| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Торкнись мене і я оживу.
Я стану для тебе на коліна.
Візьми мене, таку неживу.
І стану гарніша Берліна.
Неси мене усю нашу дорогу.
Я легка, я просто як папір.
Спаси мене. Такую всю убогу.
Читай мені, що написав Шекспір.
Погладь мене, заб'ється може серце,
Співай мені, можливо посміхнусь.
Заглянь у очі, там є якесь озЕрце,
Заплакав ти. Коли вже повернусь?
Я стану перед тобою на коліна,
Я напишу тобі листа, вірша,
Як пише та Костенко Ліна,
Як тільки оживе моя душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2013
Мені не треба крила,
Щоб знову полетіла.
Не треба і води,
Щоб змити всі сліди.
Не хочу навіть вітру,
Ні осені палітру.
Не можу глянуть вгору -
Не вистача простору.
Не сплю коли лягаю.
Темніє. Я вмліваю.
Мабуть не можу жити.
За все треба платити.
Я безвісти пропала.
Душа чорнюща стала.
В очах не видно сліз,
Лише один ескіз.
Не дихаю давно ,
І п'яна я - вино.
Ще крок і буде біло,
Засну сама і моє тіло.
Не хочу більше жити,
Холодні руки гріти.
Душа чиясь упала,
Я безвісти пропала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013
Страшно. Ти кажеш тобі страшно.
Тремтять коліна. Покусана губа.
Червоні очі. Не спиш ти зовсім, бідолашна.
В очах все сіре. Людей нема. Журба.
Лиш кожен новий ранок прилітає пташка.
Ти ждеш її в один і той же час.
Крізь сум всміхаєшся. В руках у тебе чаю чашка.
Це справжній ранок. Нема отих гримас.
Але ти розумієш, ти одержима часом.
Не знаєш де подітись. Коли вже той кінець.
Живеш ти якось мало. Якимось дисонансом.
Не правильно все робиш. Кинь в воду камінець.
Пишеш. Закреслюєш. І знову пишеш.
І плачеш. Ридаєш. Вмиваєшся сльозами.
Шепочеш:" Все добре. Дуже добре". Так собі брешеш.
Ідеш і падаєш. Встаєш. Тримаєшся руками.
...Ранок. У тебе безліч гостей в домі.
Чого їм треба? Ти ж така страшнА.
Вони балкають. Говорять речі невідомі.
А ти ледь дихаєш. Всі кажуть, що смішна.
Прокинулась. Нікого вже нема. І темно.
Підвестися не можеш. Закриті очі. Пустота.
Хотіла крикнути. Не вийшло. Все даремно.
Це все. Кінець. Душа твоя зліта...
...Ранок. У тебе безліч "гостей" в домі.
А ти така прекрасна. Такечудове плаття.
Весільне. Біле. Он плачуть незнайомі.
Всі плачуть. Кругом одне ниття.
Страшно. Всі кажуть, що їм страшно.
А ти вже вільна. Нічого не болить.
Тебе всі згадують і кажуть:" Бідолашна".
Та ти щаслива. Набридло ледь-ледь жить.
Програла ти. Не дочекалась. Вмерла.
Боротись не схотіла. Пішла собі сама.
У матері усе перед очима стерла.
Тепер вона причинна. Хреста он обійма.
...Пройшло вже років десять. А мати ще німа.
Лиш кожен новий ранок пташка приліта.
І дивиться на матір, що молиться дарма,
Що зве свою дитину, хай в гості завіта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013
Любитиму. Всім серцем. Обіцяю.
Я вже не можу. Просто дожени.
Віддам тобі усе, що тільки маю.
Лише ти долю нашу не вини.
Чекатиму. Всім тілом. Обіцяю.
Я так не хочу. Милий, обернись!
Вже так давно нас разом уявляю,
А губи шепчуть: "Дівчинко, молись! "
Молитимусь. За тебе і за себе.
За віру нашу і твою любов.
За те, що закохаюсь в тебе,
За щастя наше і мою любов.
Хотітиму. Постійно. Я до тебе.
Так просто, чисто, по-дитячому.
Шукаю десь в душі кохання в себе.
Немає. Провинилася... Чому?
Летітиму. На крилах. Не боюсь.
Так хочу високо... З тобою.
О Боже... Де ти? Зараз розіб\"юсь.
Прошу тебе! Не грайся так зі мною!
Прокинулась. Жива. Дивлюсь.
Шукаю щось. Так темно. Боже.
І знову... Знову я молюсь.
Вже хочу вижити. І вийде. Може.
Привіт. Це ти? Чому я тут?
Чому лежу сама посеред поля?
Летіла? Я? Летіла, як салют?
У всьому винна, кажеш, доля?
Просила ж я... Долю не вини ти!
Тепер тікай від мене! Чуєш?
Тебе тут мало. Все. Іди ти!
Для іншої усе ти намалюєш.
Вертаєшся? Куди? До мене?
Так ти ж мене впустив, коли летіла.
Не хочу я. Тікай скоріш від мене.
У мене друзі тут. Вино. Текіла.
Привіт. Ти хто? Такий приємний.
Подобаєшся. Дякую. Живу.
Чому далеко так? Якийсь таємний.
Літати? Ні, дякую. Я попливу.
Ми разом. Ти і я. Не кинув.
Плив поряд. Всю дорогу. Мило.
У водоспад за мною навіть линув.
Чарівно . Хочу ще. Це розбудило.
Любитиму. Всім серцем. Обіцяю.
Я вже сміюся...ти мене обняв.
З тобою все чарівне уявляю.
Бо ти зі мною. Ти мене не проміняв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2013