| Сторінки (1/46): | « | 1 | » |
Я думаю, що життя – це вже щастя. Чому я так думаю? Тому що життя дається тільки один раз. Ми самі обираємо наший життєвий шлях. На нашій складній дорозі, буде зустрічатися усе. Ми відчуємо злети та падіння, щастя і горе, також буде багато радощів, і стільки ж сліз. Також можна сказати, що не відчувши цих почуттів, емоцій, ми не відчуємо смак справжнього життя.
Говорячи про життя та щастя, не можна не згадати твір Володимира Винниченка «Момент». Де герої опинилися у виняткових обставинах, їм треба було нелегально перетнути кордон. І саме там, де вони могли втратити своє життя, вони закохуються. Відчувають момент щастя переплетене з відчуттям кохання. Цей момент щастя тривав не довго, перетнувши кордон, вони розійшлися по різні сторони. Але та зустріч назавжди закарбувалася у їхніх серцях, як щось приємне, тепле і ласкаве. Головні герої завжди будуть пам’ятати ту зустріч. Це був лише момент…
Отже,можна дійти висновку, що життя – це щось прекрасне. У кожної людини своє життя, і тільки вона вирішує як його прожити.
Та з точністю можна сказати, що момент щастя відчувають усі, і цей момент назавжди залишається в пам’яті. Він ніколи не забувається, і не забудеться. Саме для цього варто прожити своє життя, щоб з впевнено сказати - Я щасливий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570275
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.03.2015
Усе цілком можливо
І ми з тобой щасливі
Такі дорогоцінні дні
Прийшли з тобою на весні
Але весна пішла
Й зав'яли її квіти
Вона одна, вона сумна
Зелена й кров'ю вже залита
Ти вже нікому не потрібна
Весна для нас уже не та
Але солдат стояв і вірив
Війна закінчиться й прийде вона
Зелена, молода цариця
Завжди весела, чарівна
У пам'яті вона завжди така
Красива, мила, як дитя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014
Я віддам життя за перемогу
Я піду з тобою до кінця
Я патріот, великого народу
Люблю тебе, моя земля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Він так повірив у свободу
Що душу вже віддав народу
За що боровся, за що вмирав ?
За що життя своє віддав ?
Тепер політики при владі
Їм непотрібен вже народ
Тепер закрила мати сину очі
Тепер самотні в неї ночі
Сидить і плаче сивий батько
Сидить і журиться сім'я
Немає вже в оселі щястя
Їх син загинув - віддав своє життя
Тепер на цвинтарі самотні ночі
Лиш мати плаче там щодня
- За що ти сину так боровся ?
- Навіщо сину, ти пішов туда?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Він судоржно намагався щось сказати
Коли вона стріляла із гармати
Було кохання тай пройшло
Була людина а стало чорті шо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014
Останній крок
Я падаю у вихор думок
Так шкода, що час не зупинеться
Так шкода, що ми не зустрінемося
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2014
Якби не холодна зима
Я б за тобой не пішла
Якби не твої слова
Я б тебе і не знала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Я ставлю крапку
Все життя спочатку
Прощавайте ниці люди
Я сьогодні нова зранку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Я пам'ятаю ті зимові рози
Я пам'ятаю ті щасливі дні
Розлючені сусіди на морозі
Бо тирив ти у них завжди квітки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Душа вимагає оркестру
Любов дуже хоче піти
А я вимагаю протесту
Я з розумом буду іти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Чекала принца на коні
Але прийшов до мене ти
Ти підкатив до мене на зеленом жигулі
Й сказав "- мала поїхали в Буки"
Я довго думала чи так? чи ні?
Але поїхала бо хотіла у Буки
Отак дічата не шукайте принців
Бо будете старими
Та щей без жигулі..)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469363
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.12.2013
Я самотньой ніколи не буду
Завжи зі мною ти, мій друг
В біді ніколи не залишу
І щастя я з тобою розділю...))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
Ніколи не кажи не можу
Ніколи не кажи я їду
Проблеми вирішити в змозі
Я за тобой піду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
Нерозумію що це в двері б'ється
" -Мабуть це кіт" скажу собі
Ті ні це гірше, це нещястя
Замучене в своїм житті
Бліде обличчя й білі руки
Холодна кров й холодні вже вуста
Я бачу його смертні муки
Але ж ти не людина, ти скоріж біда
Я виганяю вас нещястя з дому
Нехочу бачити вас навіть поблизу
Ідіть я зачиняю двері
Для вас я зачиняю вхід в своє життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
Який це гумор, коли людина плаче
Коли порве вона усі листи
Коли загубиться у прірві неудачі
Коли забуде що є ти
А близько вже нема нікого
Усі хто знали то уже пішли
Мабуть самотність?- скажуть люди
Та ні, це просто хтось пішов далеко
Це важко просто так усіх забути
Минуле б'є по серці знов
Та це життя і люди- суки
Ідуть від тебе знов і знов
Здається вчора ще ці люди були друзі
Та ні, це все здавалося мені
Я незабуду вас ніколи
Ви залишили слід в житті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2013
Я дуже люблю зиму, вона для мене це дуже особлива пора, я завжди любила її, адже тільки зимою я могла багато про що подумати. Закутавшись у теплу ковдру із чашкою чаю, я думала про життя і про невідоме майбутнє.
Останнім часом у моїй голові було дуже багато думок. Мені потрібно було із ними розібратися, надати їм певного порядку. Думки захопили мене, я почала згадувати деякі моменти свого життя. Сльоза покотилася з мого обличча. Я так багато всього пережила за останній час.
Рука потянулася за вином, банально але воно допомагає, недає тобі повністю полинути у депресію. Випивши вина я пішла на двір, який же гарний перший сніг. Який же він чарівний, поглядаючи на нього я забувала про все, я думала тільки про сніг.
Мої бурхливі емоції перервав чийся сміх це був сусідський хлопчик, він сміявся бо я співала про коноплю.Я була п' яна тут немає нічого дивного та мені було соромно. А він продовжував з мене сміятися. Так почалося наше знайомство, згодом через місяць ми почали зустрічатися.Ми кохали одне- одного, при зустрічі ми могли навіть не розмовляти, наші погляди усе розповідали про нас. Я вже немогла без нього, я кохала його без тями.
Минув рік він пішов у армію, мені було дуже боляче. Я не знала що робити. Кожні вихідні я писала йому листи, малювала в ніх сердечка...
Минув іще рік він залишився там на деякий час, було дуже сумно.Без його кохання я немогла.
Одного разу я пішла гуляти мені було сумно, я весь вечір сиділа і думала про нього. Та до мене підійшов якийся хлопець і привітався. Згодом ми опинилися в нього дома, він замінив мені моє перше кохання, з ним було так весело і просто. Довго я з ним була просто друзями та згодом наша дружба переросла в дещо більше і ми почали зустрічатися. Я не знала як сказати моєму першому хлопцю що я не зним, мені було соромно йому про це сказати.
І ось уже знову настала зима, пора роздумів, та красивого снігу. Я сиділа біля вікна і про щось думала. Раптом прозвенів дзвінок на порозі був він, я була розгубленою. Та перше що я від нього почула це "- я усе знаю". Він зайшов в кімнату, сів і довго мовчав, потім піднявся, та вдарив мене по плечу та пішов. Я була розгубленою, я неочікувала такої агресії в мою сторону.
Пройшов час, я одружилася, мала дітей та щасливе життя. Нещодавно я дізналася що моє перше кохання після того випадку кинувся під потяг і захинув. Ця новина була дуже сумною.
Я вирішила піти до нього на могилу, взявши квіток я стояла там, сльози котилися, в душі стало несперпно. Я дивилася на його памятник і просто плакала. Згодом я побачила що біля його фотографії потекла сльоза. На його памятнику було написано" життя - це як кохання може привати лише п' ять хвилин".
Я ніколи не забуду ті слова я завжди пам' ятатиму їх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454815
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.10.2013
Колись все буде добре
Колись те "- все одно" піде
Колись заплачу від безсилля
Колись надія вже прийде
Я сильной завтра буду
І чорно- біле вже піде
Це ж головне повірити у себе
І бути впевненим що завтра не піде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013
Він постійно тримав мене за руку, в його очах я бачила пекельну ненависть і водночас пристрасне кохання. Ми дуже багато пережили разом щоб просто піти по різні сторони життя . Нас об' єднував час прожитий разом, він був чудовим, але кожен із нас розумів що він колись закінчиться. Що небуте того що було.
Ми сиділи біля кав' ярні і пили какао воно було дуже теплим і смачним . Я дивилася на нього а він на мене, ми обоє розуміли що з нашим поглядом іде наше кохання, наші надії, наше все спільне життя. Ми розійшлися без слів, без лишніх емоцій, я розуміла що буде боляче, але мені тоді здавалось що я сильна, що я переживу усі негаразди...
І ось наша остання прогулянка біля парку, але так малося статися, ми нічого не могли сказати одне- одному.
І ось дійшовши до моста закоханих, ми розійшлися це була наша остання зустріч, наші останні погляти...
Минуло два місяця, наші шляхи розійшлися по різні боки, спочатку було важко але потім напевно все минуло.
І ось я знову сиджу в кав' ярні, важко сидіти тут, все нагадує про нього, кожен куток, кожен промінь сонця.На обличчі потекла сльоза .Я довго думала, і вирішила пути туди, де ми останній раз бачилися з ним. Було дуже холодно адже зараз зима. Я дійшла до трішки засніженого моста, і побачила там надпис "- я все ще тебе кохаю"
Ці слова були дуже важливими для мене, я відразу захтіла позвонити то нього, але не встигла. Послизнувшись я впала в воду, яка ж вона холодна, який же нестерпний біль.
Останнє що я чула це його крики, та плач. Прокинувшись я побачила перед собою світлу кімнату, вона була дуже теплою і білою.
Я померла, я в раю, життя закінчилось, і я зрозуміла що я кохала його до останнього подиху, я завжди буду з ним, буду його бачити але тільки з небес, тепер завжди я його оберігаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452789
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.10.2013
Одного разу мене запитали що я люблю більше життя чи маму. Я задумалася і думала-думала, згодом я відповіла що люблю життя, та мама почула це і незказавши ні слова просто пішла з нього, з мого життя.
Всі мені казали навіщо ти так сказала адже мама це найдороще за все що може бути, і тільки одиниці розуміли що життя для мене це мама.
Можливо в деяких ситуаціях мені просто хочетьця він неї піти, а в деяких бігти до неї хоть на край світу...
Та зараз її нема ,вона пішла залишивши свою дитину. І я частенько задумаюся невже вона не зрозуміла що вона являєтьця для мене цілим життям, цілим світом. Я винила себе бо вона пішла, мені було п'ять років я була ще зовсім дитиною, та зараз мені уже п'ятнадцять я вже не дитина у моєй мами нова сім'я, нові діти.
Одного разу коли я сиділа в кафе і пила чай з мелісою, я побачила її. В моєму серці вирували емоції, невже мама, невже вона тут. В останній раз я бачила її в тринадцять років, а зараз вона тут, я бачу її зараз. Вона сіла напроти мене,привіталася і холодним поглядом взяла мене за руку. Я відразу зрозуміла що вона вже не моя мама в неї нове життя і я в нього не вхожу.
Я встаю зі стола і шепчу цій людині " - я дійсно обираю просто життя, без тебе"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444560
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.08.2013
Сьогоднішній день виявився дуже непередбаченим, і повним якихсь неприємних ситуацій. Але на всі свої проблеми я вже забила, адже сьогодні велике свято Івана Купала. Я довго чекала цого свята, для мене воно було дуже важливим, бо саме в ций день я хотіла сказати одному хлопцю що я його кохаю уже досить довго.
Усе уже вечір, сплевши віночка ми з подругами пішли до річки, і ось він, хлопець моєї мрії стоїть біля мене і щось розповідає. Набравши сміливості я вже мало не вимовила "-я тебе кохаю" але мою промову перервала якась дівчина. Вона підійшла до нього і поцілувала його . Я була розгубленою та від несподіванки я просто втікла від хлопця своєї мрії.Біль, розчарування, охоплювало моє тіло, незнаючи що робити я заховалася біля річки. Вона неначе манила мене до себе, кликала. Я встала підійшла блище,потім іще блище, і ось настала для мене остання хвилина життя, я немогла жити бачучи що він щасливий не зі мною. Річка заманила мене до себе і ось я по шиї у холодній воді,мул тяне мене до себе.
Та що це таке хтось тягне мене на беріг, цією людиною- рятівницею стала моя подруга. Вона довго кричала на мене, та згодом зрозуміла що все марно, і що я її не слухала. Тоді ввійшовши в мою ситуацію моя подруга почала розповідати про квітку папороті, і якщо я її сьогодні знайду, то зможу загадати що завгодно. Я довго думала, та згодом вирішила що піду по ту квітку. Вдягнувши кофту я пішла в ліс, було дуже страшно,мені постійно чулися якісь звуки. Та ось я дійшла до куща із папароттю, довго шукавши цю квітку,я зрозула яка я дура, на дворі час ночі, свято Івана купала а я стою тут і шукаю якусь видуману фігню.
Все я іду назад, та щось не то, я почула якусь пісню вона була дуже красивою, я пішла в слід за нею. Довго я ішла в глиб лісу, та щось зупинило мене, вмить мені стало страшно, я вже не чула тієї гарної пісні.Та мені здалося що хтось за мною підглядає, я дременула назад, та перечипившись за якусь гілку я впала.
Що було далі я непам' ятала. Прокинулася я вже в дома на тілі були нестерпні порізи а мої коси були вже зовсім сиві, що там було я непам' ятаю, та це і накраще. Я довго плакала, бо нерозібравшись у тій ситуації з хлопцем я відразу почала робити дурниці, все було дуже просто, адже ця дівчина що була біля нього виявилася просто його сестрою, я була в розпачі, незнала що робити.
Та ось однієї ночі я почула знов цю пісню що чула в ночі, біля мене лежали ножниці, далі я пам'ятаю тільки одне, багато крові та світло в кінці тунелю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441866
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.08.2013
Холодний чай
Душа порожня
Ти вибачай
Сміятись нам неможна
Не до веселощів сьогодні
Погасло все, в душі порожньо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2013
Було дуже весело, та я розуміла що чим подальше в ліс тим менше вірогідності що ми їдемо на шашлики.Але я була впевнена що все буде нормально. Так воно і було, ми розважалися і грали в волейбол, і мені вже було все одно що я майже незнаю тих людей, вони здавалися мені такими рідними наче я їх знаю цілу вічність. Так я була впевнена що це мої нові друзі.
Звісно я не з всіма могла найти спільну мову, та це мене не хвилювало.
І ось настала ніч всі почали збиратися біля вогнищя і розповідати різні страшилки. Та нам було зовсім нестрашно ми навпаки сміялися та наш активний регіт перервав один хлопець який дуже любив всілякі страшні історії. Він почав розповідати про відьом які жили в цьому лісі на пагорбі, ми йому не повірили і почали з ного сміятися, та він почав дуже впевнено казати що ми" сцикуни" і що він закладається на свою машину що ми на той пагорб не підемо.
Та ми нероздумуючи пішли всією толпою до того пагорба, залишивши того хлопця біля його машини, і ось ми ідемо на вид такі сміливі та в душі напевно в кожного бурхливо розвивався страх.
Ми підходимо до пагорба, та нікого немає. Так довго ішли а результату ніякого. На пагорбі нікого, ні відьом, ні хотьби одної міфічної ітоти. Розчаровані ми ішли до свого намету, дорогою всі думали про своє, хлопці про виграну машину, а дівчата...хто зна про що вони думали. Так мовочки ми дійшли до намету, і тут почався жах, думаєте прилетіли відьми ,та ні, хлопець який програв машину повісився на дереві, всі були шоковані навіщо було молодому хлопцю таке робити. Ми почали істерично викликати швидку але марно пульсу не було, і тут я знайшла записку від того хлопця і почала її читати.
Із записки хлопця
"Я дуже вас всіх люблю, але вибачте я теж хочу жити, я недаремно послав вас до пагорба, звісно там немає ніяких відьом, але там ви були не одні...я хворий і для того щоб мені стати здоровим потрібно сім грішних душ, це ви, тепер ви прокляті, так само як і я, я використав вас щоб самим стати нормальним.Недавно я зробив велику помилку і мене прокляли. Та сказали якщо я відведу до пагорба в п'ятницю тринадцятого сім людей то все моє прокляття перейде на тих людей, а якщо я цого не зроблю то скоро помру. Так само маєте зробити і ви ,якщо хочеться жити. Вибачте мене, в кінці я все переосмислив та було пізно і я вирішив зробити те що ви зараз бачите. .."
Прочитаним ми були шоковані, та цій історії ми не повірили, здавалося що він хотів просто відвести нас як найдальше, щоб ми не бачили його суїциду. Згодом проїхала міліція і ми поїхали додому.Після тієї ситуації ми не спілкувалися.
Минув місяць, спочатку померло троє, потім іще троє ,їхня смерть була загадковою і дуже страшною. Я залишилася сама, завтра п' ятниця тринадцяте і я їду з деякими людьми в ліс із ночівльою, я хочу жити. ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441510
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.08.2013
Ми плавали на лодці
А він згубив весло
І ми неначе дурні
Посеред річки сидимо
Він закурив свої дешеві сигарети
І пачку кинув в комиші….
Було не весело руками
Гребти до самої зорі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2013
Щоранку шукаю цей погляд сумний
Замурзані очі образой
Неначе той сніг
Холодний та злий
По вулиці ходить що ранку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2013
Життя в майбутньому
На дворі холодна весняна пора, дуже холодно, щоб зігрітися я вирішила випити чаю. Їдучи на кухню я відчула легкий холод по тілу. Стало якось моторошно, але долаючи свій страх я відкрила двері кухні. Це було жахливо, бо біля дверей стояла якась людина
Вся в білому та з зеленими намистами, вона нічого не казала, тільки підняла руку та протягнула її до мене, неначе хотіла кудись понести, щось показати. Я не знала що робити, коли я набрала повні легені повітря щоб закричати, та людина взяла мене за руку і кудись понесла.
Дивно але мені було зовсім не лячно, вона показувала мені різні краєвиди природи, та цей чудесний момент перервав якийсь незрозумілий стук. Вмить все стало темним, такі гарні та привітні краєвиди припинилися. Що саме найгірше вони показували моменти мого життя які я давно вже забула, перші сварки, перші життєві помилки.
Вже потім після всього переглянутого ця людина закинула мене назад до моєї кухні. Та щось було не так, мені здавалося що я не вдома. Зайшовши до своєї кімнати я злякалася, бо побачила перед собою якусь бабусю. Сиве волосся, замучені старістю очі, вона сиділа біля телевізора та вишивала сорочку, а біля неї гралися діти напевно то були її внучата.
Підійшовши до неї я впізнала, такі до болю знайомі риси обличчя, це була я, вже старенька, така змучена всіма життєвими проблемами, та попри всі негаразди на обличчі була така щира привітна усмішка. І тут я зрозуміла що життя я прожила не даремно. На обличчі майнула сльоза щастя. Вже через кілька хвилин явилася вже та невідома людина, яка забрала мене назад додому. Та виявилося що це просто сон. Коли я робила чай то просто задрімала, але ні щось було не так бо на столі лежала записка там були написані такі слова « не здавайся і все буде як було тоді»
Я і досі згадую цю історію з посмішкою, бо потім згадавши що ці слава я записала вже давно на якомусь із уроків але як вона там опинилася й досі не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419149
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.04.2013
Німий художник викидає всі слова
Нема натхнення, муза вже пішла
Не залишивши ані сліду, ані грошей
Отак забрала душу та й пішла
Обманювала, крала, викидала
І з розумом у піжмурки гуляла...
Та наш художник викинувши речі
Пішов у світ без порожнечі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Життя не передбачене
Дуже похмура ніч, іде сильний дощ.
Я іду по лісі, наповненому страху та темноти, але чомусь мені усе таке знайоме, рідне, неначе я це місце знаю уже давно. Перейшовши через річку я помітила дуже стару і маленьку хатинку. Вмить мені чомусь стало дуже моторошно, але долаючи свій страх я все таки вирішила зайти в цю хатину. Я була дуже здивована, ба ця хатина була наповнена теплотою,коханням, там було чимало гарних речей . Гарні картини, дивани, квіти, але мою увагу привернула тільки одна річ це була скринька червоного коліру. Довго я не наважувалася підійти до цієї скриньки , та подолавши свій страх я все таки її відкрила, відчуття було дуже жахливим. Все що я перед собою бачила перетворилося в суцільний мотлох. Стало дуже страшно і я потроху ішла до дверей, але я побачила перед собою людину яка вмить безжально схопила мене за шию , не роздумуючи я схопилася за ніж та порізала цій людині руку. Вмить вона зникла залишивши тільки перед собою калюжу крові. Я не знала що мені робити, та мені чомусь закортіло піднятися на другий поверх. Піднявший я зайшла в першу ж ліпшу кімнату це виявилася дитяча.Там було багато згорівших іграшок, а що саме найстрашніше над ліжечком було написано червоним коліром слово ДОПОМОЖІТЬ, а там сиділо маленьке дитя. Відразу не роздумуючи я взяла цю дитину на руки, та повільним кроком ішла на вихід. Та лихо мене не минувало, дитина випала із моїх рук, і що саме найдивніше коли дитина впала, то вона не знаю як перетворилася в бабуською. І тоді бабуська піднялася та почала промовляти якісь дивні та незрозумілі слова, не знаю чому але вона була дуже схожою мою рідну бабусю. І тоді я вже почала втікати, бо реально було страшно. А бабуська прихопивши ножа почала мене доганяти і голосно кричати « - Наркомани, ви вже задовбали»
Втікавши мене переповняли тільки два відчуття страх і сміх. Нарешті я звідтіля втікла , та заховалася в надійному місці я вирішила трішки поспати. Прокинувшись від сліпучого сонця і бурчання в моєму шлунку я пішла шукати щось їстівне, та натрапила на цілу поляну суниць, одразу ж « летящой походкой» я туди побігла. Наївшись до схочу мій мозок почав істерично працювати, я думала про одне як я сюди потрапила, а головне навіщо?
Блукаючи по набридливих стежках і ховаючись від криків бабуськи, я зустріла якогось малого, який впевнено ловив рибу. Недовірливими кроками я підійшла до нього, маючи досвіт з божевільною бабуською , спочатку мені прийшло на думку тикнути у нього палкою , але у відповідь я почула « - Ти шо дура?» Зрозумівши що цей малий не перетвориться в якогось дідка чи бабусю, я з ним привіталася, він спочатку обернувся та подивився на мене, потім як джельтемен теж привітався. Я почала з ним розмовляти, але нашу активну бесіду перервали якісь постріли. Малий схопив свою вудочку та втікаючи прокричав « - Ти короче втікай, бо буде тобі ж*па»
І я одразу почала тікати слідом за цим малим, але у відповідь почула «-іди нафіг», так наші шляхи розійшлися. Мене трусило, спотіли руки, я з переляку заховалася так, що не знала як вилізти із чиєїсь нори, та по ричанні бурсука було зрозуміло що він дещо не задоволений що я зайняла його домівку, але для того щоб звіти вилізти потрібно було докласти чималих зусиль. Згодом почало темніти і я почала шукати собі ночівлю, бо якось не хотілося по серед ночі зустріти якогось навіженого. Намостивши собі листя я заснула, але нажаль цей сон перервали, мене оглушили палицею по голові і я втратила свідомість. Згодом я прийшла до тями, в підвішеному догори ногами стані. І що ж я побачила?
Біля мене танцювали якісь люди, та голосно кричали «- хакуна матата».
Було дуже смішно та мій істеричний сміх перервали, діставши із корзини велику змію, тоді мої очі мали вигляд як п’ятдесят копійок. Та нічого вже не поробиш таке життя, може так і треба. Останнє що я бачила це усміхнені обличчя людей та звичайно же бабуськи , яка танцювала під дабстеп. Так завершилася моя історія, але ні, щось пішло не так і не змія вкусила мене а я її. З переляку я перегризла мотузку покусала змію та вибігла на двір і тут я згадала мамині слова «- Доню, не дивися на ніч страшних фільмів»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410240
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Я дякую за все
Але я мушу вже іти
Бо я не хочу
Бачити як падають зірки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
Наркомани нам не друзі!
Саша так кричав в окрузі
І обходив їх що духу
Бо про них ходили слухи
Так боявся б він їх досі
Та підріс наш хлопчик в осінь
Він казав же що не дурень
Не піддасться цій спокусі
Та тепер він наркоман
І по ночах курить план
Матюкається на мене
Й каже те життя галіме...
Тож тепер бліде обличчя
Й не розуміння хто де кличе
А на вустах одні слова
"- Пробачте друзі, я пр**бав життя"
P.S присвячений своєму колишньому другу))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
Дай затяну, тий гіркий дим життя
І засміюсь бо я не я
Одягнуся у маску доброти
Сьогодні вічлива, а завтра вже на ви
Будую щось, а завтра все ламаю
Малюю щось,але чомусь не все я викидаю
Й думки все тіло огортають
Скінчились маски їх інший хтось вдягає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Що гіршим є за правду?
Чом болісна вона
Та чи у світі є людина
Яка не чула б ці слова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Сумна та картина
То світу гуляє
Сумна та картина
Життя забирає
Ми в очі дивились
Картині тій злій
Й вона забирала
У вирій сумний
Та ми не дурні
У світ виривались
Картини ломали
Й на гору кидали
І всіх закликали
Не будьте дурними!
Ламайте картини
Й не грайтеся з ними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2013
- Будьмо, сказав зайчик
Коли десяту наливав дружбанчик
Та ще й до клубу шли
Та до лисиці бідні не дійшли
Гуляли щедро, була морква
Гуляли добре, весело було
Чекали може пройде білка
Але чомусь вона так й не прийшла
Тож друг та заєць
Так довгенько загуляли
Що всю Полтаву обійшли
Та жаль нічого так і не знайшли
І заблукали наші зайці
Забули зовсім про життя
Один гуляє десь в Сибірі
А другий десь собі гуля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396987
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 31.01.2013
Чи добре, чи погано
Мені вже все одно
Хотілось добрим бути
Та нащо це воно
Хотіла пташкой стати
Та крила не ростуть
Хотіла літаком упасти
Та рідні не дають
І тільки кава й нічка сива
Мене довести не дають
І тільки нічка кропотлива
Покаже ту далеку путь
Хоч вовком вий
Хоч нори рий
Та чесність продавай
Але провину ту, ти не ламай
Але якщо не винен ти
То що зробити можна?
І марно щось казати
І жаль не можна щось кричати
А головне не слухати нікого
Яке б життя те не було
Ти ж сам герой свого кіно
Й життя для тебе буде одного
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Як всі, живемо на узбіччі
Як всі, незнаєм про буття
Й думки як старовинні речі
Позбавленні той честі на життя
І кредо в інших по житті єдине
Що жаль згубило більшість дум
Що мов та хата моя скраю
І жаль нічого я не знаю
Тож будьмо мудрими
Й знайдемо в собі сили
Сказати сміло світу
Про страшну біду
Бо люди ми й живемо сміло
Бо люди ми й цінуємо життя
Тож допоможемемо іншим
Які зависли в секторі буття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012
Через віки
Ідемо по калюжам
Через віки ідемо по стежкам
Як жаль що ниці зараз люди
Як жаль що твердша тільки ця земля
Живем як птахи між світами
Живем разом як та сім'я
Ми люди, й любим у вісь-ні літати
Ми люди, тай шануєм славу й честь
Та жаль не можем ми те зрозуміти
Що впасти можем мимохідь
Тож пам'ятатимемо нині
Завіса щастя це лише міраж
Яка всміхається й донині
Якщо ти віриш в наший час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012
Все добре, кажуть всі
Все добре, але ж сил нема є
Коли живеш ти у біді
Все добре, і думок немає
Все добре, й коли та зебра полонила
Все добре, справді
Бо та зебра біла
Все добре, правда відчепіться
Все добре, правда відійдіть
Все добре, бо чекає щастя
Все добре, бо чекає час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2012
Людина посмішка блукає по землі
Людина посмішка не плаче у вісь-ні
Вона дарує всім якісь листи
Комусь хороші а комусь дурні
Вона являється хоть раз в житті
Вона всміхається і сумно на душі
Вона торкається до шкіри і тікає
Й ніхто її у вічі не впізнає
Ця посмішка є символом дороги
Ця посмішка є символом журби
Вона всміхається й показує минуле
Яке прожив, у марні ти роки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2012
Росте наш Київ як трава
І не похилить його вітер
Бо це життя
Бо це трава
Таке зелене й непомітне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2012
Далеко-далеко
Летіла лелека
Забула вона про дітей
Неначе зозуля пурхала вона
А повернувшись, забула біда!
Плаче лелека їй горе біда
А біля неї лежить дитинча
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2012
Чекаєш подарунків
Чекаєш привітання
А в відповідь цей біль
У спину як ножем
Не любим це
А це кохання
А за вікном весна цвіте
Цвіте бузок і трави й квіти
Але тобі вже все одно
Цей біль охоплює навіки
А ти один живеш давно
І подумки тікаю я до тебе
Але ще рано
Собі я так кажу
Я молода я хочу жити
І бачити своїх дітей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378380
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 17.11.2012
Так далеко надія
Так далеко життя
І в її розумінні
То це просто буття
І не буде більш свята
Більш ніхто не прийде
Бо вона обірвала
Те що в неї живе
І тихенько в ночі
Вона плакати буде
І ті очі малі
Вона бачить не буде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2012
Сон неначе казка
Спиш собі, і спи будь ласка
Хочеш встати то вставай
Але потім задрімай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378319
рубрика: Поезія, Співомовка
дата поступления 16.11.2012
Заходьте всі, відкриті двері
Заходьте всі, її нема
Пробач казав він їй у двері
Пробач казав, бо сил нема
Вона ж чекала і хворіла
Вона ж казала - він прийде
Але дізнавшись про всі зради
Вона іде, вона іде
Їй не цікаві більш стосунки
Їй не цікаві більш вірші
Потрібно вміти розуміти
Що в злу хвилину
Не допоможуть зради і такі ж думки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2012