| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Як можна загубитися у чотирьох лиш стінах..
Як можна провинитися і більше не прийти..
Як можна перед більшістю так впасти на коліна,
Щоб потім по-нормальному вже жити не змогти.
Як можна берегти свою свідомість у руїнах..
Як можна заповісти свій тягар таким як ти...
Як можна безперервно дарувати його світу
І на сусідських плечах життям його нести.
Пройде життя не гаючись, залишиться в картинах.
В якихось снах незгаданих покинеш його ти.
Заплутаєш словами, запишеш десь у віршах,
Щоби в кінці історії хтось міг тебе знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015
Цей щем...
Він залишиться в просторі.
Ти скинеш, а я підхоплю.
У вальсі буденності колами
Кружлятимем долю свою.
Десь, може, залишив, незнаючи,
Байдуже розбиту сльозу
Тієї, що все ще чекає
На танець в травневу грозу.
Хай як там змагаються блискавки,
А грім заколисує сум.
І хтось вже несеться під стріхами,
Ховаючи душу від глуму.
Ідеш, оминаючи посмішки,
Ковтаючи сльози дощу.
Розгублюєш щем свій по вулиці,
Зриваєш кишені з плащу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2014
В круговерті життя
Зупинись на хвилинку.
По закінченні дня
Ти шукаєш спочинку.
Всі тривоги втопи
В чашці чаю з малинкою.
Відішли до душі
Цвіт весняний посилкою.
В світі розкоші, де
Гріш керує людиною.
Ти його прихили
Добрим словом і римою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014
Втрачаєш зв'язок із творчістю.
Буденність з'їдає мрії.
І муза десь швендяє допізна.
Чи, може, хтось інший пригрів її....
Ідеї знущаються з розуму.
Ніхто ж бо їх не зрозуміє...
Графіт переводиш попусту,
Снуєш неоправдані лінії.
Живеш десь по той бік простору.
Байдужі балачки сірі
"Не в тему" щось скажеш зопалу
І знов поринаєш в мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Заплачуть небеса,
Вітри застогнуть боляче,
Когось нового в небо понесуть.
Завмре тремка сльоза,
Заб'ються дзвони молячись,
І їм народи свій поклін складуть.
Живі серця,
Що помирали борячись,
Калиною у лузі проростуть.
Ціни в життя,
Яку сплатили, вочевидь
За спокій Неньки марно не пройдуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Ти кличеш з пам'яті про нього спогади.
Вони приходять мов в туман загорнуті.
У них немає змісту ані логіки...
Лиш тільки серце шаленіє потайки.
Омани, міражі у межах твого простору
Лишаються позаду, давно життям подолані.
Нічого не спиняє запалу твого пошуку.
Та все ж, твій світ зупиниться в одній його долоні.
І, хоч, ота любов не ділиться надвоє,
Бо тільки ти складаєш їй земний поклін.
Та все це - чергова розправа долі,
В яку потрапила вже ти, де, може, буде він.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Проходять дні в порожній тишині.
Спливають, залишаючись у вічності.
Ця вічність є десь там, в моїй душі.
Лежить тавром забутої недійсності.
Гнітить її погода людських слів.
Вона живе, бо сонце ще жевріє.
І є надія на взаємність почуттів,
І вірить, що нещастям вже не захворіє.
Не контролюючи своє життя,
Кладе у руки Вищі всі надії.
Але і в цьому світі є рука,
Яка вже її серцем володіє.
Усе це не про нас: кокетство, жарти...
Мовчання поглядів - усе, що душу гріє.
Та вільне серце він не зможе так забрати,
Хоч, може, ця любов ніколи не зітліє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Скучала. Може падав сніг.
Дощі лягли туманом.
Натягували струни години довгих діб.
Не спалося. Чекала.
Не пізно і не рано ловила в мережі
Його присутність. Зник...
Повіяла весна. Надія знов заграла.
Злітав до неба у серпанку мрій
Один...
Далекий і близький..
Не пізно і не рано з'явився.
Ніби рідний та чужий.
Не твій.
Не був ніколи ідеалом.
Не був тоді, не стане і колись.
Кидав слова...
Не пізно і не рано.
Холонув запал в світі марних мрій.
Іде собі.
Щось понесе з собою.
Колись це призначалося тобі.
Гординя вбила крапельку любові.
Лиш подумки залиш його собі.
І знов "Привіт! )"
І знов перед тобою так близько
Твоє Сонце заблистить!
Торкнись Його, візьми Його любов'ю.
Розбий ясний екран по два боки.
Не жди, коли зустрінетесь весною.
Та тільки з "різними", можливо, десь, колись...
Бо егоїзм і гордість роблять своє.
І не пробачите цього собі.
Була любов.
Не пізно і не рано були образи порівну тобі.
Були приховані слова захоплення
І порівну належали мені.
Була любов.
Не пізно і не рано були образи.
Тижні, місяці.
Були слова.
Не пізно і не рано згубили все,
Що залишилось у душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014
Я не чекатиму в надії навпаки...
Летить невпинно час.
Я навздогін ступаю.
А ти не прийдеш...
В спокої хвилин
Тебе повільно, але відпускаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014