь я в сети-
Без финиша мой путь.
Ведь у меня есть дети,
А в этом жизни суть!
Соединит со мною
Любви нетленна нить,
Ведь рождены Весною
И в ней я буду жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552812
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2015
У ставку велике свято,
Тому тут птахів багато:
Качки, Лебеді та Гуси -
Гарні плаття, кліпси, буси.
Ось Лебідка й Лебідь білі
Від кохання захмелілі.
Їх любов навік зв'язала,
Оберегом для них стала:
"Може, хочеш щось поїсти?
Полечу я аж до міста,
Принесу сюди, до ставу,
Хочеш чай, а хочеш каву?"
"Принеси бісквіт та чай,
Але часу не втрачай.
Буду тут тебе чекати
Та без тебе сумувати."
Тільки Лебідь вверх піднявся,
Як Гусак "намалювався".
Він вина в бокал налив,
До Лебідки враз приплив:
"Ти, Лебідко, така мила,
Вся пухнастая та біла.
Випивай бокал вина
Та й летимо на Гоа."
Та Лебідка закричала,
Свого Лебедя позвала.
Не купивши жодну страву,
Повернувся він до ставу.
Гусака він став щипати,
З нього пір'я видирати.
Біль не витримав Гусак -
Ось він так попав в просак!
P.S. Не чіпай чужу Лебідку -
Обдеруть тебе до нитки.
Своїх Гусок лиш кохай,
Інших намірів не май.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552320
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 17.01.2015
Осінь звірів всіх зібрала -
Гарне свято обіцяла:
Нема холоду ні спеки -
В лісі буде дискотека!
Барну стійку враз зробили,
Столи поспіхом накрили:
Буде тут гостей багато -
В лісі йде осіннє свято!
Музиканти всі - Єноти,
Грали музику в три ноти.
Жаби пісеньку співали,
Комари - у бек-вокалі.
Та тут п\'яний Скунс з\'явився,
За столом він розвалився:
\"Принесіть коньяк та віскі,
Хай прийдуть вродливі кицьки!
А як хтось \"не доганяє\",
То я зараз навоняю.
Ви не змиєте цю вонь
Ще один лісний сезон!\"
Що цей скунс дуже воняє,
Кожен звір у лісі знає.
Не злякався лиш Бобер -
Скунса з лісу він попер.
P.S. Скунс лежить десь у канаві
І зализує там рани:
\"Поможіть мені, благаю\"
Та на себе сам воняє!
P.P.S. Не робіть отак, як Скунс,
Бо зло каже: \"Я вернусь!\"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552317
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 17.01.2015
В річці, біля очерету,
Поділитися секретом,
Обсудить новини рибні
Всі зібралися опівдні.
Риби в голос розмовляли,
Танцювали та співали,
Та з'явився тут Карась
І сказав: "Весіллю - зась!
Щука тут маєток має,
Від утоми спочиває.
Якщо тиші тут не буде -
Вона враз сюди прибуде."
Карася слухать не стали,
Розмовлять не перестали,
Бо було оце опівдні,
Тож гуляти можна вільно.
Та тут Щука налетіла
І багато рибок з'їла.
Решта зразу рот закрила,
Язичок свій прикусила.
Зовсім в риб пропала мова,
Не говорять а ні слова,
Бо голодна Щука знову
Решту з'їсти вже готова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552007
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.01.2015
Шахи, шуби та манто,
Хустки, шапки і пальто.
Міль усе це роздивилась,
Туди зразу поселилась.
Їла вранці і щоночі -
Завидющі були очі.
А як їсти вже несила,
То в кімнату полетіла.
Враз компанію зібрала
І таке вона сказала:
"Ви, комахи-сіромахи,
У житті усі невдахи!
Я життю вас буду вчити,
Як нічого не робити:
Ви знайдіть заможню шафу-
Буде вам розкішна "лайфа"."
Тут зайшла хазяйка враз
Та в долоні швидко "хлясь!".
Міль упала на палас -
Наступив розплати час!
P.S. Якщо ви чуже їсте,
То за це відповісте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552001
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.01.2015
Уж осень поздняя. Октябрь весь на исходе.
Деревья голые в саду - всё по последней моде.
Все листья и цветы, созревшие плоды - всё отдано природе.
Что будет завтра: дождь иль снег - решать погоде.
Ещё полдня, а кажется, что вечер.
И ветки сонные в саду качает ветер.
Седые тучи вместо одеяла,
И птицы чёрные, как колдуны, летят кругами.
Всё засыпает иль готовится ко сну.
Но что я вижу? и никак я не пойму:
Два яблока на ветке? Во сне иль наяву?-
Я подойду поближе, получше рассмотрю.
Трясёт их ветер злобный, о ветки больно бьёт
И дождь холодный липкий на головы им льёт.
Но держатся друг друга: "Нет, мы не упадём,
Пока с тобой мы вместе, мы всё переживём".
Два солнышка на ветке, две жизни в серой мгле.
Когда друг с другом вместе, они сильней вдвойне.
Но если всё ж случится - одно вдруг упадёт,
Другое в одиночестве никак не проживёт.
Опустится с ним рядом, щекой к нему прильнув.
Шепнёт: "Мы снова вместе", слезинку-дождь смахнув.
Перед любовью верной я голову склоню:
"Держитесь крепче вместе, не падайте, молю!
Я злой и чёрный ветер от ветки прогоню
И вечной жизни песню я с вами пропою!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551709
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.01.2015
Якби придумати змогла
герба для нашої країни,
намалювала б я вола
і віз тяжкий ще б додала...
Колись, в дитинстві, пам'ятаю:
Вола я з батьком запрягаю.
Навколо сліпні і мухи в'ються,
Все кров із нього п'ють і не нап'ються.
На віз стіг сіна накладають,
Ще й батогом шкіряним підганяють.
Йому вже боляче, а він мовчить,
Тихесенько ступа, а не біжить.
З сумних очей зриваються сльозинки.
Та не дає візник йому спочинку:
Роботи, звісно, непочатий край.
Прийде зима - тоді відпочивай.
Тепер в селі воли перевелися,
А душі їх, мабуть, в людські влилися.
Ми тягнемо життя, як віл із нашого села.
О, Господи! Куди ж нас доля завела?
Як хочеться, щоб у селі воли з'явились,
І душі наші щоб звільнились
Від тягарю покори та зневіри,
А в них вселилися любов, надія й віра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551702
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.01.2015
Дощовий наш Черв'ячок
Повернувся на бочок:
Дощик його поливає
І сонечко пригріває.
Потім трохи потягнувся,
Але раптом схаменувся:
"Тут лежать мені негоже -
З'їсти всякий мене може.
Тому всім кажу "Привіт!"-
Я під землю в інший світ!"
А йому сказала Муха:
"Якби в мене були вуха,
То я б пісеньки співала
І ніколи б не дзижчала!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551441
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.01.2015
Була в Голки, була в Нитки
Дуже гарна давня звичка -
Завжди в парі працювати:
Одяг шити, вишивати.
Голка лідером була,
А за нею Нитка йшла.
Це робили з року в рік
Весь відведений їм рік.
Та щось раптом у них сталось -
Нитка в вузлик зав'язалась.
Голка смикала її
То в один бік, то в другий.
Спересердя їй сказала:
"Ти мене уже дістала.
Надоїло геть мені
Все тягнути на собі.
Зоставайся тут сама,
Працювать буду одна,
Бо я лідер - усі знають,
Тому мене поважають."
Так, звичайно, Голка здібна,
Та без Нитки непотрібна:
Де там шви і де узори?
Тільки Голкові проколи.
P.S. Якщо справа у вас спільна,
То дивіться завжди пильно:
Дружба, лад - це запорука,
Щоб не влізли чужі руки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551436
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.01.2015
Цвіли акації в парку́ квітками білими,
Їх ніжний запах полонив весь світ.
Очима глянув ти жагуче-сірими
На кароокії мої сімнадцять літ.
Студентські роки молоді - це зустрічі й розлуки,
Книжки, конспекти і зубріння муки.
Та в сірі очі гляну я, що сповнені жагою,
І в вир любові поринаю з головою...
Уже ми вдвох. Синок і донька в нас хороші.
В житті буває все: і сонце, і дощі, і снігова пороша.
Та в сірі очі гляну я, що сповнені жагою,
І в вир любові поринаю з головою...
Життя під ноги стеле нам осінньо-жовтий килим,
А чуб твій з чорного став зовсім білий.
Та в сірі очі гляну я, що сповнені жагою,
І в вир любові поринаю з головою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2015
Я стою на безлюднім пероні,
Перестуками мчать мимо мене вагони.
Їхній шлях у країни далекі,
Не зупинять мороз їх, ні спека.
Поїзди, поїзди,
Під колесами рельси та шпали,
Заберіть і мене
У щасливі незвідані далі:
Де немає війни,
Де не гинуть сини,
Де в сім'ї всі здорові,
Де живуть у добрі і любові!
Ні, звідси я нізащо не поїду -
Тут земля моя з прадіда-діда.
Не залишу мою Україну
В цю тяжкую лихую годину!
Слава всім, хто її захищає,
Своїм серцем я теж помагаю-
Ворогів я усіх заклинаю:
"Йдіть додому, "брати"-супостати,
Досить вам нашу землю топтати!"
І тоді заживе Україна
У щасливій єдиній родині.
Уже їхать нікуди не треба-
Ждемо друзів у гості до себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551143
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2015
"Всё возвратится на круги своя"
-Простые мудрые слова.
Вдвоём мы тихо говорим-
"Миг первой встречи повторим":
И вот уж всё, как в первый раз -
Весна и юность лишь для нас.
Случайность встречи иль судьба -
Два сердца, а любовь одна.
Хоть за окном уж не весна, а осень,
Но мы её с тобой попросим:
"Не заноси нам холодом сердца,
Ведь у любви начало есть, но нет конца!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549227
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.01.2015
Почему не поет соловей
Поздним вечером в зарослях сада?
Может быть, что подруге своей
Он пропел уже все серенады.
Почему не поет соловей
Поздним вечером в зарослях сада?
Может быть, что под сенью ветвей
Обольстила ночная прохлада.
Почему не поет соловей
Поздним вечером в зарослях сада?
Может быть, есть дела поважней -
Собираться на юг уже надо.
Что ж ты мне не поешь, Соловей?
Ты ж пел песни мне долгие годы.
Может быть, ты все песни пропел?
Может быть, они вышли из моды?
Может песни свои растерял
В суете и любимой работе?
Может голос ты свой потерял
На какой-то особенной ноте?
Может молодость песни взяла,
Не оставивши даже расписку?
Может вычеркнул ты и меня
Из любовного длинного списка?
Ты гитару сними со стены
И погладь её нежно рукою,
Струны крепче на ней подтяни -
Запоёт она вместе с тобою.
Ты пропой свои песни, любимый,
Я прошу, их пропой поскорей,
Что бы в вечер осенний дождливый
Снова в сад прилетел соловей.
Что бы сердце забилось опять
Как когда-то далёкой весною,
Что бы жизнь захотелось начать
С первой встречи случайной с тобою.
Будешь сердце моё чаровать
Своей песней, то нежной, то страстной.
Пока голос твой будет звучать
В этом мире всё будет прекрасно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549226
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.01.2015
А у шефа з перепою
Щось вчинилось з головою:
Вчора що було - забув,
Головою він хитнув:
"Підписав один контракт,
Це було і це вже факт.
З ким підписував і як -
Не збагну тепер ніяк.
Потім справу цю обмили -
В ресторані посиділи.
Далі що - не пам'ятаю,
Пояснити як - не знаю.
Подивіться: у прийомній
Всі партнери сидять чорні.
Наче ж білії були,
Коли вчора ми пили.
З ким контракт я підписав?
Чорноту їм хто наслав?
Чи з Гвінеї, чи з Малі?
Були ж гроші немалі.
Все! Не буду більше пити.
Без спиртного краще жити,
Бо горілка та коньяк
Пофарбують ще й не так!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548925
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.01.2015
На себе в дзеркало дивлюся:
То прямо стану, то боком повернуся,
Примружу очі, чи наморщу лоба -
Сьогодні я собі не до вподоби.
Куди поділися із щік рум'янці?
І дуже втомлені у мене пальці.
Де тонка талія, як у оси?
Та й на плечах нема коси.
Щось очі не блищать і не іскряться,
Неначебто чогось бояться.
Вже посмішку нечасто видно,
Лиш груди представляють себе гідно.
Мабуть, пора задуматись, собі сказати,
Таким, як є, свій вік сприйняти.
Про молодість забути назавжди,
А зрілості сказати:"Будем рядом йти."
А потім думаю:яка біда,
Що я уже немолода.
На все життя у мене серце лиш одне,
Воно у мене завжди молоде:
Кохає, співчуває, мимо кривди не пройде.
Одна і ніжна, трепетна, вразливая душа моя,
А сутність всього цього тільки Я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Вот кто-то с лестницы спустился -
Наверно милый мой идет:
"Зачем в пижаму облачился?
Она с ума меня сведет!
Зачем футболка голубая
Да с логотипом на груди?
Зачем, зачем я повстречала
Тебя у лестницы, скажи?
Зачем потом надел фуражку
И телогрейку вдоль спины?
Ещё ремень с армейской пряжкой?"
"Чтобы держалися штаны
И чтобы небыло войны!"
"Зачем же ты надел галоши,
В них шиты валянки всадил?
Зачем же ты с такою ношей
По нашей улице бродил?
Зачем в руках твоих лопата,
А в голове - теорий рой?
Ведь не дадут за то зарплату -
Остановись, подумай, стой!
Зачем в Музычах появился
И взал меня с собой на что?"
"Хотел с тобой уединиться,
Что б не украл тебя никто!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547735
рубрика: Поезія, Литературная пародия
дата поступления 31.12.2014
Шепотіли троянди
Біля вікон веранди:
"Що оце за сусідки
Ці нахабні сусідки?
Як хазяйка прийде,
Їх із клумби зірве,
Прибере усіх швидко -
Зникнуть зовсім нагідки.
Що за квіти такі?
Невеличкі, прості,
І взялись вони звідки
Нісенітні нагідки?"
"Ростимо ми усюди,
Де посіють нас люди.
І таке ще буває,
Що й самі проростаєм.
Наша квітка непишна,
Ми ж і ростом не вийшли,
Не складають нам оди,
Та й далекі від моди.
Квітнем в весну і в літо:
Як життю не радіти?
Всіх людей звеселяємо
І надію вселяємо.
Ви, троянди, розкішні,
Але там, біля вишні,
(Нас здалеку не видко)-
Пламеніють нагідки!
Бо ми квіти - дар сонця,
Помаранчеві донця,
Тепло, радість даруєм,
А, бува, ще й лікуєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2014
Мне хочется в лицо твоё взглянуть
И в памяти черты твои вернуть.
Хоть вижу я уже полвека
Любимое лицо родного человека.
А пямять возвращает всё назад,
Где сердце и любовь поют так в лад.
Красивое лицо и никаких отметин:
Ни в жизни, ни в лице морщинки не заметишь.
Теперь, когда прошло так много лет,
Где много было счастья, много бед,
Художник- жизнь лицо картиной расписал
И в уголке рожденья дату написал.
На вернисаж картина вовремя попала,
В твоём лице я и себя узнала.
Ведь жизнь и мой портрет писала.
Я думаю, художнику досталась слава.
Я описать хочу портрет,
Что жизнь писала столько лет:
Вокруг главы сияет белый свет -
То ум и мудрость возрасту ответ.
Высокий лоб обременён заботой,
Делами, мыслями, работой,
А брови, словно крылья лебединые,
Слились в упорстве в линию единую.
В глазах убавились и томность, и желания,
И женщины остались без названия.
Морщинки разбежались по щекам
И бороздят лицо то тут, то там.
Ну, как художник? Как портрет?
Сему портрету сколько лет?
И как пропел грузин-брюнет:
(А мы согласны - спора нет)
"Мои года - моё богатство!"
И в этом есть, конечно, счастье!
Но сколько б ни было морщин
И сколько б ни было мужчин -
Ты у меня всегда ОДИН!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547465
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.12.2014
Колись, далекою весною,
Коли зустрілись ми з тобою,
Співала весело гітара,
Усмішка сяяла, що сонечко ввібрала.
А білі зуби, як вишневий цвіт,
Дивились весело на білий світ.
Роки життя водою часу змило.
Гітара у кутку припала пилом.
Вишнева посмішка друго́ю стала -
Зубів лишилося так мало.
Життя їх вирвало з корінням,
Не помогло й моє уміння.
Не хочуть більше працювати:
Кусати, гризти та жувати.
Ну що сказати, любий друже?
Ти не сумуй від цього дуже,
Бо витримать я це не зможу -
Тобі, коханий, допоможу:
Акордеон тримають руки,
Летять навкруг мажорні звуки:
Зозуля в лісі закувала
І берестянка заспівала.
Вже хлопець дівчину стрічає,
Цілує, ніжно обнімає.
Зосталася їстивна́ тема,
Та й тут не буде в нас проблеми:
Поставим зуби керамічні -
Вони стояти будуть вічно.
Вишнева усмішка засяє
І знов кохання розцвітає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Де живуть багаті люди
Й роздивляючись повсюди,
Пробігав голодний крос
Безпритульний пес Барбос.
Ось відкрилися ворота,
З них промчалася тойота,
А із будки, де паркан,
Раптом виглянув Полкан.
"Будь здоровий, кум Полкан!
Як життя і як твій стан?
Щось гладкий ти став нівроку,
Ми ж не бачились півроку!"
"Я тепер вже не Полкан,
Зараз я шановний пан.
Оця будка - пост тут мій,
Ось нашийник золотий.
Це робота тут моя -
Охоронець в шефа я.
Коли джипом виїжджає,
Я його завжди вітаю!
Ти мене не діставай,
Іди звідси, не воняй!
Біжи краще на смітник,
Я від цього вже відвик!"
" Дуже боляче, Полкан,
Що таким отут ти став.
Та за кістку й миску каші
Продав волю й дружбу нашу!"
P.S. Краще вже голодувати,
Чим ланцюг на шиї мати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547280
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 29.12.2014
Біля вікон моїх
Розквітають півонії.
Хвилі запаху їх
Наче звуки симфонії.
Я вчуваюся в звуки -
Скрипка мліє в мінорі,
Протягну квітам руки -
Палко грає в мажорі.
Рано-вранці встаю -
Квіти вкриті росою.
Я "Привіт" їм кажу -
Вони поруч зі мною.
Білі-білі шари
На зеленому листі,
Наче диво-птахи
Оселились в обійсті.
Може, легка фата,
Що зняла наречена,
Тут на листя лягла,
Бо ж любов нескінченна.
Пишні квіті оці
Забираю в долоні.
Тріпотять на щоці,
Ніжно линуть до скроні.
Назавжди полонили
Білі квіти півонії
І дали мені сили
Буть з собою в гармонії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2014
С годами раньше были мы на "ТЫ"
И красоту тех лет не понимали:
Срывали жизни яркие цветы,
А остальное мы не замечали.
Теперь с годами мы уже на "Вы"
И ловим знаки их внимания.
Да, многие из них уже прошли,
Не зацепивши нашего сознанья.
Ах, годы - годы, Вы так много видели!
Все наши радости, тревоги - суета...
Простите, годы, если Вас обидели,
Ведь это были глупые лета.
Сейчас мы стали опытны, умны,
К годам у нас глубокое почтенье,
Ведь наши годы так мудры:
Они достойны уваженье!
Давай не будем думать о былом,
Забудем все свои сомнения,
А будем думать лишь о том,
Что годы есть, но нет старения!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546550
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.12.2014
В старому тінистому парку
Ми цілувались до світанку,
Тихенько липи шелестіли -
Вони любові теж хотіли.
Злітали з вуст слова любові,
Їх повторяли знову і знову.
І загадкова темна ніч
Мені схилялася до пліч.
Гойдали місяць ранні зорі,
Неначе човник в бурнім морі.
Чарівний запах матіоли
Заворожив усе навколо.
Далеко десь музики грали,
Нічні метелики у світлі танцювали.
Були одні ми в цілім світі,
У цьому парку, в цьому літі.
Все підкорилося любові -
Замкнулося чарівне коло.
А в нім зостались назавжди
Кохання наше, я і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2014
Гордовитая Ворона,
Як поважная персона,
На подвір'ї розмістилась -
На Курей усе дивилась:
"Оці Кури - що за птахи?
Це справжнісінькі невдахи -
Крила мають, пір'я мають,
Але зовсім не літають."
Швидко втрутилась Корова:
"В тебе, бачу я, Ворона,
Нема м'яса, ні яєць,
Тож лети ти звідси геть!
А ті Кури, що на дворі́́
У хазяїна в фаворі:
Півень пісеньку співає,
Курка яйця відкладає."
P.S. Головне ж бо, не літати -
Свою справу добре знати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546301
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 25.12.2014
До болота із далека
Прилетів красунь Лелека
По берегу походжав -
Щось поїсти тут шукав.
А в березі біля кладки
Причаїлися дві Жабки:
Молоді, іще зелені,
І життям вони не вчені:
"Ну й кумедная істота,
Аж сміятися охота -
Ноги довгі, шия тоже,
Ой, я вдержатись не можу!"
Так сміялись, реготали,
Що боятись перестали.
Зовсім вилізли з під кладки
Ті дурні зелені Жабки.
А Лелека цього ждав,
Він образи не прощав.
Та іще голодний був -
Жабок зразу проковтнув.
P.S. Якщо хтось на вас несхожий -
Насміхатися негоже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546296
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 25.12.2014
Недалеко від столиці
Є село таке - Музичі.
Я поїду в це село -
Ось мені як повезло!
Що ж було тут в давнину?
Мали дику цілину,
А щоб землю обробляти,
Людей треба понаймати.
Хто музики́ добре грає,
Ще й танцює і співає,
Усі хлопці й молодиці -
Буде вам село Музичі!
А хто хисту в тім немає:
Не танцює, не співає,
І їм гра не до душі,
Той поїде в Неграші...
Дуже гарне це село:
Навкруг лісом поросло,
У селі ставків рядок -
Там завжди є холодок.
Земля гарна тут, родюча,
Сади рясні та плодючі,
А ще квітами село,
Як намистом поросло.
Люди тут живуть всі різні
І багато хто приїжджі,
Бо всі знають, що Музичі -
Це село - найкраще в світі!
ВІП-персони й меценати,
Щоб село ушанувати,
Дім будують тут музичний,
Надсучасний та величний.
Музиканти, що є в світі,
Враз приїдуть у Музичі.
І музичная столиця
Буде зватись "Нью-Музичі".
Отакі вони Музичі,
Недалеко від столиці.
І мені ж так повезло,
Що попала в це село!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546057
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.12.2014
Собачка Марфуша -
Пушистые уши,
Смешная мордашка -
Ну что за милашка!
Малюсенький рост,
Зато веером хвост.
Коричневый носик -
Весёленький песик!
Откуда такая?
Порода такая?
И сколько ей лет?
А вот это - секрет!
Короткие ножки
Бегут по дорожке,
Любого догонит:
"Врага" она ловит!
Коричнева шубка
И острые зубки,
Глаза - шоколад:
Они с шерсткою влад!
Все птички и мыши
Боятся Марфуши:
Грозит им беда,
Когда лает она!
Надменный петух
Совсем взором потух:
Была у них драка -
Победила собака!
Боевой генерал,
Как её уведал,
Побелел он как стенка,
Задрожали коленки!
Машина Майбаха
Трясётся от страха -
Боится Марфушку:
Откусит заглушку!
Хозяина любит
И лаем розбудит.
Головку положит:
Погладит быть может!
Хозяин доволен,
Хозяин спокоен:
Охрана надёжна -
Расслабиться можно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546051
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 24.12.2014
Головним був лісі Вовк
І у шкірах знав він толк.
Вовк сім шкір із звірів драв
Та в маєтку все складав.
Звірі ж всі голодні, кволі
Та до того іще голі.
Якщо щось не так робили,
Йому шкірою платили.
Вовк в газеті прочитав,
Своїм радникам сказав:
"Благочинність нині в моді,
Щоб прославитись в народі."
Він всіх звірів позганяв
І з трибуни так сказав:
"Всіх вас, звірів, нагодую
Й одну шкіру подарую."
Шкіру всі на клапті рвали,
Місця голі прикривали:
"Ой, який хороший Вовк,
Хай він буде й другий строк!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545775
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 23.12.2014
Заєць дуже поспішав,
Бо наказ дружини мав:
Знайти їжу для малят -
Буряк, моркву чи салат.
Біля дуба зупинився
Та у гору задивився:
На верхівці, як на троні,
Розмістилася Ворона.
"Ти диви, якая птиця,
Наче справжняя цариця,
Що розсілась, не працюєш
Та літа свої марнуєш?"
"- Я не хочу працювати,
Буду я відпочивати.
Теж під дерево лягай,
Досхочу відпочивай!"
Тільки Заєць розмістився,
Як із лісу Вовк з'явився,
Клацнув гострими зубами -
Зайця вже ніде немає!
P.S. Як не вмієте літати,
То вам зась відпочивати:
Щоб нічого не робити -
Треба високо сидіти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545773
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 23.12.2014
Чорні брови, сірі очі
У мого Миколи,
А як щиро посміхнеться -
Серденько заб'ється.
У нього чудовий голос,
Гарно розмовляє,
А як пісню заспіває -
Серце завмирає.
Має він і силу й розум,
Любить працювати:
Віще серце - воно знало
Кого вибирати.
А як щось йому не так,
Чи нема настрою,
Він на мене таке бовкне -
Серце враз замовкне.
Отаке у нас життя:
То з медом то з перцем,
А Миколу все ж люблю,
Люблю усім серцем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2014
Метель засыпала в саду дорожки,
Мороз нарисовал узоры на окошке.
По крыше ветер с вьюгою гуляет,
Огонь в камине тихо догорает.
Нас в доме только двое - я и кошка,
Да тени по углам таинственны немножко.
Подброшу я в огонь ещё полено,
Прыжок - и ты уж на моих коленях!
Ты знаеш, кошка, так случилось,
Когда-то я в твой год родилась.
Так значит - мы с тобой родня
И линия судьбы у нас одна.
Вот почему от всех меня ты отличаешь
И за свою, конечно, принимаешь.
В тебе с собой я общее ищу,
Из рук не вырывайся - не пущу!
Ведь и меня за крылья держит жизнь моя,
А то взлетела я б неведомо куда,
На звёздах побывала и вернулась бы сюда,
Где ждет меня моя семья.
О, кошка рыжая, пушистое созданье!
У нас с тобой одно призванье:
Наш дом, а в нем всегда тепло,
Хоть вьюга злится и снега намело.
И очаг подброшу я ещё полено,
Прыжок - и ты уж на моих коленях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545521
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2014
Цей Бугай на ім'я Гоша
Мав характер нехороший:
Коли настрою не мав,
Всіх на роги піднімав.
То Хазяїн що придумав:
Кільце в ніс йому засунув.
Так, на випадок усякий,
Щоб себе підстрахувати.
Вже Бугай селом гуляє,
Стрічним всім розповідає:
Не простий він відтепер,
Він у байкери попер:
"А у мене пірсінг в носі,
Я ношу його і досі,
На стегні тату я маю,
Не тавро - я добре знаю.
Іще й кліпси є в вуха́х -
Ось такий в мене розма́х.
А на них моє ім'я
І яка в мене сім'я.
Байкер носить одяг з шкіри,
В мене шкіра в тій же мірі.
Мотоцикл собі дістану,
Справжнім байкером я стану.
Кину я сільські корови,
Бо прикид у мене кльовий.
В місто я переберуся,
На містянці оженюся."
P.S. Ну і дурень ти, Бугай,
Корів міських не чіпай.
Вони справу свою знають,
Бо надої гарні мають.
Ти не йми усьому віри,
Бо зостанешся без шкіри.
Позбав голову сміття,
Збережи своє життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544832
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 19.12.2014
Будував житло Ведмідь
До зими заздалегідь.
Усіх звірів він зібрав,
Ще й з других лісів найняв.
Звірі вправно працювали,
віп-барлога будували:
Розширяли вверх та вниз
На його любий каприз.
Ось готова вже барлога,
Наче царскії чертоги.
Тут зима якраз настала
І Ведмедя спати вклала.
Та заснути він невзмозі -
Наступили злі морози.
А барлога ж так велика,
Що її не обігріти.
Почав Ведмідь замерзати,
Став на поміч звірів звати:
"Ой зігрійте, любі звірі,
Вже тепла немає в тілі."
Та ніхто його не чув,
Бо страшенний вітер був.
Відморозив хвоста й ноги -
Тепер Ведмідь клишоногий.
P.S. Не робіть таку барлогу,
Що зігріти вас невзмозі.
Будувать у вас є право,
Що ж занадто - то нездраво!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544827
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 19.12.2014
В оцю святкову Новорічну ніч
З тобою вдвох ми віч-на-віч,
Налий у келихи вина -
Ми вип'ємо його до дна.
Давай згадаєм отой рік -
Ми теж встрічали Новий рік.
Вино нам друзі наливали,
Що будем разом - ми ще не знали.
Твоя рука акорди брала,
Дзвеніла і сміялася гітара.
На мене ніжно ти дивився,
Крутилась голова і світ крутився.
Романси про любов співали,
Чарівне танго танцювали,
Ти обнімав мене так сміло -
Зливались ми в єдине ціле.
Налий мені іще вина,
Хай не болить з похмілля голова.
Ти обніми мене уміло -
Зіллємось ми в єдине ціле!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2014
Тільки сонце спати вклалось,
Товариство все зібралось:
Вівці, Кури та Корови -
У хліві сьогодні збори!
На трибуну вліз Баран
Та налив води стакан,
Хвостом вдало потрусив,
До уваги запросив:
"Всі ви знаєте, тварини,
В світі йдуть великі зміни:
Криза скрізь, як павутина,
І в хліву така ж картина.
Тема зборів не банальна,
А їстивна, актуальна.
Як ми будем далі жити,
Що нам їсти, що нам пити?
Був цей рік у нас невдалий,
Ми кормів зібрали мало.
Зараз позики віддали,
Десь багато що й пропало."
Кінь ударив враз копитом:
"Що мені до всього світу!
Я овес весь забираю,
Я великий - право маю."
Заревіла тут Корова:
"Я сказати хочу слово:
Сіно, силос і солому
Забираю все до двору."
Враз піднявся пан Кабан:
"Тут вирішую я сам:
Усі овочі й зерно
Будуть в мене все одно."
На трибуні Баран дибки:
"Оця жадність у вас звідки?
Вівці всі - моя сім'я,
Головний у них - це я."
"Тому я" - сказав Баран-
"За овець піду в таран,
Але Вівці мої милі
Будуть завжди ситі й цілі."
Качки, Гуси й Кури тоже,
Закричали хто як може:
"Як же нам голодним жити?
Що нам їсти, що нам пити?"
Баран мовив лиш три слова:
" Вам дісталася полова."
Закрив двері у сараї
Та й поїхав на Гаваї.
Інші теж в "крутих" машинах
Враз роз'їхались по віллах.
А всі Гуси, Качки й Кури -
Будьте ви завжди здорові!
Бо вся сила у полові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544611
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 18.12.2014
Ой, зима, ой, зима,
Що ж зі мною зробила?
Ненароком прийшла,
Снігом голову вкрила.
Уклоняюсь до ніг
І весну я питаю:
"Коли сніг, коли сніг
На волоссі розтає?"
Усміхнулась весна
Білим цвітом на вишні:
"Ти така не одна,
Вже роки твої вийшли."
Вітер квіти зрива,
По дорозі розносить,
Мені в коси впліта:
Вітер, вітер, вже досить!
Та це ж роки мої
Отак мене шанують:
Мають фарби такі,
Що на косах малюють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2014
Взяв рибалка черв'ячка
Та й повісив на гачка,
Кинув вудку у ставок,
Сам усівся в холодок.
Як яскравий поплавок
Затанцює свій танок,
Вудку висмикне він враз -
Буде щука чи карась.
Та пішло усе не так,
Бо черв'як був не дурак:
Для рибалки - це потіха,
А йому нащо це лихо?
Коли риби припливли
І його в кільце взяли,
Зібрав сили черв'ячок
Й дуже смикнув поплавок.
О, танцює поплавок,
Ось для риби й казанок.
Та на вудці, де гачок -
Лиш розумний черв'ячок!
Чухав голову рибалка:
"Тут якась, мабуть, загадка".
Черв'ячка з гачка стягнув
І в траву його жбурнув.
P.S. Обминайте черв'ячки
Усі звабливі гачки:
У ставку вас з'їсти можуть,
А рибалки допоможуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544388
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.12.2014
А наш Півень-молодець
Загубив свій гребінець.
Де шукати - він не знає,
Всіх курей про це питає.
Жінка Курка все кричала
Сказать правду вимагала:
"Де подівся гребінець?
Ти ж без нього не боєць!
Що робити - я вже знаю,
Ти іди пиши заяву,
Де, коли, що ти робив,
Коли його загубив?"
" -В ресторані був з півнями!"
" - Ципки теж були там з вами?"
" - Так, була одна білявка!
Дуже гарна, наче мавка!
Ніжний стан і юне тіло,
Я ж не мав до цього діла.
Але, якось, ненароком,
В неї був уже під боком!
Тільки я заснув, нівроку,
Як хтось вдарив мене в око.
Тільки друге я відкрив,
Оцей "хтось" як налетів!
Каже, це - його дружина,
Вся пухнаста та невинна,
А, я, Півень-ловелас,
Зґвалтував її нараз.
Гребінець мій обірвав,
Ще й затріщин надавав.
Прошу взять мою заяву
Й завести на нього справу,
Щоб віддав мій гребінець,
Бо ж мені прийде кінець!"
В суді півні всі зібрались,
У тій справі розібрались,
Бо самі, як Півень цей,
Задивлялись на курей.
Вирок суду був такий:
Півник наш ще молодий,
Напідпитку був він трохи,
Тому збився він з дороги.
Дуже втомлений цим був,
От він з ципкою й заснув.
Винуватий отой, другий!
Ще й до того недолугий:
Півню око він підбив
Й гребінця його лишив.
Того, другого, піймали
І на суд його віддали,
А наш Півень-молодець:
В нього знову гребінець!
У білявки вже, до речі,
Інший Півень на прикметі::
В нього гарний гребінець
Й дуже товстий гаманець.
P.S. Ой, ви півні-молодці,
Не губіте гребінці:
Не ходите у шинок,
Не любіть чужих жінок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544158
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.12.2014
Приспів:
Ой, Поліно, не журися
І сльозу не капай.
Краще щиро посміхнися
Та до столу чапай!
На столі вже повна чаша:
Яйця, сало, з гречки каша,
Помідори, огірочки -
Прямо з погреба із бочки.
Приспів:
Ой, Поліно, не журися
І сльозу не капай.
Краще щиро посміхнися
Та до столу чапай!
Мо, горілочки наллють,
Може й випити дадуть,
Але випити - нам зась,
Ця горілка не про нас!
Приспів:
Ой, Поліно, не журися
І сльозу не капай.
Краще щиро посміхнися
Та до столу чапай!
Вже Микола взяв гітару,
Краще б взяв горілки чару,
Струни дзенькнули мажором -
Ми удвох співаєм хором!
Приспів:
Ой, Поліно, не журися
І сльозу не капай.
Краще щиро посміхнися
Та до столу чапай!
Танцювали, веселились,
Та щось швидко ми втомились:
Серце б'ється через край -
Мабуть хоче воно в рай!
Приспів:
Ой, Поліно, не журися
І сльозу не капай.
Краще щиро посміхнися
Та до столу чапай!
Вік права свої качає -
Тому й серце завмирає.
Що нам їсти, як гуляти -
Треба все його питати!
Приспів:
Ой, Поліно, не журися
І сльозу не капай.
Краще щиро посміхнися
Та до столу чапай!
Якщо ж серце рівно б'ється
І сльоза не ллється -
Можна їсти все підряд
Та співати разом в лад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544151
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 16.12.2014
Чом білий сніг? Чом білий сніг?
Проте зима лиш знала.
Чому на голову Вам ліг?
Бо вже зима настала.
Сніжинки падають пухкі,
Збираю їх в долоні.
А білий сніг - легкий, легкий
Лягає Вам на скроні.
Прийде весна, розтане сніг
І побіжить струмками,
А сніг на Вашій голові
Зостанеться з роками.
Цей білий сніг! Цей білий сніг!
Він не введе в оману.
А сніг на Вашій голові
Лиш додає Вам шани!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
Пора новогоднего бала настала.
Мелодия вальса со сцены звучала.
Случайно с тобою мы встретились взглядом -
Идешь через зал - и вот мы уже рядом...
Припев:
Случайная встреча, случайная встреча
Любовь нам двоим подарила.
Обнявши за плечи, обнявши за плечи
Нас в вальсе любви закружила.
На вальс, улыбнувшись, меня приглашаешь,
За талию нежно меня обнимаешь.
В объятьях твоих мне немного тревожно,
Но танец ведь это: обнять меня можно.
Припев:
Случайная встреча, случайная встреча
Любовь нам двоим подарила.
Обнявши за плечи, обнявши за плечи
Нас в вальсе любви закружила.
Мелодия вальса нас плавно качает,
Волною любви с головой накрывает.
Кружимся с тобой, а быть летаем:
Мы только вдвоём обо всём забываем.
Припев:
Случайная встреча, случайная встреча
Любовь нам двоим подарила.
Обнявши за плечи, обнявши за плечи
Нас в вальсе любви закружила.
Кружились весною мы в синие грозы
И летом горячим, где красные розы,
А желтыми листьями в осень кружились,
До белой зимы мы с тобой докружились.
Припев:
Случайная встреча, случайная встреча
Любовь нам двоим подарила.
Обнявши за плечи, обнявши за плечи
Нас в вальсе любви закружила.
Все кружаться годы, как белые птицы,
И кружаться с нами любимые лица.
Кружились, кружимся и будем кружиться
Пока не закончаться жизни страницы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543879
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 15.12.2014
Раскаты грома. Май. Гроза
Дождём пролилась.
Мне серые глаза
Сегодня снились.
Припев:
Серые глаза - в них столько страсти,
В них столько страсти - серые глаза.
Серые глаза - я в вашей власти,
Я в вашей власти - серые глаза.
Глядеть в твои глаза
Я не устала.
Счастливая слеза
Мне сладкой стала.
Припев:
Серые глаза - в них столько страсти,
В них столько страсти - серые глаза.
Серые глаза - я в вашей власти,
Я в вашей власти - серые глаза.
Прошла весна, прошла гроза,
Зима настала.
Я серые глаза
Любить не перестала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2014
Ранкові зорі впали на пероні
І засвітилися вогнями у вагоні.
Ми сіли з Вами візаві-
на мене все дивились Ви.
Приспів:
Чому розквітли в зимній час
Пухнасті квітки верболозу?
Сумний і ніжний погляд Ваш
Ніяк забути я не можу.
Когось я нагадала Вам, мабуть,
А, може, і не в цьому суть:
Квітучі гілки у вагоні,
Що так зігрілись у моїй долоні.
Приспів:
Чому розквітли в зимній час
Пухнасті квітки верболозу?
Сумний і ніжний погляд Ваш
Ніяк забути я не можу.
Зима наш поїзд доганяє,
Сніжинками на голови лягає,
Та не злякають нас морози:
Весну віщують квітки верболозу.
Приспів:
Чому розквітли в зимній час
Пухнасті квітки верболозу?
Сумний і ніжний погляд Ваш
Ніяк забути я не можу.
Настукують колеса пісню паровозу
Про те, які чарівні квітки верболозу,
А я пригадую все знов і знов
Ваш ніжний погляд, що мене знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543173
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.12.2014
Молода Блоха завзята,
Гонорова та пихата
Чи то взимку, чи весною
Стріла Песика старого.
Не питаючись, до речі,
Стрибонула аж на плечі.
Гарне місце зайняла,
Тоді діять почала:
"Це не Пес, а кінь-рисак,
Підганяю його так:
Я за бік "коня" кусаю,
Віжки вправно розправляю-
Вже я зараз не Блоха,
А наїзниця лиха!"
Та щось "кінь" перечепився,
Чогось швидко він втомився
І Блоху за ного клац!
Та на землю її - бац!
Ось тепер Блоха кульгає:
"Можна сісти?" - вже питає,
Бо хоч Песик Блохи має,
"Конем" бути не бажає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542982
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 11.12.2014
Ой, зима, зима,
Гору снігу намела.
Вийшли з лісу всі звірята
Покататись на санчатах.
Звідки санки у звірят?
Вони є в людських малят:
Треба йти просить в село,
А дороги ж замело.
"- Що похнюпили всі ніс?"
Так сказав їм рудий Лис.
"Є ідея геть проста:
Всі ми маємо хвоста."
Звірі дружно засміялись,
На хвостах усі катались.
Всі веселі та щасливі-
В гору ж санки не возили.
Лише Зайчик, бідолаха,
Стоїть один сіромаха.
Теж кататися бажає,
Та маленький хвостик має!
Знов підскочив рудий Лис,
Пропозицію приніс:
"В тебе, Заєць, малий ріст,
Я ж великий маю хвіст.
Хватить місця для обох,
Тож катаємось у двох!
P.S. Ось такі вони звірята:
Руді, сірі, полосаті.
Колір значення не має-
Дружба тут перемагає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542979
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.12.2014
Засніжена зима мене приворожила,
В снігу доріжку проложила,
Пухнасту скатертину простелила,
Вином солодким пригостила.
А діточки її, сніжинки, мене все цілували
За плечі обіймали, вії лоскотали.
Навкруг мене кружились ніжно
І враз я стала Фея сніжна.
На честь мою дзвонили срібні дзвони,
У вітах колихались сніжні Гноми,
Іскрились інеєм берези й верболози,
А на снігу розквітли дивні рози.
Зима мене у білу шубу загортала
Й на вухо тихо прошептала:
"-Ти маєш квіти ті зірвати,
До серця притулити й людям їх віддати.
Усі навкруг щасливі стануть,
Бо квітку чарівну у себе мають.
І люди пам'ятать цю зиму будуть,
Ніколи вже про неї не забудуть!"
Це дивний сон, чи так воно і Є?
Дивлюсь я вранці у вікно своє:
А там, на склі, квітують рози,
Жаль, що зірвати їх не зможу!
P.S. Я людям словом допоможу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542755
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2014
Поміж дерев блукає пізня осінь,
Докупи жовте листя зносить.
Ще й вітер їй допомагає -
Траву пожухлу підмітає.
Сумні дерева сонні, голі.
Вони своїй скорились долі:
Лягати спати їм пора,
Бо на порозі вже зима.
А ось калина, хоч без листя,
Причепурилася в намисто:
Червоні грона соковиті
Туманом вранішнім покриті.
Неначе сонечка частинки,
Вина ігристого краплинки,
Ліхтарики яскраві на кущі -
Не згасять їх ні сніг, а ні дощі!
В ці хмурі дні осінні, сірі,
Калина придає надії й віри,
Що осінь пройде а зима розтане,
Прогляне сонце і весна настане.
Дерева оживуть, розкриють листя,
Для суму та жури не буде місця,
Допомогла їм вистоять калина
В оці тяжкі, лихі години.
Уклінно попрошу: "Краса-калино!
Ти ж оберіг для неньки України,
Прохаю: відведи біду, з'єднай країну
В одну щасливую заможнюю родину!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542751
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2014
Вихвалялись горобці:
"А ми хлопці - молодці.
Живемо всі у даху
І не маємо страху."
Це почула кицька чорна,
Дуже жвава та моторна.
Враз пробралася на дах -
В горобців зчинився жах!
Підняли великий гамір,
Бо котячий знали намір.
Розлетілись хто куди,
Чуть не трапилось біди!
Р.S. Горобцям оце урок:
Беріть дзьоба на замок.
Не патякайте навкруги́,
Бо коти тут є усюди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535058
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.11.2014
Два метелики барвисті
Захотіли щось поїсти:
"Ой, квітник чудовий!
Я тут сісти вже готовий!"
Другий каже "Ні, негоже,
Отут сісти я теж можу.
Іншу квітку ти шукай,
Цю мені скоріш віддай!"
Вони довго сперечались,
То сварились, то штовхались.
А тут бджілка прилетіла
І на квітку зразу сіла.
Позбирала весь нектар -
Цей солодкий квіток дар.
Із собою все забрала:
"До побачення" сказала.
А метелики - голодні,
Помиритися вже згодні.
Та нектару там нема,
А попереду - зима!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535056
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.11.2014
Коза-мама дуже вдала,
Козенят все рахувала:
"Доня-син, доня-син, доня-син,
Доня...А де взявся ще один?"
Рахувала ще три рази,
І в комп'ютері два рази:
"Я такого ще не знала"-
Коза сльози витирала:
"Звідки восьмий, звідки син?
То він мій або чужий?"
Тут не втрималась Корова:
"Чого мекаєш ти знову?
Зажени Козла у стійло
Й козенят рахуй спокійно!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534866
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.11.2014
А наш Півень - молодець
Загубив десь гаманець,
Всюди він його шукає,
Де знайти - цього не знає.
Мишка бігла навпростець
Та й знайшла той гаманець.
Вона доброю була -
Його Півню віддала.
Півень наш нащо́ пихатий,
Запросив її до хати,
Смачно Мишку пригощав,
Подарунок обіцяв:
"Як піду я у комору,
Назбираю зерен гору,
Ще шмат сиру я дістану
Й захищати тебе стану."
Півень все ж додержав слова:
Захистив від Кицьки знову,
Правда сиру не дістав,
Але зерен назбирав.
Р.S. Той, хто робить добрі справи,
А не тре штани на лаві,
Знайде щирую подяку
Від птахів і звірів всяких.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534865
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.11.2014
Кицька сонечко впіймала,
Міцно лапками тримала,
Сподівалась, ніч настане -
Світить сонце перестане.
Кицька ще була маленька,
Мабуть, зовсім ще дурненька.
І того вона не знала:
Не те сонечко піймала.
Сонце світить нам у небі
І чіпать його не треба,
А це сонечко - тваринка,
Його хата - це стеблинка.
Кицька враз почервоніла,
Цю тваринку відпустила...
Наше ж сонце світить всім-
І великим і малим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534587
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.11.2014
У пісочку Котик грався
Та додому враз зібрався,
Бо уже був пізній ранок -
Вдома ждав його сніданок.
Жодну лапку не помив
І за стіл одразу сів.
Тільки кашу почав їсти,
Став Мікроб в тарілку лізти.
Із тарілки - прямо в ротик,
А із ротика - в животик.
Він там правно розмістився,
Думав "Гарно поселився!"
Закричав від болю Котик:
"Ой болить, болить животик!
Він болить у мене дуже,
Я вже зовсім занедужав."
Мама в ліжко його вклала,
Вчасно лікаря позвала.
Лікар вигнав геть Мікроба -
Відступила зла хвороба.
Тепер Котик лапки миє
І ніколи не хворіє.
А Мікроба тут немає -
Інших котиків шукає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534585
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.11.2014
Кілька днів ідуть дощі,
У воді трава й кущі.
Промочив дощ землю дуже,
Навкруги одні калюжі.
А найбільша - на дорозі,
Обійти ніхто не може:
По коліна в ній води,
А по справах треба йти.
Та дворовий пес Полкан
Десь човна собі узяв.
До калюжі враз пригнав.
Перевізником він став.
"Кури, Свині, Вівці, Кози-
Ви не стійте на дорозі,
Хочу вам допомогти -
На той берег відвезти.
Як завершити ви справи,
То покличте переправу,
На човні враз припливу,
Вас додому відвезу.
Р.s. Пес хороше серце мав,
Всім, чим міг, допомагав.
Не дивився він байдуже,
Що тварини у калюжі.
Р.Р.S. Приклад всі з нього беріть:
Коли треба - поможіть.
Бо для чого маєм жити?
Щоб завжди добро творити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534340
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.11.2014
Зустрів Котик Листоношу:
-Віднесіть листа, я прошу,
В цю осінню пізню пору
Не виходжу я із двору.
-Кому ж лист ти написав?
-Я його намалював:
Ось великий дім з трубою,
Малював ще й Пес зі мною.
Кому ніде буде жити,
Зможем тут їх поселити:
Дуже затишний цей дім,
Буде добре жити в нім.
Тож віддайте, я благаю,
Лист Святому Миколаю:
Він потреби тварин знає.
Завжди їм допомагає.
Цей сумлінний Листоноша
Серце мав дуже хороше:
Миколаю лист послав,
Котик "Дякую!" сказав.
Р.S. Поможіть усім бездомним
Своїм внеском, навіть скромним.
Хіба винні в тім тварини,
Що комусь не догодили?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534337
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.11.2014
У затишному гніздечку
Знесла Курочка яєчко.
Вкрай здивована була:
-Звідки я його взяла?
Довго яйце роздивляла,
Дзьобом його повертала:
-Ось дивіться на це диво,
Оце я його зробила!
Потім вийшла на подвір'я,
Розпушила собі пір'я,
Причепурилась, поїла,
Та кудкудахтать захотіла.
Цілий день все кудкудахта́ла,
Уже ніченька настала,
Знали всі, навіть овечки,
Що у Курки є яєчко.
Старша Курка їй сказала:
- Ти б кудкудахтать перестала,
Нести яйця це не мода,
Наша, куряча, природа.
Р.s. Як зробили добрі справи,
То не ждіть одразу слави,
Не кричіть про це усюди -
Хай оцінять теє Люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533659
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 31.10.2014
Пес отримав десь заказ-
Будувать метро нараз.
Гроші всі собі забрав
Та підрядника найняв.
А підрядник - рудий Кіт,
Бо знайомі ж стільки літ:
-Ти найми кротів побільше,
Щоб процес ішов скоріше.
Щоб робили усе вчасно,
Провірять їх буду власно.
Як тунелі прокладуть,
Їм зарплату віддадуть.
Кроти справу всю зробили,
Але їм не заплатили.
Пес пропав й Кота нема -
Мабуть змова в них була.
А тепер кроти страйкують,
У землі живуть й ночують.
Не поможе страйк, мабуть,
Все життя там проведуть.
Р.s. Кіт мишей уже не ловить:
"Мяу-мяв" крізь зуби мовить.
"Я тепер аристократ:
Маю гроші й маю бпат."
А у Пса пішпа кар'єра:
Дослужився аж до мера.
В модній будці він живе
І з вікна на всіх плює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533656
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 31.10.2014
Чоловік пита дружину,
Таку люблячу, невинну,
-Чому зачіску змінила,
На голівці хвіст зробила?
І навіщо тобі хвіст,
Та й який у цьому зміст?
-В лісі бачив ти лисицю,
Руду, хитру чарівницю?
Бо до цього в неї хист,
Тому має довгий хвіст:
По снігу сліди петляє,
Хвостом потім замітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533448
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 30.10.2014
Півню мовила Лисиця:
- Я насправді чарівниця-
Біля тебе я стою,
Зараз фокус покажу:
Тобі очі закриваю,
Всіх курей я забираю.
Коли ти відкриєш очі,
А це буде опівно́чі,
Тих курей вже буде більше,
Будуть ці і будуть інші.
Це почув наш пес Полкан,
Взяв Лисицю й за паркан:
-Хай вовків в лісу́ чарує,
Сім'ю Півня не руйнує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533447
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 30.10.2014
У ставку, коло села,
Жабка гарная жила.
Та співала все щоночі -
Її слухали охоче.
"Ква-ква-ква" та "ква=ква-ква" -
Отакі були слова.
Всі вони на рідній мові,
Та й мелодії чудові.
Їй кричали "Біс" та "Браво",
Та для неї цього мало:
Хоче в інший вона став-
Цей малий для неї став.
Там і зелень зеленіша
І комарики жирніші,
Хоч сказати вже, до слова,
Там була і інша мова:
Вже забута рідна мова,
На другій співать готова.
"Біс" та "Браво" теж кричали,
Потім зовсім перестали.
Своїх жаб у них хватає,
То ж додому їхать має:
Але в нас вже жаби інші
І пісні у них не гірші.
Р.s. Тож цінуйте рідний став:
Він життя усім вам дав.
І мінять його негоже -
Знадобитися він може.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533233
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 29.10.2014
В Зайця виникла ідея -
Обзавестися сім'єю,
Щоб з квартирою дружина
та ще й імпортна машина.
Пострибав для цього в ліс,
а на зустріч хитрий Лис:
"Чого в лісі тут блукаєш?
Кого, Заєць, тут шукаєш?"
"Маю гарну я ідею -
Обзавестися сім'єю,
Щоб з квартирою дружина
та ще й імпортна машина."
"Бачиш, он біжить Лисиця,
Дуже спритна молодиця:
Є квартира, є авто
Ще й розкішнеє манто!"
Заєць хвостик свій розпушив,
До Лисиці зразу рушив.
Вона його як схватила -
Кусок зразу відкусила...
Ледве вирвався із пащі,
Заховався десь у хащі:
"Тепер я уже каліка,
Не одружуюсь довіку."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533230
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 29.10.2014
Заганя Чабан в кошару
Всю овечую отару.
Вівці всі зайшли охоче,
А Баран іти не хоче -
На ворота втупив очі.
Чабан його підганяє -
Баран пози не міняє.
Він з воріт очей не зводить,
Потім бекає та мовить:
"Я ворота ті не знаю,
Тому й думку свою маю.
В ці ворота не зайду,
Я піду свої знайду."
"Ну і дурень ти, Баран"
Так йому сказав Чабан.
"Ці ворота наші, рідні,
Пофарбовані опівдні.
Ще не так давно вони
Помаранчеві були.
Відбулися певні зміни.
Ось ворота й біло-сині.
Чом не йдеш, Баран, до двору?
Що тобі до того всього.
Хай як хочуть, так фарбують,
Тільки двір наш не руйнують."
2011 рік..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532975
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 28.10.2014