| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
У тому місці, ніби у пустелі,
Вже не піщаній…Навіть неживій.
Є небо наче пластикова стеля,
Є голос люду,що уже німий…
У місті тому до сих пір чатує
Така «ласкава»,невблаганна смерть…
І біль страждання ті ще спокутує,
А спогади розірвані ущерть…
І це Чорнобиль…Край людського лиха,
Де стався вибух,що життя забрав.
Він попелом в душі ганебним диха
Й жалю відбитком в пам’яті постав…
Це - чорний біль?Чи,певно,вража доля?
А Прип’ять дощик ллє з атомних сліз…
Дістались,нам,мабуть, найгірші ролі,-
Віджученість чорнобильських беріз…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437988
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2013
В минулому житті була, напевно, квіткою...
Таку у світі важко десь знайти:
Тендітною, з тоненькою стеблинкою...
Аби зірвати, треба довго йти.
Я мала колір жовтий, як у сонця,
Й багато, просто безліч пелюсток!
Дмухне вітрець – і матимеш в долоньці
Одну із них, немов у путь квиток.
Я очі мала ніжнобарвінкові,
Блакить небес сіяла в них,
І трави буйнії шовкові
Мені горнулися до ніг.
Отак росла я потихеньку
В краю, де дощ і сніг.
Ніхто красою неземною
Намилуватися не міг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437985
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.07.2013
́Ти пам'ятаєш осені мотиви,
Її жовтневі, полудневі сни,
Мелодії туманних переливів
В очікуванні теплої весни?
Тоді принишк холодний вечір,
Повіяв вітер одиноких днів,
І я накину ́на вже замерзлі плечі
Шлейф із самотніх вуличних вогнів..
Прогулюється осінь нашим парком,
Їй не важливо, що вже пізній час...
Даремно в тексті ти додав ремарку:
Ця п'єса зовсім не про нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437984
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.07.2013
Малює ніч вже зоряні картини,
Немає в них важливої потреби,
Та в голові думки знов без упину,
Кричать. Їм вже замало неба...
Їм вже замало простору квартири –
Потрібна воля, щоб летіти далі.
Вони лишають між рядків пунктири
Й летять у невідомі далі.
Вони приховують таємний сенс,
Якісь маленькі, незначні дрібниці.
Та у виставі з випадкових сцен,
Розкриють, певне, власні таємниці.
Не порахую кількості рядків:
Не стане в тім нагальної потреби,
Не підберу чомусь доречних слів –
Мабуть, також мені замало неба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437758
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.07.2013
Заплутані думки… Вже пізній вечір…
Неврівноваженість сполохує свідомість…
Закриті віки, мислити вже нічим…
Далека ніч, безсоння… Що ж натомість?
Це відчуття: один ти, віч-на-віч
Із почуттями, тим, що непокоїть…
Сріблястим сяйвом знову сяє ніч…
Вона жива, свої у ній закони…
Не спиться їй. Чекає все вона,
Їй так постійно щось тривожить душу…
Сиджу тихенько я біля вікна…
В неспокої, і теж мовчати мушу.
І кожен вечір – крапля, ніч, безсоння,
Натхнення, ризик, нерозумний страх…
В думок навіяних безодню
Летиш ти, наче зірка в небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437756
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.07.2013