Anhy Dride

Сторінки (1/2):  « 1»

А завтра — почалась війна

А  завтра  —  почалась  війна.
І  лютий  холод.  По  діброві
Вітрище  листя  поганя.
Дерева  голі,  ніби  хворі
Стоять  в  журбі.  Війна  іде.
В  могилах  молоді  солдати
Сплять  вічним  сном,
А  на  хрестах  
Нема  імен  —  
Є  тільки  дати.

А  завтра  —  почалась  війна.
Вкраїні-матері  тужити.
Земля  росою  омива
Тіла,  що  мали  б  іще  жити.

А  завтра  —  почалась  війна.
В  сирім  підвалі.  На  підлозі.
Домівка  стала,  мов  тюрма.
Немає  виходу  —  в  облозі.
Крики  дітей.  В  пітьмі  мигають  очі.
Комок  у  горлі,  зжата  в  дюйм  душа.  
Стражданням  сповнені  голодні  дні  і  ночі.
Одна  надія  —  поміч  щоб  прийшла.

А  завтра  —  почалась  війна.
Хвилини  йдуть  за  рік  в  полоні.
Муки,  прийняті  від  ката,—
І  випав  сніг  на  чорні  скроні.
Безвість  майбутнього.
Чи  стрінеш  ще  схід  сонця
Вирішують  ворожі  і  чужі.
Небо  розстріляне.
Повітря  —  стронцій,
Коли  вбивають  на  очах  товаришів.

А  завтра  —  почалась  війна.
Неоголошена.  Нечесна.  Братовбивча.
Війна.  Вона  нікого  не  мина.
Суспільна  паніка.  Глибокий  відчай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014


А завтра — почалась війна

А  завтра  —  почалась  війна.
І  лютий  холод.  По  діброві
Вітрище  листя  поганя.
Дерева  голі,  ніби  хворі
Стоять  в  журбі.  Війна  іде.
В  могилах  молоді  солдати
Сплять  вічним  сном,
А  на  хрестах  
Нема  імен  —  
Є  тільки  дати.

А  завтра  —  почалась  війна.
Вкраїні-матері  тужити.
Земля  росою  омива
Тіла,  що  мали  б  іще  жити.

А  завтра  —  почалась  війна.
В  сирім  підвалі.  На  підлозі.
Домівка  стала,  мов  тюрма.
Немає  виходу  —  в  облозі.
Крики  дітей.  В  пітьмі  мигають  очі.
Комок  у  горлі,  зжата  в  дюйм  душа.  
Стражданням  сповнені  голодні  дні  і  ночі.
Одна  надія  —  поміч  щоб  прийшла.

А  завтра  —  почалась  війна.
Хвилини  йдуть  за  рік  в  полоні.
Муки,  прийняті  від  ката,—
І  випав  сніг  на  чорні  скроні.
Безвість  майбутнього.
Чи  стрінеш  ще  схід  сонця
Вирішують  ворожі  і  чужі.
Небо  розстріляне.
Повітря  —  стронцій,
Коли  вбивають  на  очах  товаришів.

А  завтра  —  почалась  війна.
Неоголошена.  Нечесна.  Братовбивча.
Війна.  Вона  нікого  не  мина.
Суспільна  паніка.  Глибокий  відчай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014