| Сторінки (2/135): | « | 1 2 | » |
Ты-мое кареглазое счастье! Ты- судьба моя,Милый, вовеки.
Я в картинах рисованных маслом, нашу жизнь разукрашу апрелем.
Там где вишни цветут белым цветом, где журавль возвратился за солнцем,
Ведь любовь наша создана Небом, а ведь Небо красиво и в грозах.
Я люблю, Мой Родной, я летаю. Как же искренне утро в объятьях.
Наши чувства добром согреваем, мир двоих не возможен без счастья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576554
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.04.2015
Две параллели неизвестных снов
Чертили свою жизнь ежеграфитно.
Они случайно создали мирок,
Где рисовались чуть поближе чем обычно.
В мирке своем болтали о мечтах,
Делились теоремами Вселенной,
Грустили под ремарки в чертежах,
И каждый был друг другу параллельным.
Две параллели для науки-аксиома
Бездушные прямые для Эвклида.
И лишь в стихах поэта друг для друга
Прямые часто шепчутся о книгах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572855
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2015
Крилами білими - білими, вже для Сонця тепер синіми… він злетів до нових мрій.
Його душу вільну - гартовану, для ворожих давно сховану Небо вкрало під крики.: «Стій!»
Його пісню тілом зболену, у натхненні серцем вплакану, люди кричали: « Співай!»
Олівцями з терпкою фарбою, а для когось тонкими голками змалювали Загублений Рай.
А тепер він буде Мовчати, десь на радіо старою піснею , десь в навушниках темних ночей,
Він в життєвому сірому транспорті, невагомому бурому Всесвіті створив місце Щасливих людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015
Я виживу, я вирвусь, повернусь!
Лиш для прицілу стану на коліна!
І смерті в очі хижо подивлюсь,
Я маю жити у Своїй Країні!
Я виживу на зло бридким чинам,
Що страх свій заспокоюють у кріслі!
А Україну я нікому не віддам,
Моїх нащадків тут буде дитинство!
В козацькій крові сила поколінь!
Я характерництва знайшов хвилину,
Моя Земля- мій вірний оберіг.
Я з волею відроджу Україну!
І руки розцілую матерів,
За всі молитви, що дійшли до Бога!
Я повернуся, Світе, я живий!
За нами правда! З нами перемога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
У кожного давно Різдво своє , по рідному грайливе і прекрасне,
З душі по думі щирій дістаєм, до Бога щоб донести мрії ясні.
Різдво овіяне людським теплом, десь печі, що розпалює бабуся,
Десь піснями колядок під вікном, а в когось привітанням на порозі.
Різдво приходить з зорями в мішку і ввечері їх сипле-розсипає,
Щоб місяць своє світло віднайшов і людям душу казкою осяяв.
Різдво в дитячій радості в очах, Воно у вірі в Вічне, Невідоме,
Різдвяна Мрія ходить по хатах, Земля співає, Небо дзвонить в дзвони!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
Мамо, поглянь, як те сонце палає.
Чому мої очі печуть аж до сліз?
Тихіше синочку, то вогники грають.
Згадай як в дитинстві вугіллям обпікся.
Мамо, ти чуєш, ой як болить в серці....
Мов груди роздерло на безліч шматків.
Ой сину, синочку, десь вдарився крепко,
Та й серце поранив під гомін душі.
Матусенько, рідна, чому я у маках?
В багряному полі стою в самоті!
Бо став ти вже, сину, на віки солдатом.
На захисті Неньки в проклятій війні.
Ой люлі дитино, за що воно Боже?
Синочку рідненький, не встанеш зі сну...
Матусю, поглянь яке небо погоже...
Я в небі, для Бога вже варту несу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2014
Вночі життя щиріше. Кудись зникають наші маски, способи розрахунку, життєві позиції. Ми стаємо чистими. Табула раса. Дошка, на якій варто писати мрії, вимальовувати зневірені надії. Ніч - вірний друг. Така вона по-світлому темна, спокійна. Думки в головах грають в квача і шукають крайнього. Серце надає достовірну інфу мозку, підштовхуючи до необдуманих дій вже зі світанком. Вночі ми завжди щось собі обіцяємо : Вона вже завтра прокинеться о 5 на пробіжку, буде усміхнена і не проклинатиме стильну композицію будильника; от Він подзвонить тій, яку так по-дурному образив, купить букет ромашок і заспокоїть серце. Ці обіцянки знаємо лише ми і Ніч. Ніч не має ґатунку. Вона ж бачила і не таке. Лише скільки сліз вона витерла, скільки картань намагалась заспокоїти зоряним небом, скільки поезій подарувала людям. Ніч справжня. Вона вже так давно щира і вірна, з увіковічненою надією на світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014
“Рожденные ползать, не смогут летать”
Строжайшие рамки земного житейства.
И эти же рамки,чтоб жизнь скоротать,
В удобных квартирах с ползущим семейством.
А как же душа? Вечно ноющий шарик,
Там “солнца сплетение” зовут доктора.
Она ведь всегда в поднебесье летает,
И в горе и в счастье парят два крыла.
Душою свободны, она не обманет,
И к солнцу взлетит, чуть поверив в любовь.
Секреты Вселенной искать не устанет,
В минуты беды станет силой -огонь.
Кто душу растопчет, упасть не успеет,
Кометой сгорит в мире вечности звезд.
Рожденные ползать, душе не поверят,
В рожденных летать небо полное гроз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536211
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2014
Бо очі твої, то моє велике щастя,
заховане в хвилинному бутті,
Не хочу я вселюдського багатства,
моїм багатством стало: “Обійми”.
Мої світанки тануть в : “Поцілуй”,
ховають ночі в пристрасті розмови
В тобі змалюю вишнями весну,
Печаль зітру і втому твою змовлю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014
Він сумував останні дні так часто. Питав у серця допомоги снів,
Він розумів Її дитинство згасло, В Її очах кохання блиск горів.
Він згадував Її лукавий погляд, Чорняві коси з вплетенням жоржини,
Як бережно виховував Їй долю, Як малювали осені картини.
Він посміхнувся тихо, ніжно-ніжно, Згадав, як колискову Їй співав,
Стирав всі сльози сховані від інших, І страх Її дитячий спoпеляв.
Як в полі під безкраїм, синім небом, Вони вслухались в жайворонка спів,
Вірші писали разом, як поети, Для Них натхненням був весь білий світ.
Його Дитина, Доня кароока, така доросла й зовсім ще мала.
Її долоні вже для іншого турботи, для іншого тепер Вона свята.
Він роздуми свої сховав від світу, Батьківське серце оберегом стало,
У Доні скоро будуть свої Діти, Він захистить, Він збереже їх від печалі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014
Розфарбована осінь блукає містами,
десь морозом вітає, а десь літніми днями.
Очі холодом сніжить, душу гріє солодким.
ЇЇ мрії з Парижу, переправлені в Лондон.
В теплих ковдрах ховає незвідану казку,
З жовтим листям пороги завітрює щастям.
Осінь любить какао, а ще краплі по вікнах,
Осінь так досконало контрастує зі світом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Привіт, Моє Сонце! Ти скучила? Знаю.
Не плач , Моя Люба. Все Добре! Живий!
Так, Серденько, Рідна, тебе я кохаю,
Чомусь тільки серце частіше болить!
Чом вицвівші очі? То сонце в зеніті,
В безстрашному небі яскравість цвіте,
Рідненька, скажи, чи усміхнені діти?
Сама чи не в’янеш від смутку біди?!
Яка ця Війна?! Вже безстрашні години,
Цей бій незалежний для щастя світів.
Ми стражі свободи, ми вірні Країні,
Крізь жовту блакить не так пече біль.
Товариші гинуть? А смерть завжди поряд,
Чатує, ворожить, жене в небуття,
В сміливих і вірних безсмертная Воля,
І наша Країна, давно вже не Та.
Кохана, ти Бога за Мир щодня молиш,
І жовто-блакитним цвіте твій вінок,
Я... Воїн, несу тобі небо погоже,
Для Неньки, для Діток вартую Добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
Колись ми були лише просто людьми,
Не снились для долі єдиними снами,
Життя проживали, щоб в мріях рости,
Можливо й не вірили в сонячні гамми.
Один лише дотик, долоні в долоні,
Цей погляд з бар’єром в самотність душі,
Пізнали у вірі всю стриманість Долі,
З шматочків складала Вона вітражі.
Сказав ти “люблю”- шепотіла “кохаю”,
“Я в карих глазах потерял свой покой”,
“Я Небо за Наше кохання благаю,
у серці твоєму прихований рай! ”
“Любимая, милая, солнцем освячена”,
“Єдиний, коханий - ти терпкість життя!
У нашій такій зачарованій вдячності,
“Любовью согрета” -”Дружина Твоя!! ”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2014
Ти поплач, моя Ненько, поплач!
Голоси щоб душа відпочила.
В волошкових полях той Палач
Твоїй долі розламує крила.
Сльози лий, наша Ясна, пролий!
Дикий розпач піде стороною.
Серце стихне - не бійся йти в бій,
Твої діти назавжди з тобою!
Смерть гостинною стала давно,
Косить жито людськими життями..
Скільки ж вірних в степах полягло,
Віджени її, просимо, Мамо!
Душі змучені в криках скорбот,
Загубилося сонце в тривогах,
Мамо, Нене, поплач, щоб зійшло...
Твоє горе в молитвах до Бога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
Cтягують в мишачі нори
Шмаття відтятого сиру.
Щуряча існує мода
Під шкіру вливати мастило.
У лестощах варять інших-
Слова теплим маслом в мозок.
Щурами бувають миші
В брехні пишуть щиру прозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2014
Купало, Купалочко,
тримай мою вербичку.
Пов’яжу я стрічечки,
в червонії квіточки:
Сонечком зігрітії,
вітрами освячені,
В віночок мій вплетені,
Очима замовлені.
Віночку пливи - пливи,
В долоні коханого,
Долю його збережи
Від горя незнаного.
Нехай очі мої карі
будуть його світлом,
Бережи його кохання,
сонцем днів омите.
Ой Купало, наш Купало,
Розпали багаття!
В танці щирім, із запалом
Дай серцю завзяття.
Затавруй наше кохання
Полум’ям вечірнім,
У його міцних долонях
Віднайди весілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014
Коханням крижаних коралів,
керуєш коси кораблів.
Казками каву колихали,
красу карали криком “Ні!”
Невчасно ночі нагрівали
несамовитістю надій,
Необережно нас картали
кав’ярні ніжних кольорів.
Ненависть колій неосяжних-
Кохання навчене крильми.
Кирпато ночі накривавши,
Кохались ніжно назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014
Не ветреная....гордая!
Не сильная, но смелая!
Летящая за облаком....
Душею - снежно-белая!
Цветущая, раскрытая,
Горящая, опасная...
Росою звезд умытая...
И жизнь свою раскрасила.
Манящая и верная,
В глазах скрывает слабости,
Искрою равномерною...
Сжигает неурядицы.
Желанная, любимая...
Любовь рисует нежностью,
Словами дней ранимая..
Вплетаясь в маску дерзости.
И пусть немного вредная,
Но чувствами правдивая...
Любуюсь жизнью медленно,
БЕЗОБЛАЧНО СЧАСТЛИВАЯ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507497
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.06.2014
Вредность лечится зеленкой,
Кофеином, мятным чаем.
Нервный бред бывает тонким,
Опыт жизни-узнаваем.
Оптимизм - всем дарит радость.
Пессимизм пропахший грустью
Улыбнись, сними усталость.
В жизни слез всегда так пусто.
Растворись в просторах неба,
Утони в секундах счастья.
В шоколаде мир ведь не был.
Не смотри в глаза ненастьям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507496
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.06.2014
Молю за тебе, Україно! Схилюсь над терпкістю страждань.
Ти в Бога долю освятила, дітей своїх не залишай…
Не плач від бід, що дні омиють, на Правді щастя стережи,
Розправ від болю мужні крила, зламай заточені ножі.
Моя Країно, витри сльози, в карпатських ріках змий печаль,
Зійди в вітрах, бурхливих грозах, свою свободу не втрачай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507299
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.06.2014
Невагомий світанок шепотів мені нову казку. Я завжди дивуюсь і ловлю надію, що він хоче замінити мені будильник. Полохливі сонячні промінчики чатували мої очі, волосся, вони гралися з моїми снами і надіями. Новий день-нова сторінка життя. Така собі чиста, світла, незаплямована сторінка. І розпочинаю її не я, а мій сонячний світанок.
Сьогодні Матінка Природа прогнозує вступ до запашного оповідання з цікавим яскравим сюжетом і милими головними героями.
Я розплющую очі, ліниво відштовхую такий солодкий сон і посміхаюсь…все таки книга життя пишеться. З відчиненої кватирки чути спів ранніх пташок. Цвірінькочуть, щебечуть, пищать - закликають до нових вражень, нових перемог. А мені хочеться співати разом з ними – підхоплюю настрій Океану Ельзи і ще один рядок сторіночки заповнюється щасливим змістом.
Заварюю каву. Насолоджуюсь ароматом немов вперше, погоджуючись з тим, що дружба на все життя буває не лише між людьми, а й між людиною і смакотою. Чомусь вірю, що у кави теж є душа і пов’язані ми з нею саме духовним : теплом, спокоєм, натхненням. Кава дарує мені смак, насолоду, натомість я дарую їй оповідання оповиті душею.
Світ прокидається. Діти збираються до школи, дорослі на роботу, домашні тваринки налаштовуються на ліниву самотність. Кожен пише свою сторінку життя – хтось навпомацки з сумом і без надії, хтось з величезним натхненням і маленькими можливостями. Але всі пишуть…для майбутнього, для спогадів. Пишуть для читачів і слухачів які звернуться до Книги рідної людини, подорожнього або просто знайомого в пошуках підтримки, поради, життєвого досвіду.
Книга довжиною в життя. Нова сторінка з нового світанку….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
Людство впадає в депресію,
З Небом зірвали зв’язки...
В цій ненависній агресії
Втрачено Рай на Землі!
Це світова анорексія-
Знуджено крихти добра.
Як же ж зуміли відверто так,
Щирість змінити на страх?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506265
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.06.2014
Сентября густые пряди, небо радуют теплом.
Листья в звездном листопаде кружат легким ветерком.
Бабье лето на опушке для тебя подарок шлет.
Лета яркие веснушки и в душе твоей полет.
Ты влюбилась в эту осень и в ее багряный нрав.
Аист весточку подбросил, неся в клюве счастье Вам.
Ты сияешь, нежно смотришь на твою теперь любовь.
Свою доченьку колышешь, поцелуи даришь вновь.
Смотрит нежный ангелочек, в твои - МАМИНЫ глаза.
Словно маленький бутончик ищет солнышка, тепла.
Твое счастье, твоя радость, твоя МАМИНА ПОРА.
И твоей души услада- дочка, доченька твоя.
Тихо песенку прошепчешь, и к груди прижмешь любя.
Твоя осень безупречна, твоя –МАМИНА ПОРА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506080
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.06.2014
«Ой заграй ми музиченько, братчику мій хлопче……на отій стрімкій вершині нехай грім гуркоче… »
Там де воля - дика, вічна, де до сонця небом, най в обіймах смерекових лине пісня медом.
Моє серце там де гори, де стрімкі потоки,де бурхлива гірська річка віднесе турботи.
Там широкі полонини в поцілунках квітів, де трембіти голос лине над всім білим світом.
Сповіщає вона радість, а бува і горе, нехай небо їх почує та й захистять гори.
Де Карпати - там безсмертність, там жива надія. В темнім лісі, в стрімких ріках сила гір радіє.
Там сопілка лине в небо, до самого Бога, хай розкаже про смереки, про життя народу.
Край карпатський – вічність долі, там знання прадавнє :в іван-зіллі, коломийках, в снах очей безкрайніх.
Там де хмари водять люди, де Природи сила- мого серця дивна вартість свою міць зустріла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014
Стань моїм небом, спробуй!
Ти зумієш злетіти, знаю!
Я -твоя невгамовна зброя,
Ти -мій безмежний далю!
Стань моїм сонцем дивним.
В пристань снів занеси вітром.
Кораблем почуттів диким,
У каюти в колінах білим.
Ти в світанках прибув літніх.
В чашці кави з терпким рафінадом.
І неонових фарбах світла,
Закрутив в коханні торнадо.
Ти мій ласий шматок щастя!
Відкушу і зжую смачно.
Особливістю нашої казки
Є тепло, щира вірність, вдячність.
А кохання наше, віриш?!
Я завжди бачу пухнастим.
От котом, наприклад, хижим.
З хитрим поглядом- теплим,ясним.
З муркотінням душі в світанках,
І з контролем мишей в куточку,
І гойданням на всіх фіранках,
І дрімати, згорнувшись клубочком.
Це напевне тобі моя сповідь!
Най пробачать мене всі поети.,
Ти в віршах моїх – доля,
Ти -мої загадкові куплети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
І знову мурахи по шкірі,
зрадлИво смакують дотиком…
В долонях твоїх моя віра
згорнулась клубком спокою.
Струною зачіплює подих….
Поряд, так ніжно, гАряче.
В обіймах безмежно солодко.
Тіло в полоні вдячності.
Погляд в космічній єдності
Спалив всі земні бар’єри.
Ми знову в кордонах пристрасті
коханню даруємо зливи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
Цей світанок не вмитий дощами,
Небо плаче слізьми народу.
Скільки ж горя блукає між нами,
Знову смерті і День Жалоби!
Світлі душі відважних, сильних...
Пам'ять в снах відкарбує прощання.
Де Країна, в мовчанні хвилинах,
на колінах в беззвучнім стражданні.
В цей світанок Майбутнє погляне
в мертві очі... свого батька,
В цей світанок Єдина зів'яне
На могилі, де стліло кохання.
Як же ж щиро любили родину,
теплі очі дружини і діток,
Там де смерть-тихий плач України,
в краплях крові відроджує квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505412
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2014
Знову плакала Ненька гірко, розливала багряні сльози.
Тіло й душу поклали діти задля єдності в серці народу.
І життя віддали за Волю! Україну любили щиро!
Вже додому не вернуть весною, їм на небі даровані крила.
За Героїв молися, Народе! Вони Бога тепер захищають!
Не корися, будь сильним в тривогах! Знай, до Раю Рабів не пускають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505389
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2014
Мій світ догори ногами розглядає мене упереджено.
Я блукаю чужими містами і дитинство тримаю бережно.
В ньому мрії надійні та впевнені, розмальовані смаком свободи.
Там ріка під курчавими вербами і хатина в обіймах природи.
Перші кроки мої крізь посмішку, погляд в небо блакитно-синє.
Я в світанках, ногами босими, чатувала на сонячну силу.
Там співанки бабусі лагідні і зимове тепло біля грубки.
Перші крихти талантів даровані для поезії вірних здобутків.
У дитинстві прихований смуток для дорослого стане думками.
Я назавжди мрійлива духом і мій світ догори ногами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014
Болить…… і все-таки болить. Невже карати гідно в нашім світі?
Де єдності стрімкою була мить, ще швидше розпач лихом в душах квітне.
І хоч завідомо ламають дух, так легко струшують слова - цяцянки.
Навіки сила жовто-синіх смуг палає світлом нації в очах нащадків.
Господь Хранитель збереже народ, молитвою освячену країну!
Лиш в єдності рушійним стане крок, де чути: “Слава!” буде вільна Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504934
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.06.2014
Их было двое- две кошачьи масти.
Гуляли ночью и мяукали коряво,
Любили снег, смотрели мир в анфасе
Котенок Мур и леди кошка Мяу.
Котенок Мур- мужчина в сложном свете,
Серьезность придают ему лишь уши.
А кошка Мяу -ослепительная леди,
Жаль только мир ее всего лишь крыша.
И встретились они совсем случайно,
Как говорится :"9 жизней кошки".
И если первых пять прошло печально,
То на шестой увидеть Мура ну совсем не сложно.
Луна-сережка зависала в небе,
Скрипел карниз,качались занавески,
Котенок Мур залез на крышу первый,
Мяукал,подавая небу краски.
И тишина безумного молчания,
Ворчание людишек у кровати.
Он пел так безрассудно и отчаянно,
Певец и все же маленький мечтатель.
А леди Мяу не хотелось спать в лукошке,
Весенний пульс звенел в районе лапок.
Ей так хотелось откусить луны немножко,
Ведь знают все -запретный плод так сладок.
Прогулка в форточку закончилась на крыше,
И встретились те две кошачьи масти.
Котенок Мур запел как можно тише,
А кошка Мяу делила мир на части.
И через час сплетались шерстка в шерстку,
Сливались песни "мур и мяууу" в любви ноктюрны,
И лишь луна как ширма этажерки,
Скрывала котонежность МяуМуров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504733
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.06.2014
Ця війна не сьогодні зшита, і тим паче не чорним по білому,
У брехні криво всміхнене лико надрізає сумлінність так вміло.
Зло хизується згнившим духом, імпозантно стискає долоні,
А Добро лине мирним рухом, у молитвах відмолює долю.
Енергічність і витримка дії, хижий погляд на Блудну ідею,
Монотонно нав’язує мрію слухачам, що вже втратили віру.
Та у Неба нехитра наука: в Грішних крилах приречені впасти!
Краще жити в нестерпних муках, аніж Матір за Гроші покласти.
Вибачайте за правду-кривду. На жаль швидко дорослими стали.
Та вкрай хочеться небо мирне, щоб в серцях ми Добро відстояли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504541
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.06.2014
Когда под зад судьба пинает,
Толкает подвиги искать...
Ты улыбнись, пускай все знают,
Что у тебя железный зад!
Ведь все проблемы-мышьи козни,
Тебе бесспорно по плечу...
И если вдруг нагрянут слезы,
Ты крикнешь счастью: "Я смогу!"
Почистишь перышки от злости,
Обиду смоешь под дождем,
Расправишь крылья и устроишь
Свой персональный Счастьедром!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504529
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.06.2014
Не карайте і не буде горя! Ви не вправі судити світ!
Кров’ю зболена наша воля. Лиш всесильна надія-граніт.
Не карайте! Ми ж браття, ми рідні! Ми єдині для Неньки-Землі!
І в Шевченка пророцтвах провидних, і в піснях, що співа Кобзарі.
Українці- це нація, сила! Світла щирість, завзяття, тепло!
Богородиця нас освятила. Ми ж козацтва майбутнє тавро!
Не карайте - не в силі вартість! Мирне небо-країни струна!
Мій Народе, Ти Долю вразив, хоч й наплакалась Доля сповна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504408
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.06.2014
Ця Весна, на прицілі у снайпера, шелестить застудженим вітром,
Якось сумно цвітуть яблуні, теплим дням вже забракло повітря...
Ця Весна вперше кров'ю зрошена, солов'їні співанки крізь тишу:
Тишу пострілів, криками страчених, там де очі приховують хижі.
Де щодня до сонця злітають в сизокрилих птахах нові душі…
Душі Миру - вони не вмирають, ця Весна вже для них неминуча!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504407
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.06.2014