| Сторінки (2/135): | « | 1 2 | » |
Моя дівчинка, ти обов'язково станеш дорослою.
І навчишся бути сильною.
І всі проблеми ти вирішуватимеш самостійно
І зрозумієш, що не всі друзі насправді щирі.
Моя дівчинка, ти побачиш світ не таким яскравим,
І на мить розчаруєшся і ледь не зламаєшся,
Та ти обов'язково вистоїш і зрозумієш всі ці правила...
Та, головне себе не зрадиш, і життя точно не згаєш.
Моя дівчинко,ти дізнаєшся, що ті хто в серці не завжди будуть поруч...
Ти певно відчайдушно будеш злитися не тільки на світ....
Щось буде в майбутньому, а щось тихо піде в спогад
Та ти зі своєю природньою радістю точно вистоїш.
Ти зрозумієш, що друзів багато не буває,
І цінуватимеш тих, що слухатимуть твою душу.
І певно розіб'єш серце через своє палке перше кохання,
Та, витреш сльози, посміхнешся бо заради себе - мусиш.
Ти зрозумієш, що батьки так часто були праві.
І скільки любові було в їх заборонах, що здавались зверхніми.
В якусь мить ти дізнаєшся, що саме вони будуть любити тебе
Просто За те що ти- це Ти , і що ти є на цій планеті.
Моя маленька донечка, ти станеш дорослою...
І твоя безтурботність десь загубиться в буденності життя.
Та пообіцяй мені зберегти ту дівчинку з косами,
Яка посміхається сонцю та радіє щиро....пообіцяй!
Ти пройдеш свою дорогу сильним , вольовим, сміливим кроком.
З величезною силою духу, яка є в тобі ще з дитинства.
Моя ,маленька, я так хочу тебе зберегти від всього болю....
Від злих людей, образ , підлості ,хвилин безсилля.
Я б заховала тебе в своїх обіймах,
І розповідала б про зорі,планети і вірші...
Я обіцяю бути завжди поруч, коли я буду тобі потрібна....
І ти точно зі всім впораєшся і будеш щасливою.
Моєї любові вистачить завжди,
щоб оберігати тебе протягом всього життя
Ти будеш найщасливіша, моя маленька дівчинка.
Пообіцяй мені ,донь, чуєш? Пообіцяй!
27 .02.24 T.Sh.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Горлиці крила до квітня
голову догори...
Скільки всього прожити
Скільки доріг пройти.
Качур пливе потоком
Течія ніжить камінь,
Скільки всього на потім,
Скільки ж всього не сталось.
Вітер грає волоссям,
Сонце запалює весну,
Що не гадали збулося
Втрачене не воскресло.
Горлиці понад хмари,
Ловлю блакить крізь попел,
Стільки думок мовчало,
Лиш сивина по скронях.
Весна шепоче в вуха
Про чорноземи й міни,
Тримають насіння руки
Сіють, в життя вірять.
Горлиці крила до квітня...
Голову догори...
Скільки б всього прожити
Кроками без війни...
30.03.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Моє серце затопило аміаком і фосфором
Невгамовного болю розлитої війни,
Вона тече по вулицях мого не мого міста
Впивається і трощить все, що може знайти.
Моє серце затопило слізьми дикого відчаю.
Тих хто дивиться, як пливе їх дім ....
Кожна цеглина, диван ,тарілка з квітами,
Все тоне в клятому пеклі створеному на землі.
Моя душа тремтить разом з тією косулею,
Яка втратила свій цілющий прародючий грунт.
Вона тремтить разом зі всіма тваринами,
Їхні божі душі , так хочуть просто вижити тут.
Моє серце затопило аміаком і фосфором,
Невгамовного болю триклятої війни.
Наскрізь шепіт:"Ти ж все бачиш ,чуєш, Господи?
Відверни ,заступись, захисти!"
06.06.23
Т.Шульга
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
Десь там роздають життя.
Безцінні монети гривень.
Кажуть в тебе їх як в кота.
А ти Богу душу винен.
Камуфляж чатує Бахмут
Плюнув попіл на чорні берци,
Вони там , ти заради них тут,
Терпка зброя не дозволить вмерти.
Давно мріяв про густу бороду,
Тепер мрієш скинути шкіру,
І роздерти шмаття ворога,
Не втрачаючи в Бога віри.
Десь там роздавали долю,
Твоя- береже побратимів,
Ти - герой цього клятого бою
Та життя зберегти повинен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2023
Сіре небо сипле дощем,
Сумарно весна стікає по шибці,
Я втомилась горіти вщент,
Чути знову про біль і вбивства.
Вітер несе по узбіччю пил,
Брудний сніг вже не має права,
Я втомилася від новин
Й від людей, яких втрачала.
Сонце змінює заметіль,
Весна знову сходить з глузду,
Якби я малювала біль,
Вона б в ґрунт по плечі загрузла.
Я втомилася від рядків,
І від того, що не повернути,
Ця весна не маскує біль,
Кляту зиму не зможе забути.
26.03.23. Т. Шульга
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Вони хочуть вмитись нашою кров'ю,
скалять зуби наче скажені лиси...
Плюють гнилим :”Більше болю...болю”
Їм би стріляти, а потім до рвоти напитись
Вони- шакали проклятого Богом племені,
видуманого дияволом та його блазнями.
Вони сараною рвуться на наші землі,
Ця ж земля їх зжирає, спалює заживо.
Наша воля в очах стомлених воїнів
В їх цигарках та кулеметних залпах,
В камуфляжі ,окопах, наступі,обороні,
В чіткій вірі в те, що наступить завтра!
Прийшли з війною, підуть зі своєю смертю,
Наша воля в словах “Слава Україні”!
Коли тобі в очі тулять зброю,
А ти вільний й вірний собі та своїй країні.
22.03.23 Т.Шульга
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
Хоч трішки дозволь надихнутись весною,
цього безкінечно-незламного року.
Най подих на повну і вітер по скронях,
Магнолії цвіт березневими кроками.
Де сонце випалює холод тривоги,
Росте...проростає вербовим цвітінням,
Підсніжником білим застелять пороги
у лісі ...де проліски квітнуть крізь міни.
Війна і весна, чи весна крізь печалі...
Зів’ють свої гнізда журавлики в селах.
Сій квіти, тюльпани, побільше конвалій,
нехай проростають яскравим, веселим.
А вишні розквітнуть, на все пору треба
Ластівки завжди вертають додому,
дозволь надихнутись блакиттю і небом
Війна і весна, але скинь свою втому.
З мороку в світло, з туману до сонця
Наснились кульбаби, що квітнуть у мирі
Війна відійде в свою чорну безодню,
І вишні достигнуть у вільній країні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Коли тобі 5, у тебе є лялька
Велика, з блакитним волоссям
Коли тобі 10 -нові сандалі
І тато цукерки приносить.
В 15 батьки нічого не тямлять
Спідниця, занижені джинси
А в 20 навчання, кохання, екзамен
І в мами волосся не сиве.
В 23 весілля і танець в залі:
мить наповнена щастям,
В 25 вже дитя пригортаєш
І батьки змінюють статус.
В 27 ведеш в садочок,
А бабуся купує м'ячик.
І всі рідні як завжди поруч
Родина горнеться в щасті.
Раптом в 30 рахуєш хвилини:
Раз, два, три, мама ж зовсім не сива...
І на мить ти-маленька дитина
Тільки б мама очі відкрила.
Батьки знову змінюють статус,
А тобі крило відривають,
І за день сивіє тато,
Половину себе втрачає.
В 31 зустрічаєш світанок,
Небу байдуже на твої цифри,
Як було вже ніколи не стане,
Залишаються спогади й рими.
20.09.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Чекай, моя мила, чекай,
Не ламай свої крила, а вір,
Не впадай в цей клятий відчай
Хоч я в клітці, неначе звір.
Не плач, моя мила, не плач,
Я з тобою, ти в моїх очах.
Моє тіло таврує палач,
А душа з тобою у снах.
Попелище горить, пече
Мої скроні сиві тепер,
Ми вірою, кров’ю, мечем
Але я ж живий, не помер.
Вір, моя мила, вір.
Я хрестик затисну міцніше,
Мене бачить клятий звір,
А я твої очі вицвівші.
Кохаю назавжди, знай!
Ти світла остання крапка,
Мої пісні й "Азовсталь"
Вмикай на згадку про тата.
Я вірю в життя та смерть
Я вірю в Бога і в чорта,
Чи живий, а чи може помер
Люблю твої очі горді!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Горять душі в містах моєї тридцятирічної,
Вона ж така молода та суцільно вільна.
її сукня прострелена чорним відчаєм,
босоніж по землі, аби була сила.
Вони б’ють, знищують до хрусту кісток,.
—А ти пряди життя!— наказала мати—
Вони палять, роздирають на сірий шматок,
А ти зашивай, заплітай, не дай відірвати.
Летять ракети стрілами сатанинських братів
влучають…кривавими ріками трагічно пестяться,
витирають руки, скаляться псами “Я ж не хотів”,
а вона пряде, зашиває, лікує, дітки туляться.
Моя тридцятирічна - соляр з червоним хрестом
Достигає льон, допряде нитку,буде сорочка
Червоним кольором вишиває генетичний код,
“Ший, зшивай, пряди – бережи себе, моя дочко”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2022
У вас цвітуть петунії, в наших немає балкону
У вас без айфону буря, в нас хлопцю рятують ногу
У ваших Кобзон на повторі. У нас крізь тривогу Калина
Ви ґвалтуєте долі , а ми захищаєм країну.
Ваші діти співають Катюшу, а наші клянуть ракети
У нас болить Маріуполь, а вам би нас всіх роздерти.
За кожну невинну душу, за кожну скалічену долю
Я вас проклинати мушу, я вам не пробачу ніколи.
За те, що себе називали тим братнім світлим народом,
А потім з градів вбивали, пекли крізь фосфорні бомби.
Ненавиджу вашу мову, огидна московська пляма.
Для нас “Ніколи знову”, для вас “повторить надо”.
Скільки вас проросло лободою, стільки ж вас не чекають додому.
Ви згниєте від нашого болю, захлибнетесь своєю бідою.
Вас і самих не існує, тільки “Первый канал вещает”
За своє ми щодня воюєм, ваше вам через Груз відправляєм.
Біля Харкова цвітуть маки, зеленіє посіяне жито.
Ми живемо,як вчила мати, крізь вогонь, смерті й ракети.
Перемога за нами й за Богом. Наша доля цвіте в вишиванках.
Нехай стане світла дорога. Щоб почули про Мир на світанку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Мій янголе …моя самотня птахо
вдивляєшся на Землю із небес
У снах така усміхнена,завзята
Я ж знаю,що мне ти бережеш.
Мій янголе….моя самотня птахо…
В день мами не зустріну вже тебе
Пишу і плачу ,бо не можу привітати
Частина серця втрачена пече.
Мій янголе…. люблю і обіймаю
Моя найкраща мама в небесах.
Ти посміхайся мені в снах,благаю
А я писатиму тобі в своїх віршах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Коли літають ракети,
А в серці багато болю
Аби просто знати де ти
Аби набутись з тобою
Аби зустрічати сонце
Аби посміхатись в мирі
А щастя наразі в простому
Аби просто жити...жити.
03.05.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Маленький хлопчик крізь війну
В його очах розпач і страх
Мамо, скажи, а нас не вб'ють?
Винищувач не влучить в дах?
Ось знову гул, це наші ж мам?
А мій ведмедик вже заснув,
Я не боюсь болю і ран
Я ж сильний воїн, захищу.
Дитячий сум біля вікна,
Ось книга, ручка, алфавіт
Летить над хатою біда
Кудись заносить хижу біль.
Мамо, матусю, як наш дім?
Не розбомбили, розкажи.
Я Бога щиро попросив
Щоб повернутись вже туди.
А ще молився за вояк,
Щоб кулі в сторону відвів
Щоб діти обійняли тат,
Щоб оберіг усіх батьків.
Маленький хлопчик крізь війну,
Велике серденько щемить.
Він витре мамину сльозу
І пригорне як тато вчив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022
Я так хочу тобі подзвонити,
Щоб так звично "Мам, привіт.
Чи пекла смачного бісквіта,
Чи знову готуєш обід? "
Чи дивилась новини зранку,
Чи купила той кущ троянд?
Я не можу дзвонити , Мамо,
Певно в небі зв'язку нема.
Я так хочу тобі подзвонити
Щоб почути:"Як ти, дитя?
Чи встигла хоч мить відпочити,
Прочитаєш нового вірша?“
Я так хочу... Та поряд тиша
Тільки спогадів відеоряд...
Вже не зможу тобі подзвонити
Лиш почую в заплаканих снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022
Мамо, моя, мамо. Нене, моя, Нене.
Ластівочка ясна, Матінко, моя.
Ой занадто рано ти пішла від мене...
Птаха сизокрила в вирій відійшла.
Я ж тобі казала, буду сильна - сильна
Така, як ти, Мамо, сонечко моє.
Душа твоя, Мамо, нехай буде вільна...
В небесній блакиті янголом стає.
Твої крила білі нехай в сонці сяють
Я ловити буду теплі промінці...
Твою колискову собі заспіваю,
І на фото гляну, там де разом всі.
Мамо, моя, мила , прощавай, Рідненька.
Дякую за долю, що мені сплела,
Я молюсь за тебе, моя люба Ненька.
Світла моя, птаха, в Небо відійшла.
28.03.2022 40 днів минуло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022
А Над Бучею горить небо
Чи то кров'ю пише диявол.
Як люди кричали" не треба ",
А їх так люто вбивали.
В Ірпіні багряніє захід,
Догорає спалене щастя,
Відпрацьований дикий намір
Розриває душі на шмаття.
Коли маму ґвалтує нелюд,
Коли очі сповнені страху...
Коли смерть стелить постелі,
А чорти регочуться в залпах.
Там де квіти- тепер могили,
Де могили - тепер міни.
Кого ж матері ви "РАділі"
Чи для пекла готовили зміну?
Щоб дітей катували, звірі!?
Чи кричали "Лави хохолку"?
Вам би " мамки рассии "згинуть
За синами горіти в бомбах.
Вам би жони сіль цілувати
З наших хрестиків горе в долоні,
Ви - потвори, ви- нація катів
Увіковічнені наші прокльони.
Українець-це воля, це щирість
Ви ж " рассєю рабами ражали "
Вашу лють, фальшиву силу
В українській землі поховаєм.
Т. Шульга 03.04.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022
Заховаю тебе від болю
заховаю…ніхто не знайде
наче яструб летить на волю
я в тобі потонула майже…
Заховаю тебе від світу…
відгримлю у травні грозою,
Ти знайшов особисту відьму,
зачарую, візьму з собою.
Заховаю наше кохання
більше-менше чужим не варто,
я в тобі від ночі до рання
розмежовую хижу ватру.
Заховаю себе в бажанні
Поглянь, вітер смакує небо…
Наше випещене кохання
один-одного щира потреба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Якби тобі горе, якби тобі лихо,
куди б заховати загублену втіху.
Ховала,ховала, сорочечку пряла,
до війни лихої гірко промовляла.
"Ген я народилась, коли небо чорне,
мати колихала під музики фронту.
Скільки б тебе, тату, я не виглядала,
Я життя віджила, а тебе не знала.
Горіли черешні в бабиної стріхи,
ми малі ховались, аби не зітліти.
Летіли гармати, неба край червоний,
а я плела ляльку з старої соломи.
Лялю моя лялю, люлі-люлі, тихо.
Гуркіт, постріл ,тиша, піди з хати, лихо.
Котику сіренький, Мамо, а де тато?
-безвісті, без долі пішов воювати.
А ти чорна пані, знову на порозі?
А чи не губила хустку по дорозі?
Аби не покрила, щоб не колихала,
моїх дітей, внуків долю не чіпала.
Піди в поле горе, йди до лісу лихо,
Біля серця доля-захована втіха.
Заплела молитву в біло-сиві коси,
Сяяли на сонці приховані сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Если в спину бросают слова…
Обернись и скажи спасибо!
Лучше так, чем когда за глаза
шепчут ,то, что вдвоем делили.
Если друг превратился в врага
Улыбнись и пожми крепко руку….
Лучше ястребу птицу отдать
чем поить молоком гадюку.
Если молча об сердце лед,
В беспокойстве горят щеки,
Просто знай, что любовь живет
когда вы друг другу не врете.
Если крепко- то навсегда,
Если боль- на двоих лечите
философия жизни проста.
ее залпом надо выпить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
В золотій сорочці, з яблуком в долонях,
Вересень багряно фарбував садки.
Ясні, наче сонце, щічки гарбузові
посміхались небу, гріючи боки.
Яблука і груші, сливочки,малину
Рогозяний кошик урожай збирав.
Осінь танцювала журавлиним клином
В вересневі ранки,там де спить туман.
Теплий подих літа в павутинках линув,
Вересень ловив їх, вузлики в’язав,
В золотій сорочці вечори осінні
Тихо-тихо жовтим листям малював.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
Послушай рассказ сентября…
Рыжий дым укрывает небо.
Я в тебе нахожу себя,
Я тебе, как себе верю
Журавли собирают ключи,
А у клена желтеют листья
В нашей тихой вечной любви
Столько верности,счастья, мыслей.
Я по праву твоя жена,
Ты- мой муж, так начертано небом.
Удивительно в сердце с кулак
Столько чувств есть на самом деле.
По асфальту капли дождя,
Лето радугу осени дарит.
Я люблю , я люблю навсегда
Тебя и глаза твои карие.
Листик в луже небо поймал
Бабье лето плетет паутинки
Мы- счастливые муж и жена.
Ты -мой тыл,моя жизнь , Любимый.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924364
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.09.2021
Привіт, Сивий Леве. Давно не бачились.
Лиш поглянь, по бруківці стільки вже років пройшло.
Я в твоїй так дбайливо збереженій старості
Ошатний, тихий, натхненний спокій собі знайшла.
Вірменська говорила, вабила кароокими стінами
Напоїла кавою з розпеченого піску….
Хоч вона вже й стала зовсім трішки сивою,
Та східний характер все ще подібний вогню.
На Площі Ринок пряничні стіни шепочуть історії
Про твою молодість та шляхетні літні вечори,
А щоб їх почути піднімалась гвинтовими сходами
На Ратуші твої очі по дахах моє серце вели.
Кроками по Староєврейській до Арсенальської,
Поважні балкони цвітуть в фіалках й бегоніях,
Кам'яниця, Високий Мур та Арсеналу спадщина...
Немов художник в уяві малювала їхню історію.
Я слухала твої щирі розмови з Богом…
Вони летіли до неба в передзвонах дзвіниць
Десь в протягах старих дворів ловила подихи
І закривала очі, відчуваючи кожну мить.
Дякую, Старий Леве, за те, що вислухав.
Ти як завжди підтримуєш в потрібний час.
Бережи себе і свою старість вишукану.
Я повернусь, крокуючи по бруківці в роках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2021
У небі синьому- синьому,
за чорничною диво-хмарою
живе собі гроза сивая
і любить гратися з травами.
Поливає вона дощиком
білу квітку з жовтим ґудзиком,
суниці шукає під кущиком
та любить гриміти музику.
Малює з сонечком райдугу
кольорами казково-мрійливими,
з блискавицею на кораблику
Пропливає по небу зливою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Буркотливе небо розпочало посівну
шибки збирають насіння….
Зелений Травень має звичку одну-
гриміти моїм терпінням.
Вдивляюсь в блискавицю думок,
вони засліплюють очі.
В небі знову клацнув курок
гуркіт вуха громом лоскоче.
Ластівки землю крильми обіймають...
низько-низько, бо чують зливу.
Травень змиває залишки відчаю
Там де було темно, стало сиво.
“Іди - іди дощику зварю тобі борщику”,
танцюють краплі в калюжі
Весна знімає свою хустку зношену,
Та йде до літа в обійми мужні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Поглянь у небо. Квітневе небо. В блакиті хмар сонце заплело свої коси.
Птахи, неначе дбайливі господарі, все летять ...летять по справах до самого Всесвіту, широко розправивши крила, вигнувши дугою спини….
Озирнись. Ти бачиш вітер? Кажуть весняний вітер має тіло. Він саме зараз огортає тебе своїми свіжими обіймами, наповнюючи ніздрі ароматом Землі. Землі ,яка остаточно прокинулась від міцного зимового сну.
Поглянь на квіти- ці перші маленькі розсипи синіх, білих, жовтих діамантів….Їх листячко переплітається, вигинається назустріч сонцю і на мить здається наче прадавні душі в хороводі співають веснянки.
Послухай. Гримить. “Колісниця по небу їде”-кажуть старі. Все затихає, напружується і спалах. Це перша блискавка з ароматом озону, мокрої трави, фіолетового неба несе в собі енергію. Потужну, несамовиту, щиру, як і твої емоції в цю мить…
Весна. Квітень. Квіти. Птахи. Гроза. Озон. Веселка. Ластівки. Блакить.
Наповнись повітрям чистої первозданності. Ароматом надії, віри в краще.
Прадавній Світ отримує черговий шанс змінитись…
Відчуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910654
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2021
Любовь - когда глаза карие и ресницы До Неееба….
А еще когда губки бантиком….
Любовь когда прижимаешь и обнимаешь крепко,
А она дарит свои любимые фантики.
Любовь- когда секреты и тайные знаки с папой,
А еще когда –Я тебя рисовала,мам.
Когда смех, бардак, лего, книги и куклы охапкой,
Любовь : «Я сейчас подую на ранку»
Любовь когда закрываешь глаза и вдыхая аромат волос
Затихаешь ,и растворяешься в счастье
А еще когда мишка на полке взял и быстро подрос
И она ему буквы читает и добрые сказки.
Любовь -когда глаза карие и ресницы До Неееба….
А еще когда мама с папой рядом.
Любовь конечно бывает капельку вредная….
Но разве не в этом счастье … правда.?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892521
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.10.2020
У каждого своя жизнь, у каждого своя боль
Кому говорят- держись,кому говорят -вой.
У каждого свой стих, у каждого своя грусть,
Кому-то кричат-прости, другие прошепчут-пусть.
Кому-то ладонь в ладонь, кому-то с мыслями спать
Ведь для одних любовь, а для других снова вспять.
Кому-то рукой об стол, кому-то в подушку крик,
А кто-то придет на зов, а кто-то лишь промолчит.
Кому-то печенье и плед, кому-то –шапку одень,
А с кем-то встречают рассвет и даже готовить не лень.
Кому-то семья и дом, кому-то детишек смех,
А у кого-то все кувырком, да вместе сильнее всех.
У каждого своя жизнь, у каждого чемодан бед,
Пусть говорит-Держись, каждому свой человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891710
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2020
Карі оченята у моєї доні, посмішки світанку ваблять крізь вікно…
Вишиваю сонцем її ясну долю, а вона в долоньках вже несе тепло.
В кучеряві коси вплітаю терпіння, а вона так щиро мене обійма…
Я з її дороги відкину каміння, віджену стихію крилами добра.
Карі оченята у моєї доні, жмуряться від сонця ,погляд в небеса,
Вишиваю щастям її вірну долю, вмиваю в любистку, щоб цвіла краса.
А вона сміється ,бігає у квітах, розглядає Всесвіт поглядом ясним,
В очах у дитини скарби всього світу, мерехтять казками-зорями крізь сни.
«На синій волошці живе добра фея»- вона посміхнулась, допитлива мить,
"Ось цвіркун музи́ка на чарівній флейті ,там бджола в ромашці дзвоником дзвенить."
Доню,моя доню. Подарунок Бога. Кучерями вітер грається в садку,
Вишиваю миром ,твою світлу долю,у вінок з кульбаби любов заплету.
«Ось і на голівці сонячний віночок» - пригорнулась Квітка, посмішка ясна….
У моєї доні, мої карі очі…. В серці тепле літо, в волоссі весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2020
Ти промовчав забутими очима, коли душа кричала - говори
А небо плакало грозою до спочину, про те, що не зуміли зберегти.
І листя, листя -вітер рве до шмаття... А чи ця буря двох для самоти….
Ці очі мають волю до багаття, хоч ти ж і не забув, що ж не мовчи!
Дощем вмиває щоки від печалі, а ти стоїш розхристаний до сліз
І скільки ж болю сховано і жалю від тої ,що колись сказала -ні
У спогадах кружляє літо в зорях: там спокій,тиша, все одне на двох…
А ти мовчиш,бо очі глибші моря ,вдивляються й шукають тінь думок.
Гроза затихла… небо край калюжі розмалювало синім спогад твій
Вона мовчала, тиша не байдужа, та погляд про забуте розповів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2020
Старі фото старих історій…Мають очі забутих думок,
І ще зовсім не сиві скроні …немовля, хлопченятко,юнак
Ось за руку з батьками в школу, Мама в хустці ,тато в пальто
Ось з сестрою граєш в футбола, а тут з дідом матч в доміно.
Бабця з глечиком ,усмішка щира, з козенятком мала дітвора,
А ось з татом майструєш вітрила, мама ріже шматки пирога.
Там прабабця стоїть в вишиванці, молода , у весільнім вінку,
Ось весілля, музики,танці, ось бабуся маленька в саду.
Прадід гордо з косою у полі, дід малий згрібає траву,
Скільки ж віри і скільки там волі…очі,душі , розмови живуть.
В старих фото немає закінчень, всі живі у моменті буття,
Фото –спогади складені в вічність, у альбомах сторінки життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020
Жінка має крила пригортати серце
Спілкуватись з небом мовою світів,
Жінка наче цукор, дуже часто з перцем,
Жінка - берегиня праотчих родів.
Жінка має волю заточену Богом
Виковану болем нового життя
І в нічну годину колише тривогу
Пригортає долю,маленьке дитя.
Жінка - всеосяжна, наче птаха в хмарах
Вона є дружина, опора надій,
Вона- його сила ,вона - його пара,
Вона - його жінка на віки віків.
Жінка має вдачу розцвітати в квітах
Берегиня,мати, дружина, дівча…
Чоловіча воля прикрашена світом
Обіймає щастя крилами добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2020
Дотик долоні краю сорочки,
Тихо сніжить січневе вікно
Червоними в губи, карими в очі
Кохання стікає в бокалі з вином.
Шкіра до шкіри мальована пензлем,
Кохання шепоче, важко мовчить,
Графічність стіни картинами Енгре,
Захоплює тишу забутих облич.
Дотик долоні краплями вилиць
Затерта фарба спільних надій,
Вони з минулого не повернулись
Ехом відбилось притихле: «Стій»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2020
Моя маленька бабуся господарює біля печі,
В гладишці тепленьке молоко перероджується в сир...
На дворі не вщухає кудлата хуртелиця
В хаті пахне медом,ялицею та Різдвяним дивом
Моя маленька бабуся готує в горщику кутю,
Так дбайливо помішуючи дерев’яною ложкою,
На це тихе дійство споглядають ікони в кутку,
І так стає дивно-світло від цього надвечір’я Божого.
Бабця ступою товче мак, готує горіхи з медом
Я дістаю стару глиняну миску в розписи...
Багряним,морозним заходом прощається небо
Хуртовина вечір загортає сніжними косами
Перша зірка зійшла, бабця Господу молиться
Така маленька,світла, в уквітченій хустці
І хата наповнюється дивом спогадів
Дитинства,тепла крізь вогники в грубці.
Моя маленька бабуся обіймає мене ,
Пригортає в долонях зажурене серце.
І вмить вже й не так все навколо болить
Стає тихо,спокійно ,легесенько,легко…
Моє Різдво в надвечір’ї де біліє хата,
Там на порозі стрічає з дитинства колядка
Маленька бабуся готує Вечерю до свята,
А в кутку крізь ікони, жевріє лампадка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020
Мій грудень пахне корицею, медом і мріями
Навіяними снігопадом з Божого неба.
Сніг крутиться,вертиться, грається в віхолах,
А я щокою ловлю його прохолодні тенета.
Мій грудень оживає з вогниками на вікнах
Жовто-червоно-синьо-помаранчево-диво-дивним
Вовняний шалик закутаний в зимніх буднях
Пахне парфюмами кедру та мандаринів.
Мій грудень ховає долоні в шкіряні рукавиці,
Йде по вулицях зосередженим, зваженим кроком
Оглядає кав’ярні, тихо сніжить дзвіниці
Так мрійливо слухає тишу крізь стукіт підборів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2019
У неділю рано пішла в поле жати,
В хустку підв’язала зморене чоло,
Жито,моє жито, зібрані зернята,
Гірким болем голод стукає в вікно.
Десь в кутку ікона з квітами Вербички,
Молю,Свята Мати,збережи дітей,
Уночі збирала морожену гичку,
Вранці віддавала жито із сіней.
В понеділок Голод зустрічався з Горем,
По селу котилась тиша з завивань,
Колихала мати притихле від мору,
Пальчики тоненькі гріла до світань.
У вівторок в хаті відгоріла свічка,
Проклятеє жито забрало життя,
Проклятеє горе,нема чого їсти,
А їм все замало,стерти б всіх до тла.
В середу по полю стріляли свободу,
За гнилу картоплю терновий вінок,
На коліна впала, в очах сльози Бога,
Тихо….тихо...люлі,ось хліба шматок.
В четвер голосили сусідські собаки,
Виносили кості,клали на поріг…
В погребі сховала пшениці зернята,
Аби не померти,не впасти у сніг.
В п’ятницю чесала заплутані коси,
В суботу затихла,вже й Голод прийшов…
Він з Мором в коморі палив папіроси,
Горіло в світанку замовкле село.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2019
Ніколи,ти чуєш ,ніколи,
Не прощайся якщо є слово,
Не прощайся,якщо є доля,
Полюбити чи мати волю,
Не прощайся, якщо любиш,
Очі,голос,світанок разом,
Якщо знаєш, що не забудеш...
Не прощайся в старих образах.
Ніколи ,ти чуєш, ніколи,
Не прощайся, якщо є слово…
Не прощайся, якщо кохання...
Воно вправі стати останнім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2019
Осінь любить тихенько згадати минуле,
Загорнувши дощі в листопадові сни,
Десь з горнятком тепла ,терракотові губи,
Прошепочуть вітрами ,заховають від злив.
Осінь любить кружляти в рудому намисті,
Горобинові сльози тихо полем несе,
Її літо пішло, наче пісня затихло,
Руде листя вальсує в багрянім ессе.
Осінь птахом злітає, до похмурого неба,
Журавлем відлетить ,загубившись в ключі,
Зелень літніх очей, особиста потреба,
Особиста печаль у багряному сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2019
Полуничними дощами, витинанками з садів,
ходить червень біля брами, стука :”Пустите у двір?
З літом в грозовому небі я по райдузі прийшов,
Захопив горнятко меду і черешню не забув.
Я в півоніях духмяних слухав солов’їний спів
про травневий цвіт тюльпанів та весняну мить дощів.
А в зелених травах саду полуницю фарбував,
Лиш погляньте ,вже багряна, за горнятко та й до справ!
До криниці йшов по воду, мальвами посипав слід.
Я в долині ,біля броду, ще й купатися посмів.
З літом ми прийшли до двору, принесли духмяність трав"
Червень біля хати ходить, він господар літніх справ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837611
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.06.2019
Черная кошка сидит на скамейке,
Мурлычет о том о чем проще молчать.
В глазах ее грусть, сквозь пушистые стрелки
Черная кошка с прошлым пришла.
Был человек? Призадумалась кошка.
Гладил за шерсткой, поил молоком,
Гулять выводил каждый день понемножку.
Был человек. Но однажды ушел.
И у окна каждый вечер дождливый,
Искала она свой, родной уже, след.
Был человек, был ли друг и любимый.
Думала кошка , укутавшись в плед.
Годы прошли, мир вырос немножко,
Стали светлее и стрелки у глаз,
По городу шла та черная кошка
И тот человек с зонтом про запас.
Случайная встреча под Лондонский ливень,
В том парке, где небо сверкает в пруду.
И разговоры о том, что забыли,
О том что теперь никогда не найдут.
Черная кошка сидит на скамейке,
И человек …ему проще молчать.
Её человек, его та же котейка,
До встречи, прощай, ps:буду скучать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835453
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.05.2019
Загубила долю в вічності зневіри,
Виплакані очі заплела в журбі,
Господу молилась молода країна,
І пташині крила зранила в війні.
Загубила віру крізь ворожі крики,
В хуртовину боса долю віднесла,
Аби мати щастя, аби жити-жити...
Вільний подих...холод, а волі нема.
Плакала країна, за дитячу долю,
На колінах в землю кров’ю проросла
Господи дай щастя, захисти від болю,
Збережи їх душі від брехні та зрад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831350
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.04.2019
У твоєї карми смак вина та меду,
Не забудь слова про аморфність часу...
Наздогнати погляд чи політ комети,
Аби пам'ятати та набутись разом.
Ці крупини сталі не зникають в небі
Мов магнітом тягне віроломний потяг
Ми одна кармічність, жага і потреба
Ми в життях майбутніх карбували спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2019
Научилась хамелеонить и сбрасывать кожу
гадюки нынче в моде, пожалуй стану тоже…
Построю забор с историй, каждому своя ниша,
Спасибо,что знала боли, погромче слезы…тише.
Сама с собой справлюсь, броня прогибает волны,
Мои навсегда остались, чужие шрамы ... помню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824751
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.02.2019
В долинах ріки Гнилоп’ять, крізь призму віків різногранних.
Стоїть старовинне село, з сакральним іменням-Троянів.
В курганах уміння й знання, карбовані силами роду,
Життя водоспад омива, закоханий в жерло природи.
Там погляд печери німий, в минуле таємні дороги,
Бабусина хустка в квітки, в кутку вишивані ікони.
Там верби ціловані в водах... старої, мов всесвіт, ріки,
Дбайливі хати та городи, прадавні й могутні ліси.
Поля обіймають за плечі, в свободі цілунки душі.
Витьохкують барвами вечір, закохані в світ солов’ї.
Дідова сила та мудрість, бабусина пісня крізь час.
Стежка селом,самобутня, шепоче казками до нас.
Столітня криниця в долині ...духмяності з м’яти і трав,
Кладка в обіймах соснини, дзеркало неба та хмар.
Троянів-поліська перлина, захована в крилах віків.
Дитяча моя батьківщина, місце моєї душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019
Надвечір’я січневе вабить морозом,
Останніми днями різдвяної тиші.
Сипле снігом , в туманах сріблясте волосся
Пахне медом, теплом та вогником з печі.
Січень наче в малюнках фарбує світанок,
Сонце в соснах заховане відблиском хвої,
Ліс не спить,він до Січня прийшов на сніданок
Загорнувшись у сніжні відбілені скроні.
Заморозило неба блакить кришталевим,
Наче очі в зими забувають про літо,
Захід сонця крізь біле яскраво-рожевий,
Надвечір’я січневе світанками в лютий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019
В паралельній реальності вони разом,
готують каву і цілують в губи
зберегли ,все те, що без назви
для інших , для себе ж “Любить”
Зустрінуться обов’язково в снах
один чи два рази на місяць,
Запитає тихо “Ти в порядку,мала?”
Посміхнеться і скаже “Звісно”
Поговорять собі про щось аби...
просто побути разом...
вони, в паралельній реальності
знову не попрощались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2018
Пам'ятаєте бабусину казку
Таку теплу ,заховану в зорі…
Там лісом блукав Чугайстер,
А в куточку шуміло море.
Там квіти шепотілись зі світом
Про цвіркуна якому не спиться,
Про сонце Ярилом зігріте,
Про вовка,що здурила лисиця.
А пам'ятаєте бабцін барвінок…
Він обплів дитячий спогад.
Чорнобривці, з подушки пір’їнка,
Теплі сни, мрійливо-казкові.
Молоко в горнятку з медом,
Руки,що пахнуть хлібом….
І в зморшках вкарбоване небо
Життя прожити зуміло.
Пригадайте бабці молитву,
До Богородиці в кутку біля печі
Таким щирим життям зігріта,
В наше дитинство загорнула плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2018
Як би твоїй відьмі зав’язали очі і сказали біжи
Ти зупинив чи відпустив би..
Її долонї, її душу, її леза виснажених ножів
Загострених на твоїй гордості?
Якби твою відьму кинули в воду і сказали пливи...
Ти б згорів заради... вірності?
Вплів би в волосся ружу, замолюючи свої гріхи
Неначе не було тієї підлості.
Вона побіжить і попливе,
вона ж відьма в сьомому коліні
Ружа з твоїх долонь впаде
затемненням долі опівдні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2018
Вересневим подихом загубився cвіт,
Прилетіли спогади, сіли на поріг.
Де ж ви, мої птахи, вартували мить?
Вирієм крилатим вже й не так болить.
Як там моє небо, в грозових дощах,
Вже прощатись треба? Хоч приходьте в снах.
Вересневим подихом відлітає ключ,
Най багряним золотом спогади цвітуть.
Крізь кленове листя гляну в небеса,
Золотим намистом спогадів журба.
Прилітайте птахи, сядьте на поріг,
Ви мої крилаті, ви мій оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2018
Заховався липень в пожовтілім житі,
Загубив волошку тай шмигнув в садок:
Яблука зелені, тож наївся вишні.
І тихенько юркнув стерегти пташок.
Розіллявся липень літніми дощами,
З райдуги, мов з гірки, покотився вниз.
Побурчав грозою, блиснув промінцями,
Посміхнувся хитро й знову вверх поліз.
Притомився липень, влігся на копиці,
З вечором розмови про майбутній день.
Яке ж літо миле, липневі не спиться
Загорнувся в зорі, тай співа пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799666
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.07.2018
У малої Квітки справ дуже багато:
Зранку поцілунком розбудити тата,
Маму обійняти, відшукати м'ячик,
Одягти панамку, по траві стрибати.
Посміхнутись сонцю, привітати Пташку,
З ведмежатком Полі смакувати кашку.
У Малої Квітки справ дуже багато.
Топ-топ-топ по стежці, з мамою і татом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2018
Давай…..
улетим туда, где целует космос
наших прошлых и будущих встреч,
там ветра не волнуют вовсе
ни моря,ни песочный след.
Давай….
улетим туда,где о нас забудут,
на денек-другой потеряем связь,
заплетаю жизнь виноградом в губы,
выпьешь все,что сумел собрать.
А давай….навсегда и надолго
тихо-тихо и громче стрельбы
я в тебе словно в стоге иголка,
не ищи- просто будь и люби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785767
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.04.2018
Тихіше-тихіше….тссс…
дозволь мені злетіти
у цій невагомості….
горесюжетів світу.
від світла і знову... тссс
там сонце сонце небо
а може вже й не ті…
а може вже й не треба….
рядки і дивосни
невже постаріли коси
зкосили і полягли
згоріли і не запросять...
на вечір сумління для двох
коли загадали зорі
замовлену від думок
у відьми десь на долонях
тихіше-тихіше...мить
в жи́ті життям голубить
комусь навіть не болить,
а в когось діра у грудях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2018
Привіт,друзяко,як ся маєш,
як ти літаєш в небесах?
Несамовито там співаєш
про землю, ночі,почуття...
Ти сам своїй країні вірний,
і дивишся крізь посміх вниз,
як говорили і курили,
не забували як болить
Те місце щастя,що даруєш,
в плейлісті спогадів німих,
А щирість піснею лікуєш,
як і тоді, коли затих….
Якщо добряк говорить правду-
ховають в морі море слів,
коли неправду рвуть на шмату-
пливуть скрізь люди-кораблі.
Я буду слухати й мовчати,
най буде дощ в терпкій душі,
нам завжди буде, що згадати,
а ти літай немов живий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774764
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2018
солодко пахнуть... спрагло
випити б до кінця…
зацілувати вабить
незацілована...
крапка ось на зап’ясті
краплями нижче по склу
його відверте щастя
залишене... без сну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018
Ой, горіла ружа багряними снами,
шепотіли ночі крізь світанки трав,
проводжала мати синочка в тумани
у молитві щирій, Господа благала.
“Боже мій Єдиний, Всевишній, молюся.
Даруй світлу долю йому у житті,
збережи від кулі,від ворога в друзях,
поверни дитину на рідний поріг.
Захисти від болю, відверни невдачу,
за країну-неньку захист він несе.
Молю тебе Боже, душа моя плаче,
нехай мого сина янгол береже.”
Ой біліло небо сніжними думками,
захололе листя крик війни здригав,
та жевріла в серці молитва від мами
зберегла від смерті сина-вояка.
Розцвітали вишні в садку коло хати,
в солов’їних співах загули яри,
так молився щиро за голубку-матір,
аби обійняла світлими крильми.
Зашуміло жито крізь волошки й маки
Оксамитом вечір землю колихав,
зустрічала мати рідного солдата
в сивому волоссі долю зберегла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774030
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2018
"Така захоплена і хижа, вовчиця з мудрими очима,
танцює вільно біля скелі несамовитого світанку….
і викарбовує, шепоче, замкнувши душу від безсилля,
всевидяща,така красива в сузір’ях всесвіту-шаману.
І крізь вогонь,крізь подих...погляд
Спогад..."
і стрепенулась наче птах….
Танцюй, вовчиця, місяць уповні,
кружляй босоніж в вогнеснах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774015
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2018
Як тобі, поете, пишеться….
коли очі немов в видінні,коли дивишся в простір, в світи, в минуле, забуте, теперішнє
і пишеш, малюєш, виболюєш рядки з подихом...
Як тобі, поете, пишеться...
коли наодинці з душею розмовляєш немов з ліпшим другом, плачеш,смієшся, мрієш і як же щиро кохаєш…така щирість буває лише на папері….
Як тобі, друже, пишеться….
коли вірші немов перлини збираєш, лелієш, бережеш, виціловуєш, як ту малу дитину,
а потім, затамувавши подих, в світ до людей відпускаєш....
Як тобі, поете, пишеться….
не розповіси, бо й сам не відаєш…мовчиш, а душа небо просить...
аби лише писати, аби Дар Божий ніколи не втратити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773372
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2018
Вибач, за те, що стала шепотінням вітру,
твоїх спогадів осіннього листопаду…
вона не хотіла ні дощу, ні слів, ні квітів,
лише листям в забутих думках кружляти….
Пробач, що стала тінню в твоєму серці,
вона від теплого весняного сонця….
залишилась в твоїх думках кружляти,
чи то вітрами, чи то снами вже в чужих долонях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2018
Надихни мене своїм подихом
Один, два, три.... і видихни
Невагома твоя свобода я
заколисані в губи вихори
Випий п’яною тільки краплями
Кап, кап, кап... і витікла
Розтіклась, розцвіла, заплакала
Я твоя невагома витівка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017
Осень, ты не в моем вкусе.
Даже грея теплом в бабьем лете,
Ты опять охладишь ветром руки
И обнимешь дождем мерзким плечи.
Осень, знаю, ты снова обманешь,
Солнцем ярким уже не согреешь,
И закружишь в стихах бурых, рваных
По другому, ты, жаль, не умеешь.
Я одену пальто потеплее,
Рыжим шарфом укутаю плечи,
В желто-красных замерзших аллеях,
Расскажи-ка мне Осень, о вечном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751228
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 19.09.2017
Поламаними олівцями намалюю Небо-
Аби не впасти, аби злетіти.
Я шукаю втрачене своє натхнення,
Тільки б згадати, тільки б зуміти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749584
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.09.2017
Я цілую твої долоньки наповнюючись щастям,
Немов ця мить єдина, вічна в тенетах космосу,
Я вдивляюсь в твої карі очі- мої очі дитячі,
В них бачу життя справжнє, щире, що пахне солодко.
Я розквітаю від твоєї світлої, теплої усмішки,
Від сміху що наповнює душу життєвою хвилею.
Ти-суть моя, квітуча мрія, надія сонячна,
Моя доля від Бога, кохання, що є дитиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2016
Постучу совсем немножко :"Мама,Папа как дела?
Носик я достала ножкой, кушать кажется пора.
Я сегодня наигралась с пуповиной целый час,
И вертелась, улыбалась, я же умница у вас.
Мама вкусным накормила, кулачками постучу:
"Мамочка моя ,спасибо!Я сегодня подросту!"
Разрешу словить за пятку:" Спинку, Папа, почеши"
вечером сыграем в прятки:" Мам,ладошку приложи!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2016
Дивним чином в мене виросли крила,
крила голубки, яструба і метелика,
І в цих крилах схована вічна сила,
сила матері для захисту свого дитяти.
Я голубкою прислухаюсь до кожного твого руху.,
Я яструбом в бій кидаюсь,захистити тебе від смути!
Я метеликом полелію, полоскочу тебе Квітко.
В моїх крилах Всесвіт,Мила!,щоб життя твоє щастям стелити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2016
Чисті світанки білого світу сплелись вінками та й на Купайла,
Пахощі м’яти, вогнем зігріті, шукали долю під небокраєм.
Любистком вмита, волосся, очі,в вінок вплітала таємні трави,
В його долонях щастя дівоче, ще зовсім чисте заколихала.
Заворожились в русалчин вечір, теплом зігріті прозорі роси,
Кохання юне в багатті ночі, горіло стрімко, купалось в грозах...
Ой на Івана та й на Купала, чар-зілля шепіт в ніч Горобину,
Доленька долю не відшукала, та на кохання заворожила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016
Кирпате літо полунично смакує росою свіжою,
Cолодким світанком червоної черешні і дитячого сміху,
Лукавить, шепоче,кличе, теплом загартовує.
Пахне сіном, житом, життям, грозою й пучечком кропу.
Кирпате літо гомонить птахами, дітьми, цвіркунами,
Крізь спеку вмиває, лоскоче живильними краплями,
Колихає хмарами, водоспадами, теплими ріками,
Замовляє в грозу зиму-осінь, ще такі зовсім далекі.
Літечко любить в покосі розвіятись сіном,
А в жито букетик волошок і маку розсипати,
Духмяний вечір мандрує чумацьким шляхом,
Крапотить зорями в липневих травах і свіжій м’яті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671380
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.06.2016
В грози особливий смак
- озоновий забаганок
несе її в хмарах весна... розливши суцвіття слухняно
немов ця гроза остання
немов не напитись дощами
у блискавках сила засяє- енергія грому крізь гамму
ноктюрнів весняного щастя
енергія лине крізь небо
природа у щирості вдячна... в вітра́х колихає планету.
летять пелюстки по світу
несуть свою волю садками
весняна гроза-соковита... шовковими краплями впала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659309
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.04.2016
Декому, інколи сняться сни про те,
що могло бути...чи не могло…
Чи не зуміло....
В Морфея розум загубило
і зранку попелом злягло.
Декому, інколи хочеться нове життя,
нову сторінку...нову книгу...
Чи клаптик…
Та записи не містять крапок,
А чорне не напишеш білим.
Декому, інколи буває ніяково за те,
Що було весело...чи гірко,
чи байдуже…
І в акварелевій калюжі,
Ховають те, що відболіло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659085
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2016
Весна,весна...весна- натхнення сповнене надії,
І пахне вітрами земля, проорена, живильним віє.
Весна, оспівана весна, в пелюстках квіту тиха пісня,
В вишневім цвіті білина, рожевим яблуня розквітла.
І аромати свіжих трав, блакитне небо-Боже щастя,
А теплі вечори розмов, під солов’їні щебетання.
Весняні нариси без снів, крізь свіжий подих дивосвіту,
Весна для втілення надій, несе стежками кошик квітів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
Я зустріла його на вокзалі, дивна мить, зосереджений погляд.
Великий рюкзак, на босу сандалі, років двадцять, а очі з болем.
Камуфляж давно вицвів на сонці, обвітрені руки набирають номер,
Бабця вклала пару яблук в долоні :”Синку, відпочинь з дороги,
Як то воно, та війна? Малою Прокляту добре знала,
Батька мого забрала вона, мати в коморі німців підірвала”
Підняв очі зміцнені болем, обійняв стареньку щиро-щиро:
“Війна, бабусю, лине в горі, чи знав, що втрачу друга в хвилину,
Чи знав, що розквітне у маках, кров’ю рідною зрошене поле,
Цей бій найціннішого вартий, ми тавруємо долю для Роду!
Бабця хлопця немов ту дитину, пригорнула до серця рідненько,
“Я за мир тобі дякую, сину, за свободу, за сонце,за Неньку!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Загортаюсь в тебе малим кошеням,
Немов цвіт, що не нап’ється сонця.
Ти мій подих, дотик, захист,життя,
Я твоя квітка, мольфа, віра, доля.
Твоя...несамовито- тепла весна,
Ти - моє жагучо- серпневе літо,
Наші кохання, щирість, мрії, сім’я,
Леліяне щастя у тиші світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2016
У малої Віди-великі крила, чорняве волосся і гарні очі,
Її слово камінь-сховані вітрила, її захист Небо і слова пророчі.
У малої Віди кошеня в куточку, калина, любисток вплетені в життя,
Десь у снах літає в дивосвіт щоночі, там ліси і трави, там брехні нема.
Знає вона світло, розповідь про зілля, про високі гори, шепотіння хмар,
Її очі сила, мамине насліддя, погляд- блискавиця, створена із чар.
Чоловічі думи, жіночі осуди, загадка і дивність в постаті тонкій,
Пише свою долю сховану від бруду, у малої Віди-крила оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648895
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.03.2016
Говорили,говорили, кості, спину перемили.
Говорили, душу їли, язики,щоб не боліли.
Де, куди, коли і як, а де саме, що не так?
А чому ж, це жах, ти що, як так можна, абищо.
Коли лізеш в душу людям, збережи вже себе сам,
Той хто інших щодня судить, ловить власний бумеранг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648872
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2016
Обіцяла тобі написати, коли їхала і вдивлялась в вікна,
Смакувала каву в горнятку з штруделем, що створили золоті руки.
Обіцяла тобі написати, коли побачила твою сиву Старість,
По бруківці в грозу краплі, озон, посмішки і щиру радість!
Обіцяла тобі розповідь про кам’яне тіло і теплу душу,
Щирих людей, Вірменську і серпантин сходів до всесвіту Ратуші,
Чи знав, що закохана? Певно чув , бо розповіла про це Твоїм Левам,
Мої мрії, в душі сполохані, доніс туди, де здійснили їх ой як вміло.
Ти став моєю наснагою, їхала від тебе творча, усміхнена і світла...
Леве, я сумую і згадую... магію обіймів твого (вже й мого) Старого міста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
Буває руки опускаю, очі печуть, серце ріже.
Я немов обірваний цвіт в бруді...
Сльози в тромбі відчаю, думки хижі
Миті, дні, тижні життя судять.
Я підіймаю очі до ясного неба...
Питаю за що, чому ж так мені важко?
Слухаю душу, вона тиха гребля,
Шепоче, муркоче : "Тримайся,Пташко".
Вічний бій відчуттів й аргументів,
Заклопотаність, біль для контрасту.
Не буває блакитним небо,
Доки в грозах не знайде ясність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647301
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2016
Червоними нитками зап’ястя зв’язані, тих хто в минулому не докохав,
І так по дорослому пройшли реінкарнацію, немовлям пам’ятаючи те життя...
Де були метеликами, відьмами, синоптиками, а може конюхами на вокзалі...
Та щожиття, щодня, щохвилини, немов прокляті, чомусь безумовно трагічно кохали.
І нитки тягнуться по всьому світу білому, клубками сплутаних віщих снів,
Червоним світять серця невміло так, в випадкових зустрічах випадок губить слід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2016
Я желаю тебе дочку, маленькую копию твоих глаз,
В ней душа застынет комочком,за каждую боль, слезу или детский страх.
Я желаю тебе дочку: красавицу, умницу, твою любимую кнопу,
Ты за нее отдашь себя, жизнь, небо, судьбы частицу, лишь бы рядом Счастье топало.
Я желаю тебе кареглазую дочку: солнышко, в котором навсегда твое сердце,
И тревогу в душе ночью, когда в семнадцать первый поцелуй у подъезда..
Я желаю тебе папины слезы, когда будешь танцевать со своей( а теперь и Его) Наградой,
Когда прошепчешь, обнимая в тревоге : “Будь счастлива, Дочка, а я навсегда рядом”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638874
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2016
Лише в Грудні розумію, що ще зовсім мала,
Коли стрибаю від першого мокрющого снігу,
Коли заварюю чай і відчуваю присмак життя,
А місто стає казковим і таким білим-білим.
Я починаю вірити в Миколая, Санту і казку,
Коли гуляю в пошуках дива під подушку,
Згадую як дитиною боялась отримати різку...
Посміхаюсь і немов обіймаю душу.
Я бачила день, коли не бачила нічого окрім снігу.
Він танцював, кружляв, шепотів, розсипав моїм містом,
Я ще зовсім мала щоб не любити Новий рік і Зиму
І певно такою залишусь, бо вірю в казку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015
красива красива красива...
шепочуть засохлі губи
люби тримай цілуй
-зализуй ці рани згубні
кохання у вічність... пам’ять
- для Єви своя реприза
лінійність двох хіромантій розкована без заліза
очі вилиці губи...
у відьми запитують Звідки?
красива...бо недосяжна
кохають...коли не їхня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015
Я подарую тобі зернину... те Сонце, що Маленьким назвали,
Воно буде нашим світлом до кінця відведеного життя,
І проросте міцним деревом, з гіллям в зе́лені, яскравим,
А ми з тобою станемо ґрунтом, світом, небом його щастя й буття.
Ти подаруєш мені впевненість, долю, любов і маленьку квітку,
Зігріту твоїми долонями і моїми молитвами до Бога,
Вона виросте, витягнеться, розцвіте, усміхнеться гарна й тендітна,
А ми з тобою станемо її садом, сонцем, затінком, життєвою вологою.
І присядемо колись в траві біля міцного дерева й чарівної квітки,
Виростуть вони на радість нам з тобою і нашій ясній долі,
Ми розсіємо в саду мабутнє, що любов несе світу,
Усміхнемось в цілунках старості, тримаючи знову долоньки в долонях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015
Моя Люба Птахо...стань феніксом, коли зламають,
Розтираючи душу в попіл, прогарчавши ”не варта Раю!”
Моя люба Птахо... стань феніксом, коли розтопчуть
Твої крила брудними ногами, коли попелом кинуть в очі.
Люба Птахо... крізь сльози, розлий серце гранатовим соком,
Прорости дивоясним квітом- твоє небо не втратить спокій.
Моя Птахо... не бійся вітру, добро-зло він несе до Сонця,
Біля нього так завше тепло, загорни його світло в долоні.
Диво-Птахо... розправ крила, вони міць запозичили в Неба.
Лети, Пташко, на зустріч долі, в ній добра так багато для тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618332
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.11.2015
Ця холодна осінь зводить з розуму своїм тремтінням,
Коли тримаєш в долонях гаряче серце або чай.
Вона впевнено наказує писати про своє осіннє,
Чи то листя, чи душу, а може про чийсь тихий відчай.
Осінь змушує притискатись до радіатора чи до тіла,
Гріти свою суть вином, а можливо палкими руками,
Скрутитись клубком на колінах або в чужих мріях,
Шепотіти чи то протягами, чи несказаними словами.
Вона сипле листям, снігами, думками в спогад.
Одягає в теплі хустки, пальта, цілунки, пристрасть,
Осінь веде чи то стару пісню, чи людські дороги,
Вона занадто відверта для того щоб спинитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2015
Прокинулась, усміхнулась, чотири асани з йоги,
Поцілунок і вмить відчулось : “А ранок дійсно Добрий!”
Проміння, сонце, орхідея, сукня - сидить ідеально,
Ранок, сміх, своя атмосфера, хвиля добра по радіо!
Світ, небо, осінь, листя, життя в теплім шарфі й какао,
Багряне, руденьке місто, настрій з аромакавою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610831
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2015
Більше, ніж вчора, менше, ніж завтра, я кохаю тебе, Любий!
Там в обіймах твоїх я тепло заховаю, в ньому серце, доля і губи.
Більше, ніж вчора, менше, ніж завтра, я життя проживаю, Небо!
Часом так важко і гірко буває до щастя босоніж крізь терен.
Більше, ніж вчора, менше, ніж завтра, добро розсіватиму в світі,
Живу, пишу вірші, так щиро кохаю, до мрії зумію злетіти !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
Больная амплитуда прошлого, режет вены тупым предметом,
Выжимает стихи сложные, выпивает их за обедом.
Там сюжеты цензурой сварены, от обиды нахлынули криками,
Диафильмы сюжетов стареньких, закружили словами тихими.
Там мечта была глупо-детская, анимация мультика грустного,
Поцелуи и вера в мистику, и признания c разными чувствами,
Закружились в игре истории, детство было с детскими мыслями,
В настоящем стихи-счастливые, о любви, что навеки чистая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609319
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.09.2015
Бабусю, Рідненька,пішли до Дитинства, там трави шовкові і справжнє добро.
Там сховані скарби(для мрійника крила), садок і в вишневому цвіті чоло.
Зустріньте, Бабусю, в селі на подвір’ї, всміхніться так щиро,як вмієте Ви.
Біленька хустина і спогади різні, там доля де квіти і присмак біди.
Рідненька моя, обійміть мене,Пташко! В очах Ваших втома і радість життя,
Мене, Ви, навчили, не вабити страху і сильною бути де воля слабка.
Бабусю, Рідненька, люблю, Вас, Лебідко!Я Бога молю за життєві роки,
Бабусю, стрічайте мене на подвір’ї, усміхнена, світла,як вмієте Ви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609116
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.09.2015
Подивись в її очі, важко?Придивись може знайдеш душу?
В шепотінні дикої фальші, прогодовану словом “Інша!”
Подивись, в те розбите скельце, там шрамовану суть бачиш?
А тепер відвернись назавжди, бите дзеркало символ невдачі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2015
Ти знаєш, мої сни дивні, а можливо правдиво- притурні,
Розливають в прадавній зливі, в водостоках мудро-етності.
Ти знаєш, мої сни-особливі. Кажуть дар (та можливо це?)
Часом йду по вузькій вулиці, з людьми, що затихли вже...
І мовчать про небо й про те, що цього вони не хотіли,
Вони дякують, що почула це, і летять туди, де їхні крила.
Чи ти знаєш, що душі людей, на побачення ходять у сни?
І про те, хто кохає тебе, вони потім пишуть в книгах.
Мої сни- вірні поводирі, частенько відпочивають в горах,
На вершині, в обіймах вітрів, не суттєві ні тиск, ані рівень моря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608771
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2015
Ой летіли голубочки, Землю роздивлялись.
Як знайти те Боже місце, щоб добро з’єдналось.
У біди зламались крила і в вогні згоріли,
Щоб нещастя втікло в далі і серця зігрілись.
І присіли голубочки в подвір’ї квітучім,
Серед соняхів і неба хата невеличка.
Там ґаздиня жито жала, співанки співала,
З кожним словом крихту щастя у снопи в’язала.
Аби в хліб - духмяний, свіжий, на рушничок з печі,
Вкласти радість, долю, щастя, здоров’ячко, вдачу.
І щоб діти цінували, Батьківщину-Неньку,
Свого краю не цурались і жили дружне́нько.
І принесли голубочки Богу ясну звістку,
Що знайшли вони те місце, що добром розквітне.
Там лани жовтіють в полі,під блакиттю неба
Там живе народ прадавній, хліборобне зе́рня!
В їхніх дітях святість віри і добра зростає,
В чебреці, духмяній м’яті їх душа співає.
Воркотіли голубоньки, Господа молили:
“Даруй волю Святий Боже, щирій Україні!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2015
Осінь пахне димом і листям,що впало під ноги новими мріями,
Я їх підкину мов знову дитинство,і в майбуття прошепо́чу:“Я вірю!”
Осінь пахне кавою з печивом, Теплою хусткою з вовни і смутком,
І коли дощ обійме мої плечі, Я напишу про те, що забуте.
Осінь приходить поважно з манерами, Дами бальзаківсько-юного запалу,
В пошуках віршів пройдусь між деревами, знову оновлена Небу подякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603677
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.09.2015
“Вставай, хлопче, це не кінець, ще зарано тобі до птахів,
Не повів ще її під вінець, і батькам не за все подякував.
Вставай, хлопче,не фініш ще: небо синє, сонце шкіру палить,
Відпив вдосталь суміш війни, відкрий очі, жени біль, живи далі.
Тримай міцно життя своє, ти для рідних виборюєш волю,
Лише, прошу, повір в ті сни, де цілуєш внуків і її сиві скроні!”
_______________________________________________________
Як боровся за Віру в добро, він колись розповість дітям,
І про крила Янгола-свого, що не дали так зарано злетіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2015
Ти завчасно щоденно марила, розбиваючи стіни снів,
Божевіллям своїм запалена, муркотіла іншим про біль.
Про повільне старіння кліток, і про те, що пишеш вірші,
Ще про тих малих-Індіго, що можливо змінюють світ.
Ти писала про бурі, вітер, вивертала душу до м’язів,
Шепотіла: “я можу злетіти”, та для інших усе фантазія.
Ти кричала, сміялась, плакала, прислухалась до еко-душі,
Залишилась для Інших однакова, та почули лише Свої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2015
Доня, донечка, дитина. Янголя маленьке.
Ти несеш в своїх долонях щастя своїй неньці.
Материнські ніжні руки, пригорнуть до серця,
Бог дарує світлу долю і безхмарну стежку.
Внучка, сонечко, надія. Ти - родини втіха.
Дідусеві і бабусі ти даруєш літо.
Літо молодості, віри, де дитяча казка,
У твої долоні, доню, Бог вкладає щастя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2015
Цей дощ стрімко, несамовито лине на площу. Грім розриває буденний спокій на дрібне шмаття малих крапель. Небо сяє в блискавках, темна хмара вороже його захоплює. Злива, гроза, буря. Для когось це страх, для когось невдача ,бо забули парасольку, а для мене це щастя. Я закохана в грозу, в її силу, вітрові краплі, блискавицю, проміння сонця, яке завзято продирається крізь Буркотливо-темну хмарину. Я закохана в озон, що змішується з запахом мокрого асфальту, в цей момент передчуття eйфорії наповнює кожну клітину тіла, адже скоро живильна вода хоч на кілька хвилин переможе спеку.
А яку ж надію дарує дощ під сонцем. Я вірю, що саме тоді сонячне проміння переплітається з краплями зливи і падає на землю секундами радості.
Дощ під сонцем споріднений з слізьми щастя. І саме в ці хвилини на небі з’являється Райдуга. Вона стає ключем Небесного дійства.
За повір’ям, побачити райдугу - до щастя. Побачити тоді, коли вона турботливо обіймає Землю, яскравішає, світлішає, кохається в поглядах людей. В цю мить кожен думає про своє: хтось швиденько загадує бажання, для когось райдуга стає щасливим знаком в вирішенні справ, хтось дивиться, задумується і просто посміхається , є й ті , що пробігають далі під парасолькою, зітхаючи на погані фільми по телевізору.
Райдуга -вишукана пані, яка любить коли їй довіряють. Адже той, хто в неї вірить, не цурається Грози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594952
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
Коти їх з'єднали -і вечір,
І втрачений номер без цифр.
Там в погляді щиро-гарячім
Вони таврували свій шифр.
Вона вчилась бути сильніша,
А Він , колихав свою гордість,
Вона передбачила фініш,
Для Нього був старт безумовним.
Він думав-кохання для фарсу
І крихту в душі не залишить,
Прагматика штука сучасна.
Чому ж ЇЇ Очі наснились?
Повітря хапав в долоні,
Там гроші, робота, коханки,
Кружляв по життю вдоволі,
Та знову ці сни на світанку.
Бо він покохав ЇЇ Очі,
Дитячі в дорослім обличчі.
В той теплий липневий вечір
В кохання загублено шифр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2015
Посмотри вверх. Видишь?
Солнце вечно в своем небе.
И душа у людей,слышишь
От любви греет свою веру.
Посмотри в глаза, ближе…
Ты увидишь мое небо,
Мое солнце в твоей жизни,
И любовь,что не знает ветра.
Мое небо без тебя не cможет,
В нашей вере так много силы.
Я люблю тебя- ты меня тоже,
Я твоя навсегда. Слышишь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593223
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.07.2015
Ми втрачаємо зір від буденності мрій,
Відміряючи долю баблом і сексизмом.
Соціальні не люди, а сітки з людей,
Перуть в зоні комфорту чужу спідню білизну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590914
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2015
Невагомими ранками трави сховані, в розхристаних душах піднялись зі сну.
Де роса, в Савані захоплена, щирих спогадів тропіродича- брата Дощу.
Вовчі духи сплітаються зграями в смолоскипах таємних занадтостей,
В танцях вогнища завше згадують свою суть вічних Сонцевдячностей.
На хребтах проростають мурахами дивосвіти гірських Зоремарень,
Там Чумацький шлях долоні торкатимуть проростаючи мріями в травах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Ой Весно, Леле дивосвітна! Ти з сонцем в парі край небес,
На колісниці яблунь цвіту, в кульбабах живину несеш.
Ой Весно, Ладо, Нене Рідна! Де солов’їний перший спів,
В долонях трав життя тендітне, там в перших грозах передзвін.
І в теплий дощ Земля смакує, родючість сховану від Зим,
Вже Травень Літечко чатує, весняний вічний Пілігрим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2015