Світлана Кучпилюк

Сторінки (1/3):  « 1»

іронія життя

Скажіть  мені  хоч  трішки
Хоч  пару  трійку  слів
Як  йти  до  раю  пішки
Коли  в  душі  згорів

Завжди  чекаєш  дива
Несамовитих  днів
Приходять  тихі  ночі
Яскраві  сотні  снів

Малюєш  на  плакаті
Нездійсненні  думки
Коли  один  в  кімнаті
Боїшся  пустоти

Так  хочеш  в  рай  Буває
І  ложеш  хрест  як  міст
В  душі  крила  немає
Для  серця  завжди  піст

Маленькі  сині  вени
Формують  твій  пейзаж
На  грудях  вічні  теми
Утворюють  колаж

P.S.
Я  вчитимусь  відвертості
Простіть  мене  за  це
Нема  у  серця  вретрості  казати  про  своє

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2014


спілкування

Щасливі  люди  в  спілкуванні.
В  тонкому  розрізі  життя,
Де  всі  думки  під  мікроскопом,
А  в  дружнім  колі  –  ти  маля.

Весело,  дзвінко  й  вередливо
Звучать  слова  у  колі  слів.
Лунають  відгуки  і  чути
Що  хтось  в  думках  вже  дозрів.

Ранковий  бриз  і  запах  квітів,
Трава  зім’ята    і  туман,
Відкриті  простотою  звуків
Дарують  цю  реальність  нам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014


я пам*ятаю

Я  пам’ятаю.  я,  мабуть,
Ніколи  не  забуду  –
Крапав  дощ.  
Ми  ніби  заховались,
Але  не  помічали  перешкод.

Це  було  так  уперше
Для  моїх  губ,  моїх  очей.
Ти  був  такий  реальний
І  я  була  така  твоя  –  
Немов  із  павутини.

В  твоїх  очах  закінчувався  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014