Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Мов відблиск літа,
з букетом зелені і світла,
я йду.
Й те чудернацьке небо,
із поглядом глибинно-синім,
неначе втомленим, зітхає уві сні…
Захвилювалось листя –
шал мого проміння –
і подих долі з вітром у вікні –
і дар життя,
мов жар вогню у сіні…
пелюстками зірок зникають стіни,
а у очах згорають білі тіні…
Мовчить земля –
й лиш хмарою хмільною
здіймає подихи у небо слів…
Мовчу і я –
слова залишились з тобою
на полотні примарних днів…
І думка –
наче примха із туману –
летить самотньо в світле поле…
а я напружена, неначе срібна струнка,
із вітром блідну… квітну…тану –
спішу в самотнє небо–море.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014
До мене ти приходиш лиш у сні...
І в тому сні цілую твої очі.
Такі яскраво-ніжні і сумні,
Як всі мої самотні ночі...
У сні торкаюся твоїх долонь і вуст,
І обіймаю сильно й тихо так!
Щоб ти мене ніколи не забув!
Щоб ти співав моєму серцю в такт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014
Запахло небо полем волошковим.
І весь той світ, наповнений тобою,
ЗНИК.
Все стало маковим, забарвленим червоним,
І ти, мій загадковий чарівник,
Залишив знов мене у яблуневим цвіті.
І я не знаю вже - де сон, де вітер,
Де тільки відгомін твоїх чудес.
Бо я згубилась в одинокім
ДЕСЬ.
І тільки музика твоя казкова і п"янка
Лунає у мені немов буття шалене.
І щось таке незриме і натхненне
Веде мене у той примарний світ,
Де знов таки скажу тобі: "Привіт..."
І намалюю в небі поле волошкове.
Таке яскраво-синє, не червоне.
І подихом своїм - і першим, і останнім,
Я прокричу тобі своє кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
Сказав Ти: «Я - не герой Твого роману».
А в цьому світі їх нема. Є тільки Я.
Є тільки Мрія. Й казка із дурману.
І тільки різні Тіні, що моя Сім»я.
Є Вітер в Полі, зачарованому в Снах.
І маки ті. Й волошки загадкові.
Є битва та, де я долаю Страх.
Де є думки Мої. Всі вільні, кольорові.
В мені усе ТАКЕ – без дотику. Нестримне.
Що не збагнеш Ти, не доторкнешсь – нажаль...
В моїй душі лиш Вітер й літнє Поле безупинно
Співають пісню дивну… І відлітають вдаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014