| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Змертвілими степами Донбасу
Крокують солдати забутого ешелону,
Такі втомлені, але все-одно невимовно красиві
Їх краса у їхньому серці, в кожнім слові, а особливо в діях
Трохи скривджені невідомими силами,
Трохи облишені напризволяще
Десь в тайзі в Росії крокують такі самі
(але все ж таки менш волелюбні люди),-
Між собою в недалекому друзі,
та зараз в горлянку стрільнути ладні заради шматка хліба
Бути взаємновічливими та взаємокрасивими- це не про них;
Війна вб`є кожного хто стане на шляху правди та сили,
Залишається вижити серед бруду й непорозуміння, й повернутися у рідну-мирну країну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015
Хтось захлинувся хвилею своєї могутності
Іншого тягла дедалі вниз жага грошей
Як наслідок- біле простирадло в обох, щасливим бути так просто
Та холод нічних лікарень вбив в них усе живе
Простота речей теж не була популярною
Всі видають із себе янголів
Які всім до вподоби, а насправді звичайні люди
Як же мені вас шкода, псевдодрузі(хоча можливо і псевдолюди)
Розпач кожного другого викарбовує
уявне
Тим, кому справді погано сидять вдома
П'ють каву і читають прозу
Мабуть,я чогось не розумію із цього
Вдячність приймає матеріальний зміст
Потаємні шухляди відкриті( для тих кому є відплатити)
А я ще намагаюсь отримати щось безкоштовно
Тепер і в мене багато прози, а все через таких друзів
Напишіть мені про це в Твіттері
Де так багато муштрованих постів
Якби хоч один був по темі - я була б здивована
А ви продовжуйте, головне що це весело, а я почекаю
Я здатна вічність чекати цього
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2014
Сплети мене з ниток тонкорунної вовни
Аби відчувати тебе на дотик, її рукою
Аби без болю ходити на полювання
Рукою вбивці валити тебе додолу
Ну ж бо,в'яжи,мій герою.
Я хочу не битись в агонії страху
Не так смерті, як вічного життя
Яке буде нудним і довгим
Воно не закінчиться ніколи
Врятуй мене, мій герою
Стежками самотності живем в непокорі
Та найперше з самими собою
У теренах смутку закуті в неволі
В неволі від щастя, в неволі без долі
Та насправді творці тої долі
Усе що живе і вирує у серці
Жадає вологи, цілющої води
Якої ж насправді купці ми самі
І всі наші біди у нас в голові
Яка розумніша за інші усі
Скрижалі до рук би, і чари бездонні
Примари ,що ліки готують від зла
Мені дайте краще пігулки чарівні
Аби тільки я щасливіша була
Герой - то є совість моя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
Чого ж ми жінки,нещасливі?
Чи цебто ми десь провинились?
Ми хочем проводити ігри
Й рождЕні не як юродиві
Та в наших руках пустота
На жаль..І від нас не залежить
Ми лИше чекаєм дзвінка
Хоча і не юродиві
За вами фортеці стоять
За нами бувають руїни
Облишених кимОсь барикад
В покинутих,зламаних стінах
Життя побудує мости
Так швидко,що аж завмираєм
Та рідко встигаєм пройти
Дібратись до берега раю
Кохання -то річ не складна
Важливо уміти кохати
А ляльку й солдатика я
У змозі й на ринку придбати
Ось так і ламають серцЯ
Як ту порцеляну манірну
А з крихт долинає життя
Протяжним,обуреним визгом
І хто тому винен?
-Жінки.
Бо тільки жінкам так здається
Що щастя буває легким
-За щастя-потрібно змагаться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Коли пішов, то наче крила обітнув
Як наче зашморгом на шию
В моїм житті багато коректур
Але так само тут живе надія
Хоч не простягнеш ти до мене руку
Вона навіки в пам\'яті моїй
Крізь призму літ, ти, осягнувши муку
Боровся і поставав завжди з колін
Нетлінний світ мелодії та музи
І невмируща й нескорена душа
Проніс ти крізь життя акорди й шлюзи
І як герой боровся до кінця
Повз пристані й обсмалені вокзали
Ти пролітав й у рупор гомонив
І так,аби почули всі і всякі
Тепер - на віки ти заліг в землі
На терезах спустошували важіль
І з кожним днем палили календар
Самотні ночі нас тепер чекають
Як тихий місяць тіні розкидав
Як човен проплива за небосхилом
Як день прийдешній зорі наздогнав
Мене ж пробач-багато не зробила
Пробач, за непромовлене \"Бувай\"
Ти наче обітнув у мене крила
Люблю тебе назавжди,прощавай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Беги,но от судьбы не убежишь
Стирай,но память не сотреться
Страдай,от боли не уйти
Люби,и он к тебе вернеться
Дыши,пока есть силы сделать вздох
И выдыхай,что так немало важно
Ошибка,это вовсе не порок
Ошибка,это шанс не спотыкаться
Молчи,и будет проще жить
Цени,ради кого остаться стоит
Пойми,любовь и горы завернет
Ради того,с кем будешь проyсыпаться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Шкода,бо ти не мій..
Хоча поруч зі мною
Шкода й себе,бо щастя не знайшла
Та ми йдемо разом,а серце вторить
Дурне дитя,яке ж дурне дитя..
Це не про нього,ніііі….
Це я про себе
Бо наступаю на старі граблІ
На помилках – не вчусь
Але й не треба
Бо закохалась в помилки старі
Моя помилка носить сірі пАльта
Чимало у помилки сорочок
Але найбільш за все я покохала
Левиний ворот й чорний рюкзачок
Ви зараз скажете що мало
Я його бачила
І буду праві..
Але НІКОЛИ ТАК я не кохала
Левиний ворот й сумку на плечі
Усі хто знає – скаже що даремно
Так побиваюсь через нього я
Але не вам мене судити
Бо напевно кожен із нас у скруті побував
Зараз почнуться лекції й промови
Гучні слова…подати громофон??
Я і сама не гірш як ви це знаю
Чого я варта й ціну за любов
Усе ж я вірю,як дитина,в чудо..
Усе ж я бачу світло у кінці
Надія світ спасла,й мене врятує
Лише потрібен час - а час знайду!
05.11.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014
Доки здзвонять колоколи-живе надія
Як одинокий змучений монах
Пробудить колокол,запустить вічну мрію
І задзвенять із нею почуття
А щирих почуттів не так багато
Хто ж доброту замінить на землі
І не полюбить більш ніхто,як мати
Іди монах,дзвони в колоколи!
Машину часу ще не винайшли і досі
Та зараз вже напевно знаю я
Немає краще смакоти,ніж у бабусі
Немає краще в світі дідіуся
Бринить душа на обгорілих струнах
Замучили ці струни вже колись
Пустить стрілу вогню і запалити душу
Підсильно лиш монаху-дзвонарю
Живіть же серцем,слухайте-очима
І задзвенить обурений монах
Бо шкода,що його уже не чують
Почуй людино дзвони дзвонаря
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Здавалося б ,любов не має меж
Її кордони стерті крізь століття
І я мала,аби кохать тебе
Та моє серце каже зовсім інше
Чому затьмарює мій розум погляд твій?
Чому серденько рідне б’є у скроні?
Коли я відчуваю рідний подих твій
Коли я знову йду в твої долоні
Було завжди мені цікаво знать
Чи ставишся так само ти до мене
Так само ніжно чи горять твої вуста
Коли ти ними тягнешся до мене
…Ніколи не жадала так почуть дзвінок
Від так коханої тепер мені людини
Тобі я свою душу й серце віддаю
Ти ж «Будь ласкавий,думай щохвилини,
Про свою дівчинку,я ж так тебе люблю»
Так ти хворієш?,мені тебе шкода
Я ж серцем хвора й думкою про тебе
Віддай свою любов,а тобі життя
То будьмо щасливі,я тебе благаю*)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Пуста душа…пусті думки…
Холодні ночі і багато смутку
Грудневий дню, ненавиджу тебе
За віщо ти картаєш мою душу?
Хіба я винна, що я ним живу?
Хіба я винна, що його кохаю?
Що не вбачаю світло і красу
І як чужак прекрасного цураюсь?
І знов живу в полоні його слів
Слова-ніщо, але й цього не чую!
Набридло розрізняти «в сні» і «наяву»
Вже обрис твій я подумки малюю
І вже собі пообіцяла все забудь
І повернуть собі щасливі ночі
Не люблю зиму, за її нудьгу
Нудьга – це він, його уже не хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2014
Життя іде,летить,минає
Ідуть разом із ним людські думки
Комусь,можливо,січень заважає
А іншому спекотно і вночі
На жаль,у кожного із нас свої турботи
Комусь образно за заточені ножі
За віданні кинжали жаба душить
А хтось синів ховає уночі
В когось серденько рідне розриває
Бо бачить батька на закаті днів
Кому ж це легко?
Та не в нашім праві відповідати за чужі роки
Хтось ображається через якісь дурниці
В когось від ладу голова тріщить
Комусь важливо врешті-решт змінити
І вирішить до кого ж вже піти
До кого голову схилити ми не знаєм
Добром за доброту платить не гріх
Та шкода,небагато тих хто про це знає
Всіх інших вабить пустоглавий сміх
Комусь замало одягу та глянцу
Хтось любить шмаття на людей мінять
У інших все життя,немов змагання
Хто кого швидше зможе розмінять
А когось тішить думка про кохану
А іншому б її лише за руку потримать
Не цінимо того що зараз маєм
Оціним-коли будемо втрачать
Так і живем,коли людина поруч
То ніби зможемо без неї ми прожить
В пориві гніву роздаємо сльози
Та інколи, вже слів не повернуть
В бажанні змін на краще,не вбачаєм
Кого втрачаем,а головне "за що?"
Хіба ми з того доброго прибутку маєм
Лиш клопоту зібрали у мішок
Мішок на плечі,на горбату спину
Бо від такої ноші сколіоз
Лиш такий батько,не зіпсуй дитину!
Не розкажи їй потім про любов
Це не мораль,і не повчання слабих
Тільки лиш розум може заважать
Читать цей вірш душею,бачить між рядками
Про те що так важливо помічать
Просто не треба грать в безглузді ігри
Бо люди не раби усіх земних
Цінуйте кожну прожиту хвилину
Бо будьте впевнені,її не повернуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2014
я сильна жінка
я усе стерплю
на те вони й жінки аби терпіти
кохання має тисячна дрібна
Терпіть жінки і будете щасливі
за віщо ти куєш мені кайдани?
навіщо тягнеш душу у полон?
картати серце я й сама у праві
залиш мене у спокої,а сам- на трон
сама я винна,думала ти підеш
і знов опинишся в своїм "at home"
та виявляється тебе вже інший "home" чекає
і не поверешнешся ніколи ти ізнов
твій голос був колись мені вітрилом
а зараз гальма,поштовх в небеса
і ніжний погляд й теплі руки-крила
про це лише здогадувалась я
ти жив в своїх думках
а я в своїх іллюзіях про тебе
я марила тобою з ночі до рання
цього не знав ти ,та але й не треба
бо ти багато всього ще і не пізнав
та все ж я вдячна небу за холодні ночі
які опалював мені твій сонячний ліхтар
і пробилск світла в зоряній калюжі
я вдячна небу за сузір'я чар
лиш боляче дивитися в люстерко
і бачити все той же адресат
і він до нього більше не напише
вже не до тебе відійшле листа..
але ж я сильна жінка
і я зможу пройти крізь сльози ,біль
і ту печаль
я вдячна небу за тремтливі сльози
за біль утрати,спокій теплих чар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2014
Надія,кажуть люди,не згаса
І будь-якої миті може статись чудо
Перевернеться світ,аукнеться земля
роздай назустріч щастю свої руки
Те, що здається зараз непідвласним
Одного дня стає доступним знов
Не повернути тільки згаяного часу
В безодню кане він і стрімголов
Летять із ним прожиті роки
Безглуздо втрачені кимось колись
Спинись людино,загляни у очі
Глибокі очі-дзеркало душі
Чекать і вірить в чудо ,звісно складно
Терпіння й сила волі- всьому голова
Спинися світу, кинь "дорослу мову"
Нам не завадить щирості дитя
Плекай надію в кожнім своїм кроці
Віра в майбутнє-лиш підсилює буття
Живе красиво той,кому не довелося
Ганьбить своє або чуже життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2014