| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Після повернення з пустелі,
Ісус пішов в рідні оселі,
Там Його не зрозуміли,
Ще й з кручі скинути хотіли.
Та Він серед юрби пройшов,
І знову на Йордан прийшов,
Його побачив там Йоан
І до народу промовляв:
"Ось Агнець Божий сюди йде,
На себе Він гріхи візьме.
Я бачив Духа над ним-ба,
Що з неба в виді голуба,
Зійшов й перебував над ним,
Над чоловіком цим святим,
Я про Нього повідав,
Для Нього стежки-путь рівняв".
Другого дня знову стояв
З двома учнями Йоан,
Угледівши Ісуса мовив:
"Ось Він-Агнець Божий"!
Почули ці слова учні
І вслід за ним пішли хутчій.
Один із них Андрій-рибак,
Первозванним став відтак.
Другим Йоан Богослов,
За Ісусом слідом йшов,
Потім Андрій привів брата,
Котрого Симон було звати.
Ісус же глянувши на нього,
На кучерявого, міцного,
Петром - Скелею назвав,
Віри міць передбачав.
На другий день призвав Ісус
Филипа із поганських уз,
До Божого святого діла,
Филип привів Нафанаїла.
І з того часу, як сам знав,
Благовістити розпочав:
"Покайтесь, поки в світі видко,
Бо Небесне Царство близько"!
І ходив Ісус по всій
Галилеї, по своїй
Навчаючи людей від Бога,
По їхніх синагогах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477782
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2014
В Назарет прийшов Ісус,
Був Він вихований тут
І, звичаєм, увійшов знову,
Суботнього дня в синагогу.
Книгу взяв в руки свої,
Глуха тиша - спазма:
"Дух Господній на мені,
Бо Він мене помазав.
Послав добру новину
До людей носити,
Господній рік сприятливий,
Всім оголосити".
Згорнув книгу, дав слузі
Тай сів. Пильні очі очі всі,
Були звернені на Нього,
На Ісуса молодого.
"Сьогодні збулось це Писання
В вухах ваших і чекання
Час скінчився, я сказав,
Той, кого Дух до вас послав".
Всі чудувалися словам,
Що линули із Його уст,
Словам ласки, що казав
І запитували тут:
"Чи ж Він не син Йосифа?"
Ісус знав це з досвіта,
Що скажуть йому з його дому,
Тож слова злинули потому:
"Ніякого пророка добре,
Не приймають в Батьківщині."
Істина з давен відома
І жива вона й по нині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476125
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.01.2014
Після посту в сорок днів,
Ісус нарешті зголоднів,
Де й узявся чорт ріжкатий
Й почав Його спокушати:
"Коли ти Син Божий, скажи,
Щоб це каміння стало хлібом.
Вуста Христа відповіли
Спокійно, впевнено і гідно:
"Біблія вчить розуміти,-
Не самим хлібом буде жити
Людина, але словом кожним,
Що сказано Духом Божим".
Диявол Його забирає,
В Єрусалим переміщає,
Становить на наріжник Храму,
Й нашіптує, мов дає манну:
"Коли ти,- Син Божий, то
До долу кинься, бо ніщо
Тобі не буде кажу я,
Бо так говорить Біблія.
Бог накаже всім про тебе,
Своїм Ангелам із неба,
На руках знесуть тебе,
Щоб ногу не спіткнув ти де".
Ісус відказує йому,
Злому дияволу цьому:
"Не спокушуй Бога свого,
Без необхідності до цього".
Диявол все не відстає,
На гору - височінь бере
І показує Йому
Царства всі, і славу всю.
Тай тоді каже до нього,
До Спасителя людського:
"Це все твоє, даю тобі,
Якщо поклонишся мені".
Тоді Ісус до нього каже:
"Відійди геть сатано,
Написано і кожний знає,
Двом кланятися не дано.
Вклоняйся Господу своєму,
Одному Богові служи".
І зник диявол без взаєму,
Служити Ангели прийшли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475307
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2014
Після Хрещення свойого,
З наповненням Духа Святого,
Ісус вернувся з над Йордану,
Й пішов до пустинного стану.
Щоб з Богом там, без суєти,
Шлях визначити до мети,
Великої святої справи,
За для якої тепер з нами.
Сорок днів, сорок ночей,
Не змикав Ісус очей.
Молився, думав і постився,
Вірний вибору, гнітився.
Пустинні дикі, хижі звіри
Гляділи Христа в Його вірі,
Довкруг ходили і гуляли,
Його святого не чіпали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475085
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.01.2014
Митарі кажуть:"Ось, всі ми
Ненавидимі людьми".
Податки римлянам збирали,
Ще й собі із того крали.
"Учителю, Хрестителю,
Що маємо робити?
Нелегко бути митарю,
Таж треба і нам жити".
Іоанн:-"Правило просте,
Нічого більше понад те,
Що визначено, не робіть,
Ізайвого не беріть".
Запитували й вояки,
Як поступати їм, коли
Зарплатню малу дають,
Вони в людей добро беруть.
Йоан і їм відповідав,
Щоб ніхто кривди не завдав
І фальшиво не доносить,
Платню одержуєте-досить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474707
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.01.2014
Іоанна, як Предтечу,
Щей Хрестителем зовуть,
Стелить Спасителеві стежку,
Розрівнює для нього путь.
Як обмитеє водою
Тіло чистим враз стає,
Буде з кожною душею,
Котра каятися йде.
Люди чули, люди знали,
Далі в край передавали,
Про його дивне життя,
Святі пророчі відкриття.
З Єрусалиму і Юдеї
Фарисеї й садукеї
Йшли не христитись-подивитись,
Самі собою потішитись.
Іоанн дивиться на збіжжя:-
"О, гадючеє поріддя!
Хто навчив тікати вас,
Як каятися прийшов час?!
Принесіть красивий плід
Покаяння, не кажіть,
Не розкидайтеся словами:
"Ми кращі діти Авраама"!
Бог з цього каміння може
Дітей Авраама скласти,
Покаявшись, кожний зможе
В царство вічності попасти.
Сокира при корінні вже
І дерево, що не несе
Доброго плоду пропаде,
У вогонь кинуте буде".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474340
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.01.2014
Іоанові вже тридцять років,
Його святі пророчі кроки,
Сам Господь Бог благословив,
На річку Йордань йти звелів.
Після пророка Малахії
Чотириста років пройшло.
І той,хто був в істинній вірі,
Христитись до Йоана йшов.
Хто каявся в своїх гріхах,
Він тих в річку Йордань пускав,
На тім’я руку накладав
І покаяння вимагав.
І вимагав, щоб покаяння
Було щирим і діяння
Їхні щирими були,
На шлях спасіння привели.
Чуючи такі слова,
Не одна вже голова
Думала над запитанням,
Як заслужити покаяння.
І запитують його:
«Що ж робити маємо?»
Йоан їм відповідає:
«Хто з одежі хоч дві має,
Даром хай одну віддасть
Неімущому і харч
Нехай так само розділить
І нікого не .обідить.»
Йоан до хрищених озвався,
Голосом Господа озвався:
«Хрищу вас водою я,
Та не гідний ремінця
Розвязати на взуті
Тому, хто вже до нас в путі,
Він потужніший за мене,
Йому стелить дорогу треба.
Лопата вже в руці у нього,
І він очистить тік свій та,
Збере пшеницю чисту в клуню,
Полову з двору виміта.
І спалить вогнем не згасимим.
Не лише словами цими
Йоан багато, що навчав,
Благу вість повідомляв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473699
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.01.2014
Божий виповнився час,
Ісус Христос прийшов до нас,
Бог послав нам свого Сина,
Щоб спаслась кожна людина.
Перед ним ішов Предтеча,
До нього з міста Назарета,
Сам Спаситель поспішав,
Бо ж похреститись в нього мав.
Звершилася година славна,
Ісус підійшов до Йоана,
Хреститель ніби відсахнувся,
І до Спасителя звернувся:
"Хіба Тобі хреститись в мене?
Мені твоє хрещення треба".
І відповів йому Спаситель:
"По моєму має здійснитись".
Ісус з смиренністю пішов
І в річку Іордань ввійшов,
А, як Йоан Його христив,
Білий голуб прилетів.
Із неба всі почули люди,
Голос Божого вітання:
"Ти єси мій Сину любий,
В тобі моє уподобання"!
І до кінця Йоан прозрів,
Спасителя світу зустрів,
Освятив Христа водою,
І цим зробив її святою.
В цей день Церква з людьми гуртом,
Освячує воду христом,
Різдвяні свята проводжає,
На Стрітення благословляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473144
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.01.2014
Після відвідин мудреців
Пройшло кілька місяців.
Спокійно в мирі час минає,
Дитя здоровим підростає.
Мудреці ж пішли в обхід,
Щоб Ірода десь не зустріть.
Той же чекав, не дочекався,
Кровожерністю пройнявся.
Цар посилає в Вифлиєм
Головорізів із мечем
І чотирнадцять тисяч мам,
Заридали з горя там.
Це перші з перших немовлята,
Яких убив цар – душа клята,
Це перша кров дітей свята,
Пролита за царя Христа.
Сам Ірод скоро захворів
Так, що дуже довго гнив,
Живеє тіло черви їли,
Аж поки зовсім не згноїли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472718
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.01.2014
Коли ж сповнилось вісім днів,
Дитя обрізали й назвали
Ісусом, ангел так звелів,
Як ще в утробі не зачали.
А сталося в той час все це,
З тим, щоб здійснилося святе,
Господнє слово, що його,
Сказав пророк, давним-давно:
"Ось Діва матиме в утробі,
Й породить сина у подобі
Єммануїла в славі Трьох,
Що означає: "З нами Бог".
ОБРЕЗАНИЕ ГОСПОДНЕ
На восьмой день после рождения, когда должны были обрезать Спасителя, Матерь Его с Иосифом, согласно закону, дали Ему имя Иисус, которое указано было Господом через Ангела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472012
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.01.2014
У Вифлиємі ще жила,
З миром Божая сім’я,
А на сході вже зійшла
Зірка вічності. Сія,
Мудреців вона зове,
В Єрусалим прямо веде.
Мудреці прийшли, питають:
"Де царі тут проживають"?
Ім на Ірода вказали,
Вони ж його запитали:
"Де, Богом посланий, ваш Цар?
Йому несемо щедрий дар".
Ірод цар тут біснуватий
І жорстокий, і пихатий,
Книжників своїх зове:
"Де той цар тепер живе"?
Книжники відповідають:
"Над Вифлиємом зорі сяють,
Нещодавно там зійшла
Зірка Нова-чимала".
Ірод мудреців спровадив,
Лестощами злість загладив,
Сказая, як хто царя знайде,
Він також кланятись піде.
Та не кланятись зібрався,
Дитину вбити заповзявся.
Але даремно Ірод жде,
Він дитину не знайде.
Мудреці все зрозуміли,
Обмануть царя зуміли
І за зіркою ясною,
Пішли дорогою святою.
Мудреці вже в Божій хаті,
Кладуть дари Йому багаті
І кланялися до землі
Дитині, мудреці старі.
Золото і ладан клали,
Масло миро дуже цінне,
Дарами цими показали:
Ісус-цар, Бог, він же Людина.
Тоді три східні мудреці,
Попереджені вві сні,
Цю тайну пильно зберігали,
Й до Ірода не завертали.
Пустилися іншою
Дорогою безпечною
У свої рідні краї,
Понесли враження святі.
Мудреці оці: Гаспар,
Меліхор і Валтасар,
Святою церквою дано,
Згадувати їх в Різдво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471063
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.01.2014
Були пастухи теж у тій стороні,
Котрі пильнували отари свої.
Ангел Господній з’явивсь коло них
І слава Небесна осяяла їх.
Вони пострашилися страхом великим,
Ангел промовив їм голосом втішним:
"Спаситель сьогодні для вас народився,
Щоб кожний пішов і Йому поклонився!
В місто Давида ідіть, поспішіть,
Господа Бога в молитвах хваліть.
Знайдете дитину не в царських палатах,
Він в яслах сповитий буде лежати".
Ось раптом з’явилася Ангелів сила,
Небесного війська, що Бога хвалила:
"Слава Господня на висоті,
Його вподобання і мир на землі".
У полі нічнім пастухи дивувались,
Богу молились, мерщій всі зібрались,
До Вифлиєму хутенько пішли,
В яслах дитину сповиту знайшли:
"Радуйся, слався, на віки прославляйся,
Діва Марія, між святими свята!
Йосифе, старче, теж тут величайся,
Нова на небі зіронька зійшла"!
А як привітали, до дому вертали,
І всім розповідали про, що самі знали,
Своїми речами людей дивували,
Вони ж були раді Дитя прославляли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470851
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.01.2014
Діві родити прийшов час,
Аж тут вийшов царський наказ,
Щоб записався юдей кожний
Там, де родитись був спроможний.
Марія і Йосиф взяли,
Що потрібно і пішли
В місто Давида, на взаєм,
Що тепер зветься Вифлиєм.
І ось коли вони прийшли,
В заїзді місця не знайшли,
Багато там було людей,
Тулилися на ніч хто де.
Йосиф з Марією в печері
Знайшли притулок для вечері,
Колись в цій кам’яній утробі,
Був прихисток любій худобі.
В той час, коли перебували
Вони у тім хліві,
Марію вже пологи брали,
Дитятко б’ється в ній.
І породила Діва Сина,
Дитя тісненько сповила,
Поклала в ясла, в купку сіна,
На небі зіронька зійшла,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470472
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.01.2014
Марія почала повніти,
І Йосиф все те помічає,
Її він хоче відпустити,
В сні Ангел його навіщає:
"Не бійся, Йосифе, прийняти
Твою жінку Марію,
Від Бога в ній Дитя зачате,
Назви Його Месія"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470191
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.01.2014
Марія, з трьох років, жила
В Храмі, де і підросла,
Навчена в мудрій основі,
Для життя в Божій любові.
І ось прийшла пора закону,
Де мовиться про заборону
Жити у святому місці
Дітям у такому віці.
Діти до батьків вертались,
Чи до родичів, з ким знались,
А про сиріт Храм сам дбав,
За вірних заміж віддавав.
Діви Маріїні батьки
Були старенькими таки,
З Храму доньки не діждали,
Тихо в мирі повмирали.
Священники й цю сироту
Хотіли заміж віддавати,-
Не захотіла: "Я піду
Себе для Бога готувати"!
Ті дядька Йосифа знайшли,
По волі Божій віддали
Старому чисту сироту,
Щоб дівчинку глядів святу.
Вже Чотирнадцять літ Марії,
Дух Святий горить в надії,
Ангели не покидають,
Святість Божу зберігають.
Діва Святе Письмо читала,
Молилась Богу, працювала,
Дядько Йосиф майстрував,
Бог їм усим допомагав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469872
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.01.2014
Ось друге чудо, слава Богу!
За тих днів, як була знову
Сила - силенна народу,
На честь Христового приходу,
Пройшло часу вже три дні.
Люди, що мали при собі
З їжі, усе спожили,
І вже голодними були.
Ісус Христос замітив це,
І Його ясне лице,
Трохи, наче,хмурим стало,
А далі знову засіяло.
А коли сам прояснів,
То закликав всіх учнів,
І каже їм: "Шкода мені
Люду, - ось уже три дні
Перебуває тут на місці
Зо мною, а не має їсти.
Коли ж відпущу їх голодних,
До дому дійти не спроможних,
Підуть дорогою ослабнуть,
А може і зовсім охлянуть.
Бо ж дехто, без хліба шматка,
Прийшов до мене здалека".
Тож відказали йому учні,
Його найближчі, новобутні:
"З чого й хто міг би тут їх,
Нагодувати хлібом всіх.
У цій безлюдній глушині,
Де лише ми, з людьми, одні?"
Він же спитав їх поготів:
"Скільки маєте хлібів?"
"Сім"-відказали ті Йому.
Тоді звелів Він кожному,
Щоб всі молились і сідали
На землю і хліба чекали.
І взявши всі ті, сім хлібів,
Воздав хвалу, як сам умів.
Усе зробив по Божому,
Щоб попало кожному.
Поламав зазначені,
Хліби ті, ним освячені,
Тай дав учням, щоб ті брали,
І їх людям роздавали.
І вони той хліб взяли,
І весь людям роздали.
Мали дещо риб, отож
Поблагословив Христос
І їх, тай наказав роздати
Людям, голод тамувати.
І всі наїлись, ще й куснів
Зосталось сім кошиків.
А було ж, в тій тисняві,
Людей чотири тисячі.
Наситивши їх, відпустив,
І сам це місце полишив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469293
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.12.2013
Ісус людей нагодував,
І відразу ж спонукав
Своїх учнів сідати в човен ,
І перед нього пливти морем.
На той бік до Витсаїди,
Поки розійдуться люди.
Народ пішов, Він залишився,
На горі Богу молився.
Вже й настав вечір на дворі,
Ісус один на цій землі,
Човен з учнями на морі,
Його хвилі б’ють здорові.
Вітер той їм був противний,
Різкий, холодний, дуже сильний.
Близько четвертої сторожі,
Вночі Ісус пішов по морі.
Учні, ж побачивши, як Він
Ступає морем сам собою,
Гадали, що примара їм
Загрожує й в крик між собою.
Ісус, як їх таких увидів,
Сказав їм: \" Не лякайтеся,
Це я, а не якийсь там привид,
Пливіть і не страхайтеся\".
Аж тут Петро озвавсь до нього:
\"Господи, коли це ти,
Повели мені водою,
Також, до тебе підійти\".
\"Підійди\"- сказав Ісус.
І Петро вийшов з човна тут
І почав йти по воді,
Підійшов, і ось тоді,
Побачивши, що вітер сильний,
Злякався, почав потопати,
Страх його пройняв великий,
Заставив голосно кричати:
\"Господи, рятуй мене!\"
Хай хвиля ця мене мине\".
Ісус Христос притьма без звуку,
Простягнув до нього руку.
Витягнув його й озвався:
\"Чого ти засумнівався?\"
А, як увійшли до човна,
Вітер ущух, хвиля злягла.
Заспокоїлись тоді
Ті, що були в тому човні.
Вклонився Йому до ніг кожний:
\"Ти істинно - Син Божий\"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013
Прийшли до Христа звідусюди,
Різні за вірою люди,
До Його вчення небайдужих,
І Він вигоїв всіх недужих.
Як же настав вечір скоро,
Підійшли тоді до нього
Учні, й кажуть:"Місце це
Пусте, та й час минув уже.
Відпусти людей, нехай
Ідуть по селах зазвичай,
Та куплять там собі поживи,
Хліба та якоїсь риби".
А Ісус сказав, мов з неба:
"Їм відходити не треба,
В моїм благоволінні звідси,
Ви самі їм дайте їсти".
А вони мовлять до Нього:
"Зі статку свого харчового,
Ми маємо тільки п’ять
Хлібів й дві риби". І мовчать.
Тоді Він каже: "Тож підіть,
Мені їх сюди принесіть".
Ті ж пішли, все це взяли
І до Ісуса принесли.
А Він звелів передусім,
Аби було зручно всім їм,
Посідати тут тісненько,
Бо ж було люду багатенько.
І посідали на траві,
По сто і п’ятдесят людей.
Було п’ять тисяч в тій порі,
Без жінок і без дітей.
Ісус в небо очі підвів,
Благословив тих п’ять хлібів,
Дві рибини розламав
І учням все це передав.
А учні вже людям носили,
І всі зголоднілі їли.
Наситились, наїлися,
Щей кусні залишилися.
І назбирали тих куснів
Дванадцять повних кошиків,
Та ще й рештки риби були,
На землі скрізь, як гриби.
Ісус вдруге сіма хлібами
І рибами небагатьмами,
Чотири тисячі людей
Наситив крім жінок й дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467743
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2013
Во Ім’я Господа Отця
І Сина Божого Христа,
І святого Бога Духа,
Про Миколая пісню слухай.
Миколай для всіх людей
Був зразком християнина
Допомагав і в ніч, і в день
Коли нужду мала людина.
Незлобивий і спокійний,
Батьком був він для сиріт.
Допомагав злиденним бідним
В печалі тішив і поріг
Його будинку був для всіх,
Порогом в праведне життя,
Вогонь надії там світив
І радісного майбуття.
Коли ж Лікійський імператор
Повів гоніння і війну
На християн – Микола правив,
Заспокоював паству
Його в темницю посадили
Антихристи злі іновіри
Константин прийшов Великий
Об'єднав країну й віру.
Єретик Арія здурів
І мову глупоти повів:
Божість Христа не признавати
Микола став так захищати,
На Вселенському соборі
Христову божість, що поволі
Друзі стали, наче в морі
Хвилі проти слів Миколи.
Але деякі із них
Удостоялись видіння.
Мати Божа друзів цих
Відвідала. Благовоління
Зійшло на праведних отців
І вони уже з тих пір
Не тільки стали признавати,
А й за святого його мати.
Повернувшись із собора
Угодник Божий, наш Микола
Все праведне своє життя
Віддав для Бога, для Христа.
До глибоких літ прожив
Лише кілька днів хворів
І в триста сорок третій рік
Взимку, в грудні лишив світ.
Чесне тіло в місті Міри
В соборній церкві положили
Скоро тіло істочило
Цілюще благовонне миро.
Багато хворих ізцілилось
Намазавшись цим святим миром
Мощі з міста Мір Лікійських
Перенесли в Бар, місто італійське.
Хто молиться і вірить в Бога
Незнанні труднощі, дорога
Кінець щасливий буде мати,
Христос хранить і Божа мати
Чудотворця Миколая,
Хай з дитинства кожний знає:
– Той хто Бога величає,
Тому й Бог допомагає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466819
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.12.2013
У світі всіма знанний
Андрій Первозванний,
В Древній Русі Православній,
Святий апостол справжній.
Апостол, вірний скинії,
В свій час побував в Скіфії.
Хреста на горах встановив,
Столичне місце освятив.
Його сам край наш надихав
І майбуття пророкував.
Бо ж тут волхви на весь світ знатні,
Мудрі люди заповзяті.
Ним проповідувалась віра
На берегах Чорного моря.
Андрій в других краях бував,
Віру в спасіння розсівав.
В Греції, у місті Петрах,
Для поган він став хрест-жертва.
І розп’яли Андрія ті,
На "Х" подібному хресті.
Багато що пройшло відтоді,
Хрест став Андріївським в народі.
І тепер в кожній родині,
Він рівняється святині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465441
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 11.12.2013
Мы много говорим о девичьей чести и о бесчестии. И все меньше встречаемся с примерами благочестия. И не потому, что их нет. Они есть! Именно на них Мир наш и держится. Но примеры эти сокрыты от нас. О них, не принято писать. Так давайте будем выискивать их, писать о них, благоволить к ним. И от этих чистых, светлых эпизодов и мы станем добрее, благоразумнее, трансформируя благое на окружающих, зарождая все новые и новые очажки настоящего. Вот пример девичьего благочестия с журнала " Воскресение" Белоцерьковской эпархии.
Один монах послан был на служение в другую область и дорогой зашел к одному христолюбивому земледельцу. У него была одна дочь. Мать ее уже скончалась. Монах прожил в этом доме три дня. Всегдашний враг людей-диавол-внушил брату нечистые помыслы и страсть к девице, и он искал удобного случая причинить ей насилие. Внушивший нечистую похоть диавол позаботился и об этом.
Отец девицы по неотложной нужде отправился в город. Монах, видя, что в доме никого нет, кроме его и девушки, приступил к ней с явным намерением обесчестить ее. Увидев его в сильном волнении, в пылу нечистой похоти, девица сказала ему:
- Успокойся, и не спеши причинить мне бесчестие... Отец мой не вернется домой ни сегодня, ни завтра... Выслушай сперва, что я скажу тебе... Видит Бог, я готова удовлетворить твоей страсти...
И, стараясь перехитрить монаха, девушка начала говорить ему:
- Скажи мне, мой брат, сколько времени ты прожил в монастыре?
- Семнадцать лет.
- Имел ли ты сношения с женщинами?
- Нет.
- И ты теперь не прочь ради одного часа потерять весь свой подвиг!? О, сколько раз ты проливал слезы, чтобы представить плоть свою Христу незапятнаной! И неужели из-за минутного наслаждения ты желаешь теперь лишиться всех своих трудов!?.. Погоди - вот еще что: хорошо я послушаюсь тебя... Но если ты падешь со мною, возьмешь ли ты меня к себе и будешь ли кормить?
- Нет ответил монах.
- Так я тебе скажу сущую правду, воскликнула девица: если ты обесчестишь меня, будешь виновником многих зол...
- Каким образом? спросил монах.
- Во-первых, - отвечала девушка,-ты погубишь свою душу, а затем и моя погибшая душа взыщется на тебе. Знай - и я клянусь Тем, Кто сказал: "Не лги"- знай, что если ты обесчестишь меня, я немедленно удавлюсь, и ты окажешься убийцей и будешь судим, как убийца!
Чтобы не случилось этого, ступай-ка лучше в свой монастырь и там прилежно помолись обо мне.
Монах пришел в себя, отрезвился и, оставив дом земледельца, возвратился в свой монастырь. Пав к ногам игумена, чистосердечно раскаялся и молил, чтобы ему никогда более не отлучаться из монастыря. Прожив еще три месяца, он отошел ко Господу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464311
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 05.12.2013
Марія три роки жила,
З батьками. – В мирі, – підросла.
Благочестиві пам’ятали –
Від Бога радості спізнали.
День Введення в Храм настав,
Народ запрошений чекав.
В дворі і в душах чистота.
Ось, з хати вийшла Всесвята
Маленька дівчинка Марія.
Останній раз пройшла подвір’я,
– Божа воля в сяйві йде,
Свічку в рученьках несе.
Однолітки Діви Марії
Гарно вбрані, чепурнії,
Несли запалені свічки.
За ними йшли їхні батьки.
Святкові люди вулицями
З Богославними піснями,
З вірою в Бозі ступали
До храму Діву проводжали.
Священики їх зустрічали
З первосвящеником, співали
Божі Храмові пісні,
Як то годиться в такі дні.
Ось прийшла хвилина славна.
Іаким і жінка Анна
З благоволінням, вірні Слову,
Посвящають дитя Богу.
Становлять дівчинку свою
На першу сходинку святу.
Маленька враз пішла сама
П’ятнадцять сходинок пройшла.
Дух раптом у Храм влітає
Первосвященник прозріває,
В Святу-Святих її уводить,
Куди лиш раз в рік сам заходить.
І Дух Святий сказав йому:
« – Дитину бережи ось цю,
Бог хлопчика у ній зачне,
Він Царство вічне принесе.»
Діва Марія, як і всі
Читала книги там святі,
Закони Божії вивчала,
Постилася і працювала.
Літ одинадцять прожила
Дитина в Храмі Божому
І мудрість там таку знайшла,
Що не дається кожному.
І виросла вродливою,
Глибінь благочестивою.
Покірною у всьому
Богові живому.
Надзвичайно скромною,
В діях послідовною,
Дуже трудолюбивою,
В усьому позитивною.
Введення в Храм свята подія
І вирішила тут Марія:
В Божій Волі освятитись
І Дівою на вік лишитись.
Четверте грудня славна дата
І в ній збігаються два свята:
Свято «Діви Барвистої»
І «Третьої Пречистої».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463900
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 03.12.2013
Тысячи звездочек в небе мерцают,
Тысячи рыбок ныряют в водах,
Тысячи птичек поют и порхают,
Мать же на свете лишь только одна.
Звезды погасли,засветятся снова,
Рыбки уплыли, назад приплывут.
Птички умолкли, но песня готова,
Мать умерла,- никогда не вернуть.
В тяжких болезнях, мучительном горе,
Кто нас поддержит, поймет, средь людей?
Кто прочитает страданья во взоре,
Кто, как не мать, дорогих их детей?
Кто приласкает и душу согреет,
В пору печалей, тяжелых скорбей?
Кто бескорыстно в душе пожалеет,
Кто, как не мать ближе им и нежней.
Матери в мире никто не заменит,
Матери сердце священный приют.
Жаль только люди при жизни не ценят,
Поздно лишь слезы над гробом прольют.
Если имеешь ты маму родную,
Кто бы ты ни был, мой друг, человек.
Маму свою ты храни дорогую,
Лучше ее не найдешь ты вовек!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463310
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.11.2013
Перевела с украинского языка Наталья Бугаре
Не часто нас встречает счастье,
Но все же странный мы народ,
Мы счастливы своим несчастьем,
И так уже не первый год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
В нас зустрічі з щастям не часті,
Та я помітив дивну річ,-
Щасливі ми в своїм нещасті
І це уже не перший рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462590
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2013