| Сторінки (3/207): | « | 1 2 3 | » |
Пізнаєш нас поіменно
По ході, по голоску.
Я - зерня благословенне
У твоєму колоску.
Дай дощу води напиться,
Божу ниву окропи!.
Скоро буде косовиця,
Колосочки укріпи!
Напоїла землю злива
Та й пішла за небокрай.
Ще два дні - і стигла нива
Подарує урожай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
[i][b]«...Їхати треба через Грунь,
рибальські ліси, мимо села Журавного,
що мріє хатами у глибокій долині.»[/b]
Григорій Тютюнник «Вир»
[/i]
За хмаркою хмарка женеться
Зовуть журавлят журавлі.
Село це Журавним зоветься –
Куточок такий на землі.
Дороги навкруг, пролягають
Дубові й соснові ліси.
На луках зелених лунають
Вродливих жінок голоси.
[b] Приспів: [/b] Журавне, ти, як слово сокровенне
Живу й радію – ти на світі є.
Село моє, село благословенне,
Моя родина, вогнище моє!.
З дороги рибальської в травні
В долину погляну згори.
Село – ніби ложка в сметані,
Квітують у вишнях двори.
І як розмістилось розумно!
Хати над рікою звело
І стане зворушливо-сумно...
Куди ж я без тебе, село?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Завіюся у степ. А тут чаклує літо,
Просякле потом житніх косовиць.
Де стугонить земля, де сопілковий вітер
В підліску захмелів од запаху кислиць.
Он берест-одинак забрів у конюшину.
Привабний молодик, то чому ж не везе?!
Господар-ховрашок, хитрющий, гріє спину,
Кружляючи, джмелі гудуть про те, про се…
Поезія така! Весь світ покоєм дише,
На скиртах золотих мов ціпеніє птах.
Земля моїх батьків колише та й колише
Мене, своє дитя, у себе на руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Зайду в пшеницю золотоволосу,
Скажу лиш їй призначені слова.
У вибалку вітри мантачать коси,
Бо літо повернуло на жнива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Чи насправді, чи, може, приснилось:
В двір заглянуло сонце ясне.
На дротах ластів’я примостилось
І вітає з весною мене.
У душі мов пошерхло, згоріло,
І чуття – вже не те, ой не те.
Та спасибі, що ти прилетіло,
Ластів’ятко моє золоте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Ганю, ми в облозі у Криму
Шлю тобі малесенький привіт.
Чесно, я ніяк не допойму,
З ким воюєм, що то за нарід.
Як пірати, вийшли із води
Мовчки тиснуть із усіх боків
Мо’ вони приперлися сюди
Із Карибських дальніх берегів?
Їх багато дуже – тьма і тьма
«Калаші» новенькі у руках
В нас оружжя, Ганечко, нема
І буває, наповзає страх,
Що колись не вистачить снаги
І терпіння не достане нам,
Що лишаться Кримські береги,
Як дарунок нашим ворогам.
Як ся має вуйко Шеремет,
Наш сусіда через два двори?
В нього на горищі кулемет
Ще із тої, першої, війни.
Я не знаю, скільки ще стоять
І окопи рити у землі.
На російській вороги кричать –
Значить, ці «пірати» – москалі.
Вірю, Ганю, що б там не було –
Вистоїмо в цей тривожний час
Ви за нас моліться всім селом,
Ну, а ми помолимось за вас.
10.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Ці дні – і неповторні, й незрівнянні –
Веселкою яскравою звелись.
…Небесна Сотня у чаднім тумані
Нечутно піднімається увись.
Ішли ми манівцями і без броду
Крізь маячню безкарності, обман.
Як посланці незламного народу,
Прекрасні хлопці вийшли на Майдан.
Змішалися і віра і безвір’я
Надії гасли і зоріли знов
Бо ще павук огидний з Межигір’я
Впиваючись, смоктав народну кров.
Там, на Майдані, дружба розцвітала,
Слова лунали – молоді, палкі.
А влада кримінальна зневажала
Народ. Мовляв – ну, хто вони такі?
Яка в панів диявольська посмішка!
Яка в очах зашорених зима!
…Небесна Сотне, зупинись хоч трішки!
Та ні – розтала, і уже нема.
Ой, колихнуло – і уже не спиниш
У кожнім дні вмістився цілий вік.
Пакуючи грабунки на машини
Страшний павук в Московію утік.
А ми, злегка розгублені й скорботні,
Звертаємось до Бога напрямки.
Небесна Сотне, о, Небесна Сотне,
Незламної країни вояки!
Твоя, о Боже, правда незворотна
Допоможи устояти в борні
Небесна Сотне, о, Небесна Сотне,
Тебе уже немає на землі.
Нам треба ще очиститись, омитись,
Зібратися, оглянутись на мить,
Щоби свою країну боронити,
Бо у Криму вогонь палахкотить.
…Ці дні – і неповторні, й незрівнянні
Святої правди довгожданий час.
Коли Господь із нами на Майдані,
Тоді ніхто не переможе нас!
08.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014