| Сторінки (2/112): | « | 1 2 | » |
Быть может я пишу без стиля,
И рифмы нет в моих строках,
И, как поэт, я - простофиля,
И безидеен я в стихах.
Часто бываю мелкодушен,
Или со всеми я жесток,
Или подсяду вам на уши,
Глядя с надеждой в потолок.
Я знаю – я не идеален,
Шедевров мало выдаю,
И очень часто я скандален!
Да, это все я признаю.
Я просто так хочу писать,
Без рифмы, может, и без стиля.
Вот что еще хочу сказать:
Писать стихи – моя стихия!
Нет цели у меня – учить,
Сам не люблю как поучают.
Пишу так, как хотел бы жить,
И рад, что кто-то понимает.
Нет сил уже сидеть в тоске,
И в страх вводить тех, кто был весел.
Лететь бы мне мячом в броске –
Вот оно лучшее с ремесел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507443
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.06.2014
Він свято молився щоночі,
Він дякував Богу за те,
Що зміг розплющити очі –
Він бачив у цьому святе…
Тихенько вивчивши Слово,
Нікому про це не сказав,
Він бачив в молитві розмову,
Він Бога в душі відчував!
Як вчила ще змалку бабуся,
Вберігши від помислів злих:
« Дивися, дитя, я молюся –
І з мене виходить мій гріх…
Молися за спокій родини,
За друзів, за рідних, близьких…»
Слова ці дійшли до дитини –
І хлопець в молитві затих…
До смерті молитись щоночі
Він буде , забувши про страх,
За те, щоб, розплющивши очі,
Побачить надію в словах…
24.06.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014
«Жить в России хорошо!» -
Всюду слышно по углам.
Так возьми на посошок
И гони по парусам!
Там не люди ведь – титаны!
Там лишь жить, здесь – умирать.
Шире приготовь карманы,
Что б зарплату собирать!
Там ведь ждут так с нетерпеньем
Президент сам и премьер.
Вот и прибыло знаменье -
Ты теперь московский мэр!
Если кто-то мне поверил
И воспринял все всерьёз,
То тогда закройте двери,
Опустите ниже нос.
Там ведь есть свои проблемы.
Знаете, что вас там ждет?
И с дорогами дилемма,
Да и жизнь совсем не мёд.
Но не нужно в связи с этим
Революции в стране
Потому, что ваши дети
Поучаствуют в войне!
Завершу я свой стишок,
Как давно хотелось мне.
Жить в России хорошо –
Пока сидишь в другой стране!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507423
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 25.06.2014
Я думав, що війна далеко
У спогадах та у книжках…
Ми бачили лиш тінь лелеки,
Від нас далеко був той птах..
Але війна вже тут, навколо,
Бійців багато впало з ніг
І вислів про «Ніколи знову»
Їм ні чорта не допоміг!
Без попередження напали,
Розігрують сценарій дій
В обличчя, брешучи, шакали!
І страх блідий ховають свій.
Нас називають ворогами,
Таємні риючи ходи,
А ми ховаєм наші шрами
І викорінюєм сліди!
Війна вже зараз, вона тут.
І без натхненного відтінку
Ропою мами сльози ллють,
В бій проводжаючи дитинку…
24.06.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507422
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.06.2014
Ви повтікали з України
У цей скрутний, жорстокий час,
Коли кров ллється, люди гинуть,
Та ж вам немає справ до нас….
Які ж ви в біса депутати…
І як міг вас народ обрать,
Коли ви в битвах за мандати
Готові були й серце здать.
Але ж для чого все то? Гроші…
Ви патріоти? Та дарма!
Коли спокійно – ви хороші,
Та коли треба – вас нема!
Там за кордоном сонце й тиша…
Усі ви там, народ – один..
Сховався ти і все залишив…
Який же ти громадянин!?
Ти рвався у Верховну Раду
Кричав : «Я з вами!» у весь рот!
А зараз ти так підло зрадив
Свою країну, свій народ…
І гине молодь на Майдані
У нас і з тих, і з тих боків…
Кожна сльозинка кожній мамі
Це біль відібраних життів..
А ви тікали з України
У цей страшний, суворий час,
І ллється кров, і люди гинуть…
Та вам не було справ до нас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506978
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2014
Ви кажете: «Герої не вмирають!»
Але ж за ними і скоробить світ.
За тим, кого навік запам’ятають,
Хто передчасно закінчив політ…
Серця їх зупинялись щохвилини:
На полі бою, в небі, на землі.
Повірте, що іще туди полинуть
Старі вже дуже, або ще малі.
Війна не обирає чоловіка.
Їй неважливий твій душевний стан,
Який ти від народження за віком,
Пустий чи повний, друже, твій карман.
Якщо запеклим був на полі бою,
Чи до останнього тягар важкий несеш –
Тобі народ мій скаже: «Мій Герою!
В моєму серці ти ніколи не помреш!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2014
[i]Вірш присвячується тим, з кого писався: [u]Фадію Костюку та Євгену Дехгтяренку. ( Моїм дідусям).[/u]
[/i]
Козак Мамай ішов додому.
Сивенькі вуса, довгий чуб,
В очах його не було втоми,
Лунав свист із запеклих губ.
Старий уже то був мужчина,
Мав років з вісімдесят десь,
Та все ж не йде він на спочинок,
Поки не кінче кухоль весь.
Він на Січі мав гарну вдачу,
Не раз ходив він у похід.
А щось як скаже – аж заплачеш,
Всього багато знав той дід!
Гарно Мамай любив поїсти,
В неділю він горілку пив,
А за столом щось розповісти –
Ось, що найбільш козак любив.
Рибалку кращого й понині
Вам не знайти на цілий край,
Кажуть, що й досі десь в долині
Живе старий козак Мамай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506870
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 23.06.2014
Там, де колись дзвеніли шаблі,
І де колись велись бої,
Де не літали дирижаблі,
Тихенько йшли роки мої.
Там місяць зорі напуває,
А сонце – вершник на коні,
І ніч за пазуху сховає
Мої дитячі,юні дні.
Там,де Синюху Буг Південний
Візьме ласкаво під крило,
Обігне пагорб височенний
І піде із села в село.
Де папороті юний цвіт
Щорік дарує людям диво,
І грім – це той старенький дід,
Що любить поливати сливи.
Де почалась моя пригода,
Піднялось дерево життя,
Де я побачив ніжну вроду,
Жила й живе моя сім'я.
Казав мій батько: « Вчися сину, -
І вітер слово підхопив,-
Учися сину, бо Вкраїна -
То слава всіх твоїх дідів.
Тут почалася твоя доля,
Душа летітиме сюди,
І споконвіку твою волю
Плекають Кодимські сади!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506868
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.06.2014
За верховіттям лихоліття
Ти, подивись, яка краса
Сумлінно крилась під лахміттям,
Додолу впала лиш коса –
І я розплющив очі небу,
Вдихнув повітря легкий пар,
Відкинув непотрібне з себе –
Оголеним залишив дар.
Скотився обрій поза хмари,
А я вбирав їх до сих пір –
Нікому не потрібні чари
Уже давно забутих лір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014
Б’ють пороги. Б’ють рідненькі,
Вітер знає що робить!
На бій стали козаченьки
Свою землю боронить.
Та для них таке не вперше,
То для них звичайна роль.
Волю захистити , вмерши,
Їх примушував король.
Кожен з них забув домівку,
Кожен з них забув любов.
Для них шабля – краща дівка ,
В них одна наука – кров.
В битві кожен знайде силу
І, одержавши удар,
Переможений – в могилу!
Переможцю – світлий дар.
Ворог знову наступає,
Дбає про своє добро,
Правду злом він називає,
Душу вип’є як вино.
Ну а там смерть всіх спіткає,
Все розставить по місцях:
В когось за життя спитає,
В когось буде ще в гостях.
Хтось із них піде на небо,
Хтось під землю полетить.
Одні скажуть: « Так і треба –
Вже ж настала їхня мить!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506553
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 22.06.2014
Коли в очах огонь погас,
Та свічка й досі тліє.
Відколи ніч накриє нас –
Залишиться лиш мрія.
Коли тобі здається все,
Фінал твого сюжету,
А думка знов і знов несе
Тобі нові сонети.
Коли ідей уже нема,
І висохло чорнило,
Коли ти думаєш: «Дарма,
В бою не знайдеш силу!»
Коли увесь твій білий день
На тебе йде війною,
Тоді лише жага до змін
Зостанеться з тобою.
Тобі кортітиме іти,
Та ба, навіть летіти.
Вже досить спокій стерегти –
Вже час усе змінити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014
Могутній дух у тобі запалав,
В твоїй душі прокинулась Вкраїна,
Ти матір’ю її все називав,
Плекав її, немов свою дитину.
Ти вийшов із народу, з котрим жив,
Навчивши нас любити Батьківщину.
Любити як і ти, ізо всіх сил,
Любить її до скону, до загину!
Ти бачив, як жахливо жили ми,
Та і тобі не краще нас жилося.
Ще замолоду образ сивини
Прикрасив твоє лагідне волосся.
Ти згадував козацькії походи,
Синами гайдамаків називав,
І цінував ти материнську вроду,
Котрої сам дитиною не знав.
Живеш ти у портретах, у віршах,
Легендою живеш тепер на світі.
У наших ти живеш серцях,
В твоєму «Сні», у твому «Заповіті».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014