| Сторінки (2/198): | « | 1 2 | » |
[b][i]
Ти знаєш, друже, світло не горить,
Якщо нема кому його ввімкнути...
Ніколи не прийде щаслива мить,
Якщо хоч раз в житті не ризикнути...
Нізащо не пройти зірковий шлях,
Якщо не йти, а тільки лиш чекати...
І не злетіти в небо, ніби птах,
Якщо боятись крила розправляти...
Тож йди! Вмикай! Лети! А не чекай...
Не бійся помилитись чи зганьбитись -
Крізь похибки омріяне плекай,
Щоб в цім житті до мрії не спізнитись.
Завжди знайдеться той, хто виллє бруд,
У заздрощах купаючись пихато -
Не зупинись! Залиш на Вищий суд
Усіх, у кого горло волохате.
Відкрий себе й здивуйся тому сам,
Як легко подолати всі стихії -
Повір моїм простим, як світ, словам
І легко віднайдеш шляхи до мрії.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
[b][i]
Велике щастя - мужній, мудрий тато,
Що яструбом боронить всю родину.
Котрий навчить літати, полювати
І не допустить в дім лиху годину.
Велике щастя - добрий і уважний,
Татусь, що відчува свою дитину,
Що без причини ніжний та люб'язний
І приголубить у скрутну хвилину.
Велике щастя мати батька - приклад -
Тягнутися, зростати та радіти,
Що вспадкував найкраще все від татка,
Тому й твої щасливі будуть діти.
Велике щастя довго мати тата,
Щоб відчувати за плечима крила...
Як є батьки, то діти - пташенята,
Яких любов'ю доля оповила.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2020
[b][i]
У полоні невігласів важко здобути свободу -
Бо закони не писані й логіки в діях нема...
Той борець, хто важкою ціною дістане народу
Перемогу - вона не дається нікому дарма́.
Так виходить, на жаль, що історія ходить по колу -
Щоб мудрішали, вчились, знаходили правильний шлях,
Та, чомусь, забуває народ про славетних героїв,
Що боролись за правду й загинули з нею в устах.
Схаменись і прозрій, приколиханий, сплячий народе -
Ти нащадок борців, що створили тобі сьогочас!
Пригадай і спіши, поки вилізти можна ще з броду -
За свободу гори, поки за́пал наза́вжди не згас.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2020
[b][i]
Падали сльози - влучило в серденько слово,
З гуркотом грому град розкотився в душі...
Холодно й пусто... Блискавка, злива і втома.
Важко - із серця й без того стирчали ножі.
Легко образити - важко забути образи.
Легко штовхнути у спогади, де все болить...
Розпач, зневіра - зливою котяться сльози,
Вправно ховаю, не можу ще й досі спинить.
Хочу пробачити! Мушу! Повинна! Не сила...
Скільки вже бачено тих жалюгідних образ -
Дякую долі за досвід, його ж я просила...
Болем не раз відшліфована, ніби алмаз.
Падали сльози - влучило в серденько слово,
З гуркотом грому град розкотився в душі...
Холодно й пусто... Слово мені не полова -
Боляче з серця виймати вербальні ножі.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
[b][i]
Не варто мріяти, що перемелеться -
Хіба приклеїти, те, що не клеїться?
Незмінним лишиться, що не мінялося.
Відколи вроджене - не намагалося...
Не відновити вже, що цвіллю вкрилося.
Гриби не квіти... А так хотілося...
Ретельно чистити, з душі стирати це -
Сумління вистачить перемагати все.
А можна й просто, не перемогами -
Межу з проваллям, поміж дорогами.
У різні боки - щоб без перетину
І не боятися, що долі сплетено.
Розмежувати все і більш не маятись,
У світ податися і не розкаятись.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020
[b][i]Вишиване серденько тьохкає у грудях,
Голочкою колоте... Й ще колотись буде...
Чорним і червоним вишитії взори -
Життєві дороги, мудрості простори.
Гаптування іноді, щоби взір змінити...
Щоби більше радості, дух щоб укріпити.
Вишиване серденько тьохкає у грудях -
Різні були ниточки... Й ще багато буде...
Хай стеляться барвами яснокольоровими.
Будуть оберегами - будніми й святковими.
[/i][/b]
Художник Олег Шупляк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020
[b][i]
Не має жінка більшої краси,
Ніж від любові, що дає їй крила...
Любімо землю рідну, предків голоси
І Україну, що в любові нас зростила.
Шануймо кожен шанс і кожну мить,
Що дух здіймає й розправля вітрила -
Натхненням й радістю душа нехай бринить,
А миті щастя додають жіночу силу.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
[b][i]
З утробу прив'язані - не розв'язати,
Ні зараз, ні в іншому світі...
Ніхто неспроможний зв'язок цей порвати -
Бо мати, завжди, там де діти.
Бо ними живеш, надихаєшся, вчишся -
Вони ж бо твоє майбуття.
Єдине, чого у цім світі боїшся -
Образити їх почуття.
Колись не відчути, що треба їм ласка,
Або мамин мудрий "батіг"...
Та вчасно навчити, що доля - це казка,
Якщо сам все справдити зміг.
Зусиллям, завзяттям, знанням, серцем щирим,
І вірою в себе - завжди.
Навчити, коли розіллється все сірим,
Де промені світла знайти.
Як стати на шлях, де можливість творити
Для себе б твій парост знайшов.
Як в злагоді з світом майбутнє створити,
Продовживши в дітях любов...
P.S.
Живу, надихаюсь і тішусь, що маю
Для досвіду й роздумів час,
Про долю щасливу і мудрість благаю,
Для тих, хто в думках повсякчас.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Спрагло все від посух, аж на серці щем,
Врешті розпишалась зелень під дощем -
Пашіють дерева, квіти та кущі...
Поцілунок неба - щедрії дощі.
Той не зрозуміє, хто не посадив,
Не чекав, зійшло щоб, землю не будив,
Хто не хвилювався про рівень води
І дивився в небо лиш вряди-годи...
А я щастя маю, бо ж я садівник -
Рясно вмитий небом мій малий квітник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020
[b][i]
Цей вірус познімає всі корони...
Чини і статуси, й розділення по вірах...
Знесилить недовіри й забобони,
Залишивши самих нас, по квартирах.
Нове відкриє - риси і таланти,
Котрі, чомусь, раніше не розкрили.
Добродіїв покаже, спекулянтів -
Когось знесилить, а комусь дасть крила...
І як не є - це треба пережити,
Переосмислити, перечекати треба...
Так склалось, у такому часі жити -
Така, мабуть, Всевишнього потреба...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2020
[b][i]
Мереживним серпанком Кобзаря
Покрита наша ненька-Україна -
Просте і мудре слово праотця
Навік нас оповило воєдино.
І то найкращий в світі оберіг,
Що люд єднає і дає наснаги -
Не раз вже він від нечисті вберіг,
Додаючи і віри і відваги.
Плекаймо ж кожен в со́бі бунтаря,
Щоб визволити неньку із руїни
Й женімо вже від влади моск@ля -
Далеко за пороги України.
[/i][/b]
Автор картинки Андрій Єрмоленко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2020
[b][i]А вагання й думки в хаотичнім порядку лягали
В нотатник, що майно заповітне в собі зберігав.
Сторінки́ так блаженно й беззвучно щоденно питали:
"Чи потрібно комусь усе те, на що час витрачав?"
Зупинись! Не пиши! Не бентеж! Все дарма... Це не діє...
Не завжди плід дає й проростає зерно в сівача...
Збережи у собі й не кажи, що тримаєш надії
На суспільство, котре недоладність собі пробача.
Лиш собі! Не актору, письменнику, майстру, поету,
Що десь огріх невинний сховав від очей глядача...
Помилятись не можна - не гідний тоді ти до злету!
Лиш на критику й осуд - на гостреє лезо меча...
[/i][/b]
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2020
[b][i]
Коли б не ти... То я би геть не знала
Й не відала би щастя в цьому світі.
Не впала б в очі ні одна заграва...
Без слів твоїх і сонечко не світить.
Тріпочу вся, лише почую крок -
В душі здіймається кохання хвиля,
Всі негаразди змивши, мов пісок
І врятувавши тіло від безсилля.
Змогла би сяяти хоч інколи, отак,
Як біля тебе сяю безсоромно,
Палаючи любов'ю, ніби мак,
Кохання пити жадібно й невтомно?
Коли б не ти... Яких ще треба слів?
Коли б не ти - не тішило б нічого!
Без тебе я не чула б серця спів.
Все порожньо без милого такого...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2020
[b][i]
У мові сила! Мова - це єднання
Минулих і майбутніх поколінь,
Глибоке, крізь віки, самопізнання.
В ній сила роду, ключ до розумінь.
Душа, культура, скарб, життя літопис,
Оселя думки, духу та сумлінь.
Це милозвучний голосо-живопис,
Будучності прекрасна далечінь.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2020
[b][i]
Я хочу, щоб діти побачили,
Яким має бути кохання...
Від юних років і до старості -
Справжнісіньке, повне єднання...
Та що там... Сама хочу бачити...
Прожити... Пронести... Відчути...
Як то - до глибокої мудрості...
Навіки... Коханою бути)
[/i][/b]
Художник: Lisa Aisato
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2020
[b][i]
Ледь випливти із втрачених ілюзій,
Щоб знов купатись в озері надій...
Розслабся, люде, тішся й веселися -
Тобі, безликому, не виграти цей бій!
Ти втратив українськую подобу -
Тебе нема, ніхто ти серед всіх!
Ти загубив і мову, й честь, і вроду,
Тож мовчки маж на хліб свій істеричний сміх!
[/i][/b]
Не до нації... До безхребетного народу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2020
[b][i]
Шкодують люди - час минає...
Летить... Повернення не буде.
Йде й крізь віки спостерігає,
Як разом з ним минають люди...
Багаті, бідні, скромні, чесні,
Красиві, мудрі та паскуди,
Занадто чемні та нікчемні...
По черзі... Всі... Минають люди...
Усі! Юдеї... Християни...
І песимісти й життєлюби...
Мулати, білі, чорношкірі...
Щодень, щомить... Минають люди...
Набожні, вірні, атеїсти,
І брехуни, і правдолюби,
Хто на дієті, й любить їсти...
Завжди та скрізь минають люди...
Нема різниці де навчався,
Що заробив, що далі буде,
Чи щиро кожному всміхався -
Найкращі теж минають люди....
Та є секрет один, я знаю...
Щоб разом з часом не минути,
Твори - творіння не минають,
Минає час й минають люди.
[/i][/b]
Ілюстрація: "Світанок". 2019. Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2020
[b][i]
Життєві стежки - мудрості толоки...
В незнані йду, шукати сенс життя.
Блукаю і кружляю в різні боки,
Розбурхуючи сплячі почуття.
Босоніж... Так, щоби рельєф відчути...
Де твердо, де каміння й скло буття -
Щоб передчути й обійти всі скрути,
Пришвидшуючи радість майбуття.
То наспіх, то вповільнюються кроки,
То спокій, то летить серцебиття...
У русі тім минають всі мороки,
Оновлюючи світу сприйняття.
Хто поруч йде - підсилює й боронить
Від хибних кроків, вроків і сміття.
Кого нема вже - дбати не припинить,
Вриваючись у сни й передчуття.
Я вдячна - щиро. Всіх вас пам'ятаю,
Пліч-о-пліч хто, знімаючи взуття...
У спогади з любов'ю вас вплітаю -
Без вас не має сенсу це життя!
[/i][/b]
Босоніж, знімаючи взуття - відкриваючи душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2020
[b][i]
Мої коралі, перли та гердани -
Невидимі прекрасні намистини...
То не бурштин, не дорогі метали,
А з ДНК народжені клітини.
(У них любов від матері прабабці,
Кохання що за статки не відда́ла.
Завзятість від бабусиної мамці,
Що все життя в самотності страждала.
Там є терпіння море від бабусі,
Бо змалку знала, що таке біда...
Там сила духу - спадок від матусі,
Котра давно із неба спогляда...
І сьогодення маю я перлинки -
Виблискують, мов сонячна зоря,
То найдорожчі в світі намистинки,
Котрим сама яскравості дала.)
Мої прикраси вартості не мають,
Вони безцінні - мій найбільший скарб!
Мої коралі з серця мого сяють,
Ллючи у світ красу блаженних барв.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2020
[b][i]
Десь в минулому, де ще стоять вітряки,
Де дівчата віночки вдягають,
Де з рожевими щічками всі малюки
Й парубки на сопілочках грають -
Там щасливі усі і нема там біди:
Гамір, весело, сміх, лине пісня...
Там забули давно про нашестя орди,
Всюди мова луна українська...
Там у кожнім подвір'ї калиновий кущ
Обіймає з любов'ю криницю,
Понад вишнею в клопотах льотрає хрущ,
Об'їдаючи все, що згодиться...
Там безмежні, родючі й красиві поля,
Медоноси нектари збирають...
Там моя українська родюча земля,
За котру знов торги не вщухають...
За́йди рвуться той ласий шматок
Відкусити на повного рота,
Роздираючи пащі об груди кісток,
Об віночки, сопілки та жорна.
[/i][/b]
Художник Юрій Пацан.
"Вітряки були місцем, де збиралася сільська громада для обговорення різних питань, нерідко подалі від ока сільської влади. Біля вітряків збиралася й молодь, водила веснянки, влаштовувала різні забави. Вітряки створювали особливий колорит українських сіл, польових доріг. Біля них подорожні відпочивали, по них відмірювали дорогу - це були ніби сторожові вежі"
http://news.dks.com.ua/index.php/turizm/34943-starij-pidkoryuvach-vitru-velichnij-derev-yanij-vitryak-na-zhitomirshchini-video
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2020
[b][i]
Мені однаково, чи будеш
Ти популярним, чи то ні,
Чи будеш ти на п'єдесталі,
Чи вилізеш колись з брехні -
Однаковісінько мені.
Де йдеш, летиш, куди ти їдеш...
Велосипедом, чи в автівці,
Чи то на білому коні...
Чи ти в дурмані, чи в Омані -
Однаковісінько мені...
Та не однаково, гетьмАне,
Коли країна вся в омані...
Що ти для нації здобудеш
І що залишиш по собі -
Ох, не однаково мені!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020
[b][i]
Хтось обігнав, дивлюсь - то час іде...
Пришвидшилась, у спробі наздогнати,
А він побіг, залишивши мене
З бажанням хоч на мить його впіймати.
Так дивно, я кричу йому - "Стривай!"
А він невпинно й впевнено гарує...
- "Зажди, не йди, порадимось давай!"
Глухий, чи що? Зовсім мене не чує...
Отак і йду, не обігнавши й раз -
Чи в ногу, або знов за ним біжу я,
Лиш спогади й відлуння мудрих фраз
Для "кінофільму" власного фіксую...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2019
[b][i]
Колись і я волошками зросту,
Веселкою яскравою заграю,
Сніжинкою на носика впаду,
Раненько в сон солодкий завітаю...
Я хвилею торкатимуся ніг
І буду щічки сонцем цілувати...
З'являтимусь між літерами книг
Та мудрості життєві дарувати.
Я буду поряд, де б ти не була -
Молитимусь у будь-яку годину,
Щоб доля твоя квітами цвіла,
Благатиму за всю твою родину!
Я не пущу недолю на поріг -
Висітиму підковою при хаті,
Як найсильніший вічний оберіг
Примножу щастя й буду пильнувати...
Я буду боронить від лихоліть
І зрошувати всі твої врожаї...
Я поруч буду протягом століть -
Допоки хтось про мене пам'ятає...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2019
[b][i]
Є маленькі Великі люди,
Є великі, та надто мілкі...
Є мізерні - то люди-Юди...
Так буває... Снують у житті...
Люди є - доленосні стрілки,
Поруч з ними торуєш шлях...
Є такі, ніби гра сопілки -
Завжди музика в їх устах.
І не треба боятись дуже,
Що навколо багато тих,
Кому тво́є життя байдуже,
Бо у кожного свій мотив...
Своя віра, і правда, й доля,
Своє бачення майбуття -
Кожен має свого пароля
До життя та людей сприйняття.
Не шукай в тім проблеми, друже,
Що багато таких на шляху -
Є і ті, кому не байдужий...
Їх цінуй - прибери пиху.
Відкривай їм завжди обійми
І віддай від душі пароль,
Люди ті - твої вірні друзі,
Їм найважча дісталась роль...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2019
[b][i]
Як змовчимо і шепотітимо таємно,
Як не піднімем за свободу ґвалт -
Вважайте, що жили усі даремно...
То не життя було, а так - фальстарт...
Не просто старт - потрібна перемога,
Така, щоб залишилась на віки!
Назавжди зникла щоб про мир тривога
І сили нації жахались вороги!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2019
Копирсатися в собі - в минулому, в сьогоденні, проводити аналогії, уявляти інший хід подій... Що було після того, коли ти зробив щось, чого би, можливо, не мав робити? Яким би було моє рішення зараз? Що би я відповіла, якби був час подумати? Що сказала б, якби в мене запитали зараз, а не тоді?
Як жити, насолоджуючись кожним, подарованим долею моментом, не зважаючи на дії та думки інших? Вам це відомо?
Здається, я вже давно переросла це все і в радіусі свого щастя білою крейдою намалювала велике захисне коло. Але... Іноді в це коло проривається якась нездорова енергія і висмоктує, здивований від скаженого нахрапу, мозок, витрушуючи з тебе майже спустошену душу... Чур тобі! Згинь, нечиста! Я сама вирішу, як мені жити, що і коли робити! Мої рішення завжди зважені і додатковому безглуздому обсмоктуванню не підлягають!
А може це не копирсання в собі? Можливо це банальне самоїдство - тягар, котрий тягнеться важким невидимим шлейфом, страшенно обтяжуючи думки та рухи вперед? Може й так, але Чур тобі, Пек! Всі мої рішення обгрунтовані відповідно до сьогодні, а не до вчора і нема більшої насолоди, ніж усвідомлювати, що повернувшись назад, ти все зробиш так само!
#копирсанки
29.09.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853934
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 07.11.2019
В незайманім брехнею світі
Так сильно хочеться пожити -
Вдихнути щирості в легені
Й назавжди там її лишити...
Відчути правди смак солодкий
І жити, жити, жити, жити...
Завжди було цікаво, що відчувають люди, які часто говорять неправду і маніпулюють колегами, друзями чи рідними... Чи є там щось у душі - якась внутрішня боротьба з собою за власну щирість, чи може самоосуд, чи, можливо, обіцянки самому собі колись виправитись? Іноді так сумно, коли фіксуєш обман від, здавалося, близьких до душі людей... В такі моменти відчувається наявність якогось додаткового органу в організмі, якого не видно при УЗД, томографії і будь-яких інших дослідженнях, але він таки є... Це якийсь біологічний вид детектора брехні, який не можна побачити чи помацати - його вмонтовано десь в районі вилочкової залози і він ніяк не проявляє себе, аж поки на його локатори не потрапляє неправда - саме тоді йде автоматичний збій усіх злагоджених систем організму і сам собі перестаєш довіряти, бо ж повірити, що це робить друг, чи близька людина, абсолютно не реально. І найбільша біда в тому, що не можеш сказати отак, просто в очі людині: - "СТОП", "ДОСИТЬ", "ЗУПИНИСЬ", "СХАМЕНИСЬ", бо... не хочеться ображати... Спілкуватися, як раніше, вже не можеш і так паскудно себе почуваєш, наче сам нашкодив - одночасно і соромно, і шкода, і враження такі, що відмитись не можеш від бруду... А найгірше, що це реально негативно впливає на імунну систему - розквашує в шмаття...
Питання 1 - чи існує якийсь нейтралізатор брехні?
Питання 2 - як можна самостверджуватись за допомогою обману, коли для себе ти точно знаєш, що обманюєш і маніпулюєш?
Питання 3 - невже обман, це не тягар?
Питання 4 - як ти живеш, людино, щоденно плутаючись у своїх словах і не пам'ятаючи, що минулого разу, версія твоєї правди була зовсім інша?
#копирсанки
26.09.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853932
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 07.11.2019
[b][i]Гойдаючись на злетах і падіннях
Вчимося світ й себе у нім любити -
Не грузнути в надбаних володіннях,
Збирати мудрість, совість не губити...
Блукаємо у мріях й міркуваннях
У спробі власну зірку засвітити...
Ось й досвід вже проблискує на скронях,
А як багато треба ще зробити....
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2019
[b][i]Навшпиньки, крадькома, підкралась осінь -
Калино-горобинова пора.
Похнюпились дерева жовтокосі -
Останнім листям вітер виграва.
Вже не ясні, не сонячні світанки -
Так рідко сонце в вікна зазира...
Мороз дарує вранці витинанки -
Останню зелень з листя допива...
Дощі, похмуро, холодно та сиро -
За світлом мчить розхристана Мара́...
Ворони щось вигукують крикливо,
Здається це: "Пора! Пора! Пора!"
... Пора збирати стиглу журавлину
І... "круків" розігнати теж пора...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2019
[b][i]Я залежна... Від сміху дітей,
Від приємної зустрічі друзів,
Від безмежного щастя людей,
Що знаходяться в щільному крузі.
Я залежна від добрих новин,
Від прекрасних пахучих пейзажів,
Від річок, від морів, від долин,
Від яскравих нічних зорепадів...
Я залежна від сонячних днів,
Від веселок барвисто-величних,
Інтонацій, тепла мудрих слів,
Сновидінь, шепотінь романтичних...
Я залежна... Залежність мою,
Вже, напевно, нічим не спинити...
В цім житті, при житті я в раю -
Неможливо його не любити.
[/i][/b]
Художник Марта Пітчук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2019
[b][i]
Буревії несправджених мрій
Розгулялись в незламній країні -
В них кружляють зернинки надій,
Що нескорено вадять руїні.
Тут змагаються безліч стихій -
розворушено кубла зміїні...
Пил і бруд підійняв суховій -
Ледве чути пісні солов'їні...
На заваді тій бурі лихій,
Спонукаючи клімату зміні,
Вітер стягує зерня до дій,
Щоб добром проросли в Україні.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2019
[b][i]
Падолистом стелиться дорога,
Вгамувавши шелестом гризоти...
Шарудінь пора завжди недовга -
Швидко затихають її ноти...
Милуватись, впитись, налюбитись -
Поки все навкруг пірне в дрімоту...
Аж додолу осені вклонитись,
За її барвисту позолоту.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2019
[b][i]
Зоріє ніч в небеснім океані,
Вкриваючи натомлені міста.
Малює сновидіння ще незнані,
Серпанком покриваючи уста.
А я не сплю - я думаю про літо,
Що мудрості примножило на рік...
А я не сплю - я спогадом зігріта,
Що тішитиме серденько довік.
Цей спогад в лютий холод зігріває,
Дає натхнення, віру в чудеса,
Щоразу щастям солоно вмиває -
Із ним життєва жага не згаса...
І я не сплю, бо спогадом сповита
Про наймиліші миті у житті -
Моєму ЩАСТЮ 18-теє літо!
Дай Боже, літ ще сто у майбутті!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2019
[b][i]Нас катували, нищили, вбивали,
Нас голодом морили вже не раз,
А ми все забували і прощали -
Звикали потихеньку до образ...
Забулось... як тризуби вирізали
На змучених, скривавлених тілах,
Як язики за мову видирали,
Тамуючи жорстокістю свій страх...
Забулось... Чемні з ворогом і дружні,
Його ще й оберемо до керма,
Щоб знов стерпіти все - ми ж сильні, мужні,
Такої в світі нації нема...
Агов! Просніться, мудрі українці!
Втирайте сльози - досить з нас скорбот!
Від влади одпроваджуйте ординців -
Ми НЕ ОДИН із ворогом народ!
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2019
[b][i]
Нам потрібна нова перемога
Й сльози радості нинішніх днів!
Вже 5 років - це довга дорога,
Нині справжня війна... Як тоді...
Знов воюють найкращі мужчини
І так само чекають жінки...
Знов жалоба у нашій країні
І невпинно згасають зірки.
Ми благали - НІКОЛИ ЗНОВУ!
Але знову в країні війна...
Знову маємо "лідерів" змову,
Їм життя - невелика ціна...
Знову правду ганьбою мішають,
Перекручують факти і суть,
На кордони чужі зазіхають
І неправду з собою несуть.
Як потрібна нам знов перемога!
Нам би радість в теперішні дні!
Хай скінчиться страшна ця дорога -
Так не хочеться жертв... Як тоді...
[/i][/b]
"Запорізька Покрова" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2019
[b][i]Барвінок, мальви, волошки,
Любисток, соняхи, маки -
Квітів і трав потрошки
Під хатою сіє мати...
А попід вишневим садом
Пахне дощем матіола,
Гойдалку під виноградом
Вітер гойдає кволо...
Біля криниці калина
Слухає спів солов'їний,
Згадаєш і серце лине -
Там квітне моя країна...
А тут вона... геть не квітне -
Лиш стогне, від дір волає
І небо тут не блакитне,
Від куль тут земля палає...
А я тут... чекаю миру...
Чатую... згадую... мрію -
Колись обійму я неню
І... м'яти в саду насію.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2019
[b][i]Кожному воїну -
Світлому променю,
Захисту прошу в бою!
Волю кармічную,
Силу довічную,
Віру у мир віддаю!
Духу сталевого
Прошу у Господа -
НАШОМУ воїну дай!
Ворога хижого,
В сказі зачатого,
знищити треба, аж край!
Скроплено кров'ю
Святою та чистою
Мрії про мир на землі...
Схилимо голови
Й вистоять молимо -
ВИ НАМ ПОТРІБНІ ЖИВІ!
[/i][/b]
"Гетьманщина" художник Юрій Нагулко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2019
[b]
Ви бачили ці очі? Подивіться -
в них стогін всіх минулих поколінь...
Погляньте, хоч на трохи озирніться -
життя там було повне потрясінь!
Кріпацтво, голод, війни і неволі -
багато очі бачили гонінь...
Там працею натруджені мозолі
й жінок коханих море голосінь...
Побачили? Відчули те минуле?
То докладайте й ви своїх сумлінь,
коли про долю йдеться України
й досягнення прийдешніх поколінь...
Жируєте... ледачі... думать кволі...
В очах давно не та вже глибочінь...
У мозку лиш тримаєте паролі
від банко-карток й електронних скринь...
Колись... недорозвиненість минеться...
І дасть... країні... досягнуть вершин...
А те, що нині зубожінням зветься -
то... правди зубожіння... й розумінь...
07.04.19
[/b]
"Військовий товариш" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831999
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.04.2019
[b]
А спогади - яскраві бліки,
Несуть назад, крадуть буття...
А мрій швидкі нестримні ріки
Несуть в прекрасне майбуття...
Навчитися б сьогодні жити -
Ось тут, в цю мить, вона одна...
Цією ж миттю й дорожити...
Чи це... можливість... неземна?
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2019
[b]Так заведено у нас -
споконвіку й повсякчас,
дуже здавна і донині,
вдома, в гостях, на чужині,
ще з утробу ми несемо,
сіємо, а потім жнемо
Славу Україні!
Всі! Митці і панотці...
Полководці і співці...
Вишивальниці й кравці...
Через гори і долини,
море, ріки, полонини
кожен з нас несе по світу
Славу Україні!
...Поневолить солов'їну
мріє ворог щохвилини...
Мову, віру і кордони
знищують якісь Гвідони...
І... хоч душу із країни
виймають і крають,
та ніколи... України...
Слави... не пізнають...
"Українська весна" художник Юрій Нагулко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2019
[b]
Незграбні та кволі серпанки
На землю туманом осіли
І сірі безсонячні ранки
В вологім повітрі зомліли...
Не знаю, як жити без сонця -
Я світло- і сонцезалежна...
Чекаю на сяйво в віконці -
Безсонячні дні довжелезні.
[/b]
Ілюстрація: Pinterest
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2019
[b]
Ось розмальовка, біло-чорна,
Ось фарби - будеш малювати?
Буде єдина, неповторна -
Є тут над чим поміркувати...
Отак, дала й життя матуся -
Як аркуш... Щоб розфарбувати...
І я малюю - жити вчуся
І колір вправно розрізняти...
Хтось візьме кольорові фарби,
Комусь лиш чорним чаклувати...
А в когось тая розмальовка
Лежить... З полиці треба зняти...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2019
[b][i]А матері не треба співчуття -
не треба їй медалі, допомоги...
Їй не цікаві ваші почуття
і щемно-вболівальні діалоги...
У неї інше світу сприйняття -
молитва в нім і... сину монологи...
Щасливим дням немає вороття -
Жалобою всі скроплені дороги.
[/i][/b]
"Сестри" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
[b][i]А за плечима воїна-героя
стоїть маленька, сивочола мати...
То надпотужна і священна зброя,
її молитва - захисні гармати.
А за плечима кожного героя
стоїть кохана, дівчина, дружина...
Геофізична, найновітня зброя -
від неї подихатиме вражина.
А за плечима нашого героя
є янголи земні: сини і доні...
Біологічна, найсильніша зброя -
нема їй рівних навіть в Пентагоні.
[/i][/b]
"Яблуневий цвіт" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
Комусь наснаги додає писати,
А хтось читає й тішить спраглу душу,
А є й такі - лиш язиком чесати
Й судити, що й коли робити мушу...
Хтось лиш почав ловити рими в горщик -
У інших "каша" лізе через край...
А хтось зготує найсмачніший "борщик"
Й відправить шанувальників у рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2019
[b][i]О, слово, верховенство світу,
Ти можеш звабити, убити,
У душу можеш наплювати,
Гарячим полум'ям обдати...
Ти можеш скинути зі скелі
Й водити сорок літ в пустелі -
А можеш в небо підійняти
Й до скону на льоту тримати.
Як би навчитись говорити
Лиш так, щоби добро творити?
Якби ж навчитись так писати,
Натхнення щоб комусь давати...
V.D. від Vita V-D
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2019
[b][i] Одногу разу згинуть вороги,
палаючи в пекельнім вогне-сонці,
і запанує щастя навкруги,
і буде мир - у будь-якій сторонці... [/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2019
Ми завжди чемні й уважні, вміємо слухати, аналізувати, співчувати - маємо надзвичайний рівень емпатії, що дає унікальну можливість без додаткового обладнання "сканувати" оточуючих.
Ми поважаємо чесність, відкритість, відвертість і зневажаємо брехню - потрапляючи в зону обману, намагаємось коректно натякнути людині, що не любимо, коли нам брешуть, щоб дати шанс реабілітувати себе, але, співрозмовник не завжди звертає увагу на застереження, тому поступово падає в "прірву", з якої дуже важко викарабкатись на поверхню наших взаємин.
Ми мріємо про чарівну можливість допомогти кожному, хто цього потребує, і, по можливості, робимо все що від нас залежить - промовляючи потрібне слово, подаючи руку, або копійчину.
Ми з головою пірнаємо в споріднені душі, підсилюючи й мотивуючи один одного та довіряючи абсолютно у всьому.
Ми не любимо балаболів і воліємо мовчати, аніж кидати слова на вітер.
У нас є 100% впевненість - якщо ми нікому не бажаємо зла, то воно ніколи не трапиться нам на шляху, а якщо й трапиться, то в ім'я чогось доброго й світлого, що чекає нас в найближчому майбутньому.
Ми тверезо оцінюємо свої недоліки й намагаємось їх виправити, а поки не виправили, вміємо посміятися над ними.
Ми вічні студенти, бо постійно чомусь вчимося і точно знаємо, що знань багато не буває - їх завжди мало... Нові знання кардинально оновлюють наш внутрішній світ і це нам страшенно подобається, але при цьому, ми ніколи не впевнені, що знаємо достатньо - в нас повно пустих ніш, що чекають на заповнення.
Ми цікавимось релігіями, беручи до уваги все, що нам подобається з кожної і не фанатіючи жодною.
Ми шануємо традиції і прив'язані до краю, в якому народжені - сакральні речі підсилюють нас та допомагають краще пізнати себе і свій рід.
Ми віримо в реінкарнацію і дежавю для нас норма...
Ми точно знаємо, що маємо карму - часто відчуваємо кармічний зв'язок з кимось з оточення і старанно розплутуємо вузлики в кармічних клубочках.
Ми не просто віримо в янголів-охоронців, а й щоденно відчуваємо їх дбайливу підтримку.
Ми віримо в чудо, і, частіше ніж інші, бачимо дива.
Ми бачимо знаки, віримо картам, маятникам, зірковим і числовим прогнозам - за це нас вважають наівними, але нам на те байдуже, бо всі ці дрібнички нас підсилюють й створюють потужний захисний бар'єр від зовнішніх негараздів (принаймні, нам так здається)).
Ми любимо природу, відчуваючи її великим живим організмом, а себе, малесенькою його частинкою, тому нас дуже непокоїть все, що відбувається навколо - екологія, знищення лісів, вбивство звірів...
Ми часто бачимо віщі сни, вміємо їх читати і робити правильні висновки.
Ми легко підлаштовуємось під співрозмовника і завжди звертаємо увагу на особливих людей, тих, кого не помічають інші, бо нас не приваблює ненаповнена красива зовнішність, чи дорогий одяг - тільки внутрішнє світло.
Ми не прив'язуємось ні до кого й ні до чого, та нікого не прив' язуємо до себе.
Ми віримо в силу думки й дієвість візуалізації і нам здається, що це завжди спрацьовує.
Для когось ми зовсім нецікаві, іншим недосяжні, комусь дивакуваті, хтось вважає, що ми довірливі лохи, а хтось переконаний, що ми просто шизоїди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824389
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.02.2019
[b][/b]Характер нації карбується віками:
його не знайдено десь там... на чужині,
його гартують сильними руками
з гарячого заліза ковалі.
Його витесують із дерева майстерно,
що пахне мудрістю й могутністю лісів,
у вишивку вплітають характерно,
в орнамент додаючи спів птахів.
За волю й долю в полі бою здобувають,
згадавши прадідів й відважний дух дідів,
його... по крихті... лікарі збирають,
з війною понівечених полів.
Його формує вправний пензлик й фарба,
рукою вмілою, що бачить скрізь красу.
Характер заплітає в душу мати,
розчісуючи донечці косу.[b][/b]
"Чумацький шлях" художник Юрій Нагулко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2019
Сверблять амбіції -
Вкров зчесані вже рани
На тілі української землі...
Смердять радіостанції й екрани,
Зригаючи "пророчі" киселі,
Міняють інтонації й батмани -
До влади знову рвуться "королі",
Країні всій відомі шарлатани,
Обридлі, остогидлі і гнилі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2019
[b]Вхурделило... Мете і сніжить зранку,
Заметів натрусило, наче вмить...
Згорнулась осінь на засніженому ґанку -
Розтріпана й холодна, майже спить...
А їй би... сипати з дерев красу-вдяганку,
Замерзлим листям тихо шелестіть,
А їй би... плакати, гойдаючи фіранку,
Та зиму, вже, напевно, не спинить... [i][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2018
[b][i]
Я маю два прекрасних смуткосмоки,
Що денно прибирають у душі,
На їх потужність не впливають роки -
Такі собі, невтомні мураші.
Один із них - давно доросла доня,
Найкраща квітка у моїм житті.
Її поява - це дарунок долі,
В ній всі надії втілено мої.
А інший смуткосмок - то мій синочок,
Фонтан емоцій в зваженім бутті,
Енергії не має крайніх точок,
З ним неможливо бути в самоті.
Всміхнуся долі, в очі їй дивлюся,
Вона мене шанує - то ж і я.
Низенько їй за діточок вклонюся -
То є мій скарб, в нім вся любов моя.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2018
[b][i]
А доля стежинами встелить обличчя.
Не зморшки - дороги життя...
На кожнім карбує свої протиріччя,
Емоції та почуття.
І кожне обличчя на старість - то карта
Корисних копалин душі.
І позначка кожна - то пам'яті варта,
Їй сльози - живильні дощі.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2018
[b][i]Мені про риску хочеться сказати,
Оту, що поміж цифрами стоїть -
Адже у ній є й важливіші дати,
Ніж ті, що залишають на хресті.
В ній все життя: любов, добро, надії,
І щастя миті, й перше "я люблю",
В ній серця стук і найщиріші мрії,
А скільки хмелю, болю і жалю...
Спішімо друзі, наповняймо риски,
Хай якнайдовше стукають криві -
Творіть добро від самої колиски
Й любов даруйте, поки всі живі.
[/i][/b]
"Родина" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018
[b][i]Живу в краю, вподобаному Богом.
Томлюсь... Він недолюблений людьми.
Благаю Всесвіт, щоб прогнав тривогу,
Молюсь, щоб вийти швидше із пітьми.
Б'юсь об буття, покрите сірим смогом,
Щоразу захлинаючись слізьми.
Втішаюся щоденним монологом
Й ідеями, що топчуть чобітьми.
[/i][/b]
"Мотанка з перцем. Київщина" художник Марта Пітчук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2017
Незалежні ми, чи залежні...
Чи ми вільні, чи й досі раби?
Думи маємо геть протилежні -
Позбивали за правду лоби.
Як не є, та сьогодні в нас свято,
Що дорогу відкрило у світ!
Знаєм, по́милок робим багато,
Але ж, вільним нам, мало ще літ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747646
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.08.2017
Вдихну Карпат, наповню ними груди
І поглядом зберу усю красу -
У пам'яті роками пити буду
Із кожної травиночки росу.
У серце спів джерел впущу навіки,
Щоби пірнати в них серед зими -
То будуть мо́ї на́дсекретні ліки,
Нектар цілющий, що рятує до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2017
[b][i]На встелених горбочками полях
Блукала довго, не знайти щоб сина...
Молитвами й сльозами плівся шлях,
Бо хтозна, де була її дитина.
Шукала... й не бажала тут знайти...
Вглядалась, вірила, що тут його немає!
А в голові лунало: "Йти, йти йти!"
І далі йшла - хоч знову день минає...
Виходила у місто, між людей
Й ніхто не бачив, як те серце крає...
Душа горлала, рвалася з грудей -
Бо любих оченят не вистачає...
Чекала звістку... Вірила у сни...
Молилась Богу, небу, всьому світу!
Благала, щоб верталися сини
І завжди з матерями були діти.
[/i][/b]
"Тепер і назавжди. Придніпров'я" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2017
[b][i]
Дмухнуло свіжим життєдайним вітром -
Розквітли душі в стомлених тілах,
Поринув світ в яскраве тепле світло,
З'явилась радість у сумних очах.
Здавалось, ось! Нарешті! Перемога!
Ось-ось - тримай! Стисни її в кулак!
Здавалось, є підтримка світу й Бога
І легко подолати вовкулак.
Але... чомусь... згасати стали зорі -
Одна, три, десять, сто, п'ятсот, мільйон...
Скалічено людські життя і долі,
Над-над багато - цілий легіон.
Зневіра, смуток, порожньо, тривога -
Сівач так щедро сіє в душі страх.
Так важко нам дається перемога,
Та ще тримаєм мрію у серцях.
[/i][/b]
"Ріка" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2017
[b][i]
На тобі, світе, візьми мої очі,
Гарно навколо дивись!
Твої ж бо очі бачить не хочуть -
Глянь крізь мої... Пробудись!
На тобі, світе, візьми мої вуха -
Правду нарешті почуй!
Серденько кожне ними прослухай -
Стільки почуєш плачу...
На тобі, світе, візьми мою душу -
Важко тобі без душі...
Ні, ти не хочеш... А я не примушу...
Чом ми такії чужі?
[/i][/b]
"Лілія" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2017
Запекло... Знову ангел злетів до небес...
Знову, знову, і знову, і знову....
Як болить... Хоч один би з Героїв воскрес!
Але ж ні... Одягли вже останню обнову...
Відчай... Сльози... Молитва... Немає чудес...
Материнську заціпило мову...
Мчить до неба жалоби прощальний експрес...
Крізь мільйони сердець, до Святого Престолу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2017
Найкращі у світі дівчата,
Красиві і горді жінки!
Талантів ми маєм багато -
Нам мудрість збирали віки.
Шанують мужчини нас в світі,
Бо ж знають, що ми не пусті -
Любов'ю й добром оповиті.
Величні! І в той час прості...
Красуні, розумниці, щирі -
Нам зорі віддали свій блиск!
Найкращі, коли навіть сиві -
З усього ми маємо зиск.
Здається, чи справді обра́ні
Цей світ ми зробити ясним?
Чи, може, ми просто кохані,
Тому й нездійсненне здійсним?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2017
[b]Зриваю серпанок, вдивляюсь в обличчя
І в душі пірнаю, в їх суть.
Так хочеться все до мікрон роздивитись -
Пізнати вагу, що несуть...
А ні, не виходить - й на душах серпанок,
Колючий якийсь і важкий.
Ще сплять, спочивають, чекають на ранок,
А він все не йде - боязкий...
[/b]
"Жасмин" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2017
Не святкується, не співається,
Не радіється так, як завжди,
Біль за душу щоденно чіпляється -
Відведи нас, Господь, від орди!
Захисти, Боже, нас від навали!
Нащо знов вона п'є нашу кров?
Скільки тонн її вже насмоктали?
Прояви до нас, Отче, любов!
Нехай згинуть усі ворожнечі,
З ними разом підуть вороги,
Ми втомилися від колотнечі:
Стільки часу тривають торги...
Прошу, Боже, дай розуму людям,
Що за гроші ідуть на війну,
Поясни їм, що щастя не буде,
Бо ж заплатять дорожчу ціну.
Поясни, що не можна вбивати
Ні жінок, ні старих, ні дітей -
Буде довго тривати розплата
За життя безневинних людей.
Поясни, що є гріх і є кара,
Як не втямлять - одразу карай,
Бо знахабніла п'яна навала
І шматує коханий наш край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015
[b]Багряно-синім перламутром
Чаклунка осінь небо вкрила,
Дмухнула подихом морозним,
Зірвала листя - й відпустила...
Радіє листя, ген... Свобода...
Нарешті! Воля! Світ відкритий!
Подує вітер - знов пригода!
Затихне - нічому радіти...
Стоять, соромлячись, дерева,
Шкодують за опалим листям -
Примхлива осінь-королева
Зробила одяг їх лахміттям.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014
[b]За чуб холоп холопа тягне,
Бо до престолу "цар" іде,
А Дніпр реве і гучно стогне:
"Очистіть владу і мене".
Зітхають у багнюці води,
Волає берег в комишах,
Зригають хімію заводи -
Їх не турбує світу крах...
Допоки ллється бруд у води
Колись могутнього Дніпра,
Допоки храми для народу
Стоять по різних берегах -
Не буде ладу серед люду,
Не буде спокою в хатах!
Ще танцюватимем під дуду,
Стиснувши правду на вустах..[/b].
***[b]
Коли зійдуть всі мУтні води
Зі схилів прадіда Дніпра -
Лише тоді почнеться ера
НОВОГО, СВІТЛОГО життя[/b].
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014
[b]Осень настала, холодно стало,
Ленин решил уходить с пьедестала.
Гордой походкой шагнул, но - упал,
Рыжей бородкой асфальт раздолбал.
Как же ты, дедушка, так оступился -
Может устал? Али с горя напился?
В кучу тебя нам вовек не собрать -
Как же мы рады, ёк твою мать!
Рады крестьяне и рады рабочие,
Врачи, инженеры, жители прочие,
Лишь коммунист не совсем тому рад,
Ибо закончится в жизни парад!
Кончатся с Лениным все начиная,
Что привели его в центр мироздания-
Больше не будет проезда бесплатного,
Личного шофера, повара знатного,
Премии, льгот и обеспечения,
Квартиры на шару, медучреждения!
Нужно работать, иль даже пахать?
О-ста-но-вии-тееесь! Верните всё вспять!
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526589
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 29.09.2014
[b]Як символічно - знову задощило -
Господь вмиває неньку від біди.
Давно так сильно громом не страшило...
Як мокрі птахи, ждем кінця грози.
Тяжкі, невтішні, депресивні думи
Заполонили простір наших душ -
Несем в собі по тонні сліз і суму
Й сховати їх стараємось чимдуж.
Щоби ніхто й на мить не здогадався
Про біль, що колошматиться в душі,
І щоб ні в кому він не відізвався,
Тихенько ллєм надію у вірші...
І сотні тисяч мегабайт тріпочуть!
Звиває болем простір інтернет,
Бо страхи з прірви виринути хочуть,
З останніх сил їх стримує поет...
P.S.
Скінчиться дощ! Пройде гроза, мій друже!
Плаксиве небо стане ніжно-голубе,
Бо ж нам з тобою завжди не байдуже
І віра сильна є, хоч і в душі шкребе![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2014
[b]Золою затягнуло моє небо
І гірко пахнуть квіти у саду.
Вернися, сину - іншого не треба,
Тебе благаю й Господа молю!
Без дії залишається плацебо,
Зі мною разом плаче небокрай.
Вернися, сину - іншого не треба,
Лише з тобою на землі є рай!
Молюся, каюсь, згадую провини,
Збираю все, що в пам'яті сплило...
Вернися сину - іншого не треба,
Без тебе я - немов розбите скло!
Лише одна лишається потреба:
Відчути, швидше, що війні вже край.
Вернися сину - іншого не треба,
Або... й мене з собою забирай...[/b]
"Тепер і назавжди" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014
[b]Мені здається, зараз пахнуть морем
Напірники солдатських матерів...
Промочені стражданнями і горем,
Їх висушить - не вистачить вітрів.
Солдатська мати... наче хрест у полі:
І стежка є, та так далеко йти...
Добратися - багато треба волі,
А потім в серці хрест той вік нести.
Як заспокоїти, чим втішить, що казати,
Коли слова ідуть, мов крізь стіну?
Вона б давно пішла вже воювати,
Та... не пускають сльози на війну.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2014
[b][i][/i]На кого схожа безутішна мати,
Що віддала свою кровинку на війну?
Примарою блукає біля хати,
Боїться кожну... навіть гарну новину.
Вона тремтить від кожного дзвіночка,
Що так пронизує - від серця аж до п'ят,
І так чекає свого хлопчика-синочка,
Як не чекають навіть перших немовлят.
"Я повернуся, мам! Не плач, не треба!
Твою молитву відчуваю кожну мить!
Клянуся, виборю нам миру - аж до неба!
Зі мною Бог - мене він захистить!" [b][/b][/b]
"Село" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2014
[b]Флешмоб Кремля - георгієвську стрічку,
Чи зможе завтра одягнути ветеран?
Мені здається - він сховав її навічно,
Коли побачив, чим розмахує тиран.
Як можна так топтатися ногами
По тих, освячених сльозами нагородах?
Про що ти мариш, колорад поганий –
Що ти, безродний, подолаєш всі народи?
Забудь навіки про пошану і повагу!
Тепер тебе ніхто вже не сприймає -
Ти підлий і не здатний на відвагу!
Хто ще за спинами жінок свій зад ховає?
Я знаю, все ти перекрутиш проти мене,
Ти скажеш, що дідів не поважаю.
Але... не переймайся так шалено,
Як завжди ветеранів привітаю![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
[b]В країні мрій, любові й честі[b][/b]
Міраж свободи майорить,
Ідуть до нього - в торбі єдність,
Міраж все ближче мерехтить.
Пройшли копальню героїзму -
Потроху в торбу додали,
І на кар'єрах оптимізму
Останні крихти дошкребли.
Пірнали в море сліз, щоразу,
Коли клювали беркути,
Але не думали ні разу,
Щоб повернутись і не йти.
Уже втомились, нерви здали,
Та ще не пройдено цей шлях -
Усі чекають дощ визнання,
Щоб збив кайдани на ногах.
Нелегка путь, але здолати
Її назначено в зірках,
Щоб потім миром напувати,
Тих, хто повірив в світлий шлях.[/b]
"Зґарда" художник Марта Пітчук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
[i][b][i]Примара незалежності
Блукала по країні,
Десь двадцять з гаком років,
Ще й тут вона... донині...
У стіни тихо довбеться
Своїм чолом кривавим,
А люд за неї молиться,
Та бореться з панами.
Блукає поміж мурами,
Між ґратами, парканами -
Для неї вхід заплетено
Колючками й дротами.
І хоч вустами владними
Ім'я її прославлено -
Вона у нас знедолена,
Занедбана тиранами.
Весь час благає милості
І просить в них рішучості,
Ще трохи - і не винесе
Страшної неминучості.
Впустіть її... нарешті...
Хай зайде вже до хати,
Зігрійте вже в обіймах
І... досить зневажати.
[b][/b][/i][/b][/i]
"Перша мотанка. Гуцульщина" художник Марта Пітчук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2014
[b]Яка ж страшна була зима...
Але проснулася природа.
Нарешті! Й страху вже нема,
Що не побачу її вроду.
Буяє вже, цвіте наш край,
Яскраво й зелено навколо:
Зелена ковдра, квітне гай,
У лісі пахне прохолода.
Закохана навік в весну,
Що гідно так долає зиму,
І викидає красень-цвіт,
Не знавши втоми, безупинно.
Як не любити мій край-рай,
Продати, кинути, забути?
Ні, рідний, любий мій, ти знай:
Мені навік з тобою бути!
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
[b]Ох, брате, як же вийшло так,
Що ти така пуста сволот@?
І тягнусь, тягнусь, й так і сяк -
Ніяк не вилізем з болота!
Як жити, коли рідний брат
Тебе до нитки оббирає?
Хіба ти брат тоді - ти кат!
Коли вже дурь в тобі сконає?
Навіщо відбираєш в мене,
Все те, що мати заповіла?
Адже, як меншого тебе,
Вона найбільше з нас любила.
Вгамуйся, брате, схаменись,
Звичайно, якщо розум маєш.
Адже без мене, без сестри,
Ти в світі щастя не надбаєш!
Ще зупинитись маєш мить -
Хай краще сором переборем,
Аніж довічно будем вить
Й ділити материне поле...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
[b][i]
Інтервенція - ми у полоні.
Скрізь: в країні, у владі, у крові...
Інтервенція - я́кби ми знали,
Ми би їх на поріг не пускали!
Чом не слухали наші дівчата?
Адже знали - не треба кохати...
[/i][/b]
"Берегиня" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
- Скажіть батьку, чули Ви
Про оті явлєнія,
На які зганяють люд
Для волєіз'явлєнія?
- Хе, чи чув? Я підписав
Тії всі писюлі,
А поті́м намалював
На кожнім по дулі!
- Що ви, тату, як так можна?
Тож є документи!
Вас же можуть посадити
За такі моменти!
- Сину мій, що ти за бовдур,
В кого ти вродився?
Які то є документи -
Ти ж у школі вчився!
Документ печатку має,
Номер, підпис, дату,
Хіба треба буть юристом,
Щоб оте все знати?
А явлєніє те дивне
Для того створили,
Щоб у дупу цілувати,
Хто воротить рила.
- Що ви таке кажете,
Нащо так брехати?
Волєіз'явлєніє
В нас не відібрати!
- Із'явлєньє, кажеш, сину -
То ж голодні ігри
Для утіхомлєнія
Хлопів і невірних!
Я завжди тобі казав,
Слухався щоб тата -
Треба було тебе здати
В цирк, на акробата!
- Знов, Ви, тату, за старе,
Скільки Вам казати,
Що покликання моє -
Людям помагати!
- Ой, ти, лишенько моє,
Чи хто допоможе,
Тим, хто душу москалям
Продавати гожий?
Волєіз'явлєньє, сину,
Людям нав'язали!
Гучним словом РЄФЄРЄНДУМ -
Для сміху назвали!
Щоби думали холопи,
Що вони керують
Тим кермом, яким по світу
Бовдурів ґвалтують.
- Тихше, тату, замовчіть,
Матір постидітесь
Таке слово говорить,
Потерпим - кріпітесь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
[b]А до нашого подвір'я
Песик приблудився,
Поглядав у очі всім -
Гарно так лестився...
Полюбили ми його,
Їстоньки носили,
Проганяти з-під воріт
"Щастя" не посміли.
Стрибав песик так і сяк
На передніх лапках:
Кувиркався, дзявонів,
На сусідів гавкав...
Полюбили ми його,
Путиком назвали,
Песика в своїм дворі
З радістю приймали.
В хаті песик ночував,
Коли мерз надворі,
Але стали помічати
Ми оскал поволі...
А учора вранці я
Дуже засмутився,
Бо наш Путик до ноги
Мамі причепився.
Мама тузала його,
Та все було дарма -
Розпоча́лася на ґанку
Величезна драма.
Всі гуртом ми відтягали
Того пса від рани,
Але марно - він відгриз
Пів ноги у мами...
Отже, любі діточки,
Прошу пам'ятати,
Що не варто підпускати
Псів чужих до хати!
P.S.
Тато дуже розлютивсь,
Коли те побачив
І, звичайно, за усе
Путику віддячив.
Мамі ногу ми пришили,
Стала навіть краща,
А що песика приспали -
Не питайте нащо.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Такий безнадійний розпач
Підкрався до моїх мрій...
Якась неймовірна туга,
Такий безутішний біль...
Хто знає, як далі жити?
Чому навчати дітей?
Хто скаже, чому у світі
Стільки брехні між людей?
Чому сьогодні так важко,
Хоч крихту правди знайти?
Як в цьому безглузді жити,
Та як від безчинств утікти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
Пророче наш, наш вічний капітане,
Чи знав ти, що прийде тріумфу час?
Чи думав ти, що день колись настане,
Коли відлуняться слова твої у нас?
Сьогодні, як один, ми у полоні
Віршів твоїх - отих пророчих слів.
Чи думав, що простягнемо долоні
І зрозуміємо, що нам ти заповів?
Нарешті, переможная дорога!
Стоїм, всі разом, у моральному бою,
Читаєм вірші й молимо до Бога,
Щоб відвернув від нас лиху біду.
Цитуєм твої твори й відчуваєм,
Все те, що пережив в свій час.
І зараз як ніколи прозріваєм,
І розумієм все, про що молив до нас.
Як вчасно нам твій ювілей, Тарасе -
Сьогодні ТИ країну об'єднав!
Вклоняюся тобі - Святий Пророче -
Й шаную кожну з твоїх віщих глав.
09.03.2014
до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2014
[b][i]Дівчаточка, сьогодні наше свято,
Жіноче свято - світле, весняне,
Та я чомусь не хочу святкувати,
Хоч скільки б не вітали ви мене.
Не в змозі посміхатись та радіти,
Коли бурлить потік страшних новин...
О, Господи, не дай нам воювати -
Залиш нам наших люблячих мужчин!
Залиш їх поряд, щоб були ми разом,
Під їх надійним, теплим їх крилом.
Благаю, Господи, спини оту заразу,
Зламай навік той ордо-руSSкій лом!
Прошу, Всевишній, дай свою підмогу -
Здолати миром нам отих "братів"
Та подаруй нам довгую дорогу
Без тих зелених, підлих "цвіркунів".
Отак, хотіла щось про свято написати,
Але все вилилось, що було на душі -
Пробачте, зараз спробую вітати:
Бажаю, любі, МИРУ на Землі!
[/i][/b]
"Ніч" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014
Я не хочу, не можу й не буду,
Довіряти отим брехунам,
Що тримають в кишенях іуду,
Та підкидують крихтами нам.
Я не знаю чому, та не вірю
Їх таким милозвучним словам.
Лише прошу - залиште надію,
Дайте привід довіритись вам.
Дайте світла вдихнути наповну,
Дайте духом не сипатись нам,
Не робіть знову з нас непритомних,
Дайте волю блаженним рабам.
Дайте трохи розправити крила -
Зкостяніли, згорну́ті вони.
Дайте, хоч-би, маленьку надію,
Що не буде страшної війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484389
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.03.2014
Дорога Україно! Ти не уявляєш, скільки разів я хотіла покинути тебе - втікти від несправедливої й ненаржерливої влади, від неадекватного зростання цін, від брехливих та жадібних політиків, від продажних адвокатів, від убогої медицини та освіти... Але в моїй боротьбі - боротьбі між любов'ю та несправедливістю, кожного разу, перемагала любов до тебе, до рідної землі, до свого коріння - до найкращих у світі людей. Сьогодні, коли Україну переслідують суцільні нещастя, нарешті я зрозуміла, чому ця земля є такою любою, особисто для мене, для українців, та людей інших національностей, що живуть серед нас - бо ця земля ОБРАНА! Ми, люди, що живемо на цій землі, теж обрані Господом, для того, щоб змінити весь світ. Серед нас ніколи не існувало міжнаціональних чи мовних розділень - бо чесна, добра, щедра, справедлива й привітна людина, не має національності. Сьогодні я впевнена, що ми сильні духом, як ніколи і зможемо витримати всі випробуваня. Ми добре навчені, як треба боротись та відстоювати свою гідність, ми вміємо боротися без зброї, віддаючи своє життя, заради свободи. Сьогодні, аналізуючи всі події, я розумію, що весь цей час Господь був з нами - саме він дав нам снігу, коли потрібно було будувати барикади, саме він керував вітром, коли палали шини, саме він об'єднав весь світ, коли наші російські "брати" пішли на нас війною. З уроків історії пам'ятаю, що не раз ми виживали від "любові" побратимів - будемо жити і цього разу! Брехливі та безбожні окупанти будуть покарані за свої зухвалі дії, бо ми є МИРНІ ВОЇНИ і з нами БОГ! Ми переможемо, ми змінимо суспільство - політиків, медиків, міліцію, змінимо кожен себе, та будемо жити процвітаючи, просто треба об'єднатися та достойно пережити цей важкий і такий важливий для нас час. Переможемо, тому, що сьогодні ми отримали підтримку з усього світу, навіть з боку наших окупантів є колосальна підтримка - це десятки тисяч свідомих росіян, які підтримують нас і засуджують свою владу! Господь з нами! З нами правда! З нами віра в перемогу! Ми переможемо, заради того, щоб наші діти ніколи не мали бажання покинути рідні землі і пишалися тим, що вони УКРАЇНЦІ. Слава Україні!
Просто думки, без претензій на творчість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483924
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.03.2014
[b]
І знов цей день - день пам'яті, день мами...
І знову біль спливає у душі,
І знову пам'ять серце розриває...
І знову чую голос: "Відпусти"
Щоразу просиш: "Помолись за мене"
І це прохання: "Йди вже - все готуй..."
А я, так само мрію чути маму!
О, Господи - почуй мене, почуй!
Звичайно, не один цей день у році -
Їх, десь, приблизно, 360,
Але, ця дата душу вивертає -
Нікому не бажаю таких дат.
04.03.2008
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2014
[b][i]
За що у тебе стільки нелюбові?
Чому ти вкотре мене в серце б'єш?
За що ти краєш душу знову й знову?
Коли, нарешті, вже до розуму прийдеш?
Чому ти мене мучиш, хочеш крові?
Але ж ти споконвіку її п'єш...
Коли вже ти нажлуктишся доволі?
Жереш мене - й вини не признаєш...
Послухай, брате - може ми не рідні?
Можливо, мати щось таїть від нас?
Мені здається, що батьки в нас різні -
Ця думка зазира не перший раз.
А, може, ми із дит.будинку взяті?
І, взагалі, не спільна у нас кров?
О, Матір Божа, поможи дитяті!
Пришли вже Бога, бо вмираю, знов...
Нехай Він зійде з неба - і покаже
Того, хто зараз є неправим з нас.
І швидше, Матінко, благаю дуже,
Бо вже настав той доленосний час.
[/i][/b]
"Горянка" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
Під вітрилом свободи пливе корабель,
Очевидно - його не спинити.
Море злилося з кров'ю убитих людей,
Але гідність людську не втопити.
Смерчем крутить вітрила того корабля,
Хвилі носять зі сходу на захід,
Та матроси веслують, в них доля одна.
Допливти! Лиш один у них заклик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
[b][i]Не для того, чтоб пожалели,
Я строчки эти создала -
Чтоб добрым словом помянули,
Ту, что навек от нас ушла.
Чтоб вывод сделали, очнулись,
Бежали, голову сломя -
Чтоб руки маме целовали,
Пока она ещё жива...
Чтоб не обидели вы словом
И делом в чём-то помогли.
Чтоб все и всюду понимали,
Что нету вечных – смертны мы.
Благодарить не забывали
За то, что сделано для нас
И всякий раз, когда прощались,
Всё было, как в последний раз.
Чтоб дорогому человеку
Успели вы сказать прости -
Чтобы потом, по жизни долгой,
Без боли тягостной идти.
04.03.2008
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480120
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.02.2014
Злодії, мов коршуни злетіли,
Високо - не можна їх дістати,
Риють постановами могили,
Щоб посади й гроші не втрачати.
Не страшні їм жоднії закони:
Руки вміють гарно відмивати.
Не тривожать Божії канони -
В планах є в раю покерувати.
Та не знають жалюгідні ка́ти,
Що давно їх в пекло записали,
За безчинства будуть там карати,
Ті, що день у день вони кували.
І каратиме, мабуть, не тільки пекло,
Що давно чекає їхні душі,
Найстрашніший суд - людські прокляття,
Вже чекають миті, щоби рушить.
Зрушаться вони на тії сім'ї,
Що танцюють на людському горі -
Будуть довго згадувати діти,
Як батьки купалися у крові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477090
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.02.2014
[b][i]Народе мій, ти є найкращим в світі!
Тобі вклоняюся - до самої землі,
Бо лише ти умієш так життю радіти,
Хоч завжди в нім, неначе на війні.
Один у світі, здатен мирно воювати
Та волею вбивати ворогів,
Від катувань ще вище голову здіймати
Та з посмішкою згадувать катів.
[/i][/b]
"Українська весна" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
[b]За долю українського народу
Ти випив келих - до самісінького дна,
Всміхнувся щиро та пішов стріляти,
Змотивувавшись тим, що ціль одна -
Невірних всіх вам треба залякати,
Щоб ниць сиділи й не вилазили з багна!
Не знав ти того, що невірний за спиною,
А не попереду твоїх ясних очей -
Сховавсь позаду і втішається тобою,
Радіє, що калічиш тих людей.
Як вийшло так, що ти, мій рідний брате,
Не бачиш злодія, що натравив тебе
На серце гідного, терплячого народу?
Не бачиш кров, що по рукам тече...
[/b]
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476549
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.02.2014
Верховна Зрада бенкетує,
Бо повноважень в неї - тьма,
Весь беркут з вирію скликає,
Народ щоб заклював сповна.
Болить, кипить, в душі палає.
Як стати відьмою? На мить...
Щоби народові віддати
Найкращі чари в тяжку мить.
Щоб зілля наварити - тонну
Й скажену Зраду напоїть!
Те зілля готувати буду
З любові, з вірності, з жалю,
Про працелюбність не забуду
І відданості теж ввіллю.
Любов, надію, послідовність,
Повагу, стриманість, духовність,
І все те - мужністю скріплю.
Ледь не забула про тактовність,
Про доброзичливість та честь...
Але ж - це тільки моя мрія,
Але ж - авжеж, але ж - авжеж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475915
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2014
Знову ненька вмилася сльозами -
Від безчинства серденько щемить,
Гинуть діти, змучені катами,
Бо злодійство коїться в цю мить.
Матері прощаються з синами -
Кров по Києву струмком біжить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475914
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2014
Так, звичайно, вашу думку
Слухаю - цікаво,
Але звідки аргументи
Ви для неї брали?
Може книги ви читали
Якісь історичні,
Чи, можливо, хоч листали
Збірки тематичні?
Дай-но милий, я вгадаю,
Де ти нахватався
Цього бруду повну пельку,
Та весь заплювався.
Ти, мабуть, заручник того,
Що зовуть ін-нетом,
Або того, що в ТБ -
Інфо-туалетом.
Сформулюй свою ти думку,
Зіткану зі знання,
Щоби докази були
ТВОГО існування!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475836
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.01.2014
[b]Пишаюся тобою, мій народе!
За те,
Що в котрий раз з колін встаєш.
За те,
Що коли сіяти, ти родиш.
За те,
Що волю й долю бережеш.
Пишаюсь, що від болю ти не плачеш,
Що в рабство ти себе не віддаєш,
Що ти, на зло завжди добром віддячиш,
Та вкотре, іншим приклад подаєш.
[/b]
"Небо і земля" художник Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2014
[b]Що то, люди, за прищепа,
Нашому народу -
Межуватись споконвічно
Між заходом й сходом?
Що за напасть на країну,
Чи може хвороба,
Що з'їдає Україну
Паничів жадоба?
Як же, люде, терпиш ти
Маніпулювання?
Нащо ж серце рвуть твоє
З першого - в останнє?
Чом, керманичі, так швидко
Продаєте душу?
Посміхаючися бридко -
"Хіба хочу - мушу!"
Нащо рветесь ви до влади?
Щоби в ігри грати?
Щоб на книзі присягнути
Й на неї плювати?
Схамнітеся, хапуги,
Досить розпинати,
Вдосталь сварок і наруги -
Час людей єднати!
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475246
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.01.2014
До Росіії та Китаю
Лев наш їздив, щоби там,
Взнати щось, що то за панда,
Що їй "Геть!" кричить Майдан.
Може справді небезпечна,
Що за монстра то така?
Може кинути за ґрати,
В зоопарк - десь за паркан?
Та побачив наш "володар",
Що та панда не страшна.
Що вона йому згодиться,
Бо до болю аж смішна.
Правда їсть вона багато -
Щоби рота їй закрить,
Треба кидати у пельку
Їй бамбуку кожну мить.
От і вирішив "господар" -
К бісу крики, хай буде́
Хоч і корму йде багацько
На утримання таке.
А народ? Та хай кричить там
Це ж таки не перший раз,
Що ту панду всюди хають -
Приживеться вона в нас.
17.12.13 Vita V-D.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475183
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 26.01.2014
[b][i]
Шкода, люде, шкода, милий,
Що тебе ґвалтують,
Що славної України
Доленьку купують.
І купують напівдарма,
Ще й за твої гроші,
Коли зникне тая карма
І пани "хороші"?
Побороти, загноїти,
Та перепродати,
Вже давно по світу діти -
Є куди тікати...
Мову нашу солов'їну
Гадять та плюндрують.
Схаменися, вражий кате -
Люди ж тебе чують!
Може я десь заблукала?
Що це за країна?
Та невже це моя мати -
Ненька-Україна?
За що тебе, моя рідна,
Крають та межують?
Душу ніжну, тіло гарне
На пайки шматують?
17.12.13 Vita V-D
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014