| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Моя душа тремтить і знову плаче
Які новини ще почує і побаче?
Тіло з думками і душею наодинці
Як будуть жити у полоні українці ?
О,милий Боже!Дай ти їм терпіння
Брехня ця призвела до непорозуміння
Від інформації у голові отити
В серцях вструмились цілі сталактити
Як довго із цим болем можна жити?
На разі що можливо-осудити
В кожній клітинці біль живе й тривога
В душі молитва і звернення до Бога
О Боже!Хай вже дзвонять дзвони
Усі хай чують українців стони
Запам"ятають хай усі цю дату
Не можна більше довіряту брату
Йому б творить добро і впізнавати нове
Невідбирати у братів усе готове
Виходить що йому нетреба братства
Побільше пригрібсти даремного багатства
Господь вже бачить що в українців горе
Брат вже пригріб собі і сушу й море
Ударив брат в лице ніяк не в грушу
Та незломив ще українську душу
Усі ми братові вже скажем стій!
Вже вистачить жорстоких твоїх дій!
Маєш межі?І дій в межах закона
Якщо ні! Рідних ми прийдем визволяти із полона
У тебе армія,у тебе в зброї сила
А з нами Бог,за нами правда
І в кожного у домі вила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Народе мій! Нам Україна мати!
Ти маєш правду чисту знати.
Що покоління це нова натура
Закони ці були-наш крах , не тільки диктатура.
І наш Хрещатик,і наш майдан-
Нам тільки самим Богом дан.
В душі у мене й радість,і осада
Ми вільні вже,я дуже цьому рада.
Як і у всіх, у мене закипаэ кров
Все сплуталось, ненависть і любов.
В очах стоїть одне протистояння
Сприймаю біль, приймаю привітання.
Я справедливого ще хочу суду.
Не хочу більше самосуду.
По при усе,по при усю цю в голові руїну
Я горда, за народ,за Україну.
Я знаю й вірю в Божу ласку
Людей я знаю що носили маску
Як є вселнна, небеса, життя ,творіння, чудеса
І зло добру не є взірець
Усі ми знаєм є Творець
І що він робить точно знає
Злу він Добро протиставляє
Як він приплив до нас?Де взяв весло?
У кожного лице і ремесло.
Моє видіння-він на суші
І йому не потрібні душі.
Накали скрізь-не тільки з преси
Хоча уже і є прогреси
Ми пережили шок-вже майже не в психушці
Накрутка є лапши чуть не накожнім вушці.
Між нами люди є, і вбивці й мародери-
Не рівня вони нам - тим більше і Бандері!
Історію свою погано знаєм-ми самі вже себе мабуть перестріляєм.
При чім Америка? до тих що у наметі?
Ми бачимо усе, не тільки у сюжеті!
На все є час, і Божа ласка-
Ви розберетесь ще на кому маска.
А поки що у вас у всіх є переляк
Ви знаєте чому?-БАНДЕРА ваш земляк.
Планета в нас одна серед живих планет-
Невірите?-зайдіть і прочитайте інтернет.
Це сталінські часи, це бомба, це погроза-
Степан для влади був під ніготь як заноза.
А сталін убивав і нищив ці народи-
Ці трупи для йього як дози насолоди
ГАНЬБА ГОЛОДОМОР-це Берії вітання
ГАНЬБА ГОЛОДОМОР-Степанове страждання.
Страждання ці були до східного народу
А він бушує так як в оцет сиплять соду.
Відкрила для себе і я вже навіть рада
Побачили усі нащо в нас здатна ВЛАДА
Степан ловив підстав-приводив у кайдані
І люди знали це на нашім як МАЙДАНІ.
Це патріот - не кат, не треба в прах цей лізти
Ціанистий калій він прийняв від рук кегебістів.
Це зло серед людей і ці великі тони-
Потрібно бігти нам скоріше до ікони
В ночі і в день мене тривожать муки
чи виживуть оті - хто хоче так розлуки?
Вже бачать всі і це не сон,не маячня
Вже Україна може стати як Чечня
Придивлятся хай в українців очі-чи претендує хоч один на Сочі???
І дипломатам,Богу видно,і зрадникам народу буде стидно
Не перешкода правді й вибухівка
Бо наш це Крим-як на Хрещатику бруківка.
Ми Україну не дозволимо зарити-це не брусчатка яку можна легко відновити.
В нас УКРАЇНЦІВ є одна дорога-не треба нам надіятись лише на Бога!!!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Ти Київ мій!І Ти герой мого народу,
Живе у тобі дух козацького ще роду.
Багато що народ, для тебе значе
Ти відчуваєш все..сміється він чи плаче!
Ти Київ мій! І Ти моя столиця!
Живуть у тобі різнобарвні лиця
Їхні очі світлі як озерця
Все бачать навіть через різні скельця.
Вже Дніпр риве і стогне Твій Хрещатик
Загинув там- наш дід,наш син, наш братик.
Він не дозволить з пам"яті все стерти-
Він за тебе готовий був померти.
З самого ранку і до самоі нічки
Будуть горіти в церкві свічки.
НЕБЕСНА СОТНЯ дала шанс через віка-
Своєю кров"ю облила свого вінка.
На поле що засієне брехнею-
Народ твій винайде свою ехінацею.
Щоб більше не жаврів ти у полоні
Розставимо тобі своі долоні.
Обвинувачення фальшиві щоби зняти
Ми тебе Рідний маєм обійняти.
За визволення Ти достоєн шани
Я хочу щоб цвіли Твоі каштани.
Росіі скажемо:-"ПРОСТИ!,
Якщо нас любиш просто ВІДПУСТИ!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014