| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
і знову ці вірші:
в них несказанне таю.
Нічим вони тому не гірші, як разом гуляли в Раю.
За руки тримались на завжди обіцяні бути,
в траві цілувались, тепер оце все забути?
На плечах і досі обійми твої-
де ж серцю покою? Спалю у вогні
усі ті листи написані в осінь,
заплакані фрази в зім'яту постіль:
"Слова неземні, кохана, в мені.
Заради любові пройду всі бої".
Забудь.Цілувались.
За руки тримались
В Раю ми гірші.
Як завжди: пишу (винні) вІрші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2017
замість чистого - лінія,
пульс відсутній...
душа тіло покинула,
реальність смутна.
на очі сльози,
на смак солоність,
у серці біль:
вина й безкровність.
спустошилось тіло,
пуста оболонка,
наповнення нуль:
залежність і ломка.
втрата, покірність й буття,
кохання дарує новеє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013
Не мило в очі - біль у душу
тепер я хвора: самота.
Постав діагноз, рани сушить,
до серця кров не поступа.
Заплутався у нервах,
порвав до біса від нудьги.
І не проходить кров по венах:
померла я, зі мною ти.
Таке приходить відчуття,
коли минає щось хороше.
Коли тебе кидає в небуття,
коли ножем хтось ріже душу.
В шматок один склади до купи,
і на прилавок поклади.
Знайдеться хтось, як пройдуть муки,
візьме до себе назавжди.
Тоді все од любові тої,
зуміє зарости.
Нова весна до тебе:
життя будЕ цвісти.
------------------
P.S.У пам'яті зостанусь, може,
а може й стреш, для чого я?
Та рани серця же ж не кожен,
зуміє вправно залатать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013
"прокидаюся від слів людини, яка "дивиться на мене закоханими очима"...
чимчикую на кухню, заварюю собі каву, беру мандаринку...
Підвіконня, світанок, улюблена музика...
Кава... Ковток, другий...
... вона переповює мої думки. Кожен ковток наповнює тіло, кожен ковток кохання заповнює серце...
Любов і насолода...
Музика. Вона у кожому куточку твоєї свідомості, у тобі ...
Останній шматочок мандаринки ... мої уста. Він холодний.
Все це більше схоже на якесь збудження та... Ні, пробудження ...
На вулиці світло, поволі видніються постаті людей крізь заметіль ... сніг ...
такий лапатий, легкий та незалежний, як і мої думки.
Та ось вітер підносить його вище!
Залежний, значить, і ти залежиш ...
Від кожного слова, ніжних обіймів і страсних поцілунків ...
...
кожен знаходить свій ранок у своєму, і кожен по-різному.
...
Останній ковток кави.
- Холодна?Її зігріє твоя душа ...
Така солодка та гаряча ... Твоя вдача гаряча ...
- Я хочу робити це частіше. Таке не набридає, такий світанок особливий ...
Люди метушаться...хм...Дивні... Сьогодні вихідний... сьогодні переддень Різдва...
Всі вони кудись поспішають, а я розділяю насолоду.
Насолоду з світом, насолоду з тобою ...
Для осмислення/ проживи ранок як і я.
Вже зовсім видно. Світанок чудний ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411455
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Хтось мріє про тебе перед сном,
Про твої обійми і поцілунки
...та в серці у тебе інший...
Це почуття невзаємності переслідує,
Душить і отруює душу рядками.
А він не поряд і ніколи не буде:
- Між нами "міст".
Бо ж початок - він є відсутністю продовження.
Перші хвилини: цікавість, турбота;
Останні дні: повна байдужість і пустота.
Доброї ночі, щастя, і добрий ранок.
Я засинаю з тобою, поки ти того не бачиш.
Ранок - одна, за тобою і слід простив.
Ти зумів лиш закохати.
Закохати і кинути.
Почуття переповнюють серце
Заповнюючи пусті прогалини болю.
Жаль, все залишає свій слід.
Загояться рани, без тебе одна.
Іди, потерплю... самота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411453
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Ось, душа моя в долонях.
Ось вона моя одна.
Тільки ти - думки в полоні,
Тільки я і не сама.
Бо сьогодні ти зі мною,
бо сьогодні разом, як завжди...
Я люблю тебе безкрайно чи безмежно,
як тобі?
Знаєш, так, любов одностороння.
Не сама і не собі,
Бо з тобою я сьогодні,
бо сьогодні - як завжди!
Зрозуміть тебе з півслова,
дуже легко,
А тоді, а тоді слова останні,
і сторінки, може дві...
Ось, кінець, я не з тобою.
На сторінках лиш сліди,
мої пальці... Кольорові?
Кольорові лиш думки.
Я живу тепер тобою:
всі слова твої - мої.
Скоро нова, нова книга,
нова я і світ благий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Не мило в очі - біль у душу
тепер я хвора: самота.
Постав діагноз, рани сушить,
до серця кров не поступа.
Заплутався у нервах,
порвав до біса від нудьги.
І не проходить кров по венах:
померла я, зі мною ти.
Таке приходить відчуття,
коли минає щось хороше.
Коли тебе кидає в небуття,
коли ножем хтось ріже душу.
В шматок один склади до купи,
і на прилавок поклади.
Знайдеться хтось, як пройдуть муки,
візьме до себе назавжди.
Тоді все од любові тої,
зуміє зарости.
Нова весна до тебе:
життя будЕ цвісти.
------------------
P.S.У пам'яті зостанусь, може,
а може й стреш, для чого я?
Та рани серця же ж не кожен,
зуміє вправно залатать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
чого вірші лиш про кохання?
про душу про любов?
для когось це лише страждання
пусті слова і руки вкров ...
ніхто не зна як серце рветься
як лиш боліє і кричить
і як відлунням одізветься
й чого воно тебе навчить ...
не крайся серце ти в полоні
і не належиш лиш собі
ти непотрібне ні нікому
зостанься тут на самоті ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013
Я так сумую за тобою,
твій голос і мої думки.
Ти снишся часто, загадково:
я відчуваю що і ти.
Усе всередину так рине,
а може звідти: як коли,
Бо відчуваю щось подвійне,
щось не моє від самоти.
Душа пуста, нема любові,
нема тебе і "нас" нема,
Тут пусто, сіро і відколи,
ось так забувся - світ пропав...
Та ти приходиш, жаль, не часто,
щоб залишитися назавжди,
Це сон, на ранок ясно,
я відчуваю: був тут ти.
Тепло іде - хтось забирає із собою,
- лиши мені, бо все мине,
Лиш мить насолодитися тобою,
лиш я, і те пусте.
Давно нема того "наповнюючи змістом",
не зникло десь - пішло.
Кохання наше бродить містом:
усе було, тепер пройшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2013
Ти тут, побудь ще трохи,
Це як обійми, як душа:
Вона твоя і ти володар,
А я? А я одна.
І лиш думки мене тривожать
В них ти: я не сама.
Моє ти серденько,
Люблю, та може, мене не знаєш
І бува…
Не так ти думаєш про мене,
Не так в думках твоїх луна.
Та все ж люблю, душа з тобою,
Люблю, про все я забува.
Та тільки мрію: ти зі мною,
І почуття уже не ті.
Любов у нас, і ми з тобою
Зостались тут на самоті.
Слова мої – то крик душі, а може просто…
Як сказати? Бо серце повне,
Уві сні, я тут і ти … Не варто?
Я відчуваю: знаєш ти,
«як я люблю тебе без тями,
як мучусь довгими ночами…»
Своє я серце доручаю, тобі в обійми віддаю.
І тільки лиш не знаю,
Чи ж так потрібне, як люблю.
Люблю тебе, та ти не поряд.
І тут лиш почуття: кохаю …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013
Любов до книги не зрадлива.
Ти любиш так її, як то себе.
Сьогодні нова, завтра - застаріла.
Та й лиш слова, та й лиш мине.
Читаєш ось, і ти не тут.
Та й зовсім в інший світ полинув...
Там, де думки покажуть інший путь,
Там, де слова твої - долина.
Тут все інакше: інші люди,
Відношення і почуття.
Читай: насичуй мозок,
Даруй собі нове життя.
Крокуй сторінками, невзгоди -
Нехай минають там тебе.
Лиши свій слід, і не втрачай нагоди:
Шукай мету - знайди себе.
Це вільний простір у руках,
У серці, в голові.
Читай, тамуй свій страх,
Збагачуй розум на землі.
Зумій лиш вчасно повернутись,
Щоб книгою не стати навіки.
Щоб з розумом життя тягнутись,
Щоб в голові були думки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013
Зроби щасливою людину
Зроби і просто збережи
У серці свому, всередину...
І ти побачиш, що не ти, а інші зрозуміють
Як то немаючи мети
У слід за нею лиш полинуть.
Вони щасливі? Мабуть, ні...
Не знають самі як зробити
Тебе щасливою собі,
Самі для себе будуть жити...
А ти мовчи...Тебе ніхто не пам'ятає.
Ти лиш початок без кінця.
І тільки втративши почнуть цінити,
А ти мовчи, мовчить життя.
Щасливі люди то не одинокі,
Вони живуть для когось, для таких, як всі.
І лиш тобі це не дано уміти:
Людину щасливішою зробити.
Бо ти не я. Не буду нити.
І почуття уже не ті, немає плану, ні мети...
То що ж робить - пливи!
Зроби щасливою себе,
Сама для себе будеш жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013