| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
В гостях проснулся утром,
Ну что же. Как всегда.
Что было ночью - помню мутно.
Но это знаете-ли не беда.
О боже... Как же её звать?
Ту леди, что рядышком спит.
Хотя, в принципе мне наплевать.
Надо одеться и тихонько свалить.
Пойду-ка с другом выпью пивка,
Расскажу ему о своих приключеньях.
Он мне расскажет как жизнь нелегка,
Он же повяз с головой в отношеньях!
И я скажу ему: "Идём по бабам!",
Он не хотя пойдёт со мной,
Я вновь кого-то выебу за пабом.
А он в тот час пойдёт себе домой.
Эх друг, зачем тебе оно?!
Что же в этом интересного?
Не лучше ли купить вино,
И уйти от мира тесного,
Туда где влажно и тепло?
Где нету обязательств никаких,
А лишь свобода в действиях?
Как хочешь, выбор твой, мой друг.
Но по-моему, она тебя погубит.
Ведь ты ложишься под каблук,
Зачем?! Ну кто одну так любит?
Вот я люблю их всех без исключений,
А ты рыбу ловишь с единого пруда.
Может от глупости, может из-за лени.
Но в искренность чувств я не поверю никогда.
И вот я снова к вечеру напьюсь.
И у барной стойки я опять влюблюсь,
Пара слов, взгляну в глаза и улыбнусь,
Затем я вновь в гостях проснусь.
Ведь веселее жить вот так,
Жить вольно, быть беспечным.
Ловить губами воздух бесконечный,
В любовный не попадая мрак.
А брак? Это вообще дурная глупость.
Женятся только слабые духом,
Неуверенные в себе. Вот... Это тупость.
Жывыми умирают. Земля им пухом.
Ну уж нет. Любовь - это не моё.
Мой стиль зовут глупые люди "блядством"
И осуждают, в спину бросая копьё,
И плюются в таких своим "духовным богатством".
А сами себя то не знают.
И вовсе не понимают того,
Что любя - себя же и убивают.
Ещё хуже, когда и другие страдают.
(27.05.16) ...to be continued...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668819
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 28.05.2016
Встретив однажды вольную лошадку -
Близко не подходи, не пытайся поймать.
Ударит копытцем, упадёшь в лихорадку,
Весь в бессилии будешь дрожать.
В тот же миг - пожалеешь,
И отчаявшись захочешь сбежать.
Но теперь то ты не сумеешь!
Ты останешься, чтоб её обуздать.
И когда-то возможно наступит
День, что окрасит всё белым.
Она либо тебя погубит,
Либо станете одним целым.
(25.05.16)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668818
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.05.2016
Столиця. Вільний народ. Барикади стоять.
Попіл. Вогонь. Дим і морози.
Люди, що краще жити хотять.
А не проливати в бідноті свої сльози.
Хижі птахи нас як падаль клювали,
Брат на брата , син на батька ішов!
Нам знову і знову в душу плювали!
Ми вставали з колін знов і знов....
Сучі сини здалека стріляли
В тих юнаків...Вони жити хотіли!
Вони в житті чогось добитись бажали...
А ви ? Мішені зробили з їх тіла!...
...
Загиблі герої. Світла Вам пам"ять навіки.
Для Вас птахи співають, для Вас течуть ріки!
Для Вас ця весна, для Вас шумлять трави...
Слава Україні !!!
Героям слава!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487121
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.03.2014
Незнаю що коїться зі мною,
Уява моя її створила...
Не все в порядку з головою,
Та вона така гарна й мила!..
Хоч знаю я, що її не існує -
Та не можу нічого вдіяти,
Кохання нереального серце катує.
Лишається тільки мріяти.
Годує свідомість мене уявою,
І мрію, мрію про те,
Щоб зробити її реальною...
Коли це все скінчиться, мине?!.
Я сходжу з розуму і прошу мо́лячи,
Вилікуй мене, зима!
Наскільки це все боляче -
Кохати те, чого нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Вибір мушу я зробити,
Між білим та червоним.
Вибрати одне - значить друге в собі вбити,
Не вибрати - не можна...
Теплим білим мене заполонила,
Чарує і червоне полум"я мене.
З однієї сторони сніжна лавина накрила,
З іншої - сонячний вогонь з-поміж Венер.
Люблю одне - в інше прив"язався...
Червоне й біле, білявка і руда,
Сніг і вогонь, що в душі заховався,
Кров й молоко, вино і вода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Я не хочу чекати,
І жити у мріях.
Краще лежати,
Ніж стоять на колінах.
Шевченко казав нам із тобою
І всім хто не хоче сидіти:
"Вражою злою кров'ю
Волю окропіте!"
Мирна революція? Вгамуйтесь!
З ваших танців і співів - ті падлюки сміються!
Діяти треба, діяти радикально,
А не танцюючи терпіти -
це не похвально.
Вас нищать, грабують,
морально гвалтують,
А ви співаєте стоїте,
Ніби до чогось це приведе.
Схаменіться, годі чекати,
Пора тих ублюдків уже покарати,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013
Запалюються фітелі́,
І скло розбвається.
Вулиці у млі
Переворот починається.
Обличчя прикриті,
Каміння в руках,
Хочем вільно жити!
А не відчувати страх.
Шльондри моральні
Ведуться на гроші.
Для нас - вороги,
Для влади - хороші.
Борітеся - поборете
казав Шевченко Тарас.
Свободи не хочете?!
Хто не з нами - проти нас.
Піротехніка палатиме
Поки горить дух боротьби,
І кожен про нас знатиме,
Повстань! Дій! Не сиди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013
Вона приходить, коли ніхто не чекає,
Зранку дощ, що далі ніхто не знає.
І раптом сніг падати почне,
Із собою його зима принесе.
Перший сніг він ненадовго завітає,
Та за ним одразу наступний нас привітає,
В обійми з землею він прямує,
Так зима нас із землею зацілує,
Навіть по-суті тижня не пройде,
Як зима все снігом замете.
Ну а поки-що сніг іде і вітер дує,
І зима білосніжним пензлем континенти малює…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Прокидаюсь я вранці, дивлюсь у вікно,
Не видно нічого...Мороз розмалював його.
Вийшов на вулицю, аж засліпило,
Теє білосніжне снігу білило.
Йду по дорозі й не хочу спішить,
Хочеться чути як сніг під ногами рипить.
Радісно на душі від того звучання.
Сусідські малята вивозять вже сані,
А інші ліплять сніговика.
Чудова зимова пора отака.
І сніг лапатий падає на ґанок,
Як я люблю зимовий ранок!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
1.
I'm ridin' on my chopper to the American Dream,
My bike has break but for 2 days I've fix it
The weather is hot like a boilin' ice-cream
And it's my song that I sings on the "Route 66"
R.
Live to ride
On the road
Endless fight
With the hot
2.
In Arizona, my choppe have breaks again
I was evil becauswe of it and because of a hot
My body is wet and is flaming my brain
But i'm still want to ride, ride on this road
R.
Don't want stay
Just want ride
On highway
With a world behind
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
Не можеш зрозуміти, що з тобою,
Хочеться швидкості, екстріму,
Облятися холодною як лід водою,
Чи всадити кулю у якогось Діму.
Сідаєш на велосипед,
Мчишся з горбаки,
З крикрм:"Punks not dead"
Провокуєш "драки".
Біжиш як гепард, а здається стоїш,
І швидко говориш, а ніби мовчиш,
Так і взяв би, підірвав би біля себе міну.
От так дружбан ти занюхнувся чистим кокаїном!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
Нам всім влада бреше, шо п*зда.
Кажуть : «В кріїні, дєніг німа».
Нема грошей в мене і в сірої маси,
Кругом не влада, а одні піда*аси.
Куплять три хати і там гроші живуть
А чесний народ в душу ї*уть,
В когось грошей до х*я, а в когось ні*уя.
Поздаю бутилки і з країни втічу я.
Або не найо*уйте ви нас, срані глисти –
Бо ми прийдем всі разом, щоб дати вам пи*ди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Є в країні піда*аси
Ні, не такі як Вітюня.
Їх не люблять людей маси,
Мент нам не братюня.
Бо та с*ка має нас охороняти,
А не всіх кого завгодно за грати кидати.
А тим часом зірки падають на погони,
А я їб*в в рот всі їхні закони.
Бо вони долбойо*и!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Люблю тебе, сильно люблю.
Не знаю чи кохав я так раніше,
Заради тебе майже все зроблю
Та відчуваю у відповідь холод і тишу...
Хочу бути поруч днями і ночами,
Хочу разом радіти, сміятись,
Хочу ділитися з тобою почуттями,
Хочу з тобою прокидатись.
Та цього немає, лиш мої самотні ранки,
Думки про тебе б'ють голову мою.
Я лиш мрію і будую повітряні замки,
Без тебе мов пеклі, поряд - в раю.
Хворію, мрію, страждаю не мало,
З надією, що настане така днина,
Коли й ти покохаєш мене. Хочу щоб пам'ятала -
Я поряд буду до останьої хвилини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Йдеш ти з лісу на дорогу -
За тобою іде ліс...
Ти не кличеш допомогу,
Бо кудись втік твій ніс.
Ти шукаєш його в люках,
А знайшов в черешні.
Він там був в пекельних муках,
Мучили його зелені клешні.
І от ти дивишся футбол,
Там грають миші і олені,
А на воротах в них укол,
Розміром прямо до стелі.
Йдеш ти з того дуба в пиво,
Воно мокре і смачне,
А там дівчина красива -
Продає усе брачне.
Ти з нею познайомився, а вона щезла,
Бо вона була лиш тінь.
І раптом з неба вплала шафа кремезна,
А в ній сидів рожевий кінь.
А ти шукаєш дівчину оту прекрасну!
Та нема її ніде...
Ці всі пошуки - це все напрасно.
Тому, що ти під ЛСД...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465680
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 12.12.2013
В твої блакитні я дивлюся очі,
Немов у безкінечне море заглядаю.
Дивлюся і кліпати не хочу,
Не відведу свій погляд, від твого - оживаю...
Дивлюся і не тямлю, що
Твої очі мені говорять.
З поглядом цим не рівняється ніщо
В ньому і щастя, і радість, і горе.
Не можу зрозуміти, що цей погляд значить,
І не можу з цим я змиритися.
Дивлюся, мов в небо, і бачу,
Що з блакиттю очей твої я хочу злитися.
Не бачу нічого, нічого не бачу,
Лиш синяву тво́їх очей бездонну,
І тихо, мовчки я плачу,
І в погляді твоєму я тону...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
З Сапанова до Гаїв
Дорога ху*овата.
Нема на них моїх х*їв,
Дорога – як вата.
Та яка там вата, вата гладенька.
В тих ямах метрових вже ростуть опеньки.
Бо то не ямка, то печера, с*ка –
Впав в ту яму в Україні – вилетів в Кентуккі!
А я *бав ту владу і дорожників,
Замостять дорогу корчами з подорожників,
Всі хто роблять ті дороги – справжні с*ки,
Бо де таке хто бачив, щоб як Бона були люки.
Колеса тріщать як під молотком горішки,
Та ну його у сраку, буду ходити пішки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013
Ні не ті часи тепер настали,
Ні не те небо яке раніше малювали.
Раніше можна було просто посміхатись
А зараз хіба що уваги не звертати.
На те що небо не синє вже,
Воно сіре...Сіре! може хтось може,
Заховатися і більше не згадувати
Про те, що було воно синім і могло нас радувати,
Щоправда не поможе це творцям,
Їм лишається плакати в подушку лицем.
Бо не забудуть художники й поети,
Тієї блакиті про яку писали сонети.
Залишиться лиш спогад, образи, силуети,
В пам"яті наче згораючі комети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013
Далеко в лісі, у печері,
Він сидить чекає ночі,
Чекає своєї вечері,
Голодом та злостю налиті його очі.
Його вигляд втілює в собі
Неначе всі душі зажерті,
Хочуть дотику м'яса до зубів,
Хоче він чиєїсь смерті.
Та насправді він ізгой народу,
В його тілі від ножів безліч дір,
Через жорстокість і пиху всього народу -
Перетворився...І тепер він помсти бажаючий Звір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
Вже випав перший сніг,
І чисто надворі.
А скоро Новий рік,
Йогго чекають всі.
Буде свято на Землі,
Всі підуть до ялинки,
Олів'є на столі,
І пляшки горілки.
з 31 на перше буде
Найбліьш епічна п'янка,
Бухати будуть люди
Аж до само́го ранку.
Мандаринки, діти раді,
Подарунки і сміх,
Хтось лицем засне в салаті,
А хтось наробить жовтий сніг.
Феєрверки, шампанське, побажання,
Хто як схоче буде розважатись,
Президента кляте по ТБ привітання,
Ну а з першого по п'яте - похмелятись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
Вирішив про чесних політиків написати вірша,
Закінчу на другому рядку, бо таких нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013
Слово "революція" кричите,
Самі співаєте, танцюєте, стоїте.
Слухаєте опозиційну брехню,
Вірите в цю банальну х**ню.
Революціонерами себе називають,
А тих хто її творить - гнобля́ть і в СІЗО кидають.
Вони не чинять провокації,
А б'ються за свободу нації.
Провокації чинять "беркут" і "хам",
А ми будем боротися на зло вам!
Правому сектору особиста подяка,
За те, що у бидла побита мордяка!
Не слухайте тих хто зве їх тітушками,
Вони боряться із ними, а не із нами.
Опозиція відчула запах влади,
І піаряться тепер, їм плювати на громаду.
Тож люди розплющте очі, час іде
Яценюк та інші чекають поки влада впаде.
А "провокатор" прийде,
І порядок наведе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013
Її волосся кольору каштану,
Її очі мов блакитний шовк,
Посмішка її лікує душі рану,
Обличчя її - як з картини немов.
Її руки - тендітні і м"які,
Хочеться цілувати шию тонку
Ноги у неї гарні такі,
Обняти хочеться талію струнку.
Її голос, хочеться щомиті чути,
Хочеться чути за плечима її подих,
Як можна такою прекрасною бути?
І як хочеться відчути знов її дотик...
Характер скромний, вона джерело добра,
І посміхатися любить вона,
Незнаю чи є ще десь дівчина така,
Та знаю напевне, вона така одна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Коли ти журналістом станеш,
І триматимеш людей в курсі подій.
Зараз ти про це тільки мариш,
А скоро станеш учаником дій.
І про що б не писав, про політику чи туфлі "Prada"
І будеш секрети урядовців розкривати,
Розказуй завжди правду
І будь-ласка не смій себе продавати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Наше дитинство було веселішим,
Щирим і здоровішим.
В нас не було смартфонів,
Друзів кликали з балконів.
Комп"ютерів не було теж,
А різних ігор було без меж.
Планшетів ми не мали
А ходили до друзів і денді грали.
Нашу радість можна було описати словом "мега"
Коли у когось з друзів появлялась "SEGA"
Ми дивились Том і Джеррі і про собаку Снуппі
Грали в дворі футбол, пили Юппі,
В нас не було соц.мереж,
І мобільних телефонів не було теж.
Новому поколінню мене не зрозуміти,
Як хочу повернутися назад і знову це прожити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Хам і Азіров українською розмовлять не вміють,
Зате другу державну вводити сміють.
Нашу рідну солов"їну замінити хочуть,
На якусь москальську,
А москАля нам не друг, хочуть нашої землі!
Сидіть там курво москалі в своєму Кремлі,
Ідіть туди і кляті регіони,
Ми українці не продамо своєї мови!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Наш президент не вміє писати,
Та лююбить тих хто заважає за грати кидати.
Сидить і рахує гроші відмиті,
Коли до Європи нам двері відкриті
Та гарант наш - з низів низ
Персональний Путіновий жополиз.
Янукович боїться клятих москалів,
Понаставляли в Криму своїх кораблів.
Росія нас зжере, бо так було віками,
Ми могли піти в Європу, а йдем до бісової мами.
Звісно навіщо їм Європа?
Не вкрадуть ж регіони звідти ні копа.
А з москалями прийде смерть країни,
Знову сльози, знову страх, по вулицях міни.
Старі люди не хочуть в ЄС,
Думають що поставить Європа на нас хрест
Думають, що Путін, як він ще не вмер -
Буде все-одно що друге СРСР.
Думають москальська влада там здорова
І буде з Росією нам як за Хрущова.
Пора вже забути часи Радянські,
Нинішні часи більш схожі на царські.
Президент - він ж хам, допустився помилки,
За хорошим життям можна робити поминки.
Або замість того щоб чекати і боятись,
Іти на майдан і самим справлятись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463292
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.11.2013
Високо в небесах,
В середині хмар великих,
Там де не літає жоден птах –
Народжуються дощу краплини.
Для того щоб упасти,
І змочити рослини,
Таке для неї щастя,
Щоб жити і прорости могли зернини.
Дощ народжується щоб нести життя,
Бо життя – це вода,
Знає це кожне дитя.
Та приходить до краплини біда.
Знайде її де б вона не була,
На світанку краплину і мучить,
І жорстоко з нею розправля,
Вбиває краплину сонце палюче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013
Ніч. Нікого навколо немає
Лиш двоє закоханих під дубом сидять.
І місяць у повні хреста освітляє
А під ним десяток солдатів лежать…
Ніхто не ходить до того хреста,
Лиш чорний ворон кружляє над ним
Видно здалеку старого моста,
А над мостом – білий дим.
Міст над річкою простягнутий,
З причалу рибалить Апостол Андрій
По воді ходить Спаситель в плащ одягнутий
І здійнявся вночі буревій!
Андрій дістає рибу з води,
Та інших поживних звірей
Спаситель гуляє і дістає
Затонувших у річці людей.
Далеко в глибині цього лісу
Чути вияння вовків,
І знають усі їхню пісню
Що виють вже десяток віків
І ходить легенда, що солдатські душі
Тих, що загинули в обіймах ріки
Досі живуть гуляючи на суші
Перетворившись в тих самих вовків.
Ходять по лісу шукають дорогу
В них було завдання, а їх утопили
Шукають вони допомогу
Щоб вбити тих, хто це з ними зробили.
Врятувати їх душі може не кожен,
Може зробити це лиш той в кого дар
Лиш зробити це може-
Старий карпатський мольфар.
Живе він у місці де сонце заходить
У місці де видно всі зорі,
В карпатах, шукаючи трави він бродить
Живе на покритій смереками горі.
Та жоден підібратись до нього не може,
Не підбереться до нього ніщо
Ні повзуча змія, ані краплина води
Поки йому не знадобиться воно…
А ніч все триває
Затаївся за деревом звір
І лише чути як він видихає
Гаряче повітря з ніздрів дір.
Страшно…Нікого навколо немає
Лиш зграя вовків за пагорбом сплять
І місяць на пагорбі хреста освітляє
Під ним десяток солдатів лежать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013
Він закохався в неї ще в 5 класі,
Завжди помічав її єдину в сірій людей масі.
Вона вважала його просто другом
Єдиним,вірним який підтримував у миті туги.
Вони росли разом, разом вчилились,
І до інституту ніколи не сварились.
Після закінчення школи вступили в різні ВУЗи,
Але бачились щодня, і досі як друзі.
Він завжди рятував її від хлопців, що ображали –
Через це вони сварились, бо її це дратувало.
Після універу вона стала хіпі і вирушила кудись,
А його забрали в армію, писав їй за листом лист.
Одного разу, була в нього відпустка,
Побачив її, вона була як проститутка.
Він сказав їй : «Мене посилають у В’єтнам,
Незнаю чи ще побачитись доведеться нам.
І може буть таке, що мене уб’ють,
Тому нарешті зізнаюсь – я тебе люблю».
І зі словами, лиш не плач,
Накинув на неї свй плащ.
Та вона повторювала знов і знов,
Ти незнаєш, що таке любов.
Та слів цих він близько не сприйняв,
Тому, що про любов він добре знав.
І знає він, що не розуміє цього вона
А вона розвернулась і пішла, лиш по щоці потекла сльоза…
Відслужив, відвоював недовго всього 2 роки.
За той час, став мужиком, врятував п’ятьох своїх, поки
Вона з друзями хіпанами
Проти війни воювали.
І от вернувся він додому, привіз дві медалі,
А вона якраз проїздом в своєму місті щоб їхати далі.
Він її знайшов, знову обнЯлись,
Та через те що він любив, посварились і попрощались.
Прожив 2 роки він на кораблі,
На морепродуктах заробив гроші немалі.
Став багатим він, став мільйонером,
Та залишився людиною простою як двері.
Більшу частину своїх коштів віддав сім’ї
Свого нового друга, якого втратив на війні.
Пролітали роки, люди мінялися,
А вона стала наркоманкою, за дозу віддавалася,
Ширялася і плакала, бо була дурна.
І одного разу піднялась на дах вона,
Будучи під кайфом та в пориві суму,
Прийшла їй в голову погана дума.
Вирішила кинутися вона із висоти,
Та не змогла, бо треба було далі йти.
Переступивши через себе і кляті ломки,
Вона перетерпіла, і зліза ніби з голки.
Приїхала сама до нього, він не чекав.
Вона сказала: «Яка дурна я була», а він знав
Що вона колись це зрозуміє
І думав тепер відмовити вона не посміє.
Вони жили щасливо, але не довго
Одного разу він прокинувся, а вона пішла в дорогу
Забрала медаль його, що вартувала не копійки,
А добрі сотні, і купила знов собі дозу і голки.
Він не ображавсь на неї, але був сумний,
Відчував він, що тепер в душі пустий
З моменту як пішла вона минуло 5 років.
Одного дня побачив він листа –
І це написала йому вона,
Що дуже хоче з ним зустрітись.
І він хотів, і не мав куди подітись.
Зібрав речі і побіг до неї.
Думав не побачить більш краси тієї,
Та двері відчинила перед ним,
Прекрасна жінка з дитям вже не малим.
Він зайшов і почав питати,
Як життя, як сама, їй було що розказати.
Він сказав: «Гарний в тебе син, як його звати?»
-«Так як тебе , і як його тата»
«Чудово», він сказав, і не зрозумів спочатку,
Що він і є малого батько!
А медаль ота за склом у рамці стояла,
Як пам’ять про нього, вона її не продала.
Він щоб не втрачати миті, попросив руки і серця,
Вона одразу ж погодилась, знову сміється.
Бо не сміялась щиро не один рік уже.
Для них це було щастям, та невже
Вона збагнула, що його завжди кохала?
Що дарма 30 років від нього тікала?
Та жила вона так, що пізно надумала,
Про здоров’я і майбутнє, колись не думала.
Її молодість складалася із бід,
І на радості життя в неї виявили СНІД…
В шлюбі вони не довго разом прожили,
2 місяці, 1 тиждень і 4 дні.
Він ще довго ридав,
Але новий сенс життя він мав.
Заради любові, і як хтіла б його дружина,
Виховував їхнього рідного сина.
І щодня з ним на могилу до неї ходили,
Про свій день і успіхи сина говорили…
(За мотивами фільму «Форрест Гамп»)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462966
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 28.11.2013
Пишу я вірша,
Незнаю про що,
Про те, що «жизнь хараша»,
Чи про куряче капшо.
Нема фантазії, музи нема.
Про що писати незнаю
Але заповню кожного словами рядка.
Бо зайнятись чим немаю.
Що писати? Дайте тему,
Напишу про що бачу,
Про телефона і тюбик крему,
І про 20 копійок – з кави здачу.
Незнаю…Муза не прийшла,
Немає про що писати,
Але вже списано листка,
Закінчу вірш і не буду читати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013
Що таке є Україна?
Стереотипів є багато
Знає їх кожна дитина:
Сало, сіль, гулянка на свято.
Та хіба це правда, люди?
Україна – це козаки!
І ніхто їх не забуде,
Вони існують – минають віки.
Так, вони пили й гуляли.
Тому, що були вони людьми,
А скільки душ вони врятували?!
Пам’ятаємо про це ми!
Скільки перерізли злих лях!
Їх душі лишися в рідних просто́рах,
В волинських лісах,
В карпатських горах!
І будуть вони віками ще жити,
Поки впертий дух ще реве,
І будуть ще довго оберігати нас й пити,
Поки наша Вкраїна не вмре!!!
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013