| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Чергова втрата в моєму житті. Чому Бог завжди забирає найкращих? Спочатку моя люба Д,тепер ти.. Саме смішне в цій ситуації,що вона повторилась.. Ми перестали спілкуватись,а потім дзвінок,шок,сльози,знову сльози,шок... Пройшло вже 2 дні,як я дізналась, 4 дні як тебе немає в живих, і рівно місяць як я чула твій голос... Чула його в останнє,навіть незнаючи що наступного разу не буде.. Я пишу зараз цей лист,знаючи що ти його так ніколи і не прочитаєш,але я повинна комусь вилити свою душу..
-в тебе є якісь почуття?
-я незнаю ,все якось так поки що заплутано
-але ж емоції є?
-а в тебе?
-дуже сильні емоції, пристрасть, бажання, ух...
ти ти ти
я перечитую твої повідомлення знову і знову,це єдине що залишилось мені.. А ти ж обіцяв не зникнути цього разу,а сам..
ми так і не злились в один єдиний світ,я так і не побула слабкою жінкою в твоїх сильних обіймах... І хто тепер буде називати мене солодулька?.. Знову плачу,пробач..без тебе нереально важко.. я навіть не уявляля що так буде.. ми багато чого так і не зробили з того що планували... тепер я повинна йти сама на цитадель,сама слухати улюблені пісні,... Чому саме ти? я не сплю ночами...я говорю до тебе у вісні.. я молю в тебе вибачення за те що я не була з тобою в останні хвилини,за те що я так і не тримала тебе за руку,за те що нас розділяли ті кляті кілометри,за все...
скіль недосказаних слів,скільки запитань без відповідей,я молюсь за тебе,я намагаюсь посміхатись,саме ти навчив мене посміхатись..
я намагаюсь вірити,що так краще,хоча кого я обманюю... краще було б якби ти сидів поруч,краще було б з тобою..
без тебе ніколи не буде краще.. без тебе... цей факт мене лякає.. я не хочу вірити в це...
чому саме ти? чому саме зараз?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472119
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Весна нас оминула боком.
Лиш зараз цвіт маленький промайнув.
Вже скоро літо,
Має бути круто.
Та час спливав і все без коректур.
Гляділа наче в воду,
Майбутнє фрази "Життя іде та все без коректур"
Можливо через те,що мало часу коректувати.
Усе ж іде за звичним планом
Робота,дім,сім'я.
А де ж свобода ?Де мрії,врода?!
Все у віршах,все у віршах...
Віршах,які вже не згадаєш
Віршах які вже не напишемо ми
Бо дні минають,за ними роки
Минає все і молодість минає
І схаменемось ми а нам давно за п'ятдесят
Дорослі діти,внуки підростають
А де життя? Куди молодість пішла?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2013
Твої чорні очі здавалися ще глибшими,коли ти вдягалась у чорне.
Ти не носила білі речі,це не твій фасон у білому ти,як біла ворона.
З білого ти вживала лише біле вино в проміжках між червоним портвейном з другом панком.
Жодних переживань,жодних турбот в голові лише кохання.
Знаєш,мені досі не вистачає тебе,світловолосої дівчини з темними очима.
Ти зарано пішла,зашвидко здалась і ми побачимось тепер аж після моєї смерті.
Мені б тільки дістати перепустку до тебе в рай і пронести пару літрів портвейну.
Я б сиділа так з тобою певну частину часу,але чи впізнаєш і згадаєш ти мене по стількох роках, я не знаю.
Ось так ти і живеш у моїх снах,принаймні так я собі уявляю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417260
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.04.2013
я знову залишусь сама
закриюсь в своєму світі.
Ми не діти,ми давно не діти
І куди подіти ці почуття?
одинокі люди,одиноке життя.
час і пам'ять,чекай і пам'ятай
любов окриляє ,та не завжди це рай
розбита ваза,зав'ялі квіти,жаль що ми не діти
ми давно не діти...́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Не можна зациклюватись ні на чому. Затримав свій погляд,свої думки більше ніж на 5 хвилин рахуй що все ти пропав. Пропав так само, як і пропала зараз я,перечитуючи знову і знову ті декілька повідомлень. Та суть не в них,навіть не в їхньому змісті,суть в тому від кого вони. Правду кажуть, під Новий Рік трапляються дива . Моє новорічне диво,раптове появлення в моєму житті людини,яка сама себе викреслила з нього. Просто взяла і пішла. Пішла в один не дуже таки сонячний осінній день. Пішла залишивши після себе спустошену мене і безліч знаків питання. Їх настільки багато тих знаків що починаєш плутатись в їхньому існуванні,в своєму існуванні в цих життєвих поворотах,різких як зміна погоди на початку весни.
Ну і навіщо він знову прийшов? Задається мій мозок шукати відповідь на знову черговий знак питання. «Краще б було все як було» - ,каже одна з моїх подруг,хоча мені самій уже не зрозуміло,як краще з ним чи без нього. Хочеться то кричати « Йди геть,негайно!», то благати « Залишися хоч тепер. Залишися просто другом,чи знайомим,але залишись …». Життя поділилося на до і після коли настав той осінній день. До,були лише крапки і суцільна конкретика(добре що ми обоє любимо конкретику), після ж залишились вже ненависні мною знаки питання,деколи зявлялися коми,а закінчилося все нескінченими крапками в кінці речення,але не однією конкретною крапкою…
Мій мозок сперечається сам з собою,відчуття таке ніби сходиш з розуму,пові льно а головне адекватно настільки адекватно що помічаю це лише я.
Кома,кома,кома погодься один з найкращих розділових знаків поставив і нехай інші думають це вже кінець чи чекати ще продовження. Знаєте чого я зараз найбільше боюсь що це читатиме він,бо саме він вловить найтоншу суть яка вдало ховається за цими рядками. Буде читати це не як текст, а так, ніби він читає мою душу. Побачить це своїми бездонно карими очима і все зникне,зникне в тих очах, в них ж так легко потонути. .. Ключові слова очі і тонути.
Черговий знак питання,чергова дорога в нікуди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389323
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.01.2013
Напевно в кожного буває,йдеш ти не важливо куди(чи навіть не йдеш просто сидиш на місці), і тобі раптом здається що ти падаєш,різко,безболісно падаєш (хоч на справді нічого і не відбувається). Просто в тебе раптове не зрозуміле відчуття падіння,падіння в якусь безодню де лише ти і вона. Особисто в мене таке трапляється майже щовечора,коли намагаюсь заснути. Майже щовечора ми зустрічаємось знову я і вона,моя безодня.
В неї безліч імен,та жодного вигляду. Вона просто чорна пляма,яка огортає тебе своїми міцними обіймами і не дає думати ні про що окрім неї. І ти не в змозі втекти,адже вона це ти,точніше прояв твоєї уяви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389214
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.01.2013
Вместо слов радости,отчаяния
Скрытности,признания
Телефонные гудки,мешают думать что все хорошо...
Вместо слов длинные гудки...
Лирика жизни?
- Нет,лирика моей любви..
Сквозь дождь и холод
Еду к тебе
В наушниках играет твоя "Лирика улиц"...
Воспоминания о нашей первой встречи в моей голове
Наверное осенью
Лирика везде...
набираю твой номер
И вновь тишина...
Гудки,Гудки пронзают мое сердце до самого дна...
Вместо слов длинные гудки...
Лирика жизни?
- Нет,лирика моей любви..́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389209
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.01.2013