Камес

Сторінки (1/16):  « 1»

Не просто тінь вони лишили на дорозі

Не  просто  тінь  вони  лишили  на  дорозі,
Світло  їх  душ  відчули  міліони.
Танцюючи  у  парках  й  на  перонах,
Вони  збирали  цілі  стадіони.

В  них  за  вікном  завжди  цвіли  сади,
Хай  навіть  зимно  і  морози  люті.
Теплом  їх  душі  назавжди  спокуті,
Блакитні  очі  дивні  й  не  забуті.

Тендітно  й  ніжно  бавились  вуста,
Плекали  клітки  тіла  міліметри.
Злітали  й  падали  коли  в  руці  рука,
Кохались  палко  навіть  в  єкспоцентрах.

На  світі  більш  нема  таких  як  він,
Ніхто  не  знайде  цю  тендітну  квітку.
Вона  наївна  мила  і  смішна,
Любила  бавитись  і  брати  його  щітку.

І  навіть  після  тисячі  ночей,
І  після  сотні  тисячей  освідчень.
Не  згасне  вогник  їхніх  почуттів,
Додасть  ще  рік  наступний  кожен  січень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2016


Тиша

Тиша  посерд  ночі,  янголи  на  плечі,
Якби  тіки  хтось  дізнався,  
Як  мені  необхідно  це  все.  
Вирватись  з  міста  дияволів,
 вислизнути  як  риба
І  стати  не  просто  тінню,  
А  сенсом  для  когось  жити.
Бути  відвертою  й  тихою,  
Віднайти  свій  душевний  спокій,
Знати,  що    там  за  спиною  
Знаходяться  мої  боги.
Не  стрибати  з  дахів  і  вікон,  
Не  ховатись  від  буднів  під  ковдрами,
Лиш  навчи  мене,  боже,  любити  
Лиш  навчи  мене,  боже,  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2016


Танок думок

Я  станцюю  тобі  на  столі,
І  залишу  порожні  пляшки.
Ні,  ні  слова  лише  диви,
Я  в  халаті  й  нічній  рубашці.
Це  не  просто  танок  думок,
Я  гадатиму  на  ромашці.
Залишився  останній  ковток,
Я  танцюю  в  нічній  рубашці.
Я  ковтатиму  мрії  свої,
І  вбиватиму  всі  надії.
Чи  подобається  цей  біль?
Так.  Безмежно  сьогодні  радію.
Допиваю  ранкову  мігрень,
І  приємно  кружляє  довкола.
Тиха  ніч  мене  обійми,
Я  в  рубашці  ходжу  по  колу.
Чуєш  знову  у  грудях  шумить?
І  чи  легко  було  чи  тяжко,
Видихаю  й  вдихаю  біль.
І  танцюю  в  нічній  рубашці.  
Залишились  у  цій  рутині,
знов  мої  відморожені  пальці.
Ми  прокинемось.  Разом,  чи  ні.
Зараз  танець  в  нічній  рубашці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016


Світанок

Дівчино,  я  знайшов  у  вас  рідну  душу,
Відчуваю  смуток  в  очах  і  тиху  печаль.
Не  кажіть  нічого,  я  сам  все  зробити  мушу,
Дотанцюємо  вальс  і  я  запрошу  вас  на  чай.

До  світанку  буду  пестити  ваші  вуста,
Одномоментні  ковтки  холодного  та  міцного
Малюватимуть  ранок  на  ваших  нерівних  стежках,
І  промінчики  сонця  обійматимуть  тіло  й  губи.

Відтепер  ви  мій  талісман  на  життя  й  віки,
Я  триматиму  вашу  руку  міцно  й  довго.
Ви  заплющте  очі  і  просто  довіртесь  мені,
Відтепер  у  нас  з  вами  спільна  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016


Вініл

У  тебе  мораль  роздавлена
І  в  голосі  порожнеча
Місцеві  думають  хворий
А  це  просто  напросто  втеча

І  правда  твоя  розплавлена
Останною  краплею  віри
Моєї.  У  твоє  слово
Кричав  ти  люблю  щосили

Я  слухала  вірила  плакала
Ковтала  свої  сльози
Мовчала  й  кричала  налякана
А  за  вікном  били  грози

Так  били  ніби  востаннє
Неначе  їх  більше  не  буде
зрізали  квітку  кохання.
лежать  Пелюстки  її.  всюди.

Немає  більше  освідчень,
Ночей  із  твоїми  обіймами
Вокзалів,  та  звинувачень
Цілунків  між  залізничними.

Із  нами  також  це  сталося
Навпіл  розбило  стежку
Прибираючи  хлам  у  кімнаті
Ти  згадаєш  про  наші  рештки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2016


Спалити усі міста

Їй  просто  хотілося  спалити  усі  міста,
Із  вокзалами  стадіонами  та  будинками.
Навіть  галявину,  біля  якої  вона  зросла,
Кафе,  розташовані  між  високоповерхівками.

Їй  просто  хотілося  спалити  усі  слова,
Бездоганні  безглузді  нестримані  безмежні  лінії.
Усі  ті,  що  казали  його  та  її  вуста,
Усі  ті,  що  казали  люди  в  чужих  будинках.

Їй  просто  хотілося  спалити  усі  почуття,
Що  лишились  на  кожній  вулиці  і  дорозі  міста.
Біля  кожного  темно-сірого  ліхтаря,
Біля  людного  та  великого  перехрестя.  

Їй  просто  хотілося  спалити  усі  життя,
Які  були  свідками  вчорашнього  одкровення.  
Попри  все,  віднайти  ту  руку,  яка  б  тримала  її  міста
Від  щоденнмх  спалахів.  І  давала  життю  натхнення.  









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2016


Ти не зможеш від мене піти

Ти  не  зможеш  від  мене  піти
Хоч  біжи  не  біжи  кохано
Все  одно  не  спалиш  мости
Нехай  навіть  зла  і  п'яна

Не  захочеш  спати  сама
Після  ночі  з  віскі  і  колою
Коли  твої  червоні  вуста
Ніхто  зранку  не  цілуватиме

Не  забудеш  наші  міста
Не  зітреш  усі  фото  з  пам'яті
Не  довіриш  нікому  тайн
А  я  просто  тебе  чекатиму

Не  кричи,  всеодно  прийдеш
Я  все  знаю  краще  за  тебе
Це  міцніше  морських  вузлів
Люба,  не  починай,  не  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2016


Я не знаю навіщо ти носиш той камінь

Я  не  знаю  навіщо  ти    носиш  той  камінь,
І  чому  неможливо  забути  усі  сліди?
Ті  сліди,  що  ведуть  від  мене  до  твоєї  кімнати,
Іще  досі  болить  і  котиться  по  щоці.

І  у  снах  з'являються  ті  ж  картини,
Що  танцюють  на  скронях  з  різних  боків.
Всі  міста  і  країни,  що  чекали  віднови,
Завтра  знову  вибухнуть  серед  ночі.

Потонути?  Чи  по  зустрічній  смузі,
Полетіти,  мов  птах  до  сузір'я  віків?
Де  здіймається  дзвін,  де  чекають  друзі,
І  Діоніс  дарує  до  сонця  в  бокалі  ключі.

Давай  розпочнемо  спочатку  всі  строфи,
Давай  збережемо  всі  миті  і  дні.
Та  вода  вже  втекла  і  не  змила  фарби  життя  старого
Усе  ще  болить?  Зачекай,  не  лети  від  мене  в  блакить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016


На обрії

Синдроми  стихлого  смутку
Б'ють  по  душі  у  безодні
Голі  мінливі  люди
Шукають  собі  притулку

Кожен  на  поверх  вище
Стискають  чиїсь  руки
Ще  один  подих  і  ближче
Стою  наодинці.  Чутно.

Як  стогнуть  мої  дияволи
Переповнені  їхні  вежі
Шукаючи  чистих  янголів
Порушують  власні  межі

Вже  час  торкнутися  долі
Час  кайдани  розірвати  
Альвеоли  брудом  заповнені
Напевно  не  варто  блукати

Не  варто  блукати  на  обрії
На  обрії  мікросвіту
І  твої  чутливі  нерви
Знову    вип'ють  отруту

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2016


Триста кроків

Так,  я  твереза,  я  божеволію,
Триста  кроків  до  небосхилу.
Тримайся  за  волю,  за  свою  волю,
 А  я  піду,  бо  нема  вже  сили.

Триста  разів  ми  себе  повторюєм,
Триста  разів  я  благала  небо.
Я  не  витримую  його  нападів,
Я  не  витримую  тай  не  треба.

Не  треба  блукати  навколо  місяця,
Зорі  самі  все  тобі  розкажуть.
Хіба  що  лишитися  я  не  можу,
Мабуть  ми  бачимося  востаннє.  

Востаннє  цілую  твоє  обличчя,
Востаннє  пасма  волос  чіпляю.
Ти  можеш  сьогодні  мене  знищити,
І  завтра  зранку  не  обійняти.  

Роби  що  схочеться  і  що  чується,
Можеш  додати  іще  перцю.
Вбиті  очі  не  посміхаються,
Крокую  вниз.  Залишаю  серце.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2015


Треба витримати

Треба  витримати  і  вистояти,
В  чорну  ніч  запустити  світло.  
Ліхтарів  понад  тисячу  в  місті  ввімкнено,  
Понад  тисячу  вулиць-доріг  проїхати.
Червона  спека,  чи  мертвий  холод?
Трамвайними  коліями  обійдете.
В  безодні  ангелом  стань  хранителем,  
За  ґратами  ролі  ніхто  не  змінює.  
Не  чемним  будь  і  не  узурпатором,
Владу  діли    на  своїх  не  більше.  
Їй  треба  сьогодні  добряче  виспатись,  
А  на  ранок  з-під  ковдри  твоєї  вирватись.
Завтра  палатиме  свічка  в  темряві,  
І  сукня  палатиме  ярими  іскрами.  
Тікай  щосили,  лети  на  крилах,  
Куди  б  ти  не  йшов  ти  прийдеш  до  неї.
 Ілюзія  світла  й  самообману,  
Її  волосся  й  чарівна  талія,  
Навіщо  канатні  дурні  перетягування,
Якщо  для  тебе  вона  остання?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015


Її дива

Її  тиша  здіймає  гамір  в  моєму  лісі,
Нам  немало  спекотного  сонця,  замало  тепла.  
Цей  фотон  зігріває  мене  сильніше,
ніж  чужа  сповнена  жару  рука.  

Я  торкався  її  полюсів  і  плюсів,  
І  Беріг  від  всесильних  злиденних  рук.  
Вона  промінь  світла  шалений  всесвіт,
Та  невже  її  сльози  останній  звук?

Її  рухи  в  моєму  житті  і  її  дива,  
Її  очі  в  яких  цунамі,  в  яких  любов
Я  ці  очі  собі  у  пам'ять  архівував.
І  відтворюю  раз  за  разом  і  знов  і  знов.

Стрімко  якір  забрався  на  дно  у  душу,
Скільки  раз  намагався  кричати:  "постій,  не  йди!"
Я  не  знаю,  що  для  неї  зробити  мушу,
Але  лишаюся  тут  остаточно  і  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015


прохолодно

Як  в  атмосфері  так  і  між  нами
Сьогодні  таки  було  прохолодно
знаєш,  ніби  наздоганяю
а  життя  все  одно  від  мене  тікає

Хочу  насититися  світанком
теплим  променем  сонця  й  вітром
Хвилею  ніжного  поцілунку,  але
Щось  завжди  затуляє  світло

на  сніданок,  обід  і  навіть  вечерю
Зїдаю  шматочки  самої  себе
Вночі  повітря  стає  замало
Торкаюся  подихом  всіх  своїх  ребер

Купа  дрібних  неприємних  "знову"
Черкає  душу,  підриває  спокій
Лишайся  поруч,  мовчки.  я  прошу.
якщо  не  можеш,  то    кидай  ношу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2015


Одно дыхание

Один  поток,  да  одно  дыханье,
Чувство  ритма  не  притупляется.
Ты  покоряешь  мое  сознание,
Ладонь  к  щеке.  Мы  в  одно  сливаемся.
Я  черным  вороном  в  твои  руки,
Сумеешь  сберечь  -  прижимай  крепче.
Сыта  фрустрацией  сыта  досыта,
Это  Сансара.  Она  все  режче.
Но  жизнь  ломает  людей  без  шума,
Слишком  резко  и  прямо  в  сердце.
Вместе  ангел  и  демон  лезут,
Нету  последствия.  Бег  на  месте.
Время  течет,  убивает,  лечит,
Появятся  новые  антиподы.
И  если  тебе  от  этого  легче,
То  захлебнись  ты  своей  свободой.
Дыши  равномерно,  люби,  что  движется,
Без  остановки  и  без  остатку.
Пока    Дионис  в  меня  вселяется,
Я  не  с  тобою.  Ром.  Сладко.
Одна  десятая  до  победы,
Я  тоже  попала  в  твою  клетку.
Других  не  осудишь.  мечта?  следуй.
Ты  Зевс  на  Олимпе.  Игра  в  рулетку
Один  поток  да  одно  дыханье,
Роза  ветров  обнимает  плечи.
Очная  ставка.  Звезды  касание,  
Навстречу  свету.  Безлюдный  вечер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564277
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.03.2015


9 днів

Злива.Чернігів   .Холодний  ранок.
Електропоїзд  «Неданчічі-Київ».  
Девятий  вагон.  Мак.  Сніданок.  
«Буря»  Шекспіра.Тиждень.  Тургенев.     

Вокзал.  «Заебісь»від  бомжа  лунає.
 Вино.  Екомаркет.  Поштова  площа.  
Дніпра  берег.  Стає  тепліше
 Міст.  Поцілунок.  Я  тебе  хочу.

 Фонтан  «Рошен».  Західна  залізниця.
Поломка  на  колії.  Вам  до  Жмеринки.
Довідкове  бюро.  Якісь  несінітниці…  
Чай.  Обійми.  Безглузді  видумки

 Паштет.  П’ята  година  ранку.  
Оплески.  109й  приїхав.  
Натерли  кроси.  Бажання  спати.
 В  шкарпетках  до  колії.  Ти  знову  дихав.  

Львів.  Гуртожиток.  6й  поверх.  
Секс.  Без  роздумів.  Потім  сніданок.  
Душ.  Ощадкаса.  «Страсті».  Замок.
 Ва-банк,  чи  ні?  Пастинор  на  ранок.  

Книгарня  «Е».Михайло  Жаржайло.
 День  незалежності.  Львів-Арена.
 Океан  Ельзи.Стіна.Джульета.
 Все  буде  добре.  Друг.  Вище  неба.

 Ніч  одкровення.  Вірші.  Спогади.
 Кохаю.  Без  тями  тебе  кохаю.
 Вінниця.  Київ.  Звідки  ці  сльози?
 Тебе  не  покину.  Я  обіцяю.  

Ляпіс.  Концерт.Квиток  загубила.
 Ти  на  вокзалі.  Я  у  подруги.  
Ніхто  не  дихає  мені  на  вухо.  
Зранку  побачимось.  Третя  колія.  

Київ-Одеса.  9й  потяг.
 Етаж  9й.  36  квартира.  
Нарешті  душ.  Я  знімаю  одяг.  
Забагато  девяток.  Долі  сатира?     

Жадан.  Андрухович.  Нова  антологія.  
Море.  Нерви.  Наслідки  пастинору.
Паранойя.  Улюблена  паранойя.
Посміхнись.  Заспокойся.  Я  поруч  з  тобою.  

Лонжерон.  Виноград.Давай  про  майбутнє.
Коля  і  Оля.  Однушка  у  Львові.
 Лабрадор.  Черепаха.  Мандри  по  світу.
Вірю.  Бажання  не  помилкові.  

9  днів  разом.  Нам  було  кайфово.
Здоров’я?  Нічого  страшного  не  сталось.
Запам’ятай  ,ми  з  тобою  надовго.
 Ти  краще,  що  зі  мною  траплялось.   

А  Пастинор.  Неймовірна  гидота.
Впевнена.  Краще  так,  ніж  нічого.  
Знаєш,  все  одно  що  там  буде.  
Дякую  тобі  за  те,  що  було   

 Київ.Лавра.  Обійми.  Дзвони.  
Символи.  Досить  багато  збігів.
 Ні.   Не  залишу  тебе.  Ніколи.  
Електропоїзд.  Привіт,  Чернігів.  .  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014


Ти мій невгамовний вечір

Ти  мій  невгамовний  вечір
Серцебиття  частішає
В  кімнаті  розкидані  речі
І  поштовх  вимірює  тишу

Ти  мій  душевний  спокій
Вгамуй  мою  паранойю
Спектр  думок  широкий
Лиши  мене  поруч  з  собою

Ти  мій  божевільний  ранок
Вплетений  стрічкою  в  косу
Сьогодні  я  на  сніданок
Скоштуй  рудоволосу

Ти  мій  шалений  погляд
Шукані  в  натовпі  риси
Мені  би  з  тобою.  Поряд.
ми  не  загостремо  списи.

Останній  ковток  чаю,
Навколо  тиша.  Байдуже.  
Хвилина  без  тебе  вічність.
Я  хочу  до  тебе.  Дуже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014