Андрій Ключ

Сторінки (2/117):  « 1 2»

Осінь

Замислилися  верби  біля  ставу,
Бо  слухають  приземлення  краплин.
Бо  зустрічає  осінь  золотаву
Невідворотній  красень  часоплин.
А  його  осінь,  тільки  осінь,  бачить  –  
Полум’яніє  від  палких  зізнань.
А  темні  хмари  на  воді  відьмачать,
Щоб  не  було  добра  без  покарань.

Це  падають  юначі  мрії,
Але  не  мокнуть  люди  під  дощем.
Бо  від  води  дерева  багатіють,
Ховають  свою  совість  під  плащем.
Та  посміхнеться  щемко  щедра  осінь,
Поверне  призабутих  діточок.
Мабуть,  щоби  усе-таки  вдалося,
Продертися  крізь  терни  до  річок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622913
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2015


Доки

Великі  актори  на  сценах  живуть,
А  в  залах  все  грають  і  грають  фіґлярство.
Шкода  –  сиротою  лишається  суть,
Мистецтво  походить  з  родини  митарства.

Це  прикро  –  ступати  на    злі  язики,
Хтось  пнеться  посісти  суддею  найдовшим.
Буду  завжди  лишати  плітками  плітки,
Бо,
Я  вважатиму  себе  хорошим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2015


Рубікон

В  час  прощального  поруху  –  
Невгамовна  розрада.
На  останньому  подиху
Відкривається  правда.

Проросте  на  цій  правді  росток,
Біля  прірви  роками  зігрітій.
Що  простого  повітря  ковток
Найдорожчий  –  за  золото  світу.

Вже  погоничі    Всесвіту
Оточили  Надію
Чи  піднятися  ввись  я  зумію  …

Не  знаю,  не  знаю,  не  знаю.
Але  варто  сказати  сповна:
Не  зрадієш  з  брехливого  «раю».
Де  брехня  –  править  бал  «Сатана».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621056
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2015


Насупилася Сонечко

Насупилася  Сонечко  –  за  обрій.
Знов  сутінками  вечір  розпалю.
Небачена  з'являється  печаль,
Мабуть  за  те,  що  я  люблю
Поезії  не  підняту  вуаль.

Не  знаю,  чи  бувають  щасливіші,
Кого  строкатим  долям  колисати.
У  нас  насправді  народились  вірші,
Немов  дітей  -  від  серця  не  забрати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2015


Будь ласка

В  каштанових  салютах
І  в  танцях  бульбашок
Не  вистачає  посмішок  твоїх.
Тобі  дарують  Руту  
У  дзьобиках  пташок,
Не  розливай  же  сльози  на  весь  світ.

Дощі  не  плачуть  !
Летить  вода  з  небес,
Аби  потанцювати  на  зорі.
Сумні  не  бачать  !
П’янких  веселкових  чудес,
Бо  їх  знаходять  у  загравах  журавлі.

Роз’ятрене  бажання.
Словами  залоскочеш,
Чутливе  серце  розпаля.
Вітаючи  кохання,
П’янких  чудес  не  хочеш,
А  хочеш  –  журавля    …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2015


Пробач

В  Павутині  зустрілися  двоє,  
А  один  все  ж  звичайний  читач.
За  усе,  що  накоїв  –  
Будь-ласка,  пробач.
Я  насправді  не  знав,
Що  вірші  наче  квіти
Дарують  жінкам
Тільки  разом  з  собою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015


Вогонь

Зневірам  посміхнусь  :)  наперекір.
Талан  туманить  десь  за  небокраєм.
А  під  ногами:  горить  папір  –  
Рукописи  палають.

Як  швидко  той,  хто  вірив  у  людей,
Злітає  з  посивілих  аркушів.
Що  ж  серце  виривається  з  грудей
Із-за  якихось  всього-на-всього  віршів.

Це,  все-таки,  цікаві  відчуття
Коли  думки  у  полум’ї  палають.
Хай  взагалі  -  немає  вороття,
А  із  вогню,  тим  паче,  не  вертають.

Нагряне  пора  грізна
З  незнаного  здаля,
Запалить  Хтось  рукопис
За  іменем  –  Земля.
І  вже  тоді,  насправді,  буде  пізно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564749
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2015


Кохання в Інтернеті

Полюбити  життя  і  волю,
Все  безмежне  і  сонячне.
Вигадував  я  свою  долю,
А  ти  вигадала  мене.

Яскраві  зірки  воркують
Між  смугами  наших  шляхів.
Про  те,  що  роки  веслують
Подалі  від  берегів.

Що  час  чомусь  невблаганний,
А  доля  невтримно-стрімка.
І  хоча,  наче  ти  –  чекана,
Як  у  сні  недосяжна  й  легка.

А  можливо  тобі  усміхається
На  усі  віртуальні  пісні.
Якщо  вигадані  закохаються,
Значить  стрінуться,  навесні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2015


Знов перший сніг красуню осінь огортав

Знов  перший  сніг  красуню  осінь  огортав,
Одною  ковдрою  вкривав  всіх  незнайомців.
Та  коли  я  прекрасний  вірш  Ваш  прочитав,
Немов  уперше  засвітило  Сонце.

Насправді  !    Сяйво  завітало  крізь  вікно.
Я  заблукав  у  невимовних  мріях.
Це  Сонце  гаптувало  полотно.
Це  Серце  вишивало  ностальгію.

Спасибі    Вам,  за  світло  у  віршах,
За  журавлине  прагнення  до  лету,
За  те,  що  серце  рветься  мов  пташа,
Залишити  буденності  тенета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014


Ми з Вами познайомились у снах

Ми  з  Вами  познайомились  у  снах,
Ви  дарували  сум  Олександрії.
А  погляд  наче  дивовижний  птах
Втішав  самотній  острів  мрії.

Тепер  ловлю  свої  думки,
Коли  читаю  Вас.
З  легкої  Вашої  руки
Не  поспішає  час.

І  я  також  ,  від  Вас,  не  поспішаю.
Вдивляюсь  у  обличчя  білих  вулиць.
Вони,напевно,  сум  Ваш  пам’ятають.
І  посмішки,  звичайно  ж,  не  забулись.

Я  дуже  прошу,  більше  не  сумуйте.
Щоб  розливалася  веселка  в  місті,
Всміхайтеся  будь-ласка  і  танцюйте.
Очима    вогники  запалюйте  іскристі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2014


Прийде пора стрибати в часопади

Прийде  пора  стрибати  в  часопади,
Аби  пізнати  цього  життя  суть,
Бо  на  принади
Правди  не  клюють.

Невже  це  важко  -  мирно  жити?
Та  Хтось  придумав  хрест  і  манівці
І  розпинає  між  любити  чи  убити.
Чи  вихід  в  закривавленій  щоці?

Чи  це  добро,  що  себе  не  боронить?
Собою  ж  бо  годує  зло.
Аби  упасти,  коли  його  зронить,
Із  під  хвоста  у  вічне  джерело.

Чи  це  добро  загострені  встромило  куполи,
Аби  із  неба  потекла  любов.
Віки  минули  -  не  минула  кров.

Який  безмежний  Всесвіт!
ЯКИЙ  БЕЗМЕЖНИЙ  !!!
Чи  всі  від  нас  поховані  шляхи
В  світи  добра  бентежні
Лиш  тільки  мрії  відлітають  мов  птахи  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2014


Любов і Муза це одне і теж ?

Кожна  людина  носить  в  собі,  можливо,  невичерпне  джерело  енергії  
котре  вмикається  в  момент  творення  нового.    Йдеться  про  відоме
 творцям  натхнення,  коли  хочеться  співати,  літати  і  т.д.  Це  було
 помічено  давним-давно,  наприклад,  стародавніх  китайських  воїнів  
вчили  поводитися  зі  зброєю,  живопису,  поезії,  музиці.  Бо  енергія  
необхідна  для  перемог  у  битвах.


До  всіх  хто  перебували  в  стані  творчого  окрилення  .    Згадайте  свої
 враження  від  першого  кохання:дотики,  погляди,  поцілунки  і  т.д.  

Любов  і  Муза  це  одне  і  теж?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536730
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2014


Світло

Бачимо  ми  відображення
Променів  світла  тремтячого.
Не  помічаємо  враження
Від  світу  сплетіння  киплячого.

З  п’єдесталу  п’янкого  хмелю
Чи  з  багаття  буття  самоспалень,
Поспішивши  сказати:  «Люблю»  –
Ти  шукаєш  сліди  віддзеркалень.

Хай  цілують  іскринки  твої.
Все  одно,  кому  що  ти  говориш.
Бо  у  мене  дивацтва  свої  –  
Я  закоханий  в  те,  що  Ти  твориш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478567
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2014


Парадокс

У  снах  ведмедя:
Найсолодша  –  лапа.
Та  весну  він  ніколи  не  проспить.
Грайливо  знову  випурхне  з  канапи
А  кров  у  серці  аж  загомонить.

Та  парадокс  цей  не  усім  годиться,
Пороблено  якийсь  пріоритет.
Буває  сплять  –  допоки  лапа  не  скінчиться.
Незвіданим  лишаючи  секрет,
Незайманою  в’яне  таємниця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477887
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2014


Повторення неповторності

Ти  таки  прочитала,  крадькома,
Щоденника  весни  на  підвіконні.
Хай  за  вікном  вже  шкіриться  зима,
Але  прекрасні  мрії  не  холонуть.

Якщо  творити  казку  навкруги,
Відразу  ж  потеплішає  на  дворі.
Проклюнуться  поснулі  береги
і  зашумлять  весною  аж  до  моря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476931
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2014


Неминучість

Розгортається,  вітру  на  втіху,
Ще  непевний  лелечущий  ключ.
Під  крилом  вже  туманиться  стріха,
Найрідніший  зникає  обруч.

То  те  колесо  –  добра    людина,
На  батьківську  поставила  вись.
Щоб  святилася  птахом  родина,
У  серцях,  щоб  світанки  знеслись.

Розлітатись  !!!
Літаючим  світом!
Пам'ятаючи  обруча  суть.
Бо  від  того  живемо  ми  вітром,
Що  птахи  його  крилами  мнуть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472572
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2014


Політ

У  безмежному  світі
Двоє  не  розминулись
Ми  зустрілися  в  миті
І  слова  всі  забулись.

Незбагненно  беруть
У  полон  твої  очі,
У  іскринках  цвітуть  –  
Я  в  твій  погляд  дивитися  хочу.

Я  дивлюсь  в  твої  очі,
Як  у  зоряне  небо.
Бо  побачити  хочу  –  
Тебе.

Та  померкли  всі  звуки,
Дика  кров  знов  спадає,
Божеволіють  руки
І  одежа  злітає.

Я  зникаю.
Я  про  тебе  в  тобі
Забуваю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.01.2014