Андрій Костюк

Сторінки (2/112):  « 1 2 »

СВІТ

Я  дивлюся  на  світ
Крізь  решітку  балкону  -
І  думаю,  хто  він,
Цей  рідкісний  світ?
Можливо,  фантомний,
Голодний,  бездомний,
Балконно-віконний
Старесенький  світ.

Кричать  на  подвір'ї
Такі,  як  я,  гості.
Зі  щастя,  зі  злості,  
З  зів'ялого  пір'я,
Що  димне  на  носі,  
Й  розгублено  просять,
Щоб  прихистив  світ.

А  він  їм  одказує
Тишею  з  лісу.
Туман,  мов  завіса,
Показує,
Байдуже?  Ні...  Неможливо...
Так  гордо,так  мило,
Так  страшно  й  сміливо,
Той  світ  все  мовчить,  
А  говорить  до  них.

Сусід  мій  прокинувся,
Взяв  сигарету  -
І  димну  планету
Він  випустив  вбік.
На  спину  відкинувся
Й  каже:  "Поете,
Залиш  ти  усе  те,
Залиш  ти  той  світ!
Ніхто  не  захопиться  твоїм  сонетом!
Візьми  сигарету  -
Пом'янемо  світ."

04.02.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653157
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2016


Твоє життя

Кому  потрібне  твоє  життя?
Братові,  татку,  мамі?
Без  образ,  та  по-правді  скажу  тобі,    я
Не  певен,  чи  буду  в  печалі.

Ти  помреш.  Посумуєм  ми  день,  може  два.
Ну  а  далі  що  ?  Всі  помирають.
Чи  ти  може  сказав  світу  славні  слова,
Що  ще  й  досі  повітрям  вітають?

Чи,  можливо,  зробив  щось  велике  для  всіх?
Рятівник,  чи  звичайний  ти  слюсар.
Знай  :  усі  твої  подвиги  тануть,  як  сніг,
І  не  підуть  не  в  мінус,  не  в  плюс  нам.

І  ніхто  не  згадає  про  тебе  за  рік,
Може  хтось  і  прийде  на  могилку.
Та  спитають:"То  хто?".  Їм  одкажуть:  "Мужик",
Хоч  по  фоточці  й  видно  -  не  дівка.

То  не  лиш  твоє  горе,  то  спільна  біда.
І  ніхто  з  нас  у  цьому  не  винний.
Просто  наше  життя  грає  в  гру  "Чехарда",
Й  що  не  крок  -  треба  високо  й  сильно.

Не  зважай  більш  на  пам'ять.Її  не  буде.
Через  роки  вже  зміняться  люди.
Твій  старенький  трамвайчик  зупинку  мине,
Та  тебе  на  зупинці  не  буде.

21.02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653156
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2016


Я ВІРЮ

Мені  брат  білорус,  мені  брат  росіянин,
Та  не  той,  що  лиш  знає  «Россия  Вперед».
Мені  брат  і  поляк,  і  румун,  і  болгарин  –
Моїм  братом  є  кожен  сусідній  народ.

На  Землі  всі  брати.  І  забудь  ворожнечу,
Бо  ми  прагнемо  всі  однієї  мети,
Хоч  розділені  купою  різнисних  течій,
Але  кожен  із  нас  є  Людина  Землі!

Ми  вітаючи  друзів,  їм  тягнем  долоні,
Чи,  можливо,  в  поклоні  застигнемо  всі.
І  ми  вийшли  усі  з  материного  лона,
І  ми  всі  народилися  голі  й  босі.

Адже  так  неважливо  :  Аллах  чи  Єшуа,
Мухаммед  –  пророк  чи  апостол  Петро.
Я  вірю,  що  кожен  з  вас  є  моїм  другом,
Я  вірю  в  людей,  і  я  вірю  в  добро.

7.04.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637121
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2016


ЛИСТ НАДІЇ

Доброго  дня  вам,  мої  українці!
Знаю,  вас  щойно  минули  свята.
Радісно,  весело  й  щедро  по  вінця!
Я  сподіваюсь,  що  все  було  так...

За  сірими  ґратами  свята  не  було,
Але  я  раділа!  Раділа  за  вас!
Я  досі  сиджу,  я  борюсь,  голодую...
І  знаю  ще  трохи  -  і  прийде  той  час,

Коли  кляте  пекло  потоне  в  руїнах!
Полине  забутим  неспокій  і  жах.
А  поки  цей  лист  вам  про  мене  спомИном,
До  зустрічі  знову,  на  моїх  судах.

Я  вірю,  я  вірю  уже  зовсім  скоро
Побачимось  на  волі...  в  УКРАЇНІ!
Навіки  слава  вам,  живим  героям!
Довіку  ваша,  Савченко  Надія...

12.01.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635864
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2016


НАЦІЯ


[i]Рядками  "Людей  з  веснянками"  
[/i]

Я  кидав  у  вогонь  іграшкові  машинки...
Геть  усі,  що  були.  Геть  усе,  що  я  мав.
Я  дивився,  як  швидко  злітають  іскринки
Так  захоплено  й  страшно,  неначе  я  спав.

Я  дивився  на  полум'я,  синє  й  зелене,
Де  тонули  у  пеклі  дитинство  і  жаль.
Я  дивився  в  вогонь.  Він  дивився  у  мене.
І  жеврів  на  очах  моїх  сизий  кришталь.

Моїм  іграшкам  більше  не  стати  вуглями,
Помаранчевим  вугликом  в  білій  печі,
Не  торкнуться  їх  більше  своїми  руками
Ані  діти  мої,  ані  внуки  мої.

Та  і  я  не  торкнуся,  покину  в  безодні!
Я  цуратимусь  того,  що  було  моїм.
Я  залишу  лиш  те,  що  потрібно  сьогодні,
А  старе  хай  злетить,  ніби  з  полум'я  дим.

Хай  згасає  -  і  більше  про  нього  не  чути,
Хай  згасає  земля,  хай  згасає  сім'я!
Я  про  все  це  волію  навіки  забути!
Хай  згасає  і  віра,  і  воля  моя!

Хай  згасає  і  мова,  і  серце  ірландське!
Відтепер  сирота  я...  Ошуканий  син!
Хай  згасає  вогонь  -  моя  тліюча  нація
В  помаранчевих  іскрах  дитячих  машин...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635120
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.01.2016


Спокій

Все  одно,  де  жити,
Все  одно,  де  спати.
Нам  не  треба  квітів  -
Нам  би  рідну  хату.

Все  одно  чи  бідний,
Чи,  як  пан,  багатий.
Нам  би  тільки  рідних,
Нам  би  неньку  й  тата.

Все  приймем  як  буде  -
Не  клянемо  долю.
Світлі  й  добрі  люди.
Нам  би  землю  й  волю.

Все  одно  чи  будеш  милий
Чи  кривий  в  люстерці  -
Нам  би  тільки  в  душу  силу
І  жагу  до  серця!

Все  одно  Дніпро  чи  Буг,
Степ  чи  зорі  в  ниві.
Нам  би  тільки  спокій  був  
В  рідній  Україні.

03.07.2015.
https://vk.com/ak.virshi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634659
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2016


Ах, как же люблю я общажную пъянку

Как  же  люблю  я  общажную  пъянку,
Как  же  люблю  я  общажных  пъянчуг,
Когда  заводит  по  кругу  шарманку
С  ярко  краснеющим  носом  мой  друг!

Как  же  люблю  я  общажные  песни,  
Звон  от  гитары  и  дьявольский  свист!
Выпей  до  смерти  и  снова  воскресни,
Неважно  агностик  ты  иль  атеист!

Неважно  ни  кто  ты,  ни  где,  ни  откуда,
Ни  кто  твой  отец,  или  кто  твоя  мать!
Уверен,  что  в  миг  станешь  ты  нашим  другом  -
Лишь  только  б  умение  пить  -  наливать.

А  если  не  пьешь  -  не  беда,  не  помеха!
Под  тонной  историй  от  странствуйщих  лет,
Упавши  на  пол,  задохнешься  от  смеха  -
Мы  грусти  кричим  коллективное:  "НЕТ!"

Мы  боремся  в  мире  за  радость  и  счастье,
Мы  выпивкой  вылечим  ярый  недуг!
Ах,  как  же  люблю  я  общажную  пъянку!
Ах,  как  же  люблю  я  общажных  пъянчуг!

12.11.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634177
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.01.2016


Як чудово на новому місці…

Як  чудово  на  новому  місці:
Чарівне  все  таке,  все  нове.
Я  готовий  цю  землю  і  згризти,
Аби  місто  прийняло  мене.

Я  готовий  змінити  прописку,
Я  готовий  змінити  ім'я,
Лиш  би  трішечки  блиску  над  писком
Лиш  би  злитися  з  безліччю  "я".

Що  там  рідні  душі  горизонти,
Що  далека  і  близька  рідня  -  
Тут  немає  і  запаху  фронту!
Загалом  тут  новеньке  життя.

Цілуватися  буду  в  кав'ярнях,
Книжечки  прочитаю  в  парку...
Нечестиві,  безвірні  й  безкарні!
І  ненавиджу  вас  я  тому!

Продаєтесь  улесливим  словом,
Як  запінений  звір  під  мечем,
І  заради  служіння  готові
Стати  зрадником  і  палачем!

Ви  заправду  запроданці  вшиві!
Від  поклону  затерпла  спина?
Скільки  жили  -  та  не  зрозуміли
Батьківщина  вона  лиш  одна.

Потім  нити:  чому  так  погано?
На  подвір'ї,  де  жив,  бур'яни?
Та  тому  що  занедбаний  ґанок-
Це  душею  занедбаний  ти.

23.12.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634175
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2016


Новий Рік

За  хвилиною  хвилина
В  тінях  вогників  сплива
Світ  затих  і  спить  дитина,
Віє  за  вікном  зима.

Вже  втомилася  малеча  :
Вверх  на  гірку,  з  гірки  -  вниз!
І  сховав  маленькі  плечі
Невеличкий  теплий  ніс.

У  печі  вогонь  тріскоче,
Бо  мороз  крадеться  в  дім.
Прорізає  тишу  ночі
З  димаря  пухнастий  дим.

У  повітрі  запах  казки,
Пошук  див,  думок  потік.
Ми  запрошуєм,  будь  ласка,
Свято  мрії  Новий  Рік.

29.12.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016


За решітками листів…

Голосами  політв'язнів
За  решітками  листів
Летять  парою  у  лазні
Тисячі  голодних  слів

Виткані  моєю  кров'ю
У  моїх  дурних  думках,
Де,  закинуті  любов'ю,
Пізнають  найбільший  страх.

І  найбільшу  насолоду,
І  страждання,  й  кару,  й  смерть...
Вони  -  клоуни  народам,
Гають  марну  круговерть.

І  нікому  їх  не  шкода...
Сотні  рук.  Мільйони  днів.
Їм  не  бачити  свободи
За  решітками  листів.

02.10.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616356
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.10.2015


МАНКУРТ

МАНКУРТ

Манкурти  своєї  душі,
Що  плавлять  зіницями  небо,
У  серці  несуть  спориші,
Як  гідну  нагальну  потребу.

Ерзаци  щасливих  людей,
Мов  виткані  тінню  обличчя,
Повільно  зливають  в  котел,
Здіймаючи  вище  і  вище

Клішейні  строкаті  думки.
Сніданок.  Обід  і  вечеря.
Покірно  ховають  роки  
Нових  всеохопних  істерик.

Нічого  нового.  Вже  чули.  Було.
Помер  клятий  світ  ще  сто  років  потому,
А  в  пост  -  модернізмі  видніється  дно,
Як  край  насолоди  німому  Сліпому.

Ти  не  помер,  але  стогнеш  від  плит.
Закований  в  лінії  підлого  болю.
І  пуститься  дощ.  І  наповниться  світ
Манкуртами  власної  долі.

26.09.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616354
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2015


НОВЕ ЖИТТЯ

Скінчилася  доба  старих  поетів!
Нове  життя!  На  старт!  Новий  сезон!
Забудь  образи  вицвівших  сонетів!
Прощай,  Шевченко!  прокидайся  "Сон"!

Каменярі,  ставайте  знов  до  бою!
Сизифів  камінь  котиться  з  гори.
Я  взяв  стилети  й  стилоси  до  строю  -
Із  ними,  вірю,  звернемо  світи!

Вставайте,  браття!  Годі!  Прокидайтесь!
живи,  твори  і  мисли  повсякчас!
Карбуй  грудьми  тризуби  -  не  цурайтесь!
Це  перемога!  Перемога  в  нас!

Словами  виб'ємо  артерії  до  страти,
А  головами  станем  під  мечі!
Софіти.  Сцена.  Треба  починати,
Як  Многогорішний  вмерти,  біжучи!

Талант  давно  вже  тліє...  Годі!  Годі!
За  кожну  мрію  ми  простуєм  каяття.
Душею  в  тілі.  а  словами  на  свободі!
І  в  цих  словах  моє  нове  життя!

20.08.2015

http://vk.com/ak.virshi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600986
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2015


Панове президенти, є до вас розмова…

"За  3  дні  я  зупиню  війну!"
"За  4  -  піднімлю  країну!"
Ми  повірили  вам.  Ну  і  ну...
Як  ми  були  такими  дурними?

Ви  казали:  "Ось  нове  життя!"
Попередили:  "Легко  не  буде."
Результат  як  завжди  -ніх*я!
Зла  країна  й  ошукані  люди.

Пісня  Скрябіна  вельми  сумна,
Але,  знаєте,  правди  там  повно.
І  питання  стоять  не  дарма.
От  скажіть  нам:  ви  хто  і  за  кого?

Якщо  ми  -  то  сини  козаків,
Отже  наш  президент-  то  є  гетьман,
Та  попереду  наших  бійців
Ви  не  йдете  ні  другим,  ні  третім.

Я  не  бачив  ще  вас  на  фронтах,
Як  і  ваших  синів  і  онуків.
Ви  зануритесь  далі  "  в  ділах"
Навіть  нам  не  покажете  й  руку.  

В  вас  мільйони,  зізнайтеся,  є.
Так  чому,  як  боєць  у  шпиталю,
Весь  народ  все  що  є  віддає,
А  від  вас  лиш  слова  і  медалі?

На  словах  ви  -  новий  Пілігрим!
"Тимчасово"  і  "Будуть  розбиті".
А  по  факту  -  відібраний  Крим,
Сотні  жертов  і  кодло  бандитів.

Може  жорстко  але  "Не  п*здіть!"
З  нами  годі  вже  в  хованки  грати!
Як  народ  всадовив  вас  -  сидіть,
Ми  ж  вас  можем  так  само  і  зняти!

http://vk.com/ak.virshi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015


Попіл

Горить  плече  моє,  пече...
Неначе,  рветься  на  свободу,
Забудь  красу,  забудь  і  вроду,
Коли  душа,  мов  кров  тече!  

Коли  очима  зиркнеш  в  долю,
А  чарці  гірко  на  столі,
Коли  лиш  безлад  в  голові,
То  прагнеш  ти  думками  волі,
Але  ж  ногами  на  землі!

І  тисне  груди  серце  в  ритмі,
Легеням  полум'ям  на  дотик,
Коли  застиг  мій  стан  в  молитві,
Гори  єство  моє,  гори!
Згорю  до  тла  -  залишу  попіл,
А  попіл  видно  вам  згори!

7.06.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2015


Я твій

Ти  чуєш  мене?  Відгукнися.
Хоч  подихом  з  вуст,  
Тихим  шелестом  вій,
Чарвіна  кохана  моя  білолиця.
Сьогодні  я  вбитий  тобою.  
Я  твій.

Я  твій
З  кожним  постуком  серця  на  волю
В  душі  виє  вітер,  і  щось  вогняне
Мої  почуття  підіймає  до  бою,
Лише  відгукнися,  що  чуєш  мене  

Скажи  хоча  б  слово,  малесеньку  думку,
Чи  ти  так  радієш,  чи  знову  сумна.
Вже  кожна  хвилина  у  нас  на  рахунку,
А  тиша  твоя  ,  мов  залізна  труна...

Не  залишай  мене  наодинці
Зі  світом:
Залишиться  з  двох  жити  тільки  один.
Та  навіть  знесиленим,  підлим  чужинцем
Я  хочу  почути  думок  відгомін...

Чи  заспівай  мені  пісню  веселу,
Чи  прошепчи  щось  надмінно  сумне...
Адже  я  загину,  загину  без  тебе...
А  ти  відгукнися,  чи  чуєш  мене....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2015


Тобі… ( Київський спогад)

Тобі  вночі  читав  вірші,
Ти  цілувала  мої  плечі.
Вуста  палили  до  душі
Терпким  смаком  вина  надвечір.

Весь  світ  застиг  у  небутті  -
І  нас  залишилося  двоє.
Такі  зухвалі  й  молоді
Ми  загубилися  в  любові.

Твій  аромат  на  моїх  грудях,
Волосся  чарами  в'юнке...
Хочеш  сказати  щось  таке,
Але  мовчи!...  Словами  згубиш

Таємне  сяйво  очі  в  очі.
І  ми,  загублені  в  світах,
Накрились  простирадлом  ночі,
А  на  вустах  все  той  же  смак...

18.05.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015


Випускний

Запам’ятаю  назавжди  свій  випускний,
Я  в  перший  раз  в  костюмі.  Я  –  смішний!
Зібрався  в  школі  11-А  клас,
Батьки  так  любо  дивляться  на  нас  –
І  тихо  плачуть…

Так  весело  і  дивно  –  скрізь  вогні,
Сьогодні  ти  –  дитина,  завтра  –  ні.
Сьогодні  ти  співав  «Останній  раз»,
А  завтра  вже  розпочинати  час
Нове  життя.  Невідане  й  прекрасне.

І  поруч  всі  –  і  друзі,  й  вчителі.
Здається,  що  знайомим  вони
Були  мені  вже  понад  двісті  років,
І  не  було  ненависних  уроків,
Було  так  добре.  Щастя  й  щирий  сміх.

Та  ось  і  все.  З  порогу  час  рушати.
Ти  кинеш  погляд  на  самотні  парти,
Поглянеш  на  колись  розбиті  вікна,
Сьогодні  ми  були  з  тобою  дітьми,
Сьогодні  наш  з  тобою  випускний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590269
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.06.2015


Лужа

"Где  молчанье  подобно  топоту  табуна,
а  под  копытами  воля..."  К.Кинчев

Я  не  знаю,  что  будет  дальше,
Я  не  знаю,  что  там  впереди,
Я  -  взволнованный  маленький  мальчик,
Что  так  пристально  в  лужу  глядит.

Атеист  или  веровший  в  чудо,
Молодой  или  с  блеском  седин  -
И  как  -  будто  никто  с  неоткуда
Тихо  на  ухо  мне  говорит:

"  Мы  не  в  силах  ответить  кто  ты,
Ведь  кто  мы  непонятно  самим,
Мы  ночами  бухаем  водку,
А  на  утро  овсянку  едим,

Мы  усердно  сбиваем  усталость,
Когда  тухло  бежим  по  утрам,
После  с  криками  "Что  нам  осталось?"
Безнадежно  летим  на  диван.

День  за  днем  или  годы  за  голом,
Дом  -  работа,  работа  и  дом.
В  перерыве  строй  громоотводы,
А  потом  как-нибудь  поживем!

Все  мечты  о  малейшем  досуге,
Но  куда  ты  не  плюнь,  всем  должник!
И  работе,  стране  и  супруге,
И  вообще,  докажи.  что  мужик!"

Мрак  сменился  в  зловещую  стужу  -  
и  настал  мой  черед  выбирать:
Или  также  стоять  возле  лужи,
Или  дальше  тропинку  топтать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583659
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.05.2015


Прапор над Москвою

Ось  Перемога,  близько,  подиви!
Наш  гімн  вже  відкриває  вічне  свято!
І  над  парадами  Червоної  Москви
Замайориться  синьо-жовтий  прапор!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015


ПАРАД ВОЙНЫ

Ветераны,  как  лот  из  Музея,
Вместо  радости  -  боль  и  тоска,
Но  гордится  парадом  Рассея,
В  Украину  кидая  войска.

Содрагается  Красная  площадь,
Отмывая  клеймо  их  вождя,
Залп  орудия  палковой  мощи
Разогнал  свежий  воздух  дождя.

В  атмосфере  лишь  запахи  страха.
Рядом  церковь,  звезда  и  палач.
Суть  спектакля  -  кровавая  плаха,
За  напыщенной  радостью  -  плачь.

Так  запачкано  знамя  Победы
Вонью,  кровью  замазаных  рук,
Скажут  все,  мол,  спасибо  вам  деда,
Завтра  будет  убитым  ваш  внук.

Новый  фронт  закрывает  всю  память.
Неовождь  натянул  стремена,
Ну  а  главное  мирное  знамя
Вновь  падет  под  приказом  "Война!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582368
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.05.2015


:ПУШКИНУ: (2 минуты вдохновения)

Я  так  хочу  писать  стихи,
Чтоб  нарекли  их  идеалом,
Сопроводим  глухим  скандалом,
Чертить  незримые  штрихи.

Рукой  чугунной  выводимы
Пера  порезы  в  новый  мир.
И  свежий  лоб  затерт  до  дыр,
И  слов  порыв  неумолимый!

Как  будто  буря  средь  пустыни,
Он  возродится  на  очах,
И  вдохновения  очаг
Горячих  мыслей  быстро  стынет!

И  я  останусь  навсегда
В  ряду  с  тобою  гений  мира,
Оденем  синие  мундиры,
Пойдем  вдвоем  шагать  в  века!

Покуда  есть  на  свете  сила!
Как  ветром,  мыслями  гоним,
Та,  что  открылась  нам  одним  –
Сердца  чарующая  лира!  

18.03.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579623
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.05.2015


Одчиняймо двері!

Одчиняйте  двері,  починайте  драку!
Я  вже  так  втомився  жити,  мов  за  фахом.
Я  вже  так  втомився  від  нудних  істерик  –
Починайте  драку!  Одчиняйте  двері!

Час  почати  першим
Тиснути  рутину.
Скільки  нових  звершень
Нині  в  домовинах?

Скільки  ти  задумав,
Та  забракло  часу,
Адже  знову  суму
Натягнув  гримасу?

А  життя  навшпиньках
Розіграє  драму:
Годі  вірші  тринькать
І  гулять  словами!

Бук  візьми  до  рук  -  і
Ти  ж  таки  струйовий!
Через  тяжкі  муки
Вирви  подих  новий!

Одчиняймо  двері  –
І  назустріч  страху!
Плюнь  на  тінь  містерій,
Починаймо  драку!

24.03.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569170
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2015


The story about MAGACEY

Many  years  ago  a  very  strange  neighbor  lived  next  to  me.  In  his  yard,  there  were  only  a  few  tall  trees,  which  were  higher  than  a  five-store  building.  He  was  an  ordinary  man,  but  I  had  never  seen  him  sleeping.  Every  day  he  made  something  on  the  top  of  the  tree  and  every  night  he  walked  around  his  plants.
One  day,  there  was  a  great  noise  into  his  house.  When  I  went  to  his  place  to  ask  how  he  felt,  I  was  really  amazed.  There  was  only  one  enormous  room  into  his  house,  but  I  did  not  see  any  furniture  in  it.  Only  machines  and  computers  were  there.  At  first,  I  thought  that  he  was  a  scientist,  but  suddenly  he  appeared.  I  started  to  excuse,  but  he  only  smiled  at  me  and  said  nothing.  He  wore  a  strange  suit,  like  for  scuba  diving,  but  tastes  differ,  so  I  came  back  home  calmly.
I  could  not  help  thinking  about  him.  I  could  not  sleep  all  night.  To  calm  myself  down,  I  went  to  the  kitchen  to  make  tea.  Suddenly  a  yellow  light  lit  my  house.  I  went  outside  and  saw  an  enormous  spaceship  above  my  neighbor’s  house.  I  ran  to  him,  but  I  was  shocked  what  I  saw  there.  There  were  four  aliens  in  his  house!  My  neighbor’s  body  was  only  a  robot  –  transformer  to  deliver  aliens  from  place  to  place.  They  started  to  calm  me  and  told  an  interesting  story  about  an  alien,  who  was  lost  one  day.  He  fall  out  from  the  spaceship  and  only  few  days  ago  he  identified  his  position.  They  presented  me  a  robot,  as  a  souvenir  and  came  back  to  their  galaxy  MAGACEY.
Now  my  life  is  perfect.  I  do  nothing  every  day,  but  my  robot  solves  all  my  problems  and  thanks  to  him  I  remember  that  somewhere  in  deep  space  there  are  my  friends.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567431
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.03.2015


Когда она творит…

Весь  мир  затих,  когда  она  творит...
Как  смело  отдается  власти  мысли
Как  наполняет  все  до  точки  смыслом!
Неровен  час  -  душа  ее  горит.

Горит  в  очаге  пламя  изумруда,
Пока  она,  шагая  по  воде,
Не  соберет  росу  на  лепестке
И  на  покорном  своде  веток  дуба.

Не  явится  нам  образ  тех  чудес,
С  которыми  знакомила  Джиневра,
Что,  как  Люси  нам  взбударажит  нервы  -
И  улыбнется  тайной  дикий  лес!

И  вот  она,  как  будто  бы  богиня,
Как  будто  бы  сирена,  нимфа,  муза
С  себя  бросает  все  дрянные  узы
И  на  листке  выводит  снова  имя.

Новый  герой,  пророк,  Адам,  мессия!
Теперь  она  -  Творец  его  судьбы,
Что  подобрала  правила  игры
И  показала  истинную  силу!

Отныне  вам  ее  не  усмерить,
И  предклонившись  пред  ее  красою,
Чтоб  не  мешать  пустою  болтовнею-
Весь  мир  затих  ,  когда  она  творит

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562512
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.02.2015


Діти хліба й батога

Україна  -  наша  слава!
Нам  накази  -  не  слова!
Ми  -  захисники  держави,
Діти  хліба  й  батога!

Ми  прийшли  сюди  ще  дітьми,
Двадцять  з  лишком  юнаків.
Шлях  до  світла  був  крізь  пітьми,
Пил  летів  з  усіх  боків!

Ми  кричали:  нам  боліло,  
Кров  не  міряли  на  дріб,
Слабкості  не  знало  тіло,
Мужній  дух  летів  в  політ!

Черга,  постріл,  знов  до  бою.
До  молекули  клітин
Ми  тепер  брати  з  тобою,
Хай  й  своєї  мати  син.

Нас  навчили  жити  гідно.
Ми  виконуєм  наказ.
І  на  землю  нашу  рідну
Воїнами  йдем  від  вас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560937
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2015


Андрейка

Набатом  содрагается  планета!
Уходят  вспять  озера  и  моря.
Прошу  молчать  вас,  граждани  поэты,
На  этот  раз  в  игру  вступаю  я.

Я  не  смолчу,  хоть  как  бы  затыкали!
Перед  глазами  образ  до  сих  пор
От  страха  вновь  дрожащей  сытой  твари,
Которая  не  сбросит  груз  оков.  

Кричим  слова.  Словам  цена  -  копейка.
По  почкам  бъем.  Свои  же  на  своих!
Куда  же  занесло  тебя,  Андрейка,
А  ведь  нормальный  мог  бы  быть  мужик!

С  утра  до  ночи  виснуть  на  работе
Без  принципов,  позиций  и  идей.
Загрязнуть  в  той  трясине,  в  том  болоте,
Где  тысячи  знакомых  мне  людей.

И  как  отец  сказал:"  Cовсем  без  толку
Играть  словами  и  писать  стихи.
Уж  лучше  бы  под  книги  сделал  полку
Принес  бы  хоть  какую  пользу  ты."

Принес  бы  пользу...  правду  папа  внемлет
И  я  бы  мог,  но  это  не  по  мне.
Во  мне  другое  чувство  тихо  дремлет.
Я  нужен  для  другого  на  земле.

Я  -  Предвотель.  Я  -  Творец.  Я  -  Пленник.
Я  затеватель  мыслей  смелых  дум.
Молчать  я  не  способен  как  изменник,
А  если  нужно  будет  -  лучше  я  уйду.

И  не  жалейте  с  матерью  об  этом
Ведь  поисками  жизни  с  малых  лет
Меня  вы  приучили  быть  поэтом  -  
И  я  покорно  принял  ваш  совет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558772
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.02.2015


Надія

[i]Пам'яті  Андрія  Кузьменка[u][/u][/i]

Жодних  пісень  про  щасливу  країну,
Мрії  немає  й  немає  бажань.
Навколо  лиш  сіра  холодна  година,
Де  звичними  стали  пісні  поховань.

Затихли  трембіти  і  сурми  величні.
Мелодія  пострілів  -  черга  подій.
І  вигуки  "Слава"  немов  механічні
Що  їх  нам  кричить  і  герой,  і  крадій.

А  смерть  позабуде  рахунок  померлих.
Життя  України  -  статистика  слів.
Як  ми  забуваємо  тих,  що  не  вернем.
Чиї  імена  нам  розкажуть  з  новин.

Ночами  безсоння.  На  кухні  розмови.
Та  й  як  тут  заснути  під  тиском  ночей.
Тільки  -  но  ляжеш  піднімлються  знову
Образи  стиснутих  болем  грудей.

Навколишній  світ  по-тихесеньку  тліє...
Відходить  нетлінне  у  морок  тіней...
А  що  залишається?  Тільки  надія
Побачити  знову  щасливих  людей.

2.02.2014.  23:47.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015


Мій характер

Мій  характер  -  звір  у  клітці,
Тихий  та  смиренний  друг,
Що  віднині  не  боїться
В  клітку  витягнутих  рук.

Як  на  погляд  -  добрий,  чемний,
Хвіст  донизу,  шерсть  лежить,
Та  у  час  страшний,  буремний,
Мій  характер  геть  не  спить!

Прокидається  й  у  щепки
Він  зловісну  клітку  трощить,
Кров  відчула  присмак  терпкий,
Дивляться  вогняні  очі!

Пар  із  ніздрів,  сила  в  руки!
Стрибне  з  присядки  високо!
Та  почує  рідні  звуки  -
І  вже  знов  у  серці  спокій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015


Je suis Volnovakha

У  слідчій  справі  залишилися  аспекти,
Стихають  відгуки  довкола  повсякчас,
Та  ви  чому  там,  пане  Президенте?
Чому  ви  там,  коли  біда  у  нас?

Не  чує  нас  Європа  й  світ  не  чує.
Росія  й  зовсім  скаже  навпаки,
Та  поки  всі  мовчать  -  загинуть  люди,
А  вбивця  зможе  канути  в  віки.

Не  зрозумійте,  я  прошу,  невірно.
Мені  шкода  Париж,  шкода  "Шарлі".
Та  лиш  не  в  змозі  я  мовчать.  як  гинуть  рідні
Невинні  співвітчизники  мої.

Іде  війна,  і  на  війні  вбивають.
Противником  назвали  тероризм.
Чому  тоді  одних  світ  проводжає,
Іншим  на  згадку  -  тихий  егоїзм?

Скорботять  всі.  Скорботить  вся  планета.
Жалоба  серце  і  моє  гніте.
Хоч  я  не  осторонь  трагедії  газети,
Je  suis  Volnovakha,  Je  suis  Ukraine,  Je  suis  mon  peuple.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015


Ира Шевченко

[i]Посвящается  моей  хорошей  подруге.[u][/u][/i]

И  вновь  пишу  тебе  стихи,
Разлука  снова  веет  стужу,
А  тайну  из  глубин  строки
Шедевром  вынесу  наружу.
Есть  в  этой  тайне  смех  и  плачь,
В  ней  рай  и  ад  ее  смятенья,
Чей  взор  -  губительный  палач,
Ей  вновь  приносит  вдохновенье.
Но  ты,  читатель,  поразмысли,
Кто  смотрит  вглубь  раскрытых  рук,
О  том,  кто  здесь  из  первых  букв.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550500
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.01.2015


Я вас любив…

І  твори  Гоголя,  і  твори  Кобзаря...
Вбираю  їх,  мов  чисте  синє  небо.
О,  скільки  родить  їх  ота  земля,
Що  іншої  мені,  бодай,  не  треба!

Франко  і  Леся,  мій  земляк  Микола,
Кандиба,  Симоненко  і  Куліш!
Я  з  вами  познайомився  ще  в  школі  -
Я  нині  вам  присвячую  цей  вірш!

Багатством  думки  нас  чарують  книги
І,  як  таємний  досвід  світовий,
Я  з  трепетом  вбирав  вірші  Тичини,
Я  вас  любив,  Микола  Хвильовий!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2014


Анютины глазки

Мне  видно  Анины  кишки,  что  вдоль  дороги
Валяются  ну  просто  черти-где!
Вот  слева  дремлют  руки,  справа  -  ноги.
Не  знала  Аня  правил  ПДД.

И  все,  что  нам  осталось  от  девчонки  -
Кривые  уши  и  отпавший  глаз.
Анюта,  как  сплошная  расчлененка
Запачкала  мокрухой  мой  КАМАЗ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542389
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.12.2014


Вірші я пишу не для вас!

[i][u]"Дарма  праця,  пане-брате:
Коли  хочеш  грошей
Та  ще  й  слави,  того  дива,
Співай  про  Матрьошу,
Про  Парашу,  радость  нашу,
Султан,  паркет,  шпори,
От  де  слава!!!  "
Т.Г.Шевченко.[/u]
[/i]
Пишу,  пишу  вночі  вірші...
Кому  вони  потрібні!?
Не  розбудити  їм  душі  -
Вони  цього  не  гідні.

Комусь  повага,  честь  і  слава!
За  жменю  слів,  знайомих  всім,
За  погляд,  посмішку  лукаву.
"Послухаймо  та  повторім!"

А  тут  за  кожним  словом  сила!
У  кожній  думці  вольна  стать!
Та  тільки  це  не  миле  -
Їм  інше  треба  щебетать:

Аби  тактовно  посміхнувся,
Ніяких  пострілів  і  драм,
Читав,  ні  разу  не  запнувся,
Пейзажі  без  переживань.

Нехай  там  рими  і  не  буде,
Проте  як  гарно  -  подивись...
Мені  за  вас  так  страшно.  люди  -
Та  жалість  змінюю  на  злість.

Нехай  в  забутій  краще  шафі
Аніж  рабам  та  на  показ!
Слова  я  зачиню  в  кімнаті  -
Вірші  я  пишу  не  для  вас!

9.11.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2014


Чи чув колись як швидко б'ється серце ( присвячується Тані Маланчук)

[u]Присвячується  Тані  Маланчук[i][/i][/u]
Чи  чув  колись,  як  швидко  б’ється  серце?
Який  скажений  ритм  цього  життя?
І  як  рікою  в  мить  стає  джерельце
Під  легковажні  співи  солов’я.

У  нього  крила,  в  нього  доля  в  світі.
Та  що  людині  до  прекрасного  співця?
В  людей  лише  одна  робота  –  жити!
Заради  неї  треба  битись  до  кінця!

Забути  чвари,  ненависні  сльози!
Майбутнє  ми  тримаємо  в  руках!
І  пісня  наша  лине  замість  прози,
І  запанує  тиша  у  думках.

Боротись  треба,  хоч  немає  сили.
Без  боротьби  життя,  як  доміно  –
Летить  униз,  рахуючи  хвилини.
Останній  камінь  впав  уже  на  дно.

Та  головне  –  лише  не  будь  байдужим!
Коли  ти  думаєш  :  «  Без  мене  й  так  мине»
Твій  голос  вирішальним  стане,  друже!
Запам’ятай  :  життя  –  це  головне.

Не  спи,  Танюшо,  слухай  –  б’ється  серце,
Мов  уночі  палає  синє  небо.
І  кожен  постук  творить  мегагерци
Й  мільйон  сердець  тепер  звучать  для  тебе!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014


Сон

У  меня  так  болит  голова...
Никогда  еще  так  не  болела!
Ноет  все  изможденное  тело,
Только  сердце  диктует  слова!

Моих  рук,  будто,  нет  -  вместо  них
Только  кисть  и  обмерзшие  пальцы,
Себя  чувствую  немочными  старцем,
Хоть  всегда  был  в  числе  молодых...

Только  сердце  никак  не  сдается...
Все  стучит,  угасая,  в  ответ...
то  замолкнет,  то  снова  проснется,
А  на  сердце  слова  :  "  Боли  нет!"

И  ,  как  будто,  ожившие  веки
Глубину  открывают  зарниц,
И  от  вас  ухожу  я  на  веки
В  ту  страну,  что  ей  нету  границ...

В  ту  страну,  что  незримые  дали
Открывают  для  глаз  горизонт...
Я  об  этом  подумал  едва  ли  -
Как  внезапно  закончился  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535873
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.11.2014


Ху is ПУ?

Ась,  представим-ка,  ребята,
Мы  страну  с  названием  "Ху".
Будто  правит  там  диктатор...
Предположим  некий  "Пу".

Он-  палата,  он  -  госдума,
Министерство  министерств.
Лишнего  не  любит  шума
Вседержатель  и  Отец.

Он  -  примерный  император,
Он  -  наследник  у  "СС".
Сам  и  зритель,  и  оратор!
Кружит  голову  принцесс!

В  его  слове  есть  Свобода!!!
Он  навек  забыл  про  сон.
Государство  -  для  народа,
А  народ  -  конечно,  он.

Любит  принимать  парады,
Сам  себе,  давая  честь.
Дарит  Пу  себе  награды,
Сколько  их,  увы,  не  счесть.

С  миром  он  играет  в  прятки.
"Что?  Диктаторство?  Пустяк!
У  меня  тут  все  в  порядке.
Уваженье  -  значит  Страх!

"Пу"  -  ведь  имя  неслучайно.
Без  намеков  прототип.
Это  кто?  Большая  тайна...
Очень  -  очень  мрачный  тип.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533394
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 29.10.2014


ВИБОРИ

Знов  у  виборі  країна.
Свято  право  обирать.
І  дорослий,  і  дитина  –
Всяк  іде  голосувать.

Сотні  в  чергах  на  дільницях,
Повна  ручка,  чистий  лист.
Бюлетені  по  полицях  –
В  нас  до  виборів  вже  хист!

Роздана  остання  гречка,
Сказані  «на  біс»  слова.
Сяйво  мрії  :  «  Стане  легше…»  
Вже  ж  втомилась  голова.

Слухати,  дивитись  всюди
Хто  що  знає  як  робить.
Дуже  закортіло  людям
Просто  –  напросто  пожить…


Цілий  день  народ  юрмився.
Результат  звалив  із  ніг!
КОЖЕН  ТРЕТІЙ  НЕ  ЯВИВСЯ,
КОЖЕН  ДРУГИЙ  –  «  ПРОТИ  ВСІХ»!

Пустуватиме  парламент?
Тиша  замість  сотні  фраз?
Президент  узяв  пергамент,
Видав  президент  указ:

«Як  така  народна  воля  –
Не  скоритись  буде  гріх.
В  Раду  не  пущу  нікого
З  кандидатів  тих  «святих».

Усі  гроші  за  п’ять  років,
На  утримання  й  бенкет,
Заберу  в  старих  «  пророків»  -
Нехай  підуть  у  бюджет!»

І,  подумайте,  країна
Дійсно  краще  зажила.
Наче  на  плечах  пір’їна  
Замість  ярма  у  вола!

Пенсії  зросли  удвоє,
Ціни  впали  в  кілька  раз.
НІ  добі  старого  строю!
Йти  вперед  велів  нам  час!

Подолали  безробіття,
Вчитель  –  власник  трьох  машин!
Документи  роблять  миттю,
Впали  ціни  на  бензин!

Лікар  і  шахтар  –  еліта!
Панівний  –  середній  клас!
Кожна  хата  обігріта  –
Відтепер  НАРОДНИЙ  газ.

Президент  лише  сумує…
Ні  тобі  скандалів,  драк…
Прийме  сам,  проголосує…
І  ніхто  не  вткне  п’ятак!

Хоч,  звичайно,  це  все  казка,
Та  чому  не  уявить
Несподівану  розв’язку
У  найважливішу  мить!

Як  би  упіймать  нагоду
Аби  так  пішли  шляхи,
Щоби  ВЛАДА  ДЛЯ  НАРОДУ  –
А  ніяк  не  навпаки!

http://vk.com/public71915729

26.10.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014


ФУТУРИСТАМ

Місто  -  Машина!  Маса  -  Машина!
Ми  -  це  Машина!  А  де  тут  Людина?
А  хто  є  Людина?  І  що  є  Людина?
Для  чого  Людина?  Недобра  година...
Остання  година?  Пророча  година?
Чи  рання  година?  Година  єдина?
До  чого  єдина?Навіщо  єдина?
Іздавна  єдина?  Єдина  родина?
Щаслива  родина?  Священна  родина?
Міцна  ця  родина?  Родина  з  людини!
І  знову  Людина?  А  може  Людина  -
Це  просто  Людина!  Зовсім  не  Машина!
А  Місто  -  Машина?
А  Маса  -  Машина?
А  ТИ  -  це  Машина?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014


Прогулянка Львовом очима москаля


Йшов  якось  москаль  по  Львову
Глянь:  мотузка  і  гілля.
І  москаль  подумав:  "  Знову
У  львів'ян  зависну  я!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2014


Хто не скаче - той москаль!

Скачи  по  дорозі  додому  з  роботи,
Скачи  на  роботі,  до  неї  скачи!
Скачи  без  кінця,  витирай  краплі  поту,
Скачи  вище  даху,  скачи  без  причин!

Нехай  люди  думають  :  Ти  -  навіжений!
Нехай  неосяжна  їм  твоя  мета!
А  ти  все  одно  скачи,  мов  скажений,
І  не  зупиняйся,  до  неба  зліта!

Скачи,  мов  востаннє,  мов  завтра  в  дорогу,
Скажи  своїм  друзям,  хай  скачуть  також!
Все  вище  і  вище,  з  ноги  та  на  ногу!
Давай,  не  здавайся,  цей  світ  потривож!

Не  зупиняйся,  скачи  щохвилини
Над  безліччю  стін,  пустотою  проваль!
Не  намагайся  шукати  причини,
Вона  лиш  одна  :  ХТО  НЕ  СКАЧЕ  -  МОСКАЛЬ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2014


Живи!!!

[i]Невже  я  зайвий  чоловік  тому,
що  люблю  безумно  Україну?[u][/u][/i]
[i]М.Хвильовий[u][/u][/i]

Невже  я  зайвий  чоловік,
Адже  люблю  її  безмежно
Чарівну,  сильну,  незалежну...
Кохаю    змалечку  навік.

Вона  тендітна,  люба,  щира,
Блакитноока  та  сумна
У  світі  все  живе...одна.
І  замість  посмішки  -  зневіра.

Але  так  було  не  завжди!
Я  пам'ятаю  час  і  мить,
Коли  краса  її  бриніла,
В  очах  була,  мов  сонце,  ліра.
Волосся  золоте,  розвіяв,
Піднялась  в  небо  і..Летіла!
Душа  її,  мов  вільний  птах!
І  я  тоді  забув  про  страх!
І  полюбив,  і  теж  злетів!
Неначе  знову  народився  
На  землю  з  висоти  дивився
На  ту  красу  річок,  озер!...
Невже  я  зайвий  їй  тепер?

Невже  забула  наші  сльози?
Невже  забула  наш  політ?
І  замість  серця  -  лиш  граніт...
І  замість  сонця  нині  -  грози...

Не  вірю!  НІ!...  Тебе  кохаю!
Нехай  слова  несуть  вітри!
Мене  вже  завтра  розстріляють,
А  ти  лети...А  ти  живи!

7.10.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528498
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 07.10.2014


Ніколи не зламати українця!

Ніколи  не  зламати  українців!
Це  я  кажу  сміливо  і  відверто  !
І  скільки  б  не  ішло  на  нас  чужинців  –
Ми  волю  будем  захищати  вперто!

Бринить  у  жилах  кров  козацька  й  досі,
А  серце  більш  не  стерпить  сентименту!
Ми  станемо  зорею  на  погості!
Ми  будем  битись  до  останнього  моменту!  

Як  лише  спробують  піти  на  нас  війною!
Коли  від  страху  заховається  дитина,
Тоді  разом  повстанемо  до  бою  –
Покажем,  що  не  вмерла  Україна!

Козацька  воля,  наша  думка  й  сила…
Поки  тече  в  тобі  козацька  кров!
Вставай,  лети  на  вільних,  чистих  крилах
І  захисти  свободу,  честь,  любов!

Автор  -  Андрюха  Костюк
Спiльнота  автора  -  https://m.vk.com/public71915729

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2014


Неповторна

Ще  не  писав  таких  віршів,
Адже  тебе  зустрів  я  вперше  -
І  сотні  тисяч  моїх  звершень
Не  варті  були  й  пари  слів…

Твій  погляд  упіймав,  як  диво,
Ти  неповторна,  чарівна.
Краса  -  та  сила  нищівна,
Що  полонила  несміливо…

І  ти  тепер  в  моїх  думках,
В  моїй  душі,  і  в  серці  наче…
І  я  кричу  «Стривай,  юначе!..»
Та  правди  в  цих  нема  словах.

Така,  як  ти  лише  одна,
І  Серце  розуму  не  власне,
Вогонь  у  ньому  не  погасне…
Ти  неповторна  й  чарівна….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2014


Напиток

Когда  умру,  не  знаю  я.
Будучи  старым  или  юным?
Поплачет  ли  за  мной  семья,
А  может  на  меня  все  плюнут?

Что  скажут  обо  мне  потом,
Кто  был  так  близок  мне  при  жизни.
Имя  припомните  с  трудом?
О  том,  что  черезчур  капризный?

Работу  дам  гробовщику,
А  может  лучше  крематорий...
А  то  мне  страшно  на  духу
От  все  нескзочных  историй,

Как  хоронили  тех,  кто  спал.
Они  проснулись  -  вы  поверьте.
И  земляной  огромный  вал
Им  стал  второй  причиной  смерти.

Может  умру  я  знаменитым  -
И  будет  в  скорби  вся  страна,
Или  пролью  жизнь,  как  напиток
Со  вкусом  терпкого  вина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525888
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2014


Осінь

Тихо-тихо  біля  річки
Вітерець  легкий  співа,
Шелестять  дерева  звично
І  навіюють  слова...

Сонце  грає  краєвидом,
Хмари  дивляться  з  води.
Скільки  б  камінців  не  скидав  -
Не  поцілити  туди!

Там  пташки  летять  у  вирій  -
Сонячну  країну  мрій.
Невеселі,  білокрилі...
Осінь  у  душі  моїй...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014


Моє місто

Моє  місто  –  держава  в  державі,
Є  країною  сонячних  мрій,
Де  блукають  метелики  жваві,
Сиві  хмари  несуть  буревій.

Моє  місто  –  гордість  народу,
Хоч  проблем  не  уникнути  нам,
Але  прозою  рідкісну  вроду
Ми  опишемо  нашим  синам.

Моє  місто  для  світу  скарбниця  –
Три  частини,  три  річки  –  сестри.
Колоситься  велична  пшениця
В  супровід  виробничої  гри.

Моє  місто  на  рік  постарішай,
Все  одно  радість  днів  не  мине…
Нам  на  згадку  лише  найтепліше,
Моє  місто  єдине,  одне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014


Я - ДУХ НАРОДУ! Я - ЙОГО СЛОВА!

Я  -  Дух  народу!Я  -  його  слова!
Я  неповторна  особистість  часу!
Могутня  доля!  Велич  вікова!
Майбутнього  нова  гучна  окраса!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014


На дорогах знедолених лір

Замість  болю  в  душі  вірші,
Замість  плачу  одна  струна.
Чую  знову  слова  чужі,
Чую  знову  прийшла  вона.

Тихо-тихо,  немов  любов,
тихо-тихо  і  мить  згорить.
Цю  мелодію  згадую  знов,
Цю  мелодію  довгу,  як  мить...

Ноти,  як  вогняні  сумні,
Ноти  стали,  мов  звір,  на  папір,
на  тонкій  застарілій  струні,
На  дорогах  знедолених  лір...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523302
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.09.2014


Какая жалость

Я  хотел  бы  послать  всё  к  чертям!
Так  вот  нагло  и  грубо  послать!
Вместо  этого  по  вечерам
Продолжаю  стихи  сочинять.

Те  стихи,  что  есть  частью  души,
Той  души,  что  разорвана  в  край.
Расторопней,  мой  друг,  поспеши,
Не  скупись,  да  скорей  наливай!

Знаешь,  нам  ведь  недолго  осталось
Пить,  гулять,  в  тишине  танцевать...
И  какая,  друг,  все  таки  жалость
В  том,  что  люди  должны  умирать...    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523300
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.09.2014


Аби брехати…

Аби  брехати  не  потрібен  розум,
І  ще  скажи,  що  ти  цього  не  знав!
Ти  зрозумій,  мій  друже,  бреше  кожен,
І  я  б  збрехав,  якби  про  це  змовчав.

А  правда  ще  страшніше  за  брехню.
Не  завжди  правда  краще  на  дорозі.
Скажи  лише  «В  останню  путь»  коню  –
І  він  ярмо  буде  тягнуть  не  в  змозі.

Ти  промовчиш  у  відповідь  мені…
Та  за  тобою  вибір,  як  нам  жити:
Чи  ми  продовжим  грузнути  в  брехні,
Чи  в  наших  силах  краще  щось  змінити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522117
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2014


Нет Войне!

Во  мне  уснули  анархические  нравы,
Уснуло  то  желание  к  борьбе...
Это  не  значит  ,что  забросил  жить  без  правил  -
Я  просто  вижу,  что  победы  нет  в  войне.

Я  откажусь  от  выстрелов  и  битв.
Смерть  -  это  не  красиво,  это  страшно.
В  своих  стихах  разрушу  наглый  миф,
Что  лишь  уйти  красиво  очень  важно.

Я  против  лжи,  насилия  и  крови,
Но  я  согласен  нужно  защищаться,
Когда  есть  посягательство  на  волю,
Но  первому  не  стоит  лезть  и  драться!

Я  человек,  есть  голова  на  месте,
Есть  принципы  и  нравы  есть  во  мне
Тому  кто  рядом,  я  скажу  :  «Мы  Вместе!»
Мы  вместе  скажем  миру:"  Нет  Войне!"


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522113
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 07.09.2014


Мамо, Я Вернусь!

Не  знаю,  як  назвати  почуття...
Як  передати,  що  в  мені  бринить,
Коли  у  тебе  на  очах  життя,
Що  може  обірватись  в  кожну  мить.

Він  вже  зібрався.  Завтра  на  війну...
Невдалий  жарт,  мовляв  востаннє  бачу...
Переживання...  Знову  ніч  без  сну..
Сестра  і  мати,  стомлені  від  плачу...

І  що  тут  зробиш?  Все.  Вже  треба  йти.
-  Постій  синочку...  Хрест  візьми  священний!
Він  тебе  всюди  зможе  зберегти.
Вертайся  лиш  додому  мій  стражденний…

-  Всі  по  місцях!    -Прощай  матуся  люба...
О  скільки  їх,  обікраних  матусь...
І  линув  плач.  Скупий  та  навіть  грубий...
-  Не  плач  за  мною  мамо,  я  вернусь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521078
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.09.2014


Говоришь, что любишь…

Говоришь,  что  любишь  дождь  -
И  гуляешь  под  зонтом.
Говоришь,  что  ветер  -  вождь,
Наблюдая  за  окном...

Говоришь,  что  любишь  солнце,
Прячась  от  него  в  тени,
Одев  легкое  суконце
И  защитные  очки...

И  не  то,  чтобы  мне  страшно,
Просто,  руки  теребя,
Я  боюсь  что  ты  вот  также
Скажешь  :  "  Я  Люблю  Тебя..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520390
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.08.2014


Исповедь Гоголя

Господи,  прошу  же,  помоги  мне!
Приглуши  эти  все  голоса.
Я  смерть  чувствую,  разве  я  гибну?
Не  умру  ли,  сомкнувши  глаза?
Боже,  дай  попрощаться  с  друзьями,
Дай  проститься  мне  с  домом,  с  семьей,
Ведь  не  жили  с  тобой  мы  врагами-
После  смерти  останься  со  мной.
Все  священники  эти,  все  церкви,
Всё  не  ты,  всё  не  то,  всё  не  там.
Я  прошу  отодвинь  мне  час  смерти-
Я  расставлю  здесь  всё  по  местам.
Я  две  повести  сжег  неугодных
Всё  твоим  же  церковным  жрецам.
О  занятьях  людей  уж  немодных-
Свои  души  давать  подлецам…
Если  смерть-  дай  погибнуть  лишь  телу,
Что  б  живою  осталась  душа!
Хоть  и  тело  еще  не  созрело,
Знаешь,  жизнь  она  так  хороша.
То,  что  создано  было  тобою,
Не  утратит  своей  красоты,
Ты  поверь,  говоря  лишь  со  мною,
Виден  призрак  робкой  мечты.
Господи,  дай  мне  проснуться  завтра,
Я  прошу  тебя  в  этом  помочь  .
Что  бы  жизнь  ни  прошла  лишь  залпом,
Сохрани  и  спаси  меня  в  ночь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520384
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 29.08.2014


Хочешь Есенина почитаю?

Хочешь  Есенина  почитаю,
Когда  стихи  мои  не  любы...
Про  красавицу  с  Алтая,
Радость,  что  дается  грубым...

Хочешь  Лермонтова  Мишу,
Словно  милая  строка
Прошепчу  я  ели  слышно,
Что  рука  стрелка  легка...

Из  Дюма  старинной  прозы
Вспоминаю  я  порой
О  том,  как  же  пахнут  розы
На  войне  перед  грозой...

Вряд  ли  Гоголя  полюбишь  -
Повестей,  новелл  штрихи...
По  ночам  читать  ты  будешь  
Всё  тайком  мои  стихи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520194
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2014


Неразбериха

Помню  как-то  прошлым  летом
Наконец  пришла  весна.
Осень  в  золото  одета
Снегу  всыпала  сполна!

Солнце  вышло  утром  рано
И  пустился  крупный  град,
Что  к  земле  прильнув  туманом
Поливал  вишневый  сад.

В  нем  росли  помимо  клёна
Дуб,  береза,  облепиха,
Рядом  клеверок  зеленый...
Вот  она  -  неразбериха.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520192
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2014


Верующий атеист

Внутри  меня  идет  борьба.
Вопрос:  о  вере  в  Бога.,
Про  имя  "божьего  раба"
Воздымется  тревога.

Как  по  уму,  я  -  атеист,
Но  был  крещен  в  конце  столетий.
и  в  мыслях  -  полный  эгоист.
Что  может  быть  сего  нелепей?

Я  не  ношу  нательный  крест,
Не  знаю  наизусть  молитвы,
И  мне  в  раю  не  хватит  мест  -
Вся  моя  жизнь,  как  кончик  бритвы.

Не  чтил  я  заповедей  раньше,
Не  чту,  поймите,  и  сейчас.
Не  выношу  вранья  и  фальши,
Коих  достаточно  в  наш  час.

Когда  о  Боге  вспоминают,
Как  только  нужно  чем  помочь.
Хоть  днем  грешат,  благословляют,
Но  хуже,  как  наступит  ночь.

Я  не  умею  правильно  креститься,
А  голос  мой  в  молитве  неказист.
Релuия  не  больше,  чем  традиция,
А  я  хоть  верую,  но  все  же  атеист!

27.08.2014.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519951
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.08.2014


Народе мій!

Народе  мій!  Коханий,  щирий,  добрий!
Народе  України  -  сильний  дух!
Ти  загляни  тихесенько  за  обрій  -
Куди  спрямуєш  свій  подальший  рух?

У  мене  є  тут  декілька  варіантів.
Почну  з  сумного.Отже,  він  такий:
Я  бачу  сотні  тисяч  емігрантів  
З  країни  їх  відносять  літаки.

Війна  не  закінчиться  років  30...
Замість  країни  тут  сама  пуста  земля...
Не  46,  а  а  2  мільйони  українців...
Згорілий  степ,  нескошені  поля...

Це  лише  жах  страшного  кінофільму,
А  от  насправді,  вірю,  буде  так:
Я  Бачу  Україну  сильну,  вільну!
І  процвітання  в  цй  країні  -  факт!

Народ  єдиний  вже  не  на  плакатах,
А  рідна  мова  в  кожному  кутку.
Стоять  будинки  в  синьо-жовтих  шатах
І  спокій  у  вишневому  садку...      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2014


Когда умру…

Что  скажут  в  тот  момент,  как  я  умру.
В  последний  миг,  когда  меня  не  станет.
Когда  запрусь  я  словно,  в  гроб,  в  тюрьму.
И  кто  из  вас  тогда  меня  помянет?

На  гроб  бросая  скупо  горсть  земли.
"Земля,  как  пух!"  -    вы  повторите  снова...
Родные  люди  и  знакомые  мои,
Но  не  найдете  в  тот  момент  другого  слова.

Чтоб  описать  всю  горечь  только  в  нем
И  поиски  в  тот  миг  будут  напрасны
Когда  уйду  один  похмурым  днем
И  докажу,  что  жизнь  -  она  прекрасна.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519363
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.08.2014


Незалежність

Незалежність  -  коли  сам,
Незалежність  -  коли  двоє!
Це  коли  святиню,  храм
Знову  залишено  спокою!

Всі  готуйтеся  до  бою!
Незалежність  -  це  війна!
Боротьба  з  самим  собою,
Вас  не  обійде  вона.

Незалежність  -  довгий  шлях!
З  присмаком  поту  і  крові,
Їх  гіркий,  солоний  смак
Приведе  тебе  до  ВОЛІ!

Незалежність  -  це  єднання
Після  лютої  зими...
І  натхнення...І  бажання..
Незалежність  в  нас!  Це  -  МИ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2014


Прочитав Есенина

Мы  теперь  уходим  по  немногу.
Да  и  все  мы,  знаешь  ли,  уйдем.
В  поздний  час,  откинувши  тревогу,
Навсегда  уйдем  последним  сном.

Ничего  отныне  там  не  будет
Ни  печали,  радости  во  мгле.
Не  тревожьтесь  я  прошу  вас  люди.
Счастье  в  том  -  что  жили  на  земле.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519100
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2014


Винних. .

Навіщо  нам  шукати  винних
З  пустих  та  непотрібних  слів,
Що  у  хвилинах  швидкоплинних
Ще  заберуть  в  нас  кілька  днів.

Ведемо  пошуки  безглуздо,
Кидаємо  все  в  очі  пил,
Шукаємо  вціліле  русло  -
Нещадно  б\'єм  що  тільки  сил!

Навіщо  нам  шукати  винних?
Думок  минулих  не  знайдеш...
Думок  швидких  гарячих  вільних...
Цей  шлях  назад  більш  не  звернеш.

Не  проживеш  моменти  знову,
Не  повернути  час  назад.
І  кинуте  гаряче  слово
Не  перевернеш  на  свій  лад.

Навіщо  нам  шукати  винних,
Не  розібравшись  у  собі?
У  тих  безглуздих  та  невпинних
Діях  в  твоєї  голові.

Коли  ти  сам  не  розумієш
Ну  як  я  міг?  Чому  не  так?
Але  нічого  вже  не  вдієш  -
Образ  гіркий  відчуєш  смак.

Навіщо  нам  шукати  винних
Скажи  навіщо?  Ти  мовчиш...
У  суперечках  недоцільних
Знайдеш  лиш  сум  і  сльози  лиш...

17.08.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014


Люблю…

Быть  может  я  стану  великим  актером,
Возможно  я  буду  трудягой-лифтером,
Возможно  пойду  в  космонавты,  в  шахтеры,
Но  только  с  тобой  я  не  вынесу  ссоры...

Быть  может  я  буду  известный  поэт!
Тогда  всколыхну  для  тебя  белый  свет,
А  позже  художник  напишет  портрет
С  площади  той,  где  был  твой  силуэт!

Возможно,  отчаянный  я  скалолаз!
Полезу  прям  в  горы  и  там  как-то  раз
Найду  драгоценный,  огромный  алмаз,
Но  смеркнет  он  перед  красой  твоих  глаз!

Захочешь,  я  горы  в  момент  разобью!
Захочешь  -  звезду  тебе  с  неба  словлю!
Но  снова  и  снова  слова  повторю:
"  Что  очень  и  очень  тебя  я  люблю!"

26.02.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518994
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 22.08.2014


За батьків

Не  знаю  я:  чи  є  на  світі  Бог,
Святий  і  мудрий  справедливий  старець,
Чи  сам  роблю  я  свій  наступний  крок,
Чи  вказує  мені  його  шлях  палець?
Чи  випадковість,  дар  землі,
Що  народився  на  Вкраїні,
І  що  саме  мої  батьки
Дали  життя  мені  -  дитині.
Яку  шалену  мав  сміливість,
Як  вибір  сам  Святий  чинив?
Навіть,  коли  б  і  мав  можливість,
Я  би  нічого  не  змінив
Я  народився  ще  давно
Зимовим  днем  в  обідню  пору.
І  все  було  мов  у  кіно
І  в  той  момент,  дивившись  вгору,
Я  ще  не  знав  хто  Бог  такий,
Ні  каяття,  ані  гріхів.
Я  немовлям  малий,  смішний
Йому  був  вдячний  за  батьків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518679
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.08.2014


Что?

А  что  останется  в  момент  как  мы  уйдем
Дождливым  утром  иль  в  прохладный  вечер.
Рассыпемся  по  небу  серебром
А  больше  нам  похвастаться  и  нечем.

Мы  проживаем  годы,  дни,  часы
В  ненужной  скачке  бешеного  бега
В  дали  от  изумительной  красы
Родного,  но  таинственного  брега.

Проблемы  нам  важнее  от  души
А  материальные  богатства  слаще  духа.
Но  ведь  почувствуешь  тоску  сидя  в  глуши
В  бессрочную  капризную  разлуку.

Ведь  память  притупляется  с  годами
Она  уходит  превосходным  сном
И  кто  грустить  останется  за  нами
И  что  останется  в  тот  час,  как  мы  уйдем?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518174
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.08.2014


Дякую тобі, Боже!

Ніколи  я  не  бачив  Бога
Віри  вeликої  не  йму
Усе  ще  не  було  нагоди
Сказати  пару  слів  йому

Ці  не  бринітимуть  слова
На  честь  та  славу  поміж  люди
І  жодна  світла  голова
Їх  занотовувать  не  буде

Подяка  юного  Творцю
За  вибір  зроблений  навіки
Тобі,  найкращому  митцю
І  від  простого  чоловіка

Можливо,  в  дечому  не  схожі
Та  все  ж  вклонитися  не  жаль-
Я  щиро  вдячний  тобі,  Боже,
Що  я,  мій  любий,  не  москаль!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518173
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.08.2014


СТИХ БЕЗ ДАТЫ

Вчера  на  вдохе  умер  трудовик.
Не  смог  и  слова  он  сказать  ребятам,
Ведь  ах..!  как  ошарашен  был  мужик,
Узнав,  что  нет  в  России  больше  мата!

Вопросу  :  "Где?"  теперь  ответа  нет
И  не  срифмует  грамотный  прохожий,
Ведь  даже  самый  признаный  поэт
В  своих  стихах  мат  применить  не  может.

Нестись  в  колхозе  перестали  куры,
Не  знает,  что  теперь  сказать  село,
А  грузчики  во  время  перекура
Кричат  :  "  Фантастика!  Как  было  тяжело!"

Все  дальнобойщики  по  рации  в  стихах
Описывают  ямы  на  дороге,
Не  засыпают  дети  в  детсадах  -
Не  могут  няни  дать  порыв  тревоги!

Средь  пятиклассников  никак  не  стихнет  спор:
"Позвольте,  сударь,  но  вы,  кажется,  не  правы.
Сейчас  я  позову  родной  мой  двор  -
Друзья  мои  умерят  ваши  нравы."

Удар  по  пальцам!  "  Вот  ведь  незадача!"  -
Суровый  плотник  скажет  вам  тот  час.
С  улыбкою  вступив  в  помет  собачий,
Хозяину  кричиш:  "  Вот  тебе  раз!"

При  звуках  "СТОЙ"  впреть  не  дрожишь  со  страха
Теперь  на  улицах  вам  не  услышать  мата,
Но  я  пошлю  закон  сей  просто  НА  Х*Й
В  Своем  стихе,  ведь  он  такой  БЕЗ  ДАТЫ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516412
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.08.2014


Моя дорога.

Ми  біжимо
на  зустріч  невідомому.
Ми  живемо
На  половину  з  втомою.
Ми  покидаємо
старе  життя  навіки.
Ми  поспішаємо  -  
і  час  впадає  в  ріки.
Шкодуємо
за  втраченим  колись.
Сумуємо
із  мрій,  що  не  збулись.
Не  знаю  я
про  це  іще  нічого.
Жену  коня  -
спішить  моя  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516411
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.08.2014


Песнь

[i]Безумный  мир,  кошмарный  сон,
А  жизнь  есть  песня  похорон...
С.А.Есенин.[/i]

И  то,  что  нас  ведет  с  начала
Безмерно  тянется  к  концу.
Вот  вновь  стою  я  перед  залом,
Мне  освещение  к  лицу.

Песнь  началась  :  аккорды,  струны,
Мелодия  длиною  в  жизнь,
И  скоро  заревут  трибуны,
Давай,  танцуй  ,  мой  друг,  держись!

Осталось  нам  совсем  немного,
Все  ближе  кода  похорон...
Финал.  Конец  моей  тревоге,
А  вместо  песни  -  плач  и  стон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515983
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.08.2014


Ранок

Моє  життя  -  мільйон  моментів,  
Що  склалось  чергою  подій
У  величезну,  довгу  ленту
Переживань,  думок,  надій...

Веде  всіх  доля  за  собою
По  несподіванним  тропам,
Адже  не  маємо  контролю
Ми  над  своїм  лихим  життям.

Можливо,  завтра  нас  не  стане.
Не  всіх,  можливо,  лиш  мене.
У  той  час,  як  настане  ранок,
Закінчиться  життя  земне.

Колись  усе  ж  настане  мить,
Коли  заплющищ  милі  очі,
Серце  в  останнє  забринить,
Твої  думки  покою  схочуть.

Її  боятися  не  треба
Сховатись  марно  буде  теж
Від  того,  як  веління  неба
Позбавить  усіляких  меж.

Когось  зустріне  зовсім  рано,
Когось  пізніш  наздожене.
Можливо,  як  настане  ранок,
Закінчиться  життя  земне.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515982
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2014


Старый

Давно  охрип  мой  звучный  голос
Но  Не  от  дыма  сигарет
А  От  того  что  пышный  волос
В  седой  теперь  окрасил  цвет.

Впреть  Не  побегаю  свободно
Я  По  дорогам  и  лугам.
И  не  ношу  одежды  модной
Но  также  радуюсь  снегам.

Хоть  Стар  я  стал,  но  крепок  духом.
Хоть  С  бородою  до  колен...
Уж  год  как  Умерла  старуха
Одна  в  тиши  родимых  стен.

Скажете  умру  я  скоро?
Одиночество  узнав...
Есть  еше  В  запасе  порох,
Не  смирить  мой  дерзкий  нрав.

Жизнь,  как  длинная  дорога,  
Долго  я  шагал  по  ней.
И,  откинувши  тревогу,
Вновь  гоню  вперед  коней.

Смерть  как  встречу,  так  узнаю
Может  следуйщей  весной.
Она  скажет  :  "Ну  что  старый?
Дальше  ты  пойдешь  за  мной."

1.08.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515689
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.08.2014


Останній бій

Бійцям  79-ї  Окремої  Аеромобільної  бригади  присвячується...

Господь,  збережи  Україну,
Її  нездоланних  синів.
Адже  тепер  сотнями  гинуть
В  невпинному  полум’ї  днів.

Одного  із  них  я  побачив,
Наживо  із  ним  говорив…
Вже  мати  захрипла  від  плачу,
А  він  поруч  сів,  закурив…

Пішов  на  війну  ще  весною,
Як  сотні,  таких  же,  як  він.
Повставши  сміливо  до  бою,
Підняв  Батьківщину  з  колін!

Він  –  батько  маленького  сина
Весь  вік  працював  у  селі,
Але,  коли  кличе  країна,
То  справи  вже  не  до  сім’ї!

Поки  хтось  ховався  у  льосі,
Поки  там  відсиджував  страх,
Він  яро  продовжив  боротись,
Із  рук  не  впускаючи  стяг!

Прийшов,  заспокоївши  мати,
Віддавши  святим  каяття.
Від  смерті  пішов,  щоб  прийняти
Останній  бій  за  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2014


Ярлык

Ну  же  давайте  мы  быстро
Всем  раздадим  ярлыки
Его  назовем  фашистом,
А  их  запишем  в  «совки».

Вспомним  ошибки  прошлого,
Обиды,  ссоры  –  скорей!
Ради  пустого,  ложного
Вычеркнем  старых  друзей.

Все  долгие  годы  мира
Лишь  пара  брошенных  фраз
Сделает  пусто.  И  силой
Все  уничтожит  в  раз.

И  все,  отомстить  желая,
Не  зная,  кто  они  есть,
Лезут,  тем  самым  стирая,
Свое  достоинство  –  честь!

Позабыв  про  чьих-то  детей,
Ты  пальнешь,  чтобы  был  толк.
Ради  чьих-то  зверских  идей
Выполнять  государственный  долг.

Расист,  шовинист,  убийца  –
Каждый  теперь  «патриот».
Позабудет  родные  лица,
Даст  пулям  команду  «Вперед!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511796
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 16.07.2014


Матуся

Чому,  матусю,  плачеш  ти?
Все  буде  так,  як  треба:
Будуть  дзвеніть  для  нас  вітри,
Всміхатиметься  небо.

Я  обіцяю  :  вийду  в  люди,
Сім’ю  щасливою  зроблю,
А  ти  пишатись  мною  будеш,
Ти  ж  знаєш,  я  тебе  люблю.

І  брат  мій  буде  гарний  хлопчик.
Лиш  подивися,  адже  він
Уже  щебече,  мов  горобчик,
Літає  і  не  бачить  стін.

Можливо,  часто  так  буває,
Що  вас  із  батьком  сум  бере..
Тоді  самі  себе  караєм  –
Нам  на  душі  стає  так  зле…

Коли  я  бачу  твої  сльози,
Стає  так  гірко  на  душі,
На  серці  починають  грози
Громити  всі  мої  вірші.

Я  більш  не  хочу  цього  бачить  –
Я  хочу  чути  лиш  твій  сміх,
В  очах  твоїх  не  буде  плачу,
Засяє  посмішка  у  них!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511735
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.07.2014


Владимир Ленский

                                           После  прочтения    романа  «Евгений  Онегин»  А.С.Пушкина
Среди  двух  сосен,  здесь    в  лесу,
Вечную  ношу  я  несу.
Несу  ее  после  дуэли,
Куда  ,придя,  я  ели  –  ели  
Не  усомнился:  нужно  ли?
Но  враг  заметен  был  вдали.
Тот,  кто  был  другом  и  соседом
Отныне  враг  мой,  дуэлянт.
Стоим  мы  перед  белым  снегом
И  миг  теперь  –  наш  секундант.
Зачем  Онегин  злобно  шутит,
Возможно,  слыша  где-то  звон,
Он  просто  воду  баламутит,
Но  нет!  В  пистоле  мой  патрон.
Вот  так  я  смерть  свою  и  встретил.
Последний  поединок  был.
Хоть  этого  я  не  заметил:
И  жил  вообще  ,  или  не  жил?

Лежит  могильный  камень  пыльный
И  Ольга  вышла  замуж  ,  но…
Но  я  ведь  тоже  не  всесильный,
И  мне,  признаться,  всё  равно!
Ну  да,  когда-то  был  поэтом,
Ну  да  ,  общался  с  белым  светом,
Ноя  ушел  –  и  нет  меня,
Лишь  звезды,  маревом  маня,
Зовут  по  небу  всех  гулять,
И  лунный  свет,  как  каплю  рвать.
А  я  жил  ,вроде  не  один,
Да  только  умер  одиноким.
Я  в  окружении  своим
Всегда  из  всех  был  самым  робким.

Всю  жизнь  звездой  горел  в  огне,
Омытый  горечью  вселенской,
Дано  лишь  имя  одно  мне,
Меня  зовут  :  Владимир  Ленский!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511601
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 15.07.2014


Дитина

У  кожному  із  нас  живе  дитина.
Вона  сама  натисне  на  рушій,
Дбайливо  підбере  ось  ту  хвилину,
Коли  подивиться  очима  із  душі.

Ти  запитаєшся  у  себе  :  «Звідки  небо?»
Навіщо  зорі  і  куди  тече  вода?
Одразу  ж  відійде  нудна  потреба
Так  ввічливо  знаходити  слова.

Ти  будеш  правду  різати  у  вічі,
І  безтурботно  добирать  думки,
Не  посоромишся  перепитати  двічі,
Подати  незнайомому  руки.

Ти  закохаєшся  навіки  чисто  й  мило!
Не  за  красу,  не  за  слова,  а  просто  так!
І  без  вагань  знайдеш  у  собі  силу,
Як  дати  цій  людині  вірний  знак.

Буде  той  дух,  що  у  тобі  дрімає
Цукерці,  сонцю  і  дощу  радіти,
Адже  дорослих,  справді,  то  й  немає,
Вони  усі  в  серцях  великі  діти!

28.06.2014.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511599
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2014


Писать

Бывает  в  одиночестве  часами
Сижу,  ломая  чертов  карандаш,
И  вроде  все  мелькает  пред  глазами,
Но  этого  никак  не  передашь!

Бывает  рифмы  в  голове  тайфуном
Творят  шедевры,  вновь  мешая  сну,
Играют  по  моим  душевным  струнам,
Внутри  поднимут  новую  волну!

Вот  так  вот  ежедневно  ближе  к  ночи
Строки  заставляют  меня  встать
Даже  тогда,  когда  совсем  не  хочешь,
Идешь  писать,  писать,  еще  писать!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511409
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.07.2014


Мова

Я  знаю  українську  мову,
Люблю  усю  красу  тих  слів,
Що  виливаючись  в  розмову,
Дарують  нам  чарівний  спів.

Мене  ще  змалку  научали
Казати  другові:  «Привіт!»
І  вже  цим  самим  показали
Любов,  що  має  білий  світ.

У  приказках  пізнав  чесноти,
В  піснях  історію  учив,
А  там  не  встиг  роззявить  рота,
Коли  вже  й  сам  кохав,  творив!

І  шум  дерев,  і  тупіт  кінський,
Величні  пісні  і  вірші…
Це  все  у  мові  українській
Це  все  в  одній  її  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511408
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2014


Успеть бы

Зачем  же  нам  думать  о  смерти?
Зачем  нам  вообще  о  ней  знать?
Вы  лучше  в  бессмертье  поверьте,
Слова  запишите  в  тетрадь:

«Успеть  бы  сделать  так  много
Нам  за  неполных  сто  лет,
Шагать  бы  своею  дорогой,
Оставив  достойно  свой  след.

Всю  жизнь  прогореть  звездою,
Весне  песни  звонкие  петь!»
Вот  видишь  как  нам  с  тобою
Еще  нужно  много  успеть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511111
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.07.2014


Як Греки

Як  греки  не  зломили  Трою,
Так  не  впаде  й  моя  земля!
І  солов’їна  мова  моя  
Не  стане  здобиччю  коня!

Не  стануть  люди  ці  рабами!
Народ  не  піде  в  забуття,
А  з  чистими,  мов  сніг,  думками
Ми  побудуємо  життя!
30.06.2014.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014


Автограф

Я  оставлю  свой  автограф
На  автобусном  стекле,
Запотевшем  и  холодном,
И  пустом  в  вечерней  мгле…

Пальцем  буквы  аккуратно  
Выведу  «  Андрей  Костюк».
Подчеркну  все  это  знатно,
Чтобы  смог  заметить  друг.

Никому  он  здесь  не  нужен,
Им  никто  не  дорожит,
Дождик  капает  по  лужам,
Капля  по  стеклу  бежит…

Кому  нужны  мои  труды?
К  ним  люди  рядом  равнодушны,
Их  смоют  капельки  воды,
Согреет  только  воздух  душный…

Маленькой  славы  силуэт
Сотрется  утром  грязной  тряпкой…
Мгновенье  –  есть,  мгновенье  –  нет,
Ему  в  окне  том  было  зябко…

7.07.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510399
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.07.2014


Рибалка

О,як  багато  тих  рибалок,
Що  в  пошуках  нових  пригод,
Пішли  в  країни  до  русалок
На  саме  дно  річкових  вод.
І  чули  вже  легенд  багато,
Та  зачарована  краса
Душі  дарує    пишне  свято,
Під  воду  манить  їх  коса.
Вдивляючись  у  їхні  очі,
Милуючись  за  щирий  сміх,
Піддайся  лиш  чарам  дівочим,
І  кожен  упаде  із  ніг.
І  говорити  вже  не  сила,
На  темне  дно  йде  Божий  син.
Русалка  очі  опустила,
На  жаль  він  в  неї  не  один…
Не  від  нудьги  вона  блукає
Від  поплавка  до  поплавка,  
Коханнячко  своє  шукає
Серед  людей  цього  ставка,
Але  усяк  ,  кого  полюбить
Її  покине  у  воді,
Клята  вода  їм  душі  губить,
Дівча  лиша  на  самоті.
Ось  так  із  року  в  рік  снують
На  дні  її  самотні  очі,
І  правди  нам  не  видають:
Кого  ще  покохати  хочуть?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2014


Дориан

Вот  душу  вновь  смятенье  гложет,
Я  счастья  больше  не  ищу,
И  Бог  уже  мне  не  поможет  –
Я  сам  его  не  подпущу.

Мое  обличье  –  чистый  грех,
А  тело  равнодушно  к  боли.
Твои  страданья  –  лишь  мой  смех,
Ты  ожидал  чего-то  более?

Вся  моя  жизнь  лишь  вниз  паденье,
Где  для  меня  запретов  нет,
Чувствую  радость  наслажденья,
А  боль  питает  мой  портрет.

Не  увядать,  а  расцветать  –
Это  мой  дар  или  недуг?
Вот  так  спокойно  принимать,
Как  постареет  мир  вокруг.

Что  вера?  Это  лишь  надежда.
Любовь?  Иллюзия,  обман.
Не  стану  я  таким  как  прежде,
Не  вынесу  душевных  ран.

Я  вечно  молод  и  красив,
Только  внутри  огонь  пылает.
Рвался  всегда,  что  было  сил,
Ну  а  куда  –  лишь  дьявол  знает.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510389
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 09.07.2014


Літня ніч

Небо…Юне  синє  небо…
Довкола  вечоріє
І  більшого  не  треба,
Лиш  це  серце  гріє.
Вгорі,  розпустивши  вітрила,
Пливуть  поволі  хмаринки.
Цілий  день  вони  шелестіли
І  ось  прийшов  час  відпочинку.
Рожеві,  жовті,  червоні,
Які  ж  вони  гарні  були
Йшли  усі  у  колоні,
Перемогу  знов  здобули…
Вечоріє…Принишкли  листочки,
Пух  летить  вже  в  останню  дорогу.
Тихо  –  тихо  шепочуть  струмочки.
І  впадають  у  море  –  барлогу.
Все  спокійно…Все  спить…
Ніч  настала…
Лише  місяць  на  небі  сидить,
Біля  нього  десь  зіронька  впала.
Десь  у  мисці    лежить  овес
Лоша  мати  оберігає.
І  не  спить  лиш  дворовий  пес
Він  із  місяцем  розмовляє
Безтурботно  спить  в  хаті  малюк
Його  сон  -  одне  з  чудес  світу.
І  на  дворі  замовк  кожен  звук…
Ось  така  вона,  юна  ніч  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510387
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.07.2014


Сны

Что  сны  поэтам  не  даны
Не  знал  об  этом  я,  читатель,
Но,  видно,  так  решил  Создатель
Во  время  вечной  тишины.

Ведь  должен  кто-то  силой  слова
Творить  для  вас  свой  новый  мир,
Смиряясь  под  натиском  лир,
Под  их  главенствующим  покровом.

Что  б  в  сердце  чувства  пробудились
И  что  б  во  времена  сумы
Воспоминания,  как  сны
Тебе  ,  читатель  мой,  приснились!

7.06.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509738
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.07.2014


Так я люблю Україну!

Так  я  люблю  Україну!
Вона  моя  мати,  я  є  її  сином,
У  найтемнішу,  похмуру  годину
Лише  до  неї  на  крилах  полину!

Так  я  люблю  Україну!
Ось  так  до  скону,    за  волю  загину!
Так,  як  учив  колись  прадід  Тарас
Мене  і  тебе  –  кожного  з  нас!

Так  я  люблю  Україну!
 І  у  скрутний  час  я  її  не  покину,
І  в  моєму  серці,  і  в  моїх  думках
Лише  вона  викорінює  страх!

Так  я  люблю  Україну!
У  всій  її  пишній  красі
Я  є  її  громадянином  –
Нехай  мені  заздрять  усі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509737
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.07.2014


Стих продолжается

Вновь  я  пишу  –  и  стих  продолжается
Хотя  кому-то  это  не  нравится,
Кому-то  и  вовсе  на  это  плевать,
Но  дальше  я  продолжаю  писать…

Все  тяжелей  искать  новые  темы,
И  рифма  меня  покидает  порой,
Но,  разрушая  старые  схемы,
Главное,  все  же,  остаться  собой.

Ведь  потерять  себя  очень  просто
В  вечных  делах  и  пустой  суете,
Залечь  на  дно  под  белую  простынь
И  там  забыть  о  прекрасной  мечте.

Кто-то  ищет  себе  господина  –
Властную  руку,  что  б  следовать  с  ним,
Кто-то,  смиряясь  в  объятиях  Сплина,
Дорогой  своею  шагает  один!

Кто-то,  возможно,  прыгает  с  крыши,
Кто-то  вот-вот  родится  на  свет,
Кто-то  в  этот  момент  ели  дышит,
Ловя  по  секундам  каждый  момент.

Кто-то,  смеясь,  запасется  терпеньем,
Кому-то  попросту  надоест  ждать,
Кто-то  чудное  вспомнит  мгновенье,
А  я  дальше  так  и  продолжу  писать…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509555
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.07.2014


Жити по-новому!

Жити  треба  по-новому!
Підіймайтесь,  люди,  всюди,
Покидайте  кляту  втому!
Як  раніше  вже  не  буде!

Зміни  ще  не  відбулися,
Починати  –  наша  справа!
Стань,  навколо  озирнися:
Чи  ти  зміниш  лід  на  каву?

Чи  продовжиш  так  і  далі,
Що  почуєш  –  те  й  робити?
Ти  ж  людина  не  із  сталі,
Може  годі  це  терпіти?

Схід  палає  у  вогні,
На  півострові  вбивають…
Об’єднаймося  ж  самі
Так,  що  нас  не  роз’єднають!

Нам  минуле  пам’ятати,
Ми  –  майбутнього  творці!
Жити  треба  починати,
Бути  кров’ю  в  молоці!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2014


Я хочу жити, як поет!

Я  хочу  жити,  як  поет!
Я  хочу,  як  поет  згоріти!
Аби  залишивсь    силует,
Аби  вірші  читали  діти!

Аби  народ  мій  поважав,
В  розмові  щоб  не  проклинали,
Хоч  імені  ніхто  б  не  знав,
Лише  б  вірші  мої  читали.

Хочу  відбитися  в  думках,
На  сторінках  книжок,  газет!
І  після  смерті  щоб  в  серцях
Продовжить  жити,  як  поет!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509373
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.07.2014


Майдан

Хай  засудять  мене  «патріоти»,
Хай  оскаржують  думку  мою,
За  цей  прояв  тепла  і  турботи
До  Вкраїни,  котру  я  люблю!
Я  чув,  я  бачив  те,  що  хтось  сказав,
Неначе  Бог  всевишній,  справедливий,
Війну  нову  на  наш  народ  послав,
І  два  брати  тепер  ворожі  сили…

І  вкотре  вже  прийшла  до  нас  біда?
І  вкотре  вже  її  ми  відчуваєм,
Це  бабця  та  стара,  сліпа  й  сіда,,
Через  яку  в  душі  новий  неспокій  маєм.

Він  вперше  вилився  в  дурний  козацький  бій,
Хіба  історія  нас  не  повинна  вчити?
Та  ні,  і  в  Першій  нам,  і  в  Другій  світовій,
Не  вперше  вже  було  своїх  гнітити!

І  зараз  на  Майдані  кров  тече,
В  пошуках  влади  ви  забули  суверенність,
І  підглядає  хтось    до  нас  через  плече,
Як  ми  руйнуєм  власну  Незалежність…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509240
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.07.2014


Я про любовь впервые написал

Я  про  любовь  впервые  написал...
До  этого  все  строго,  аскетично.
Возможно,  я  ее  тогда  не  знал,
Лишь  жил  однообразно  и  практично...

Но  в  тот  холодный  зимний  вечерок
Во  мне  что-то  такое  всколыхнулось,
Что  к  сердцу  моему  прорвался  ток!
И  жизнь  моя  конкретно  развернулась!

И  понеслись  секунды,  дни,  часы..
Звонки  и  письма,  встречи,  расставанья...
И  мы  с  тобой  -  две  капельки  росы,
Что  тают.  как  минуты  ожиданья...

Я  по-другому  научился  жить,
Что  было  слепо  показалось  зримым.
Какое  счастье  мне  тебя  любить!
Какое  счастье  быть  тобой  любимым!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509238
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 04.07.2014


Конец света

Мы  ждем  конца  света,
Как  воздуха  с  вен.
Застыла  планета,
Боясь  перемен.

Застыли  дома,
Этажи  новостроек.
Пропали  слова  –
Нас  осталось  лишь  трое.

Моя  память,  мой  ум,
Моя  совесть,  конечно.
Я  б  пошел  наобум,
Но  она  со  мной  вечно.

Не  пускает  и  гонит,
И  просит  приказом!
И  я  без  церемоний
Все  выполню  разом.

Не  слушал  ее…
Так  часто  бывало  –
Делал  всюду  свое
От  конца  до  начала.

Но  она  это  знала,
Она  это  поймет…
Вот  и  время  настало  –
Конец  света  грядет.  

1.07.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508720
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.07.2014


Патріотизм

Патріотизм  на  разі  в  моді!
Побачив  я.  як  хтось  в  народі
Віддав  пошану  тої  вроді,
Що  від  народження  у  тобі!

Рука  на  серці  гордовито!
Душа  думками  оповита!
У  жилах  кров  несамовито
Гріє  теплом  сорочку  шиту!

Тут  чути  солов’їну  мову,
Нашу  ріднесеньку  розмову
Підносить  в  небо  знову  й  знову,
Промовлене  тобою  слово!

І  розумієш  :  Україна!!!
Це  слава  батька,  гордість  сина!
Ти  є  частинкою  родини,
Що  є  земля,  що  є  країна!

30.06.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508718
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2014


Есенин

Есенин  –  парень  из  Рязани,
Случилось,  что  с  тобой  ответь:
Ты  так  устал  от  наказаний,
Что  сам  в  себе  увидел  смерть?
Устал  похабничать,  скандалить,
Устал  от  жизни  слышать:  «ДА!»
И  веки  так  твои  устали  –
В  ту  ночь  сомкнулись  навсегда.
А  может  быть  тебя  убили,
Жестоко  так,  исподтишка.
По-зверски  ночью  удушили
Из-за  какого-то  стишка,
Что  через  годы  стал  шедевром!
В  котором  дерзко  так  вспылив,
Ты  каждой  строчкой,  каждым  нервом
Нас  до  мурашек  захватил!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508501
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 01.07.2014


І хто…

І  хто  програв  тут,  хто  тут  переміг?
Роздмухуючи  полум’я  війни,
Ви  назавжди  без  сил  валились  з  ніг
Батьки  і  діти,  доньки  і  сини…

Надії,  мрії,  сльози,  сподівання…
Цей  лютий  вже  забрав  їх  навіки.
Останній  серця  бій,  його  бажання
Пішли  на  дно  палаючой  ріки.

Колись  ще  мирні  акції  протесту
Переросли  вже  згодом  у  війну.
І  лише  нам  с  тобою  потім  нести
Відповідальність  як  це  і  чому!

Можливо,  там  на  небі  ти  побачиш,
Який  всьому  цьому  фінал  настав,
Та  болісно  і  гірко  ти  заплачеш,
Коли  згадаєш  все,  чого  бажав..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508499
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.07.2014


Вольф Мессинг

Не  так  давно,  сбежавши  от  фашистов,
Сейчас  он  шел  ,  клоня  голову  вниз.
Готов  был  сдаться  в  руки  коммунистов,
В  кармане  сжав  фальшивый  паспорт  –  лист.

Он  бросил  там  семью,  родные  лица
В  надежде  то,  что  здесь  его  спасут
И  вот  солдат,  стоявший  на  границе
Спросил:  «Мужчина,  как  же  вас  зовут?»

Вольф  закурив  ,  замешкался  с  ответом,
Дан  шанс  ему  избрать  свою  судьбу.
Отдать  себя  жене,  любимым    детям?
Забыть  про  бесконечную  борьбу?

Он  может  стать  примерным  семьянином,
Построить  дом,  отдать  себя  труду.
По  вечерам  будет  возиться  с    сыном,
День  ото  дня  растить  цветы  в  саду.

Жить  с  именем  другого  человека…
А  кто  Вольф  Мессинг?  Был  он  и  пропал!
Но  можно  ль  так  прожить  до  конца  века?
Сильнее  Вольф  клочок  бумаги  сжал…

А  что  если  сейчас  во  всем  признаться?
Увидел  Вольф    совсем    иную  суть:
Он  мог  бы  с  родным  именем  остаться
Принявши  для  себя    законный  путь.

Он  ходит  по  кремлевским  кабинетам,
Не  знает  он  ни  отдыха,  ни  сна,
И  Сталин  торопит  его  с  ответом:
«Когда  уже  закончится  война?»

Он  смерть  вождя  в  календаре    предскажет,
До  рокового  дня  лишивши  сна.
За  то,  что  тот  в  лечении  откажет,
За  то,  что  умерла  его  жена.

А  после  еще  сделает  немало,
Будет  трудиться  он,  покуда  будет  жив,
Добьется,      наконец,  огромной  славы,
Еще  одну  войну  предотвратив.

Он,  докуривши,  с  чемодана  встал,
Он  выбрал  для  себя  извечный  прессинг,
Он  подошел  к  солдату  и  сказал:
«  Имя  мое  Вольф  Гершикович  Мессинг!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508313
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 30.06.2014


Весна

Я  пам’ятаю  починалася  весна...
І  за  вікном  сіяв  її  малюнок..
По  вулицях,  і  скверах  йшла  вона,
Землі  давала  теплий  порятунок.

Знов  бігає  на  дворі  дітвора,
Пташиний  спів  вже  чути  звідусюди,
з-під  снігу  прокидається  трава,
І  Масницю  святкують  добрі  люди!

У  серці  знов  вогонь  палахкотить!
Кохання,  мрії,  щирі  сподівання...
А  головне-  впіймати  слушну  мить,
Коли  здійсняться  всі  твої  бажання..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508312
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.06.2014


Сельское поле

Тихая  ночь…  Сельское  поле…
Такой  пленительный  пейзаж,
Как  глазу  мил  этот  мираж  –
Отдушина  козацкой  воли…  

Устало  катится  домой,
Забита  сеном,  вдаль  тележка,
И  без  иронии  –  насмешки,  
Здесь  слышен  лишь  собачий  вой…

Скрип  милозвучный  от  колес,
И  лишь  спокойный,  хриплый  голос
О  том  сказал,  как  важен  колос,
Себе  пробормотав  под  нос.

Стала  родимой  тишина
И  солнце  за  угол  садится,
Но  будет  сердце  вечно  биться
Все  вновь  и  вновь  лишая  сна!


5.06.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508083
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 29.06.2014


Холокост

Холокост  –  коротке  слово…
Сіре,  мов  весняний  лід,
Та  за  ним  людської  крові
Ріки    тягнуться  у  слід…

«Холо»  -  то  холоднокровність,
«Кост»  -  то  кошти  за  життя,
До  святого  бездуховність-
Їм  неписана  стаття.

Певно,  що  самі  не  знали
Ні  любові,  ні  страждань
Наче  псів,  людей  вбивали
І  тягли  до  катувань…

Бачиш  попіл  під  ногами?
Чи  свист  чути  із  труби?
Ми  стоїм  з  тобою  саме,
Де  повинні  буть  гроби.

Але  їм  вони  не  треба,
Їх  ховати  не  будуть:
Когось  кинуть  просто  неба,
Когось  –  зовсім  не  знайдуть!

В  крематоріях  згорілі,
Чи  розстріляні  в  ярах….
Гірш  напевно  лиш  вцілілим  –  
Їх  вже  не  відпустить  страх.

Як  це  можна  все  назвати?
Не  трагедія…Це  –  ЖАХ!
Я  не  можу  більш  писати  –  
В  мене  сльози  на  очах…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507953
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2014


Момент

Після  прочитання  новели    Володимира  Винниченка  «Момент»


Закрив  очі.  уявляю.
За  плечима  чую  холод,
І  я  сам  себе  вбиваю,
Й  тяжко  падаю  додолу.

Лежу  у  дикому  яру,
Навколо  мене  тільки  сірка…
Побачив  матінку  стару,
Подумав,  як  їй  буде  гірко…

Очима  вже  не  ворухну,
Не  заспіває  хриплий  голос.
Волосся  сіре  у  диму,
А  на  щоці  дозрілий  колос.

Вже  кров  із  рани  не  бринить,
Смерть  оселилася  у  скроні,
Забув  свою  останню  мить,
Як  револьвер  тримав  в  долоні.

На  скелі  ворони  сумні,
Великі,  чорні  і  таємні,
Та  це  вже  байдуже  мені  –
Лежу  один  у  лісі  темнім.

Немає  сил  більш  уявляти,
Ропою  сльози  на  очах…
Як  сумно  це  –  себе  вбивати,
Із  посмішкою  на  устах….  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507950
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2014