| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Хочеться такого собі андеграунду,
Кальяну, рому з льодом і трави
І тільки без моральних виродків,
Посидіти, подиміти і тихо піти -
Творити свої незломлені думки…
Чому незломні – бо дістали,
Умовності, жадоба і хула,
Всіх спроб, пореного звіра,
Добігти до місця, де його нора.
І врешті заховатись й зализати,
Розсічки, рани і порізи
І словами захищатись,
Від очорнених ілюзій.
Не знають недолугі, що вбивають,
Що випивають кров з людини,
Що ще пару лютих років і загину,
Як людина… і з думками буду в тіні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718052
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2017
Иные знают, что во мне преобладает
Рождённый и усердный блеф.
Другие, что за чувством закрываю,
Все ставни на замок, а далее побег -
От всевозможных, откровенных пыток.
Терплю себя день ото дня
И веря, в преобладанье мысли,
Надо мной преобладает тьма.
Во всех своих хитросплетеньях,
И всё черней горит судьба,
Моих бегущих ощущений
Слеза безмолвья отлегла.
А кто – то знает, что повержен,
От ощущений и любви,
Для следующих поколений,
Идущих, по моём пути…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714452
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.01.2017
Допоки жид топтатиме Вкраїну?
(Не про євреїв ці слова)
А про жида, що вбраний у личину
А чи Вкраїнця, а чи москаля.
Допоки жид впиватиметься кровю?
Мого народу битого з колискі,
А чи чинить над ним наругу
І дбати лиш про золота відблИски.
Допоки шоу по усіх каналах.
Де жид розводить бідного хохла?
Допоки кров не пролилась жида,
А лиш Вкраїнці у братськИх могилах.
А жид панує й далі так,
Що ізнесилений і майже вкляк народ-
Що витяг їх на жилах.
Допоки жид гнітитиме народ?
Допоки він би не іздох?
І напослідок прокричить він дружно,
Знесилено й воостаній раз.
До віку - Слава Україні!
В офшорах долари шумлять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2016
Від себе не втечеш,
Кричить травмована свідомість -
І міцно б»є в лице.
Стікаєш кров»ю по - щоках,
Чужої хтивої підстилки,
Що як поглянуть пильно - є твоє життя.
Нічого не змінити,
Реве в душі правдолюбивий горн
Й слюна летить й влучає в око
Зависників отих, які вдивляючись
В мою підстилку,
Так мріють, щоб їхньою вона була.
Я видихну колись із себе останій подих,
Він подихом морозним відлетить у даль
І лише блідно- жовта посмішка очей
Покаже, що підстилка чесною була!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627965
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2015
Бодун сьогоднішній, приніс давно
забуді миті тремору у мязах.
стояк ранковий і мінет
від незнайомкі - б..яді...
А все чому? Бо наш Дніпро,
програв ФІНАЛ ЛІГИ ЄВРОПИ!
І що тепер? Тепер... нічо!
П"ю мінерку, аспірин, шукаю змятий прєзік,
І тую б..ять, що зацепив,
я буду "жостко пєжить"!
я полюблю її - ту б..ядь,
як не зумів Дніпро Севілью по..бать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2015
Болем, не втамувати розпуку.
Віски, не ложить спати,
Курити лиш балконі,
Шкідливі звички розвивати.
Дзвінок телефонний пробудить,
Зі сну літаргічно – мінорного,
У трубці пригробний голос
Із мертво - п’яного майбутнього.
І пару ласкавих слів,
Що ніяк не спонукають жити.
«Ти, як заходив, кохатися хотів?
Кохай свій мозок, мій любий нарцисе!»
І шлях, знов проляже плювками,
До любого мого кіоску,
Де рідна тьотя Аня, чекушку продасть,
Без виносу мозку.
І знову у рай, де затихлі гармати,
Де слів на папері назбирано тьму.
Та ніколи, вже їх до купи складати
Чекушку доп*ю і спати піду.
Аби лиш вночі не підняла блювота,
Аби лиш не ти наснилась мені,
А завтра чекає кохана робота,
Грузити мішки і носити мішки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014
Немов прадавній хуліган?
Чи ситий пан.
Чи мертвим став,
Від дотику стакану віскі,
Обпік мізки – не смію йти,
Від стійки бару де завис я.
І так підвис і там вишу,
Все пю гульбу розвожу,
І еректильно говорю,
Оргазм в мізках проложу.
Від чого лихом навпростець
(То вже мабуть набрався)
Війська в кишенях торохтять
І світ мій весь зі злився.
Один на одного летять прокльони
Клятви й стони.
Мої безпечні, п’яні в срань,
Брудні погони.
Я певне (б.ядь) вже синій весь,
Ікота наступає.
Такий же ж брєд, тре вміть писать.
Це все серйозно – не прогони…
А чесно я скажу тобі,
Бармене - потаскухо,
Іди ти в жопу, поки мить,
Не так уже й підступна.
Допоки я не застругав,
Твоє життя холуйське.
Війна, бля, сука –
Як же ж встать…
Таки мабуть я впився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520588
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2014
Неочікувано?
Знову НЕ в ціль
і безлико -
це новий мотив?
Прагне, бл*дь, очорнити мене!
Ні, не вийде!
Згниєш?
Чи затре, тебе в диру твій пошук гріха!
Удавилась під нами постіль твоя!
Вся затерта - як ти
і брудна...
Ти спаскудила моє паскудне життя!
Неочікувано!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2014