ArkadiyGr

Сторінки (1/15):  « 1»

Рідна мова

                [i]Моя  мова  -  це  моя  Вітчизна
                                Жауме  Кабре[/i]


Я  в  полоні  у  рідної  мови,
визнаю  над  собою  диктат
слів-дзвіночків,  що  знову  і  знову
на  співучий  шикуються  лад.

Не  цураюсь  говірки  своєї
з  -  поміж  гамору  звуків  чужих,
всю  чарівність  ономатопеї
ще  з  дитинства  спізнати  я  встиг.

І  тепер  уві  сні  чи  у  думці  тверезій
прилучаюсь  до  дзвонів  левад  і  гаїв;
незбагненної  й  досі  поезії
ніжні  паростки  я  затаїв,

і  душа,  як  глибока  криївка,
їх  тримає  в  обіймах  своїх...
Рідна  мова  моя,  ти  безмірно  велика,
я  ж,  мізерний,  твій  вічний  боржник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015


Пам’яті Г. С. Сковороди

Птахи  закохані
В  весняний  спів;
Хтось  розполохав  їх,
І  хор  відлетів.

Але  опісля
Настала  пора,
Й  полилась  не  пісня,
А  справжній  хорал.

Отак  з  чоловіком
Нерідко  бува:
Здається  навіки
В  тенета  попав;

Та  незрадливо
Бог  помагає:
Станеться  диво,
Й  людина  злітає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013


Була собі в лісі криниця

Була  собі  в  лісі  криниця:
Цямрина,  журавель,
Цебер  і  коряк,  
А  зверху  червона  мов  кров  черепиця,
Люди  казали,  
Що  то  є  знак:

На  тому  місці
Забито  сина,
Тож  батько  його  усе  це  зробив...

Нема  вже  нічого,
Лиш  туга  невпинна
Лине  поміж  порослих  горбів.

А  з  лісу  виходиш  –  
Сонечко  сяє,
На  нивах  широких
Всі  барви  врожаю,
Здається,  що  в  світі
І    горя  немає.

Аж  ось  на  трасі
Машин  і  людей  потовчено,
Крови  розлито  вельми.
“Ніякого  злочину  –  
просто  відмовили  гальма  ”
І  так  буденно  –  
“дорожня  пригода,  та  й  годі...”

У  світі  цьому  шаленому
Екстрим  в  неабиякій  моді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2013


Стій, мовчи,

Стій,  мовчи,
Тишу  не  займай,
Чуєш  –  дзюрчить
Дрібний  водограй?

Пада  роса
З  листя  на  траву,
Живуть  Небеса  –  
І  я  живу!

Дихає  земля,
Хмари  хтось  пасе...
Стати  б  здаля
Та  й  дивитись  на  все.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2013


Етюд

На  заході  хмара  багряна,
Ніби  завіса  яка,
Вода,  як  куля  більярдна,
Котиться  вздовж  струмка.
Камінь  мохом  як  килимом  вкритий,
На  нього  чайка  сіла  спочити,
Вітер  зітхає  морем  іонів,
Лиш  гір  верхів’я  іще  на  осонні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2013


Прелюдія

Світло  світить  стиха,
Нібито  нізвідки,
Лиш  пугач  –  вісник  лиха
Погукує  з  засідки.

Зірки  зорю  вітають,
Росою  трави  вмиті,
Танок  розпочинають
Волошки  в  стиглім  житі.

А  нам  Господь  поможе
Його  зустріть  привітно.
«Слава  Тобі,  Боже,
Що  показав  нам  Світло!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2013


Давно це було, але й понині

Давно  це  було,  але  й  понині
Виразно  бачу,  як  по  Вкраїні
Їхав  в  казковому  фаетоні,
Легкою  риссю  рухались  коні,
Обабіч  путівця  хліб  колосився,
Чимало  було  до  Козятина  верств,
Тож  рідної  давнини  причастився
Й  поцілував  твій,  Вітчизно,  хрест.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013


В Керелівці

Радіє  поле,  бо  вродило
Й  не  вийшло  з  Божої  руки,
Буде  робота  для  чавила,
Почнуть  крутитись  вітряки.

А  люди  стануть  святкувати,
Коли  закінчаться  жнива,
І  до  дітей  промовить  мати:
„Душа  народу  ще  жива!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013


Спрага

Живу  в  пустелі
І  як  на  зло
Хоча  б  малесеньке
Джерело
Рідної  мови  –  
Хоч  де,
Хоч  в  своїй  оселі!
Тільки  б  словечко
На  душу  вилилось,
Бо  як  овечка,
Що  заблудилась,
Ногами  ледве
Переступаю,
А  спокою,  леле,
Ще  й  досі  не  маю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2013


Низка ставків – то є річка Конела

Низка  ставків  –  то  є  річка  Конела,
Радше  б  назвати  її  рівчаком,
Вона  напуває  городи  по  селах,
Себе  ж  вдовольняє  хіба  що  ковтком.

Як  подорожньому  в  денну  спеку
Глечик  холодного  молока,
Так  і  для  тих,  що  живуть  недалеко,
Втіхою  служить  щедрість  така.

І  що  ще  цікаве  сказати  про  річку?
Бо  ж  справді  вона    -  одні  лиш  ставки,
Та  всі  вони  вповні  весною  і  влітку
І  не  міліють  ні  в  які  роки.

Хтось  зауважить:  „Про  що  тут  писати?
Вода  є  вода  –  речовина  проста  ”.
Але  ж  і  для  неї  слова  Христа:
„Більше  щастя  давати,  ніж  брати  ”.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013


Випадок

Стояли  ми  з  матiр’ю  коло    хати,
Кiт  проти  сонця  на  призьбi  грiвся;
Рипнула  хвіртка,  і  з  автоматом
Німець  заходить  у  наше  обійстя.

Навкруг  обдивився,  останню  гуску
Взяв  під  пахву  та  й  подався  собі;
Раптом  поглянув  на  мене,  луснув
Пальцем  об  палець  та  й  каже:  „Ком!”  –  

Цебто  за  ним  щоб  подався    притьмом.
От  я  й  побіг,
Мати  мало  не  впала
(це  вже  я  потім  від  неї  почув);
Неподалеко  машина  стояла,
Німець  хутенько  до  неї  сягнув,
Повну  торбину  мені  до  ніг
Кинув  –  я  ледве  її  доволік.

Був  же  в  ній  цукор  –  небачена  річ,
Смак  його  вперше  в  житті  я  спізнав.
Щойно  пішов  мені  п’ятий  рік,
Цей  випадок  добре  запам’ятав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013


У мене є велосипед

У  мене  є  велосипед,
Натискую  я  на  педалі
І  їду...  от  і  не  вгадали!
Ні  в  які  я  не  їду  „далі  ”,
А  просто  купувати  мед.

В  високій  траві  по  стежині  вузькій,
Потім  на  греблі  „показую  speed”,
А  в  лісі  густому  вже  губиться  слід,
Веду  рукопашний  з  гілляками  бій.

І  ось  зненацька  (як  і  завжди!)
Галявина  виникла,  вулики,  квіти,
Щось  дивовижне  тягне  сюди,
Тут  можна  багато  чого  дослідити.

Ой  як  трудолюби  до  захисту  здатні!
А  скільки  культури  у  побуті  їхньому!
Поки  там  був,  все  знаходився  в  захваті,  
Там  би  й  зостався,  та  треба  їхати.

Повільно  вертаюсь  дорогою  іншою,
Хоч  і  гладенька  вона,  і  пустинна.
Сумно  мені,  та  згадаю  Всевишнього
І  звеселюсь,  як  маленька  дитина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2012


Молитва

Якби  мене  Бог  колись  запитав:
„Чого  ти  бажаєш,  чадо  Аркадіє?”
Я  б  відповів  і  таїтись  не  став:
«Отче,  усе  в  Твоїй  владі  є,
Тож  сподоби  мене,  якщо  Тобі  вгодно,
Вічно  жити  в  Твоєму  безмежному  сяйві
Разом  з  моїм  українським  народом.
Ось  що  я  хочу.
Боже  мій,
Дай  мені!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2012


1947 рік

Зима  була  холодною  й  голодною,
Тож  ледве  дочекалися  весни,
Аж  ось  уже  в  руці  квасок,
До  нього  б  хліба  хоч  малесенький  шматок
І  ріску  солі!
В  насолоді
Поїли  б  ми,
А  так  лиш  заздрили  худобі,
Що  наїдалася  трави.

Вже  влітку  як  рясні  сузір’я
Черешні  стигли  на  деревах  –  
Вздовж  вулиць,  на  межі  і  на  подвір’ях
(нагадувалась  доколгоспна  ера).
Проте  й  до  ягід  треба  хліба,
Авжеж  нема  без  нього  діла.

Отак  і  жили,
Замість  мила
Жмут  осоки,
До  школи  босоніж  ходили
Покiль  не  вкрились  кригою  стежки.

А  до  села  вже  тьма  ліпилась
Уповноважених  пиявок
Й  смоктала  все,  що  залишилось
Після  податків  і  поставок.

А  щоби  люди  не  скучали
Й  не  вдáлися  до  марнотратства,
То  вечорами  всі  вивчали
„Марксизм  й  питання  мовознавства  ”.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2012


Софіївка

Тут  все  вражає  –  скелі,  гроти,
Фонтани,  острови  і  водоспади,
Алей  примхливі  повороти,
Дерев  і  квітів  зачаровані  громади.

Чого  ж  то  смуток  серце  крає?
Бо  спогади  такі  важкі  –  
Про  будівничих  цього  раю  –  
Безправних,  геть  забутих  кріпаків.

Тут  не  проходило  і  дня,
Щоб  люди  не  калічились,  не  гинули,
А  всі  ж  вони  –  моя  рідня,
Про  них  я  думав  щохвилини,

Як  розглядав  пейзажі  рукотворні,
Піднесені  в  дарунок  для  віків;
Плекали  їх  зугарні  та  моторні,
А  нагорода  –  лиш  рубці  від  батогів.

О,  люди  наші,  працьовиті,  чесні,
Це  вас  топили  „на  брегах  Невы”,
Це  вас,  хто  вижив  після  голоду  й  репресій  
В  колгоспи  заганяли,  як  тварин.

Україно,  славетна  державо!
Хай  які  там  не  будуть  обставини  злі,
Ти  терпінням  своїм
Заслуговуєш  праведне  право
Стати  краєм  райського  саду
В  заповіданій  Богом  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2012