| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Ховає сонечко у скриню вже тепло,
Згубила Осiнь свiй лантух з туманами,
Лiси забагрянiли, а село
Пiдмалювалось теж собi рум’янами
А у гаях сороча трiскотня,
I трави на стежини похилились,
Бреде вiтрисько полем навмання,
В садах медами яблука налились.
Вже не гудуть над квiтами джмелi
I надто довго дощик розгостився,
Розвiшав на деревах кришталi
I хмарами в калюжах простелився.
А в хатi затишно i пахне чебрецем,
Муркоче котик онде на ослонi
Вже вечiр. В шибку -мiсяць каганцем,
В печi- вогонь в шаленому чарльзтонi.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016
I знову ти зозуленько-ворожко
Лічиш комусь шасливiї лiта.
А пам'ятаєш ти мою матусю,
Яка вона вродлива й молода?
А очі мамині, неначе синь небесна
Ти пам'ятаєш мамину ту синь?
Втопав колись у тих очах мій татко,
Що на селі був першим парубком-Василь
Та не збулось, така вже твоя доля,
Така , матусю, та твоя весна.
Й скотилась по щоці сльоза поволі
Гірка немов отрута i рясна.
А згадуєш галявини суничні
Такі рясні, що нікуди ступить?
А близ Червоного містка криничку,
Де з ненькою спинялись воду пить?
Як сонечко за обрій закотилось,
Вмостилось спатоньки-втомилося за день,
Й дзвіночок лісовий так тихо, тихо
Мені малій на вушко: "дзень-дзелень"?
Як виглядала я матусю з поля-
В біленькій хусточці i сапка на плечі?
Серце від спогадів стискатється до болю...
А хліб той, мамин, згадуєш в печі?
А борщик, що матуся наварила?
Такий, он , нині в мене булькотить...
Все відійшло, де мамина могила
Дише цвіркун щоночі сюркотить.
Разом зi мною дощик плаче гiрко
Додолу кетяги понурила калина.
Матуся моя-нинi в небi зiрка
I плине час, немов туман долиною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642044
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2016
У тiм краю де синь з небес стiкає,
Де кислий присмак недозрiлих слив,
Де яблунева вiхола розмаю,
Пташинного лiбретто перелив.
Там де душа настояна на травах,
Солодких пахощах сполоханих суниць,
Де зорi падають у копанки-купави
I мiсяць п"є з замрiяних криниць.
Де в лiс заходиш, наче в сповiдальню,
Очистить душу в крапельках роси,
Дубiв розлогих шати-спочивальнi
Незаймано-первiсноi краси,
Де мiсяць знову загляда в цеберце
Й бiляве те кохання юних лiт,
Яке назавжди залишило в серцi
Свiй найчистiший кришталевий слiд.
Весна-красна, ще молода чаклунка
Нап"ється з Шипота джерельної води,
Закоханих напоїть своiм трунком,
Та громом загуркоче молодим.
Де Батькiвщини нездоланна сила,
Де мати вчила стати на крило,
Стоїть втопаючи в садах Обжиле,
Мов з казки, зачароване село.
Кульбабки жовтi там обабiч стежки,
Руда чуприна сонця у вiкнi,
I пiни ромашковоi мережка
На росянистiй золотiй стернi.
У тiм селi- там батькiвська хатина
Де на порозi спить ледачий пес
I з кошенятком бавиться дитина,
З очима, що напилися небес.
Голубка моя, люба моя ненька,
Помолившись Боженьку уклiнно,
Говорила, ще менi маленькiй:
-Бережи ти вогнище родинне.
Пам"ятай свiй край, моя дитино,
Де спокiй пращурiв, живi джерела в полi,
Долина простелила скатертину
I одинокий дуб на видноколi.
Тут твоє корiння, твоя сила,
Тут твої пiснi i твiй полiт,
Я тебе як ягiдку ростила,
Звiдси ти полинеш в бiлий свiт...
-Матiнко моя , менi так важко
По рiллi життя свого брести,
Нiжна моя, люба моя пташко,
Ти мене з небес перехрести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016
Повабить мене думка в далечiнь
Що десь сховалась за туманом сивим.
А там, яка я там була щаслива!
Яка там неба синь i высочiнь!
В тiй далинi дитячi мої роки
I зорепад дощем в старi гаї ,
I мамин голос там, усмiшка, кроки,
Й натрудженiiї рученьки її
Там над ставком бiлесенька хатина
Де зранку вже рум’ янять щоки ружi,
Де обiйнялось соняхiв подружжя,
Й цвiте червоним мамина хустина.
Ген небокрай заплутався в дорозi
I звив гнiздо на колесi лелека,
Що прилетiв iздалеку-далека,
Та "сторож"-палиця на рiдному порозi.
Он порається на городi ненька,
Огудиння де огiрковим цвiтом злите
I молоденьке пустотливе Лiто
Iз кошенятком бавиться маленьким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014
Шепоче про кохання фiалцi горицвiт
I зорi iз небес попадали на трави
I роси пють, стає багряним свiт
У полум΄ї ранкової заграви.
Бузкова вiхола загралася в саду,
Цiлується iз сонцем черемшина.
По травах росяних я босонiж пройду
«Дивись яка краса» -скажу я сыну –
«Он яблуня, неначе до вiнця
Зiбралася щаслива наречена.,
А там , дивись, в маленьких деревцят
Якi листочки нiжнi, а у клена
Такий солодкий сiк мураха п΄є,
А в тебе на плечi – зозулька божа,
Пташинка вже гнiздечко собi в΄є,
А хмарки в небi на овечок схожi.
Ой, подивись, грибочка вже маля
Тихенько причаїлось пiд сосною.
То, синку, наша матiнка Земля
Так рясно уквiтчалася весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014