| Сторінки (2/198): | « | 1 2 | » |
Моє ярмо лише мені пасує –
мій розмір, колір, форма і вага.
Буває тяжко... Іноді гальмує
стрімкий політ, та до життя жага
його то тягне, то чимдуж гарує
і десь береться сила і снага...
Чи дотягну? Напевно, як і кожен,
хто на шляху до власної мети
щоденно прикрашає свою ношу,
щоб гонорово й впевнено іти.
Тож йду, завзято... Тільки, Доле, прошу –
не дай з дороги впасти чи зійти.
Дай світла і безпеки в мої терни,
не здерти душу, не спалить дотла –
загой весь біль, посій у думку зерня,
що проросте без ненависті й зла...
Дійти б. Колись. Й наповнити натхненням
весь світ навколо, щоб минула мла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
Коли вона закінчиться – війна,
Радітиму від того, що вдалося
Нам вижити, хоч впала сивина
На душі, думи, очі і волосся...
Ридатиму, щоб виплакати все,
Що брилами лежить в зважнілих грудях –
Хай виллється і хмарами несе
Туди, де вже людей нема у людях...
П'янітиму від щастя і вина...
І дай мені, мій Боже, не зомліти,
Коли почую кількість й імена...
А далі... Закарбую... Й буду жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Чи почуємо ката плач,
що страждання збагнув мільйонів?
Чи розчулиться світ - глядач,
аплодуючи нам з балконів?
Чи воскреснуть усі, хто став
боронити дім і країну?
Чи вернуться ті, хто зростав
не під гомін і гімн України?
Не пробачимо, не забудемо
і ніколи мовчати не будемо.
Всіх повернемо, все здолаємо!
Про безпеку нащадків подбаємо!
Всім зуміємо щедро віддячити,
хто свободу дає нам бачити!
Не забудемо... Не пробачимо...
Щоб щасливе майбутнє побачити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Віддав життя... Поліг... Загинув...
До неба назавжди полинув...
Став птахом, хмаркою, зорею...
Барвінком уквітчав алею...
Злетів до янголів... Спочив...
Життя в цім світі закінчив....
Пішов у засвіти... Нажився...
Вже Богу в очі подивився...
Якби ж ридати не сльозою,
а життєдайною росою –
цілющою, що гоїть рани,
дітей вертає і коханих...
Я б плакала... Щодня й щоночі,
щоб всі жили – усі, хто хоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Привіт, коханий, думаю про тебе...
Чекаю, плачу, Господу молюсь,
бо ти мій всесвіт, кисень мій і небо –
ти той, кого я втратити боюсь.
Без тебе, милий, я, мов половинка...
Чи марю, чи існую – не живу...
Так тішусь, коли маєш хоч хвилинку
на зустріч – телефонне рандеву.
Твій голос обіймає і рятує,
бринить в мені, як радості сльоза,
а погляд вабить, тішить і чарує –
я тану в нім, як вранішня роса.
Живу тобою, згадую минуле,
у кожен спогад лину безліч раз –
в усе, що вже, здавалось, промайнуло
пірнаю, щоб спіймати ехо фраз.
Чекаю, рідний, знаю, що так треба,
благаю Божу Матір про підмогу
і точно знаю – буде мирним небо,
бо ти для нас здобудеш перемогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
А знаєш, світе, рік вже хижий ворог
нас знищує... Та й досі ми живі.
Міста зникають.... У повітрі порох...
А ми тут... Миру й щастя вартові.
Чи тяжко нам? Так, звісно, тяжко, світе.
Чи страшно? Ні. Минув і сполох й страх.
Лишилась віра – будемо радіти
і щастя ще бринітиме в очах.
Чи нам болить? Болять загиблі діти...
Знайомі... Друзі... Рідні їх болять...
Жалобу й розпач бачать наші квіти...
І сурми лиш тривогами сурмлять...
Та ми ще є! І будемо ще в світі!
Безпечно й світло щоби в нім було.
Любов'ю, болем й втратами сповиті
світитимо – згорить хай в світлі зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Зібрали свою надію
в великий магічний шар
і котимо його світом,
як віри й любові дар.
І маримо – хай вертає
й примножить для нас добро,
до дії всіх привертає,
байдужості скине тавро...
Бо ж інший, що котить світом –
руїни і смерті цар,
він пекла творець, мучитель
і духу людського трунар.
Так тяжко нам наодинці
спиняти орду вандала,
доєднуйся швидше, світе,
хай згине москви навала.
Хай згине і не вертає –
не сіє по світу пекло,
пліч-о-пліч, гуртом спинімо
цей бій затяжний й запеклий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
Безкарність зростила звіра...
І ви не кажіть мені,
що з нами весь світ і віра –
цього не достатньо в війні.
Обійми – це не союзи,
що можуть прийняти бій
й гуртом моск@ля здолати,
пліч-о-пліч вести двобій...
Країна, що відпускає,
убивць, щоб пролити кров
і досі ще голос має...
На совісті світу Дніпро...
Ізюм, Гостомель і Буча,
Харків, Чернігів, Херсон...
Це рана наша пекуча,
наш втрачений спокій і сон...
На совісті світу багато
безвинних селищ і міст...
Ціна зволікань – пихато
розпущений ворогом хвіст.
Ціна вагань – Маріуполь
і стертий ущент Бахмут...
Наш нескінченний некрополь...
Відсутність ворожих спокут...
Так мало нам треба, світе,
а ти не складеш ціну,
не хочеш нас зрозуміти
і виграти разом війну...
Ти граєш у гру з тираном,
де карти – людські життя...
Ми знову гоїмо рани,
А ти й не почав каяття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
Боженько, милий Боже,
скільки ще треба жертв,
щоби ти кодло вороже
з карти навіки стер?
Скільки ще нам волати
в небо, в Європу, в світ,
щоб у підтримці долати
цей безперервний гніт?
Небо, тримайся, миле,
стільки вже маєш дір
скільки сердець сміливих
знищив мерзенний звір.
Скільки ще нам вмирати?
Небо, Європу, світ
про допомогу благати...
Скільки ще треба бід?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2023
Можливо, світ не дуже емпатичний...
І ми не досить сильні та стійкі,
Ще й надто до байдужості критичні,
Але, ми точно не безликі й не слабкі.
Наш світ глибокий, світлий, променистий,
В нім безліч щирих і яскравих душ,
Та шлях, на жаль, болючий і тернистий —
Ми мальви серед терену та руж.
Завжди у шрамах в боротьбі за волю,
За місце на натрудженій землі,
За правду, віру, мову, світлу долю,
За хліб і сіль на власному столі.
І так давно цей бій зі злом триває,
Що й не згадати як все почалось.
Усе мине... Бо все в борні минає...
Залишиться лиш те, що нам вдалось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Ранок почався не з кави,
вечір минає без світла...
Нам би вже спокою, слави
надто багато - набридла.
Нащо нам стільки щему,
безсонних ночей і світанків?
Скільки боротись ще нам?
Досі моск@ль на ґанку...
Доля... бути частинкою
цього незламного світу,
Бути малою пелюсткою
нації нашої цвіту.
У боротьбі гартувати
болем оголені мрії,
війську допомагати
й плекати про мир надію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
Не розкластися на молекули,
в горі й розпачу не потонути,
біль направити в дію, подекуди
намагатися правду збагнути.
Роздоріжжя з новими дорогами
з щирим серцем минати та вірою.
В час тривог не пашіти тривогами,
а ділитись надією щирою.
Щоби що? Щоб не жити спокутами.
Легко дихати. В очі дивитися.
Не обвитися власними путами.
Щоби вижити й миром напитися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
Мій світе, ти здригаєшся щоразу,
Коли в новинах звірства, смерть і біль.
Єдина мрія – це почути фразу,
Що росіян прогнали звідусіль.
Не чути більше жодної тривоги
І не боятись дронів та ракет,
Вдихнути трунок миру й перемоги,
Тріумф вплітати в радісний сонет.
Натхненно, звично мріяти про море,
Про сукню, шубку, чоботи, пальто,
Про виїзд по гриби й повітря в гори,
Красиве і зручне нове авто...
Утім, біда толочить наші мрії,
Потреби і вимоги вже не ті...
Загарбник лізе в плани та надії,
А ми незламні, ми не зрадимо меті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Війна - це відсутність миру
в країні, у місті, вікні...
Вир болю, гнітюча вирва
у серці, душі, голові...
Загублені дні та розпач,
біда, море сліз, жалю...
І долі і люди врозтіч...
Потрійна ціна "люблю".
Це рано дорослі діти
і солоно вмиті жінки,
котрі блукають у світі
і пишуть напівсторінки.
Війна – це коли крізь сльози
ти мариш про щастя й мир,
а чуєш загроз прогнози
і линеш у помсти вир.
Молитва, думки, турбота
про тих, хто тобі чужий,
щоденна на мир робота –
старий ти, чи молодий.
Війна – це страшні уроки,
де вчитель мовчить, а кат
криваві чинить толоки
втиснувши твій світ до лещат.
Війна - це відсутність миру
в країні, у місті, вікні...
Вир болю, гнітюча вирва
у серці, душі, голові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
Де ти, моя хороша,
де ти, моя кохана?
Скучила за тобою,
зірко моя жадана.
Тяжко мені без тебе,
катую себе, з'їдаю –
вдень на яву пильную,
а ніч у снах виглядаю.
Ти десь знайшла розраду,
дівчинко моя люба?
Знаєш... В тобі мій всесвіт,
радість моя і згуба.
Сумно мені без твого
мудрого завше слова,
хоч ти різка, відверта,
вперта, ще й гонорова.
Світ мій змарнів, не чую
шепіт твій звичний, тихий –
дуже тебе чекаю,
дай хоч краплину втіхи.
Думаєш, не пробачу
втечу твою раптову?
Мрію, що все ж побачу –
вийди зі свого схову.
Може тебе злякали
біль і біда в країні?
Думку в слова збираєш
в зруйнованій геть хатині?
А може ти десь у полі
молитву шепочеш тиху
й не хочеш казати правду,
пророчити біди й лихо?
Можливо, ти гоїш рани
військовим на полі бою?
Тоді, не спіши до мене –
пишаюсь, рідна, тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
Окуповані душі на вільній землі,
Як живеться в країні немилій?
Нелюбов і зневага тавром на чолі –
Серед нас ви, як зграя рептилій.
Плазуни-лизоблюди, змалілі та злі,
Всі здобутки - лиш безліч регалій...
Ви навіки в кайданах, в багнюці, в ярмі
Й напрям руху – в район геніталій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Десь у далекій Гаазі зла і добра рубікон.
Там у великій повазі слово, право й закон.
Чемні й поважні люди збираються за столом
Без похвали й огуди міряти правду зі злом.
А тут, у моїй країні, під вбивчий шквал канонад
В розпачі та руїні грається долями кат!
Скільки ще болю треба? Вбитих, розтріпаних душ...
Щоби закрили небо гинути треба чимдуж?
Буденно луна тривога... Множить тривогу в серцях...
Завжди солона волога на материнських очах...
Тривоги, валізи, дороги, відчай, розлуки, страх...
Омріяні перемоги і мир на спраглих устах.
А десь, в далекій Гаазі, зла і добра рубікон.
Там у великій повазі слово, право й закон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Напевно, що була б це вже не я,
Якби не народилась в Україні...
І не боліла б так мені земля,
Котру пильнують предків моїх тіні...
Не знала б ці ліси, гаї, поля,
Високогір'я і печерні скелі,
Каньйони, диво-ріки та моря,
Мости, величні храми та тунелі.
Не мала б духу зазирати в час
І спогади, які болять родині...
Як добре, нині, що багато нас,
Тих, що зродились й досі в Україні...
І хай нам, друзі, вистачить життя,
Щоб кожному із воїнів вклонитись
За мир, за волю, долю і буття
В котрому можна жити й не журитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Привіт, мій Боже, знаю, що ти чуєш,
Звертаюсь вже не вперше і щораз
Ти слухаєш, мудруєш щось й рятуєш -
Ніколи не минаєш моїх фраз...
Скажи, мій Боже, в чому завинила
Моя країна, мій народ, рідня,
Чому ця ноша, жодному не мила,
Дісталась нам й виснажує щодня?
Невже ми, справді, найсильніші в світі,
Що в бій кривавий проти москальні
Йдемо самі, під оплески, софіти,
Стурбованість та переспівані пісні?
Невже цей бій останній? Боже правий,
Дай сили нам і мужності дійти
До перемоги не втрачаючи держави –
Будь серед нас і шлях цей освяти.
Будь з нами, з кожним, хто боронить світло
Від нечисті й ворожої орди,
Спини наш страх, наш сумнів і навіки
У щастя, спокій й право проведи.
З солдатом будь, дитям і волонтером,
Із лікарем, матусею, старим –
Помічником, захисником, суфлером,
Провідником у перемогу й вічний мир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Змарнілі душі на розстріляних шляхах
Шукають прихистку в чужих міцних обіймах,
У снах і на яву лиш біль і страх
Серця у шрамах, спогади в руїнах.
Ніщо не тішить і на сто́пі мить
Розлуки, втрати друзів, рідних, дому,
У мозку щось постійно шепотить:
Понад усе, верніть мене додому...
Додому - де живе моя любов,
Котра малює для життя ескізи,
Де час прийде для радісних розмов
І розбере тривоги та валізи.
Додому, де немає більше тих,
Котрі не варті, щоб про них писати,
До теплих, найрідніших місць святих,
Де я навчилась вірити й кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Відчинити двері й вийти в мир,
У життя буденне, без тривог,
В клопіт звичний і життєвий вир,
У душі щасливий монолог...
Бачити яскраві світлі сни,
Чути добрі, радісні новини,
Не тримати у душі вини,
Що живеш, а поруч хтось загинув...
Мріяти про море, гори, ліс,
Здійснювати всі найбільші мрії,
Виринути з люті, горя й сліз -
Назавжди минути безнадію...
Мрію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
Вмираю з кожним, хто загинув від війни...
Щоразу, як дивлюсь в дитячі очі...
Коли у трунах повертаються сини...
Як чую про жахи та біль дівочий...
Німію, ціпенію і боюсь
Колись звичайних, побутових звуків...
Реву, навіть тоді, коли сміюсь -
Болять міста, загиблі і розлуки...
Чи сплю, чи ні, а ніби уві сні
І снить вороже хиже нагле військо...
І пута... Заржавілі, та тісні...
Зірву їх скоро, з ними все російське.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Чорним по чорному, сумом і горем
Вишито тугу країни,
В кетягах розпачу болісним взором
Стеляться смутку хвилини...
Маками рясно засіяно поле -
Мужні, найкращі сини
Квітами виросли... Злая ти, доле -
Ми не бажали війни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Безбарвні дні, безсонні довгі ночі...
Спинився світ... Гартується, мов сталь...
Пекучий щем нестримно миє очі -
Ти мусиш жити, рідний Азовсталь!
Думки й молитви линуть звідусюди -
Людське життя не камінь, не кришталь...
Болить, що гинуть вільні, світлі люди
Й радіє кровожерливий моск@ль.
Де велич ваша, сильні люди світу?
Згуртованість, мораль, любов і жаль?
Чи люди ви, що рветесь на орбіту,
У час, як гине Маріуполь, Азовсталь?
art: Нікіта Тітов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Я більше не рахую дні війни,
Не хочу знати скільки їх ще буде.
Шкодую, що не бачила весни,
Та то не біль... Болить, що гинуть люди...
Я не втомлюсь і буду йти цей шлях
Пліч-о-пліч з тими, хто за мирну днину
Долає ворога і разом смерті страх
І вірю - в боротьбі цій не загину.
Молитимусь за всіх, хто став у бій,
Хто не шкодує сил для перемоги,
Боронить світ, спиняє буревій,
Жагою й вірою ламає вражі роги.
Хто в вирі войовничого буття
Не втратив душу, людяність, сумління
І роду нашому продовжує життя
Своїм могутнім і цупким корінням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Гляну у небо й не вірю, кохана,
Сонце таке, як завжди,
А озирнусь - кругом пустка і рана,
Сивіє серце... Зажди...
Я повернуся, чекай, моя зірочко,
Стримай пекучу сльозу,
Вижену ворога із Україночки
Й миру в устах принесу.
Плакати будеш від щастя, ріднесенька,
Більше не буде біди.
Я обіцяю тобі, моє серденько -
Визволю світ від орди.
Я повернуся, чекай, моя зірочко,
Стримай пекучу сльозу,
Вижену ворога із Україночки
Й миру в устах принесу.
Все у цім світі за нас, моя люба -
Ми не одні в боротьбі.
Згине московія оскаженіла -
Не піддавайся журбі.
Я повернуся, чекай, моя зірочко,
Стримай пекучу сльозу,
Вижену ворога із Україночки
Й миру в устах принесу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022
Не гнівайтесь, люди,
Божа кара буде -
Не знайдуть у світі
Прихистку паскуди.
Не буде покою
Ні душі, ні тілу -
Не знайдуть спочину
Ниці й знахабнілі.
А якщо ж не буде
Божої розплати -
Прокляне навіки
Українська мати.
Буде рід ворожий
Від хвороб конати -
Сльози материнські
Випечуть до страти.
Ворогу загиблі
Більше не минуться -
Українці в помсту
Гордо одягнуться.
На кожній дорозі
Чатувати будуть,
Кару для вражини
Звідусіль здобудуть.
Більше не відмити
Кров і біль каноном -
Від зневаги в світі
Пекло стане схроном.
Діти та онуки
Будуть устидатись,
Москальського роду
До скону цуратись.
Згинуть всі причетні
До болю Вкраїни -
Віднині й по смерті
Рід їх у руїні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Тримай, Європо! Газ твій у долонях
скривавлених зґвалтованих дітей...
Зігрійся, хай ніколи не холоне
байдуже серце - грійся від смертей.
Дивись, Європо, як за світлу мрію
підсилити обіймами тебе
застигли у жаху і животієм...
Діждалась? Ну ж бо, виправдай себе.
Скажи, що ти не бачила, не знала
й не думала, що будуть нас вбивати...
Не вперше ти стурбовано мовчала,
не вперше й будеш біль наш пожинати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022
Помста - це слабкість? Відплата - це гріх?
Боже, помилуй нас грішних...
Ворог скажений ступив на поріг -
Він з нас зробив зовсім інших...
Як нам пробачити смерті дітей,
Біль матерів вгамувати?
Скільки невинних убито людей...
Як не бажати розплати?
Як нам мовчати, коли верещать
Болем розтріпані душі?
Боже, не вчи нас ці звірства прощать -
Хай пробачають байдужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022
Привіт, це я - твій рідний отчий дім,
Пишу тобі сьогодні, бо сумую...
Хвилююсь, як ти зараз, де? Та втім,
Якщо в безпеці, тугу цю вгамую.
Ти знаєш, а сьогодні тихо в нас,
На мить здалось, що чую твої кроки.
Але... Почулось... Рано ще... Не час...
Ти не спіши, ще зачекай, ще трохи...
Сьогодні в небі бачив, як летить
Лелечий ключ вертаючись додому...
Відчув, як все нутро моє тремтить -
Вони ж не знають... Їм ще не відомо...
Послухай, знаю, як тобі болить,
Та не вертайся, зараз ще не варто,
Як проминуть хвилини лихоліть
Тебе покличу, чуєш - це не жарти...
Я дочекаюсь і ще будуть в нас
Таємні особливі щемні миті,
А зараз я даю тобі наказ:
В безпеці бути, вірити і жити!
#літкраплинка
Усім, хто зараз не вдома.
художник: Юрій Нагулко Yurii Nagulko
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2022
Розсіяно по світу долі...
Країна рветься із неволі...
Розтріпані, згорілі душі,
А світ стурбовано-байдужий.
По колу, знову все по колу,
Згідно угод і протоколу...
Світ аплодує, а нам горе -
Копаймо нове Чорне море.
Куди ж нам ще подіти сльози?
Болить історія й прогнози -
З передвіків і кожну днину
Москва вбиває Україну...
Грабує, нищить, ще й сміється,
Як жити так катам вдається?
Їх не турбує страх, біль, жах
В дитячих стомлених очах.
Їм не болять солдатів рани -
Ні наших, ні своїх... Тирани!
Синів їх зачинає мати
Від танка? Дула автомата?
На вбивства й злочини віки
Дають добро недожінки...
Попи їм прощення... Від кого?
Від дідька - в них немає Бога!
Хай нам востаннє відболить...
Відплати переможна мить
Вже скоро - всто́їмо, зітремо,
Навік з кордонів їх зметемо!
І буде добре все у нас
На віки вічні, повсякчас.
Будемо сіяти та жати,
Добро та розквіт пожинати.
В любові й щасті наші діти
Даватимуть натхнення світу,
А ми - навчатимем, як треба...
І миру буде повне небо.
Арт:Нікіта Тітов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2022
Розбито мрії, долі та міста,
Спаплюжено навіки слово "правда"...
Скажена, недолюблена москва -
Брехні і злочинів розбещена армада.
Жінки твої виховують катів,
Паршиву, ницу, здичавілу зграю,
Нема у світі вам сестер й братів,
Антихристи занедбаного краю.
Твої сини зродилися з ганьби,
Їх кров скажена, в ній лиш зло і зрада,
Не здатні мислити, пригнічені раби -
Горілка, звірства й словоблуд розрада.
Спинись, москва, не виграєш цей бій -
Ми нездоланні, мій народ - громада,
Не вбити правди й щирих наших мрій,
Додому йди і лють жбурни у владу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022
Вже скоро день, коли закінчиться війна...
Коли щури тікатимуть з країни...
І мить, коли ми вип'ємо вина
За тих, хто відстояв нам Україну.
Вже скоро буде світла й правди час
І ворог відповість за наші втрати -
За кожен вогник, що навіки згас
Й за тих, хто мусив від війни тікати...
Вже скоро мати сина пригорне,
Дружина упаде в кохані руки,
Дитина вдома в ліжечку засне
Й не знатимем ні сліз, а ні розлуки...
Вже зовсім скоро! Згуртувала нас
Єдина заповітна сильна мрія,
Щоб зник навіки промосковський сказ
Й розквітла наша люба Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022
Колишній друже, Бог вже не з тобою,
Більш ні про що у нього не проси -
Він тут, з моїм народом і зі мною
І чує лише наші голоси.
Нікчемний "брате", відтепер ти вбивця,
Байдужістю й мовчанням окропив
Свої гармати, що летять в столицю.
Міста і села ТИ в страху втопив.
Ти не хотів? Не знав? А кров вже ллється...
Ти кат мого народу! І тепер
Біль українців твоїм дітям не минеться...
Більш не молись - для Бога ти помер!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022
Якби в моєму слові була сила
Така, щоби вбивала ворогів,
Я б вас, мої хороші, захистила...
А зараз змовчу - в ньому лють і гнів...
Якби могла усіх вас огорнути
Від ворога, що вкрай вже знахабнів
І в серце йому злість свою жбурнути -
Від неї він би на віки́ зомлів.
Якби, мої хороші, світлі, рідні...
Від слова мого вбивця кам'янів –
Лежав би брилами на сході та на півдні
І вам ніколи більше не болів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2022
А можна мені не знати
Про біль, страждання і втрати?
А можна мені не чути
Печалі людські і скрути?
А можна навік забути
Зради, провини, спокути?
Не бачити... Оминути...
В горі людськім не тонути...
Не можна! Бо пам'ять - сила!
Не раз вона люд будила.
Єднала. Гострила вила.
Наснаги давала й крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021
З куточків пам'яті прокинулось дитинство...
Здавалось, що пішло у небуття,
Та, вмить розсипалося спогадів намисто -
Всі пахощі, відлуння, почуття...
Там я - мала, осяйна, світла й чиста,
Не бита ще стандартами життя,
Перлини мрій нанизую барвисті,
Чергуючи зі зґардами буття.
Яскраві барви, ніжні та врочисті -
Не жухнуть і нема їм забуття...
Так личать ці пацьорки променисті,
Ще й досі в них я - ще мале дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021
Кохана мудрості, основа
Щасливих пізнавальних літ,
На щастя і добро підкова,
Дідів найперший заповіт.
Душі безмежная оселя...
Бабусин теплий щедрий світ...
Могутня непохитна скеля,
Людського роду моноліт...
Не зрадь ні літери, ні слова -
У зраді квітне пустоцвіт...
Не дасть життя пуста полова -
Зерно й коріння родить плід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2021
Крила моїх надій,
паростки роду, квіти,
світло найкращих мрій,
кров моя, світ мій - діти.
З ранку і до півно́чі
росами сліз умиті
зморені сонні очі -
найщасливіші миті...
Світла й любові шлях...
Вік буду тим радіти,
що на моїх полях
виросли квіти - діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
За добрий день, за сонця щедре світло,
За миті прагнень, щастя, одкровень
Подякую - хай вдячність моя квітне
По вінця наливаючи натхнень.
За кожну мить, де є чому радіти...
За щирість друзів, їх тепло - щодень
Вони у серці поливають квіти
І в грудях грає мікс нових пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Молюсь за тих, для кого я дитина,
За тих, для кого мати і кохана,
Кому я подруга, порадниця єдина,
У кого в серці пустка, біль чи рана.
За тих, до кого думка завжди лине...
Кому вже в вічність відчинилась брама...
У кому сила духу не загине
Змінити всесвіт вигуком: "Осанна!"
Молюсь від серця. Просто, чисто, щиро,
Без зайвих слів... І сумніву ні грама,
Що я почута і Господнє миро
Загоїть все і зникнуть з серця шрами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
Я не забуду гори квітів,
І сліз жінок та матерів...
Мороз по шкірі... Там ходити
Не просто тим, хто зрозумів,
Що там пролито кров найкращих,
Тих, що стояли день і ніч,
Щоб нам колись жилося краще...
Щоб пута скинути сторіч...
Щоб в серці кожного палала
Любов, надія й віра в шлях,
В котрому б нація зростала,
А не зникала на очах...
Я не забуду... Й вам не варто
Про святість місця забувати,
Не зліть народ... Скажу відверто -
Не треба люду нерви грати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
По склу, по лезу, по стерні,
по снігу, квітах, травах,
по грубій і м'якій ріллі,
асфальту, ґрунту - в справах...
Тихенько, швидко, бі́гом, вплав,
лечу, спішу, волаю
до всіх можливих в світі сил:
"Рятуйте! Не встигаю!"
А світ шепоче: "Зупинись...
Стривай, живи натхненно,
відчуй хвилину, посміхнись
й прийми усе смиренно..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Так мало літер у абетках,
А скільки сенсу в тих словах,
Що думкою майстрів сповиті
І оживають на листах.
Так мало літер у абетках
І зовсім трішки голосних,
А я купаюсь в розмаїтті
Творінь глибоких, та простих.
Сучасних і старих... Прадавніх,
Чудесних, доленосних, тих,
Що для душі, для мрій безкраїх,
Для дум широких, не пустих...
Так мало літер у абетках,
Та як чудово мати хист
Складати так, щоби зігріти...
Й між літер щоб читався зміст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2021
Світ формується із мрій: із твоїх, моїх і наших.
З сильних, впевнених, сміливих, найпотужніших і слабших.
Все навколо - це не парки, не авто і не будинки...
Це кохання, мрії, праця, вміння, задуми та вчинки.
Все довкола не з'явилось просто так, його створила
Сильна думка, тверде слово і розправлені вітрила.
Спробуй! Вимрій! Все сплануй! Результатом подивуйся!
Світ чудовий, бо із мрій - фантазуй, здійсни, милуйся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2021
Мій герб - це оберіг мого народу!
Він не формальність - символічний знак!
Мій герб - це ТРИЗУБ, з Заходу до Сходу!
Мій захист, заступ, щит, броня, маяк!
Мій герб дарує нації свободу,
Ятрить зіниці хижих ворогів!
Мій герб - це ТРИЗУБ, з Заходу до Сходу!
Мій герб - моя молитва, біль і гнів!
Я не дозволю учинити шкоду,
Зламати силу, єдність поколінь,
Мій герб - це ТРИЗУБ, з Заходу до Сходу!
Назавжди ТРИЗУБ! Досить голосінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2021
Люди - квіти. Барви дивовижні,
Особливий і яскравий цвіт -
Ароматом ваблять, квітнуть ніжно,
Та буває, часом, пустоцвіт...
Люди - птиці. Розмахом вражають
Крил, що не лишають в небі слід,
Високо чи низько, а літають.
Багатьом вдається переліт...
Люди - зорі. Всесвіти безмежні,
В кожнім неосяжний диво-світ.
Схожі зовні, долі протилежні.
Вічні. Яскравішають від літ...
Птахом бути, квіткою, зорею,
Звіром чи колючим бур'яном,
Глиною, родючою землею,
Віятись за вітром порохном -
Вибір є, він завжди є, мій друже!
І якою б стежкою не йшов -
Слухай, лише серденько підкаже,
До якого паю в світ прийшов.
Ілюстрація: Pinterest
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2021
Попирати... Святкувати
Те, чого немає,
Плюндрувати й ґвалтувати
Поки люд дрімає...
В день святковий нагадати
Про закон, свободу -
Далі знов ігнорувати
Всі права народу...
Надра, землі і освіта,
Житло, медицина,
Право, розвиток - фініта...
Знов тріщить чуприна...
Нумо! Глянь в калейдоскоп!
Легко керувати...
Причаровано холопа...
Гайда шматувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2021
Цвітіння плин, як згадка про літа.
Про юність швидкоплинну, що минає.
Про мудрість, що мов сік в смачний плодах
У дереві родиннім визріває.
Насіння, цвіт, плоди, земля і небо...
Тандем коріння, сонця і води...
Років циклічність для врожаю треба -
Цвіти, роди, лишай смачні плоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2021
[youtube]https://youtu.be/ybQHlXoGuns[/youtube]
Духмяним перламутром вечір впав,
Пробігла стежка сніжно-білим цвітом
Туди, де промінь сонечко купав
Й пташиний спів летів сонливим світом.
У чарах тих, стояла, мов німа,
На плечі сіло небо фіолетом -
Свідомістю вже бавилась весна...
Люблю її - вона дарує злети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2021
Не спи, мій янголе, тримай в міцних обіймах -
Не хочу впасти... Вже було... Не раз...
Летіла ниць, в життя тверде каміння
Й горіла в полум'ї виснажливих образ.
Не спи, мій янголе, - ти знаєш всі бажання,
Ти бачив втрати й спалені мости,
Усі непевні спроби й коливання...
Тримай, мій янголе, й за все мене прости...
За все, що маю, промайнуло й далі буде -
Завдячую, ти славно вартував!
Твоїх старань довіку не забуду,
Молитимусь, щоб далі рятував.
Не спи, мій янголе, моя щаслива доля -
Винагорода за тяжкий твій труд.
Моя душа - твоя жива оселя,
Для крил своїх спочинок знайдеш тут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021
Так хочу спати, а думки, мов птахи,
Клюють розсипане у темряві зерно...
Складають щось, сортують, мов мурахи,
А я все кліпаю на зорі... У вікно...
І ніч летить... А вир думок кружляє
Із мрій та спогадів монтуючи кіно,
Ще трохи та й світанок завітає,
А я ілюзій не згорнула полотно.
Ще трохи, ніч! Не вимикайтесь, зорі -
Дофантазую все омріяне давно!
У кошику несправджених історій
Безодня мрій моїх... І неосяжне дно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2021
Словом торкнутися серця,
Вбити ним сумнів і страх,
Збільшити, ніби крізь скельце
Все, що застигло в думках...
Слова теплом обіймати
І розчиняти в чуттях.
Бавити ним, ніби мати.
Щедро осяяти шлях...
Словом здіймати у небо,
Щоби злітала, мов птах
І розливалась у щебіт
Радість, що спала в устах.
Зважене, щире, привітне
Стелиться хай у рядках,
В душах щасливих розквітне
Й лишиться вічним в книжках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
За двадцять щастя, за чверть кохання,
За десять розпач, за п'ять прощання...
Пробач, мій любий, що так кохала,
Жила тобою і надихала.
Пробач, що світлом була для тебе,
Що крила мала й злітала в небо.
Пробач надії та сподівання,
Шкода, не знала, що не остання...
Що не єдина, та й не кохана:
Зручна, корисна й любов'ю п'яна.
І я пробачу, про все забуду,
Колись згадаю й сміятись буду...
А зараз в серці моїм тривоги,
Бо крига вкрила твої дороги -
Не підковзнися, іди до мрії
І хай здійсняться твої надії.
І не турбуйся, що зараз плачу,
Без тебе, милий, себе не втрачу.
Розквітну швидко, з весною разом -
Не буде місця в мені образам.
До щастя йтиму ще ширшим кроком -
Тебе минаю, лишу уроком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
Як страшно без віри у себе в цім світі прожити,
Плисти по поверхні чужих, уже справджених мрій,
В свої не пірнути, лише... крадькома ворожити
Й осяяну душу позбавити вихру подій.
Спуститись на землю, не марити, мрії спиняти
Й чужим, але втоптаним шляхом життя все пройти,
Чи власну стежину довіку щомить торувати?
Покинути мрії? Чи варто крізь терни, та йти?
Діждати той час, поки струхла душа заніміє
І вогник останній зітліє в змарнілих очах,
Чи серце мрійливе у власнім багатті не тліє?
Воно в нім палає... І гине в тім полум'ї страх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2021
А я би весною квітла в кожному рідному серці,
Щоб бачити очі щасливі навколо та у люстерці.
А я би теплом зігріла кожнісіньку змерзлу душу -
Моя щиросердність безмежна, тому поділитись мушу.
А ще би світанком стала, для тих, кого ніч втомила
І зболені давні рани живильними росами вмила.
Вітрилом була б у морі, водою в сухій пустелі,
А в сірі життєві фарби яскраві лила акварелі.
Давала би силу, ласку, віру, любов і надії
І зіркою з неба впала б, здійснити, щоб ваші мрії.
Для когось вірна дружина і краща у світі доля,
Комусь найдорожча мама, чи Богом дарована доня.
Для когось далека мрія, з минулих часів сторінка,
Та як би мене не назвали - я просто звичайна жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021
[b]А мені б у мандри по світу...
Телефон, нотатник і картка...
У наплічнику поле квітів
І веселка, щоб долі єднати.
А мені б у мандри... За словом...
Музу щастя десь упіймати:
Розчинитись, наповнитись світлом
І з натхнення складати кантати,
А з найкращих у світі новин
Усю мудрість життєву зібрати
В бранзолетки із диво-перлин...
Й подорожнім усім дарувати...
Ще, на згадку, щасливі світлини
В вільний доступ для всіх закачати,
Щоби посмішки, щастя хвилини
Й мрії справджені світу віддати.
[/b]
Художник: Leslie Balleweg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2021
Ніч, вулиця, ліхтар, лопата,
Пришвидшене серцебиття.
Греби хоч до самого ранку -
Все буде так... Зими буття...
Виходиш з хати - все спочатку,
Такий, як вчора інвентар:
Сніг, шапка, валянки, перчатки,
Лопата, вулиця, ліхтар.
#снігомнавіяло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021
Слухав дощ мою сповідь, розуміючи мову...
Розганяв всю безлику й безголосу юрбу.
Я люблю тебе, дощ, всі незримі розмови -
Як ніхто, знаєш ти мого серця журбу...
Виплач, дощику, все - усі сльози за мене.
Змий навіки весь сум! Сльози - роси душі...
Вже не плачу... Тепер... Ти ридаєш... Ой нене!
Любий дощику мій - відтепер не чужі...
Я не плачу, а він... Ще ридає... Все знає -
Усі болі й жалі забирає собі...
Любий дощику мій - ти очистив печалі,
Досить рюмсати вже... Красно вдячна тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2021
[i]Віє віхола, хуга, хурделиця,
Білим пухом додолу вмить стелиться,
В танго з вітром кружляє завійниця,
Мов закохана дівчинка-мрійниця.
Доторкається неба дарунками -
Сніжно-ніжними поцілунками.
Заціловує, нишком приваблює,
Зачаровує й впевнено зваблює.
Не втечеш... Ще й загубиш всі кроки...
Запалають зціловані щоки...
Стережися чаклунки-завії,
Бо не знаєш, які має мрії...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021
[i]Ти - берег моря, де босоніж завжди йду,
Гірська вершина, із котрої не зійду,
Найромантичніша у світі із сонат,
Тонкий, п'янкий, солодкий, свіжий аромат.
Жар полум'я в морозний день зимовий,
Мій наймиліший персонаж казковий,
Пташиний спів, що лине в літньому гаю,
Ти - перемога у запеклому бою.
Мій оберіг, одвічне тепле сонце,
Ти - бедрик у малесенькій долоньці.
Ковток води, що врятував від спраги,
Мій балансир для щастя рівноваги.
В тобі я краплею навіки розчинюсь,
Живильним поглядом від бід усіх зцілюсь.
Яскравим спалахом мигтітиму в думках,
Добра провісником з'являтимусь у снах.
Не підкорюсь, не подолаю, не покину,
У кожну мрію твою пташкою прилину.
Бо ти - це я в подобі протилежній,
А світ наш спільний - вічний і безмежний.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
[i]І, ніби, крила за спиною маю,
І відриваю тіло від землі,
Та ноги у кайданах, не злітаю...
Здіймусь угору - рана на чолі...
Злетіла б... Легко... Та залізні пута
Обтяжують, зривають враз політ...
Як тяжко жити - ворогом закута
Вже сотні безпорадних те́рпких літ.
[/i]
Графіка: Олег Шупляк, Супроти вітру, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
[i]Чуєш, ти гарно малюєш!
Ніби моїми думками...
Ніби мазками цілуєш,
Мовби жонглюєш роками.
Вправно, так славно малюєш
Мудрістю, світлом, зірками...
Вабиш в полотна... Милуєш
Затишком, геном, віками.
Як же ти гарно малюєш...
Дивно, так можна руками?
Мов на палітрі чаклуєш.
Як так навчитись словами?
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
[i]А думки знов літери доганяють -
Усі двері настіж вже відчиняють,
Всі секрети виставлять назагал
І здіймуть у просторі новий шквал...
Стоп, думки, тихесенько, постривайте -
Всі паролі літерам не давайте!
Вже й секрети в сейфі зачинено...
Й охорону знову посилено...
Та думки летять, ніби птиці -
В клітці жити їм не годиться...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2021
[i]Коли в гармонії зіллються всі світи,
Я зможу прогулятись у минуле,
Щоб знов прожити миті, де є ти,
Пірнути в те, що миттю промайнуло.
Без перешкод гоститиму у час,
Де надлишок тепла й твоїх обіймів,
Зберу до крихти ніжності запас,
Зніму на згадку безліч кінофільмів.
Коли усі у всесвіті шляхи
Веселками яскравими заграють,
З'єднавши між собою всі мости,
Всі знатимуть, що душі не вмирають...
Лише на трохи залишають нас,
Щоб, зрештою, усі ми зрозуміли:
Любов - одвічний життєдайний спас,
Що творить нас й дає щоденно сили.
Коли в гармонії зіллються всі світи,
Я зможу прогулятись по веселці
Й сходити в світ, де щастя є і ти,
Примноживши любов у своїм серці.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Морозні дні видобули з пам'яті найтепліші дитячі спогади. Згадалось одне залипаюче зимове видиво з дитинства - розтоплена груба в дідовій хаті. Найбільшим щастям було дорости до віку, що дозволяв самій відкрити гарячі дверцята і підкинути дрова, але не закривати їх, а дивитись, як ненажерливе полум'я поступово з'їдає деревину, як розлітаються жаринки, утворюючи вогняні феєрверки, чути, як свистить і тріщить палаюче дерево, відчувати його особливий аромат і гаряче обпікаюче дихання, аж поки не пашітиме обличчя. Лише на хвильку відсісти трохи далі, вгамовуючи жар і знову сідати ближче, щоб не пропустити наступну серію заворожуючого "фільму"... Тоді, дитячі фантазії малювали в живому грайливому вогні чарівну Жар-Птицю, яка мала обов'язково здійснити всі бажання. І вони здійснювались, пізніше, у добре збитій бабусею перині, ніби в небесній хмарині, в солодких дитячих снах, аж до ранкового пробудження під бемкання старого, як світ, дідового годинника...
#тепліспогади
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901583
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
[b][i]Перестрибуючи через будні, підфарбовуючи життя
мудрим вчинком і добрим словом - не впадемо у забуття...
Лише світло згадають люди: щирість, посмішку і тепло,
бо не згадують про погане й тих, хто сіяв по світу зло.
Лише добре, або нічого... Було здавна і в кожен час...
Щоб не множити в світ дурного - його й так вистачає в нас...
А хто згадує лиш погане, той примножує те в собі -
не берім чужий гріх у душу, хай розчиниться у юрбі.
Залишаймось завжди у честі, не робімо на серці плям,
хай цей світ яскравішим стане завдяки нашим в нім життям.
Хай минають усі образи - відпускаймо на розсуд сил,
тих, що вічно для нас тримають у безмежності небосхил.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021
[b][i]І де би не кружляли мене буденні дні -
Я на Різдво додому, щоб засвітить вогні
На нашому подвір'ї, у батьківських очах,
Щоб запалити вогник в найкращих почуттях.
Я на Різдво додому, в дитинство, в казки миті.
Я на Різдво додому, щоб серцем відпочити.
Я на Різдво додому - вже мрія поспіша.
Я на Різдво додому - туди летить душа.
Там в кожному куточку опіка і любов.
Там складено всі пазли життя першооснов.
Там спогади про диво, про школу й досвід мій,
Там на полицях безліч святих дитячих мрій.
Я на Різдво додому, в дитинство, в казки миті.
Я на Різдво додому, щоб серцем відпочити.
Я на Різдво додому - вже мрія поспіша.
Я на Різдво додому - туди летить душа.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
[b][i]Різдвяна казка... Без краю мрії...
Скинемо маски - вдягнем надії.
Відкриєм серце новим пригодам -
Хай буде з сонцем завжди погода.
У кожній днині, у кожній хаті
Навік, віднині, усі багаті.
Здоров'я в тіло, любові в душу,
Щоб засвітило і море й сушу.
Найкращих друзів, щоб завжди поруч.
Дороговказів - куди праворуч.
Щоби моглося у кожнім ділі.
Щоб від кохання завжди сп'янілі.
Батьки здорові, щасливі діти,
Всі гонорові - є чим радіти.
[/i][/b]
[b][i] Зі святом, ДРУЗІ! [/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
Не зважай, - сказала доля, - я усе влаштую,
Просто, впевнено чекай - щастя гарантую.
Поспіши, - волає вік, - озирнись, минаю!
Ти плануєш жити вічно? Дій! Давай! Чекаю!
Бачу все, - всміхнувся Бог, - покладись на мене,
Пам'ятаю, знаю все - не забув про тебе!
Час летить... Роки та дні... Стрімголов! Щодуху!
Знов думки здіймають люту сніжну завірюху...
Ще й хурделиця тривог десь у серці виє,
Намітаючи страху в думи-сніговії.
Та тепло в моїй душі має більшу силу -
Не одну вже заметіль в ріки розтопило...
Знаю, впевнена, давно найцінніше маю,
Тому тихо йду до себе. І не поспішаю.
Маю долю і роки, знаю Божу ласку -
Потихесеньку складу свою власну казку.
17.12.20
арт: Lisa Aisato
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020
[b][i]- Візьми щось на згадку, - сказала бабуся
в останні безсонячні дні...
- Нічого не треба, хіба я забуду,
думки ж бо про тебе міцні!
- Отам, на полиці, є хустка красива,
візьми, не цурайся, прошу,
ту хустку, чомусь берегла, не носила...
- Візьму... Для родини лишу...
Хай стане навік оберегом для роду,
хай множить жіночу красу,
підсилює нашу жіночу природу -
онучкам той дар донесу...
Як пам'ять про тих, хто дав лік поколінням,
хто корінь могутній зміцнив,
хто люблячим серцем і чистим сумлінням
дверцята у світ відчинив.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
[b][i]Тихий вечір... Горщик з печі
Мати дістає й малечі
Розливає в тарілки́
З дерті юшку... І віки́
Пам'ятатиме родина,
Як залишив тільки сина,
Всіх забравши пташенят
Клятий голод, лютий кат...
Мати спухла... Баба... Дід...
Тато, тітка і сусід...
Всі навколо... Ні родини...
Більше жодної дитини...
Я... Один... І сліз нема...
Жах в очах і страх пройма...
Дивом вижив... Сніг зійшов -
Перші паростки знайшов...
Слимаки, кора, кульбаба,
Горобці, полова, жаба -
Все, що міг уполювати...
Вижив... Вам щоб розказати,
Як нас нищили... Та й нині...
Ворог той і в нашій днині...
[/i][/b]
Ілюстрація: Нікіта Тітов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Та ні, не цікаво про гідність й свободу.
Цікавить про знижки, дозвілля, погоду,
Про фільми, про море, про щось дуже ржачне,
Музичне, крамничне, сердечне чи лячне,
Смачненькі рецепти, дотепні поради,
Про зради подружні, зіркові розради,
Скріншот переписки з Верховної Ради,
Срачі і торги за великі посади...
Про котиків, псів, про тарифи на воду,
Про ледічкин стиль і про масочну моду,
Про бізнес-ідеї, про гріх содоміту -
Не вистачить, люди, на нас ебоніту...
Так, гідність, і дійсно, на хліб не намажеш...
Про неї нікому секрет не розкажеш...
За неї не сходиш у бар чи кіно.
Свобода і гідність? Було це давно....
Міліємо, друзі, втрачаєм надії...
Стираємо пам'ять... Не йдемо до мрії
Найкращих з мільйонів, пішли що в Безодню...
Згадаймо... Країно... "Небесную Сотню"...
В ній гідності вдосталь весь світ наділити
І духом свободи серця запалити.
Згадаймо, країно... Усіх... Поіменно...
Й скидаймо у прірву ворожі знамена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Щасливою дитину роблять крила,
Що змайстрували люблячі батьки.
Щомиті в крилах наростає сила,
Могутність роду увібравши крізь віки.
Майстерно, вправно, без тривог літати,
Долати перешкоди, страх, вітри
Невтомно вчить родина: батько й мати -
Вони в польотах вже давно майстри.
Міцніші крила - цікавіші злети...
Й батьки радіють щастю дітвори,
Що вправно всі долає естафети,
Буденності додавши кольори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Мрії, як люди - зростають, мужніють, минають...
Ті, що здійснились - з блаженною радістю йдуть.
Ті, що не справдились - ані на мить не лишають,
Шлейф нездійсненності вічно за нами несуть.
Падають зорі... В хвостиках же́вріють мрії...
Легко намріяти - важко здійснити бажа́не.
Думкою тішимось, пестимо в серці надії.
Справдиться все. Неодмінно! Бо надто жадане...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
Гармати, кулі, холод, спрага, втома,
Смерть побратима, кров, в кишені лист,
Про те, як люблять і чекають вдома,
Залізні нерви, знову кулі свист.
Наказ, що не дає відповідати
На обстріли з ворожого крила...
Як тяжко на землі своїй стояти
Й не бити ворога, не знищити дотла...
В окопах спати не біда солдату -
Є все, що треба, люди помогли...
Та в скронях біль... Як ворогу віддати
Той шмат землі, де друзі полягли?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
[youtube]https://youtu.be/ko6E4QOibT8
[/youtube]
У мові сила! Мова - це єднання
Минулих і майбутніх поколінь,
Глибоке, крізь віки, самопізнання.
В ній сила роду, ключ до розумінь.
Душа, культура, скарб, життя літопис,
Оселя думки, духу та сумлінь.
Це милозвучний голосо-живопис,
Будучності прекрасна далечінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020
Наодинці з собою, у слові,
Закарбую навіки думки -
Хай у цій нетаємній розмові
Будуть любі й глибокі рядки...
Хай підживлюють, втомлюють спрагу,
Ніби вічності жваві струмки,
Хай хлюпочуть, даючи наснаги
На яскраві життєві роки.
Будуть прихистком, гартом, бронею,
Світлом сонця в безсонячні дні.
Хай родючою стануть землею
І тим зерням, що зродиться в ній.
Бо слова ті лунають із серця,
Що цінує відвертості миті -
Тож наповнять хай кожне цеберце
Тих, що йдуть до джерел моїх пити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
Колись до долі я відправлю лист -
Подякую за вміння, мудрість, силу,
За особливий свій життєвий хист,
За всі вітри, що дули на вітрила...
За гартування прядивом подій,
Котрі зміцнили й розгорнули крила,
За кількість подарованих надій,
Що щедра доля навіть не лічила.
Я щиро буду дякувати їй,
Що порохно́ відсіювати вчила...
Де праведник, а хто є лиходій...
За те, що віра в щирість не спочила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
Смакуючи ясний осінній день,
Впиваючись барвистою красою,
Зібрала повну пазуху натхнень
І понесу скарби тепер з собою.
Вплітатиму в мережива думок
Про зустріч спогад з доброю душею -
Хай живить вічно пам'яті струмок
Живильною сріблястою росою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
На полиці у шафі лежить мовчазне лицедійство,
Докоряє засмучено - в світ гомінкий не беруть.
Воно марить вже швидше пірнути в гучне товариство,
Та лежить, як непотріб, маскуючи поклику суть.
А я знову у щирість вдягнусь, в ній комфортно і звично,
Автентичним монистом перлини яскраві цвітуть,
З ними легко у грудях, не завжди, погоджусь, практично...
Лицедійство артисти на сцену з собою візьмуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Базікало, пройдисвіт і облудник
Образились на пасквіль дурисвіта -
Кричали, що він покидьок і зрадник
Та недостатня для брехні освіта.
Казали, що пліткар туманить світ,
Справляє брехні, точить побрехеньки.
І так... триває... вже багато літ,
В часи, як владу обирає Ненька...
І кожен чистобреха, підбрехач,
Плетун, плетюга, пустобріх, стобреха
Щоразу піднімає брехо-срач.
А після виборів - затишшя, "хата", "беха"...
І знов всі чесні, чемні, вірні, дружні -
Узгодженість, гармонія, співзвуччя,
Союзи і співдружності потужні
Із напрямком в своє благополуччя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
[b][i]Ошуканий і приспаний народе,
Ти волю маєш лиш на чужині.
Відлуння йде від кривдника: "Не годен
Ти дати раду вічній цій війні!"
Зникають дні, роки, віки минають,
А ти ще й досі не скидаєш пут -
Так лагідно вони ж бо огортають...
Затишшя мить - і знову жалить спрут.
І знову спиш під супостата трунком,
Не бачиш й крихти правди - у пітьмі
Із недругом ладнаєш знов стосунки,
В котрих уста твої холодні і німі...
Оговтуйся! Карбуй свої скрижалі
Без ворога гнітливого ярма -
Хай блиснуть у зіниці пекторалі
Тому, хто марить нас приборкати! Дарма!
[/i][/b]
Ілюстрація: "Пересторога" Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
[b][i]Гармати, кулі, холод, спрага, втома,
Смерть побратима, кров, в кишені лист,
Про те, як люблять і чекають вдома,
Залізні нерви, знову кулі свист.
Наказ, що не дає відповідати
На обстріли з ворожого крила...
Як тяжко на землі своїй стояти
Й не бити ворога, не знищити дотла.
В окопі спати не біда солдату -
Всим, що потрібно, люди помогли,
Та серце крає ворогу віддати,
Той шмат землі, де хлопці полягли.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020
[b][i]Дай вам, Боже, захистити рідную країну
І живими повернутись у свою родину.
Дай вам, Господи, гетьманів, що шанують волю
І не знівечать ніколи України долю.
Дай вам, Боже, сили, волі й козацького хисту,
Щоби ви гуртом долали будь-яку нечисту!
Дай вам, Господи, наснаги в войовничій справі,
Щоб жахались воріженьки, гинули, мов в лаві.
Закликаємо на поміч всі природні сили,
Щоби ви ворожу рать з легкістю косили.
Повертайтеся живими, хлопці та дівчата,
Щоби в радості матусі бігли зустрічати.
[/i][/b]
Ілюстрація: "Покрова" Юрій Нагулко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
[b][i]Ніч не спить, а вдень сумує українська мати -
Дві доньки, три сина й зять пішли в депутати...
Та якби ж вони одну партію обрали,
То би материні нерви, напевно, не вграли.
А відтак, родина має: рака, лебідь, щуку,
Молоденького козла, жабу і гадюку.
То й бідує тая мати, бо як їй пізнати,
За котрого з діточок голос свій віддати?
Сидить батько на помості, споглядає тихо,
Як до хати вже підходить здоровенне лихо:
"В тім біда наша, кохана, що ми не подбали
Про науку своїх діток і не згуртували.
Що не гнали їх до книжки, лише до скотини,
То нема тепер в нас, мати, мудрої родини.
Нема долі, нема волі, ще й язык у хаті,
Бо худоба не навчила мову цінувати.
Роботящі діти в нас, добрі та кмітливі,
Та до легкої копійки, певно, надто хтиві".
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
[b][i]І знову наші в небі соколята,
А на землі все більшає могил...
Та скільки ж нам іще синів ховати,
Хто і за що їм крила обпалив?
Найкращі, знову, гинуть пташенята...
Чому ж ти, Боже, їм не підстелив?!
За мить усі синочки - янголята,
Умить батькам хтось коси посріблив...
Не проростуть ніколи вже зернята...
Безкарність, Боже, краще б спопелив,
Котра привчила мовчки тих втрачати,
Хто на форсажі, біля нації вітрил.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
[b][i]Чи сонечко світить, чи дощик іде -
Учитель щоденно до знань нас веде.
Чи в гуморі зранку, чи в серці хурделиця,
Барвінком яскравим між дітками стелиться.
Характери різні, знання, виховання,
Та вчитель згуртує усіх до навчання.
І поки всі граються, сваряться, мріють -
Учитель навчити тримає надію.
І вчить, поступово вкладаючи зерня,
І вірить, що націю виведе з терня,
І знає, крім нього ніхто - він Месія,
Що щастям й добробутом землю засіє.
Шанують учителя мама і тато,
Від нього залежить в житті так багато:
Він першим побачить дитячі таланти -
Котрі з них художники, хто музиканти,
У кого до праці потягнуться руки,
А хто подолає найважчі науки...
Учитель - порадник, натхненник, взірець,
Наставник, сповідник і долі творець.
[/i][/b]
Ілюстрація: "Відлуння", Юрій Нагулко, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
[b][i]Чалапала осінь... Неквапно, поважно, несміло,
Немов її звали, а та не бажала іти.
Так, ніби вже вкотре її на гостину просили,
Та, вибачте - "справи" і пані не встигне прийти.
Не квапилась осінь... І ми підганяти не сміли.
Вона не готова пришвидшити зустрічі мить,
То хай дозріває, щоб ми, дочекавшись, зраділи,
Щоб літа останній ковточок натхненно допить.
[/i][/b]
Ілюстрація: "Серпень" Юрій Нагулко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2020
[b][i]Планети кажуть, розгортає осінь
мій власний цьогорічний календар...
Про часу плин і сивину волосся
шепочуть тихо: - "Пий рокі́в нектар,
лови цю мить, хай не щемить за часом
у серці і душі... Бунтуй, бунтар,
в очах твоїх не раз відсвітить плесом
промінчик сонця - неба й Бога дар.
Не розплещи, ділись розумно й щиро...
Життя не подарунок, не товар -
малюй, майструй, твори свій вік сміливо,
бо ти лиш в нім слухач собі й казкар".
[/i][/b]
Ілюстрація: "Відчуття", Юрій Нагулко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
[b][i]В пакетики по триста грам любові
Закину в морозилку - хай лежить.
Ще джем зварю - в нім роси світанкові
І неба неосяжного блакить.
Сушитиму все літо полонини,
Галявини з лугами, щоби пить
По краплі світло з кожної рослини.
Зимове чаювання - літа мить...
Додам у чай із найсмачнішим медом
Серпневих зорепадів - хай яснить
Вечірнім і яскравим літнім небом,
Аж до тепла у склянці мерехтить.
Спечу до чаю хліб з полів квітучих -
Із зернят, в котрих сонце взимку спить
І з маківок додам перлин сипучих,
Щоб в тепле літо двері одчинить.
P.S.
Як га́ряче - любов'ю з морозилки
Те чаювання можна остудить.
[/i][/b]
Картинка з Pinterest
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
[b][i]
Перетворити майбутнє у сьогодення кволе -
Вихаркнути в минуле, перетравивши з горем...
Ніби й не мали злету, ніби усе наснилось,
Ніби й не знали світла... В темряві опинились...
Нові шляхи в нікуди з фразами, що проїлись...
Зайди, жлоби й паскуди в зграї потужні зли́лись.
Ніби й не мали злету, ніби усе наснилось,
Ніби й не знали світла... В темряві опинились...
Хто тут, агов - не бачу... Де ти, міцна громадо?
Чом тут манкурти скачуть? Знов тут ординців стадо...
Ніби й не мали злету, ніби усе наснилось,
Ніби й не знали світла... В темряві опинились...
Схеми і зловживання, нові тарифи, закони,
Знову товар незалежність, щоб вторгувати кордони...
Ніби й не мали злету, ніби усе наснилось,
Ніби й не знали світла... В темряві опинились...
Де наша міць і слава, де ти, гетьманів сила?
Де зухвала вата́га, що молодих просила?
Всі ж пам'ятають злети, знають, що не наснилось!
Бачили спільне світло... Кожна душа світилась...
Вірю, люблю, плекаю! Знаю, що все минеться...
Більших падінь не треба, кожен хай схаменеться.
Хай будуть нові злети, бо не мара́, не снилось
Наше яскраве світло... В нім вороги палились.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020
[b][i]
- Дві порції літа й шматочок весни.
- А пити що будете?
- Море.
- А, ні, постривайте, сьогодні Десни!
- Вам сонця додати?
- І гори...
... В такій би кав'ярні до квітня жила -
крізь шибку зимою втішалась...
Під сонце у келиху й спів джерела...
Та я не чаклунка - не склалось.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2020
[b][i]
А добрі люди - пір'їнки в крилах,
Злетівши з ними, втрачаєш страх.
І слово щире, як вітру сила.
Несе крізь небо... Я знову птах...
[/i][/b]
Ілюстрація: Мережива життя.
Юрій Нагулко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
[b][i]Жартувала доля й широко всміхалась,
Бо раділа щиро, що тобі дісталась.
Знає, що шануєш, вірить, що все зможеш,
Споглядає нишком, як до себе сходиш.
То зупинить вчасно... То піддасть азарту...
То сльозою вмиє й знову кине фарту...
Дозами, потрохи, щоби не втопити
В щасті чи у горі, а щоб укріпити.
Дякуй же голубці, всі дари цінуй,
Слухняно приймай їх та імпровізуй.
Під крилом яскравим до небес злітай,
Маленькі стежинки у шляхи вплітай.
[/i][/b]
Ілюстрація: [b][i]Серпень. Зорепад. Юрій Нагулко[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
[b][i]Я хочу вам сказати, що люблю,
Ціную кожного і бачу ваше світло,
Ви жи́вите все те, що я роблю -
Завдячуючи ВАМ душа розквітла.
Це ви створили мій щасливий день -
Простим, приємним, теплим, щирим словом.
Це ВИ, хто коментує тут щодень,
Мені даєте легкості у слово.
Збираю в кошик лагідні слова,
А потім підкладаю під перину -
Вночі їх сила знову ожива
Й дає наснаги на нові вершини.
Тож, справді, всіх ціную і люблю,
Бо кожен відгук в щасті проживаю
І кожною клітинкою молю -
Не зупиняйтесь, з ВАМИ оживаю!
[/i][/b]
09.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
[b][i]Часоплин... Найщемніші миті...
Їх минувшина йде в любов,
Де всі душі теплом сповиті,
А у жилах щаслива кров...
Мчать роки... Та не шкода більше,
Що загублено шлях у час,
Де малі й нетямущі ми ще,
Бо вже діти змінили нас...
Часу плин... Лиш бринять минулим,
Загартовуючи буття,
Дні, що зовсім не промайнули,
А лягли в основу життя.
[/i][/b]
Ілюстрація з Pinterest
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
[b][i]
Стежка в націю йде від хатини,
Де колиску майструють діди...
Перше слово де чує дитина
І найперші лишає сліди...
Шлях той в'ється крізь колискову,
Що матуся співа (не артист),
Крізь молитву цілодобову
Про маляти здоров'я і хист.
Путь лежить проз садочки і школи,
Де є вчителю шана народу,
Бо ж не сходив із плаю ніколи -
Вміє націю вивести з броду...
...Нам гуртом ті шляхи торувати
Й вистилати дороги від роду,
Щоб навік в забуття не загнати
Всі досягнення, мрії й свободу.
16.07.20
Ілюстрація: Берегиня. Юрій Нагулко.
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020
[b][i]
Одну лиш посмішку тому здавався світ немилим...
З горнятком кави з добрих рук
Вмить день стає щасливим...
Зі словом теплим з щирих уст в душі тріумф - сміється...
Весе́лково-грайливий звук
Миттєво іншим ллється...
Нові вмикає почуття... Дає здійснитись мріям...
Під неповторний серця стук,
Усупереч стихіям...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020
[b][i]Не має віку добре й щире слово,
Без віку мудрість, щедрість і любов,
Не має віку посмішка ранкова
Й сердечність найтаємніших розмов.
Без віку той, хто з ніжністю дарує
Скарби вже зрілої, багатої душі...
Без віку той, хто долі не руйнує,
Бо знає, як там важко - на межі...
P.S.
Без віку буде й мій привіт вам, друзі,
Бо він для вас, хто вміє змудрувати
І у щоденнім біло-чорнім блюзі
Яскраві ноти віднайти й зіграти.
[/i][/b]
06.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020