| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Ми ходили у бій,
Ми вбивали людей,
Захищаючи рідні домівки.
Там десь в нього батьки,
Там десь донька росте,
А тепер він лежить на стежинці.
В нього очі блакитні,
І волосся руде,
Він сміявся, радіючи сонцю.
Але взяв автомат,
Та прийшов у нас ліс,
Щоб забрати собі ці погостя.
Ми зустріли його,
Кулеметним дощем,
Та гранат згуртованим співом.
І щматочек свінцю,
Що я вклав в магазин,
Зупинив його серце вразливе.
Нам хотілось пожити,
Власне щастя знайти,
Та ростити дітей у садочку.
Замість цього гостей,
Ми чекаємо тут,
Заховавшись в тіні від бузочків.
Зря сюди ти прийшов,
Зря залишив близьких,
Не повернешся в рідну домівку.
Ми уб'ємо тебе,
Твоїх друзів, братів,
Командиру ми вскриємо глотку
То пакуй свой мішок,
Повертайся назад,
Обійми своїх рідних та близьких.
Та подумай про світ,
І про спокій сердець,
Помолись за загиблих у лісі.
А потім приїзди,
Тільки з миром в душі,
Посидим там, де ми їх ховали.
Ми згадаємих усіх,
Ми пробачим собі,
Наші кулі, що їх повбивали.
Помовчимо разом,
Та піднімем чарки,
За домівку та вільну Вкраїну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376461
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.11.2012
Комуніста на гілляку,
Та кола йому у сраку,
То нехай так повісить.
Хай згадає очі мати
Що волала над дитятом,
Бо нема чим годувать.
Він забрав усю їх їжу,
До останній колосини,
Та залишив помирать.
В тридцять другому на сході,
Не було страшніше долі,
Ніж дітей своїх ховать.
Комуніста на гілляку,
Та кола йому у сраку,
Хай без їжи повісить.
В тридцять сьомому в Сибіру
В кайданах ліси валили,
Наші браття українці.
Він забрав вночі їх з дому,
Катував в темниці довго,
Потім вирік трійки та етап.
Нескінченні ешелони,
Та знущання охорони,
Та баланди міска в день.
Комуніста на гілляку,
Так кола йому у сраку,
Хай як пудало вісить.
Хай згадає ту в'язницю,
Ту дівчину у спідниці
І очей блакитних світ.
Він ломав її за волю,
За співучу рідну мову,
Та пісні своїх батьків.
Не добився він нічого,
Стратив кулею у скроню,
Скинув в рів до сотень тіл.
Комуніста на гілляку,
Та кола йому у сраку,
Хай без одягу вісить.
Зря прийшов ти комісаре
Нести лихо та кайдани,
В наші гори та ліси.
Смерть тебе давно чекає,
Доля похорони грає,
Ми її провідники.
Подивись навколо, сволоч
Бачишь очей сотень погляд,
Тут усі, кого ти вбив.
Комуніста на гілляку,
Та кола йому у сраку,
Хай до смерті повісить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376458
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2012