| Сторінки (1/20): | « | 1 | » |
назви твір так, щоб його захотілось відкрити-прочитати і радій від числа переглядів,
дитя соцмереж
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
Лети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2013
Порожні обличчя інших,
тих, в кому я намагаюсь
забути тебе.
Набридли.
Так, ці личка милі,
але вони ніхто.
Давно прогнилі зсередини,
вони не зможуть бути тобою.
Ніколи
Але,
втративши тебе навіки,
нічого більше не
залишається.
Тільки...
шукати нового раю.
Напевне, це нормальні речі.
Напевне..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
ти впала з небес,
спалила крила
ти впала, щоб бути тут
між цим брудом та сміттям
з грішними людьми
з порожніми душами
ти серед них надто довго
надто
і ти...
але ангели
завжди залишаються ангелами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2013
Чому щоразу, коли я намагаюсь втекти від тебе.
Ти не відпускаєш?
Чому щоразу, коли я хочу бути ближче до тебе.
Ти не дозволяєш?
Чому я третю ніч не сплю?
Чому я постійно думаю тільки про тебе?
Чому це все по колу в моїй голові?
Чому це все так складно?
Чому я живу цим?
Чому я живу?
Чому я?
Чому?
Чому?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013
Навіть коли ти стоїш біля мене.
Навіть коли за руку тримаю.
Тебе.
Мені мало.
Ти завжди прекрасна.
Завжди цікава.
До болю потрібна.
До крику далеко.
Між нами світи, цілі галактики, Всесвіти різні.
Різні міста.
От і тільки.
Не більше.
Так мало тебе в ніжнім подиху вітру.
В останнім промені сонця.
В шаленім серця ударі.
Щоразу.
Та все ж ти існуєш.
Ти поруч зі мною.
Хоч інколи.
Поруч.
Та й це не навічно.
А тільки
до смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013
Ти. Одна на мільйон.
На мільярд.
На весь Всесвіт.
Ти. Муза.
Мадонна.
Кохання,
одне на все життя.
В тобі весь світ,
цілі галактики,
в тобі.
Ми рідко бачимось,
та, повір, ці зустрічі
це найкращі хвилини мого життя.
Ти, завжди усміхнена, весела.
Ти, завжди радісна й сонячна.
Ти, щира та справжня.
Ти ангел, якого я шукав все життя.
Ти, ніби мрія або казка.
Ти.
Та, знаєш,
незважаючи ні на що,
я завжди тебе пам'ятатиму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013
В'язні свого часу
та простору.
Заручники своєї реальності.
Ви сковані в своїх діях.
Вважаєте себе ангелами?
Ви тільки частинка давно застарілого механізму,
який нікому не потрібен.
Вулиці, машини, люди-зомбі.
Світ ілюзій, примар,
Світ придуманий для вас.
Живете поруч,
тримаєте одні одних, наче ланцюг.
Не помічаєте, що з кожним днем
все більше й більше
мертвих мрій,
мертвих снів,
мертвих надій.
Та й самі ви
від народження мертві.
Втеча неможлива
і, власне, беззмістовна.
Ви залежні
від грошей,
речей,
вільного часу,
інших.
Тримаєтесь на відстані від насилля та болю?
Ваше позерсво, гра, театр, бутафорія надто кумедні,
щоб бути правдою.
Ваші гнилі душі вже не вилікуєш.
Ви застрягли в бруді сірого міста.
Без можловості вибратися.
Без надії на порятунок.
Вбили в собі щирість,
поховали в собі дитину,
закопали свій талант.
Безталанні, розгублені, порожні люди.
Я один з вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
Прокинувся. Ванна. Поїв.
За комп'ютер. Ні пошти, ні спаму.
На роботу поїхав.
Знайомі. Колеги. Звук принтерів й факсу.
Задуха. Вже липень!
Немало вже часу.
І знов за комп'ютер.
Папери, статистка, чортові дані.
Обід. Столова. Стук повних стаканів.
Ще 20 хвилин. Порожні розмови.
Робота вже скоро.
І знову. І знову.
Комп'ютер. Статистика. Бісові дані.
В мережу на хвилинку.
Ну як ж без реклами?
Новини. Робота. Відеоігри.
Все що потрібне. І непотрібне.
День робочий закінчиться скоро.
Недовго чекати.
На маршрутці додому.
Світло. Телек. Скромна вечеря.
Комп'ютер до ночі в Всесвітній мережі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013
Одні і ті самі сценарії завжди.
Без змін.
Одне і те саме по колу.
Щодня, щомісяця, щороку.
Набридло.
Неможливо вирватись.
Інколи шкодую, що не маю смертельної хвороби.
Щоб насолоджуватись останніми днями.
Або амнезією.
Щоб щоразу дивуватись природі речей.
Шукаю собі проблем.
Щоб не було нудно.
Тікаю від них.
І знову.
Ізолюю себе, щоб розібратись у всьому.
Не виходить.
На кожен вчинок тисяча причин, сотні визначень.
Щоб пізнати себе, не досить просто аналізувати вчинки.
Не досить знаходити перше-ліпше пояснення і підлаштовуватись під нього.
Не досить читати книжки і шукати паралелі з собою.
Треба щось інше.
Тільки що?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013
Спалахи блискавок кожні 3 секунди освічують кімнату.
Як завжди
ніч, я
і сміття
на підлозі, столі, ліжку.
От і в мене
всередині,
як і в кімнаті
тільки смiття та безлад.
Виходить, що
живу в цих чотирьох стінах,
ніби замкнений в собі,
ніби завжди по колу,
з початку в початок.
Тільки самотність заважає.
Але тут немає місця для людей,
тільки для блискавок.
Яких,
до речі,
боюсь страшенно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2013
Щоразу,
коли я напивався
все йшло в чарівний світ,
світ невагомості й безтурботності.
Я літав - був собою.
Напевне.
А потім
на ранок
довідувався
(зазвичай з історії надісланих повідомлень)
про свої справжні погляди,
і розумів ким я насправді є.
За що зазвичай доводилось червоніти,
за себе.
Тепер,
перед тим, як напитись
вимикаю телефон,
викидаю сімку в куток зі сміттям,
від'єдную клавіатуру, мишку, монітор,
зв'язую ноги, руки, допомагаю зубами
Тільки тоді п'ю.
Так от,
Прокидаюсь зранку,
на підлозі,
напівпорожня пляшка стоїть біля ліжка,
руки в кров від мотузки,
на колінах синці й порізи,
знаходжу розбитий телефон,
сімку серед сміття,
комп'ютер не зібраний.
От і добре.
Так я забороняю собі бути собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2013
Коли я був малим,
і мої батьки сварились -
завжди виникало бажання втекти
далеко-далеко,
заховатися десь в кутку так,
щоб ніхто не знайшов,
закрити очі й вуха
і кричати,
щоб не чути їхніх криків.
Час пройшов,
я виріс
і все ніби добре.
Але бажання залишилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2013
Гидко дивитись на тих,
хто нехтує словами "людяність" і "мораль":
повій та сутенерів,
чиновників,
хабарників,
нечесних бізнесменів,
алкоголіків
та інших дурнів.
Боляче дивитись на людей,
яких відштовхнуло суспільство:
бідних,
знедолених,
осиротілих,
інвалідів,
людей, що живуть на копійки,
що ледве зводять кінці з кінцями.
Приємно бачити:
усмішки,
радість,
дітей,
щасливі сім'ї,
закоханих,
талановитих і незвичайних.
Та ви це знаєте й без мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2013
Агонія,
злість,
тупість,
егоїзм,
пригніченість,
бідність,
смерть,
голод,
геноцид,
страх,
ненависть,
апатія,
крик,
втеча,
біль,
самотність,
ескапізм,
шизофренія,
темрява,
пекло,
диявол,
стрес,
дипресія,
зневага,
тероризм,
теракт,
вбивство -
всі мої погані слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2013
Пригадуєш?
Ми.
Завжди разом
Неподільні, як
одне ціле.
Гуляли під дощем,
Торкались неба пальцями,
Цілувались під музику Бетховена,
Стрибали в прірву п'янкого кохання.
Божеволіли вночі,
вдень
завжди і всюди.
Знайшли кошеня,
стрибали на ліжку,
пили гарячу каву,
мокрі після зливи.
Раділи через дрібниці,
щось серйозне,
і так просто.
Тікали на ніч за місто,
сміялись з його вогнів,
прокидались на даху
в рідних обіймах.
Співали шалені пісні про кохання,
про щасливу життя,
про нас.
Катались на трамваї,
танцювали по калюжах босоніж,
хворіли завжди разом,
як одне ціле.
Раділи, співали, божеволіли...?
Пам'ятаєш.
Прошу.
Залишся зі мною
назавжди.
Спогад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2013
Я боюся, страшенно боюся
людей.
Цей страх супроводжує мене всюди.
На вулиці, вокзалі, спортмайданчику,
в магазині, аеропорту, універі.
І, нарешті,
вдома.
Він, як паразит
живе й росте в мені.
Щоразу,
коли доводиться з кимось розмовляти,
це так,
наче 220 вольт пульсують
з кожним ударом серця.
Щосекунди вони вбивають мій розум.
Щохвилини я помираю від больового шоку.
І знову відроджуюсь.
(на жаль, чи на щастя)
І от я тут.
В онлайні.
Все навпаки.
Але як це змінює реальне життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2013
Тільки спокій.
Єдине про що мрію.
Забути все, що знав, що знаю, що буду знати.
Залишитися сам на сам із собою
Відпочити.
Втекти
Не вийде?
Звісно.
Не дивно.
Так завжди.
Ми в круговерті життя, коли хочемо спокою,
і самі, коли хочемо жити на повну.
Ідіотизм.
Чи може...
реалізм?
Втомився.
Тільки спокій.
Можливо вічний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2013
Третя ночі.
Порожня кімната.
Я.
Стук пальців по клавіатурі.
Бездушні букви не приносять щастя,
та й задоволення теж.
Та що робити?
Зараз краще, аніж вдень.
Ніщо не турбує,
принаймні.
Нова вкладка.
"Психічні розлади". Вікіпедія.
Нудна біганина очима по рядках
Шизофренія?
Не моє.
Роздвоєння особистості?
Не підходить.
О,
ескапізм.
Воно.
Хоч щось.
Але
досить.
"Я вибрав. Загорніть, будь ласка"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2013
Прохолодну ніч,
повелительку темряви,
незабаром вб'є ранок.
Він це робить завжди -
вона не боїться
Зійде сонце,
освітить весь бруд реальності.
Так було споконвіку.
І я,
в цих чотирьох стінах,
буду зустрічати ранок.
З вимкненим комп'ютером й
напівживим страхом.
Він розростається
відколи себе пам'ятаю.
Чекаю.
Одного разу,
через 13 років.
Для мене все зміниться -
загубиться ранок в пітьмі.
Зникне бруд та сміття з кімнати,
пропаде стіл з написаним...
Та я не боюсь.
Знаю.
Це станеться.
Повинно статись.
А сонце зійде. Так було завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2013