| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
вони говорили: "ти полетиш!",
і догори підіймали захоплені очі,
і їхні усмішки - процвілі наскрізь
як карти кидали охоче.
і він лиш один літати не вмів
вони говорили "залишився крок!",
і сотні облич, і рук, і повік
до плоті вагомої проклали місток.
навпомацки він доторкнувсь до небес,
розправивши крила, стрибнув униз.
крізь темінь очей відчував інтерес
усіх хто чекав довгожданих реприз.
він вірив - не будь кому, долю давав -
не як щось мізерне, а як цінний скарб.
летіти хотілось, та час розривав
надію як шмаття, а крила - у прах.
вони говорили: "ти полетиш",
і вниз опускали розлючені очі.
і злість, і байдужість- процвілі наскрізь
зникали як крила пророчі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2013
не потрібно мене лікувати
і таблетки викинь - до біса
ми - обоє - занадто дістали
один одного, щоби терпіти.
я давно вже холону від твого
завжди теплого світлого сміху,
я бруднюсь і сахаюсь від того,
як вдягаєшся в чисту утіху.
від моєї розмоклої люті
ти смієшся, блазуєш убого
ти застрягла в твердій каламуті,
аби вибратись з кола німого.
я втомився себе лікувати
і тобі це, мабуть, не потрібно
припини перед мною літати,
не даруй мені ці псевдо-крила.
я ногами не хочу стирати
кожен день одну й ту ж дорогу,
відгризати масними шматками
твою прикрість, твою засторогу.
ти не вмієш вдавати щастя
я ненавиджу бути покірним
і, напевне, наше кохання
виглядає занадто ампірним.
не потрібно мене лікувати
і таблетки викинь - до біса
бо мені не потрібно страждати,
а тобі не потрібний гульвіса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427087
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.05.2013