| Сторінки (2/106): | « | 1 2 | » |
Нас кличуть небеса угору,
Зовуть увись, щоб політати,
Туди, де вітер носить зорі,
І звідки сипе сніг на хати.
"Ходи сюди, літай собі між хмари" -
А на душі так млосно й важко,
Жалію я, чому нам крил не дали,
Жалію я, чому ж це я не пташка.
Здається, що там. Крила- пір'я власне,
Але як високо вони здіймають,
Як вогник вже і мрія гасне,
Бо люди в небі не літають.
Тримає світ мене і тисне в землю,
Обплів гілками, що є сили,
А я так хочу цю мрію теплу,
Ці крила, щоб мене зносили.
А все ж нас кличуть небеса,
А серце стукає так важко,
На що мені небес краса,
А що, коли ж це я не пташка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488760
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2014
Коли ти вже не чекаєш,
Сонце з-за хмар виглядає,
Коли ти мене обнімаєш,
Крім тебе нікого немає.
Стає все буденне й нудне,
Коли обнімаєш мене.
Коли ти все ще кохаєш,
До тебе кохання прийде,
А коли ти мене обнімаєш,
Час мов шалений іде.
Стає все далеке й пусте,
Коли обнімаєш мене.
Коли ти на когось чекаєш
Цей хтось обов'язково прийде,
І сама себе запитаєш,
Це сон, чи диво чудне.
А коли ти мене обнімаєш,
Час каже мені: "Зажди,
Якщо ти його кохаєш,
То хай обнімає завжди."
А коли ти мене обнімаєш,
Не хочу нічого на світі,
Бо коли ти мене притискаєш,
Я хочу тебе лише гріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2014
Коли ти прокинешся
зранку,
Відкриєш очі свої,
Відсунеш прокляту
фіранку,
Вип’єш гіркої кави
філіжанку,
І тоді просто живи собі.
Коли день похмурий
настане,
Візьми Акварелі свої,
Хай похмурість тебе не
дістане,
Малюй день своїми
квітками,
А потім,а потім живи.
Коли день йде спати за
хмари,
І тінь лягає на світ,
Не журись, що тебе не
вітали,
Не журись, що тобі не
дзвонили,
Тебе точно сьогодні
згадали,
Коли свої очі відкрили,
Ти живи і малюй
фарбами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488468
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.03.2014
Бухта в тумані
окутана,
Маяк серед скель
майорить,
У морі в’язкому
заплутана
Хмара у небі летить.
Вітер хвилі колише,
На берег цунамі кидає,
То на піску якісь
символи пише,
То раптом у морі
зникає.
Маяк пучком світла
шукає
У безвісті синій вітри,
То в хмари світло
пускає,
То світить на білі піски,
А скелі незримі
затихли
У темній ночі пустій,
У морі вітер здіймає
вихри,
Що б’ються в маяк
старий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488196
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.03.2014
Тут темно, ти світло забрав,
Ти сонце зняв моє з неба,
Ти знав і так щиро кохав,
Та тобі вже кохання не треба.
А ти чув як співала душа?
А ти бачив як серце раділо?
Ти не чув, бо оглухла земля,
Ти помер, і сонце згоріло.
Тут темно, бо тебе тут нема,
Бо тут голод, то холод, то спека,
І стаю я сама глуха і сліпа,
Бо мені тебе лишень треба.
А тебе все нема,
А ти десь там далеко,
А ти десь там далеко живеш,
Опустіла земля, у раю стало пекло,
Я чекаю доки ти знову прийдеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2014
Вода небесна ллється із хмари,
Це плаче Небесна сотня на нас,
На тих хто їх на майдані вбивали,
На владу, що дала кривавий наказ.
Ніхто не забуде, ми будем пам'ятати,
Ту кров, що у жилах текла,
І бідна матуся за синами все плаче,
І серце нещасне з грудей вирива.
І плаче Сотня не за життям,
Не за неньку, що мусить сама помирати,
Плачуть, бо віддали країну катам,
Бо ненька Вкраїна мусить страждати.
Ніхто не забуде, як в спину стріляли,
І хлопцям іще молодим,
Й дівчатам, що рани хлопцям в'язали,
В людей мирних гранати кидали,
І різав очі їдкий чорний дим.
Ніхто не забуде, ми будем пам'ятати,
Бо кров їхню земля не зітре.
Ми народ, а не вівці, нам треба повстати,
Нас Бог уперед поведе!
Слава Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488155
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2014