Олеся Руда

Сторінки (1/26):  « 1»

Його любові вистачить на двох

Не  знаю  я,  чим  заслужила  це.
Не  знаю,  як  відплачувати  буду,
Але  його  засмучене  лице  -
Моє  спасіння  і  моя  спокута.

Мої  жалі,  як  завжди,  не  за  ним...
Він  добре  знає,  що  ночами  плачу.
Та  він  скоріш  прикинеться  дурним,
Аніж  комусь  віддасть  свою  удачу.

Здається,  то  його  одвічний  борг  -
Дивитись  у  мою  байдужу  спину.
Його  кохання  вистачить  на  двох,
А  я  за  це  йому  народжу  сина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2015


Твій літак

Дзвеніло  літо.  Вчора  ще  дзвеніло.  
Здавалось,  вічно  буде  лише  так.
Та  осінь  враз  подарувала  крила.
Ти  взяв  квиток  на  ранішній  літак...

І  полетів.  А  я  дивилась  в  небо.
Я  так  чекала,  що  зійдеш  із  трапу.  
Чи  це  в  ту  мить  тобі  було  не  треба.
Чи  ти  в  полон  семи  вітрів  потрапив.

І  я  стою  одна  на  злітній  смузі.
Така  самотність,  аж  ні  кроку  з  місця.
Шмагає  вітер,  мабуть,  по  заслузі  
Моє  волосся,  як  опале  листя.

Дзвеніло  літо.  А  тепер  у  вухах
Дзвенить  від  шуму  втрачених  надій.
Яка  ж  то  мука,  неймовірна  мука
В  аеропортах  мерзнути  одній…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2015


Давня колискова Житомиру

Затихло  місто,  вкутане  туманом.  
Блукає  вечір,  наче  сірий  кіт.  
Вже  скоро  день,  неначе  тінь,  розтане.  
І  підуть  зорі  танцями  врозкіт.

Замовкне  вечір,  наче  від  омани.  
Сновида-місяць  підморгне  мені.  
І  перша  зірка  з"явиться  -  й  не  стане  
Хмаринок  білих  в  синій  глибині.

Затихне  місто,  згасне  від  утоми.  
Замовкне  вечір,  ляже  відпочить.  
Засне  нарешті  стомлений  Житомир,  
Бо  знову  вранці  треба  гомоніть.


Пр.  І  вкутає  вечір  Житомиру  плечі  
Туманом  осіннім,  неначе  крилом.  
«Спокійної  ночі!»-  сказати  я  хочу,  
Щоб  ти,  моє  місто,  щасливим  було!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015


Я тебя… всерьёз

Локти  до  крови.  Кругом  голова.  
Завтра  будет  день  и  пойдёт  молва.  
Завтра,  а  сейчас  рвать  одежду  в  хлам.  
Криком  разделить  мир  напополам.  
Губы  искусать,  выпить  все  до  дна.  
Жажду  утолить  сможем  мы  сполна.  
Не  нужны  слова,  мы  единый  вздох.  
Я  у  твоих  ног,  ты  у  моих  ног.  
Слишком  горячо,  слишком  равный  бой.  
Перешли  черту  мы  давно  с  тобой.  
Кошкой  по  спине,  так,  чтобы  до  слез.  
Я  с  тобой  сейчас.  Я  тебя  всерьёз.  
Плен  горящих  глаз,  плен  волос  твоих.  
Этот  узкий  мост  делим  на  двоих.  
Ходим  по  краю.  Игры,  кто  сильней.  
Я  уже  сдаюсь.  На  отмашку  бей.  
Или  это  ад,  или  это  страсть.  
Слишком  близко  ты.  Я  хочу  упасть.  
Ком  застыл  в  груди.  Пульс  стучит  в  висках.  
Сердце  там  моё,  где  твоя  рука.  
Вспышки  и  туман.  Кругом  голова.  
Это  не  забыть,  ночь  была  права.  
К  полу  по  стене.  Руки  не  пускай.  
Я  тебя  люблю.  Помни  это.  Знай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575950
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.04.2015


Не для тебе

Дивися!  Стука  у  вікна  вечір.
Стою  мовчу.  І  бачу  крізь  тебе  стіну.
Ти  -  ніби  тінь.  Та  ще  й  не  моя,  до  речі.
Тремтять  думки  і  трохи  тремтять  коліна.

Тобі  пора.  Побачимось,  може,  потім.
Візьми  таксі.  Було  забагато  всього.
Ні,  не  набирай.  Я  буду  уся  в  роботі.
Тобі  пора.  Уже  на  душі  тривога.

Звільни  повітря.  Дихати  трохи  важко.
Таксі  чекає.  Будеш  платити  зверху.
Яка  вже  є.  Не  вашого  неба  пташка.
Навчило  життя  любити  лише  цукерки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2015


Хто ми без страждання?

Тоді,  коли  вже  більше  не  болить
І  не  щемить.  І  навіть  вже  не  колеться,
Душа  стихає.  Замовка  на  мить
І  йде  блукати  по  своіх  околицях.

Чогось  шукає,  вештається  десь.
Чи  то  у  муці,  ну  а,  може,  й  в  шоці.
Жаданий  спокій  висмокче  увесь.
І  зрозуміє  -  треба  знов  емоцій.

Знайде  печалі  -  й  знову  за  своє.
І,  мов  новенька,  заспіває  зрання.
Такі  вже  ми,  парнасе,  мабуть,  є.
Який  там  спокій!  Хто  ми  без  страждання?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2015


Намалюй мені світ

Покажи  мені  світ,  де  немає  реваншів  у  зла.
Намалюй  мені  день,  у  якому  не  буде  печалі.
Я  у  світі  такому  ще  навіть  у  снах  не  була.
І  зневірююсь  в  ньому,  й  не  хочу  шукати  надалі.

У  знеструмлених  душах  задушена  пісня  мовчить.
Там,  де  очі  -  дві  пустки.  А  мались  би  буть  океани.
Заговорюй  мене,  не  спиняйся,  прошу,  ні  на  мить,
Бо  вже  мріі  моі,  наче  марева  в  присмерку,  тануть.

Закарбуй  у  думках,  мов  молитву  мені  закарбуй,
Віру  в  краще  й  зневіру  жагучу  в  цинічне.
Щоб  в  печалях,  жалях  і  у  дзвоні  тривожному  збруй
Моя  віра  була  непохитна.  Міцна.  І  одвічна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015


А ти пішла від мене поночі

А  ти  пішла  від  мене  поночі.
Така  печальна  і  спустошена,
В  своіх  думках  незнаних  тонучи,
Немов  трава  прив'яла,  скошена.

А  ти  така,  здавалось,  крихітна,
Що  ледь  торкни  -  і  вщент  зламаєшся.
А  так  пішла...  Дверима  рипнула.
І  не  чекай.  Не  дочекаєшся.

А  ти  була  для  мене  казкою.
А  я  тобою  просто  бавився.
Для  мене  стала  ти  поразкою.
А  я  -  іще  одним  «не  склалося»...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015


Сни

В  пустелі  снів  я  тану  у  пісках.
І  млосно  так  в  душі  моій  лоскочеться
Спізнілий  і  невистояний  страх.
І  ніч  бубнить,  немов  стара  пророчиця.

Пливу  в  човнах  в  незриму  далину.
Несе  вода  кудись  мене  просторами.
У  снах  своіх  я  тану  і  тону.
Топчу  стежки  степами  неозорими.

Завмерлий  час  в  світанні,  мов  туман.
Малює  пензлем  вправно  підсвідомость.
Ілюзій  світ,  п'янкий  самообман.
Й  моі  думки  украдені  натомість...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015


Сотни дней

Сотни  дней  не  думаю  о  нем.
Сотни  раз  забыла  навсегда.
Лишь  однажды  сделав  хоть  конем,
Резко  оборвала  провода.  

Легче  сразу:  раз  -  и  все  дела.
Кто,  кому,  когда...  Зачем  ответ?
Я  ему,  что  было,  отдала.
И,  забыв,  спустила  в  реку  лет.

Сотни  глаз,  в  которых  нет  любви.
Сотни  снов,  в  которых  нет  тепла.
Из  меня  веревки  ловко  вил,
Тот,  кого  вчера  я  предала....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565727
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2015


Мечта

Если  мечтам  суждено  сбываться  -  
Сбудется  и  моя.
Если  за  нею  придется  гнаться  -
Крылья  раскрою  я.

Если  сломают  -  стану  рекою
И  понесусь  вперед.
Землю  туманом  наночь  укрою
Пусть  до  утра  уснет.

Буду  бежать  я  всю  жизнь  безпрестанно.  
Истина  ведь  проста:
Я  никогда  ни  за  что  не  устану,
Только  б  жила  мечта!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554567
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.01.2015


что ещё надо?

Слышать  твой  голос  и  знать,  что  ты  рядом  -  
Что  ещё  надо?  
Каждую  ночь  обнимать  тебя  сонного,  только  уснувшего,  в  счастье  влюбленного.
Утро  начать  с  твоего  только  имени.  Буду  не  поздно  я.  Вечером  жди  меня.  
Слышать  шаги  твои,  верить  и  ждать.  Каждый  мой  день  лишь  тобой  завершать.
Каждою  клеточкой,  каждым  дыханием  радость  дарить,  исполнять  все  желания.  
Слышать  твой  голос.  Не  в  трубке,  а  рядом.
Мне  ничего  больше  в  жизни  не  надо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554300
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.01.2015


життя нічому мене не вчило

А  я  так  довго  дивилась  в  небо...
Життя  нічому  мене  не  вчило.
Летіла  думка  чомусь  до  тебе.
І  я  ій  знову  давала  крила.

Зима  шептала:  забудь  навіки.
А  вітер  грався  моім  волоссям.
І,  може,  й  правда,  що  час  -  то  ліки,  
Проте  зцілитись  ще  не  вдалося.

Давно  між  нами  стіна  із  тиші.
Стіна  образи.  Стіна  надіі.
Вже  вечір  зорі  на  небі  вишив
У  візерунки.  А  я  все  мрію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2015


Друг

Світ  зітканий  з  любові  й  розрух.
І  хоча  ти  й  попросиш  пробачення,  
Дуже  прикро,  коли  слово  "друг"
Набуває  буденного  значення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015


Я хочу жити

Лишилась  осінь,  а  тепла  не  стало.
Думки  порожні,  холодно  в  кімнаті.
Мені  потрібно  неймовірно  мало:
Яскраво  жити  і  спокійно  спати.

Закрию  двері  наглухо  й  навічно
Усім,  хто  стука  треба  чи  не  треба.
Я  людству  щастя,  безумовно,  зичу,
Та  я  й  сама  сягнути  зможу  неба.

Минає  осінь.  Я  чекаю  снігу.
Вберусь  з  зимою  в  сніжно-білі  шати.
І  не  старайтесь.  Не  зламати  кригу.
Я  хочу  жити.  І  спокійно  спати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015


Захворіла муза

Ти  знаєш,  друже,  моя  захворіла  муза.
Нема  від  того  ні  ліків,  ані  мікстури.
І  вже  не  радість,  а  навіть  якась  обуза
Писати  рими,  неначе  терпіть  тортури.

Ти  бачиш,  брате,  спинився  чомусь  годинник.
Дивлюся  пильно,  чекаю  якогось  руху.
І  час  загуснув.  І  маревом  тихим  плине.
Неначе  довга  і  дуже  важка  розлука.

Усе  проходить.  Прокинеться  вранці  спокій.
І  стане  легше.  І  час  побіжить  по  жилах.
А  поки  тихо.  Хворіє  натхнення  поки.
У  музи  кашель  і  трохи  бракує  сили...

18.01.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015


Не долюбили

Не  долюбили.  Вот  как  бывает.
Кто  он:  мой  бывший?  мой  лучший?  мой  друг?
Истина  в  этом,  похоже,  простая:
Имя  его  до  сих  пор  греет  слух.

Вон  оно  как...  Не  беда  -  расстояние.
Голос  твой  в  трубке  уже  столько  лет
Часто  спасает  меня  от  отчаянья.
В  мыслях  с  тобою  встречаю  рассвет.

Да,  не  судьба.  Но  спасибо  Всевышнему,
Он  мне  не  дал  позабыть  обо  всем.
И  когда  плохо  ему,  то  услышу  я,  
Вспомню  о  нем,  потоскую  он  нем.

Так  вот  бывает.  Дни  улетают.
Я  ни  о  чем  на  жалею.  Ну  да,
не  долюбили.  Но  что  нам  мешает
Самыми  близкими  стать  навсегда?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553417
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.01.2015


Молодий вітер

В  моє  мешкання  ввірвався  вітер.
Грайливий  вітер  і  молодий.
Зриває  з  квітів  пришерхле  листя.
Його  спинити  візьми  зумій.

Танцює  вправно,  здіймає  вихри.
Моє  волосся  скуйовдив  вмить.
А  я  давно  вже  до  тиші  звикла.
А  я  так  звикла  в  порядку  жить...

Ввірвався  вітер.  Запахло  літом.
Стою  й  не  знаю,  а  як  дощі?..
Чи  з  ним  у  танок  п'янкий  пуститись,  
Чи  закриватись  на  всі  ключі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014


Сплетіння

Я  шукаю  себе  у  давно  вже  запилених  текстах,
Я  знаходжу  себе  у  твоіх  запізнілих  листах.  
Сердце  б'еться  скоріш  і  чомусь  вимагае  протесту.  
Я  шукаю  себе,  а  тому  я  забула  про  страх.

Ти  давно  не  моя,  хоч  в  мені  залишилась  навічно,
І  в  наївних  листах,  що  в  ті  дні  я  тобі  надсилав,
Провінційна  була,  та  дозріла  і  стала  столична.
Ти  давно  вже  не  та,  на  чиї  я  обійми  чекав.

Я  чекаю  дзвінка,  та  забула,  від  кого  чекаю.
Я  чекаю  листа,  та  адреса  давно  вже  не  та.
Я  тону  у  думках  наодинці  із  чашкою  чаю.  
І  тихонько  дзвенить  десь  у  дзвони  моя  самота.

Ти  чужа  -  не  чужа,  я  сто  років  сиджу  і  гадаю.
Хоч  і  відповідь  знаю.  Вона  однозначна  й  проста.
Я  у  склянці  тебе...,  ти  ж  із  чаєм  на  мене  чекаєш.
Ти  моя-не  моя,  але  все  ж  надішлю  ще  листа.

Я  давно  не  чекаю.  Давно  вже  свое  відчекала.
Ну  а  я  відписав,  та  й  нема  вже  чорнил  та  пера.
Мабуть,щось  я  згубила.  А,може,  й  ніколи  не  мала...
Ну  а  я  не  помітив,як  доля  від  мене  втікла!!!

Автори:  Олександра  Андрійчук  та  Олександр  Крижанівський

[url="http://m.youtube.com/watch?v=wB5vj7dZtf8"][/url]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014


Ты наверное рожден жечь…

Ты  наверное  рожден  жечь
Яркой  вспышкой  ледяных  глаз.
Четким  образом  твоих  плеч.
Редкой  россыпью  твоих  фраз.

Ты  сегодня  не  со  мной,  нет.  
Я  не  знаю,  как  найти  путь,
Чтоб  увидеть  на  песке  след.
Чтобы  в  жизнь  свою  вернуть  суть.

На  мостах  уже  давно  пыль.
На  душе  уже  давно  снег.
Я  открою  для  тебя  дверь,
Чтобы  ждать  тебя  под  ней  век.

Ты  наверное  рожден  жить.
Я  наверно  рождена  ждать.
Между  нами  есть  любви  нить.
Никому  не  дам  её  рвать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014


Заплуталась

Плети,  плети,  павуче,  павутину.
Я  вже  давно  заплуталась  у  ній.
Ніхто  це  божевілля  не  зупинить,
Тому  плети  й  спинятися  не  смій!

І  невловимо  палкі  твої  дотики
Мені  виймають  душу  і  нутро.
Твої  уста  для  мене  мов  наркотики,  
Залежна  я  від  них  давним  давно.

Плети,  павуче,  бався,  як  зі  здобиччю.
Тобі  відкриті  простягну  долоні.
Лиш  потім,  нову  жертву  собі  ловлячи,
Померти  дай  спокійно  у  полоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014


Сторінка недописаної книги

-І  все  ж  всі  чоловіки,  які  мали  з  вами  зв'язок,  переконують,  що  ви  особа  легкої  поведінки.  
-  Хм…  Ви  б  теж  так  говорили.
-  Думаєте?  
-  Знаю.  Ви,  чоловіки,  слабкі  в  силу  своєї  слабкості  перед  нами.  Ви  прагнете  володіти  нами  цілком  і  повністю.  Говорити,  куди  іти,  що  робити,  як  дихати,  як  не  дихати,  як  підняти  ніжку  і  куди  покласти.  Це  проходить  у  більшості  випадків,  бо  будь-яка  жінка  віком  від  23-30  років  боїться  залишитися  одною  і  не  звити  свого  гніздечка  з  дорогим  мужчиною.  І  хай  цей  мужчина  буде  п’  яницею,  маньяком,  злодієм,  придурком,  аби  люди  не  говорили  про  жінку  як  про  стару  діву.  Ця  більшість,  а  я,  перепрошую,  зву  таку  більшість  мишами,  згодна  терпіти  усе,  навіть  відверті  приниження  від  своїх  мужчинок.  Зате  ж  яка  радість,  як  іде  він  біля  тебе,  вгодований,  непобритий,  замусолений  своєю  лінню,  з  масними  губами,  зве  тебе  дурепою  і  штурхає  постійно!  Це  –  твій  мужчина!  Ти  від  нього  залежиш,  ти  живеш  заради  нього!  Вибачте,  але  отакі  саме  миші  і  створюють  стереотипи.  Майже  всі  чоловіки  (крім  тих,  що  виховані  мамами-стервами)  починають  бачити  в  жінці  рабиню  і  непотріб.  Тягають  своє  черево  по  чужих  жінках  і  мусолять  своїми  масними  губами  їх  самотні  (  в  основному)  тіла.  Ой…  Бр…  Аж  самій  гидко  стало!  І  от  тоді  починається  головне.  Образ  жінки,  що  є  красивою,  добре  одягається,  виглядає  незалежно  і  вербує  чоловіків  направо  і  наліво  викликає  у  них  агресію.  Як  же  це  так!  Жінки  ж  повинні  служити!!!!  А  ця  –  неправильна!  Її  хочеться,  вона  б  так  гармоніювала  із  моїм  диванчиком…  А  дудки!  Такій  треба  гроші,  гарна  ніч  і  свобода.  Я  саме  з  цієї  категорії.  Нас,  пане  лікарю,  паплюжать,  нас  називають  сучками,  на  нас  ставлять  клейма  стерв.  Але  нас  же  й  обожнюють.  А  кого  ж  любити?  Отих  мишей???  Вибачте,  я  тут  розумію  чоловіків.  І  цим  же  ж  користуюся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525712
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.09.2014


Обратный отсчет

Снова  поставлена  точка.  Обратный  отсчет.
Замерло  время  и  дышит,  как  -  будто  не  дышит.  
Делаем  шаг  –  на  разлуку  прошли  мы  вперед.
Счастье  нас  любит,  но  снова  как  –  будто  не  слышит.  
Где-то  вночи  ты  не  можешь  уснуть  и  молчишь.
Где-то  в  пути  я  от  слез  и  от  муки  слепая.
Что  мне  теперь  ?  Ожидание  горькое  лишь
Новой  разлуки  и  шепота  ночью:  «Родная…»
Снова  поставлена  точка.  Обратно  к  тебе
Будут  тянуть  нас  связавшие  намертво  нити.
Плачу  опять,  но  опять  благодарна  судьбе:
В  этих  разлуках  тебя  научилась  ценить  я…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525462
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.09.2014


Не чужие

Не  чужие  друг  другу…  Голос  твой  часто  снится
И  знакомые  губы,  и  родные  ресницы.
Не  чужие,  но  все  же  на  года  стали  дальше.
Может,  гордость  дороже.  Может,  тошно  от  фальши.

Не  чужие,  но  кто  же  нам  с  тобою  виною?
Тут  печаль  не  поможет.  Время  снегом  укроет.
Да  чужие.  Чужие!  Что  мы  врем  себе  сами?
Только  в  мыслях  сойдемся,  да  во  снах.  
Голосами…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525249
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.09.2014


Я скучаю за тобой прежним

Я  скучаю  за  тобой  прежним.
Я  не  знаю,  как  ушло  чувство.
Раньше  было  до  тепла  нежно.
А  теперь  же  до  тоски  пусто.

В  отголосках  я  ищу  где-то
Все,  что  бросили  с  тобой  в  пламя.
Было  мало  -  лишь  одно  лето.
Как  же  быстро  стало  все  снами.

Я  скучаю  за  тобой  прежним.
Я  не  знаю,  как  вернуть  силы.
Что  же  вместе  нас  с  тобой  держит?
Если  знаешь,  подскажи,  милый...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525012
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.09.2014


Если без любви

Если  без  любви,  то  зачем  тогда
Утро  начинать,  строить  города?
Все  к  чертям  ссылать  и  сжигать  мосты,  
Если  за  рекой  ждешь  меня  не  ты!

Если  без  тебя,  то  зачем  дышать?
Если  без  тебя,  словно  степь,  кровать.  
Видеть  ночью  сны,  пить  на  кухне  чай.
Кто,  если  не  ты,  мне  подарит  рай?

Если  без  тебя,  то  зачем?  Вопрос...
Я  в  твоём  плену.  Я  твоя  всерьёз.  
Пусть  ты  не  со  мной.  Но  не  в  этом  суть.
Я  тебя  прошу:  в  жизни  просто  будь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524954
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.09.2014