Zorja

Сторінки (1/4):  « 1»

Якось влітку

Мов  відблиск  літа,
з  букетом  зелені  і  світла,
я  йду.
Й  те  чудернацьке  небо,
із  поглядом  глибинно-синім,
неначе  втомленим,  зітхає  уві  сні…
Захвилювалось  листя  –
шал  мого  проміння  –
і  подих  долі  з  вітром  у  вікні  –
і  дар  життя,
мов  жар  вогню  у  сіні…
пелюстками  зірок  зникають  стіни,
а  у  очах  згорають  білі  тіні…

Мовчить  земля  –
й  лиш  хмарою  хмільною
здіймає  подихи  у  небо  слів…
Мовчу  і  я  –
слова  залишились  з  тобою
на  полотні  примарних  днів…
І  думка  –
наче  примха  із  туману  –
летить  самотньо  в  світле  поле…
а  я  напружена,  неначе  срібна  струнка,
із  вітром  блідну…  квітну…тану  –
спішу  в  самотнє  небо–море.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014


Сон

До  мене  ти  приходиш  лиш  у  сні...
І  в  тому  сні  цілую  твої  очі.
Такі  яскраво-ніжні  і  сумні,  
Як  всі  мої  самотні  ночі...

У  сні  торкаюся  твоїх  долонь  і  вуст,
І  обіймаю  сильно  й  тихо  так!
Щоб  ти  мене  ніколи  не  забув!
Щоб  ти  співав  моєму  серцю  в  такт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014


Волошкове поле


Запахло  небо  полем  волошковим.
І  весь  той  світ,  наповнений  тобою,
ЗНИК.
Все  стало  маковим,  забарвленим  червоним,
І  ти,  мій  загадковий  чарівник,
Залишив  знов  мене  у  яблуневим  цвіті.
І  я  не  знаю  вже  -  де  сон,  де  вітер,
Де  тільки  відгомін  твоїх  чудес.
Бо  я  згубилась  в  одинокім
ДЕСЬ.
І  тільки  музика  твоя  казкова  і  п"янка
Лунає  у  мені  немов  буття  шалене.
І  щось  таке  незриме  і  натхненне
Веде  мене  у  той  примарний  світ,
Де  знов  таки  скажу  тобі:  "Привіт..."
І  намалюю  в  небі  поле  волошкове.
Таке  яскраво-синє,  не  червоне.
І  подихом  своїм  -  і  першим,  і  останнім,
Я  прокричу  тобі  своє  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014


"Не герой"

Сказав  Ти:  «Я  -  не  герой  Твого  роману».
А  в  цьому  світі  їх  нема.  Є  тільки  Я.
Є  тільки  Мрія.  Й  казка  із  дурману.
І  тільки  різні  Тіні,  що  моя  Сім»я.

Є  Вітер  в  Полі,  зачарованому  в  Снах.
І  маки  ті.  Й  волошки  загадкові.
Є  битва  та,  де  я  долаю  Страх.
Де  є  думки  Мої.  Всі  вільні,  кольорові.

В  мені  усе  ТАКЕ  –  без  дотику.  Нестримне.
Що  не  збагнеш  Ти,  не  доторкнешсь  –  нажаль...
В  моїй  душі  лиш  Вітер  й  літнє  Поле  безупинно
Співають  пісню  дивну…  І  відлітають  вдаль.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014