| Сторінки (2/117): | « | 1 2 | » |
Юнак цей був звичайним практикантом
В кафе-бістро при заміській дорозі
Лиш місяць працював офіціантом.
З роками пам’ятаєм його й досі.
Про випадок цей ви могли вже чути,
Бо став він українським анекдотом…
Свій перший день юнак назвав дебютом,
Чекав клієнта із відкритим ротом.
Клієнтом була незвичайна пара
Начальник жінка і підлеглий водій.
Вона десь загубила окуляри
А він в меню не тямив зовсім, й годі
«Ви може щось порадили б на разі.
Та щось смачне подали б на свій розсуд
Та майте, любий друже, на увазі,
Я чайові плачу за чистий посуд»
-“О! Не хвилюйтеся, у нас все чисто.
Я пропоную смажену гомілку.
А Вам, про це подбаю особисто,
Покладуть все у вимиту тарілку ”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405458
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.03.2013
Мячи к игре давно уже готовы,
Подстрижены зелёные газоны,
Арены приукрасились и снова
Болельщики спешат на стадионы.
Достанется сильнейшим блеск золотых наград,
Пьянящий вкус побед мощнее пропаганды.
Вся наша жизнь один сплошной чемпионат,
Мы все болельщики своей команды.
Игру начнут согласно протоколу,
Чтоб ни случилось за пределом поля.
Звучит в сердцах мелодия футбола
В борьбу вступили главные герои.
Пытаются известные пророки,
Заранее всё предсказать в футболе.
Команды им преподадут уроки,
Как надо чудеса вершить на поле.
В течение полутора столетий,
С тех пор, как подарил футбол нам кто-то,
Мечтают все мальчишки на планете,
Красиво забивать голы в ворота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404611
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 27.02.2013
Собрал всех юбилей,
В знакомом школьном зале.
Впервые за последних сорок лет.
Мы с юностью своей
Весь вечер танцевали,
Встречали, как на выпускном, рассвет.
Ночь потревожил звук,
Спешащей электрички.
На шее узел галстука ослаб.
И понимаешь вдруг,
Что жил лишь по привычке.
Что ты своей карьеры жалкий раб.
Карабкаешься вверх,
По лестнице престижа.
А сердце своё запер на замок.
Когда ты всё отверг,
Что оставалось ниже-
Обрёк себя на вечный монолог.
В такой же лунный свет,
Романтикою улиц,
Всё начиналось для выпускников…
Мелодии тех лет
Из забытья вернулись.
А мы освобождались от оков.
Встреча одноклассников -
Лучший из всех праздников!
Возвращенье в детство прямиком.
Имена без отчества
Свои слышать хочется,
Только в горле почему-то застревает ком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404087
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 25.02.2013
Майже тисяча кандидатів,
А посада – одна на всіх.
Зарплатня, як у депутатів,
Я побачив, прийшов, переміг.
Хтось спитав - Може маєте ваду,
І у Вас волохата рука,
Щоб отримать такую посаду,
Як довіренного помічника?
Ні, не мав я ніколи протекції,
Хабара не давав ні гроша.
А мене працювать до інспекції
Привела полум'яна душа.
Все було наче у анекдоті,
Керівник на прийомі спитав -
Чи горілкою я на роботі
Може інколи зловживав?
Хтось би інший то й впав би на килим,
Але що ж відповисти мені?
Я рішуче лишався правдивим,
Хоч сідай за детектор брехні.
- Так, коли з керівництвом обідаю,
То, звичайно, горілку я п'ю,
Але п'ю її, кляту, з огидою,
Бо я зовсім її не люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2013
Мы видели, как рушились эпохи,
И таяли империи, как льдины.
Портреты тех, кто были полубоги,
Покрылись толстым слоем паутины.
А Атлантиду водная пучина
Слизнула так, что нет следов на картах,
А всё лишь потому, что их мужчины
Не отмечали день 8-го Марта.
Припев:
Мужской наш строй заметно поредел,
Мужчин, увы, становится всё меньше.
А это только прибавляет дел,
Которые легли на плечи женщин.
Но если мы храбры ещё, как львы,
И если бьёт ключом мужская сила.
То это потому, что рядом Вы,
Прекраснейшая половина мира.
Но в корне изменилось положенье
России, Беларуси, Украины,
За женщин выпить в знак их уваженья,
Не упускают случая мужчины.
Они сгорают в пламени азарта,
В их душах поселился бес-проказник,
И превратился день 8-го Марта
В традиционный ежедневный праздник!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402741
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 20.02.2013
Ніхто не зрозумів, взялася звідки
Красуня та, бальзаківського віку.
Я в кабінеті опинився в ролі свідка,
Підозрюваним став районний лікар.
Вона порахувала всі симптоми,
Вихоплювала цифри і цитати,
Констатувала, що хвороба є від втоми,
Назвала, як потрібно лікувати.
-“ Вам треба відпочити, бо праця в Вас важка ”.
Нарешті й лікар вставив своє слово.
-“ Ви б мали подивитися на мого язика ”.
-“ О! Відпочинок язику потрібен терміново ”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402151
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.02.2013
Мне без тебя на свете очень грустно,
И я не знаю, как мне дальше жить.
Я понял, что любить тебя не нужно,
Но только не умею не любить.
Любовь твоя была, как слёзы, чистой.
А наше счастье было, как весна.
Я глупо пошутил, а ты так быстро,
За нас двоих решила всё одна.
Я в ожиданье жил все годы эти,
Надеясь на письмо в десяток слов.
Мы забываем всё на белом свете,
Но вечно помним первую любовь.
Припев:
Запахом весны сирень с ума сводила,
Город стал похож на дивный сад.
Я уже не помню, как тогда всё было,
Помню, что был очень виноват.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401038
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 14.02.2013
Для девушки негоже быть наивной,
Такая жизнь, обуревает страх.
Кому невмоготу стать креативной -
Придётся зябнуть на одних бобах.
Все поголовно стали просто стервы,
И пилят - пилят мужиков за то,
Что заперлись, как рыбные консервы,
В жестянках своих собственных авто.
Уже не модно оставаться скромной.
И девушкам стал свойственен грешок -
Всем хочется, чтоб муж имел огромный
Бумажник, как картофельный мешок.
Такая жизнь, такие нынче нравы,
Так хочется носить священный нимб,
И жаждущие вожделенной славы,
Карабкаются дружно на Олимп.
Припев:
Когда-то все мечтали так одеться,
Чтоб всех соперниц наповал разя,
Кому-то стать навеки дамой сердца.
А нынче поскорей стремятся все раздеться,
Чтоб показать то, что показывать нельзя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400426
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 12.02.2013
“ Ні на що не здатна медицина,
Лікарі їдять свій хліб дарма ” -
Кум вважав так, бо його дружина
Була із дитинства ще німа.
Але хтось йому надав пораду,
Й звів всі аргументи нанівець.
- “ Приїжджайте до Кіровограду,
Там працює справжній фахівець ”.
Вранці, так, що не було їх чути,
(Крім мене ніхто не проводжав)
Сіли вони вдвох в свою «Славуту»,
А я їм здоров’я побажав.
Коли повернулися під вечір,
Не впізнать їх було, аж ніяк.
Щось дружина весело щебече,
Кум, як на побаченні юнак.
З місяць чув її цілодобово,
Неможливо скажете? Хтозна.
Бачу, десь зібрались вони знову,
Жінка, як на диво, мовчазна.
Я спитав – “ Дружину до лікарні? ”
Та кум був похмурим і сухим –
“ В жінки всі показники нормальні.
Оперуюсь я, щоб стать глухим”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013
Сегодня в наш город приедешь ты снова,
И я по вокзалу брожу два часа.
Быть может, ты любишь кого-то другого.
Мне нужно взглянуть тебе прямо в глаза.
Курьерский подходит к перрону пустому.
Москва возвращает заблудшую дочь.
Красавицей – птицей летишь по вагону,
И нам дарит шанс запорожская ночь.
Припев
Студентка столичного ВУЗа,
От ревности был я так глуп.
Теряю сознанье от нежного вкуса
Твоих восхитительных губ.
Признаний и клятв нам с тобою не надо,
Всё ясно и так, без затейливых слов.
Причиной такого счастливого взгляда,
Конечно же, может быть только любовь.
Рассвет приближается, город красуясь,
Сорвал пелену с себя розовых снов,
А мы всё стоим на перроне, целуясь,
Уже непрерывно почти пять часов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398084
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 04.02.2013
По вулиці ішов інтелігент,
До кожного був ладен посміхнутись,
Зустрівся хлопчик, який в цей момент
До кнопки дзвоника не може дотягнутись.
Звичайно, що пройти він повз не міг.
Натиснув й не чекаючи пішов би далі.
Та несподіваним ударом збитий з ніг
Він зрозумів, що вже замішаний в скандалі.
“ Дорогу до оцих дверей забудь,
Бо жінка ця тепер моя дружина ”.
“ Гаразд ”. І де подівся хлопчик? Та мабуть,
І не було того маленького хлопчини?
Розгублений й убитий горем вщент
Він пиво пив в кафе навпроти, в сквері.
По тротуару інший йшов інтелігент
А хлопчик намагався подзвонити в двері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395066
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.01.2013
Я вже приготувався до вечері,
Виделку взяв, аж раптом, у ту ж мить,
Хтось нетерпляче грюкнув в мої двері.
Я відчиняю, там сусід стоїть.
“Чи ти не допоможеш мені, друже?”
Найкраще б розділитися навпіл.
“Це терміново?” - “Терміново дуже”.
Ми з ним побігли, прихопивши стіл.
Та бігти виявилось недалеко,
Це був будинку нашого фасад.
Сусід взяв стіл, зайшов із ним в аптеку,
Коли він вийшов, бігли ми назад.
За цим столом, лише за чверть години,
За пляшкою горілки він сказав,
Що для своєї хворої дружини
Він за рецептом ліки купував.
“Та може ти шокований тим рейдом?
Був лікар, але ручки не знайшлось.
І ось тому рецепт шматочком крейди
На цім столі писати довелось”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392634
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.01.2013
Це була екскурсія до лісу,
Тихе полювання на гриби.
Та в свята, які гриби до біса.
Ми утрьох відстали від юрби.
До галявини йдемо ми прямо.
Якнайкраще місце під пікнік.
Бачимо, що є у центрі яма,
Камінь в ямі цій без звуку зник.
Може впхнути рейку залізничну,
Що на протилежній стороні?
В ямі таки було щось містичне.
Й рейки не почуть було на дні.
Тільки рейка улетіла в яму,
Бачимо, що з лісу щось за мить,
Чорне, з бородою і рогами,
З неймовірній швидкістю летить.
Просвистіло в нас над головами,
Як літак, як величезний птах.
З реготом пірнуло в темінь ями,
Скам'яніли ми, таким був жах.
“Ходу звідси”– хтось прийшов до тями,
Й ми побігли лісом навпростець
Зупинилися, тремтячими руками.
Розлили горілку, хай їй грець.
Заспокоїлись і все обговорили.
Що нам чупакабра міг зробить?
От було б, якби його схопили.
Може повернімось, щоб схопить?
Ми не встигли випити й краплини.
Бачимо, що з хащі у наш бік,
Велетенська й чорна йде людина
Кинули все і бігом на втік.
Ми на місці. Всі з грибами, звісно.
Без трофеїв тільки ми лишень.
Пояснили всім, що ми корисно,
Бігали по лісу цілий день.
Секретарка вранці розказала
(От би хто шпигункою була б)-
“В зятя лісника з Кот-Д’Івуара,
Зник великий африканський цап.
Цього цапа в літаку, як пана,
Із самої Африки він віз.
Був цей цап на всю округу знаний,
Потішав він українських кіз.
Пасся цап, прикутий тросом, біля
Кинутого шахтного ствола.
Прилітала НЛО в неділю,
Разом із залізом забрала”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386309
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.12.2012
Великі черги зникли вже колись.
До відкриття не менш, як півгодини,
А тисячі людей вже зібрались
Потрапити мерщій до магазина.
Не магазин це, навіть, а легка
Скляна й прозора прибазарна лавка.
Чому ж тоді вчинилася така
Давно забута дефіцитна давка?
Тому, що літерами на стіні
Написано зазивно і красиво:
«Відчутна знижка у святкові дні
На всю горілку, весь коньяк і пиво».
Якби в юрбі чоловіки, ще б пак…
Самі жінки, похилого всі віку.
Хотів пройти вперед якийсь юнак,
Та мало не отримав гулю в пику.
Він вирвався і став в самий кінець,
Промовив з відчаєм – «Ну що ж мені робити?
Усі мої зусилля нанівець,
Я магазин не зможу відчинити».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382663
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.12.2012
До крутого батька син студент
СМСку шле: “ Рятуйте тато.
Іспит, що мені іти здавати,
Я не здам, бо розгубився вщент ”.
-“Щось тебе не зовсім зрозумів ” -
Це йому татусь телефонує:
“Хто ж це час на навчання марнує,
Чом ти гроші ще не заплатив ”.
-“Тут таке накоїли, аж жах.
Ти по радіо не чув хіба?
Що з корупцією боротьба
З успіхом іде по всіх фронтах ”.
-“Просто неподобство, любий син.
Як це так, за іспит й не платить,
Подзвоню професору за мить.
Зачекай на мене п’ять хвилин ”.
П’ять хвилин пройшло і знов дзвінок,
Батько з гідністю звертається до сина:
-“Ти рахуй що іспит здав відмінно,
Все я улагодить зміг, синок.
Дійсно, чесний той професор ваш.
Не бере він зовсім хабарі.
Але ми уклали з ним парі.
Я плачу, якщо ти іспит здаш ”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379711
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 23.11.2012
Спека дошкуляє,
Жодного доща,
Та я не знімаю,
Чорного плаща.
Темні окуляри,
Чорний капелюх,
На плечі гітара,
Енергійний рух.
Приспів:
Дівчата в місті дуже гарні,
Як у рекламі на шампунь.
Морозивом в якійсь кав̕ярні,
Я пригощатиму красунь.
А ввечері піду на танці,
У місті танці просто жах,
Додому повернуся вранці
Із нареченой на руках.
Всі сільскії леді
Вже набридли вщент,
На велосипеді
Їду у райцентр.
Відпочитть культурно
Можна тількі тут.
Я такий гламурний,
Хоч у Голлівуд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378799
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.11.2012
Такого в Запоріжжі не бувало,
Щоб першокурсник – він у вищі гість,
На першім іспиті вів так себе зухвало.
Хто, як не я, про це Вам розповість.
Яка в сучасній молоді культура,
Тим паче, якщо в батька капітал.
“ У заліковій п'ятьсотгривнєва купюра
По сотні я плачу за кожен балл ”.
Професор тільки око ледь примружив,
Білети, як колоду карт розклав,
“ Уважно слухатиму Вас, мій любий друже ”,
й все слухав, що студент відповідав.
“ Ви, любий друже, заплатили лишку,
Наука коштує, авжеж, та…
Тримайте Вашу залікову книжку,
А це Вам триста гривень решта”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378147
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.11.2012